Чеські Будейовиці (іноді Чеське Будейовіце, Ческе-Будейовіце; чеськ. České Budějovice; нім. Budweis) — місто на півдні Чехії, адміністративний центр Південночеського краю.
Чеські Будейовиці České Budějovice | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Площа Пржемисла Отакара II з Чорної вежі | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
48°58′27″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 48.97417° пн. ш. 14.47444° сх. д.Координати: 48°58′27″ пн. ш. 14°28′28″ сх. д. / 48.97417° пн. ш. 14.47444° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Регіон | Південночеський край | |||||||
Район | Чеські Будейовиці | |||||||
Столиця для | Південночеський край, d і Q89276496? | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | липень 1265 | |||||||
Перша згадка | 1265 | |||||||
Площа | 55,56 км² | |||||||
Населення | 94 014 (2019) | |||||||
Висота НРМ | 381 м | |||||||
Водойма | Влтава, Малше | |||||||
Міста-побратими | Лінц (1987)[3], Пассау, Алмере, Лор'ян, Нітра, Зуль (1979), Вестерос, Орел (2012)[5] | |||||||
Часовий пояс | ||||||||
Номери автомобілів | C | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ544256 | |||||||
GeoNames | 3077916 | |||||||
OSM | r437861 ·R | |||||||
Поштові індекси | 370 01-370 07 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Адреса | Magistrát města Č. Budějovic Nám. Přemysla Otakara II. 1/1 České Budějovice 1 370 92 České Budějovice 1 | |||||||
Мер міста | Іржи Свобода (чеськ. Jiří Svoboda) | |||||||
Вебсайт | c-budejovice.cz | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Чеські Будейовиці у Вікісховищі |
Лежить місто біля злиття річок Влтава і Малше. Населення — 96 053 (2009).
Географія
Клімат
Клімат Чеських Будейовиць | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −0,2 | 0,5 | 3,3 | 7,9 | 13,1 | 16,2 | 18,2 | 18,1 | 14,5 | 10,1 | 3,6 | 0,3 | 8,8 |
Середня температура, °C | −3,8 | −3,5 | −0,9 | 3,1 | 8,1 | 11,2 | 13,1 | 12,8 | 9,5 | 5,2 | 0,1 | −3 | 4,3 |
Середній мінімум, °C | −6,7 | −6,4 | −4 | −0,6 | 3,8 | 6,8 | 8,7 | 8,7 | 5,9 | 2,1 | −2,6 | −5,7 | 0,8 |
Днів з опадами | 12 | 11 | 13 | 11 | 12 | 14 | 13 | 11 | 10 | 10 | 12 | 13 | 142 |
Джерело: www.yr.no |
Історія
Місто Чеські Будейовиці засноване в 1265 році чеським королем Пржемислом Отакаром II (чеськ. Přemysl Otakar II). Місто швидко будувалося та економічно розвивалося завдяки своєму статусу королівського міста і розташуванню на перетині торгових шляхів. Аби зміцнити вірність жителів міста до королівської влади, король наділяв Будейовиці різними привілеями.
Наприкінці XIII — поч. XIV століття в місті були зведені 2 католицьких храми, а саме місто оточене фортечною стіною. Протягом наступного XV століття Чеські Будейовиці, у яких були сильні позиції католицької церкви, були оплотом боротьби проти гуситів. У місті налічувалося 4000 жителів, і воно було одним з найбільших і найзначущих міст Чеського королівства.
У XVI столітті місто переживає сильний економічний підйом, пов'язаний насамперед з видобутком срібла, а також з розвитком рибальства і торгівлі сіллю. Будівництво будинків у Чеських Будейовицях у цей період підпорядковане канонам архітектури Ренесансу. У 1569 році в Чеських Будейовицях засновано монетний двір, де карбувалися монети зі срібла, видобутого в околицях міста.
Тридцятирічна війна не заподіяла великої шкоди місту, проте в липні 1641 сталася велика пожежа, яка знищила більш ніж половина будинків. Відновлення міста тривало кілька десятиліть. Епоха бароко значно змінила вигляд міста: у цей період було побудовано низку релігійних об'єктів, а також фонтан Самсона на центральному майдані, що є одним із символів міста.
У XVIII столітті зростання культурного значення міста сприяло заснування тут латинської гімназії, міського театру і філософського інституту. За імператора Йосифу II в 1785 році було засновано Будейовицьку єпархію.
У XIX столітті технічний прогрес торкнувся багатьох сторін життя міста. Кінна залізниця, побудована в період між 1825 і 1832 роками та пов'язала Чеські Будейовиці з Лінцем, була першим таким спорудженням в Європі. У цей же період на річці Влтаві розвивалося торгове судноплавство. Розвиток транспорту тісно пов'язаний зі зростанням промисловості та торгівлі. У 1847 році компанія «Hardtmuth» (виробник канцелярських товарів марки «Koh-I-Noor») з Відня перенесла в Чеські Будейовиці виробництво олівців і керамічних виробів, у зв'язку з чим в місті з'явилася перша велика фабрика. У 1895 році була заснована Чеська акціонерна пивоварня, відома нині пивоварня «Budweiser Budvar» (чеськ. Budějovický Budvar), котра має законні права на продаж свого пива під брендом «Budweiser» у більшості країн Європи.
До кінця XIX століття населення міста і навколишніх сіл в основному складали німці, проте поступово чеське населення стало переважати, хоча й до 1918 року бургомістрами міста були німці. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, будейовицькі німці були депортовані до Західної Німеччини та Австрії.
У XX столітті Чеські Будейовиці стали економічною і культурною столицею Південної Чехії. З 1991 року в Чеських Будейовицях діє Південночеський університет, а з 2000 року в місті розташовується адміністрація Південночеського краю.
Транспорт
Чеські Будейовиці розташовані на перетині транспортних осей Прага—Лінц і Відень—Чеські Будейовиці—Пльзень. З півночі на південь через місто проходить швидкісна траса R 3/E 55, що з'єднує столицю Чехії Прагу з містом Лінц в південній Австрії. Інша значуща транспортна магістраль проходить із заходу на схід і з'єднує Відень із містом Пльзень (швидкісна траса R 20/E 49). Крім автомобільних доріг обидва ці напрями пов'язують також залізничні магістралі. На початку 2006 року місту переданий для цивільного використання колишній військовий аеродром Плана (Planá) на південно-західній околиці міста. За чинним проєктом розвитку до 2011 року на базі цього аеродрому буде створено міжнародний аеропорт Чеські Будейовиці, здатний приймати літаки типу «Боїнг 737» і «Аеробус 318» і щорічно обслуговувати приблизно 600 000 пасажирів.
У місті представлені міські автобуси та тролейбуси.
Спорт
У місті існує професійний хокейний клуб «Мотор Чеські Будейовиці». Стадіон клубу — Будвар Арена.
Також є футбольний клуб «Динамо Чеські Будейовиці». Стадіон клубу — Střelecký ostrov.
Пам'ятки
- Квадратна міська площа зі статуєю Самсона (фонтан Самсона) у стилі бароко
- Ратуша на міській площі, побудована в 1727—1730 рр. з трьома башточками та статуями, що втілюють чотири цивільні чесноти: Справедливість, Мужність, Мудрість і Обачність
- Чорна Вежа (чеськ. Černá Věž) — 72 метрова вежа в центрі міста
- Собор Святого Мікулаша (чеськ. Katedrála Sv. Mikuláše) в історичному центрі міста
- Домініканський монастир (чеськ. Dominikánský klášter)
- Вежа Залізна Діва (чеськ. Železná panna) із частиною збережених міських укріплень (фортечної стіни)
У Чеських Будейовицях розташовані Південночеський театр, Сучасний концертний зал, Музей Південної Чехії, Музей мотоциклів, Музей енергетики. Недалеко від міста розташований популярний серед туристів замок в неоготичному стилі Глубока (Zámek Hluboká).
