Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шарбель Махлуф (при народженні Юсеф Махлуф, також відомий як Святий Шарбель; 8 травня 1828, Біква Кафра, Ліван — 24 грудня 1898, Аная, Ліван) — арабський священник і монах, чудотворець з Лівану, мароніт. 9 жовтня 1977 року священомонаха-мароніта Шарбеля зараховано до Сонму Святих. Під час канонізації цього ліванського духовного подвижника Папа Римський Павло VI назвав його одним із найбільших святих XX століття.
| Шарбель Махлуф | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 травня 1828[1][2][…] d, Бішарі (район), Північний Ліван, Ліван |
| Помер | 24 грудня 1898[1][2][…](70 років) d, Джебейль (район), Гірський Ліван, Ліван ·інсульт |
| У лику | католицький святий[d] |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Етимологія імені
Чернече ім'я, яке прийняв Юсеф Махлуф — Шарбель (Сарбелій) — було взято ним на честь антіохійського мученика II ст. і складається з коренів зі значенням «цар» і «Бог».
Біографія
Юсеф Махлуф — майбутній святий Шарбель народився в 1828 році в селі , що на півночі Лівану високо в горах. Він був четвертою дитиною в сім'ї простих селян Антуана і Бригітти Маклуфів. Ця сім'я була дуже побожною, працелюбною і аскетичною. Тому, мабуть, і жили трохи заможніше, ніж їхні сусіди. В домі Маклуфів особливо шанували Діву Марію. Усією сім'єю вони ходили на Службу Божу до місцевої церкви, суворо зберігали дні посту, обов'язково дотримувалися християнських свят.
Дитинство
Юсеф уже з дитинства був несхожим на своїх братів і ровесників. Печать благоговіння перед Богом завжди була на його благородному обличчі, а мовчазність — притаманною йому рисою. Юзеф ніколи не брав участі в галасливих хлопчачих забавах та часто не по-дитячому молився Богові.
Перший скит
Він відшукав на схилі гори вузький грот, зробив собі крихітний вівтар, поставив зображення Божої Матері, запасся шматками ладану та ревно молився; з того часу й прозвали його «святим». Цей маленький грот і став першим скитом Юзефа. Тут він часто слухав внутрішній голос, який постійно казав: «Твоє життя належить Христові. Йди за Ним!».
Прихід у монастир
Юзеф віддалився від ровесників, від сім'ї, готуючись до найважливішого кроку в своєму житті. І, врешті, настав той час, коли він полишив усе — вітчима, матір, братів і дівчину, яка вважала себе його нареченою. Рішуче пішов із дому, навіть не попрощався із матір'ю. Розумів, що прощання буде тяжким. У той час в Юзефа Маклуфа не було нічого, окрім гарячого, всепоглинаючого бажання служити Господу. Не було в нього навіть пісного коржа, не було провідника, який знав би цю дику місцевість. Дорогою їв коріння рослин, лісові ягоди, дикий мед. Юзеф мав намір відшукати монастир Богородиці, про який чув ще в Біква Кафра, і вірив: якщо Бог захоче, то обов'язково вкаже йому правильний шлях. Одного дня, на світанку, з вершини гори Юзеф нарешті побачив у долині, серед фруктових дерев, червоні дахи з черепиці зі шпилястими баштами і хрестами, і душа юнака сповнилася благоговіння. Таким чином, у 23-річному віці він вступив до монастиря Ліванської Пречистої Діви на півночі від міста Бібльос і розпочав свій новіціят.
У монастирі Юзеф звернув увагу на виноградну лозу, що вперто тягнулася вгору і аж на даху розпустила листя. «Ось так і я, — подумав Юзеф, — буду вперто видиратися на самісіньку вершину монашого покликання». У ті часи, як і зараз, у Лівані налічувалося приблизно сімдесят маронітських монастирів, довкола яких було зосереджене усе релігійне і культурне життя нації. Тут вивчали не лише богослов'я, але й необхідні ремесла, впроваджували найновіші технології обробки важкої, своєрідної ліванської землі. Словом, у народі монахів вважали справжніми просвітителями, яких Сам Господь прислав до людей. Два роки суворого послуху у відомих Мейфукському й Аннайському монастирях справді були двома напруженими роками. Селянський гарт і непорушна віра в Господа допомагали юному Шарбелю гідно витримувати життя новіціанта: по п'ять-сім разів на день брати участь у Богослужіннях, вставати опівночі до Всеношної, вдень пасти на гірських схилах худобу, працювати, поки не стемніє, на виноградниках, де він не дозволяв собі з'їсти навіть гроно винограду. Він виконував столярні роботи, вичиняв шкіри, носив із гірських схилів величезне каміння і шліфував його. Після двох років новіціту в 1853 році його відправили до монастиря святого Марона, де він склав чернечі обіти.
