Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про ліквідований район Вінницької області Про сучасний район Чернівецької області див Чернівецький район Черні

Чернівецький район (Вінницька область)

Чернівецький район (Вінницька область)
Ця стаття про ліквідований район Вінницької області. Про сучасний район Чернівецької області див. Чернівецький район.

Черніве́цький райо́н — колишній район України у Вінницькій області. Адміністративний центр — смт Чернівці. Населення становить 20 999 осіб (01.01.2018).

Чернівецький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Колишній район на карті image Вінницька область
Основні дані
Країна: image СРСР (image УСРР),
image Україна
Область: image Вінницька область
Код КОАТУУ: 0524900000
Утворений: 28 листопада 1990 року
Ліквідований: 17 липня 2020 року
Населення: ▼ 20 999 (01.01.2018)
Площа: 590 км²
Густота: 35,59 осіб/км²
Тел. код: +380-4357
Поштові індекси: 24100—24141
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Чернівці
Селищні ради: 1
Сільські ради: 13
Смт: 1
Села: 32
Селища: 6
Районна влада
Голова ради: Мельничук Василь Миколайович
Голова РДА: Чернов Олексій Володимирович
Вебсторінка: Чернівецька районна рада
Чернівецька РДА
Адреса: 24100, Вінницька область, Чернівецький район, смт Чернівці, вул. Святомиколаївська, 103/1
Мапа

image Чернівецький район у Вікісховищі

У районі 1 селищна і 13 сільських рад; 1 селище міського типу і 39 сільських населених пунктів.

Географія

Чернівецький район розташований в південно-західній частині Вінницької області. Межує на заході з Могилів-Подільським, півночі — Шаргородським, сході — Томашпільським, півдні — Ямпільським районами області.

Адміністративним, культурним і господарським центром району є смт. Чернівці, яке розташоване за 4 км від дороги загальнодержавного значення, та за 128 км від обласного центру м. Вінниця. Територія району в адміністративних кордонах становить 0,59 тис. км², що становить 2,2% території області. На цій території розміщено 40 населених пунктів.

У географічному відношенні територія Чернівецького району належить до Придністровської височини, яка розчленована каньйоноподібними долинами приток річки Дністра: Мурафи, Лозової, Мурашки, . На річці Мурафі побудовано найбільше в районі водосховище загальною площею 86 га.

На території району знаходяться чотири масиви держлісфонду, загальною площею 2,06 тис.га, які належать до лісів першої категорії; велика кількість лісів змішаного типу.

Переважають темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. В районі добувають корисні копалини: граніти, пісковики, вапняки, пісок, будівельну глину.

Клімат району помірно континентальний і за агрокліматичному районуванню належить до другого агрокліматичного району.

Історія

Перші письмові згадки про край припадають на 1392 рік. Саме з цього часу розпочинається формування та розвиток населеного пункту під назвою Черняхівці. Неодноразово селище знищувалось турками, довгий час перебувало під Реччю Посполитою та польською шляхтою.

Чернівчани брали активну участь в ході визвольної війни українського народу 1648–1654 років, допомагали провізією та коштами полку Данила Нечая, який квартирувався у 1648–1649 роках в селі.

У 1768 році селище охопив народно-визвольний рух Коліївщина. Народного месника Івана Гонту було привселюдно закатовано в селі Сербах, які в 1971 році перейменовані на село Гонтівка Чернівецького району, де установлено пам'ятник — погруддя народному герою.

В 70-х роках XIX століття в містечку будуються ряд переробних сільськогосподарських підприємств — винокурний завод, три водяні млини, спиртоочисний завод; відкриваються приватні дрібні підприємства. На початку XX століття в селищі уже нараховувалося 10 тисяч населення; побудовано дві школи, лікарську дільницю.

1923 року відповідно до нового адміністративного поділу було створено Чернівецький район. З 20-х років розпочинається епоха економічного піднесення та становлення району, але період колективізації та голодомору 1932–33 років призвели до занепаду району. Більше 5 тисяч чернівчан загинули на фронтах Німецько-радянської війни, було розстріляно сотні мирних жителів.

Після повоєнних років, починаючи з 50-х років, значно прискорились темпи росту промислового та сільськогосподарського виробництва. Побудовано хлібозавод, маслозавод, ряд адміністративних будинків, інкубаційну станцію.