У культурі
Місто згадується в романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», як місце локалізації маршового батальйону, в який герой роману йшов не найкоротшою дорогою.
Відомі особистості
У місті народився:
- Войцех Їровець (1763—1850) — чеський композитор і диригент.
- Марта Кубішова (нар. 1942) — співачка.
- Радек Пех (1963) — чеський дипломат.
Галерея
- Площа Пржемисла Отакара II з Чорної Вежі
- Чорна Башта, фонтан Самсона і Собор Святого Микулаша
- фонтан Самсона і ратуша
- Ратуша
- Рабенштейнська Вежа
- Вежа «Залізна Діва»
- Музей кінної залізниці Чеські Будейовиці — Лінц
- Вокзал
- Будівля крайського суду
- Південночеський театр
- Пішохідна зона — Вулиця Войтеха Ланни
- Готель «Гомель»
- Мікрорайон «Влтава»
-
- Олівці «Koh-i-Noor»
Див. також
- 11134 Чеські Будейовиці, 2524 Будовісіум — астероїди, названі на честь міста.
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- https://www.linz.at/politik/6393.php
- Арсеньев П. Пятым зарубежным побратимом Орла стал чешский город Ческе-Будеевице // Российская газета — Россия: 2012. — ISSN 1606-5484; 1560-0823
- https://www.orel-adm.ru/ru/about/news/novosti/ploschadi-dadut-imya/
- Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.
- Чехія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Ческе Будейовіце // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Virtual show [ 21 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheski Budejovici inodi Cheske Budejovice Cheske Budejovice chesk Ceske Budejovice nim Budweis misto na pivdni Chehiyi administrativnij centr Pivdennocheskogo krayu Cheski Budejovici Ceske BudejovicegerbPlosha Przhemisla Otakara II z Chornoyi vezhiPlosha Przhemisla Otakara II z Chornoyi vezhiOsnovni dani48 58 27 pn sh 14 28 28 sh d 48 97417 pn sh 14 47444 sh d 48 97417 14 47444 Koordinati 48 58 27 pn sh 14 28 28 sh d 48 97417 pn sh 14 47444 sh d 48 97417 14 47444Krayina ChehiyaRegion Pivdennocheskij krajRajon Cheski BudejoviciStolicya dlya Pivdennocheskij kraj d i Q89276496 Mezhuye z susidni nas punktid d d d d d d d d d d d Usi lne d d d d d d d d Podil d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 Zasnovano lipen 1265Persha zgadka 1265Plosha 55 56 km Naselennya 94 014 2019 Visota NRM 381 mVodojma Vltava MalsheMista pobratimi Linc 1987 3 Passau Almere Lor yan Nitra Zul 1979 Vesteros Orel 2012 5 Chasovij poyas UTC 1Nomeri avtomobiliv CKod LAU NUTS CZ544256GeoNames 3077916OSM r437861 RPoshtovi indeksi 370 01 370 07Miska vladaAdresa Magistrat mesta C Budejovic Nam Premysla Otakara II 1 1 Ceske Budejovice 1 370 92 Ceske Budejovice 1Mer mista Irzhi Svoboda chesk Jiri Svoboda Vebsajt c budejovice czMapa Cheski Budejovici u Vikishovishi Lezhit misto bilya zlittya richok Vltava i Malshe Naselennya 96 053 2009 GeografiyaKlimat Klimat Cheskih BudejovicPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 0 2 0 5 3 3 7 9 13 1 16 2 18 2 18 1 14 5 10 1 3 6 0 3 8 8Serednya temperatura C 3 8 3 5 0 9 3 1 8 1 11 2 13 1 12 8 9 5 5 2 0 1 3 4 3Serednij minimum C 6 7 6 4 4 0 6 3 8 6 8 8 7 8 7 5 9 2 1 2 6 5 7 0 8Dniv z opadami 12 11 13 11 12 14 13 11 10 10 12 13 142Dzherelo www yr noIstoriyaMisto Cheski Budejovici zasnovane v 1265 roci cheskim korolem Przhemislom Otakarom II chesk Premysl Otakar II Misto shvidko buduvalosya ta ekonomichno rozvivalosya zavdyaki svoyemu statusu korolivskogo mista i roztashuvannyu na peretini torgovih shlyahiv Abi zmicniti virnist zhiteliv mista do korolivskoyi vladi korol nadilyav Budejovici riznimi privileyami Naprikinci XIII poch XIV stolittya v misti buli zvedeni 2 katolickih hrami a same misto otochene fortechnoyu stinoyu Protyagom nastupnogo XV stolittya Cheski Budejovici u yakih buli silni poziciyi katolickoyi cerkvi buli oplotom borotbi proti gusitiv U misti nalichuvalosya 4000 zhiteliv i vono bulo odnim z najbilshih i najznachushih mist Cheskogo korolivstva U XVI stolitti misto perezhivaye silnij ekonomichnij pidjom pov yazanij nasampered z vidobutkom sribla a takozh z rozvitkom ribalstva i torgivli sillyu Budivnictvo budinkiv u Cheskih Budejovicyah u cej period pidporyadkovane kanonam arhitekturi Renesansu U 1569 roci v Cheskih Budejovicyah zasnovano monetnij dvir de karbuvalisya moneti zi sribla vidobutogo v okolicyah mista Tridcyatirichna vijna ne zapodiyala velikoyi shkodi mistu prote v lipni 1641 stalasya velika pozhezha yaka znishila bilsh nizh polovina budinkiv Vidnovlennya mista trivalo kilka desyatilit Epoha baroko znachno zminila viglyad mista u cej period bulo pobudovano nizku religijnih ob yektiv a takozh fontan Samsona na centralnomu majdani sho ye odnim iz simvoliv mista U XVIII stolitti zrostannya kulturnogo znachennya mista spriyalo zasnuvannya tut latinskoyi gimnaziyi miskogo teatru i filosofskogo institutu Za imperatora Josifu II v 1785 roci bulo zasnovano Budejovicku yeparhiyu U XIX stolitti tehnichnij progres torknuvsya bagatoh storin zhittya mista Kinna zaliznicya pobudovana v period mizh 1825 i 1832 rokami ta pov yazala Cheski Budejovici z Lincem bula pershim takim sporudzhennyam v Yevropi U cej zhe period na richci Vltavi rozvivalosya torgove sudnoplavstvo Rozvitok transportu tisno pov yazanij zi zrostannyam promislovosti ta torgivli U 1847 roci kompaniya Hardtmuth virobnik kancelyarskih tovariv marki Koh I Noor z Vidnya perenesla v Cheski Budejovici virobnictvo olivciv i keramichnih virobiv u zv yazku z chim v misti z yavilasya persha velika fabrika U 1895 roci bula zasnovana Cheska akcionerna pivovarnya vidoma nini pivovarnya Budweiser Budvar chesk Budejovicky Budvar kotra maye zakonni prava na prodazh svogo piva pid brendom Budweiser u bilshosti krayin Yevropi Do kincya XIX stolittya naselennya mista i navkolishnih sil v osnovnomu skladali nimci prote postupovo cheske naselennya stalo perevazhati hocha j do 1918 roku burgomistrami mista buli nimci U 1945 roci pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni budejovicki nimci buli deportovani do Zahidnoyi Nimechchini ta Avstriyi U XX stolitti Cheski Budejovici stali ekonomichnoyu i kulturnoyu stoliceyu Pivdennoyi Chehiyi Z 1991 roku v Cheskih Budejovicyah diye Pivdennocheskij universitet a z 2000 roku v misti roztashovuyetsya administraciya Pivdennocheskogo krayu TransportCheski Budejovici roztashovani na peretini transportnih osej Praga Linc i Viden Cheski Budejovici Plzen Z pivnochi na pivden cherez misto prohodit shvidkisna trasa R 3 E 55 sho z yednuye stolicyu Chehiyi Pragu z mistom Linc v pivdennij Avstriyi Insha znachusha transportna magistral prohodit iz zahodu na shid i z yednuye Viden iz mistom Plzen shvidkisna trasa R 20 E 49 Krim avtomobilnih dorig obidva ci napryami pov yazuyut takozh zaliznichni magistrali Na pochatku 2006 roku mistu peredanij dlya civilnogo vikoristannya kolishnij vijskovij aerodrom Plana Plana na pivdenno zahidnij okolici mista Za chinnim proyektom rozvitku do 2011 roku na bazi cogo aerodromu bude stvoreno mizhnarodnij aeroport Cheski Budejovici zdatnij prijmati litaki tipu Boying 737 i Aerobus 318 i shorichno obslugovuvati priblizno 600 000 pasazhiriv U misti predstavleni miski avtobusi ta trolejbusi SportU misti isnuye profesijnij hokejnij klub Motor Cheski Budejovici Stadion klubu Budvar Arena Takozh ye futbolnij klub Dinamo Cheski Budejovici Stadion klubu Strelecky ostrov Pam yatkiKvadratna miska plosha zi statuyeyu Samsona fontan Samsona u stili baroko Ratusha na miskij ploshi pobudovana v 1727 1730 rr z troma bashtochkami ta statuyami sho vtilyuyut chotiri civilni chesnoti Spravedlivist Muzhnist Mudrist i Obachnist Chorna Vezha chesk Cerna Vez 72 metrova vezha v centri mista Sobor Svyatogo Mikulasha chesk Katedrala Sv Mikulase v istorichnomu centri mista Dominikanskij monastir chesk Dominikansky klaster Vezha Zalizna Diva chesk Zelezna panna iz chastinoyu zberezhenih miskih ukriplen fortechnoyi stini U Cheskih Budejovicyah roztashovani Pivdennocheskij teatr Suchasnij koncertnij zal Muzej Pivdennoyi Chehiyi Muzej motocikliv Muzej energetiki Nedaleko vid mista roztashovanij populyarnij sered turistiv zamok v neogotichnomu stili Gluboka Zamek Hluboka U kulturiMisto zgaduyetsya v romani Yaroslava Gasheka Prigodi bravogo voyaka Shvejka yak misce lokalizaciyi marshovogo bataljonu v yakij geroj romanu jshov ne najkorotshoyu dorogoyu Vidomi osobistostiU misti narodivsya Vojceh Yirovec 1763 1850 cheskij kompozitor i dirigent Marta Kubishova nar 1942 spivachka Radek Peh 1963 cheskij diplomat GalereyaPlosha Przhemisla Otakara II z Chornoyi Vezhi Chorna Bashta fontan Samsona i Sobor Svyatogo Mikulasha fontan Samsona i ratusha Ratusha Rabenshtejnska Vezha Vezha Zalizna Diva Muzej kinnoyi zaliznici Cheski Budejovici Linc Vokzal Budivlya krajskogo sudu Pivdennocheskij teatr Pishohidna zona Vulicya Vojteha Lanni Gotel Gomel Mikrorajon Vltava Pivo Budejovickij Budvar Olivci Koh i Noor Div takozh11134 Cheski Budejovici 2524 Budovisium asteroyidi nazvani na chest mista PrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Jakl L Jak stara jsou ceska mesta Legendy a fakta iDNES cz 2011 d Track Q31271037d Track Q12021344d Track Q12032511 https www linz at politik 6393 php Arsenev P Pyatym zarubezhnym pobratimom Orla stal cheshskij gorod Cheske Budeevice Rossijskaya gazeta Rossiya 2012 ISSN 1606 5484 1560 0823 d Track Q159d Track Q1853433 https www orel adm ru ru about news novosti ploschadi dadut imya Dovidkovij atlas svitu K DNVP Kartografiya 2010 328 s ISBN 978 966 475 507 5 Chehiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaCheske Budejovice Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Virtual show 21 lyutogo 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chehiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi