Чо́ма — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Населення становить 916 осіб (станом на 2001 рік). Село розташоване за 4,3 кілометра від районного центру.
село Чома | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Берегівська громада | ||
Облікова картка | Облікова картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1410 року | ||
Населення | 916 осіб | ||
Площа | 1,61 км² | ||
Густота населення | 568,94 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90250 | ||
Телефонний код | +380 3141 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°08′08″ пн. ш. 22°37′59″ сх. д. / 48.13556° пн. ш. 22.63306° сх. д.Координати: 48°08′08″ пн. ш. 22°37′59″ сх. д. / 48.13556° пн. ш. 22.63306° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 111 м | ||
Водойми | потік Чома | ||
Відстань до районного центру | 4,3 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90250, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Чома, вул. Петефі, 49 | ||
Карта | |||
Чома | |||
Чома | |||
Мапа | |||
Чома у Вікісховищі |
Назва
Колишня назва населеного пункту — село «Тисачома».
Географія
Село Чома лежить за 4,3 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 609,9 км.
Клімат Чоми | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,9 | 3,5 | 9,6 | 16,1 | 21,4 | 24,3 | 26,1 | 25,7 | 21,7 | 15,8 | 8,3 | 3,2 | 14,7 |
Середня температура, °C | −2,4 | −0,1 | 4,9 | 10,6 | 15,6 | 18,6 | 20,2 | 19,7 | 16,0 | 10,5 | 4,9 | 0,4 | 9,9 |
Середній мінімум, °C | −5,7 | −3,6 | 0,2 | 5,2 | 9,8 | 13,0 | 14,4 | 13,8 | 10,3 | 5,2 | 1,5 | −2,3 | 5,2 |
Норма опадів, мм | 44 | 37 | 38 | 46 | 68 | 86 | 73 | 67 | 47 | 43 | 51 | 57 | 657 |
Джерело: [1] |
Археологія
Найбільшою видатною пам'яткою села є сквер із назвою «Могильник давніх мадяр», розбитий на околиці. Він створений на місці довготривалих археологічних розкопок давньоугорських могил періоду ІХ-ХІІІ ст., в угорській історії він називається «Період віднайдення Батьківщини». Видатний краєзнавець Тиводар Легоцький в 1874 році в своїх працях описав результати тодішніх знахідок — могильників на території між селами Геча та Чома, та їх вмісту, зокрема, знарядь праці. Артефакти розкопок ХІХ-го ст. нині зберігаються в Музеї Угорщини в Будапешті. В 1986—1987 рр. російський археолог Віктор Бобков розкопав на околиці Чоми 26 давньоугорських могил, причому знайшов і поховання людей з конями. У 1990-х роках розкопки продовжили закарпатські археологи та Едуард Балагурі, які спільно з угорським колегою [hu] відкрили ще близько восьми десятків могил, з предметами побуту, зброєю та ювелірними виробами. В деяких з могил вони знайшли ознаки поховання за християнським звичаєм.
Археологічна знахідка: Площа могильника біля 0,2 га. Поховання залягають на глибині 0,5-0,6 м від сучасної поверхні. Досліджено 21 могилу. Супровідні матеріали: глиняні посудини, бронзові браслети, срібні сережки, стремена, черепи коней. Тут же відкрита гончарна піч III ст. н. е.
Історична довідка, відомості про дослідження: Могильник відкрито і досліджено експедицією Кемеровського державного університету в 1986 р. Матеріали знаходяться на обробці в КДУ (на 1988 р.).
Історія
Перші спогади про село відмічаються в 1327 р. Свою назву село отримало від однойменної річки Чома. На початку свого заснування належало Мігаю Бучуі, який помер без спадкоємця. Назву села «Чома» отримало від річки «Чома», яку було передано сім'ї Лоньаі в 1272 році. В XV столітті 1/3 частини села підпорядковувалась місто Берегово.
