Ржепішевський Олександр Іванович

Ржепішевський Олександр Іванович (1879, Ізмаїл, Бессарабська губернія — 1930, Москва, СРСР) — український архітектор доби сецесії (модерн), що працював переважно в місті Харків.

Ржепішевський Олександр Іванович
Народження	1879(1879) Аккерман, Бессарабська губернія, Російська імперія
Смерть	1930(1930) Москва, СРСР
Національність	поляки^[1]
Навчання	^d (1903) і Паризький університет (1906)
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Харків, Москва, Ялта і Санкт-Петербург
Архітектурний стиль	модерн
Найважливіші споруди	Купецький банк, готель «Асторія», лікарня Червоного Хреста, низка житлових будинків у Харкові, санаторій «Долоси», місто Ялта, Крим.
Діти	·(Глан Наталія Олександрівна)
Ржепішевський Олександр Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у Ізмаїлі Бессарабської губернії у родині офіцера. У 1882 р. разом з батьками переїхав до Аккерману Одеської губернії.

Навчався у Аккерманській чоловічій гімназії, потім у 4-й Одеській гімназії, далі слідом за старшими братами вступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (Одеса). Вирішивши стати архітектором, їде до Санкт-Петербургу, де у 1903 р. закінчує Петербурзький інститут громадянських інженерів із золотою медаллю. Отримав право продовжити навчання за кордоном. Відбув у Париж, де навчався в Сорбоні у 1904—1906 рр.

Повернувся до Російської імперії та одружився. Розраховувати на допомогу родини батьків не міг, оскільки вона була багатодітною. Об'єднавшись з давнім приятелем, архітектором (Миколаєм Васильєвим), розпочав участь в архітектурних конкурсах, що проводили в Петербурзі. Проект нового банку двох архітекторів сподобався і був прийнятий для реалізації гільдією купців міста Харків. Ржепішевський був запрошений до Харкова для нагляду за реалізацією проекту банка та готелю «Асторія».

В Харкові працював у 1910—1920 рр., де створив цілу низку споруд, які зараз є Пам'ятками архітектури. Одна з останніх споруд архітектора — (санаторій «Долоси»), місто Ялта, Крим.

Ржепішевський — один з ініціаторів створення в Російській імперії «Товариства приватних квартир», яке можна вважати прообразом сучасних будівельних кооперативів. Квартири в таких будинках були власністю мешканців, кожен власник міг вибрати індивідуальне оздоблення і планування. Один з перших таких будинків було побудовано за його проектом на вулиці Римарській, 6 (Харків) у 1912 р. Власниками квартир були особи «вільних професій» — юристи, лікарі, архітектори. У цьому ж будинку мешкав і сам Олександр Іванович.Квартири складалися з 4-6 кімнат, мали приймальню та кабінет. У 1914 році після побудови ще одного компанійського будинку, але з більшими кімнатами (до 50 кв. метрів) архітектор з родиною переселився на вул. Римарська, 19 (Харків), де займав з родиною дві квартири.

Після більшовистського перевороту 1917 р. лишився свого майна та засобів до існування, від його двох квартир йому залишили лише одну кімнату. Вирішив з родиною переїхати до Криму, щоб емігрувати. Але перебуваючи, там познайомився з другою дружиною та вирішив залишитися. Пізніше переїхав до Москви, де жив у бідності та безвісності на вулиці Герцена (нині Велика Никитська вулиця).

Брат Михайло Іванович Ржепішевський жив в Одесі на Коблевській вул., 36 і у 1916 році був членом ОВІРТТ.

Був двічі одружений. Він — батько однієї з перших радянських кінозірок (Натаії Гланн) та відомої радянської балетмейстерки .

Як «буржуазний елемент» був заарештований у 1930 р. та шість місяців перебував у в'язниці. Після звільнення з ув'язнення хворів, помер через два місяці після виходу з тюрми від серцевого нападу. Місце поховання невідоме.

Творчість

Автор 27 будівель у Харкові у стилі західноєвропейського модерну, багато з них є памятками архітектури:

Павлівський майдан, 10. Харків

майдан Оборонний Вал, 5. Харків

• 1910 — текстильна мануфактура Міндовського. Харків, вул. Різдвяна, 6
• 1910 — текстильна мануфактура Бакакіна (нині — один з корпусів (ХНТУСГ ім. Петра Василенка)). Харків, вул. Різдвяна, 19
• 1912 — (компанійський будинок), Харків, вул. Римарська, 6. В цьому будинку мешкав сам Ржепішевський О. І. та архітектор (Естрович В. А.)
• 1913 — Міський купецький банк з (готелем «Асторія») у співавторстві з архітектором (М. В. Васильєвим). Харків, майдан Павлівський, 10
• 1913 — прибутковий будинок купця Молдавського. Харків, вул. Дарвіна, 15
• 1913 — житловий будинок. Харків, (вул. Чайковська), 8
• 1914 — (компанійський будинок), Харків, вул. Римарська, 19. В цьому будинку мешкав Ржепішевський О. І.
• 1914 — компанійський будинок, Харків, (Німецький в'їзд), 6
• 1914 — особняк актора, керівника Харківського театру (М. М. Синельникова). Харків, вул. Дарвіна, 29
• 1914 — прибутковий будинок. Харків, вул. Григорія Сковороди, 3
• 1914 — прибутковий будинок. Харків, (вул. Чайковська), 17
• 1914 — будинок «Товариства Гельферіх-Саде». Харків, вул. Чорноглазівська, 14
• 1914 — прибутковий будинок. Харків, вулиця Юлія Чигирина, 8
• 1915 — житловий будинок. Харків, (вул. Мироносицька), 21
• 1915 — житловий будинок. Харків, вул. Дарвіна, 4
• 1915 — лікарня Червоного хреста. Харків, (майдан Оборонний Вал), 5.

У Ялті за його проєктом збудовано (санаторій «Долосси»).

Автор декількох будинків на Садовому кільці у Москві та особняка промисловця А. Ребіндера у Шебекіно (Курська губернія).

• вул. Дарвіна, 29. Харків.
• вул. Чорноглазівська, 14, Харків
• вул. Римарська, 6, Харків.
• вул. Римарська, 19. Харків.

Примітки

1. Категорія:Польські прізвища
   d:Track:Q7959031
2. old_akkerman (7 липня 2013). Архитектор Ржепишевский. Записки Старого Аккермана. Процитовано 29 вересня 2019.
3. ngeorgij (18 янв, 2014). Дома с собственными квартирами. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 29 вересня 2019.
4. Олександр Ржепішевський – polish-kharkiv (укр.). Процитовано 29 вересня 2019.
5. Записки Одесского Отделения Императорского Русского Технического Общества, 1916. С. 126
6. Творчість О. І. Ржепішевського в архітектурному ландшафті Харкова. Центр краєзнавства імені академіка П.Т.Тронька. Процитовано 29 вересня 2019.
7. Горе руфера: вход на самую романтичную крышу Харькова забили досками. kh.vgorode.ua. Процитовано 29 вересня 2019.
8. . ukrainaincognita.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
9. . Архітектор в Києві (укр.). Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
10. ngeorgij (2 апр, 2016). Постройка лечебницы Красного Креста. Харьков: новое о знакомых местах. Процитовано 29 вересня 2019.

Джерела

• Матеріали періодичних видань.
• Полякова Ю. Ю. Архитекторы Харькова польского происхождения / Ю. Ю. Полякова // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність: Матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р./ Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. — Х., Майдан, 2004. — С. 111—124
• Лисовский В. Г., Исаченко В. Г. Николай Васильев, Алексей Бубырь. — СПб: Белое и Черное, 1999. — 287 с. — (Архитекторы Санкт-Петербурга). —
• Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н., Лейбфрейд И.Н., Полякова Ю.Ю.; Худож.-оформитель Юхтман А.С. Харьков вчера, сегодня, завтра. — Харьков : Фолио, 2002. — С. 36,105, 115, 120, 122, 124, 125, 139, 148. — 5000 прим. — .
• Календар знаменних і пам’ятних дат. Харківщинина, 2014 рік: реком. бібліогр. покажч. — Харків : Департамент культури і туризму Харк. обл. держ. адмін.; Харк. обл. універс. наук. б-ка, 2013. — С. 34-35.