Че́ський Те́шин (чеськ. Český Těšín, МФА: [ˈtʃɛskiː ˈcɛʃiːn] ( прослухати); пол. Czeski Cieszyn, МФА: [ˈtʃɛskʲi ˈcʲɛʃɨn] ( прослухати)) або просто Тішин (чеськ. Těšín, пол. Cieszyn) — місто в окрузі Карвіна Мораво-Сілезького краю Чехії. Лежить на річці Ользі, в серці історичного краю Тешинська Сілезія. До поділу краю у 1920 між Польщею і Чехословаччиною було західним передмістям сучасного міста Цешин.
Чеський Тешин Тішин чеськ. Český Těšín пол. Czeski Cieszyn | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 18.283° сх. д.Координати: 49°50′ пн. ш. 18°17′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 18.283° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Регіон | Мораво-Сілезький край | |||||||
Столиця для | d (історичний повіт, округ або графство) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 1155 | |||||||
Перша згадка | 1155[3] | |||||||
Площа | 33.81 км² | |||||||
Населення | 25,780 | |||||||
Висота НРМ | 270 ± 1 м | |||||||
Міста-побратими | Рожнява, Цешин | |||||||
Часовий пояс | (Чехія) | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ598933 | |||||||
GeoNames | 3077882 | |||||||
OSM | r437926 ·R | |||||||
Поштові індекси | 737 01 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Віт Словачек | |||||||
Вебсайт | http://www.info.tesin.cz/ | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Чеський Тешин Тішин у Вікісховищі |
Історія
До 1918 області місто було під назвою Sachsenberg (місцева говірка: Sasko Kympa), — Саксонський Пагорб, і було маленьким західним передмістям міста Цешину (Польська: Cieszyn, чеська: Těšín) в Тешинському князівстві, в межах Тешинської Сілезії Австро-Угорщини.
Спочатку, обидві національні ради (польська Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego у її декларації «Ludu śląski!» від 30 жовтня 1918 і чеська Národní výbor pro Slezsko в її декларації від 1 листопада 1918) претендували на всю Тешинську Сілезію.
31 жовтня 1918 року, наприкінці Першої Світової війни під час розпаду Австро-Угорщини, більшість області за підтримки військових було підпорядковано місцевим польським органам влади.
Угода від 2 листопада 1918, відобразила нездатність двох національних рад, провести завершальне розмежування. З 5 листопаду 1918, область була поділена між Польщею і Чехословаччиною за тимчасовим договором двох місцевих рад самоврядування (Чеською Národní výbor pro Slezsko і польською Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego). У 1919 місцеві ради самоврядування перейшли під владу Праги і Варшави. Місцеві мешканці не були задоволені цим компромісом і 23 січня 1919 відбулося вторгнення чеських військ в область в той час Польща вела Українсько-польську війну проти Західноукраїнської Народної Республіки.
Причина чеського вторгнення в 1919 була перш за все організація виборів в Сейм Польщі в області, до якої точилась суперечка Вибори мали пройти в усій Тешинській Сілезії. Чехи стверджували, що вибори не повинні проводитися в області, до якої точилась суперечка, оскільки розмежування тільки тимчасове і ніякого суверенного права не потрібно виконувати там будь-якою партією. Чеська вимога була знехтувана поляками, чехи вирішили досягти результат силою.
Біля Скочува чеські з'єднання було зупинено і припинення вогню було підписано 3 лютого. Нова Чехословаччина претендувала частково на область на історичні і етнічні землі, але особливо на економічно важливі землі Область була важлива для Чехії бо містила залізницю, що сполучала Чеську Сілезію зі Словаччиною ( була однією з двох залізниць, які пов'язали чеські провінції із Словаччиною у той час).
Область — багата на кам'яне вугілля. Багато важливих вугільних шахт, і металургійних заводів було розташовано там. Польська сторона базувала свою заяву на область на етнічних критеріях: більшість населення області були поляками згідно з останнім австрійським переписом (1910).
У цьому дуже напруженому кліматі було вирішено провести плебісцит — до якої країни ця територія повинна приєднатися. Комісари плебісциту прибули на місце в кінці січня 1920 і після аналізу ситуації оголосили надзвичайний стан з 19 травня 1920 . Ситуація на території залишилася дуже напруженою. Взаємне залякування, акти терору, биття і навіть вбивства наповнювало область. плебісцит не міг проводитись в цій атмосфері. 10 липня сторони відмовилися від ідеї плебісциту і довірили рішення Конференції Послів. 28 липня 1920 58,1 % площі і близько 67,9 % з населення рішенням було передано Чехословаччині .
В 1938, згідно з Мюнхенською угодою Німеччина анексувала Судетську область, що було узгоджено зі Сполученим Королівством і Францією відповідно до їх гарантій, Польща примусила Чехословаччину, передати місто Чеські-Тешин їй, згідно з ультиматумом від 30 вересня, який прийняла Чехословаччина 1 жовтня. Наступні переговори з Чеською владою, надали додаткові 24 години, щоб Чехословаччина вивела війська, польські війська і влада зайняли місто 2 жовтня, 1938, і територія була анексована Польщею як Cieszyn Zachodni (Західний Цешин).< ., Після війни кордони відновили на стан 1920 року.
Населення
У 1849 західна частина Тешину мало тільки 14,9 % від загальної чисельності населення міста, в 1880 — 24 % і в 1910 — 33,4 %
Тешин був відомий його національною і культурною різноманітністю, маючи громади німців, поляків, євреїв і чехів.
Була також мала, але впливова угорська громада, охоплюючи здебільшого офіцерів і посадовців.
Згідно з австрійським переписом 1910 року місто мало 22,489 мешканців, з них 13,254 (61.5 %) були німецькомовні, 6,832 (31.7 %) польськомовні і 1,437 (6.7 %) чеськомовні. євреям не дозволялося оголосити їдиш, більшість з них тому оголосила німецьку мову рідною. Найчисельніші релігійні громади були католики — 15,138 (67.3 %), протестанти — 5,174 (23 %) і юдеї з 2,112 (9.4 %).
У 1938 була велика єврейська меншина в місті, близько 1,500 в Цешині і 1,300 в Чеські-Тешині. Майже всі вони були страчені нацистами у концентраційних таборах. Більшість синагог були знищені. Сьогодні тільки одна синагога все ще стоїть в місті, використовувана як польський культурний центр. Єврейське кладовище в Чеські-Тешину покинуто (подивіться фотографії нижче). Велика німецька громада, або втікала, або були вислана до Німеччини після війни. Немає ні єврейської ні німецької громади в місті сьогодні.
Місто сьогодні
Сьогодні поляки складають близько 16,1 % населення міста, хоча людей польського походження значно більше, і місто зберігає сильний зв'язок з польською культурою. Ця кількість зменшується через продовження культурної асиміляції. Хоч це місто на кордоні, немає жодної реальної етнічної напруги між чехами і поляками. Місто — важливий центр польської культури і освіти Заолжя. Місто має польську початкову школу і гімназію. Також є декілька чеських первинних шкіл і одна гімназія. Тешинський Театр має польські і чеські ансамблі. У виставах лунає як польська, так і чеська мова. Польський ансамбль — єдиний професійний польський ансамбль за межами Польщі. Деякі з акторів задіяні в польських виставах з Польщі. Місто — центр комерційної і паперової промисловості області.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Кулишір Віктор Тодорович (1917—1941) — український громадський та політичний діяч.
Галерея
- Чеський-Тешин
- Розмежоване місто. Цешин (ліворуч), Олже (центр)
і Чеський-Тешин (праворуч). - Польська початкова школа і гімназія
- Цвинтар
- Цвинтар
- Забута історія. Фрагмент занепалої могили. Покинуте єврейське кладовище в Чеському-Тешині
- Фрагмент покинутого Єврейського Кладовища в Чеському-Тешині
- Меморіал, присвячений борцям опору другої світової війни
- Залізнична станція
- Лютеранська церква
- Зима в Чеському-Тешині
- Зима в Чеському-Тешині. Річка Олже, вигляд з чеського берегу.
Посилання
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Hosák et al 1980, 587 .
- Gawrecká 2004, 21.
- Kovtun 2005, 51.
- Zahradnik 1992, 52.
- Długajczyk 1993, 7.
- Zahradnik 1992, 59.
- Gawrecká, 23, in particular the quotation of Dąbrowski: «Czesi uderzyli na nas kilka dni przed 26 stycznia 1919, w którym to dniu miały się odbyć wybory do Sejmu w Warszawie. Nie chcieli bowiem między innemi dopuścić do przeprowadzenia tych wyborów, któreby były wykazały bez wszelkiej presyi i agitacyi, że Śląsk jest polskim.».
- Mamatey 1973, 34.
- Zahradnik 1992, 178—179 .
- Zahradnik 1992, 62-63.
- Zahradnik 1992, 64.
- Nowa Encyklopedia Powszechna PWN 1997, vol. VI, 981 .
- Wawreczka et al 1999, 10.
- Ludwig Patryn (ed): Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in Schlesien [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.], Troppau 1912 .
- Spyra 1999 .
- Wawreczka et al 1999, 11.
- Photo. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 4 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 4 травня 2008.
- Photo
- Photo. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 4 травня 2008.
- Photo. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 4 травня 2008.
- Photo
- Photo
Джерела
- Cicha, Irena; Kazimierz Jaworski, Bronisław Ondraszek, Barbara Stalmach and Jan Stalmach (2000). Olza od pramene po ujście. Český Těšín: Region Silesia. .
- Hosák, Ladislav; and Rudolf Šrámek (1980). Místní jména na Moravě a ve Slezsku II, M-Ž. Praha: Academia.
- Spyra, Janusz (1999). Zarys dziejów ludności żydowskiej w Cieszynie i okolicach, Żydowskie zabytki Cieszyna i Czeskiego Cieszyna. Архів оригіналу за 26 червня 2013.
- Wawreczka, Henryk; Janusz Spyra and Mariusz Makowski (1999). Těšín, Český Těšín na starých pohlednicích a fotografiích / Cieszyn, Czeski Cieszyn na starych widokówkach i fotografiach. Nebory, Třinec: Wart. .
- Wawreczka, Henryk; Irena Adamczyk, Vlasta Byrtusová and Janusz Spyra (2001). Cieszyn wczoraj i dziś / Český Těšín včera a dnes. Český Těšín: Wart. .
- Zahradnik, Stanisław; and Marek Ryczkowski (1992). Korzenie Zaolzia. Warszawa - Praga - Trzyniec: PAI-press.
- Zaolzie. Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. Т. VI. Warszawa: PWN. 1997. .
- Official municipal website
- Місто, об'єднане Шенґеном. Український тиждень [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Che skij Te shin chesk Cesky Tesin MFA ˈtʃɛskiː ˈcɛʃiːn prosluhati pol Czeski Cieszyn MFA ˈtʃɛskʲi ˈcʲɛʃɨn prosluhati abo prosto Tishin chesk Tesin pol Cieszyn misto v okruzi Karvina Moravo Silezkogo krayu Chehiyi Lezhit na richci Olzi v serci istorichnogo krayu Teshinska Sileziya Do podilu krayu u 1920 mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu bulo zahidnim peredmistyam suchasnogo mista Ceshin Cheskij Teshin Tishinchesk Cesky Tesin pol Czeski CieszynQ74195869 dOsnovni dani49 50 pn sh 18 17 sh d 49 833 pn sh 18 283 sh d 49 833 18 283 Koordinati 49 50 pn sh 18 17 sh d 49 833 pn sh 18 283 sh d 49 833 18 283Krayina ChehiyaRegion Moravo Silezkij krajStolicya dlya d istorichnij povit okrug abo grafstvo Mezhuye z susidni nas punktid d d d Trzhinec d d Ceshin Podil d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 dZasnovano 1155Persha zgadka 1155 3 Plosha 33 81 km Naselennya 25 780Visota NRM 270 1 mMista pobratimi Rozhnyava CeshinChasovij poyas UTC 1 Chehiya Kod LAU NUTS CZ598933GeoNames 3077882OSM r437926 RPoshtovi indeksi 737 01Miska vladaMer mista Vit SlovachekVebsajt http www info tesin cz Mapa Cheskij Teshin Tishinu VikishovishiIstoriyaDokladnishe Do 1918 oblasti misto bulo pid nazvoyu Sachsenberg misceva govirka Sasko Kympa Saksonskij Pagorb i bulo malenkim zahidnim peredmistyam mista Ceshinu Polska Cieszyn cheska Tesin v Teshinskomu knyazivstvi v mezhah Teshinskoyi Sileziyi Avstro Ugorshini Spochatku obidvi nacionalni radi polska Rada Narodowa Ksiestwa Cieszynskiego u yiyi deklaraciyi Ludu slaski vid 30 zhovtnya 1918 i cheska Narodni vybor pro Slezsko v yiyi deklaraciyi vid 1 listopada 1918 pretenduvali na vsyu Teshinsku Sileziyu 31 zhovtnya 1918 roku naprikinci Pershoyi Svitovoyi vijni pid chas rozpadu Avstro Ugorshini bilshist oblasti za pidtrimki vijskovih bulo pidporyadkovano miscevim polskim organam vladi Ugoda vid 2 listopada 1918 vidobrazila nezdatnist dvoh nacionalnih rad provesti zavershalne rozmezhuvannya Z 5 listopadu 1918 oblast bula podilena mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu za timchasovim dogovorom dvoh miscevih rad samovryaduvannya Cheskoyu Narodni vybor pro Slezsko i polskoyu Rada Narodowa Ksiestwa Cieszynskiego U 1919 miscevi radi samovryaduvannya perejshli pid vladu Pragi i Varshavi Miscevi meshkanci ne buli zadovoleni cim kompromisom i 23 sichnya 1919 vidbulosya vtorgnennya cheskih vijsk v oblast v toj chas Polsha vela Ukrayinsko polsku vijnu proti Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Prichina cheskogo vtorgnennya v 1919 bula persh za vse organizaciya viboriv v Sejm Polshi v oblasti do yakoyi tochilas superechka Vibori mali projti v usij Teshinskij Sileziyi Chehi stverdzhuvali sho vibori ne povinni provoditisya v oblasti do yakoyi tochilas superechka oskilki rozmezhuvannya tilki timchasove i niyakogo suverennogo prava ne potribno vikonuvati tam bud yakoyu partiyeyu Cheska vimoga bula znehtuvana polyakami chehi virishili dosyagti rezultat siloyu Bilya Skochuva cheski z yednannya bulo zupineno i pripinennya vognyu bulo pidpisano 3 lyutogo Nova Chehoslovachchina pretenduvala chastkovo na oblast na istorichni i etnichni zemli ale osoblivo na ekonomichno vazhlivi zemli Oblast bula vazhliva dlya Chehiyi bo mistila zaliznicyu sho spoluchala Chesku Sileziyu zi Slovachchinoyu bula odniyeyu z dvoh zaliznic yaki pov yazali cheski provinciyi iz Slovachchinoyu u toj chas Oblast bagata na kam yane vugillya Bagato vazhlivih vugilnih shaht i metalurgijnih zavodiv bulo roztashovano tam Polska storona bazuvala svoyu zayavu na oblast na etnichnih kriteriyah bilshist naselennya oblasti buli polyakami zgidno z ostannim avstrijskim perepisom 1910 U comu duzhe napruzhenomu klimati bulo virisheno provesti plebiscit do yakoyi krayini cya teritoriya povinna priyednatisya Komisari plebiscitu pribuli na misce v kinci sichnya 1920 i pislya analizu situaciyi ogolosili nadzvichajnij stan z 19 travnya 1920 Situaciya na teritoriyi zalishilasya duzhe napruzhenoyu Vzayemne zalyakuvannya akti teroru bittya i navit vbivstva napovnyuvalo oblast plebiscit ne mig provoditis v cij atmosferi 10 lipnya storoni vidmovilisya vid ideyi plebiscitu i dovirili rishennya Konferenciyi Posliv 28 lipnya 1920 58 1 ploshi i blizko 67 9 z naselennya rishennyam bulo peredano Chehoslovachchini V 1938 zgidno z Myunhenskoyu ugodoyu Nimechchina aneksuvala Sudetsku oblast sho bulo uzgodzheno zi Spoluchenim Korolivstvom i Franciyeyu vidpovidno do yih garantij Polsha primusila Chehoslovachchinu peredati misto Cheski Teshin yij zgidno z ultimatumom vid 30 veresnya yakij prijnyala Chehoslovachchina 1 zhovtnya Nastupni peregovori z Cheskoyu vladoyu nadali dodatkovi 24 godini shob Chehoslovachchina vivela vijska polski vijska i vlada zajnyali misto 2 zhovtnya 1938 i teritoriya bula aneksovana Polsheyu yak Cieszyn Zachodni Zahidnij Ceshin lt Pislya vijni kordoni vidnovili na stan 1920 roku Naselennya U 1849 zahidna chastina Teshinu malo tilki 14 9 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya mista v 1880 24 i v 1910 33 4 Teshin buv vidomij jogo nacionalnoyu i kulturnoyu riznomanitnistyu mayuchi gromadi nimciv polyakiv yevreyiv i chehiv Bula takozh mala ale vplivova ugorska gromada ohoplyuyuchi zdebilshogo oficeriv i posadovciv Zgidno z avstrijskim perepisom 1910 roku misto malo 22 489 meshkanciv z nih 13 254 61 5 buli nimeckomovni 6 832 31 7 polskomovni i 1 437 6 7 cheskomovni yevreyam ne dozvolyalosya ogolositi yidish bilshist z nih tomu ogolosila nimecku movu ridnoyu Najchiselnishi religijni gromadi buli katoliki 15 138 67 3 protestanti 5 174 23 i yudeyi z 2 112 9 4 U 1938 bula velika yevrejska menshina v misti blizko 1 500 v Ceshini i 1 300 v Cheski Teshini Majzhe vsi voni buli stracheni nacistami u koncentracijnih taborah Bilshist sinagog buli znisheni Sogodni tilki odna sinagoga vse she stoyit v misti vikoristovuvana yak polskij kulturnij centr Yevrejske kladovishe v Cheski Teshinu pokinuto podivitsya fotografiyi nizhche Velika nimecka gromada abo vtikala abo buli vislana do Nimechchini pislya vijni Nemaye ni yevrejskoyi ni nimeckoyi gromadi v misti sogodni Misto sogodniSogodni polyaki skladayut blizko 16 1 naselennya mista hocha lyudej polskogo pohodzhennya znachno bilshe i misto zberigaye silnij zv yazok z polskoyu kulturoyu Cya kilkist zmenshuyetsya cherez prodovzhennya kulturnoyi asimilyaciyi Hoch ce misto na kordoni nemaye zhodnoyi realnoyi etnichnoyi naprugi mizh chehami i polyakami Misto vazhlivij centr polskoyi kulturi i osviti Zaolzhya Misto maye polsku pochatkovu shkolu i gimnaziyu Takozh ye dekilka cheskih pervinnih shkil i odna gimnaziya Teshinskij Teatr maye polski i cheski ansambli U vistavah lunaye yak polska tak i cheska mova Polskij ansambl yedinij profesijnij polskij ansambl za mezhami Polshi Deyaki z aktoriv zadiyani v polskih vistavah z Polshi Misto centr komercijnoyi i paperovoyi promislovosti oblasti Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Kulishir Viktor Todorovich 1917 1941 ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach GalereyaCheskij Teshin Rozmezhovane misto Ceshin livoruch Olzhe centr i Cheskij Teshin pravoruch Polska pochatkova shkola i gimnaziya Cvintar Cvintar Zabuta istoriya Fragment zanepaloyi mogili Pokinute yevrejske kladovishe v Cheskomu Teshini Fragment pokinutogo Yevrejskogo Kladovisha v Cheskomu Teshini Memorial prisvyachenij borcyam oporu drugoyi svitovoyi vijni Zaliznichna stanciya Lyuteranska cerkva Zima v Cheskomu Teshini Zima v Cheskomu Teshini Richka Olzhe viglyad z cheskogo beregu PosilannyaCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Hosak et al 1980 587 Gawrecka 2004 21 Kovtun 2005 51 Zahradnik 1992 52 Dlugajczyk 1993 7 Zahradnik 1992 59 Gawrecka 23 in particular the quotation of Dabrowski Czesi uderzyli na nas kilka dni przed 26 stycznia 1919 w ktorym to dniu mialy sie odbyc wybory do Sejmu w Warszawie Nie chcieli bowiem miedzy innemi dopuscic do przeprowadzenia tych wyborow ktoreby byly wykazaly bez wszelkiej presyi i agitacyi ze Slask jest polskim Mamatey 1973 34 Zahradnik 1992 178 179 Zahradnik 1992 62 63 Zahradnik 1992 64 Nowa Encyklopedia Powszechna PWN 1997 vol VI 981 Wawreczka et al 1999 10 Ludwig Patryn ed Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in Schlesien 8 travnya 2008 u Wayback Machine Troppau 1912 Spyra 1999 Wawreczka et al 1999 11 Photo Arhiv originalu za 28 lyutogo 2008 Procitovano 4 travnya 2008 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 4 travnya 2008 Photo Photo Arhiv originalu za 28 lyutogo 2008 Procitovano 4 travnya 2008 Photo Arhiv originalu za 28 lyutogo 2008 Procitovano 4 travnya 2008 Photo PhotoDzherelaCicha Irena Kazimierz Jaworski Bronislaw Ondraszek Barbara Stalmach and Jan Stalmach 2000 Olza od pramene po ujscie Cesky Tesin Region Silesia ISBN 80 238 6081 X Hosak Ladislav and Rudolf Sramek 1980 Mistni jmena na Morave a ve Slezsku II M Z Praha Academia Spyra Janusz 1999 Zarys dziejow ludnosci zydowskiej w Cieszynie i okolicach Zydowskie zabytki Cieszyna i Czeskiego Cieszyna Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Wawreczka Henryk Janusz Spyra and Mariusz Makowski 1999 Tesin Cesky Tesin na starych pohlednicich a fotografiich Cieszyn Czeski Cieszyn na starych widokowkach i fotografiach Nebory Trinec Wart ISBN 80 238 4804 6 Wawreczka Henryk Irena Adamczyk Vlasta Byrtusova and Janusz Spyra 2001 Cieszyn wczoraj i dzis Cesky Tesin vcera a dnes Cesky Tesin Wart ISBN 80 238 7590 6 Zahradnik Stanislaw and Marek Ryczkowski 1992 Korzenie Zaolzia Warszawa Praga Trzyniec PAI press Zaolzie Nowa Encyklopedia Powszechna PWN T VI Warszawa PWN 1997 ISBN 83 01 11969 1 Official municipal website Misto ob yednane Shengenom Ukrayinskij tizhden 3 veresnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chehiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi