Чеченці в Казахстані

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Чеченці в Казахстані — чеченська діаспора, що з'явилася в Казахстані в результаті депортації чеченців та інгушів у 1944 році. Станом на початок 2017 року, за даними Комітету зі статистики міністерства національної економіки Казахстану, її чисельність становить 32 894 особи (за даними сайту joshuaproject.net — 38 тисяч).

Історія

Згідно з переписом 1926 року, в Казахстані проживало три чеченці: два в і один в .

Депортація

В результаті депортації, за різними оцінками, від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів опинилися в Казахській та Киргизькій РСР. У ході виселення і в перші роки після нього загинули приблизно 100 тисяч чеченців і 23 тисяч інгушів (приблизно кожен четвертий з обох народів). За оцінками Д. Едієва, втрати від депортації склали 125 477 чеченців (30,76 % від числа депортованих) та 20 284 інгуші (21,27 %). Лише 1949 року зниження чисельності вайнахів припинилося. Чеченці та інгуші були розселені по 16 областях Казахстану та п'яти областях Киргизії. Ще кілька сотень людей були депортовані в Узбекистан, Таджикистан і РРФСР.

Реабілітація

Указами Президій Верховної Ради СРСР та РРФСР 9 січня 1957 року Чечено-Інгушська АРСР була відновлена. Вайнахи почали масово повертатися на свою історичну батьківщину. До 1963 з 524 тисяч осіб до Чечено-Інгушетії повернулося 468 тисяч. Частина чеченців та інгушів постійно мігрувала на Кавказ і назад через те, що їх повної реабілітації в СРСР так і не відбулося.

Подальші події

У жовтні — листопаді 1992 року стався осетино-інгуський конфлікт. Потім були Перша і Друга чеченські війни. Ці події сприяли припливу чеченців та інгушів до Казахстану.

Динаміка чисельності

Чисельність чеченської діаспори за роками

Рік	1970	1979	1989	1999	2009	2017
Чисельність	14 266	15 947	20 930	16 115	31 431	32 894

Переписи населення

Чисельність і частка чеченців за даними перепису населення за ці роки, за областями та містами республіканського значення:

	Чисельність					Доля (в %)
	1970	1979	1989	1999	2009	1970	1979	1989	1999	2009
Казахстан	34 540	38 256	49 053	31 799	31 431	0.26	0.26	0.30	0.21	0.19
Акмолинська область	2 471	2 628	4 181	3 149	3 136	0.25	0.26	0.39	0.37	0.42
Актюбінська область	1 192	2 222	3 335	1 379	1 287	0.21	0.35	0.45	0.20	0.16
Алмаати	1 480	1 701	2 194	2 304	2 182	0.19	0.17	0.20	0.20	0.15
Алматинська область	8 072	8 448	9 304	6 091	5 891	0.63	0.58	0.56	0.39	0.32
Нур-Султан	231	388	514	752	951	0.12	0.16	0.18	0.23	0.15
Атирауська область	157	316	578	112	164	0.04	0.08	0.13	0.02	0.03
Східноказахстанська область	3 641	2 748	2 790	1 690	1 651	0.23	0.16	0.15	0.11	0.11
Жамбильська область	4 038	3 692	3 881	2 438	2 320	0.50	0.39	0.37	0.24	0.22
Західноказахстанська область	235	1 012	1 303	714	579	0.04	0.17	0.20	0.11	0.09
Карагандинська область	4 055	4 405	5 997	4 660	5 099	0.25	0.25	0.34	0.33	0.38
Костанайська область	1 121	1 326	2 955	2 167	1 933	0.11	0.12	0.24	0.21	0.21
Кизилординська область	1 846	1 748	1 475	742	814	0.37	0.31	0.25	0.12	0.11
Мангистауська область	880	2 575	4 056	655	595	0.55	1.03	1.25	0.20	0.12
Павлодарська область	1 394	1 298	1 945	1 767	1 710	0.19	0.16	0.20	0.21	0.23
Північноказахстанська область	332	328	972	919	654	0.03	0.03	0.10	0.12	0.10
Туркестанська область	3 395	3 421	3 573	2 260	2 465	0.26	0.21	0.19	0.11	0.09

Нинішній стан

1989 року в Алма-Аті з'явився чечено-інгушський національно-культурний центр. У 1995 році він був перереєстрований як Асоціація розвитку культури чеченського та інгушського народів «Вайнах» із роздільними чеченським та інгушським правліннями та співголовами. До її складу входять національно-культурні об'єднання чеченців та інгушів усіх обласних центрів Казахстану.

Першими співголовами асоціації «Вайнах» були обрані доктор філософських наук, професор А. Яндаров та доктор геолого-мінеральних наук, професор, академік Національної академії наук Казахстану С. Оздоєв. У 1997 році співголовою асоціації замість А. Яндарова було обрано віце-президента Всесвітнього чеченського конгресу А. Мурадова. Асоціація «Вайнах» у 1995 році була включена до Асамблеї народів Казахстану, а її керівники стали членами Ради Асамблеї.

Після початку бойових дій у Чечні Асоціацією було проведено велику роботу з облаштування своїх одноплемінників, що втекли від війни. Асоціація надає допомогу членам діаспори та біженцям, що потребують, вирішує питання розміщення біженців та їх реєстрації в правоохоронних органах. З 1998 в Алма-Аті функціонує інгушська недільна школа. Чеченські та інгуські бізнесмени регулярно надають Асоціації фінансову допомогу.

Представники діаспори живуть у центральних, східних та південних районах Казахстану.

Відомі представники діаспори

• Султан Байсултанов (1947—2012) — радянський і Казахстанський оперний співак, Народний артист Казахстану і Чечено-Інгушської АРСР.
• Садо Бациєв  - Казахстанський гімнаст, майстер спорту Казахстану міжнародного класу, абсолютний чемпіон світу серед юніорів, бронзовий призер чемпіонату Азії.
• Ахмет Мурадов (1951) — Казахстанський політик, співголова Асоціації чеченців та інгушів Казахстану « Вайнах», член ради Асамблеї народу Казахстану, член Комітету з питань екології та природокористування Мажиліса Парламенту Республіки Казахстан.
• Ахмет Сапаров (1926—2002) — старший чабан радгоспу імені Калініна Ленгерского району Чимкентської області Казахської РСР, Герой Соціалістичної Праці.
• Андарбек Яндаров (1937—2011) — вчений, громадський і політичний діяч, професор, доктор філософських наук, заступник голови Верховної Ради Чечено-Інгушської АРСР. Один з двох перших співголів асоціації «Вайнах».

Примітки

1. Министерство национальной экономики Республики Казахстан. stat.gov.kz. 1 січня 2017. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018. [Архівовано 2018-03-31 у Wayback Machine.]
2. Country: Kazakhstan. joshuaproject.net (англ.). Процитовано 17 березня 2018.
3. Ермекбаев, 2009, с. 185.
4. Pohl, 1999.
5. Эдиев, 2003, с. 294.
6. Земсков, 2005, с. 193—195.
7. Земсков, 2005, с. 210—224.
8. Указ Президиума ВС СССР от 09.01.1957
9. Указ Президиума ВС РСФСР от 09.01.1957 № 721/4 о восстановлении Чечено-Ингушской АССР и упразднении Грозненской области
10. Ермекбаев, 2009, с. 268.
11. Ермекбаев, 2009, с. 273.
12. Ермекбаев, 2009, с. 274.
13. Казстат (6 грудня 2007). Национальный состав Республики Казахстан. stat.gov.kz. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-04 у Wayback Machine.]
14. Казстат. Перепись населения Республики Казахстан 2009 года. Краткие итоги. stat.gov.kz. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-12 у Wayback Machine.]
15. Ethnic composition: 1970 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
16. Ethnic composition: 1979 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
17. Ethnic composition: 1989 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
18. Ethnic composition: 1999 census (data for regions) (англ.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
19. „Ethnic composition: 2009 census“ (рос.). pop-stat.mashke.org. Процитовано 30 червня 2018.
20. Ермекбаев, 2009, с. 274—275.
21. Ермекбаев, 2009, с. 275.
22. Ермекбаев, 2009, с. 276.
23. Ермекбаев, 2009, с. 278.
24. Ермекбаев, 2009.
25. Ермекбаев, 2009, с. 314—315.
26. Ермекбаев, 2009, с. 216—217.
27. Специализированная детско-юношеская школа олимпийского резерва №9. sdushor9.kz. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
28. Мурадов Ахмет Сейдарахманович. parlam.kz. Мажилис Парламента Республики Казахстан. Процитовано 18 квітня 2018.
29. Ермекбаев, 2009, с. 147—148.
30. Ермекбаев, 2009, с. 177—178.

Література

• Ермекбаев Ж. А. Чеченцы и ингуши в Казахстане. История и судьбы. — Алма-Ата : «Дайк-Пресс», 2009. — 508 с. — 1500 прим. — .
• Земсков В. Н. Спецпоселенцы в СССР. 1930—1960 гг. — Москва : Наука, 2005. — 306 с.
• Эдиев Д. М. Демографические потери депортированных народов СССР. — Ставрополь : СтГАУ «Аргус», 2003. — 336 с. — 600 прим. — .
• Pohl J. O. Ethnic Cleansing in the USSR, 1937–1949. — Westport—London : Greenwood Publishing Group, 1999. — P. 93—98. — (Contributions to the Study of World History)

Посилання

• Інформація про чеченців на веб-сайті Асамблеї народів Казахстану