Чорна вдова | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
самиця | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Чорна вдова (Latrodectus) — рід отруйних аранеоморфних павуків підродини Latrodectinae з родини Павуки-тенетники (Theridiidae). Має 32 види. Інші назви — павуки-ґудзики (Африка), червонноспинні павуки (Австралія), катіпо (Нова Зеландія)
Опис
Загальна довжина представників цього роду коливається від 3 до 16 мм. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Мають помірно довгі, схожі на «гребінь» ноги з рядками міцних, зігнутих щетинок на задніх парах ніг. Мають дуже поганий зір, орієнтуються на вібрацію павутини.
Забарвлення кожного виду різне, але у всіх чорні, блискучі кінцівки, включаючи головогруди. У північноамериканських видів черевце цілком чорне, за винятком виду Latrodectus mactans. Забарвлення черевця європейських видів коливається від плямистих до довгастих біло-коричневих плям. У самиць плями зазвичай помаранчеві або червоні, у самців — червоні або червоно-білі.
Спосіб життя
Будують павутину з неправильних, заплутаних, липких шовкових волокон. Ці павуки вважають за краще гніздитися біля землі в темних і непорушених місцях, як правило, в невеликих отворах, зроблених тваринами, або навколо будівельних отворів чи дерев'яних паль.
Живляться дрібними комахами, насамперед мухами, комарами, кониками, жуками та гусінню. Павук часто звисає догори черевцем поблизу від центра своєї павутини і чекає, коли комахи застрягнуть. Для метання ловчої павутини на здобич використовується «гребінь» задніх ніг. Огортання павутиною відбувається за лічені хвилини, тому в павутинах вдів зрідка зустрічається досить велика здобич, навіть ящірки, жаби і вужі. Найміцніша павутина у виду .
Якщо павук відчуває загрозу, він швидко опускається на землю на захисну лінію павутини. За безпосередньої небезпеки прикидається мертвим. Лише коли не має можливості врятуватися, то кусає супротивника. Найбільшою загрозою для цих павуків є риюча оса виду
Після парування самиця зжирає самця, що є яскравим проявом . За це рід отримав свою назву.
Отруйність
Отрута нейротоксична. В обох статей є імунітет на власну отруту, але самиці переважно отруйніші за самців. Сам укус непомітний, але місце укусу відчувається, як укол шпильки. На місці укусу через деякий час проявляються дві маленькі червоні цятки, легка еритема і набряк.
Отрута жовтого кольору, масляниста, містить альфа-латротоксин, що викликає вивільнення з пресинаптичних закінчень ацетилхоліну, норадреналіну та інших медіаторів з подальшим виснаженням їх запасів. Через 30-60 хвилин після укусу павука з'являються болючі м'язові спазми, які поширюються від місця укусу на великі м'язи кінцівок і тулуба. Потім — виражене напруження м'язів передньої черевної стінки і біль, проте пальпація живота безболісна. Також можливі слинотеча, проливний піт, блювота, артеріальна гіпертонія, тахікардія, тривожність, головний біль, слабкість, посмикування м'язів, парестезії, гіперрефлексія, нетримання сечі. Зрідка бувають рабдоміоліз і ниркова недостатність. Біль починає знижуватися протягом перших 12 годин, але може знову посилитися в наступні дні і тижні.
Отрута небезпечна для людей, може бути смертельною для дітей, людей похилого віку та осіб з ослабленим імунітетом. Найотруйнішими є види Latrodectus tredecimguttatus й Latrodectus mactans.
Розповсюдження
Поширені на усіх континентах, крім Антарктиди.
Види
- — Парагвай, Аргентина
- — Галапагоські острови
- — США
- — Африка, Аравійський півострів, Іран
- — Аргентина
- — Антильські острови, Південна Африка
- — Марокко і Центральна Азія
- — Аргентина
- — Південна Азія, КНР, Японія
- — Південна Азія
- — скрізь
- — від Південносхідної Азії до Австралії та Нової Зеландії
- — Північна Америка, Ізраїль
- — Ємен
- — Південна Африка
- — Південна Африка
- — Нова Зеландія
- — Іспанія, Алжир
- Latrodectus mactans — Північна Америка
- — Мадагаскар і Коморські острови
- — Аргентина
- — Кабо Верде і Мадагаскар
- — від Кабо Верде до Лівії, Центральна Азія
- — Аргентина
- Latrodectus renivulvatus — Африка, Аравійський півострів, Ірак
- – Ізраїль
- — Південна Африка
- — Чилі
- Latrodectus tredecimguttatus — від Середземномор'я до КНР
- Latrodectus umbukwane — Південна Африка
- — Чилі, Аргентина
- — США і Канада
Джерела
- Martin, Louise (1988). Black Widow Spiders. Rourke Enterprises, Inc. pp. 18–20.
- Preston-Malfham, Ken (1998). Spiders. Edison, New Jersey: Chartwell Books. p. 40.