В 1327 році угорський король Кароль Робер подарував село ішпану (жупану) комітата Берег. На початку 1400-х років третина навколишніх земель була подарована місту Берегсас. В подальшому село належало родинам Сентівані, Кайді та Карої. В першій половині ХІХ століття тут оселилися русинські кріпаки.
Архітектура
У 1797 р. 173 греко-католики мали дерев'яну церкву, яка була філією Берегова. На початок XX ст. у селі ще була дерев'яна церква.
Теперішня невелика базилічна церква давніше була школою з каплицею в теперішній вівтарній частині, а з боку головного входу стояла дерев'яна дзвіниця. Замість дерев'яної дзвіниці прибудували муровану вежу. Всередині немає класичного іконостаса — на дерев'яній перегородці аркою розміщено окремі образи в рамах. На свято Покрови 1994 року єпископ Й. Головач посвятив наріжний камінь під новий храм, який буде 27,5 м завдовжки, 16 м завширшки, а висота дзвіниці становитиме 34 м. Всі клопоти з організації будівництва взяв на себе професійний будівельник Міклош Абрань.
20 серпня 2009 року було освячено нову церкву в честь Святого Іштвана. Новий храм вдало поєднує сучасні тенденції в архітектурі із традиційними.
Для невеликої реформаторської громади села за кошти голландських спонсорів в 2005 році був збудований та освячений молитвений дім.
В 2002 році на стіні храму було встановлено меморіальну дошку з іменами жертв сталінських репресій — із 40 іменами людей, що не повернулись додому з «маленьких робіт».
Для невеликої реформаторської громади села за кошти голландських спонсорів в 2005 році був збудований та освячений молитвений дім.
Населення
Станом на 1989 рік у селі проживали 965 осіб, серед них — 450 чоловіків і 515 жінок.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 916 осіб. Рідною мовою назвали:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
угорська | 806 | 87,99 % |
українська | 105 | 11,46 % |
російська | 5 | 0,55 % |
Туристичні місця
- храм Покрови пр. богородиці. 1906.
- сквер із назвою «Могильник давніх мадяр». В 1993 р. за ініціативи Товариства угорської культури Закарпаття об´єкт був взятий під державну охорону. Через три роки в північній частині давнього поховання був урочисто відкритий меморіальний парк «Могильник давніх мадярів», який спроектувала художниця Вікторія Чірпак. Основою парку є дерев´яні скульптури давньоугорського вождя Арпада (встановлено в 2000 р.) та короля-хрестителя Святого Іштвана (2001). Згідно плану створення Парку, число скульптур та пам'ятників буде збільшуватись. Щороку тут проводяться урочистості. В 2009 році постановою Кабінету Міністрів «Могильник давніх мадярів» занесено до об'єктів культурної спадщини національного значення України.
Різдвяне театралізоване дійство
Коляда в Чома Берегівського району має свої локальні відмінності і зустрічається лише в цьому населеному пункті.
Місцевий «Бетлегем» поєднує «живий вертеп» зі ляльковим, в якому дійові особи мають лялькових «двійників». Склад учасників включає 1 янгола, 2-х старих пастухів, 2-х молодих пастухів та царя Ірода. У старих пастухів на обличчях — шкіряні маски, що лякали людей. Цар Ірод (весь у чорному і з вимащеним сажею обличчям) одночасно був і ляльководом. Лялькова вистава розігрувалася у Вертепі, де у правому кутку знаходилися дерев'яні ясла з Ісусиком. Перед початком лялькової вистави запалювалася свічка. Це театралізоване дійство є «острівком» народних традицій, характерних для греко-католицьких сіл, у реформатському та римо-католицькому середовищі.
Політика
Голова сільської ради — Ковач Світлана Юріївна, 1964 року народження, вперше обрана у 2006 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради:
Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
---|---|---|
самовисування | 14 | 100,00 % |
На виборах у селі Чома працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:
- Вибори Президента України 2004 (перший тур): 524 виборці взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 59,92 %, за Віктора Ющенка — 22,71 %, за Олександра Яковенка — 3,63 %.
