Шабе́льники — село в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, входить до складу Піщанської сільської громади. Розташоване на березі Кременчуцького водосховища, поблизу річки Супій, за 28 км від районного центру — міста Золотоноші, за 15 км від залізничної станції Гладківщина та за 12 км від пристані Прохорівка. Населення 699 осіб (на 2001 рік).
село Шабельники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський |
Громада | Піщанська сільська громада |
Облікова картка | Шабельники |
Основні дані | |
Засноване | 30-ті 40-ві роки 17 століття |
Населення | 699 (на 2001 рік) |
Поштовий індекс | 19753 |
Телефонний код | +380 4737 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′19″ пн. ш. 31°46′14″ сх. д. / 49.68861° пн. ш. 31.77056° сх. д.Координати: 49°41′19″ пн. ш. 31°46′14″ сх. д. / 49.68861° пн. ш. 31.77056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 82 м |
Водойми | Дніпро, Супієць, Супій |
Відстань до обласного центру | 34,6 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 28 км |
Найближча залізнична станція | Гладківщина |
Відстань до залізничної станції | 15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Піщане, вул. Шеремета Руслана, 98а |
Сільський голова | Семенюта Руслан Святославович |
Карта | |
Шабельники | |
Шабельники | |
Мапа | |
Історія
Історія села почалася у 30-40-х роках XVII століття. На карті французького інженера Боплана назва позначена в перекрученому вигляді «Чабельнік» (Czabelnik). Село належало до Піщанської сотні спочатку Черкаського, а згодом Переяславського полку.
Назва села походить від першого поселенця — якогось Шабельника[]. Очевидно, хтось із його роду займався виготовленням шабель, був зброярем. Таке прізвище (Шабельник, Шабельниченко) досить поширене в козацьких реєстрах XVII-XVIII століть.
З 1779 року у селі церква Сави Освященного.
Станом на 1781 рік у селі був 71 двір із населенням 223 мешканця. У Шабельниках тоді проживало 2 різночинці, 2 церковники, 27 виборних козаків, 15 козаків-підпомічників, 29 посполитих і козацьких підсусідків. Як відзначено в документі того часу, землі села належали «разного звания казенным людям, казакам и владельцу секунд-майору Федору Иваненко».
Село є на мапі 1812 року.
За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Золотоніського повіту Полтавської губернії, мешкало 593 особи (284 чоловічої статі та 309 — жіночої), налічувалось 156 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Піщанської волості мешкало 740 осіб, налічувалось 133 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялих будинок, 2 водяних і 2 вітряних млини, винокурний завод.
1889 року в селі у невеликій сільській хаті було відкрито парафіяльну школу[], 1911 року на кошти земства побудовано шкільний будинок.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1166 осіб (597 чоловічої статі та 569 — жіночої), з яких 1147 — православної віри.
В 1910 році кількість дворів збільшилася до 269. Населення тоді склало 1484 особи. За подвірно-господарським переписом у 1910 року в селі налічувалося 212 письменних чоловіків і 29 жінок.
На території села працював колгосп «Шлях Ілліча». 1930 року організовано лікнепи. 1937 року — відкрито семирічну школу.
215 селян брали участь у радянсько-німецькій війні, з них 106 нагороджено бойовими орденами та медалями. На вшанування пам'яті про 106 загиблих у боях проти нацистів односельців встановлено обеліск Слави.
1943 року відновилося навчання в семирічній школі. 1960 року школу реорганізовано у восьмирічну.
Після війни виник колгосп ім. Горького, який мав в користуванні 2,1 га тисячу сільськогосподарських угідь, в тому числі 1,3 тисячі га орної землі. Господарство вирощувало зернові і технічні культури (м'ята, коноплі). Працювали 2 млини, лісопильня, кузня.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 972 чоловіка, працювали восьмирічна школа, філія музичної школи, клуб на 240 місць, бібліотека з фондом 9,2 тисячі книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, стаціонарна кіноустановка, радіовузол, ощадна каса, швейна майстерня.
У січні 1977 року колгосп було приєднано до колгоспу «Більшовик» села Дмитрівка. Наприкінці 1988 року роз'єдналися із колгоспом «Більшовик» і утворився в Шабельниках колгосп «Зоря», який згодом було реорганізовано у СТОВ «Зоря», пізніше — СТОВ «Шабельники», з 2006 року — ТОВ «АГРО-КОЛОС-05».
Сучасність
Сьогодні[] у селі діють Шабельниківський навчально-виховний комплекс, Будинок культури на 240 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, радіовузол, два приватні магазини, два магазини райСТ, відділення зв'язку.
Джерела
Примітки
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- . freemap.com.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 7 березня 2021.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 975)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-177. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shabe lniki selo v Ukrayini v Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti vhodit do skladu Pishanskoyi silskoyi gromadi Roztashovane na berezi Kremenchuckogo vodoshovisha poblizu richki Supij za 28 km vid rajonnogo centru mista Zolotonoshi za 15 km vid zaliznichnoyi stanciyi Gladkivshina ta za 12 km vid pristani Prohorivka Naselennya 699 osib na 2001 rik selo ShabelnikiKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon ZolotoniskijGromada Pishanska silska gromadaOblikova kartka Shabelniki Osnovni daniZasnovane 30 ti 40 vi roki 17 stolittyaNaselennya 699 na 2001 rik Poshtovij indeks 19753Telefonnij kod 380 4737Geografichni daniGeografichni koordinati 49 41 19 pn sh 31 46 14 sh d 49 68861 pn sh 31 77056 sh d 49 68861 31 77056 Koordinati 49 41 19 pn sh 31 46 14 sh d 49 68861 pn sh 31 77056 sh d 49 68861 31 77056Serednya visota nad rivnem morya 82 mVodojmi Dnipro Supiyec SupijVidstan do oblasnogo centru 34 6 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 28 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GladkivshinaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi s Pishane vul Sheremeta Ruslana 98aSilskij golova Semenyuta Ruslan SvyatoslavovichKartaShabelnikiShabelnikiMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shabelniki IstoriyaIstoriya sela pochalasya u 30 40 h rokah XVII stolittya Na karti francuzkogo inzhenera Boplana nazva poznachena v perekruchenomu viglyadi Chabelnik Czabelnik Selo nalezhalo do Pishanskoyi sotni spochatku Cherkaskogo a zgodom Pereyaslavskogo polku Nazva sela pohodit vid pershogo poselencya yakogos Shabelnika dzherelo Ochevidno htos iz jogo rodu zajmavsya vigotovlennyam shabel buv zbroyarem Take prizvishe Shabelnik Shabelnichenko dosit poshirene v kozackih reyestrah XVII XVIII stolit Z 1779 roku u seli cerkva Savi Osvyashennogo Stanom na 1781 rik u seli buv 71 dvir iz naselennyam 223 meshkancya U Shabelnikah todi prozhivalo 2 riznochinci 2 cerkovniki 27 vibornih kozakiv 15 kozakiv pidpomichnikiv 29 pospolitih i kozackih pidsusidkiv Yak vidznacheno v dokumenti togo chasu zemli sela nalezhali raznogo zvaniya kazennym lyudyam kazakam i vladelcu sekund majoru Fedoru Ivanenko Selo ye na mapi 1812 roku Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu ta kozackomu seli Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 593 osobi 284 cholovichoyi stati ta 309 zhinochoyi nalichuvalos 156 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Pishanskoyi volosti meshkalo 740 osib nalichuvalos 133 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalih budinok 2 vodyanih i 2 vitryanih mlini vinokurnij zavod 1889 roku v seli u nevelikij silskij hati bulo vidkrito parafiyalnu shkolu dzherelo 1911 roku na koshti zemstva pobudovano shkilnij budinok Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1166 osib 597 cholovichoyi stati ta 569 zhinochoyi z yakih 1147 pravoslavnoyi viri V 1910 roci kilkist dvoriv zbilshilasya do 269 Naselennya todi sklalo 1484 osobi Za podvirno gospodarskim perepisom u 1910 roku v seli nalichuvalosya 212 pismennih cholovikiv i 29 zhinok Na teritoriyi sela pracyuvav kolgosp Shlyah Illicha 1930 roku organizovano liknepi 1937 roku vidkrito semirichnu shkolu 215 selyan brali uchast u radyansko nimeckij vijni z nih 106 nagorodzheno bojovimi ordenami ta medalyami Na vshanuvannya pam yati pro 106 zagiblih u boyah proti nacistiv odnoselciv vstanovleno obelisk Slavi 1943 roku vidnovilosya navchannya v semirichnij shkoli 1960 roku shkolu reorganizovano u vosmirichnu Pislya vijni vinik kolgosp im Gorkogo yakij mav v koristuvanni 2 1 ga tisyachu silskogospodarskih ugid v tomu chisli 1 3 tisyachi ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuvalo zernovi i tehnichni kulturi m yata konopli Pracyuvali 2 mlini lisopilnya kuznya Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 972 cholovika pracyuvali vosmirichna shkola filiya muzichnoyi shkoli klub na 240 misc biblioteka z fondom 9 2 tisyachi knig feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok dityachi yasla stacionarna kinoustanovka radiovuzol oshadna kasa shvejna majsternya U sichni 1977 roku kolgosp bulo priyednano do kolgospu Bilshovik sela Dmitrivka Naprikinci 1988 roku roz yednalisya iz kolgospom Bilshovik i utvorivsya v Shabelnikah kolgosp Zorya yakij zgodom bulo reorganizovano u STOV Zorya piznishe STOV Shabelniki z 2006 roku TOV AGRO KOLOS 05 SuchasnistSogodni koli u seli diyut Shabelnikivskij navchalno vihovnij kompleks Budinok kulturi na 240 misc biblioteka feldshersko akusherskij punkt radiovuzol dva privatni magazini dva magazini rajST viddilennya zv yazku DzherelaShabelniki u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Primitkimaps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros freemap com ua Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 7 bereznya 2021 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 10 listopada 2021 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 975 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 177 X 270 120 s ros doref Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi