Ша́баш (їд. שאָבעז *шобе́з) — урочисті нічні збори чаклунів, котрі займалися темною магією, яких тоді переслідувала католицька церква. Вони могли включати поклоніння сатані, здійснення жертвоприношень, бенкетів, танців і навіть розпуста. Слово походить від назви юдейського дня відпочинку, суботи. Як відомо, саме на сьомий день Господь відпочивав, після того, як створив наш всесвіт. Звідси зрозуміло, що метою подібних свят могло бути глузування з Бога та його творіння.
Походження легенд
Легенди про шабаші відьом загалом майже тотожні в слов'янському й західноєвропейському фолькльорі, — і віра в реальність цих явищ розділялася як і в минулому, так і розділяється почасти й тепер, не тільки масою населення, але й деякими представниками церкви, особливо католицької, котра саме заперечення реальності подібних явищ уважала гріхом. Віра ця склалася як результат взаємодії живучих легенд і пережитків старих дохристиянських вірувань і середньовічних поглядів на диявола (див. Чорт).
Ша́баш — подання про явища природи (зокрема — анімізоване явищ грози у вигляді бенкетів, танців, оргій зооморфних божеств), спогаду про язичні свята, що супроводжувалися танцями, убиранням у шкіри божеств, гульнею й ексцесами фалічного культу — обрядах, з яких багато хто дотримується й тепер, — віра в чародійство, волхвів, відунів і відьом, зокрема віра в особливе покликання жінок у справі чарівництва — з одного боку, післяхристиянське перерахування всіх старих язичницьких богів у слуги диявола, зведена в догмат легенда про договір з дияволом, боротьба католицької церкви з дуалістичними сектами, повір'я про шанувальників диявола, психічні епідемії одержимості — з іншої: от джерела віри в ті явища, які можна об'єднати загальною назвою шабаш відьом. Згідно з цим з'явився цикл легенд чисто народних, з іншого боку — церковних. У всіх міфологиях чародії (відуни, відьми, шамани і т. д.), керовані всемогутніми пахощами, особливо відрізнялися чарівною владою над стихійними явищами атмосфери.
Шабаш у готському фолькльорі
Тому найбільш ранні подання про відьомські збіговиська вказують на нічні польоти відьом по повітрю для викликання гроз і злив, для викрадення сонця, місяця, зірок тощо. Такі нічні поїздки малює нам «Едда», де відьми називаються queldridha (Abendreiterin — нічні вершниці). У слов'янському фольклорі відьми, літаючи вночі по повітрю, блищать яскравими вогниками, тобто блискавками. Так носилися по піднебессю й старі боги — покровителі чарівництва, Одін зі своїм шаленим воїнством і Фрейя. Подібно старим богам: Тору, який їздив на козлах, Фреї на кабані, Гіндлі — на вовці і т. д., — відьми роблять свої польоти на улюблених тваринах міфології — на загнузданих вовках і поганяють їх зміями, на кішках, ведмедях, свинях (російська баба-яга), на оленях тощо
Пізніше відьми задовольняються у своїх польотах мітлами, коцюбами, рогачами, лопатами, граблями й просто ціпками, у міру потреби та вдаряючи по хмарах і роблячи дощ, те начисто вимітаючи небо від його хмар, що затемнюють.
Шабаш у слов'ян
Руські відьми і баба-яга носяться по повітрю в залізній ступі (казані — хмарі), поганяючи пестом чи ключкою, й замітаючи слід помелом, причому земля стогне, вітри виють, а духи нечисті видають дикі крики. Перед польотом відьми мажуть себе чарівними мазями, бризкають водою, закип'яченою разом із попелом купальського багаття (російська міфологія), творять змови тощо. Іноді відьми зовсім втрачають земний вигляд, видаючись хмарними дівами, що прядуть при місячному світлі свою небесну пряжу (тумани), що білять полотна або перуть свою білизну, що розвішують її для сушіння на білих хмарах.
Типові шабаші відьом з'являються тільки після введення християнства, коли старі боги ототожнюються із диявольськими проявами, і язичницькі свята з їхніми обрядами переслідуються церквою, як служіння Сатані.
Гори, улюблені місця язичницьких жертвоприносин і житла богів, стають звичайними пунктами для шабашів відьом.
Наприклад Лиса гора, де раніше стояли головні кумири слов'ян, Жіночі гори y чехів і словенців, гора Шатрія в литовців, вершина гори Брокен, гора Блокула у Швеції, Блоксберг, Шварцвальд і ін. у германців і т. д.).
Час збіговиськ прив'язаний до старих язичницьких свят. Головні збіговиська у слов'янських народів відбувалися 3 рази в рік: на коляду, при зустрічі весни й у ніч Івана Купала (свято Перуна, що заливає спеку дощовими потоками). У німців головний політ відьом відбувається в першу травневу (Вальпургієву) ніч (Walpurgisnacht), інколи присвячену Фреї. Німецький переказ про цю ніч найкраще характеризує змішані риси шабашів.
По закінченні ділової церемонії, при світлі смолоскипів, запалених від полум'я, що горить між рогами великого козла, приступають до бенкету: їдять кінське м'ясо, а напої п'ють із коров'ячих копит і кінських черепів. Потім триває скажений ганебний танець відьом із чортами, від якого на наступний день залишаються на місці сліди ніг коров'ячих і козячих. Інструментами для музикантів служать: замість волинки — кінська голова, а замість смичка — котячий хвіст. Далі, відбувається спалення козла, чорного бика й чорної корови.
Шабаш кінчається загальним зляганням при повному мороці, після чого відьми на своїх мітлах повертаються додому. Точно так само в російському фольклорі на весняний Юріїв день (відповідає німецькій першій травневій ночі), присвячений громовнику, і в ніч на 24 червня (Івана Купала), присвячений Перуну, відуни й відьми з розпущеними косами, у білих сорочках, що розвіваються, або звіриних шкірах, або зовсім оголені, збираються на Лису гору, творять буйні, нечестиві ігрища, танцюють навколо киплячих казанів і чортових требищ, радяться на пагубу людей і тварин, шукають чарівні зілля (порівн. міф про Перуновом полум'яні кольори) тощо.
По переказах, зібраним у Сахарова,
- з 26 грудня починаються бісівські потіхи; відьми із усього світу злітаються на Лису гору на шабаш і злягаються там з демонами;
- 1 січня відьми заводять із нечистими духами нічні прогулянки;
- 3 січня, вертаючись із гулянки, здоюють корів;
- 18 січня втрачають пам'ять від зайвих веселощів.
Аналогічні повір'я є в слов'ян і в литовців. За залізним столом або на троні сидить сам сатана (у чехів — в образі чорного кота, півня або дракона), а відьми віддаються розгулу й любовним гульбищам з бісами, співають, танцюють і об'їдаються. Усі характерні риси відьомських зборів, починаючи з місця й часу їхнього здійснення, характерних тварин старого культу (козел, змій, півень, кішка й т.д.), жертвоприносин, загальних бенкетів, танців, звіриних шкір (тотемістичний обряд) і т. д., аж до сексуальних оргій — усе це риси язичницьких свят, з їх тотемічними обрядами, жертвоприносинами, загальними трапезами й оргіями, що мали метою магічно впливати на фалічні божества природи (наприклад, на святі Ярили). Навіть фігура сатани, хоча зовсім нова, убрана в старі, традиційні образи зооморфних божеств — козла, дракона тощо.
