Чорноглазівська вулиця — вулиця у Київському районі Харкова. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південь до вулиці Шевченка і . Спускається по схилу до річки Харків, через яку в цьому місці перекинутий так званий «Горбатий» міст. Міст такої форми, раніше дерев'яний, був побудований з певною метою. Гужовий транспорт, з'їжджаючи крутим схилом Чорноглазівської, занадто розганявся, і підйом на міст дозволяв пригальмувати.
Чорноглазівська вулиця Харків | |
---|---|
Початок вул. Чорноглазівська. Вигляд з протилежного боку вулиці Григорія Сковороди | |
Місцевість | Нагірний район |
Район | Київський |
Колишні назви | |
Чорноглазівська, Маршала Бажанова | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 630 м |
Координати початку | 49°59′52″ пн. ш. 36°14′24″ сх. д. / 49.99778° пн. ш. 36.24000° сх. д. |
Координати кінця | 49°59′34″ пн. ш. 36°14′37″ сх. д. / 49.99278° пн. ш. 36.24361° сх. д. |
поштові індекси | 61002 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Архітектора Бекетова» |
Рух | односторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 1 до № 28 |
Архітектурні пам'ятки | буд. № 3, 4, 6, 8, 14 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Чорноглазівська вулиця у Вікісховищі |
Рух на вулиці односторонній, напрямок руху — від вул. Шевченка вгору, до Григорія Сковороди. З парної сторони до Чорноглазівської вулиці дотикаються Садова, Потебні, Дівоча вулиці, нижче вона перетинається з Куликівською вулицею.
Історія
Чорноглазівська вулиця, виникла приблизно тоді ж, що й Німецька (Григорія Сковороди). На вулиці селилися німці, єврейське купецтво, лікарі й військові. Назва «Чорноглазівська» зафіксована в переліку 1804 року. Походить назва від прізвища Олександра Чорноглазова, голландського підданого, який, перебуваючі в Туреччині у 1711 році, брав деяку участь у регулюванні наслідків невдалого Прутського походу, імовірно давши хабаря османському високопосадовцю. За це він отримав місце валківського сотника, а згодом і полкового судді в Харкові. Також він отримав у нагороду маєтки, розташовані на місці цієї вулиці, успадковані його дітьми й онуками.
Ім'я маршала артилерії Юрія Павловича Бажанова, який жив на Чорноглазівській вулиці в буд. № 5, було присвоєне вулиці у 1979 році. Проте вулиці у 2023 було повернуто історичну назву.
Будинки
- Буд. № 3 — Пам'ятка архітектури Харкова, житловий будинок, 1928 рік, архітектор А. З. Коган.
- Буд. № 4 — Пам. арх., житловий будинок Миронової, 1910 рік. Архітектор, імов., М. Е. Компанієць.
- Буд. № 5 — Колишній будинок вищого командного складу ХВО, 1930-ті роки.
- Буд. № 6, 8 — Пам. арх., колишні прибуткові будинки Розенфельда і Лонга. 1913 рік. Архітектор Л. Є. Ройтенберг. Будинок № 8, який тривалий час був покинутий, відновлено у 2019—2023 рр..
- Буд. № 9 — Колишня лікарня Я. Я. Трутовського. Архітектор невідомий, кінець XIX ст.
- Буд. № 10 — Житловий будинок, 1933 рік. Архітектор А. С. Огієвський.
- Буд. № 11 — До 2020 року тут була розташована покинута будівля колишнього Міського клінічного протитуберкульозного диспансеру № 1. Архітектор невідомий, 2-а половина XIX століття, будинок був зведений як приватний особняк, за радянських часів у ньому був розміщений протитуберкульозний диспансер. У 2018 році депутати Харківської міськради дали дозвіл на відведення земельної ділянки диспансеру фірмі «Енергопромзв'язок» для будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом. В 2020 році будівля була знесена. Також був знищений невеличкий сквер з фонтаном, спиляні дерева. Роботи проводилися всупереч законодавству в охоронній зоні пам'ятки природи Чорноглазівські дуби.
- Буд. № 14 — Пам'ятка архітектури, охорон. № 159. Колишній прибутковий будинок, 1915 рік. Першим власником дворового місця за даною адресою був доктор медицини, ректор Харківського університету І. П. Щелков. Він побудував на ділянці кам'яний двоповерховий будинок і службові будівлі. У 1890 році Щелков продав свою садибу Альберту Християновичу Гельфериху, рідному братові промисловця М. Х. Гельфериха-Саде. У 1913 році садибу успадковує Макс Альбертович Гельферих і замовляє проєкт прибуткового будинка архітектору О. І. Ржепішевському. О. Ржепішевський не став розбирати наявну будівлю, а звів додатково третій поверх і кутову прибудову. Нині будинок використовується як житловий. Неодноразові ремонти й перебудови призвели до спотворення первісного вигляду будинку.
- № 17 — Територія Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Нові корпуси, 1968 і 1973 роки, архітектори Г. В. Сіхарулідзе і Б. Г. Клейн.
- Буд. № 20 — Обласний психоневрологічний диспансер. Архітектор невідомий, кінець XIX ст.
- Буд. № 21/23 — Колишня тютюнова фабрика. Архітектор і час будівництва невідомі.
- Буд. № 28 — Головне управління статистики у Харківській області.
Пам'ятки природи
На Чорноглазівській вулиці розташовані одразу дві ботанічні пам'ятки природи місцевого значення. Чорноглазівська — 3 черешчатих дуба на подвір'ї буд. № 5 і Чорноглазівські дуби — 2 черешчатих дуба на подвір'ї буд. № 11.
Люди, пов'язані з вулицею
На розі Чорноглазівської і Дівочої вулиць зберігся будинок (вул. Дівоча, 16), де в 1921 році знімали дві кімнати письменники Юрій Олеша і Валентин Катаєв, їх відвідували поет Едуард Багрицький, знамениті нині Ільф і Петров, автори «Дванадцяти стільців» і «Золотого теляти».
Юрій Шевельов, славіст-мовознавець, у своїй автобіографічній праці «Я, мені, мене… (і довкруги)» зазначає, що деякий час жив на Чорноглазівській вулиці, але номера будинку не називає.
... я дістав зовсім законно нову кімнату, куди більшу від моєї старої, на Чорноглазівській, зберігаючи стару на Римарській. |
Джерела
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Маршала Бажанова [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Е. А. Плотичер. . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2019 року. Процитовано 19 серпня 2021 року.
- Іван Пономаренко (31 жовтня 2019). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2021.
Примітки
- Андрей Парамонов (12 січня 2018). . Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- Іван Пономаренко (7 липня 2018). . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 31 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- Іван Пономаренко (31 січня 2020). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2021.
- . 14 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- . 4 лютого 2020. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- . 13 липня 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
- Андрей Парамонов (24 июля, 2020). . Архів оригіналу за 4 вересня 2020 року. Процитовано 4 вересня 2020 року.
- Іван Пономаренко (6 грудня 2019). . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 29 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chornoglazivska vulicya vulicya u Kiyivskomu rajoni Harkova Pochinayetsya vid vulici Grigoriya Skovorodi i jde na pivden do vulici Shevchenka i Spuskayetsya po shilu do richki Harkiv cherez yaku v comu misci perekinutij tak zvanij Gorbatij mist Mist takoyi formi ranishe derev yanij buv pobudovanij z pevnoyu metoyu Guzhovij transport z yizhdzhayuchi krutim shilom Chornoglazivskoyi zanadto rozganyavsya i pidjom na mist dozvolyav prigalmuvati Chornoglazivska vulicya HarkivPochatok vul Chornoglazivska Viglyad z protilezhnogo boku vulici Grigoriya SkovorodiPochatok vul Chornoglazivska Viglyad z protilezhnogo boku vulici Grigoriya SkovorodiMiscevistNagirnij rajonRajonKiyivskijKolishni nazviChornoglazivska Marshala BazhanovaZagalni vidomostiProtyazhnist630 mKoordinati pochatku49 59 52 pn sh 36 14 24 sh d 49 99778 pn sh 36 24000 sh d 49 99778 36 24000Koordinati kincya49 59 34 pn sh 36 14 37 sh d 49 99278 pn sh 36 24361 sh d 49 99278 36 24361poshtovi indeksi61002TransportNajblizhchi stanciyi metro Arhitektora Beketova RuhodnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivlivid 1 do 28Arhitekturni pam yatkibud 3 4 6 8 14Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Chornoglazivska vulicya u Vikishovishi Vid na Gorbatij mist Pravoruch Divocha vulicya Ruh na vulici odnostoronnij napryamok ruhu vid vul Shevchenka vgoru do Grigoriya Skovorodi Z parnoyi storoni do Chornoglazivskoyi vulici dotikayutsya Sadova Potebni Divocha vulici nizhche vona peretinayetsya z Kulikivskoyu vuliceyu IstoriyaChornoglazivska vulicya vinikla priblizno todi zh sho j Nimecka Grigoriya Skovorodi Na vulici selilisya nimci yevrejske kupectvo likari j vijskovi Nazva Chornoglazivska zafiksovana v pereliku 1804 roku Pohodit nazva vid prizvisha Oleksandra Chornoglazova gollandskogo piddanogo yakij perebuvayuchi v Turechchini u 1711 roci brav deyaku uchast u regulyuvanni naslidkiv nevdalogo Prutskogo pohodu imovirno davshi habarya osmanskomu visokoposadovcyu Za ce vin otrimav misce valkivskogo sotnika a zgodom i polkovogo suddi v Harkovi Takozh vin otrimav u nagorodu mayetki roztashovani na misci ciyeyi vulici uspadkovani jogo ditmi j onukami Im ya marshala artileriyi Yuriya Pavlovicha Bazhanova yakij zhiv na Chornoglazivskij vulici v bud 5 bulo prisvoyene vulici u 1979 roci Prote vulici u 2023 bulo povernuto istorichnu nazvu BudinkiBudinok 6 Livoruch vidno chastinu pokinutogo bud 8 Budinok 14 Budinok 11 Znesenij u 2020 roci protituberkuloznij dispanser Bud 3 Pam yatka arhitekturi Harkova zhitlovij budinok 1928 rik arhitektor A Z Kogan Bud 4 Pam arh zhitlovij budinok Mironovoyi 1910 rik Arhitektor imov M E Kompaniyec Bud 5 Kolishnij budinok vishogo komandnogo skladu HVO 1930 ti roki Bud 6 8 Pam arh kolishni pributkovi budinki Rozenfelda i Longa 1913 rik Arhitektor L Ye Rojtenberg Budinok 8 yakij trivalij chas buv pokinutij vidnovleno u 2019 2023 rr Bud 9 Kolishnya likarnya Ya Ya Trutovskogo Arhitektor nevidomij kinec XIX st Bud 10 Zhitlovij budinok 1933 rik Arhitektor A S Ogiyevskij Bud 11 Do 2020 roku tut bula roztashovana pokinuta budivlya kolishnogo Miskogo klinichnogo protituberkuloznogo dispanseru 1 Arhitektor nevidomij 2 a polovina XIX stolittya budinok buv zvedenij yak privatnij osobnyak za radyanskih chasiv u nomu buv rozmishenij protituberkuloznij dispanser U 2018 roci deputati Harkivskoyi miskradi dali dozvil na vidvedennya zemelnoyi dilyanki dispanseru firmi Energopromzv yazok dlya budivnictva bagatokvartirnogo zhitlovogo budinku z pidzemnim parkingom V 2020 roci budivlya bula znesena Takozh buv znishenij nevelichkij skver z fontanom spilyani dereva Roboti provodilisya vsuperech zakonodavstvu v ohoronnij zoni pam yatki prirodi Chornoglazivski dubi Bud 14 Pam yatka arhitekturi ohoron 159 Kolishnij pributkovij budinok 1915 rik Pershim vlasnikom dvorovogo miscya za danoyu adresoyu buv doktor medicini rektor Harkivskogo universitetu I P Shelkov Vin pobuduvav na dilyanci kam yanij dvopoverhovij budinok i sluzhbovi budivli U 1890 roci Shelkov prodav svoyu sadibu Albertu Hristiyanovichu Gelferihu ridnomu bratovi promislovcya M H Gelferiha Sade U 1913 roci sadibu uspadkovuye Maks Albertovich Gelferih i zamovlyaye proyekt pributkovogo budinka arhitektoru O I Rzhepishevskomu O Rzhepishevskij ne stav rozbirati nayavnu budivlyu a zviv dodatkovo tretij poverh i kutovu pribudovu Nini budinok vikoristovuyetsya yak zhitlovij Neodnorazovi remonti j perebudovi prizveli do spotvorennya pervisnogo viglyadu budinku 17 Teritoriya Harkivskogo nacionalnogo universitetu miskogo gospodarstva imeni O M Beketova Novi korpusi 1968 i 1973 roki arhitektori G V Siharulidze i B G Klejn Bud 20 Oblasnij psihonevrologichnij dispanser Arhitektor nevidomij kinec XIX st Bud 21 23 Kolishnya tyutyunova fabrika Arhitektor i chas budivnictva nevidomi Bud 28 Golovne upravlinnya statistiki u Harkivskij oblasti Pam yatki prirodiChereshchati dubi u dvori bud 5 Na Chornoglazivskij vulici roztashovani odrazu dvi botanichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Chornoglazivska 3 chereshchatih duba na podvir yi bud 5 i Chornoglazivski dubi 2 chereshchatih duba na podvir yi bud 11 Lyudi pov yazani z vuliceyuTablichka zi staroyu nazvoyu vulici Budinok na rozi vul Chornoglazivska i Divochoyi Na rozi Chornoglazivskoyi i Divochoyi vulic zberigsya budinok vul Divocha 16 de v 1921 roci znimali dvi kimnati pismenniki Yurij Olesha i Valentin Katayev yih vidviduvali poet Eduard Bagrickij znameniti nini Ilf i Petrov avtori Dvanadcyati stilciv i Zolotogo telyati Yurij Shevelov slavist movoznavec u svoyij avtobiografichnij praci Ya meni mene i dovkrugi zaznachaye sho deyakij chas zhiv na Chornoglazivskij vulici ale nomera budinku ne nazivaye ya distav zovsim zakonno novu kimnatu kudi bilshu vid moyeyi staroyi na Chornoglazivskij zberigayuchi staru na Rimarskij DzherelaYedinij adresnij reyestr mista Harkova 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ulicy i ploshadi Harkova Istoriko informacionnyj spravochnik Marshala Bazhanova 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine E A Ploticher Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 27 veresnya 2020 Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 roku Procitovano 19 serpnya 2021 roku Ivan Ponomarenko 31 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2021 PrimitkiAndrej Paramonov 12 sichnya 2018 Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2016 Ivan Ponomarenko 7 lipnya 2018 Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 31 serpnya 2021 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 1 kvitnya 2016 Ivan Ponomarenko 31 sichnya 2020 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2021 14 grudnya 2018 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 4 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 13 lipnya 2020 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 Andrej Paramonov 24 iyulya 2020 Arhiv originalu za 4 veresnya 2020 roku Procitovano 4 veresnya 2020 roku Ivan Ponomarenko 6 grudnya 2019 Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2021 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 29 bereznya 2016