1962 року Чернівецький район разом з Яришівським приєднали до Могилів-Подільського району, що спричинило занепад селища та окружних сіл. Завдячуючи ініціативі чернівчан через 28 років, 29 листопада 1990 року, постановою Верховної Ради України було відновлено Чернівецький район. Розпочався новий етап для старовинного містечка на Мурафі.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Чернівецького району

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та на 13 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Чернівецькій районній раді. Адміністративний центр — смт Чернівці.

Наприкінці квітня 2012 року з обліку було знято село Світле.

Влада

Голови РДА:

  • Яцко Валерій Федорович
  • Якубовський Вадим
  • Антонюк Олег

Голови ради:

  • Какурін Юрій Михайлович
  • Якубовський Вадим Антонович
  • Мельничук Василь

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чернівецького району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 62,41% (проголосували 11 318 із 18 134 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 64,81% (7 335 виборців); Юлія Тимошенко — 20,93% (2 369 виборців), Олег Ляшко — 4,97% (562 виборців), Анатолій Гриценко — 2,16% (245 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07%.

Демографічна ситуація

На території району проживає 26,9 тисяч осіб, у тому числі міського населення 3,2 осіб та сільського 23,7 осіб Із загальної кількості населення чоловіків — 11,9 осіб, жінок 15,0 осіб У національному складі переважають українці 99,0%, росіяни 0,7%, молдовани 0,1%, інші національності 0,2%.

Основним фактором зменшення чисельності населення за останні роки є його природне скорочення.

Економіка

Сільське господарство — провідна галузь народного господарства району, спеціалізується на виробництві зерна, цукрового буряка, м'ясо-молочної продукції. На території району діє 6 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 4 — приватних підприємства, 24 — селянсько-фермерських господарства, 1 — сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство.

Площа сільськогосподарських угідь району становить 49,2 тис. га, із них орні землі 43,1 тис. га.

На території району розташовано 2 діючих промислових підприємства: швейна фабрика «Чернівчанка», СТОВ «Хлібопродукт».

У районі нараховується 4 організації, що здійснюють будівельні та ремонтно-монтажні роботи. Це ТОВ «Чернівецький райсількомунгосп», МТОВ «Шляховик», РЗАТ «Чернівецький райагробуд» та філія «Чернівецький райавтодор». Основними замовниками будівництва є управління капітального будівництва облдержадміністрації, сільськогосподарські формування та індивідуальні забудовники. 2005 року введено в експлуатацію 33 житлових будинків загальною площею 4815 м² на суму 5030 тис. грн.

Транспортна інфраструктура

Загальна протяжність автомобільних шляхів по Чернівецькому району становить 260,63 км, в тому числі з твердим покриттям 181,63 км. Територію району пролягають такі автошляхи: Р36, Т 0218 та Т 0220. Автобусні маршрути обласних сполучень Чернівці — Вінниця, Ямпіль — Вінниця та міжрайонних сполучень Чернівці — Могилів-Подільський, Чернівці — Вапнярка. Вантажні та пасажирські перевезення в районі здійснює ВАТ «Чернівецьке АТП 10564», та 4 приватні перевізники.

Залізничне сполучення відсутнє.

Лінії електропередач і зв'язку по району складають, відповідно: 971,06 км і 897,3 км. Всі населені пункти району електрифіковано та телефонізовано. Всього в районі нараховується 3208 абонентів, в тому числі в сільській місцевості 2516 абонентів. Все населення району охоплено ефірним радіомовленням.

Соціально-культурна сфера

В районі діє 22 загальноосвітніх школи, з них: 13 — СЗШ І-ІІІ ступенів, 7 — СЗШ І-ІІ ступенів, 2 — СЗШ І ступеня, в яких навчається 2741 учнів , 9 дошкільних навчальних закладів (з 1 вересня введено в дію Бабчинецький дошкільний навчальний заклад), в них виховується 460 дітей, 1 позашкільний заклад (будинок дитячо-юнацької творчості), в якому працює 27 гуртків, ними охоплено 531 дитину. Навчально-виховний процес забезпечують 390 педагогічних працівника, з них 90% мають вищу фахову освіту.

Позашкільна освіта та виховання здійснюється за п'ятьма напрямками: науково—технічним (охоплено навчанням 246 дітей); туристсько—краєзнавчим (20 дітей); художньо—естетичним (201 дитина); еколого—натуралістичним (45 дітей); соціальної реабілітації (19 дітей).

Для широкого охоплення гуртковою роботою учнів району, із 27 груп позашкільного закладу 14 гуртків працюють на базі шкіл району, а 13 в будинку дитячої творчості.

За 2005 рік на систему освіти залучено понад 350 тис. грн. додаткових позабюджетних коштів, а протягом 10 місяців 2006 року — більше 320 тис.грн.

Середньо-спеціальну освіту в районі надає Мазурівський технічний центр, який готує бухгалтерів, водіїв, механізаторів, операторів комп'ютерного набору та інше.

Медичне обслуговування населення району здійснюється центральною районною лікарнею, 7 — амбулаторій загальної практики сімейної медицини (с. Бабчинці, Біляни, Березівка, Борівка, Володіївці, Гонтівка, Моївка), 18 ФАПів в тому числі 10 ФП. Центральна районна лікарня має стаціонар на 135 ліжок. Поліклінічний заклад здійснює 345 відвідувань в зміну. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення 24 особи. Функціонує 8 аптечних закладів. 12788 жителів району потребують надання високо спеціалізованої медичної допомоги.

Мережа закладів культури нараховує 26 клубів та Будинків культури, працює 143 гуртки художньої самодіяльності, з них: 6 любительських об'єднань, для дітей 59. 12 колективів мають звання «Народний» і «Зразковий».

Функціонує центральна районна бібліотека, районна бібліотека для дітей та 22 сільські бібліотеки. Існує 4 громадських музеї, серед них 1 приватний, 36 пам'яток історії і культури, археології. З них найвідоміші костьол св. Миколая (ХУШ ст.), церква Ротонда (XIX ст.), водяний млин (XIX ст.) та інші.

Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонує 14 футбольних полів, 8 спортивних зали, 8 спортмайданчиків, 12 приміщень для фізкультурно—оздоровчих занять, 5 стрілецьких тири.

У 2001 році відкрито Чернівецьку ДЮСШ з відділеннями легкої атлетики, футболу, настільного тенісу. Нині в ДЮСШ займаються 400 учнів.

Релігія

У районі діють 27 релігійних організацій. З них: Української православної церкви Московського патріархату — 15, Римсько—католицької церкви — 5 (в тому числі 1 монастир ордену отців Мар'янів), релігійної громади адвентистів сьомого дня — 2, релігійної громади євангелістів християн—баптистів — 5.

Пам'ятки

Докладніше: Пам'ятки історії Чернівецького району

У Чернівецькому районі Вінницької області під обліком перебуває 25 пам'ятки історії.

Докладніше: Пам'ятки археології Чернівецького району

У Чернівецькому районі Вінницької області під обліком перебуває 10 пам'яток археології.

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 15 квітня 2020 року № 272/2020-рп «Про призначення О.Чернова головою Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області»
  3. . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Вінницької області [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернівецький район (Вінницька область)
  • Сайт про смт. Чернівці [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Сайт про Чернівецький район (1923-2020) [ 23 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Шаргородський район
Могилів-Подільський район image Томашпільський район
Ямпільський район