Шабаш у мистецтві
Мусоргський Модест Петрович у 1867 р. створив музичний твір «Іванова ніч на Лисій горі». А Римський-Корсаков на його основі [ru]. Цікавий лист Римського-Корсакова доповнюється зауваженнями і судженнями, висловленими Мусоргським в листі Нікольському: "З Вами я поговорю про моїх відьом з іншого боку … «Відьми» — вульгарна назва, так би мовити, кличка мого твору — є в сутності «Іванова ніч на Лисій горі», — як бачите — штучка хрещена. — Наскільки мене пам'ять не надуває, відьми збиралися на цю гору (Лису, не червонійте, у Вас голова, а не гора Лиса), пліткували, і чекали Найбільшого — Satan. За його приїзд, вони, тобто відьми, утворили коло близько трону, на якому сидів, у вигляді козлища, найбільший, і оспівували йому славу. — Коли сатана достатньо в лють приходив від ведовської слави, то відкривав своїм наказом шабаш … Так я і зробив … Форма і характер мого твору російські і самобутні. — Тон його гарячий і безладний. — По суті шабаш починається з появи бісенят, п. ч. погана слава входила по оповідях до складу шабашу, але я назвав (у змісті) епізоди окремо для більшої легкості вираження музичної форми — так як вона нова. (…) Іванову Ніч я написав дуже скоро, прямо набіло в партитурі, писав я її близько 12-ти днів … За Іванової вночі, ніч не спав і закінчив роботу якраз напередодні Іванова дня, — так і кипіло щось в мені, просто не знав, що зі мною коїться, тобто знав, та цього не потрібно знати, а то зазнається. "
Ставлення інквізиції до магічних свят
Тоталітарні церкви використовували легенди про подібні язичниці свята для посилення терору проти інакомислячих, нищення культурних цінностей епохи народних релігій, яка передувала церковній диктатурі. Зокрема середньовічна католицька церква вважала зовсім реальними всі ці народні перекази й ревно відшукувала мнимих учасників легендарних збіговиськ, віддаючи їх найсуворішим покаранням. У 1459 р., наприклад, кілька людей було спалено по обмові жінки, що свідчила, під катуванням, перед інквізитором Бруссаром, що вони зліталися на Шабаш на ціпках, змазаних кров'ю жаб, відгодованих освяченою проскурою, кров'ю дітей і соком трав, поклонялися дияволові в образі козла, собаки, мавпи й людини, привітали його ганебним поцілунком, приносили йому жертви, молилися йому, продавши йому свої душі, топтали хрест і плювали на нього, хулили Бога й Христа, і після бенкету один з одним і з дияволом, що приймав образ то чоловіка, то жінки, віддавалися самим мерзенним ексцесам. Такі були звичайні обвинувачення в процесі відьом. Обвинувачуючи спочатку язичників, потім євреїв, відлучених від церкви, потім і всіх єретиків у служінні дияволові, католицька церква, скінчила вірою в існування формального єретичного культу диявола по ритуалі відьомських збіговисьок.
Єресь і формальний культ диявола стали синонімами. Єретики становили синагогу диявола, улаштовуючи на честь його періодичні суботи (звідси суботи, шабаші відьом). Учасниками цих субот були вже не жалюгідні відьми, а представники всіх класів і рангів — князі світські й духовні, ченці, священики й інші. Уже альбігойців, яких папські легати винищували десятками тисяч, обвинувачували у формальному культі диявола; їм приписували зборів, на яких сатана був присутній в образі кота. До кінця XV ст. буллами пап, творами інквізиторів і інших церковних письменників створилася формальна, розроблена доктрина про єресі служіння дияволові.
Цілим апаратом аргументів з писань схоластиків, житій святих і показань обвинувачуваних переконано доводилося, що деталі шабашу — не обман уяви, а свідомо злочинні реальні й тілесні діяння. У творі Жакеріо «Flagellum hereticorum», 1458 р., читаємо, що на шабашах відьом є не тільки жінки, але й чоловіки, навіть священики, ченці, що вступають у бесіду з реальними бісами, від яких, за формальним договором, замість зречення від Бога й церкви одержують сили чарівництва. На зборах, що звичайно відбуваються по четвергах, обов'язкове запльовування й топтання хреста, приношення в жертву дияволові опоганених святих дарунків і плотський розгул. Кожний одержує від диявола особливий знак (signum diaboli).
Ця доктрина з'явилася в розпал запеклої релігійної боротьби в Європі й принесла рясні плоди. За 2,5 століття, із часу видання булли Інокентія VIII (1484 р.) до другої половини XVIII ст., в одній Німеччині по процесах відьом загинуло понад 100000 чоловік, в Англії — до 30000. Легенди про шабаші відьом у свою чергу діяли, як гіпноз, на маси й викликали часом дійсні психічні епідемії, коли цілі групи жінок і дітей привселюдно обвинувачували себе в спілкуванні з дияволом і участі в оргіях відьом, а ревнителі церкви, у таких фактах черпаючи нові опори для своєї віри, посилали на багаття психічно хворих людей.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
Література
- Roskoff, «Geschichte des Teufels» (Лейпціг, 1869)(нім.)
- Афанасьев, «Поэтические воззрения славян на природу» (М., 1 866-69).(рос.)
Посилання
- Карло Гинзбург. Образ шабаша ведьм и его истоки [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z shabashem subotnim svyatom yudayizmu Sha bash yid שא בעז shobe z urochisti nichni zbori chakluniv kotri zajmalisya temnoyu magiyeyu yakih todi peresliduvala katolicka cerkva Voni mogli vklyuchati pokloninnya satani zdijsnennya zhertvoprinoshen benketiv tanciv i navit rozpusta Slovo pohodit vid nazvi yudejskogo dnya vidpochinku suboti Yak vidomo same na somij den Gospod vidpochivav pislya togo yak stvoriv nash vsesvit Zvidsi zrozumilo sho metoyu podibnih svyat moglo buti gluzuvannya z Boga ta jogo tvorinnya Shabash vidomPohodzhennya legendLegendi pro shabashi vidom zagalom majzhe totozhni v slov yanskomu j zahidnoyevropejskomu folklori i vira v realnist cih yavish rozdilyalasya yak i v minulomu tak i rozdilyayetsya pochasti j teper ne tilki masoyu naselennya ale j deyakimi predstavnikami cerkvi osoblivo katolickoyi kotra same zaperechennya realnosti podibnih yavish uvazhala grihom Vira cya sklalasya yak rezultat vzayemodiyi zhivuchih legend i perezhitkiv starih dohristiyanskih viruvan i serednovichnih poglyadiv na diyavola div Chort Sha bash podannya pro yavisha prirodi zokrema animizovane yavish grozi u viglyadi benketiv tanciv orgij zoomorfnih bozhestv spogadu pro yazichni svyata sho suprovodzhuvalisya tancyami ubirannyam u shkiri bozhestv gulneyu j ekscesami falichnogo kultu obryadah z yakih bagato hto dotrimuyetsya j teper vira v charodijstvo volhviv viduniv i vidom zokrema vira v osoblive poklikannya zhinok u spravi charivnictva z odnogo boku pislyahristiyanske pererahuvannya vsih starih yazichnickih bogiv u slugi diyavola zvedena v dogmat legenda pro dogovir z diyavolom borotba katolickoyi cerkvi z dualistichnimi sektami povir ya pro shanuvalnikiv diyavola psihichni epidemiyi oderzhimosti z inshoyi ot dzherela viri v ti yavisha yaki mozhna ob yednati zagalnoyu nazvoyu shabash vidom Zgidno z cim z yavivsya cikl legend chisto narodnih z inshogo boku cerkovnih U vsih mifologiyah charodiyi viduni vidmi shamani i t d kerovani vsemogutnimi pahoshami osoblivo vidriznyalisya charivnoyu vladoyu nad stihijnimi yavishami atmosferi Shabash u gotskomu folkloriTomu najbilsh ranni podannya pro vidomski zbigoviska vkazuyut na nichni poloti vidom po povitryu dlya viklikannya groz i zliv dlya vikradennya soncya misyacya zirok tosho Taki nichni poyizdki malyuye nam Edda de vidmi nazivayutsya queldridha Abendreiterin nichni vershnici U slov yanskomu folklori vidmi litayuchi vnochi po povitryu blishat yaskravimi vognikami tobto bliskavkami Tak nosilisya po pidnebessyu j stari bogi pokroviteli charivnictva Odin zi svoyim shalenim voyinstvom i Frejya Podibno starim bogam Toru yakij yizdiv na kozlah Freyi na kabani Gindli na vovci i t d vidmi roblyat svoyi poloti na ulyublenih tvarinah mifologiyi na zagnuzdanih vovkah i poganyayut yih zmiyami na kishkah vedmedyah svinyah rosijska baba yaga na olenyah tosho Piznishe vidmi zadovolnyayutsya u svoyih polotah mitlami kocyubami rogachami lopatami grablyami j prosto cipkami u miru potrebi ta vdaryayuchi po hmarah i roblyachi dosh te nachisto vimitayuchi nebo vid jogo hmar sho zatemnyuyut Shabash u slov yanRuski vidmi i baba yaga nosyatsya po povitryu v zaliznij stupi kazani hmari poganyayuchi pestom chi klyuchkoyu j zamitayuchi slid pomelom prichomu zemlya stogne vitri viyut a duhi nechisti vidayut diki kriki Pered polotom vidmi mazhut sebe charivnimi mazyami brizkayut vodoyu zakip yachenoyu razom iz popelom kupalskogo bagattya rosijska mifologiya tvoryat zmovi tosho Inodi vidmi zovsim vtrachayut zemnij viglyad vidayuchis hmarnimi divami sho pryadut pri misyachnomu svitli svoyu nebesnu pryazhu tumani sho bilyat polotna abo perut svoyu biliznu sho rozvishuyut yiyi dlya sushinnya na bilih hmarah Tipovi shabashi vidom z yavlyayutsya tilki pislya vvedennya hristiyanstva koli stari bogi ototozhnyuyutsya iz diyavolskimi proyavami i yazichnicki svyata z yihnimi obryadami peresliduyutsya cerkvoyu yak sluzhinnya Satani Gori ulyubleni miscya yazichnickih zhertvoprinosin i zhitla bogiv stayut zvichajnimi punktami dlya shabashiv vidom Napriklad Lisa gora de ranishe stoyali golovni kumiri slov yan Zhinochi gori y chehiv i slovenciv gora Shatriya v litovciv vershina gori Broken gora Blokula u Shveciyi Bloksberg Shvarcvald i in u germanciv i t d Chas zbigovisk priv yazanij do starih yazichnickih svyat Golovni zbigoviska u slov yanskih narodiv vidbuvalisya 3 razi v rik na kolyadu pri zustrichi vesni j u nich Ivana Kupala svyato Peruna sho zalivaye speku doshovimi potokami U nimciv golovnij polit vidom vidbuvayetsya v pershu travnevu Valpurgiyevu nich Walpurgisnacht inkoli prisvyachenu Freyi Nimeckij perekaz pro cyu nich najkrashe harakterizuye zmishani risi shabashiv Po zakinchenni dilovoyi ceremoniyi pri svitli smoloskipiv zapalenih vid polum ya sho gorit mizh rogami velikogo kozla pristupayut do benketu yidyat kinske m yaso a napoyi p yut iz korov yachih kopit i kinskih cherepiv Potim trivaye skazhenij ganebnij tanec vidom iz chortami vid yakogo na nastupnij den zalishayutsya na misci slidi nig korov yachih i kozyachih Instrumentami dlya muzikantiv sluzhat zamist volinki kinska golova a zamist smichka kotyachij hvist Dali vidbuvayetsya spalennya kozla chornogo bika j chornoyi korovi Shabash kinchayetsya zagalnim zlyagannyam pri povnomu moroci pislya chogo vidmi na svoyih mitlah povertayutsya dodomu Tochno tak samo v rosijskomu folklori na vesnyanij Yuriyiv den vidpovidaye nimeckij pershij travnevij nochi prisvyachenij gromovniku i v nich na 24 chervnya Ivana Kupala prisvyachenij Perunu viduni j vidmi z rozpushenimi kosami u bilih sorochkah sho rozvivayutsya abo zvirinih shkirah abo zovsim ogoleni zbirayutsya na Lisu goru tvoryat bujni nechestivi igrisha tancyuyut navkolo kiplyachih kazaniv i chortovih trebish radyatsya na pagubu lyudej i tvarin shukayut charivni zillya porivn mif pro Perunovom polum yani kolori tosho Po perekazah zibranim u Saharova z 26 grudnya pochinayutsya bisivski potihi vidmi iz usogo svitu zlitayutsya na Lisu goru na shabash i zlyagayutsya tam z demonami 1 sichnya vidmi zavodyat iz nechistimi duhami nichni progulyanki 3 sichnya vertayuchis iz gulyanki zdoyuyut koriv 18 sichnya vtrachayut pam yat vid zajvih veseloshiv Analogichni povir ya ye v slov yan i v litovciv Za zaliznim stolom abo na troni sidit sam satana u chehiv v obrazi chornogo kota pivnya abo drakona a vidmi viddayutsya rozgulu j lyubovnim gulbisham z bisami spivayut tancyuyut i ob yidayutsya Usi harakterni risi vidomskih zboriv pochinayuchi z miscya j chasu yihnogo zdijsnennya harakternih tvarin starogo kultu kozel zmij piven kishka j t d zhertvoprinosin zagalnih benketiv tanciv zvirinih shkir totemistichnij obryad i t d azh do seksualnih orgij use ce risi yazichnickih svyat z yih totemichnimi obryadami zhertvoprinosinami zagalnimi trapezami j orgiyami sho mali metoyu magichno vplivati na falichni bozhestva prirodi napriklad na svyati Yarili Navit figura satani hocha zovsim nova ubrana v stari tradicijni obrazi zoomorfnih bozhestv kozla drakona tosho Shabash u mistectviIlyustraciya do knigi Vidma Martin van Maele 1911 r Musorgskij Modest Petrovich u 1867 r stvoriv muzichnij tvir Ivanova nich na Lisij gori A Rimskij Korsakov na jogo osnovi ru Cikavij list Rimskogo Korsakova dopovnyuyetsya zauvazhennyami i sudzhennyami vislovlenimi Musorgskim v listi Nikolskomu Z Vami ya pogovoryu pro moyih vidom z inshogo boku Vidmi vulgarna nazva tak bi moviti klichka mogo tvoru ye v sutnosti Ivanova nich na Lisij gori yak bachite shtuchka hreshena Naskilki mene pam yat ne naduvaye vidmi zbiralisya na cyu goru Lisu ne chervonijte u Vas golova a ne gora Lisa plitkuvali i chekali Najbilshogo Satan Za jogo priyizd voni tobto vidmi utvorili kolo blizko tronu na yakomu sidiv u viglyadi kozlisha najbilshij i ospivuvali jomu slavu Koli satana dostatno v lyut prihodiv vid vedovskoyi slavi to vidkrivav svoyim nakazom shabash Tak ya i zrobiv Forma i harakter mogo tvoru rosijski i samobutni Ton jogo garyachij i bezladnij Po suti shabash pochinayetsya z poyavi bisenyat p ch pogana slava vhodila po opovidyah do skladu shabashu ale ya nazvav u zmisti epizodi okremo dlya bilshoyi legkosti virazhennya muzichnoyi formi tak yak vona nova Ivanovu Nich ya napisav duzhe skoro pryamo nabilo v partituri pisav ya yiyi blizko 12 ti dniv Za Ivanovoyi vnochi nich ne spav i zakinchiv robotu yakraz naperedodni Ivanova dnya tak i kipilo shos v meni prosto ne znav sho zi mnoyu koyitsya tobto znav ta cogo ne potribno znati a to zaznayetsya Stavlennya inkviziciyi do magichnih svyatTotalitarni cerkvi vikoristovuvali legendi pro podibni yazichnici svyata dlya posilennya teroru proti inakomislyachih nishennya kulturnih cinnostej epohi narodnih religij yaka pereduvala cerkovnij diktaturi Zokrema serednovichna katolicka cerkva vvazhala zovsim realnimi vsi ci narodni perekazi j revno vidshukuvala mnimih uchasnikiv legendarnih zbigovisk viddayuchi yih najsuvorishim pokarannyam U 1459 r napriklad kilka lyudej bulo spaleno po obmovi zhinki sho svidchila pid katuvannyam pered inkvizitorom Brussarom sho voni zlitalisya na Shabash na cipkah zmazanih krov yu zhab vidgodovanih osvyachenoyu proskuroyu krov yu ditej i sokom trav poklonyalisya diyavolovi v obrazi kozla sobaki mavpi j lyudini privitali jogo ganebnim pocilunkom prinosili jomu zhertvi molilisya jomu prodavshi jomu svoyi dushi toptali hrest i plyuvali na nogo hulili Boga j Hrista i pislya benketu odin z odnim i z diyavolom sho prijmav obraz to cholovika to zhinki viddavalisya samim merzennim ekscesam Taki buli zvichajni obvinuvachennya v procesi vidom Obvinuvachuyuchi spochatku yazichnikiv potim yevreyiv vidluchenih vid cerkvi potim i vsih yeretikiv u sluzhinni diyavolovi katolicka cerkva skinchila viroyu v isnuvannya formalnogo yeretichnogo kultu diyavola po rituali vidomskih zbigovisok Yeres i formalnij kult diyavola stali sinonimami Yeretiki stanovili sinagogu diyavola ulashtovuyuchi na chest jogo periodichni suboti zvidsi suboti shabashi vidom Uchasnikami cih subot buli vzhe ne zhalyugidni vidmi a predstavniki vsih klasiv i rangiv knyazi svitski j duhovni chenci svyasheniki j inshi Uzhe albigojciv yakih papski legati vinishuvali desyatkami tisyach obvinuvachuvali u formalnomu kulti diyavola yim pripisuvali zboriv na yakih satana buv prisutnij v obrazi kota Do kincya XV st bullami pap tvorami inkvizitoriv i inshih cerkovnih pismennikiv stvorilasya formalna rozroblena doktrina pro yeresi sluzhinnya diyavolovi Cilim aparatom argumentiv z pisan sholastikiv zhitij svyatih i pokazan obvinuvachuvanih perekonano dovodilosya sho detali shabashu ne obman uyavi a svidomo zlochinni realni j tilesni diyannya U tvori Zhakerio Flagellum hereticorum 1458 r chitayemo sho na shabashah vidom ye ne tilki zhinki ale j choloviki navit svyasheniki chenci sho vstupayut u besidu z realnimi bisami vid yakih za formalnim dogovorom zamist zrechennya vid Boga j cerkvi oderzhuyut sili charivnictva Na zborah sho zvichajno vidbuvayutsya po chetvergah obov yazkove zaplovuvannya j toptannya hresta prinoshennya v zhertvu diyavolovi opoganenih svyatih darunkiv i plotskij rozgul Kozhnij oderzhuye vid diyavola osoblivij znak signum diaboli Cya doktrina z yavilasya v rozpal zapekloyi religijnoyi borotbi v Yevropi j prinesla ryasni plodi Za 2 5 stolittya iz chasu vidannya bulli Inokentiya VIII 1484 r do drugoyi polovini XVIII st v odnij Nimechchini po procesah vidom zaginulo ponad 100000 cholovik v Angliyi do 30000 Legendi pro shabashi vidom u svoyu chergu diyali yak gipnoz na masi j viklikali chasom dijsni psihichni epidemiyi koli cili grupi zhinok i ditej privselyudno obvinuvachuvali sebe v spilkuvanni z diyavolom i uchasti v orgiyah vidom a revniteli cerkvi u takih faktah cherpayuchi novi opori dlya svoyeyi viri posilali na bagattya psihichno hvorih lyudej Primitki Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 19 serpnya 2016 Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 19 serpnya 2016 LiteraturaRoskoff Geschichte des Teufels Lejpcig 1869 nim Afanasev Poeticheskie vozzreniya slavyan na prirodu M 1 866 69 ros PosilannyaKarlo Ginzburg Obraz shabasha vedm i ego istoki 28 travnya 2010 u Wayback Machine ros