- Вибори Президента України 2004 (другий тур): 477 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 49,27 %, за Віктора Ющенка — 47,59 %.
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 708 виборців, явка 57,06 %, з них за Віктора Ющенка — 54,95 %, за Віктора Януковича — 39,85 %.
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 709 виборців, явка 70,94 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — 20,28 %, за Партію регіонів — 17,10 %, за Блок Юлії Тимошенко — 10,34 %.
- Парламентські вибори 2007: зареєстровано 718 виборців, явка 53,34 %, найбільше голосів віддано за блок Наша Україна — Народна самооборона — 39,95 % за Соціалістичну партію України — 20,10 %, за Блок Юлії Тимошенко — 18,02 %.
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 736 виборців, явка 51,09 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 38,03 %, за Арсенія Яценюка — 18,88 %, за Юлію Тимошенко — 17,55 %.
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстрований 721 виборець, явка 55,06 %, з них за Віктора Януковича — 65,99 %, за Юлію Тимошенко — 28,21 %.
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 703 виборці, явка 59,32 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 62,35 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 9,59 % та УДАР — 9,35 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Бушко (Партія регіонів) — 36,76 %, за Івана Балогу (Єдиний Центр) — 33,60 %, за Миколу Ковача («КМКС» Партія угорців України) — 21,34 %.
- Вибори Президента України 2014: зареєстровано 700 виборців, явка 41,71 %, з них за Петра Порошенка — 85,62 %, за Юлію Тимошенко — 3,08 %, за Олега Ляшка — 2,74 %.
- Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстрований 701 виборець, явка 36,80 %, найбільше голосів віддано за Блок Петра Порошенка — 55,43 %, за Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» — 19,38 % та партію «Народний фронт» — 8,14 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Балога (самовисування) — 34,11 %, за Іштвана Петрушку (Народний фронт) проголосували 25,97 %, за Федора Костя (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 7,75 %.
Примітки
- Облікова картка на сайті ВРУ
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 20 вересня 2015.
- Погода в селі Чома
- Село Чома — Геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
- Чомська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
- Чомська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
- Чомська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Процитовано 20 вересня 2015.
- Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Чергові вибори 31.10.2004
- Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 21.11.2004
- Результати госолування по дільницях ТВО № 75, Закарпатська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 69, Закарпатська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 69, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2015.
- Результати голосування по дільницях ТВО № 74, Закарпатська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 20 вересня 2015.
- Результати голосування по дільницях ТВО № 74, Закарпатська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 20 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чома |
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Чома
- Чома — місце, де угорці відзначають віднайдення Батьківщини
