Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Буковинський університет Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича державний вищий заклад

Чернівецький державний університет імені Ю. Федьковича

Чернівецький державний університет імені Ю. Федьковича
Не плутати з Буковинський університет.

Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича — державний вищий заклад освіти IV рівня акредитації у місті Чернівці.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ЧНУ ім. Юрія Федьковича
image
image
Чернівці
Назва латиноюYuriy Fedkovych Chernivtsi National University
Типнаціональний, дослідницький університет
КраїнаУкраїна
РозташуванняЧернівці
Назва на честьФедькович Осип-Юрій Адальбертович
Засновано4 жовтня 1875
РекторРоман Петришин
Студентів15153
Докторантів4
Докторів161
Професорів122
Кандидатів623
Викладачів935
ПриналежністьАсоціація університетів України,
European University Association
Членство уУніверситетське Агентство Франкофонії[1]
Складається з10 факультетів, 2 навчально-наукових інститутів, 1 коледж
Факультети10
Випускники
Адреса58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського 2
Сайтwww.chnu.edu.ua
image Chernivtsi University у Вікісховищі

Історія

"Франціско-Йозефіна" (нім. Franz-Josephs-Universität) була заснована 4 жовтня 1875 року указом цісаря Франца Йозефа I на основі теологічного інституту, що існував з 1827 року з німецькою викладовою мовою і з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Мав такі назви: імені Франца Йозефа (Чернівецький університет імені Франца Йозефа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет (після 1940 року).

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.

image
Осип-Юрій Федькович

11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Ганс Ґросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші[].

За австрійської влади університет мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: Климентій Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов'янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Євген Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).

У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І. Франко, Лесь Мартович, Д.  Лукіянович; габілітувалися В. Милькович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.

Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1908).

1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців). Під час Першої світової війни діяльність університету була порушена. Постало питання про його перенесення у глиб Австрії. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і приєднання Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважали румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділили на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором університету за румунського часу був І. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.

1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.

1940 року після приєднання Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне, вечірнє навчання та аспірантуру.

У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Університет сьогодні

При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877 р.), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, чотири музеї (історико-архітектурний музейний комплекс, історії університету, природничий, етнографії та стародавньої історії).

image
«Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича», поштова марка України (2015)

Чернівецький національний університет видає «Наукові записки» (у 1945—1967 з'явилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).

29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО ухвалила рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

У 2013 році отримав меценатську допомогу на реконструкцію будівель закладу від Дмитра Фірташа. Керівники благодійного фонду FIRTASH Foundation Дмитро та Лада Фірташ вручили ректору університету Степану Мельничуку сертифікат на 8 млн грн. на реставраційні роботи Резиденції.

У 2016 році згідно з рішенням Кабінету міністрів України до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича приєднано . Студенти та викладачі БДФЕУ протестували проти такого рішення, а ректор Володимир Прядко назвав процес «рейдерським захопленням». Приєднання відбулося після значного погіршення якості викладання і знань в БДФЕУ — в 2015 році у рейтингу ВНЗ «Топ-200 Україна» Буковинський державний фінансово-економічний університет посів 188 місце, в той час як Чернівецький національний університет — 24-те.

У 2016 році Українсько-скандинавський центр спільно з ЧНУ провів першу україно-норвезьку літню школу.

З вересня 2018 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся EUROSCI онлайн-курс з питань євроінтеграції — модуль імені Жана Моне «Стратегічні комунікації»

Ректором університету з квітня 2019 року є доктор фізико-математичних наук, професор Роман Іванович Петришин.

Наукова бібліотека

Наукова бібліотека університету має шість відділів: комплектування та наукової обробки документів, зберігання фондів, абонементів, рідкісних книг та рукописів, інформаційно-бібліографічної та науково-методичної роботи, інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення.

З 2003 р. структурним підрозділом книгозбірні стала «Австрійська бібліотека» Центру буковинознавства при університеті. Абонементів — 5, читальних залів — 5 (500 місць).