Чернече життя
Після складання обітів Шарбеля перевели до монастиря Кіфан, де він вивчав філософію та богослов'я. Священниче свячення відбулося у 1853 році і після них його знову переводять до монастиря святого Марона. Наступні 16 років у монастирі він виконував свої монаші обов'язки та священничу службу. В 1875 році Шарбелю дали дозвіл на пустельницьке життя на горі Аннай, поблизу монастиря, у печері святих Петра і Павла. Наступні 23 роки самітницького життя він прожив у дусі цілковитої відданості Богові.
Смерть пустельника
16 грудня 1898 року під час відправи Божественної літургії о. Шарбелю стало погано. Інсульт та параліч розбив його святе тіло. Наступні вісім днів о. Шарбель знаходився при свідомості, а в Надвечір'я Різдва 1898 року преподобний Шарбель закінчив свій земний шлях.
Історії з життя
Молодий Шарбель робив усе із захопленням, начебто й не напружуючись, знаходив «віконечко» і для того, щоби вивчати хорали Літургії, читати Євангелію, псалми та інші священні книги. Шарбель шукав для себе все нові й нові заняття, ніколи не скаржився ні на втому, ні на тяжкі умови проживання у келії. В усьому намагався бути схожим на отця-наставника, на тих, хто був для нього прикладом. Особливо тяжким і напруженим видався перший рік послуху. Але жоден чернець не помітив, щоб у чомусь Шарбель виявив слабкість…
Історія з гадюками
Якось сталася дивна подія, що викликала великий подив у монастирської братії. Одного спекотного дня Шарбель простояв на колінах дві години, потім пішов працювати у поле. Під час його відсутності у келію проник якийсь дрібний злодюжка й украв дві тарелі, з яких Шарбель їв. Коли Шарбель повертався у монастир, то побачив неочікувану картину: на стежці, тремтячи зі страху, стояв бідно зодягнений чоловік, а ззаду і спереду його оточили дві отруйні гадюки. І варто було цьому чоловікові лише поворухнутися, як змії, немов за командою, здіймали голови і злісно сичали. Шарбель побачив на стежці свої тарелі й зрозумів у чому справа. В цю хвилину з'явився захеканий отець-настоятель, якого вже повідомили про крадіжку. — Так це правда? Потрібно негайно викликати поліцію. — Прошу вас, святий отче, нікого не потрібно викликати! — вперше наважився заперечити старшому молодий послушник Шарбель. — Погляньте, навіть змії не зачепили бідолаху, навіщо ж його заарештовувати? Змії вже провчили його. Він це запам'ятає на все життя. — Але як нам відстрашити цих гадюк? — Дозвольте, святий отче, я це зроблю. Він близенько підійшов до гадюк, щось тихо, але владно їм наказав. І плазуни із сичанням шмигнули в кущі. А злодій, немов опечений, кинувся навтьоки.
Історія про лампу з водою
Інший дивний випадок… Одного разу, щоб порозважатись, ченці замість олії налили в його лампу води. Великим було їхнє здивування, коли вони вночі побачили в його келії світло. В лампі справді була вода — сам настоятель монастиря спробував її на смак, бо ченці-жартівники перелякалися і у всьому призналися. У Шарбеля ця вода горіла, як олія, а в келії настоятеля відразу ж загасла. Після цього випадку отцю Шарбелю дозволили прийняти схиму. Шарбель віддав чернечому життю 47 років, 23 із яких прожив схимником.
Історія про блискавку
Одного разу під час спільної молитви вдарила блискавка. Товариші припали до землі, а на Шарбелеві зайнявся одяг. Проте він настільки поринув у молитву, що навіть цього не помітив. Коли до Шарбеля підбігли перелякані браття, він лише підняв голову, здивовано подивився на них і… продовжив молитву.
Рої сарани
Господь не покидав пустельника. А дав йому і всім довкола знаки особливої любові та вибраності. Одного разу на Ліван напали рої сарани, котра нищила все на своєму шляху. Оточивши Ліван, сарана прямувала на монастирські поля. Занепокоєний настоятель почав просити про молитву порятунку святого о. Шарбеля. Пустельник-чудотворець вибрався на дах своєї келії, скропив навколо себе свяченою водою, поблагословив поле. І диво-дивне, жодна сарана не зачепила монастирських хлібів, спустошивши навколишні поля.
Спілкування з Богом
Шарбель міг стояти на колінах по чотири-п'ять годин. Розмовляти з ним у цей час було марно, він перебував у глибокім єднанні з Богом. Взимку і влітку ходив у зношеному одязі (згодом одягнув волосяницю з металевим ланцюгом), стоптаних черевиках, без головного убору, не розпалював вогню, щоб зігрітися, ніколи не їв м'яса, не пив вина, спав на вузькій кам'яній плиті, а під голову клав поліно, загорнене в грубу тканину. Ні від кого не приймав дарунків і грошей за Літургію. Він завжди мовчав, лише в думках повторював слова молитви. Деколи його про щось питали браття, а він здивовано поводив очима і… мовчав. Шарбель був поруч, а водночас — далеко. Правда, інколи йому доводилося відкривати уста — коли отець-настоятель відсилав Шарбеля до поселень, розташованих неподалік, служити Св. Літургію.
Чудесні дарунки після смерті
Коли через 50 років після його смерті відкрили гріб — не виявили жодного тління, як у людини, що просто заснула. Із нетлінного тіла святого десятки років лилася дивовижна священна цілюща патока, яка за століття аж по вінця наповнила дві труни. Багато її витекло просто на землю. Маса цієї рідини перевищувала масу тіла Шарбеля.
Факти зцілення
Отець Шарбель не лише володів здатністю жити у мирі й дружбі з дикими звірами, рятувати людей від стихійних лих, а й зцілювати хворих. Двадцять тисяч зцілень за молитвами до нього відбулося вже після його смерті.[]
Шарбель і Україна
Про життя і дива святого отця Шарбеля написано чимало книг. Вони є не лише цікавими для читання, але й своєрідними ліками для душі і навіть тіла. У 2018 році маронітська община України урочисто перенесла частину мощей святого Шарбеля у костел святого Олександра в Києві. Щосереди на вечірній службі вшановують святого Шарбеля окремою молитвою та є можливість поклонитися реліквії з його мощами.
Канонізація
Маронітська церква, до якої належав отець Шарбель, звернулася до Святого Престолу з проханням про його канонізацію за уставом західної церкви. З 1926 по 1928 рік відбувся так званий . Місцевий єпископ збирав дані про святість життя Шарбеля і чудеса, здійснені за його молитвами. Вся документація була надіслана до Риму, і почався так званий . Знову були зібрані свідчення свідків, і в червні 1956 року було офіційно підтверджено, що життя Шарбеля Маклуфа було дійсним подвигом і відрізнялося християнськими чеснотами. Потім були розглянуті і чуда, що здійснювалися за заступництвом Слуги Божого Шарбеля. Для беатифікації потрібен неспростовний доказ як мінімум двох зцілень, які не піддаються науково-медичному поясненню: без цих чудес церква не може виносити ухвали про беатифікацію.
У листопаді 1965 року були офіційно визнані непоясненними чудесні зцілення черниці Марії Абель Камарі, яка 14 років страждала важкою хворобою шлунку, і Олександра Обеїда, який неймовірним чином прозрів після 13 років сліпоти. Обидва зцілення сталися за молитвами до Шарбеля Маклуфа. Отже, 5 грудня 1965 року в Соборі св. Петра отець Шарбель був зарахований до лику Блаженних. А для завершення процесу канонізації — останнього етапу визнання його Святим Вселенської церкви необхідний був доказ ще одного чуда. Серед багатьох чудес для експертизи вибрали зцілення від раку Маріам Ассаф Ауад. Воно і послужило останнім свідченням для підписання Павлом VI .
День святого Шарбеля
Католицька церква відзначає день святого Шарбеля 24 липня.
Посилання
- Жизнь после смерти — 2: Махлуф Шарбель (1828—1898), мощам 116 лет [ 18 лютого 2016 у Wayback Machine.], 2 декабря 2014, сайт Телеканала «Моя Планета» (рос.)
- За матеріалами: «Лоза виноградна». Газета «Наша Віра», липень (218), 2006 рік
- Святий Шарбель — офіційний сайт [ 13 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Saint Charbel.com англійський сайт [ 4 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- Charbel.org — Вебсторінка про Святого Шарбеля [ 22 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Духовний шлях (французькою) [ 5 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Американський католик: «Святий дня» стаття під заголовком «Святий Шарбель Маклуф»
Джерела
- О. Мансор Авад. Життя святого Шарбеля. Львів. Добра книжка, 2009, 53 с. Переклад. А. Величка.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- GCatholic.org — 1997.
- Бриндак, Ігор. . Дрогобицька духовна семінарія. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharbel Mahluf pri narodzhenni Yusef Mahluf takozh vidomij yak Svyatij Sharbel 8 travnya 1828 18280508 Bikva Kafra Livan 24 grudnya 1898 Anaya Livan arabskij svyashennik i monah chudotvorec z Livanu maronit 9 zhovtnya 1977 roku svyashenomonaha maronita Sharbelya zarahovano do Sonmu Svyatih Pid chas kanonizaciyi cogo livanskogo duhovnogo podvizhnika Papa Rimskij Pavlo VI nazvav jogo odnim iz najbilshih svyatih XX stolittya Sharbel MahlufNarodivsya8 travnya 1828 1828 05 08 1 2 d Bishari rajon Pivnichnij Livan LivanPomer24 grudnya 1898 1898 12 24 1 2 70 rokiv d Dzhebejl rajon Girskij Livan Livan insultU likukatolickij svyatij d Mediafajli na VikishovishiEtimologiya imeniCherneche im ya yake prijnyav Yusef Mahluf Sharbel Sarbelij bulo vzyato nim na chest antiohijskogo muchenika II st i skladayetsya z koreniv zi znachennyam car i Bog BiografiyaYusef Mahluf majbutnij svyatij Sharbel narodivsya v 1828 roci v seli sho na pivnochi Livanu visoko v gorah Vin buv chetvertoyu ditinoyu v sim yi prostih selyan Antuana i Brigitti Maklufiv Cya sim ya bula duzhe pobozhnoyu pracelyubnoyu i asketichnoyu Tomu mabut i zhili trohi zamozhnishe nizh yihni susidi V domi Maklufiv osoblivo shanuvali Divu Mariyu Usiyeyu sim yeyu voni hodili na Sluzhbu Bozhu do miscevoyi cerkvi suvoro zberigali dni postu obov yazkovo dotrimuvalisya hristiyanskih svyat Ditinstvo Yusef uzhe z ditinstva buv neshozhim na svoyih brativ i rovesnikiv Pechat blagogovinnya pered Bogom zavzhdi bula na jogo blagorodnomu oblichchi a movchaznist pritamannoyu jomu risoyu Yuzef nikoli ne brav uchasti v galaslivih hlopchachih zabavah ta chasto ne po dityachomu molivsya Bogovi Pershij skit Vin vidshukav na shili gori vuzkij grot zrobiv sobi krihitnij vivtar postaviv zobrazhennya Bozhoyi Materi zapassya shmatkami ladanu ta revno molivsya z togo chasu j prozvali jogo svyatim Cej malenkij grot i stav pershim skitom Yuzefa Tut vin chasto sluhav vnutrishnij golos yakij postijno kazav Tvoye zhittya nalezhit Hristovi Jdi za Nim Prihid u monastir Yuzef viddalivsya vid rovesnikiv vid sim yi gotuyuchis do najvazhlivishogo kroku v svoyemu zhitti I vreshti nastav toj chas koli vin polishiv use vitchima matir brativ i divchinu yaka vvazhala sebe jogo narechenoyu Rishuche pishov iz domu navit ne poproshavsya iz matir yu Rozumiv sho proshannya bude tyazhkim U toj chas v Yuzefa Maklufa ne bulo nichogo okrim garyachogo vsepoglinayuchogo bazhannya sluzhiti Gospodu Ne bulo v nogo navit pisnogo korzha ne bulo providnika yakij znav bi cyu diku miscevist Dorogoyu yiv korinnya roslin lisovi yagodi dikij med Yuzef mav namir vidshukati