Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Човен дурнів» (англ. The Ship of Fools) — картина нідерландського художника Ієронімуса Босха (1450—1516).
| англ. The Ship of Fools | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ієронімус Босх |
| Час створення: | після 1494 чи близько 1500 року |
| Розміри: | 58 × 33 см |
| Висота: | 58±1 см |
| Ширина: | 32,5±0,1 см |
| Матеріал: | дерев'яна стулка, олійні фарби |
| Жанр: | алегорія[d][2] |
| Зберігається: | Париж, Франція |
| Музей: | Лувр |
 «Човен дурнів »58 × 33 см у Вікісховищі | |
Опис твору
Морською затокою пливе незрозумілий човен. До єдиної щогли прив'язане дерево, з крони якого виглядає сова. Вітрило відсутнє, а човном недбало веслує єдиний персонаж чимось на зразок великої ложки. Корабель без розумного керівника може лише безпорадно тинятися водою, бо не має ні ясної мети попереду, ні клопотань про безпеку маршруту. Глядачі картини зі здивуванням спостерігають за корабельною командою, що викликає і подив, і зневажливе ставлення. Практично ніхто не забезпечує безпеки човна і товариства. Човен давно перетворили на бенкетну кімнату, бо подбали навіть про охолодження ємності з вином. В човні також велика діжка чи то з вином, чи то з пивом. За столом головують чернець-францисканець і чорниця, що грає на лютні. Обидва завзято співають хвацьких пісень. Якийсь дурник лізе на щоглу, де прив'язана смажена курка, наче приз необачному, що ризикне її дістати як на свято травневого дерева. Ще один дурник в червоному намагається звернути увагу дивацького товариства на ризиковану поведінку персонажа на щоглі. Але дивацьке товариство його не чує, а завзято хапає ротом млинець, що підвішений на мотузці і ніяк не дається нікому. Жінка з кухлем, хлопчик і два оголені плавці забезпечують товариство питвом. Ганебну поведінку диваків на човні підтверджує і персонаж-ненажера, що перебрав і якого нудить. Він вивергає їжу у воду, перехилившись через човен.
Здається, що човном править лише блазень, що, однак, байдуже відвернувся від дивацького товариства і сам п'є щось хмільне, зосередившись не на керуванні, а на келиху в власній руці. Зрозуміло, що човен не витримає жодної небезпеки і неодмінно загине з першою ж перешкодою, а його насельці — майбутні мерці, бо на човні запанував повний абсурд.
Частини зниклого твору Босха
Картина зараз сприймається як окремий твір. Але дослідник Філедт Кок (Filedt Kok) ще 1972 року припустив, що це частини колишнього твору Босха (диптиха чи триптиха), що мав декілька частин, розпилених і проданих в різні країни. Думка вважалась надто сміливою, поки не наважились провести дослідження дощок. Вони виявилися ідентичними, і припущення науковця отримало апаратне підтвердження. Частина в Луврі визнана розпиленою і має лише дві третини від первісного розміру. Її нижня частина, що отримала назву «Алегорія ненажерливості і хтивості» зберігається в Йєльському університеті (Нью-Гейвен, Сполучені Штати). Якщо поєднати ці частини, то вони дорівнюють розмірам стулки з назвою «» (Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США), тобто це 92,6 × 30,8 см. Відтак, луврська стулка вважається лівою, а вашингтонська — правою від колишнього твору художника.
Сучасна реконструкція колишнього твору Босха
Інтерпретації сюжету
Загадковість, неоднозначність, філософська поглибленість притаманні більшості творів Босха. Але художник не був сатириком, що нав'язано йому значно пізніше дослідниками. В повній мірі це стосується і диптиха(?) Ієроніма Босха. Також достеменно невідомо, не з'ясовано, чи був він диптихом, чи триптихом, і що тоді було центральною його частиною.
Човен в добу Босха був розповсюдженим символом ще єдиної на той час католицької церкви. На знак католицької церкви та її вірян вказують чернець-францисканець і чорниця, що грає на лютні. Ієронім Босх наважився в черговій, повчальній картині натякнути на гріхи пересічних, неголовних представників католицької церкви і потонулих в гріхах вірян. В картині «Віз сіна» він вже наважиться в натовпі вершників, грішних світу цього, подати і самого Папу Римського. Створення картини «Віз сіна» якось підозріло збігався з понтифікатом Александра VI з розбещеного роду Борджіа. Європейська політика цього папи сприяла іноземним вторгненням в Італію. З 1497 року він допомагав синові Чезаре в його прагненнях створити сильну державу в Центральній Італії. В боротьбі з політичними супротивниками широко використовував вбивства. Вступив у кровозмісні стосунки з власною дочкою. В 1497 році, не маючи можливості розправитися з відлученим ним від церкви Савонаролою, який вимагав скинення злочинного та розбещеного Папи з престолу, Александр VI активно допомагав його супротивникам, яким вдалося захопити та стратити Савонаролу. Папа усіма засобами збирав гроші — конфісковував майно багатих людей, широко продавав церковні посади. Ці кошти, а також збори від ювілейного 1500 року та хрестоносної десятини, Александр VI використав для завоювання Романьї, яка до цього лише номінально залежала від папської влади. В 1501—1503 роках Папі вдалося подолати наймогутніші феодальні родини папської області — Колонна і Орсіні. Правління Александра VI сильно підірвало авторитет Пап та католицької церкви в цілому в Європі. Таким чином, на включення католицького священства в повчальні картини Босха вплинули не єретичні уподобання Босха, а жахливі звістки про гріховну поведінку навіть в Ватикані, що досягли Нідерландів, Німеччини, де мала от-от спалахнути релігійна війна і контрреформація. Босх жив на етапі, коли загрозливі події в релігійному житті Європи ще визрівали. А його картини були повчальними, мали характер попереджень, неприпустимості панування гріха і хаосу в церкві, попереджень, яких — не почули.
Лише нащадки Босха стануть свідками Реформації, Селянської війни в німецьких князівствах, Пограбування Риму і його руйнації, важкого народження в Європі протестантизму в чаду спалених живих людей, яких катували за прагнення повернути церкву до демократичних засад первісного християнства. В 16 столітті західноєвропейська спільнота остаточно розколеться на дві гілки — консервативний католицизм і здатний на значні і плідні реформи протестантизм.
Див. також
Примітки
- Joconde — 1975.
- https://rkd.nl/explore/images/60886
Джерела
- Себастіан Брант.Авдіокнига "Daß Narrenschyff ad Narragoniam". Verlag Rütten und Loening. Basel; 1494 р. (укр.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шахова К. А. Творчество великих европейских художников XV—XVIII вв., Киев, «Вища школа», 1980 (с.5-31) (рус.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Choven durniv angl The Ship of Fools kartina niderlandskogo hudozhnika Iyeronimusa Bosha 1450 1516 Choven durniv 58 33 smangl The Ship of FoolsTvorec Iyeronimus BoshChas stvorennya pislya 1494 chi blizko 1500 rokuRozmiri 58 33 smVisota 58 1 smShirina 32 5 0 1 smMaterial derev yana stulka olijni farbiZhanr alegoriya d 2 Zberigayetsya Parizh FranciyaMuzej Luvr Choven durniv 58 33 sm u VikishovishiOpis tvoruMorskoyu zatokoyu plive nezrozumilij choven Do yedinoyi shogli priv yazane derevo z kroni yakogo viglyadaye sova Vitrilo vidsutnye a chovnom nedbalo vesluye yedinij personazh chimos na zrazok velikoyi lozhki Korabel bez rozumnogo kerivnika mozhe lishe bezporadno tinyatisya vodoyu bo ne maye ni yasnoyi meti poperedu ni klopotan pro bezpeku marshrutu Glyadachi kartini zi zdivuvannyam sposterigayut za korabelnoyu komandoyu sho viklikaye i podiv i znevazhlive stavlennya Praktichno nihto ne zabezpechuye bezpeki chovna i tovaristva Choven davno peretvorili na benketnu kimnatu bo podbali navit pro oholodzhennya yemnosti z vinom V chovni takozh velika dizhka chi to z vinom chi to z pivom Za stolom golovuyut chernec franciskanec i chornicya sho graye na lyutni Obidva zavzyato spivayut hvackih pisen Yakijs durnik lize na shoglu de priv yazana smazhena kurka nache priz neobachnomu sho rizikne yiyi distati yak na svyato travnevogo dereva She odin durnik v chervonomu namagayetsya zvernuti uvagu divackogo tovaristva na rizikovanu povedinku personazha na shogli Ale divacke tovaristvo jogo ne chuye a zavzyato hapaye rotom mlinec sho pidvishenij na motuzci i niyak ne dayetsya nikomu Zhinka z kuhlem hlopchik i dva ogoleni plavci zabezpechuyut tovaristvo pitvom Ganebnu povedinku divakiv na chovni pidtverdzhuye i personazh nenazhera sho perebrav i yakogo nudit Vin vivergaye yizhu u vodu perehilivshis cherez choven Zdayetsya sho chovnom pravit lishe blazen sho odnak bajduzhe vidvernuvsya vid divackogo tovaristva i sam p ye shos hmilne zoseredivshis ne na keruvanni a na kelihu v vlasnij ruci Zrozumilo sho choven ne vitrimaye zhodnoyi nebezpeki i neodminno zagine z pershoyu zh pereshkodoyu a jogo naselci majbutni merci bo na chovni zapanuvav povnij absurd Chastini zniklogo tvoru BoshaKartina zaraz sprijmayetsya yak okremij tvir Ale doslidnik Filedt Kok Filedt Kok she 1972 roku pripustiv sho ce chastini kolishnogo tvoru Bosha diptiha chi triptiha sho mav dekilka chastin rozpilenih i prodanih v rizni krayini Dumka vvazhalas nadto smilivoyu poki ne navazhilis provesti doslidzhennya doshok Voni viyavilisya identichnimi i pripushennya naukovcya otrimalo aparatne pidtverdzhennya Chastina v Luvri viznana rozpilenoyu i maye lishe dvi tretini vid pervisnogo rozmiru Yiyi nizhnya chastina sho otrimala nazvu Alegoriya nenazherlivosti i htivosti zberigayetsya v Jyelskomu universiteti Nyu Gejven Spolucheni Shtati Yaksho poyednati ci chastini to voni dorivnyuyut rozmiram stulki z nazvoyu Nacionalna galereya mistectv Vashington SShA tobto ce 92 6 30 8 sm Vidtak luvrska stulka vvazhayetsya livoyu a vashingtonska pravoyu vid kolishnogo tvoru hudozhnika Suchasna rekonstrukciya kolishnogo tvoru BoshaInterpretaciyi syuzhetuZagadkovist neodnoznachnist filosofska pogliblenist pritamanni bilshosti tvoriv Bosha Ale hudozhnik ne buv satirikom sho nav yazano jomu znachno piznishe doslidnikami V povnij miri ce stosuyetsya i diptiha Iyeronima Bosha Takozh dostemenno nevidomo ne z yasovano chi buv vin diptihom chi triptihom i sho todi bulo centralnoyu jogo chastinoyu Choven v dobu Bosha buv rozpovsyudzhenim simvolom she yedinoyi na toj chas katolickoyi cerkvi Na znak katolickoyi cerkvi ta yiyi viryan vkazuyut chernec franciskanec i chornicya sho graye na lyutni Iyeronim Bosh navazhivsya v chergovij povchalnij kartini natyaknuti na grihi peresichnih negolovnih predstavnikiv katolickoyi cerkvi i potonulih v grihah viryan V kartini Viz sina vin vzhe navazhitsya v natovpi vershnikiv grishnih svitu cogo podati i samogo Papu Rimskogo Stvorennya kartini Viz sina yakos pidozrilo zbigavsya z pontifikatom Aleksandra VI z rozbeshenogo rodu Bordzhia Yevropejska politika cogo papi spriyala inozemnim vtorgnennyam v Italiyu Z 1497 roku vin dopomagav sinovi Chezare v jogo pragnennyah stvoriti silnu derzhavu v Centralnij Italiyi V borotbi z politichnimi suprotivnikami shiroko vikoristovuvav vbivstva Vstupiv u krovozmisni stosunki z vlasnoyu dochkoyu V 1497 roci ne mayuchi mozhlivosti rozpravitisya z vidluchenim nim vid cerkvi Savonaroloyu yakij vimagav skinennya zlochinnogo ta rozbeshenogo Papi z prestolu Aleksandr VI aktivno dopomagav jogo suprotivnikam yakim vdalosya zahopiti ta stratiti Savonarolu Papa usima zasobami zbirav groshi konfiskovuvav majno bagatih lyudej shiroko prodavav cerkovni posadi Ci koshti a takozh zbori vid yuvilejnogo 1500 roku ta hrestonosnoyi desyatini Aleksandr VI vikoristav dlya zavoyuvannya Romanyi yaka do cogo lishe nominalno zalezhala vid papskoyi vladi V 1501 1503 rokah Papi vdalosya podolati najmogutnishi feodalni rodini papskoyi oblasti Kolonna i Orsini Pravlinnya Aleksandra VI silno pidirvalo avtoritet Pap ta katolickoyi cerkvi v cilomu v Yevropi Takim chinom na vklyuchennya katolickogo svyashenstva v povchalni kartini Bosha vplinuli ne yeretichni upodobannya Bosha a zhahlivi zvistki pro grihovnu povedinku navit v Vatikani sho dosyagli Niderlandiv Nimechchini de mala ot ot spalahnuti religijna vijna i kontrreformaciya Bosh zhiv na etapi koli zagrozlivi podiyi v religijnomu zhitti Yevropi she vizrivali A jogo kartini buli povchalnimi mali harakter poperedzhen nepripustimosti panuvannya griha i haosu v cerkvi poperedzhen yakih ne pochuli Lishe nashadki Bosha stanut svidkami Reformaciyi Selyanskoyi vijni v nimeckih knyazivstvah Pograbuvannya Rimu i jogo rujnaciyi vazhkogo narodzhennya v Yevropi protestantizmu v chadu spalenih zhivih lyudej yakih katuvali za pragnennya povernuti cerkvu do demokratichnih zasad pervisnogo hristiyanstva V 16 stolitti zahidnoyevropejska spilnota ostatochno rozkoletsya na dvi gilki konservativnij katolicizm i zdatnij na znachni i plidni reformi protestantizm Div takozhSerednovichchya Gotika Pivnichne Vidrodzhennya Viz sina Sad zemnih nasolod Bludnij sin Bosh Vidalennya kamenyu glupoti Bosh Spokusa svyatogo Antoniya Iyeronim Bosh Rannij niderlandskij zhivopis Prado Madrid Malyunki BoshaPrimitkiJoconde 1975 d Track Q809825d Track Q68471231 https rkd nl explore images 60886DzherelaIyeronimus Bosh u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Iyeronimus Bosh u Vikishovishi Sebastian Brant Avdiokniga Dass Narrenschyff ad Narragoniam Verlag Rutten und Loening Basel 1494 r ukr Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Shahova K A Tvorchestvo velikih evropejskih hudozhnikov XV XVIII vv Kiev Visha shkola 1980 s 5 31 rus