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cho ma selo v Beregivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 916 osib stanom na 2001 rik Selo roztashovane za 4 3 kilometra vid rajonnogo centru selo Choma Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Beregivska gromada Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Zasnovane 1410 roku Naselennya 916 osib Plosha 1 61 km Gustota naselennya 568 94 osib km Poshtovij indeks 90250 Telefonnij kod 380 3141 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 08 08 pn sh 22 37 59 sh d 48 13556 pn sh 22 63306 sh d 48 13556 22 63306 Koordinati 48 08 08 pn sh 22 37 59 sh d 48 13556 pn sh 22 63306 sh d 48 13556 22 63306 Serednya visota nad rivnem morya 111 m Vodojmi potik Choma Vidstan do rajonnogo centru 4 3 km Misceva vlada Adresa radi 90250 Zakarpatska obl Beregivskij r n s Choma vul Petefi 49 Karta Choma Choma Mapa Choma u VikishovishiNazvaKolishnya nazva naselenogo punktu selo Tisachoma GeografiyaSelo Choma lezhit za 4 3 km na pivden vid rajonnogo centru fizichna vidstan do Kiyeva 609 9 km Klimat Chomi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 0 9 3 5 9 6 16 1 21 4 24 3 26 1 25 7 21 7 15 8 8 3 3 2 14 7 Serednya temperatura C 2 4 0 1 4 9 10 6 15 6 18 6 20 2 19 7 16 0 10 5 4 9 0 4 9 9 Serednij minimum C 5 7 3 6 0 2 5 2 9 8 13 0 14 4 13 8 10 3 5 2 1 5 2 3 5 2 Norma opadiv mm 44 37 38 46 68 86 73 67 47 43 51 57 657 Dzherelo 1 ArheologiyaNajbilshoyu vidatnoyu pam yatkoyu sela ye skver iz nazvoyu Mogilnik davnih madyar rozbitij na okolici Vin stvorenij na misci dovgotrivalih arheologichnih rozkopok davnougorskih mogil periodu IH HIII st v ugorskij istoriyi vin nazivayetsya Period vidnajdennya Batkivshini Vidatnij krayeznavec Tivodar Legockij v 1874 roci v svoyih pracyah opisav rezultati todishnih znahidok mogilnikiv na teritoriyi mizh selami Gecha ta Choma ta yih vmistu zokrema znaryad praci Artefakti rozkopok HIH go st nini zberigayutsya v Muzeyi Ugorshini v Budapeshti V 1986 1987 rr rosijskij arheolog Viktor Bobkov rozkopav na okolici Chomi 26 davnougorskih mogil prichomu znajshov i pohovannya lyudej z konyami U 1990 h rokah rozkopki prodovzhili zakarpatski arheologi ta Eduard Balaguri yaki spilno z ugorskim kolegoyu hu vidkrili she blizko vosmi desyatkiv mogil z predmetami pobutu zbroyeyu ta yuvelirnimi virobami V deyakih z mogil voni znajshli oznaki pohovannya za hristiyanskim zvichayem Arheologichna znahidka Plosha mogilnika bilya 0 2 ga Pohovannya zalyagayut na glibini 0 5 0 6 m vid suchasnoyi poverhni Doslidzheno 21 mogilu Suprovidni materiali glinyani posudini bronzovi brasleti sribni serezhki stremena cherepi konej Tut zhe vidkrita goncharna pich III st n e Istorichna dovidka vidomosti pro doslidzhennya Mogilnik vidkrito i doslidzheno ekspediciyeyu Kemerovskogo derzhavnogo universitetu v 1986 r Materiali znahodyatsya na obrobci v KDU na 1988 r IstoriyaPershi spogadi pro selo vidmichayutsya v 1327 r Svoyu nazvu selo otrimalo vid odnojmennoyi richki Choma Na pochatku svogo zasnuvannya nalezhalo Migayu Buchui yakij pomer bez spadkoyemcya Nazvu sela Choma otrimalo vid richki Choma yaku bulo peredano sim yi Lonai v 1272 roci V XV stolitti 1 3 chastini sela pidporyadkovuvalas misto Beregovo V 1327 roci ugorskij korol Karol Rober podaruvav selo ishpanu zhupanu komitata Bereg Na pochatku 1400 h rokiv tretina navkolishnih zemel bula podarovana mistu Beregsas V podalshomu selo nalezhalo rodinam Sentivani Kajdi ta Karoyi V pershij polovini HIH stolittya tut oselilisya rusinski kripaki ArhitekturaSuchasna greko katolicka cerkva U 1797 r 173 greko katoliki mali derev yanu cerkvu yaka bula filiyeyu Beregova Na pochatok XX st u seli she bula derev yana cerkva Teperishnya nevelika bazilichna cerkva davnishe bula shkoloyu z kapliceyu v teperishnij vivtarnij chastini a z boku golovnogo vhodu stoyala derev yana dzvinicya Zamist derev yanoyi dzvinici pribuduvali murovanu vezhu Vseredini nemaye klasichnogo ikonostasa na derev yanij peregorodci arkoyu rozmisheno okremi obrazi v ramah Na svyato Pokrovi 1994 roku yepiskop J Golovach posvyativ narizhnij kamin pid novij hram yakij bude 27 5 m zavdovzhki 16 m zavshirshki a visota dzvinici stanovitime 34 m Vsi klopoti z organizaciyi budivnictva vzyav na sebe profesijnij budivelnik Miklosh Abran 20 serpnya 2009 roku bulo osvyacheno novu cerkvu v chest Svyatogo Ishtvana Novij hram vdalo poyednuye suchasni tendenciyi v arhitekturi iz tradicijnimi Dlya nevelikoyi reformatorskoyi gromadi sela za koshti gollandskih sponsoriv v 2005 roci buv zbudovanij ta osvyachenij molitvenij dim V 2002 roci na stini hramu bulo vstanovleno memorialnu doshku z imenami zhertv stalinskih represij iz 40 imenami lyudej sho ne povernulis dodomu z malenkih robit Dlya nevelikoyi reformatorskoyi gromadi sela za koshti gollandskih sponsoriv v 2005 roci buv zbudovanij ta osvyachenij molitvenij dim NaselennyaStanom na 1989 rik u seli prozhivali 965 osib sered nih 450 cholovikiv i 515 zhinok Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 916 osib Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotok ugorska 806 87 99 ukrayinska 105 11 46 rosijska 5 0 55 Turistichni miscya hram Pokrovi pr bogorodici 1906 skver iz nazvoyu Mogilnik davnih madyar V 1993 r za iniciativi Tovaristva ugorskoyi kulturi Zakarpattya ob yekt buv vzyatij pid derzhavnu ohoronu Cherez tri roki v pivnichnij chastini davnogo pohovannya buv urochisto vidkritij memorialnij park Mogilnik davnih madyariv yakij sproektuvala hudozhnicya Viktoriya Chirpak Osnovoyu parku ye derev yani skulpturi davnougorskogo vozhdya Arpada vstanovleno v 2000 r ta korolya hrestitelya Svyatogo Ishtvana 2001 Zgidno planu stvorennya Parku chislo skulptur ta pam yatnikiv bude zbilshuvatis Shoroku tut provodyatsya urochistosti V 2009 roci postanovoyu Kabinetu Ministriv Mogilnik davnih madyariv zaneseno do ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya Ukrayini Rizdvyane teatralizovane dijstvoKolyada v Choma Beregivskogo rajonu maye svoyi lokalni vidminnosti i zustrichayetsya lishe v comu naselenomu punkti Miscevij Betlegem poyednuye zhivij vertep zi lyalkovim v yakomu dijovi osobi mayut lyalkovih dvijnikiv Sklad uchasnikiv vklyuchaye 1 yangola 2 h starih pastuhiv 2 h molodih pastuhiv ta carya Iroda U starih pastuhiv na oblichchyah shkiryani maski sho lyakali lyudej Car Irod ves u chornomu i z vimashenim sazheyu oblichchyam odnochasno buv i lyalkovodom Lyalkova vistava rozigruvalasya u Vertepi de u pravomu kutku znahodilisya derev yani yasla z Isusikom Pered pochatkom lyalkovoyi vistavi zapalyuvalasya svichka Ce teatralizovane dijstvo ye ostrivkom narodnih tradicij harakternih dlya greko katolickih sil u reformatskomu ta rimo katolickomu seredovishi PolitikaDokladnishe Chomska silska rada Golova silskoyi radi Kovach Svitlana Yuriyivna 1964 roku narodzhennya vpershe obrana u 2006 roci Interesi gromadi predstavlyayut 14 deputativ silskoyi radi Partiya Kilkist deputativ Vidsotok samovisuvannya 14 100 00 Na viborah u seli Choma pracyuye okrema viborcha dilnicya roztashovana v primishenni shkoli Rezultati viboriv Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 pershij tur 524 viborci vzyali uchast u golosuvanni z nih za Viktora Yanukovicha 59 92 za Viktora Yushenka 22 71 za Oleksandra Yakovenka 3 63 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 drugij tur 477 viborciv vzyali uchast u golosuvanni z nih za Viktora Yanukovicha 49 27 za Viktora Yushenka 47 59 Vibori Prezidenta Ukrayini 2004 tretij tur zareyestrovano 708 viborciv yavka 57 06 z nih za Viktora Yushenka 54 95 za Viktora Yanukovicha 39 85 Parlamentski vibori 2006 zareyestrovano 709 viborciv yavka 70 94 najbilshe golosiv viddano za blok Nasha Ukrayina 20 28 za Partiyu regioniv 17 10 za Blok Yuliyi Timoshenko 10 34 Parlamentski vibori 2007 zareyestrovano 718 viborciv yavka 53 34 najbilshe golosiv viddano za blok Nasha Ukrayina Narodna samooborona 39 95 za Socialistichnu partiyu Ukrayini 20 10 za Blok Yuliyi Timoshenko 18 02 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 pershij tur zareyestrovano 736 viborciv yavka 51 09 najbilshe golosiv viddano za Viktora Yanukovicha 38 03 za Arseniya Yacenyuka 18 88 za Yuliyu Timoshenko 17 55 Vibori Prezidenta Ukrayini 2010 drugij tur zareyestrovanij 721 viborec yavka 55 06 z nih za Viktora Yanukovicha 65 99 za Yuliyu Timoshenko 28 21 Parlamentski vibori 2012 zareyestrovano 703 viborci yavka 59 32 najbilshe golosiv viddano za Partiyu regioniv 62 35 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 9 59 ta UDAR 9 35 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Ivan Bushko Partiya regioniv 36 76 za Ivana Balogu Yedinij Centr 33 60 za Mikolu Kovacha KMKS Partiya ugorciv Ukrayini 21 34 Vibori Prezidenta Ukrayini 2014 zareyestrovano 700 viborciv yavka 41 71 z nih za Petra Poroshenka 85 62 za Yuliyu Timoshenko 3 08 za Olega Lyashka 2 74 Parlamentski vibori v Ukrayini 2014 zareyestrovanij 701 viborec yavka 36 80 najbilshe golosiv viddano za Blok Petra Poroshenka 55 43 za Vseukrayinske agrarne ob yednannya Zastup 19 38 ta partiyu Narodnij front 8 14 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Ivan Baloga samovisuvannya 34 11 za Ishtvana Petrushku Narodnij front progolosuvali 25 97 za Fedora Kostya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 7 75 PrimitkiOblikova kartka na sajti VRU Arhiv originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 20 veresnya 2015 Pogoda v seli Choma Selo Choma Geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 veresnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 veresnya 2015 Chomska silska rada Oblikova kartka na sajti VRU Chomska silska rada Kerivnij sklad poperednih sklikan Chomska silska rada Rezultati viboriv deputativ radi Procitovano 20 veresnya 2015 Rezultati gosoluvannya po dilnicyah TVO 75 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Chergovi vibori 31 10 2004 Rezultati gosoluvannya po dilnicyah TVO 75 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Povtorne golosuvannya 21 11 2004 Rezultati gosoluvannya po dilnicyah TVO 75 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini Povtorne golosuvannya 26 12 2004 Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 69 Zakarpatska oblast Vibori narodnih deputativ Ukrayini 26 bereznya 2006 roku Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 69 Zakarpatska oblast Pozachergovi vibori narodnih deputativ Ukrayini 30 veresnya 2007 roku Arhiv originalu za 23 lipnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2015 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 74 Zakarpatska oblast Vibori Prezidenta Ukrayini 17 sichnya 2010 roku Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2015 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 74 Zakarpatska oblast Povtorne golosuvannya z viboriv Prezidenta Ukrayini 07 lyutogo 2010 roku Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 veresnya 2015 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 20 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 20 veresnya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Choma Oblikova kartka na sajti VRU Pogoda v seli Choma Choma misce de ugorci vidznachayut vidnajdennya Batkivshini Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi