Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чикалазаде Юсуф Сінан-паша (тур. Cığalazade Yusuf Sinan Pasha, прибл. 1545—1605) також відомий як Чагалоглу Юсуф Сінан-паша (тур. Cağaloğlu Yusuf Sinan Pasha), — османський державний діяч італійського походження, що обіймав посаду великого візира протягом сорока днів між 27 жовтня та 5 грудня 1596 за правління султана Мехмеда III. Його прізвисько означає «син Чикала». Юсуф Сінан-паша був одним із найбільш здібних державних діячів Османської класичної епохи, який сприяв розширенню імперії на схід за рахунок Персії та успішно захищав османську Угорщину від нападів Габсбургів на заході. Він також був військовим генералом та капудан-пашею (верховним командувачем османського флоту. Через придворні інтриги він був змушений подати у відставку з посади великого візира вже через місяць перебування на цій посаді.
| Чикалазаде Юсуф Сінан-паша | |
|---|---|
| Cığalazade Yusuf Sinan Pasha | |
 | |
| Народився | 1544[1][2] Мессіна, Сицилія, Королівство Італія[1][2] |
| Помер | лютий 1606[1][2] Діярбакир, Туреччина[1][2] |
| Поховання | d |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | корсар, військовослужбовець |
| Посада | Великий візир Османської імперії[d], Капудан-паша і Капудан-паша |
| Військове звання | адмірал |
| Конфесія | сунізм |
| |
Біографія
Ранні роки
Народився як Сципіон Чикала в Генуї чи Мессіні близько 1545 року, в аристократичній генуезькій родині Чикала. За словами Стефана Герлаха, його батько, віконт ді Чикала, якийсь час був корсаром на службі в Іспанії, тоді як його мати була туркеньою з Кастельнуово (сьогодні в Герцег-Нові в Чорногорії). Віконт та його син, захоплені в полон в невдалій для християн битві при Джербі, були вивезені османським флотом у 1560 або 1561 р., спочатку до Триполі в Північній Африці, а потім до Константинополя. Батько згодом був викуплений з полону і, проживши деякий час у Бейоглу (Пера), повернувся до Мессіни, де і помер у 1564 році. Його сина Сципіона не звільнили, а натомість після прийняття ісламу віддали до османського закладу по підготовці юнаків до імператорської служби. Він пройшов навчання в Імператорському палаці, піднявшись до рангу силахтара. Зрештою він одружився, спочатку 1573 року з однією, а потім в 1576 з ще однією правнучкою Сулеймана І. Він став багатим високопосадовцем і відданим захисником Порти.
Кар'єра в Османській імперії
Юсуф Чикалазаде став агою яничарів в 1575 році і зберігав цю посаду до 1578 року. На наступному етапі своєї кар'єри він брав активну участь у тривалій османсько-перській війні 1578—1590 рр. Він був бейлербеєм (генерал-губернатором) Вана в 1583 році, і в тому ж році прийняв командування великою фортецею Еріван, одночасно підвищений до звання візира. Він також зіграв помітну роль, знову як бейлербей Вана в кампанії 1585 проти Тебріза. Як бейлербей Баязиту, призначення, яке він отримав у 1586 році, він успішно воював у Західній Персії в останні роки війни, поширивши владу османів на міста Нехавенд і Хамадан.
Після миру 1590 року Чикалазаде був призначений губернатором Ерзуруму, а в 1591 році став капудан-пашею або великим адміралом османського флоту. Він обіймав цю посаду до 1595 року. Під час третього великого візирату (1593—1595) Коджи Сінан-паші, його підвищили до статусу четвертого візира. У той час османи вели війну з Австрією, що розпочалася з 1593 року. Юсуф Сінан-паша, призначений на той момент Третім візиром, супроводжував султана Мехмеда III під час угорської кампанії 1596 року. Чикалазаде безуспішно намагався зняти облогу з фортеці Хатван, яка впала у вересні 1596 року. Він був присутній на успішній османській облозі Егера (вересень — жовтень 1596 р.) та в битві при Мезе-Керештесі в жовтні 1596 р., а також брав участь у фінальному штурмі, який перетворив неминучу поразку на важливий тріумф османів. В нагороду за його заслуги його зробили великим візиром, але невдоволення, спричинене заходами, якими він скористався, намагаючись відновити дисципліну серед османських військ, неприємностями, що послідували за його втручанням у справи кримських татар, та існуванням при дворі потужних впливів, котрі прагнули відновити Дамат Ібрагім-пашу на посаді великого візира, призвели до того, що через 40 днів він подав у відставку з цієї посади.
Він був бейлербеєм Дамаску з грудня 1597 по січень 1598. У травні 1599 року його вдруге зробили капудан-пашею. У 1604 році він прийняв командування східним фронтом, де в попередньому році почалася нова війна між османами та персами. Його кампанія 1605 року була невдалою, сили, які він вів у напрямку Тебріза, зазнали поразки на берегах озера Урмія. Чикалазаде довелося відійти до фортеці Ван і звідти в напрямку Діярбакіру. Юсуф Сінан-паша помер під час цього відступу в грудні 1605 року.
Спадщина
Квартал Чагалоглу (тур. Cağaloğlu) в Стамбулі, відоме в Туреччині ім'я, яке було еквівалентом Лондонської Фліт-стріт як прес-центру міста, і де Юсуф Сінан-паша збудував палац і хамам було названо на його честь. Лазня, відома під ім'ям паші під назвою Чагалоглу Хамам (тур. Cağaloğlu Hamam), була реконструйована в 1741 році.
Пісня «Sinàn Capudàn Pascià» генуезького співака та композитора Фабріціо Де Андре розповідає історію Сінан-паші. Вона написана на генуезькому діалекті і є частиною альбому Crêuza de mä.
Він є предком Ільхана Ірема, відомого турецького естрадного співака.
Див. також
Примітки
- Benzoni G. Dizionario Biografico degli Italiani — 1981. — Vol. 25.
- Türkiye Diyanet Vakfı Türkiye Diyanet Vakfı İslâm Ansiklopedisi — Ankara: Türkiye Diyanet Vakfı.
- Structures and assertions: ed. by Thomas A. Brady, Volume 2 By Thomas A. Brady, Heiko Augustinus Oberman, James D. Tracy, pg.604
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chikalazade Yusuf Sinan pasha tur Cigalazade Yusuf Sinan Pasha pribl 1545 1605 takozh vidomij yak Chagaloglu Yusuf Sinan pasha tur Cagaloglu Yusuf Sinan Pasha osmanskij derzhavnij diyach italijskogo pohodzhennya sho obijmav posadu velikogo vizira protyagom soroka dniv mizh 27 zhovtnya ta 5 grudnya 1596 za pravlinnya sultana Mehmeda III Jogo prizvisko oznachaye sin Chikala Yusuf Sinan pasha buv odnim iz najbilsh zdibnih derzhavnih diyachiv Osmanskoyi klasichnoyi epohi yakij spriyav rozshirennyu imperiyi na shid za rahunok Persiyi ta uspishno zahishav osmansku Ugorshinu vid napadiv Gabsburgiv na zahodi Vin takozh buv vijskovim generalom ta kapudan pasheyu verhovnim komanduvachem osmanskogo flotu Cherez pridvorni intrigi vin buv zmushenij podati u vidstavku z posadi velikogo vizira vzhe cherez misyac perebuvannya na cij posadi Chikalazade Yusuf Sinan pashaCigalazade Yusuf Sinan PashaNarodivsya 1544 1 2 Messina Siciliya Korolivstvo Italiya 1 2 Pomer lyutij 1606 1 2 Diyarbakir Turechchina 1 2 Pohovannya dKrayina Osmanska imperiyaDiyalnist korsar vijskovosluzhbovecPosada Velikij vizir Osmanskoyi imperiyi d Kapudan pasha i Kapudan pashaVijskove zvannya admiralKonfesiya sunizm Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya yak Scipion Chikala v Genuyi chi Messini blizko 1545 roku v aristokratichnij genuezkij rodini Chikala Za slovami Stefana Gerlaha jogo batko vikont di Chikala yakijs chas buv korsarom na sluzhbi v Ispaniyi todi yak jogo mati bula turkenoyu z Kastelnuovo sogodni v Gerceg Novi v Chornogoriyi Vikont ta jogo sin zahopleni v polon v nevdalij dlya hristiyan bitvi pri Dzherbi buli vivezeni osmanskim flotom u 1560 abo 1561 r spochatku do Tripoli v Pivnichnij Africi a potim do Konstantinopolya Batko zgodom buv vikuplenij z polonu i prozhivshi deyakij chas u Bejoglu Pera povernuvsya do Messini de i pomer u 1564 roci Jogo sina Scipiona ne zvilnili a natomist pislya prijnyattya islamu viddali do osmanskogo zakladu po pidgotovci yunakiv do imperatorskoyi sluzhbi Vin projshov navchannya v Imperatorskomu palaci pidnyavshis do rangu silahtara Zreshtoyu vin odruzhivsya spochatku 1573 roku z odniyeyu a potim v 1576 z she odniyeyu pravnuchkoyu Sulejmana I Vin stav bagatim visokoposadovcem i viddanim zahisnikom Porti Kar yera v Osmanskij imperiyi Yusuf Chikalazade stav agoyu yanichariv v 1575 roci i zberigav cyu posadu do 1578 roku Na nastupnomu etapi svoyeyi kar yeri vin brav aktivnu uchast u trivalij osmansko perskij vijni 1578 1590 rr Vin buv bejlerbeyem general gubernatorom Vana v 1583 roci i v tomu zh roci prijnyav komanduvannya velikoyu forteceyu Erivan odnochasno pidvishenij do zvannya vizira Vin takozh zigrav pomitnu rol znovu yak bejlerbej Vana v kampaniyi 1585 proti Tebriza Yak bejlerbej Bayazitu priznachennya yake vin otrimav u 1586 roci vin uspishno voyuvav u Zahidnij Persiyi v ostanni roki vijni poshirivshi vladu osmaniv na mista Nehavend i Hamadan Pislya miru 1590 roku Chikalazade buv priznachenij gubernatorom Erzurumu a v 1591 roci stav kapudan pasheyu abo velikim admiralom osmanskogo flotu Vin obijmav cyu posadu do 1595 roku Pid chas tretogo velikogo viziratu 1593 1595 Kodzhi Sinan pashi jogo pidvishili do statusu chetvertogo vizira U toj chas osmani veli vijnu z Avstriyeyu sho rozpochalasya z 1593 roku Yusuf Sinan pasha priznachenij na toj moment Tretim vizirom suprovodzhuvav sultana Mehmeda III pid chas ugorskoyi kampaniyi 1596 roku Chikalazade bezuspishno namagavsya znyati oblogu z forteci Hatvan yaka vpala u veresni 1596 roku Vin buv prisutnij na uspishnij osmanskij oblozi Egera veresen zhovten 1596 r ta v bitvi pri Meze Kereshtesi v zhovtni 1596 r a takozh brav uchast u finalnomu shturmi yakij peretvoriv neminuchu porazku na vazhlivij triumf osmaniv V nagorodu za jogo zaslugi jogo zrobili velikim vizirom ale nevdovolennya sprichinene zahodami yakimi vin skoristavsya namagayuchis vidnoviti disciplinu sered osmanskih vijsk nepriyemnostyami sho posliduvali za jogo vtruchannyam u spravi krimskih tatar ta isnuvannyam pri dvori potuzhnih vpliviv kotri pragnuli vidnoviti Damat Ibragim pashu na posadi velikogo vizira prizveli do togo sho cherez 40 dniv vin podav u vidstavku z ciyeyi posadi Vin buv bejlerbeyem Damasku z grudnya 1597 po sichen 1598 U travni 1599 roku jogo vdruge zrobili kapudan pasheyu U 1604 roci vin prijnyav komanduvannya shidnim frontom de v poperednomu roci pochalasya nova vijna mizh osmanami ta persami Jogo kampaniya 1605 roku bula nevdaloyu sili yaki vin viv u napryamku Tebriza zaznali porazki na beregah ozera Urmiya Chikalazade dovelosya vidijti do forteci Van i zvidti v napryamku Diyarbakiru Yusuf Sinan pasha pomer pid chas cogo vidstupu v grudni 1605 roku SpadshinaKvartal Chagaloglu tur Cagaloglu v Stambuli vidome v Turechchini im ya yake bulo ekvivalentom Londonskoyi Flit strit yak pres centru mista i de Yusuf Sinan pasha zbuduvav palac i hamam bulo nazvano na jogo chest Laznya vidoma pid im yam pashi pid nazvoyu Chagaloglu Hamam tur Cagaloglu Hamam bula rekonstrujovana v 1741 roci Pisnya Sinan Capudan Pascia genuezkogo spivaka ta kompozitora Fabricio De Andre rozpovidaye istoriyu Sinan pashi Vona napisana na genuezkomu dialekti i ye chastinoyu albomu Creuza de ma Vin ye predkom Ilhana Irema vidomogo tureckogo estradnogo spivaka Div takozhSpisok osmanskih velikih vizirivPrimitkiBenzoni G Dizionario Biografico degli Italiani 1981 Vol 25 d Track Q1128537d Track Q28914075 Turkiye Diyanet Vakfi Turkiye Diyanet Vakfi Islam Ansiklopedisi Ankara Turkiye Diyanet Vakfi d Track Q3640d Track Q19310322d Track Q21527102 Structures and assertions ed by Thomas A Brady Volume 2 By Thomas A Brady Heiko Augustinus Oberman James D Tracy pg 604