Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорно бильський за мок дерев яне укріплення XV XVII століть на березі річки Прип ять у Чорнобилі Чорнобильський замокДе

Чорнобильський замок

Чорнобильський замок

Чорно́бильський за́мок — дерев'яне укріплення XV—XVII століть на березі річки Прип'ять у Чорнобилі.

Чорнобильський замок
image
Де ля Фліз. Чорнобиль (1854)
51°16′ пн. ш. 30°14′ сх. д. / 51.267° пн. ш. 30.233° сх. д. / 51.267; 30.233Координати: 51°16′ пн. ш. 30°14′ сх. д. / 51.267° пн. ш. 30.233° сх. д. / 51.267; 30.233
Типзамок
Країнаimage Україна
РозташуванняЧорнобиль
Засновано1548
image
image
Чорнобильський замок (Україна)

Будівництво

Чорнобильський замок існував уже у XV сторіччі. Близько 1473 або 1482 року його зруйнували татари. Відновили 1521 року.

Стан фортифікаційних споруд на українських землях, які тоді входили до складу Великого князівства Литовського, перевірявся урядом кілька разів. Відомо, принаймні, п'ять ревізій і люстрацій (1471, 1545, 1552, 1559—1590, 1563) з описами укріплень, зокрема і чорнобильського (1552).

1548 року за наказом київського воєводи Фрідріха Пронського спорудили новий замок. Будівництво велось місцевими («тутошними») зем'янськими і церковними людьми під керівництвом урядника Заморенка.

Опис

Замок звели за давньоруською фортифікаційною наукою. Обнесли його дерев'яною (сосновою) стіною, набитою землею. Укріплення мало 18 «городень», тобто помостів для оборони, і дві вежі. Стіни завершувались бланками, у парапеті яких, станом на 1552 рік, ще не доробили вікна — просвіти-кренелі.

Приступ із боку долини річки Прип'ять був ускладнений. З інших боків місцевість була рівною, «яко по столу».

Навколо замка пролягав «перекопець». Глибина рову становила два сажні. Під час ревізії було наголошено на необхідності його поглиблення. Через перекопець був перекинутий міст на палях.

Замкове подвір'я займало площу 22 сажнів завдовжки і 17 завширшки.

Ані води, ані провізії на час перевірки в замку не було. Зі зброї воєвода забезпечив охорону лише 10 рушницями. 1563 року з частини відправленої з Вільна зброї для Київського або Черкаського замку Чорнобильському укріпленню виділили 6 старих великих фальконетів і 30 гаківниць.

Намісник замка наймав кликунів, які чергували біля брами. На утримання сторожі з кожного подвір'я щороку міщани давали «по одному грошу, по решету зерна, по п'ять плиток солі і по ківшику зерна».

Водночас до військової служби у разі потреби негайно залучали чорнобильських зем'ян. Вони повинні були «против людей неприятельських їздити при воєводі Київському і лежати при ньому в Києві в час непокойний».

Власники замка

У Чорнобилі окремо існували міська влада на чолі з війтом і замкова адміністріція на чолі з урядником. За грамотою, виданою 1526 року королем польським і великим князем литовським Сигізмундом I, Чорнобильський замок перебував почергово у «держанні» київських бояр. У середині XVI сторіччя державцем був київський воєвода Фрідріх Пронський, а урядником, імовірно, Заморенко.

Чорнобильська волость станом на 1545 рік належала Криштофу Кмітичу. На період з 1548 по 1550 рік Чорнобильський замок у володіння від польського короля отримали київські дворяни Сурини (власний герб – похідний від герба Massalski). 1552 року після смерті бездітного власника всі маєтки перейшли його небожеві Філонові Семеновичу Кміті. 29 березня 1566 року король Польщі й великий князь Литовський Сигізмунд II Август попри протести київських бояр віддав йому у власність замок, як компенсацію за стару власність — Літин, який відійшов Брацлавському староству.

Кміт передав замок у спадок дочці від першого шлюбу Софії, яка вийшла заміж за графа Лукаша Сапігу (після 1567—1626). Таким чином замок перейшов родині Сапігів як придане.

Після смерті Лукаша Сапіги замком керував Казимир Лев Сапега, литовський віце-канцлер, син гетьмана і воєводи Лева Сапіги. 1656 року власником став [ru], троцький каштелян, який помер у 1703 році. Чорнобиль успадкувала його донька Сесілія, одружена з Яном Каролем Ходкевичем (1686—1712).

Наступним власником став її онук Ян Миколай (1738—1781), жмудський староста. Він не мешкав у замку, а займав сусідню садибу з одноповерховим будинком спочатку з 9, а згодом з 22 кімнатами, 2 кухнями й льохами..

1896 року родина Ходкевичів продала місто російській державі, але замок і садиба залишалися у їхньому володінні до 1910 року.

Примітки

  1. Чорнобиль, ЕІУ, 2013, с. 561.
  2. Ревізії та люстрації українських староств XV—XVI ст., 1990, с. 146.
  3. Опис Чорнобильського замка 1552 року, 1886, с. 587.
  4. Чорнобиль у середині XVI сторіччя, 1995, с. 75.
  5. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн та 1880—1902, с. 750—754.
  6. Опис Чорнобильського замка 1552 року, 1886, с. , 587, 589.
  7. Опис Чорнобильського замка 1552 року, 1886, с. 588.
  8. Чорнобиль у середині XVI сторіччя, 1995, с. 74—75.
  9. Українська шляхта XIV—XVII ст., 2008, с. 178.
  10. Czarnobyl.

Коментарі

  1. тобто понад 4 метри
  2. 1 сажень = 2.1336 метра, тобто замкове подвір'я займало площу близько 44 на 34 метрів

Джерела

  • Геннадій Боряк. Ревізії та люстрації українських староств кінця XV - середини XVI ст. (в аспекті історико-географічної джерельної цінності) // Географічний фактор в історичному процесі: Зб. наук. праць / Ф.П. Шевченко. — К. : Наукова думка, 1990. — С. 145—154.
  • Сергій Леп'явко. Чорнобиль у середині XVI сторіччя // Сіверянський літопис. — 1995. — № 6. — С. 74—79.
  • Опис Чорнобильського замка 1552 року // Архів Південно-західної Росії, що видається Тимчасовою комісією для розгляду давніх актів: Акти про заселення = Архив Юго-Западной России. — К., 1886. — Т. VII-1. — С. 587—592.
  • Переверзєв С.В. Чорнобиль // Енциклопедія історії України. — 2013. — Т. 10. — С. 561—563.
  • Філіп Сулимерський, Броніслав Хлебовський, Владислав Валевський. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн = Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Варшава, 1880—1902. — Т. 1. — С. 750—754.
  • Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). — К. : Критика, 2008. — С. 30, 177—179, 191, 198—200, 249.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chorno bilskij za mok derev yane ukriplennya XV XVII stolit na berezi richki Prip yat u Chornobili Chornobilskij zamokDe lya Fliz Chornobil 1854 51 16 pn sh 30 14 sh d 51 267 pn sh 30 233 sh d 51 267 30 233 Koordinati 51 16 pn sh 30 14 sh d 51 267 pn sh 30 233 sh d 51 267 30 233TipzamokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaChornobilZasnovano1548Chornobilskij zamok Ukrayina BudivnictvoChornobilskij zamok isnuvav uzhe u XV storichchi Blizko 1473 abo 1482 roku jogo zrujnuvali tatari Vidnovili 1521 roku Stan fortifikacijnih sporud na ukrayinskih zemlyah yaki todi vhodili do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo pereviryavsya uryadom kilka raziv Vidomo prinajmni p yat revizij i lyustracij 1471 1545 1552 1559 1590 1563 z opisami ukriplen zokrema i chornobilskogo 1552 1548 roku za nakazom kiyivskogo voyevodi Fridriha Pronskogo sporudili novij zamok Budivnictvo velos miscevimi tutoshnimi zem yanskimi i cerkovnimi lyudmi pid kerivnictvom uryadnika Zamorenka OpisZamok zveli za davnoruskoyu fortifikacijnoyu naukoyu Obnesli jogo derev yanoyu sosnovoyu stinoyu nabitoyu zemleyu Ukriplennya malo 18 goroden tobto pomostiv dlya oboroni i dvi vezhi Stini zavershuvalis blankami u parapeti yakih stanom na 1552 rik she ne dorobili vikna prosviti kreneli Pristup iz boku dolini richki Prip yat buv uskladnenij Z inshih bokiv miscevist bula rivnoyu yako po stolu Navkolo zamka prolyagav perekopec Glibina rovu stanovila dva sazhni Pid chas reviziyi bulo nagolosheno na neobhidnosti jogo pogliblennya Cherez perekopec buv perekinutij mist na palyah Zamkove podvir ya zajmalo ploshu 22 sazhniv zavdovzhki i 17 zavshirshki Ani vodi ani proviziyi na chas perevirki v zamku ne bulo Zi zbroyi voyevoda zabezpechiv ohoronu lishe 10 rushnicyami 1563 roku z chastini vidpravlenoyi z Vilna zbroyi dlya Kiyivskogo abo Cherkaskogo zamku Chornobilskomu ukriplennyu vidilili 6 starih velikih falkonetiv i 30 gakivnic Namisnik zamka najmav klikuniv yaki cherguvali bilya brami Na utrimannya storozhi z kozhnogo podvir ya shoroku mishani davali po odnomu groshu po reshetu zerna po p yat plitok soli i po kivshiku zerna Vodnochas do vijskovoyi sluzhbi u razi potrebi negajno zaluchali chornobilskih zem yan Voni povinni buli protiv lyudej nepriyatelskih yizditi pri voyevodi Kiyivskomu i lezhati pri nomu v Kiyevi v chas nepokojnij Vlasniki zamkaU Chornobili okremo isnuvali miska vlada na choli z vijtom i zamkova administriciya na choli z uryadnikom Za gramotoyu vidanoyu 1526 roku korolem polskim i velikim knyazem litovskim Sigizmundom I Chornobilskij zamok perebuvav pochergovo u derzhanni kiyivskih boyar U seredini XVI storichchya derzhavcem buv kiyivskij voyevoda Fridrih Pronskij a uryadnikom imovirno Zamorenko Chornobilska volost stanom na 1545 rik nalezhala Krishtofu Kmitichu Na period z 1548 po 1550 rik Chornobilskij zamok u volodinnya vid polskogo korolya otrimali kiyivski dvoryani Surini vlasnij gerb pohidnij vid gerba Massalski 1552 roku pislya smerti bezditnogo vlasnika vsi mayetki perejshli jogo nebozhevi Filonovi Semenovichu Kmiti 29 bereznya 1566 roku korol Polshi j velikij knyaz Litovskij Sigizmund II Avgust popri protesti kiyivskih boyar viddav jomu u vlasnist zamok yak kompensaciyu za staru vlasnist Litin yakij vidijshov Braclavskomu starostvu Kmit peredav zamok u spadok dochci vid pershogo shlyubu Sofiyi yaka vijshla zamizh za grafa Lukasha Sapigu pislya 1567 1626 Takim chinom zamok perejshov rodini Sapigiv yak pridane Pislya smerti Lukasha Sapigi zamkom keruvav Kazimir Lev Sapega litovskij vice kancler sin getmana i voyevodi Leva Sapigi 1656 roku vlasnikom stav ru trockij kashtelyan yakij pomer u 1703 roci Chornobil uspadkuvala jogo donka Sesiliya odruzhena z Yanom Karolem Hodkevichem 1686 1712 Nastupnim vlasnikom stav yiyi onuk Yan Mikolaj 1738 1781 zhmudskij starosta Vin ne meshkav u zamku a zajmav susidnyu sadibu z odnopoverhovim budinkom spochatku z 9 a zgodom z 22 kimnatami 2 kuhnyami j lohami 1896 roku rodina Hodkevichiv prodala misto rosijskij derzhavi ale zamok i sadiba zalishalisya u yihnomu volodinni do 1910 roku PrimitkiChornobil EIU 2013 s 561 Reviziyi ta lyustraciyi ukrayinskih starostv XV XVI st 1990 s 146 Opis Chornobilskogo zamka 1552 roku 1886 s 587 Chornobil u seredini XVI storichchya 1995 s 75 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin ta 1880 1902 s 750 754 Opis Chornobilskogo zamka 1552 roku 1886 s 587 589 Opis Chornobilskogo zamka 1552 roku 1886 s 588 Chornobil u seredini XVI storichchya 1995 s 74 75 Ukrayinska shlyahta XIV XVII st 2008 s 178 Czarnobyl Komentaritobto ponad 4 metri 1 sazhen 2 1336 metra tobto zamkove podvir ya zajmalo ploshu blizko 44 na 34 metrivDzherelaGennadij Boryak Reviziyi ta lyustraciyi ukrayinskih starostv kincya XV seredini XVI st v aspekti istoriko geografichnoyi dzherelnoyi cinnosti Geografichnij faktor v istorichnomu procesi Zb nauk prac F P Shevchenko K Naukova dumka 1990 S 145 154 Sergij Lep yavko Chornobil u seredini XVI storichchya Siveryanskij litopis 1995 6 S 74 79 Opis Chornobilskogo zamka 1552 roku Arhiv Pivdenno zahidnoyi Rosiyi sho vidayetsya Timchasovoyu komisiyeyu dlya rozglyadu davnih aktiv Akti pro zaselennya Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii K 1886 T VII 1 S 587 592 Pereverzyev S V Chornobil Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2013 T 10 S 561 563 Filip Sulimerskij Bronislav Hlebovskij Vladislav Valevskij Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Varshava 1880 1902 T 1 S 750 754 Yakovenko N M Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII st Volin i Centralna Ukrayina K Kritika 2008 S 30 177 179 191 198 200 249

Дата публікації:
Топ