Шалва Дадіані | ||||
---|---|---|---|---|
შალვა დადიანი | ||||
Народився | 9 травня 1874 Зестафоні, Кутаїська губернія, Російська імперія[1] | |||
Помер | 15 березня 1959 (84 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] | |||
Поховання | Мтацмінда | |||
Країна | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка СРСР | |||
Національність | грузин | |||
Діяльність | актор, письменник, драматург, політик, сценарист, драматург | |||
Сфера роботи | театр[2], драма[2] і література[2] | |||
Мова творів | грузинська | |||
Напрямок | драматург, письменник, режисер, актор | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Шалва Дадіані у Вікісховищі | ||||
Шалва Миколайович Дадіані (або Дадіяні; 9 травня 1874, місто Зестафоні, тепер Грузія — 15 березня 1959, місто Тбілісі, тепер Грузія) — грузинський драматург, режисер, письменник, актор театру (понад 200 ролей). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.
Біографія
З роду князів Дадіані. Народився в сім'ї грузинського поета Миколи Таріеловича Дадіані (1844—1896) і княжни Лідії Цулукідзе.
Театральна діяльність
Літературні дебюти припадають на 1890-ті роки (збірка віршів «Вогник», 1892). Співпрацював з різними грузинськими театральними трупами, виступав у Кутаїському драматичному театрі та у Тифліському театрі грузинського драматичного товариства, був режисером Авчальської аудиторії в Тифлісі та організатором пересувної групи «Могзаурі дасі». З 1893 до окупації Грузії радянськими військами 1921 року зіграв понад 200 ролей. Не пішов на еміграцію та став режисером багатьох грузинських театрів. Відтак змушений йти на творчі компроміси з окупаційною владою Москви. Писав соціально-ангажовані п'єси, частина з яких пішла «на експорт», зокрема в Україну. Про грузинські вистави у Харкові 1930-тих згадує відомий український мовознавець Юрій Шевельов:
На фольклор зведено й недавні зв'язки з Грузією, де вже по театрі Сандро Ахметелі не лишилося й сліду. Опера ставила «Абесалом і Етері» З. Паліяшвілі (жовтень 1931), що в протилежність іншим тогочасним операм сподобалася харків'янам і трималася кілька років; «Березіль» у червні 1932 року виставив «Тетнулд» Ш. Дадіяні в поставі В. Скляренка, з усіх молодих режисерів «Березоля», може, найталановитішого. У цій виставі він, мабуть, навчився масового руху в Ахметелі...
Член ВКП(б) з 1945 року.
Літературна та перекладацька робота
Автор дискусійного історичного роману «Юрій Боголюбський» — про часи цариці Тамари, чоловіком якої був головний герой роману — князь Юрій Андрійович Боголюбський, у майбутньому — культова особа у національному пантеоні росіян.
Також був автором п'єси «Із іскри» про революційну діяльність Сталіна в Грузії.
Писав оповідання, новели, публіцистику. Перекладав твори Шекспіра, Шіллера, Байрона.
Особисте життя
Був одружений першим шлюбом на княжні .
Іменем Дадіані був названий драматичний театр у Зугдіді.
Помер 15 березня 1959 року в Тбілісі. Похований у пантеоні .
Нагороди та відзнаки
- орден Леніна (31.01.1939)
- орден Трудового Червоного Прапора (1944)
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- Народний артист Грузинської РСР (1935)
Примітки
- Дадиани Шалва Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Джерела
- Shalva Dadiani (1874—1959) [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Anthology of Georgian classical literature. Georgian eBooks.
- Юрій Шевельов. «Я, мені, мене… (і довкруги)». Спогади. У двох томах. Видавництво «Фоліо». Харків, 2012. С. 250.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Shalva Dadianiშალვა დადიანიNarodivsya9 travnya 1874 1874 05 09 Zestafoni Kutayiska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer15 bereznya 1959 1959 03 15 84 roki Tbilisi Gruzinska RSR SRSR 1 PohovannyaMtacmindaKrayina Rosijska imperiya Gruzinska Demokratichna Respublika SRSRNacionalnistgruzinDiyalnistaktor pismennik dramaturg politik scenarist dramaturgSfera robotiteatr 2 drama 2 i literatura 2 Mova tvorivgruzinskaNapryamokdramaturg pismennik rezhiser aktorChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSNagorodinarodnij artist Gruzinskoyi RSR Shalva Dadiani u Vikishovishi Shalva Mikolajovich Dadiani abo Dadiyani 9 travnya 1874 misto Zestafoni teper Gruziya 15 bereznya 1959 misto Tbilisi teper Gruziya gruzinskij dramaturg rezhiser pismennik aktor teatru ponad 200 rolej Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan BiografiyaZ rodu knyaziv Dadiani Narodivsya v sim yi gruzinskogo poeta Mikoli Tarielovicha Dadiani 1844 1896 i knyazhni Lidiyi Culukidze Teatralna diyalnist Literaturni debyuti pripadayut na 1890 ti roki zbirka virshiv Vognik 1892 Spivpracyuvav z riznimi gruzinskimi teatralnimi trupami vistupav u Kutayiskomu dramatichnomu teatri ta u Tifliskomu teatri gruzinskogo dramatichnogo tovaristva buv rezhiserom Avchalskoyi auditoriyi v Tiflisi ta organizatorom peresuvnoyi grupi Mogzauri dasi Z 1893 do okupaciyi Gruziyi radyanskimi vijskami 1921 roku zigrav ponad 200 rolej Ne pishov na emigraciyu ta stav rezhiserom bagatoh gruzinskih teatriv Vidtak zmushenij jti na tvorchi kompromisi z okupacijnoyu vladoyu Moskvi Pisav socialno angazhovani p yesi chastina z yakih pishla na eksport zokrema v Ukrayinu Pro gruzinski vistavi u Harkovi 1930 tih zgaduye vidomij ukrayinskij movoznavec Yurij Shevelov Na folklor zvedeno j nedavni zv yazki z Gruziyeyu de vzhe po teatri Sandro Ahmeteli ne lishilosya j slidu Opera stavila Abesalom i Eteri Z Paliyashvili zhovten 1931 sho v protilezhnist inshim togochasnim operam spodobalasya harkiv yanam i trimalasya kilka rokiv Berezil u chervni 1932 roku vistaviv Tetnuld Sh Dadiyani v postavi V Sklyarenka z usih molodih rezhiseriv Berezolya mozhe najtalanovitishogo U cij vistavi vin mabut navchivsya masovogo ruhu v Ahmeteli Chlen VKP b z 1945 roku Literaturna ta perekladacka robota Avtor diskusijnogo istorichnogo romanu Yurij Bogolyubskij pro chasi carici Tamari cholovikom yakoyi buv golovnij geroj romanu knyaz Yurij Andrijovich Bogolyubskij u majbutnomu kultova osoba u nacionalnomu panteoni rosiyan Takozh buv avtorom p yesi Iz iskri pro revolyucijnu diyalnist Stalina v Gruziyi Pisav opovidannya noveli publicistiku Perekladav tvori Shekspira Shillera Bajrona Osobiste zhittya Buv odruzhenij pershim shlyubom na knyazhni Imenem Dadiani buv nazvanij dramatichnij teatr u Zugdidi Pomer 15 bereznya 1959 roku v Tbilisi Pohovanij u panteoni Nagorodi ta vidznakiorden Lenina 31 01 1939 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1944 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1935 PrimitkiDadiani Shalva Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaShalva Dadiani 1874 1959 24 grudnya 2014 u Wayback Machine Anthology of Georgian classical literature Georgian eBooks Yurij Shevelov Ya meni mene i dovkrugi Spogadi U dvoh tomah Vidavnictvo Folio Harkiv 2012 S 250