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro likvidovanij rajon Vinnickoyi oblasti Pro suchasnij rajon Cherniveckoyi oblasti div Cherniveckij rajon Chernive ckij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u Vinnickij oblasti Administrativnij centr smt Chernivci Naselennya stanovit 20 999 osib 01 01 2018 Cherniveckij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Vinnicka oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Kod KOATUU 0524900000 Utvorenij 28 listopada 1990 roku Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya 20 999 01 01 2018 Plosha 590 km Gustota 35 59 osib km Tel kod 380 4357 Poshtovi indeksi 24100 24141 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr smt Chernivci Selishni radi 1 Silski radi 13 Smt 1 Sela 32 Selisha 6 Rajonna vlada Golova radi Melnichuk Vasil Mikolajovich Golova RDA Chernov Oleksij Volodimirovich Vebstorinka Chernivecka rajonna rada Chernivecka RDA Adresa 24100 Vinnicka oblast Cherniveckij rajon smt Chernivci vul Svyatomikolayivska 103 1 Mapa Cherniveckij rajon u Vikishovishi U rajoni 1 selishna i 13 silskih rad 1 selishe miskogo tipu i 39 silskih naselenih punktiv GeografiyaCherniveckij rajon roztashovanij v pivdenno zahidnij chastini Vinnickoyi oblasti Mezhuye na zahodi z Mogiliv Podilskim pivnochi Shargorodskim shodi Tomashpilskim pivdni Yampilskim rajonami oblasti Administrativnim kulturnim i gospodarskim centrom rajonu ye smt Chernivci yake roztashovane za 4 km vid dorogi zagalnoderzhavnogo znachennya ta za 128 km vid oblasnogo centru m Vinnicya Teritoriya rajonu v administrativnih kordonah stanovit 0 59 tis km sho stanovit 2 2 teritoriyi oblasti Na cij teritoriyi rozmisheno 40 naselenih punktiv U geografichnomu vidnoshenni teritoriya Cherniveckogo rajonu nalezhit do Pridnistrovskoyi visochini yaka rozchlenovana kanjonopodibnimi dolinami pritok richki Dnistra Murafi Lozovoyi Murashki Na richci Murafi pobudovano najbilshe v rajoni vodoshovishe zagalnoyu plosheyu 86 ga Na teritoriyi rajonu znahodyatsya chotiri masivi derzhlisfondu zagalnoyu plosheyu 2 06 tis ga yaki nalezhat do lisiv pershoyi kategoriyi velika kilkist lisiv zmishanogo tipu Perevazhayut temno siri opidzoleni grunti ta chornozemi siri ta yasno siri lisovi grunti V rajoni dobuvayut korisni kopalini graniti piskoviki vapnyaki pisok budivelnu glinu Klimat rajonu pomirno kontinentalnij i za agroklimatichnomu rajonuvannyu nalezhit do drugogo agroklimatichnogo rajonu IstoriyaPershi pismovi zgadki pro kraj pripadayut na 1392 rik Same z cogo chasu rozpochinayetsya formuvannya ta rozvitok naselenogo punktu pid nazvoyu Chernyahivci Neodnorazovo selishe znishuvalos turkami dovgij chas perebuvalo pid Rechchyu Pospolitoyu ta polskoyu shlyahtoyu Chernivchani brali aktivnu uchast v hodi vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rokiv dopomagali proviziyeyu ta koshtami polku Danila Nechaya yakij kvartiruvavsya u 1648 1649 rokah v seli U 1768 roci selishe ohopiv narodno vizvolnij ruh Koliyivshina Narodnogo mesnika Ivana Gontu bulo privselyudno zakatovano v seli Serbah yaki v 1971 roci perejmenovani na selo Gontivka Cherniveckogo rajonu de ustanovleno pam yatnik pogruddya narodnomu geroyu V 70 h rokah XIX stolittya v mistechku buduyutsya ryad pererobnih silskogospodarskih pidpriyemstv vinokurnij zavod tri vodyani mlini spirtoochisnij zavod vidkrivayutsya privatni dribni pidpriyemstva Na pochatku XX stolittya v selishi uzhe narahovuvalosya 10 tisyach naselennya pobudovano dvi shkoli likarsku dilnicyu 1923 roku vidpovidno do novogo administrativnogo podilu bulo stvoreno Cherniveckij rajon Z 20 h rokiv rozpochinayetsya epoha ekonomichnogo pidnesennya ta stanovlennya rajonu ale period kolektivizaciyi ta golodomoru 1932 33 rokiv prizveli do zanepadu rajonu Bilshe 5 tisyach chernivchan zaginuli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni bulo rozstrilyano sotni mirnih zhiteliv Pislya povoyennih rokiv pochinayuchi z 50 h rokiv znachno priskorilis tempi rostu promislovogo ta silskogospodarskogo virobnictva Pobudovano hlibozavod maslozavod ryad administrativnih budinkiv inkubacijnu stanciyu 1962 roku Cherniveckij rajon razom z Yarishivskim priyednali do Mogiliv Podilskogo rajonu sho sprichinilo zanepad selisha ta okruzhnih sil Zavdyachuyuchi iniciativi chernivchan cherez 28 rokiv 29 listopada 1990 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini bulo vidnovleno Cherniveckij rajon Rozpochavsya novij etap dlya starovinnogo mistechka na Murafi Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Cherniveckogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta na 13 silskih rad yaki ob yednuyut 39 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Cherniveckij rajonnij radi Administrativnij centr smt Chernivci Naprikinci kvitnya 2012 roku z obliku bulo znyato selo Svitle VladaGolovi RDA Yacko Valerij Fedorovich Yakubovskij Vadim Antonyuk Oleg Golovi radi Kakurin Yurij Mihajlovich Yakubovskij Vadim Antonovich Melnichuk VasilPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Cherniveckogo rajonu bulo stvoreno 35 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 62 41 progolosuvali 11 318 iz 18 134 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 64 81 7 335 viborciv Yuliya Timoshenko 20 93 2 369 viborciv Oleg Lyashko 4 97 562 viborciv Anatolij Gricenko 2 16 245 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 07 Demografichna situaciyaNa teritoriyi rajonu prozhivaye 26 9 tisyach osib u tomu chisli miskogo naselennya 3 2 osib ta silskogo 23 7 osib Iz zagalnoyi kilkosti naselennya cholovikiv 11 9 osib zhinok 15 0 osib U nacionalnomu skladi perevazhayut ukrayinci 99 0 rosiyani 0 7 moldovani 0 1 inshi nacionalnosti 0 2 Osnovnim faktorom zmenshennya chiselnosti naselennya za ostanni roki ye jogo prirodne skorochennya EkonomikaSilske gospodarstvo providna galuz narodnogo gospodarstva rajonu specializuyetsya na virobnictvi zerna cukrovogo buryaka m yaso molochnoyi produkciyi Na teritoriyi rajonu diye 6 silskogospodarskih tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 4 privatnih pidpriyemstva 24 selyansko fermerskih gospodarstva 1 silskogospodarske vidkrite akcionerne tovaristvo Plosha silskogospodarskih ugid rajonu stanovit 49 2 tis ga iz nih orni zemli 43 1 tis ga Na teritoriyi rajonu roztashovano 2 diyuchih promislovih pidpriyemstva shvejna fabrika Chernivchanka STOV Hliboprodukt U rajoni narahovuyetsya 4 organizaciyi sho zdijsnyuyut budivelni ta remontno montazhni roboti Ce TOV Cherniveckij rajsilkomungosp MTOV Shlyahovik RZAT Cherniveckij rajagrobud ta filiya Cherniveckij rajavtodor Osnovnimi zamovnikami budivnictva ye upravlinnya kapitalnogo budivnictva oblderzhadministraciyi silskogospodarski formuvannya ta individualni zabudovniki 2005 roku vvedeno v ekspluataciyu 33 zhitlovih budinkiv zagalnoyu plosheyu 4815 m na sumu 5030 tis grn Transportna infrastrukturaZagalna protyazhnist avtomobilnih shlyahiv po Cherniveckomu rajonu stanovit 260 63 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 181 63 km Teritoriyu rajonu prolyagayut taki avtoshlyahi R36 T 0218 ta T 0220 Avtobusni marshruti oblasnih spoluchen Chernivci Vinnicya Yampil Vinnicya ta mizhrajonnih spoluchen Chernivci Mogiliv Podilskij Chernivci Vapnyarka Vantazhni ta pasazhirski perevezennya v rajoni zdijsnyuye VAT Chernivecke ATP 10564 ta 4 privatni perevizniki Zaliznichne spoluchennya vidsutnye Liniyi elektroperedach i zv yazku po rajonu skladayut vidpovidno 971 06 km i 897 3 km Vsi naseleni punkti rajonu elektrifikovano ta telefonizovano Vsogo v rajoni narahovuyetsya 3208 abonentiv v tomu chisli v silskij miscevosti 2516 abonentiv Vse naselennya rajonu ohopleno efirnim radiomovlennyam Socialno kulturna sferaV rajoni diye 22 zagalnoosvitnih shkoli z nih 13 SZSh I III stupeniv 7 SZSh I II stupeniv 2 SZSh I stupenya v yakih navchayetsya 2741 uchniv 9 doshkilnih navchalnih zakladiv z 1 veresnya vvedeno v diyu Babchineckij doshkilnij navchalnij zaklad v nih vihovuyetsya 460 ditej 1 pozashkilnij zaklad budinok dityacho yunackoyi tvorchosti v yakomu pracyuye 27 gurtkiv nimi ohopleno 531 ditinu Navchalno vihovnij proces zabezpechuyut 390 pedagogichnih pracivnika z nih 90 mayut vishu fahovu osvitu Pozashkilna osvita ta vihovannya zdijsnyuyetsya za p yatma napryamkami naukovo tehnichnim ohopleno navchannyam 246 ditej turistsko krayeznavchim 20 ditej hudozhno estetichnim 201 ditina ekologo naturalistichnim 45 ditej socialnoyi reabilitaciyi 19 ditej Dlya shirokogo ohoplennya gurtkovoyu robotoyu uchniv rajonu iz 27 grup pozashkilnogo zakladu 14 gurtkiv pracyuyut na bazi shkil rajonu a 13 v budinku dityachoyi tvorchosti Za 2005 rik na sistemu osviti zalucheno ponad 350 tis grn dodatkovih pozabyudzhetnih koshtiv a protyagom 10 misyaciv 2006 roku bilshe 320 tis grn Seredno specialnu osvitu v rajoni nadaye Mazurivskij tehnichnij centr yakij gotuye buhgalteriv vodiyiv mehanizatoriv operatoriv komp yuternogo naboru ta inshe Medichne obslugovuvannya naselennya rajonu zdijsnyuyetsya centralnoyu rajonnoyu likarneyu 7 ambulatorij zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini s Babchinci Bilyani Berezivka Borivka Volodiyivci Gontivka Moyivka 18 FAPiv v tomu chisli 10 FP Centralna rajonna likarnya maye stacionar na 135 lizhok Poliklinichnij zaklad zdijsnyuye 345 vidviduvan v zminu Zabezpechenist likaryami na 10 tis naselennya 24 osobi Funkcionuye 8 aptechnih zakladiv 12788 zhiteliv rajonu potrebuyut nadannya visoko specializovanoyi medichnoyi dopomogi Merezha zakladiv kulturi narahovuye 26 klubiv ta Budinkiv kulturi pracyuye 143 gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti z nih 6 lyubitelskih ob yednan dlya ditej 59 12 kolektiviv mayut zvannya Narodnij i Zrazkovij Funkcionuye centralna rajonna biblioteka rajonna biblioteka dlya ditej ta 22 silski biblioteki Isnuye 4 gromadskih muzeyi sered nih 1 privatnij 36 pam yatok istoriyi i kulturi arheologiyi Z nih najvidomishi kostol sv Mikolaya HUSh st cerkva Rotonda XIX st vodyanij mlin XIX st ta inshi Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom v rajoni funkcionuye 14 futbolnih poliv 8 sportivnih zali 8 sportmajdanchikiv 12 primishen dlya fizkulturno ozdorovchih zanyat 5 strileckih tiri U 2001 roci vidkrito Chernivecku DYuSSh z viddilennyami legkoyi atletiki futbolu nastilnogo tenisu Nini v DYuSSh zajmayutsya 400 uchniv ReligiyaU rajoni diyut 27 religijnih organizacij Z nih Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 15 Rimsko katolickoyi cerkvi 5 v tomu chisli 1 monastir ordenu otciv Mar yaniv religijnoyi gromadi adventistiv somogo dnya 2 religijnoyi gromadi yevangelistiv hristiyan baptistiv 5 Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Cherniveckogo rajonu U Cherniveckomu rajoni Vinnickoyi oblasti pid oblikom perebuvaye 25 pam yatki istoriyi Dokladnishe Pam yatki arheologiyi Cherniveckogo rajonu U Cherniveckomu rajoni Vinnickoyi oblasti pid oblikom perebuvaye 10 pam yatok arheologiyi PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 kvitnya 2020 roku 272 2020 rp Pro priznachennya O Chernova golovoyu Cherniveckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Administrativno teritorialnij ustrij Vinnickoyi oblasti 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cherniveckij rajon Vinnicka oblast Sajt pro smt Chernivci 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt pro Cherniveckij rajon 1923 2020 23 listopada 2020 u Wayback Machine Shargorodskij rajon Mogiliv Podilskij rajon Tomashpilskij rajon Yampilskij rajon

Дата публікації:
Топ