Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́мок Шантії́ (фр. Château de Chantilly) — замок у Франції, одна з найвизначніших пам'яток історії та архітектури. Розташований в долині річки Нонет, прито́ці Уази, в комуні Шантії, департамент Уаза. До Французької революції належав родинам Монморансі та Конде.
| Шантії | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Північно-західний фасад | ||||
| 49°11′38″ пн. ш. 2°29′09″ сх. д. / 49.19389° пн. ш. 2.48583° сх. д. | ||||
| Статус | історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | d[1], d[1] і d[1] | |||
| Країна |  Франція | |||
| Розташування | Шантії, департамент Уаза | |||
| Архітектурний стиль | ренесанс, Боз-ар | |||
| Архітектор | , | |||
| Засновано | 1882, 1386 і 1551 | |||
| Будівництво | 1358 — 1882 | |||
| Власник | Французький інститут (раніше — родини Монморансі, Конде). | |||
| Сайт | chateaudechantilly.com | |||
  Шантії (замок) (Франція) | ||||
 Шантії у Вікісховищі | ||||
Замок складається з двох поєднаних будівель: Малого замку (фр. Petit Château), зведеного близько 1560 року Анном де Монморансі та Великого замку (фр. Grand Château), зруйнованого під час Французької революції та відбудованого у 1870-х роках.
Історія
У X—XIV століттях землі навколо майбутнього замку належали сеньйору на ім'я Сенлі (можливо, назва маєтку походить від латинського варіанту його імені — Santilius). Він, за традицією, звів тут замок, який був зруйнований під час Жакерії. Наступним власником Шантії стає П'єр д'Оржемон, який між 1386 та 1394 роками будує тут трикутний середньовічний замок, від якого збереглися лише залишки веж та замковий рів. У 1484 році П'єр д'Оржемон заповідає маєток своєму небожу, Гіллему де Монморансі, який, у свою чергу заповів його своєму сину Анну де Монморансі. Останній був конетаблем Франції, але якось потрапив у немилість короля Франциска I і був змушений поїхати у свій маєток Шантії. У 1528—1531 роках де Монморансі будує в маєтку новий замок (на його місці зараз розташований Великий замок) за проєктом архітектора П'єра Камбіжа (фр. Pierre Chambiges). Пізніше, за проєктом, ймовірно, Жана Бюллана (Jean Bullant), Монморансі зводить і Малий замок. Для оформлення маєтку Анн де Монморансі скликає видатних діячів мистецтва тієї епохи — Бернара Паліссі, Франсуа Клуе, Леонара Лімузена, Жана Гужона. У замку з'являються дорогі меблі, гобелени, книги, картини, витвори мистецтва. Онук Анна, Анрі де Монморансі, влаштував навколо замку парк. Сюди часто приїздив на полювання король Людовик XIII.
У 1632 році Анрі де Монморансі, за участь у заколоті проти кардинала Рішельє, був страчений, а маєток Шантії перейшов до його сестри, Шарлотти Маргарити де Монморансі, одруженої з Генріхом II Конде де Бурбоном, а від неї — до її сина, принца Людовика II Бурбон-Конде, так званого Великого Конде. Анрі де Монморансі був останнім представником роду Монморансі-Шантії, а рід Конде володів Шантії до 1804 року.
Принц Конде наймає архітектора Нотра, який проєктує новий парк, проводить від ріки канали, що оточують замок великим рукотворним озером, змінює вхід до замку, створюючи панорамну перспективу. Конде робить замок Шантії місцем проведення своїх пишних бенкетів і святкувань, влаштовує тут літературний салон. У 1671 році Шантії відвідує король Людовик XIV.
Син Великого Конде, Генріх III Бурбон-Конде, завершує будівництво маєтку за допомогою архітектора Жюля Ардуена Мансара, а, в свою чергу, його син завершує оформлення внутрішніх покоїв, а також будує іподром і великі стайні.
Під час Великої французької революції, принц Конде, противник республіки, втік за кордон, його маєток Шантії був пограбований, а Великий замок зруйнований. Тоді ж з замку були викрадені картини, а колекція порцеляни по-варварському знищена. У 1830 році останній з Конде, не маючи нащадків (його син, герцог Енгієнський, був розстріляний солдатами Наполеона Бонапарта у 1804 році) заповів замок , п'ятому сину Луї-Філіпа. Між 1853 та 1872 роками Шантії був конфіскований, деякий час ним володів англійський банк Coutts. У середині 1870-х маєток повернувся у власність до герцогів Омальських, і Генріх в 1875—1881 році повністю перебудував Шантії, зокрема, у 1876—1880 роках відновив на місці втраченого Великого замку так званий Новий Замок (Шато д'Ангієн).
У 1884 році Генріх Орлеанський подарував Шантії, разом із бібліотекою та картинною галереєю, державі, а саме Французькому інституту.
Протягом Першої світової війни у Шантії мешкав маршал Жозеф Жоффр.
Власники замку
У замку Шантії народилися Анн I де Монморансі (15 березня 1493 року), Анрі I де Монморансі (15 червня 1534 року), Анрі II де Монморансі (30 квітня 1595 року), Шарлотта Маргарита де Монморансі (11 травня 1594 року), Луїза-Аделаїда де Бурбон (5 жовтня 1757 року), Луї-Антуан де Бурбон-Конде (2 серпня 1772 року).
-
![image]()
-
![image]()
Анрі I де Монморансі -
![image]()
Анрі II де Монморансі -
![image]()
Шарлотта Маргарита де Монморансі, принцеса Конде -
![image]()
-
![image]()
Генріх Орлеанський, герцог Омальський
Архітектура
Маєток Шантії складається з кількох будівель, оточених парком. Найстарішою є так званий Малий замок, зведений у XVI столітті архітектором Жаном Бюлланом. Новий замок зведений у 1876—1880 році архітектором Оноре Дом'є в модному в ті часи еклектичному стилі боз-ар.
У 1894 році на території маєтку встановлено кінну статую на честь конетабля Анна де Монморансі.
Парк навколо замку був закладений ландшафтним архітектором Андре Ленотром у бароковому стилі. Пізніше в парку з'явилися каскадні фонтани, павільйони, а за часів Марії-Антуанетти — кілька будівель-фоллі, що формують так званий «Хутір Шантії».
Також на території маєтку розташовані іподром Шантії та Великі стайні, зведені у 1719 році архітектором Жаном Обером. У стайнях діє Музей коня.
Інтер'єри
-
![image]()
Парадні сходи -
![image]()
Картинна галерея -
![image]()
Бібліотека -
![image]()
Каплиця -
![image]()
Кабінет принца Конде -
![image]()
Фіолетовий салон
Музей Конде
У замку Шантії розташована художня галерея, що зветься Музеєм Конде. Тут зібрана одна з найбільших після Лувру колекцій картин, більшість яких — французькі полотна та книжкові ілюстрації XV—XVI століть.
Серед картин Музею: «Заручення святого Франциска з бідністю» Сассетти, «Осінь» Боттічеллі, «Портрет Симонетти Веспуччі» П'єро ді Козімо, «Три грації» та «Мадонна з вуаллю» Рафаеля, «П'єта» Гверчіно, «Портрет Мольєра» П'єра Міньяра, «Лісовий концерт» Коро. Також є твори Антуана Ватто, фра Анджеліко, Філіппіно Ліппі, Ганса Мемлінга, Веронезе, Федеріко Бароччі, Аннібале Карраччі, Доменікіно, Франсуа і Жана Клуе, Сальватора Рози, Ніколя Пуссена, Філіппа де Шампаня, Ван Дейка, Гвідо Рені, Жана-Батіста Грьоза, Джошуа Рейнольдса, Ежена Делакруа, Енгра, Жеріко.
У бібліотеці Малого замку зберігається понад 1500 манускриптів і 17 500 книг, більш ніж 700 інкунабул та близько 300 середньовічних манускриптів, серед яких один аркуш Registrum Gregorii, Розкішний часослов герцога Беррійського, Псалтир Інгеборги та 40 мініатюр роботи Жана Фуке.
Цікаві факти
- Саме в замку Шантії скоїв самогубство шеф-кухар принца де Конде Франсуа Ватель, дізнавшись, що риба, призначена для королівського бенкету, не зможе бути подана вчасно, через запізнення поставки.
- Від замку походить назва страви із збитих вершків «крем-шантії», яку приготував для Людовика XVI шеф-кухар Ватель.
- Великі стайні Шантії з'явилися на вимогу Людовика IV де Бурбон-Конде, який вважав, що після смерті стане конем і зажадав мати стайню, яка б личила його титулу.
- 30-31 липня 1994 року в замку, в рамках туру The Division Bell, дала два концерти рок-група Pink Floyd.
- Кожні два роки, в червні, в саду замка проводиться міжнародний чемпіонат феєрверків Nuits de Feu.
- У 2005 році в замку пройшло весілля Рональдо і топ-моделі Даніели Чікареллі. Вартість церемонії склала близько 700 000 євро.
Замок Шантії у кінематографі
Через вишуканість архітектури та визначне місце в історії, замок Шантії слугував декорацією для багатьох фільмів, серед яких:
- «Вид на вбивство» (1985) — фільм з циклу про Джеймса Бонда, замок зображає оселю головного злодія Макса Зоріна.
- (2006)
- «Найдовший день» (1962)
- (1967)
- «Прощавай, моя королево» (2012)
- (1958)
- «Відок» (2001)
- (2001)
- «Анжеліка і король» (1966)
- (1989)
Джерела
- www.chateaudechantilly.com — офіційний сайт замку Шантії (фр.)
- Непомнящий Н.Н., Бурыгин С.М., Шейко Н.И. Замки Франції. Подорож вглиб часів = Замки Франции. Путешествие вглубь времён. — М. : «Вече», 2008. — С. 237-238. — («Исторический путеводитель») — 5000 прим. — .
Посилання
- Замок Шантийи, родовое поместье принцев Конде [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Поездка в замок Шантийи [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mok Shantiyi fr Chateau de Chantilly zamok u Franciyi odna z najviznachnishih pam yatok istoriyi ta arhitekturi Roztashovanij v dolini richki Nonet prito ci Uazi v komuni Shantiyi departament Uaza Do Francuzkoyi revolyuciyi nalezhav rodinam Monmoransi ta Konde ShantiyiPivnichno zahidnij fasad49 11 38 pn sh 2 29 09 sh d 49 19389 pn sh 2 48583 sh d 49 19389 2 48583Status istorichna pam yatkaStatus spadshini d 1 d 1 i d 1 Krayina Franciya ISO3166 1 alpha 3 FRA ISO3166 1 cifrovij 250 Roztashuvannya Shantiyi departament UazaArhitekturnij stil renesans Boz arArhitektor Zasnovano 1882 1386 i 1551Budivnictvo 1358 1882Vlasnik Francuzkij institut ranishe rodini Monmoransi Konde Sajt chateaudechantilly comShantiyi zamok Franciya Shantiyi u Vikishovishi Zamok skladayetsya z dvoh poyednanih budivel Malogo zamku fr Petit Chateau zvedenogo blizko 1560 roku Annom de Monmoransi ta Velikogo zamku fr Grand Chateau zrujnovanogo pid chas Francuzkoyi revolyuciyi ta vidbudovanogo u 1870 h rokah IstoriyaU X XIV stolittyah zemli navkolo majbutnogo zamku nalezhali senjoru na im ya Senli mozhlivo nazva mayetku pohodit vid latinskogo variantu jogo imeni Santilius Vin za tradiciyeyu zviv tut zamok yakij buv zrujnovanij pid chas Zhakeriyi Nastupnim vlasnikom Shantiyi staye P yer d Orzhemon yakij mizh 1386 ta 1394 rokami buduye tut trikutnij serednovichnij zamok vid yakogo zbereglisya lishe zalishki vezh ta zamkovij riv U 1484 roci P yer d Orzhemon zapovidaye mayetok svoyemu nebozhu Gillemu de Monmoransi yakij u svoyu chergu zapoviv jogo svoyemu sinu Annu de Monmoransi Ostannij buv konetablem Franciyi ale yakos potrapiv u nemilist korolya Franciska I i buv zmushenij poyihati u svij mayetok Shantiyi U 1528 1531 rokah de Monmoransi buduye v mayetku novij zamok na jogo misci zaraz roztashovanij Velikij zamok za proyektom arhitektora P yera Kambizha fr Pierre Chambiges Piznishe za proyektom jmovirno Zhana Byullana Jean Bullant Monmoransi zvodit i Malij zamok Dlya oformlennya mayetku Ann de Monmoransi sklikaye vidatnih diyachiv mistectva tiyeyi epohi Bernara Palissi Fransua Klue Leonara Limuzena Zhana Guzhona U zamku z yavlyayutsya dorogi mebli gobeleni knigi kartini vitvori mistectva Onuk Anna Anri de Monmoransi vlashtuvav navkolo zamku park Syudi chasto priyizdiv na polyuvannya korol Lyudovik XIII Zamok Shantiyi chasiv Monmoransi U 1632 roci Anri de Monmoransi za uchast u zakoloti proti kardinala Rishelye buv strachenij a mayetok Shantiyi perejshov do jogo sestri Sharlotti Margariti de Monmoransi odruzhenoyi z Genrihom II Konde de Burbonom a vid neyi do yiyi sina princa Lyudovika II Burbon Konde tak zvanogo Velikogo Konde Anri de Monmoransi buv ostannim predstavnikom rodu Monmoransi Shantiyi a rid Konde volodiv Shantiyi do 1804 roku Princ Konde najmaye arhitektora Notra yakij proyektuye novij park provodit vid riki kanali sho otochuyut zamok velikim rukotvornim ozerom zminyuye vhid do zamku stvoryuyuchi panoramnu perspektivu Konde robit zamok Shantiyi miscem provedennya svoyih pishnih benketiv i svyatkuvan vlashtovuye tut literaturnij salon U 1671 roci Shantiyi vidviduye korol Lyudovik XIV Shantiyi blizko 1775 roku Sin Velikogo Konde Genrih III Burbon Konde zavershuye budivnictvo mayetku za dopomogoyu arhitektora Zhyulya Arduena Mansara a v svoyu chergu jogo sin zavershuye oformlennya vnutrishnih pokoyiv a takozh buduye ipodrom i veliki stajni Pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi princ Konde protivnik respubliki vtik za kordon jogo mayetok Shantiyi buv pograbovanij a Velikij zamok zrujnovanij Todi zh z zamku buli vikradeni kartini a kolekciya porcelyani po varvarskomu znishena U 1830 roci ostannij z Konde ne mayuchi nashadkiv jogo sin gercog Engiyenskij buv rozstrilyanij soldatami Napoleona Bonaparta u 1804 roci zapoviv zamok p yatomu sinu Luyi Filipa Mizh 1853 ta 1872 rokami Shantiyi buv konfiskovanij deyakij chas nim volodiv anglijskij bank Coutts U seredini 1870 h mayetok povernuvsya u vlasnist do gercogiv Omalskih i Genrih v 1875 1881 roci povnistyu perebuduvav Shantiyi zokrema u 1876 1880 rokah vidnoviv na misci vtrachenogo Velikogo zamku tak zvanij Novij Zamok Shato d Angiyen U 1884 roci Genrih Orleanskij podaruvav Shantiyi razom iz bibliotekoyu ta kartinnoyu galereyeyu derzhavi a same Francuzkomu institutu Protyagom Pershoyi svitovoyi vijni u Shantiyi meshkav marshal Zhozef Zhoffr Vlasniki zamku U zamku Shantiyi narodilisya Ann I de Monmoransi 15 bereznya 1493 roku Anri I de Monmoransi 15 chervnya 1534 roku Anri II de Monmoransi 30 kvitnya 1595 roku Sharlotta Margarita de Monmoransi 11 travnya 1594 roku Luyiza Adelayida de Burbon 5 zhovtnya 1757 roku Luyi Antuan de Burbon Konde 2 serpnya 1772 roku Ann I de Monmoransi Anri I de Monmoransi Anri II de Monmoransi Sharlotta Margarita de Monmoransi princesa Konde Princ Konde Genrih Orleanskij gercog OmalskijArhitekturaMayetok Shantiyi skladayetsya z kilkoh budivel otochenih parkom Najstarishoyu ye tak zvanij Malij zamok zvedenij u XVI stolitti arhitektorom Zhanom Byullanom Novij zamok zvedenij u 1876 1880 roci arhitektorom Onore Dom ye v modnomu v ti chasi eklektichnomu stili boz ar U 1894 roci na teritoriyi mayetku vstanovleno kinnu statuyu na chest konetablya Anna de Monmoransi Park navkolo zamku buv zakladenij landshaftnim arhitektorom Andre Lenotrom u barokovomu stili Piznishe v parku z yavilisya kaskadni fontani paviljoni a za chasiv Mariyi Antuanetti kilka budivel folli sho formuyut tak zvanij Hutir Shantiyi Takozh na teritoriyi mayetku roztashovani ipodrom Shantiyi ta Veliki stajni zvedeni u 1719 roci arhitektorom Zhanom Oberom U stajnyah diye Muzej konya Inter yeri Paradni shodi Kartinna galereya Biblioteka Kaplicya Kabinet princa Konde Fioletovij salonMuzej KondeDokladnishe Muzej Konde U zamku Shantiyi roztashovana hudozhnya galereya sho zvetsya Muzeyem Konde Tut zibrana odna z najbilshih pislya Luvru kolekcij kartin bilshist yakih francuzki polotna ta knizhkovi ilyustraciyi XV XVI stolit Sered kartin Muzeyu Zaruchennya svyatogo Franciska z bidnistyu Sassetti Osin Bottichelli Portret Simonetti Vespuchchi P yero di Kozimo Tri graciyi ta Madonna z vuallyu Rafaelya P yeta Gverchino Portret Molyera P yera Minyara Lisovij koncert Koro Takozh ye tvori Antuana Vatto fra Andzheliko Filippino Lippi Gansa Memlinga Veroneze Federiko Barochchi Annibale Karrachchi Domenikino Fransua i Zhana Klue Salvatora Rozi Nikolya Pussena Filippa de Shampanya Van Dejka Gvido Reni Zhana Batista Groza Dzhoshua Rejnoldsa Ezhena Delakrua Engra Zheriko U biblioteci Malogo zamku zberigayetsya ponad 1500 manuskriptiv i 17 500 knig bilsh nizh 700 inkunabul ta blizko 300 serednovichnih manuskriptiv sered yakih odin arkush Registrum Gregorii Rozkishnij chasoslov gercoga Berrijskogo Psaltir Ingeborgi ta 40 miniatyur roboti Zhana Fuke Cikavi faktiSame v zamku Shantiyi skoyiv samogubstvo shef kuhar princa de Konde Fransua Vatel diznavshis sho riba priznachena dlya korolivskogo benketu ne zmozhe buti podana vchasno cherez zapiznennya postavki Vid zamku pohodit nazva stravi iz zbitih vershkiv krem shantiyi yaku prigotuvav dlya Lyudovika XVI shef kuhar Vatel Veliki stajni Shantiyi z yavilisya na vimogu Lyudovika IV de Burbon Konde yakij vvazhav sho pislya smerti stane konem i zazhadav mati stajnyu yaka b lichila jogo titulu 30 31 lipnya 1994 roku v zamku v ramkah turu The Division Bell dala dva koncerti rok grupa Pink Floyd Kozhni dva roki v chervni v sadu zamka provoditsya mizhnarodnij chempionat feyerverkiv Nuits de Feu U 2005 roci v zamku projshlo vesillya Ronaldo i top modeli Danieli Chikarelli Vartist ceremoniyi sklala blizko 700 000 yevro Zamok Shantiyi u kinematografiCherez vishukanist arhitekturi ta viznachne misce v istoriyi zamok Shantiyi sluguvav dekoraciyeyu dlya bagatoh filmiv sered yakih Vid na vbivstvo 1985 film z ciklu pro Dzhejmsa Bonda zamok zobrazhaye oselyu golovnogo zlodiya Maksa Zorina 2006 Najdovshij den 1962 1967 Proshavaj moya korolevo 2012 1958 Vidok 2001 2001 Anzhelika i korol 1966 1989 DzherelaZamok Shantiyi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Arhitektura Informaciya u Vikidanih Zamok Shantiyi u Vikishovishi www chateaudechantilly com oficijnij sajt zamku Shantiyi fr Nepomnyashij N N Burygin S M Shejko N I Zamki Franciyi Podorozh vglib chasiv Zamki Francii Puteshestvie vglub vremyon M Veche 2008 S 237 238 Istoricheskij putevoditel 5000 prim ISBN 978 5 9533 3483 9 PosilannyaZamok Shantiji rodovoe pomeste princev Konde 3 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Poezdka v zamok Shantiji 3 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049