Посилання
- Удови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорна вдова |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chorna vdova znachennya Chorna vdovasamicyaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Pavukopodibni Arachnida Ryad Pavuki Araneae Pidryad Araneomorfni pavuki Araneomorphae Nadrodina AraneoideaRodina Pavuki tenetniki Theridiidae Pidrodina LatrodectinaeRid Chorna vdova Latrodectus 1805PosilannyaVikishovishe LatrodectusVikividi LatrodectusEOL 112076ITIS 848644NCBI 6923 Chorna vdova Latrodectus rid otrujnih araneomorfnih pavukiv pidrodini Latrodectinae z rodini Pavuki tenetniki Theridiidae Maye 32 vidi Inshi nazvi pavuki gudziki Afrika chervonnospinni pavuki Avstraliya katipo Nova Zelandiya OpisZagalna dovzhina predstavnikiv cogo rodu kolivayetsya vid 3 do 16 mm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samici bilshi za samciv Mayut pomirno dovgi shozhi na grebin nogi z ryadkami micnih zignutih shetinok na zadnih parah nig Mayut duzhe poganij zir oriyentuyutsya na vibraciyu pavutini Zabarvlennya kozhnogo vidu rizne ale u vsih chorni bliskuchi kincivki vklyuchayuchi golovogrudi U pivnichnoamerikanskih vidiv cherevce cilkom chorne za vinyatkom vidu Latrodectus mactans Zabarvlennya cherevcya yevropejskih vidiv kolivayetsya vid plyamistih do dovgastih bilo korichnevih plyam U samic plyami zazvichaj pomaranchevi abo chervoni u samciv chervoni abo chervono bili Sposib zhittyaBuduyut pavutinu z nepravilnih zaplutanih lipkih shovkovih volokon Ci pavuki vvazhayut za krashe gnizditisya bilya zemli v temnih i neporushenih miscyah yak pravilo v nevelikih otvorah zroblenih tvarinami abo navkolo budivelnih otvoriv chi derev yanih pal Zhivlyatsya dribnimi komahami nasampered muhami komarami konikami zhukami ta gusinnyu Pavuk chasto zvisaye dogori cherevcem poblizu vid centra svoyeyi pavutini i chekaye koli komahi zastryagnut Dlya metannya lovchoyi pavutini na zdobich vikoristovuyetsya grebin zadnih nig Ogortannya pavutinoyu vidbuvayetsya za licheni hvilini tomu v pavutinah vdiv zridka zustrichayetsya dosit velika zdobich navit yashirki zhabi i vuzhi Najmicnisha pavutina u vidu Yaksho pavuk vidchuvaye zagrozu vin shvidko opuskayetsya na zemlyu na zahisnu liniyu pavutini Za bezposerednoyi nebezpeki prikidayetsya mertvim Lishe koli ne maye mozhlivosti vryatuvatisya to kusaye suprotivnika Najbilshoyu zagrozoyu dlya cih pavukiv ye riyucha osa vidu Pislya paruvannya samicya zzhiraye samcya sho ye yaskravim proyavom Za ce rid otrimav svoyu nazvu OtrujnistOtruta nejrotoksichna V oboh statej ye imunitet na vlasnu otrutu ale samici perevazhno otrujnishi za samciv Sam ukus nepomitnij ale misce ukusu vidchuvayetsya yak ukol shpilki Na misci ukusu cherez deyakij chas proyavlyayutsya dvi malenki chervoni cyatki legka eritema i nabryak Otruta zhovtogo koloru maslyanista mistit alfa latrotoksin sho viklikaye vivilnennya z presinaptichnih zakinchen acetilholinu noradrenalinu ta inshih mediatoriv z podalshim visnazhennyam yih zapasiv Cherez 30 60 hvilin pislya ukusu pavuka z yavlyayutsya bolyuchi m yazovi spazmi yaki poshiryuyutsya vid miscya ukusu na veliki m yazi kincivok i tuluba Potim virazhene napruzhennya m yaziv perednoyi cherevnoyi stinki i bil prote palpaciya zhivota bezbolisna Takozh mozhlivi slinotecha prolivnij pit blyuvota arterialna gipertoniya tahikardiya trivozhnist golovnij bil slabkist posmikuvannya m yaziv paresteziyi giperrefleksiya netrimannya sechi Zridka buvayut rabdomioliz i nirkova nedostatnist Bil pochinaye znizhuvatisya protyagom pershih 12 godin ale mozhe znovu posilitisya v nastupni dni i tizhni Otruta nebezpechna dlya lyudej mozhe buti smertelnoyu dlya ditej lyudej pohilogo viku ta osib z oslablenim imunitetom Najotrujnishimi ye vidi Latrodectus tredecimguttatus j Latrodectus mactans RozpovsyudzhennyaPoshireni na usih kontinentah krim Antarktidi Vidi Paragvaj Argentina Galapagoski ostrovi SShA Afrika Aravijskij pivostriv Iran Argentina Antilski ostrovi Pivdenna Afrika Marokko i Centralna Aziya Argentina Pivdenna Aziya KNR Yaponiya Pivdenna Aziya skriz vid Pivdennoshidnoyi Aziyi do Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Pivnichna Amerika Izrayil Yemen Pivdenna Afrika Pivdenna Afrika Nova Zelandiya Ispaniya Alzhir Latrodectus mactans Pivnichna Amerika Madagaskar i Komorski ostrovi Argentina Kabo Verde i Madagaskar vid Kabo Verde do Liviyi Centralna Aziya Argentina Latrodectus renivulvatus Afrika Aravijskij pivostriv Irak Izrayil Pivdenna Afrika Chili Latrodectus tredecimguttatus vid Seredzemnomor ya do KNR Latrodectus umbukwane Pivdenna Afrika Chili Argentina SShA i KanadaDzherelaMartin Louise 1988 Black Widow Spiders Rourke Enterprises Inc pp 18 20 Preston Malfham Ken 1998 Spiders Edison New Jersey Chartwell Books p 40 PosilannyaUdovi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chorna vdova