monastir Bogorodici pro yakij chuv she v Bikva Kafra i viriv yaksho Bog zahoche to obov yazkovo vkazhe jomu pravilnij shlyah Odnogo dnya na svitanku z vershini gori Yuzef nareshti pobachiv u dolini sered fruktovih derev chervoni dahi z cherepici zi shpilyastimi bashtami i hrestami i dusha yunaka spovnilasya blagogovinnya Takim chinom u 23 richnomu vici vin vstupiv do monastirya Livanskoyi Prechistoyi Divi na pivnochi vid mista Biblos i rozpochav svij noviciyat U monastiri Yuzef zvernuv uvagu na vinogradnu lozu sho vperto tyagnulasya vgoru i azh na dahu rozpustila listya Os tak i ya podumav Yuzef budu vperto vidiratisya na samisinku vershinu monashogo poklikannya U ti chasi yak i zaraz u Livani nalichuvalosya priblizno simdesyat maronitskih monastiriv dovkola yakih bulo zoseredzhene use religijne i kulturne zhittya naciyi Tut vivchali ne lishe bogoslov ya ale j neobhidni remesla vprovadzhuvali najnovishi tehnologiyi obrobki vazhkoyi svoyeridnoyi livanskoyi zemli Slovom u narodi monahiv vvazhali spravzhnimi prosvititelyami yakih Sam Gospod prislav do lyudej Dva roki suvorogo posluhu u vidomih Mejfukskomu j Annajskomu monastiryah spravdi buli dvoma napruzhenimi rokami Selyanskij gart i neporushna vira v Gospoda dopomagali yunomu Sharbelyu gidno vitrimuvati zhittya novicianta po p yat sim raziv na den brati uchast u Bogosluzhinnyah vstavati opivnochi do Vsenoshnoyi vden pasti na girskih shilah hudobu pracyuvati poki ne stemniye na vinogradnikah de vin ne dozvolyav sobi z yisti navit grono vinogradu Vin vikonuvav stolyarni roboti vichinyav shkiri nosiv iz girskih shiliv velichezne kaminnya i shlifuvav jogo Pislya dvoh rokiv novicitu v 1853 roci jogo vidpravili do monastirya svyatogo Marona de vin sklav chernechi obiti Cherneche zhittyaPislya skladannya obitiv Sharbelya pereveli do monastirya Kifan de vin vivchav filosofiyu ta bogoslov ya Svyashenniche svyachennya vidbulosya u 1853 roci i pislya nih jogo znovu perevodyat do monastirya svyatogo Marona Nastupni 16 rokiv u monastiri vin vikonuvav svoyi monashi obov yazki ta svyashennichu sluzhbu V 1875 roci Sharbelyu dali dozvil na pustelnicke zhittya na gori Annaj poblizu monastirya u pecheri svyatih Petra i Pavla Nastupni 23 roki samitnickogo zhittya vin prozhiv u dusi cilkovitoyi viddanosti Bogovi Smert pustelnika 16 grudnya 1898 roku pid chas vidpravi Bozhestvennoyi liturgiyi o Sharbelyu stalo pogano Insult ta paralich rozbiv jogo svyate tilo Nastupni visim dniv o Sharbel znahodivsya pri svidomosti a v Nadvechir ya Rizdva 1898 roku prepodobnij Sharbel zakinchiv svij zemnij shlyah Istoriyi z zhittyaMolodij Sharbel robiv use iz zahoplennyam nachebto j ne napruzhuyuchis znahodiv vikonechko i dlya togo shobi vivchati horali Liturgiyi chitati Yevangeliyu psalmi ta inshi svyashenni knigi Sharbel shukav dlya sebe vse novi j novi zanyattya nikoli ne skarzhivsya ni na vtomu ni na tyazhki umovi prozhivannya u keliyi V usomu namagavsya buti shozhim na otcya nastavnika na tih hto buv dlya nogo prikladom Osoblivo tyazhkim i napruzhenim vidavsya pershij rik posluhu Ale zhoden chernec ne pomitiv shob u chomus Sharbel viyaviv slabkist Istoriya z gadyukami Yakos stalasya divna podiya sho viklikala velikij podiv u monastirskoyi bratiyi Odnogo spekotnogo dnya Sharbel prostoyav na kolinah dvi godini potim pishov pracyuvati u pole Pid chas jogo vidsutnosti u keliyu pronik yakijs dribnij zlodyuzhka j ukrav dvi tareli z yakih Sharbel yiv Koli Sharbel povertavsya u monastir to pobachiv neochikuvanu kartinu na stezhci tremtyachi zi strahu stoyav bidno zodyagnenij cholovik a zzadu i speredu jogo otochili dvi otrujni gadyuki I varto bulo comu cholovikovi lishe povoruhnutisya yak zmiyi nemov za komandoyu zdijmali golovi i zlisno sichali Sharbel pobachiv na stezhci svoyi tareli j zrozumiv u chomu sprava V cyu hvilinu z yavivsya zahekanij otec nastoyatel yakogo vzhe povidomili pro kradizhku Tak ce pravda Potribno negajno viklikati policiyu Proshu vas svyatij otche nikogo ne potribno viklikati vpershe navazhivsya zaperechiti starshomu molodij poslushnik Sharbel Poglyante navit zmiyi ne zachepili bidolahu navisho zh jogo zaareshtovuvati Zmiyi vzhe provchili jogo Vin ce zapam yataye na vse zhittya Ale yak nam vidstrashiti cih gadyuk Dozvolte svyatij otche ya ce zroblyu Vin blizenko pidijshov do gadyuk shos tiho ale vladno yim nakazav I plazuni iz sichannyam shmignuli v kushi A zlodij nemov opechenij kinuvsya navtoki Istoriya pro lampu z vodoyu Inshij divnij vipadok Odnogo razu shob porozvazhatis chenci zamist oliyi nalili v jogo lampu vodi Velikim bulo yihnye zdivuvannya koli voni vnochi pobachili v jogo keliyi svitlo V lampi spravdi bula voda sam nastoyatel monastirya sprobuvav yiyi na smak bo chenci zhartivniki perelyakalisya i u vsomu priznalisya U Sharbelya cya voda gorila yak oliya a v keliyi nastoyatelya vidrazu zh zagasla Pislya cogo vipadku otcyu Sharbelyu dozvolili prijnyati shimu Sharbel viddav chernechomu zhittyu 47 rokiv 23 iz yakih prozhiv shimnikom Istoriya pro bliskavku Odnogo razu pid chas spilnoyi molitvi vdarila bliskavka Tovarishi pripali do zemli a na Sharbelevi zajnyavsya odyag Prote vin nastilki porinuv u molitvu sho navit cogo ne pomitiv Koli do Sharbelya pidbigli perelyakani brattya vin lishe pidnyav golovu zdivovano podivivsya na nih i prodovzhiv molitvu Royi sarani Gospod ne pokidav pustelnika A dav jomu i vsim dovkola znaki osoblivoyi lyubovi ta vibranosti Odnogo razu na Livan napali royi sarani kotra nishila vse na svoyemu shlyahu Otochivshi Livan sarana pryamuvala na monastirski polya Zanepokoyenij nastoyatel pochav prositi pro molitvu poryatunku svyatogo o Sharbelya Pustelnik chudotvorec vibravsya na dah svoyeyi keliyi skropiv navkolo sebe svyachenoyu vodoyu poblagosloviv pole I divo divne zhodna sarana ne zachepila monastirskih hlibiv spustoshivshi navkolishni polya Spilkuvannya z BogomSharbel mig stoyati na kolinah po chotiri p yat godin Rozmovlyati z nim u cej chas bulo marno vin perebuvav u glibokim yednanni z Bogom Vzimku i vlitku hodiv u znoshenomu odyazi zgodom odyagnuv volosyanicyu z metalevim lancyugom stoptanih cherevikah bez golovnogo uboru ne rozpalyuvav vognyu shob zigritisya nikoli ne yiv m yasa ne piv vina spav na vuzkij kam yanij pliti a pid golovu klav polino zagornene v grubu tkaninu Ni vid kogo ne prijmav darunkiv i groshej za Liturgiyu Vin zavzhdi movchav lishe v dumkah povtoryuvav slova molitvi Dekoli jogo pro shos pitali brattya a vin zdivovano povodiv ochima i movchav Sharbel buv poruch a vodnochas daleko Pravda inkoli jomu dovodilosya vidkrivati usta koli otec nastoyatel vidsilav Sharbelya do poselen roztashovanih nepodalik sluzhiti Sv Liturgiyu Chudesni darunki pislya smertiKoli cherez 50 rokiv pislya jogo smerti vidkrili grib ne viyavili zhodnogo tlinnya yak u lyudini sho prosto zasnula Iz netlinnogo tila svyatogo desyatki rokiv lilasya divovizhna svyashenna cilyusha patoka yaka za stolittya azh po vincya napovnila dvi truni Bagato yiyi viteklo prosto na zemlyu Masa ciyeyi ridini perevishuvala masu tila Sharbelya Fakti zcilennyaOtec Sharbel ne lishe volodiv zdatnistyu zhiti u miri j druzhbi z dikimi zvirami ryatuvati lyudej vid stihijnih lih a j zcilyuvati hvorih Dvadcyat tisyach zcilen za molitvami do nogo vidbulosya vzhe pislya jogo smerti dzherelo Pam yatnik bilya cerkvi Svyatoyi Sofiyi u Lvovi vstanovleno i osvyacheno 22 09 2019 Sharbel i Ukrayina Pro zhittya i diva svyatogo otcya Sharbelya napisano chimalo knig Voni ye ne lishe cikavimi dlya chitannya ale j svoyeridnimi likami dlya dushi i navit tila U 2018 roci maronitska obshina Ukrayini urochisto perenesla chastinu moshej svyatogo Sharbelya u kostel svyatogo Oleksandra v Kiyevi Shoseredi na vechirnij sluzhbi vshanovuyut svyatogo Sharbelya okremoyu molitvoyu ta ye mozhlivist poklonitisya relikviyi z jogo moshami KanonizaciyaMaronitska cerkva do yakoyi nalezhav otec Sharbel zvernulasya do Svyatogo Prestolu z prohannyam pro jogo kanonizaciyu za ustavom zahidnoyi cerkvi Z 1926 po 1928 rik vidbuvsya tak zvanij Miscevij yepiskop zbirav dani pro svyatist zhittya Sharbelya i chudesa zdijsneni za jogo molitvami Vsya dokumentaciya bula nadislana do Rimu i pochavsya tak zvanij Znovu buli zibrani svidchennya svidkiv i v chervni 1956 roku bulo oficijno pidtverdzheno sho zhittya Sharbelya Maklufa bulo dijsnim podvigom i vidriznyalosya hristiyanskimi chesnotami Potim buli rozglyanuti i chuda sho zdijsnyuvalisya za zastupnictvom Slugi Bozhogo Sharbelya Dlya beatifikaciyi potriben nesprostovnij dokaz yak minimum dvoh zcilen yaki ne piddayutsya naukovo medichnomu poyasnennyu bez cih chudes cerkva ne mozhe vinositi uhvali pro beatifikaciyu U listopadi 1965 roku buli oficijno viznani nepoyasnennimi chudesni zcilennya chernici Mariyi Abel Kamari yaka 14 rokiv strazhdala vazhkoyu hvoroboyu shlunku i Oleksandra Obeyida yakij nejmovirnim chinom prozriv pislya 13 rokiv slipoti Obidva zcilennya stalisya za molitvami do Sharbelya Maklufa Otzhe 5 grudnya 1965 roku v Sobori sv Petra otec Sharbel buv zarahovanij do liku Blazhennih A dlya zavershennya procesu kanonizaciyi ostannogo etapu viznannya jogo Svyatim Vselenskoyi cerkvi neobhidnij buv dokaz she odnogo chuda Sered bagatoh chudes dlya ekspertizi vibrali zcilennya vid raku Mariam Assaf Auad Vono i posluzhilo ostannim svidchennyam dlya pidpisannya Pavlom VI Den svyatogo SharbelyaKatolicka cerkva vidznachaye den svyatogo Sharbelya 24 lipnya PosilannyaZhizn posle smerti 2 Mahluf Sharbel 1828 1898 mosham 116 let 18 lyutogo 2016 u Wayback Machine 2 dekabrya 2014 sajt Telekanala Moya Planeta ros Za materialami Loza vinogradna Gazeta Nasha Vira lipen 218 2006 rik Svyatij Sharbel oficijnij sajt 13 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Saint Charbel com anglijskij sajt 4 grudnya 2004 u Wayback Machine Charbel org Vebstorinka pro Svyatogo Sharbelya 22 lipnya 2007 u Wayback Machine Duhovnij shlyah francuzkoyu 5 chervnya 2007 u Wayback Machine Amerikanskij katolik Svyatij dnya stattya pid zagolovkom Svyatij Sharbel Makluf DzherelaO Mansor Avad Zhittya svyatogo Sharbelya Lviv Dobra knizhka 2009 53 s Pereklad A Velichka PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 GCatholic org 1997 d Track Q25932135 Brindak Igor Drogobicka duhovna seminariya Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019