Книгозбірня була заснована в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) — університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2024) нараховує більше 2,6 млн примірників. Серед них: 1,228 тис. примірників наукової літератури, 172 тис. підручників та навчальних посібників, 644 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 396 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних книг та рукописів зберігається більше 71 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича — професора Львівського університету, Є. Козака — професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля — директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука — першого ректора Чернівецького університету, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується ХІІІ ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луїзи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін. У читальному залі наукової літератури відділу обслуговування розміщена приватна бібліотека А. Жуковського — українського історика, громадського і політичного діяча, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, провідного україніста у Франції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2002 року (№ 472-р) «Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань» та фонд «Буковинензія» наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича визнано науковим об'єктом, що становить національне надбання.

Факультети і кафедри

  • Навчально-науковий інститут біології, хімії та біоресурсів
    • Кафедра біохімії та біотехнології
    • Кафедра екології та біомоніторингу
    • Кафедра геоматики, землеустрою та агроменеджменту
    • Кафедра хімії та експертизи харчової продукції
  • Навчально-науковий інститут фізико-технічних та комп'ютерних наук
    • Кафедра електроніки і енергетики
    • Кафедра кореляційної оптики
    • Кафедра оптики та видавничо-поліграфічної справи
    • Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки
    • Кафедра комп'ютерних наук
    • Кафедра комп'ютерних систем та мереж
    • Кафедра математичних проблем управлання і кібернетики
    • Кафедра програмного забезпечення комп'ютерних систем
    • Кафедра інформаційних технологій та комп'ютерної фізики
    • Кафедра професійної та технологічної освіти і загальної фізики
    • Кафедра термоелектрики та медичої фізики
  • Факультет архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва
    • Кафедра архітектури та збереження об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
    • Кафедра будівництва
    • Кафедра декоративно-прикладного мистецтва та образотворчого мистецтва
    • Кафедра містобудування та урбаністики
    • Кафедра географії України та регіоналістики
    • Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту
    • Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеографії
    • Кафедра геодезії, картографії та управління територіями
  • Економічний факультет
    • Кафедра бізнесу та управління персоналом
    • Кафедра економіко-математичного моделювання
    • Кафедра економічної теорії, менеджменту та адміністрування
    • Кафедра маркетингу, інновацій та регіонального розвитку
    • Кафедра міжнародної економіки
    • Кафедра обліку, аналізу і аудиту
    • Кафедра фінансів і кредиту
  • Факультет іноземних мов
    • Кафедра англійської мови
    • Кафедра германського, загального і порівняльного мовознавства
    • Кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів
    • Кафедра іноземних мов для природничих факультетів
    • Кафедра комунікативної лінгвістики та перекладу
    • Кафедра романської філології та перекладу
  • Факультет історії, політології та міжнародних відносин
    • Кафедра всесвітньої історії
    • Кафедра історії України
    • Кафедра міжнародних відносин та суспільних комунікацій
    • Кафедра політології та державного управління
    • Кафедра сучасних іноземних мов та перекладу
  • Факультет математики та інформатики
    • Кафедра алгебри та інформатики
    • Кафедра диференціальних рівнянь
    • Кафедра математичного аналізу
    • Кафедра математичного моделювання
    • [Кафедра прикладної математики та інформаційних технологій]
  • Факультет педагогіки, психології та соціальної роботи
    • Кафедра педагогіки та соціальної роботи
    • Кафедра музики
    • Кафедра педагогіки та методики початкової освіти
    • Кафедра педагогіки та психології дошкільної та спеціальної освіти
    • Кафедра практичної психології
    • Кафедра психології
  • Факультет фізичної культури та здоров'я людини
    • Кафедра військової підготовки
    • Кафедра фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної допомоги
    • Кафедра фізичної культури та основ здоров'я
    • Кафедра теорії та методики фізичного виховання
    • Кафедра фізичного виховання
  • Філологічний факультет
    • Кафедра журналістики
    • Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури
    • Кафедра історії та культури української мови
    • Кафедра румунської та класичної філології
    • Кафедра сучасної української мови
    • Кафедра української літератури
    • Кафедра філософії та культурології
  • Юридичний факультет
    • Кафедра публічного права
    • Кафедра кримінального права
    • Кафедра Міжнародного права та порівняльного правознавства
    • Кафедра процесуального права
    • Кафедра теорії права та прав людини
    • Кафедра приватного права
  • Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича»

Університетський вісник

image
Семінарська церква

Ректоратом університету було засновано багатотиражну щотижневу газету «За сталінські кадри» (редактор П. Василиненко, наклад 400 прим.), перший номер якої вийшов 1 вересня 1947 року. У 1956 році газету було перейменовано на «Радянський студент», а з листопада 1990 р. — на «Університетський вісник».

Редакцію газети у різні часи очолювали: Д. І. Орєхов, М. Т. Шапета, П. В. Михайлина, Д. С. Григораш, М. І. Литвиненко, Л. І. Васюк, Ф. П. Погребенник, Я. І. Пащук, А. О. Фаріон, В. К. Боролюк, А. В. Тарасова, І. С. Руснак, В. С. Филипчук.

Нагороди та репутація

Орден Трудового Червоного прапора

Станом на квітень 2020 року Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича займає п'яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитованості.

У 2023-му році університет посів 6-те місце за показниками наукометричної бази даних Scopus, у консолідованому рейтингу знаходиться на 6-му місці, у рейтингу найліпших класичних ЗВО України – на 4-му місці, за рейтингом Топ-200 Україна – на 10-му місці.

Університет нарощує свої позиції у списках найпродуктивніших наукових організацій світу за всесвітнім рейтингом міжнародної агенції SCImago та міжнародним рейтингом університетів Times Higher Education (входить в десятку ЗВО України, World University Rankings * – 1201-1500, Engineering – 1001+, *Physical sciences – 1001+).  *дані на 2024 рік.

Університет вчергове увійшов до рейтингів QS World University Rankings: Europe 2024 (минулорічна назва QS EECA University Rankings 2022) та посів 601+ місце серед університетів Європи, а також 103 місце серед закладів вищої освіти виключно Східної Європи; Round University Rankings і Nature Index.

На завершення 2022 року підтриманням доброї традиції став черговий престижний рейтинг з науковцями нашого університету. В одному з найпрестижніших світових рейтингів науковців, який формує група вчених-аналітиків Стенфордського університету США, наш університет представлений 5 викладачами-науковцями за весь період фахової діяльності та 4 викладачами та науковцями за 2021 рік. Цього року список у рейтингу Стенфордського університету, одного з найкращих університетів світу відповідно до QS World University Rankings, налічує майже 200 тис. науковців світу, з них 92 вчених з України та четверо з Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: професори навчально-наукового інституту фізико-технічних і комп’ютерних наук – Олег Ангельський, Олександр Ушенко, Юрій Ушенко та Клавдія Зенкова.

В червні 2023 року, професорка кафедри математичного аналізу факультету математики та інформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олена Карлова, в Університеті Луїджі Ванвітеллі (м. Казерта, Італія), де проходив 45-й Міжнародний симпозіум з дійсного аналізу, отримала нагороду The Andrew Bruckner Award 2023 ("The Andy").

Ботанічний сад

Ботанічний сад Чернівецького національного університету є однією з найстаріших ботанічних установ України. Його засновано в другій половині 19 століття. Питання про створення ботанічного саду як бази для розвитку біологічних досліджень постало одразу ж після відкриття на Буковині у 1875 р. університету. В той період у садово-парковому будівництві все більшого значення набував романтичний стиль.

Честь створення проекту Ботанічного саду було надано цісарсько-королівському ботанічному садівнику Львівського університету Карлу Бауеру. Було вирішено надати Саду ландшафтного характеру, розбити його на кілька газонних партерів, по периферії висаджувати групи трав‘янистих рослин, а в центрі групувати за родовими комплексами дерева й кущі, окремо було заплановано ділянки для багаторічних і однорічних рослин. 9 червня 1876 р проект Саду був поданий до розгляду. Перевірив і затвердив його голова правління цісарсько-королівського університету Франца-Йозефа в Чернівцях професор, доктор Едуард Тангль, і на засіданні Академічного сенату запропонований проект було розглянуто й схвалено. 13 липня 1876 р. на засіданні ради громади Чернівців під головуванням бургомістра Амброза було прийняте рішення про безкоштовне виділення університету земельної ділянки під Ботанічний сад. Закладання дендрарію під керівництвом Карла Бауера тривало ще 11 років. Деревні екзоти завозили з європейських розсадників, зокрема з Мускау, а саджанці місцевих порід були безкоштовно передані дирекцією православного релігійного фонду Буковини. Ботанічний сад цісарсько-королівського університету в м. Чернівці, впродовж 60 років був єдиним ботанічним садом на Прикарпатті і став яскравим втіленням архітектурних тенденцій того періоду.

Першим директором Ботанічного саду став професор Едуард Тангль (1877-1905), згодом він очолив Інститут ботаніки, що розташувався на території Саду. Під його керівництвом були збудовані колекційні та допоміжні оранжереї, адміністративний корпус з квартирою для інспектора Саду, лекційною залою і робочою кімнатою для проведення занять, кімнатою для помічника, будиночок для сторожа та господарські будівлі. Колекції ботанічного саду Чернівецького університету в 1914 р. нараховували 1500 видів рослин, переважна більшість яких — місцеві види.

У 1918 р. Буковина перейшла до складу боярської Румунії і Сад підпорядковується інституту ботаніки. Очолив його буковинець Михаїл Гушуляк (1887-1960). Ботанічні дослідження проводили професори інституту Ф.Прокопіян-Прокопович (стела з його іменем донині прикрашає один із затишних куточків Саду), М. Гушуляк, Р. Прокопович, інспектор Саду К. Бауер. У саду також працювали С.Сірчинський, Фр. Устіанович, П.Прескуреа, К.Кьохлер, Е.Гніда, асистентами Саду в різні роки були А. Мільдорф, М. Драчинський, з 1926 року Е. Цопа. Основна увага приділялась класифікації флори, систематиці і філогенії окремих родів.

З приєднанням Буковини до України в 1940 р. Сад переходить у розпорядження Чернівецького державного університету. Основним напрямком його діяльності стає інтродукція і акліматизація рослин. Видаються перші друковані списки насіння. З 1944 р. його очолює професор Г.Х.Молотковський, з 1950 - доцент М.В.Орєхов, а пізніше - професор І.В.Артемчук, доценти З.К. Костевич, В.В.Данищук, М. Г. Мурзенко, з 1972 р. по 1985 р. – д.б.н., проф. Б. К. Термена, з 1986 р. по 1996 р. – к.б.н., ст.н.с. В. О. Гаврилюк, з 1996 р. по 2003 р. – ст.н.с. Л. Г. Галицька, з 2003р. по 2011 – ст.н.с. М.І.Виклюк, з 2011р. по 2014 – м.н.с. І.І.Морозова, з 2014 р. - к.б.н., ст.н.с. Т.О. Деревенко. Під їх керівництвом відбудовано оранжереї та експозиції, налагоджені зв’язки більш ніж із 180 країнами, видані перші друковані списки насіння, споруджено експозиційну оранжерею, прокладено доріжки з твердим покриттям.

В 1969 р. Ботанічний сад набув статусу наукової установи. В 1983 р. його включено до природно-заповідного фонду України, а в 1992 р. надано статус заповідного об‘єкта загальнодержавного значення.

Ботанічний сад загальнодержавного значення сьогодні є одним з наукових підрозділів Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича. До 2003 року існувало два відділи: інтродукції і флори, після 2003 було створено чотири – дендрології, трав‘янистих рослин, тропічних і субтропічних рослин, паркознавства. В Саду також функціонують насіннєва лабораторія, наукова бібліотека і гербарій. Наукові дослідження та утримання колекцій здійснювали 12 наукових співробітників (в тому числі 3 кандидати біологічних наук) – після виведення зі штату посад наукових співробітників у 2011 році, кураторами колекцій є 4 провідні фахівці і 6 фахівців різних категорій.

На порівняно невеликих площах (загальна площа 8,2 га, з них захищений ґрунт — 1125 м2, парникове господарство — 360 м2) зосереджено живі колекції, що налічують понад 3,3 тис таксонів. Дендрарій, сформований відповідно до принципу родових комплексів, за кількістю (близько 1200 таксонів), віком і науковою цінністю представлених екзотів є одним з провідних серед університетських ботанічних садів України — з 2002 року згідно розпорядження Кабінету Міністрів України внесений до переліку об‘єктів, що становлять національне надбання. Особливу цінність мають екзоти, що збереглись з часів заснування Саду — їх майже 10 %. Проте в колекціях дендрарію є велетні, вік яких наближається до 200 років, бо вони були посаджені в 40-х роках 19 століття під час закладання Народного саду (нині ЦПКІВ імені Тараса Шевченка), з яким межує Ботанічний сад.

Колекцію трав‘янистих багаторічників (близько 900 таксонів) складають квітково-декоративні, зокрема цибулинні, ґрунтопокривні та орнаментальні рослини: лілійні-130 видів і 180 сортів, півники-80 сортів, півонії, лілійники, жоржини, хости, хризантеми, астильби тощо. Також в колекціях Саду зберігається близько 100 таксонів рідкісних і зникаючих трав‘янистих видів флори України. Широко представлене флористичне різноманіття земної кулі у ботаніко-географічних та систематичних експозиціях фондової оранжереї на площі 858 м². Тут експонується понад 900 таксонів рослин, серед них — найархаїчніші з наземних видів — 27 видів папопотеподібних; 13 видів голонасінних, зокрема унікальні екземпляри саговника відігнутого і арарукарії кунінгамієвидної, що зберігаються в колекціях з 1902-1906 років, ровесницею саду є араукарія висока. Колекційні фонди є базою для навчального процесу і наукових досліджень, результати яких узагальнені в 8 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з фізіології рослин, а також в 19 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з ботаніки.

Десятки тисяч краян і гостей Буковини щороку відвідують Ботанічний сад з екскурсіями. Тисячі рослин, вирощених у розсадниках Саду, впроваджуються в зелене будівництво не тільки Буковини, а й інших областей України.

Див. також

Примітки

  1.
  2. . mtrk.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  3. . norway.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  4. . www.chnu.cv.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 1 квітня 2019.
  5. . www.chnu.edu.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 24 січня 2020.
  6. Свідоцтво про державну реєстрацію ЧЦ № 133-13пр від 14.11.2006 р.
  7. . osvita.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  8. Рейтинги Університету - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. www.chnu.edu.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
  9. Професорка факультету Олена Карлова отримала премію "The Andy". 23.06.2023
  10. Вперше в Україні: професорка з Чернівців здобула престижну премію з математики. // Автор: Христина Піцуряк. 24.06.2023, 19:57
  11. Ботанічний сад - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. www.chnu.edu.ua (укр.). Процитовано 5 грудня 2023.

Джерела

  • Т. В. Марусик Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 502. — .
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича в незалежній Україні: до 140-річчя від дня заснування: бібліогр. покажч. / М-во освіти і науки України, Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Наук. б-ка ; [уклад.: Н. М. Загородна, Н. І. Горюнова, Н. І. Ткач, В. І. Ряба ; наук. ред, авт. вступ. ст. Т. В. Марусик]. — Чернівці: Чернівец. нац. ун-т, 2015. — 512 с.
  • Кобилянський І. Чернівецький Університет. Ужгород, 1975.
  • Систематичний покажчик до видань Чернівецького Держ. Університету (1948 — червень 1965), Чернівці, 1965.
  • Університетський вісник // Засоби масової інформації Чернівецької області. — Чернівці, 1996. — С. 18. [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  • Університетський вісник // Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Букрек, 2004. — С. 46.
  • Університетська преса // Чернівецький університет. 1875—1995: Сторінки історії. — Чернівці: Рута, 1995. — С. 115.
  • Заполовський В. Чернівецька “Франціско Йозефіна” (роки війни 1914-1918) // Міні-космос Буковина: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-річчю Чернівецького університету. – Чернівці, 2006. – С. 67-79.
  • Alma Mater Francisco Josephina. Die deutschsprachige Nationalitäten-Universität in Czernowitz. Мюнхен, 1975.
  • Prokopowitsch E. Gründung, Entwicklung und Ende der Franz-Josephs Universität in Czernowitz. Clausthal-Zellerfeld, 1955.
  • Turczynski E. Die Universität Czernowitz. Buchenland 150 Jahre Deutschtum in der Bukowina. Мюнхен, 1961.

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чернівецький університет
  • Чернівецький університет поповнив список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
  • Резиденція буковинських митрополитів — перлина архітектури міста Чернівці. ЧНУ імені Юрія Федьковича [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.], 28 липня 2012, портал міста Чернівці vsemisto.info.
  • Степан Карачко. 4 жовтня Чернівецькому університетові виповнюється 135 років // Буковина толерантна [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Степан Карачко. 4 жовтня Чернівецькому університету виповнюється 144 роки (ДОКУМЕНТ) // БукІнфо [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Чернівецький університет (Резиденція митрополитів Буковини і Далмації) [ 30 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Чернівецький університет - спадщина ЮНЕСКО на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Bukovinskij universitet Cherniveckij Nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha derzhavnij vishij zaklad osviti IV rivnya akreditaciyi u misti Chernivci Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya FedkovichaChNU im Yuriya Fedkovicha riven akreditaciyi skladayetsya zChernivciNazva latinoyuYuriy Fedkovych Chernivtsi National UniversityTipnacionalnij doslidnickij universitetKrayinaUkrayinaRoztashuvannyaChernivciNazva na chestFedkovich Osip Yurij AdalbertovichZasnovano4 zhovtnya 1875RektorRoman PetrishinStudentiv15153Doktorantiv4Doktoriv161Profesoriv122Kandidativ623Vikladachiv935PrinalezhnistAsociaciya universitetiv Ukrayini European University AssociationChlenstvo uUniversitetske Agentstvo Frankofoniyi 1 Skladayetsya z10 fakultetiv 2 navchalno naukovih institutiv 1 koledzhFakulteti10VipusknikiKategoriya Vipuskniki Cherniveckogo universitetuAdresa58012 m Chernivci vul Kocyubinskogo 2Sajtwww chnu edu ua Chernivtsi University u VikishovishiIstoriya Francisko Jozefina nim Franz Josephs Universitat bula zasnovana 4 zhovtnya 1875 roku ukazom cisarya Franca Jozefa I na osnovi teologichnogo institutu sho isnuvav z 1827 roku z nimeckoyu vikladovoyu movoyu i z okremimi kafedrami ukrayinskoyi ta rumunskoyi mov i literatur Mav taki nazvi imeni Franca Jozefa Cherniveckij universitet imeni Franca Jozefa u 1875 1918 pp Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi 1919 1940 i Cherniveckij derzhavnij universitet pislya 1940 roku 1989 roku Cherniveckomu universitetovi prisvoyeno im ya Yuriya Fedkovicha Osip Yurij Fedkovich 11 veresnya 2000 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Cherniveckomu derzhavnomu universitetu imeni Yuriya Fedkovicha nadano status nacionalnogo Pershim rektorom stav vidomij uchenij i gromadskij diyach Kostyantin Tomashuk Tut vikladali i veli doslidnicku robotu vcheni yevropejskogo ta svitovogo rivnya ekonomist Jozef Shumpeter filosof Georg Elis Myuller yurist Gans Gross istorik Rajmund Fridrih Kajndl slavist Omelyan Kaluzhnyackij ukrayinist Stepan Smal Stockij kompozitor i pismennik Sidir Vorobkevich ta inshi dzherelo Za avstrijskoyi vladi universitet mav tri fakulteti pravoslavnoyi teologiyi pravnichij i filosofskij Na filosofskomu fakulteti kafedroyu ukrayinskoyi movi zaviduvali Klimentij Gankevich 1875 1876 I Onishkevich 1876 1882 S Smal Stockij 1885 1918 slov yanskih mov O Kaluzhnyackij 1875 1898 i Yevgen Kozak 1899 1919 kafedru praktichnogo bogosloviya ocholyuvav D Yeremijchuk 1899 1919 U cej chas v Cherniveckomu universiteti navchalisya krim bukovinciv takozh bagato galichan zokrema I Franko Les Martovich D Lukiyanovich gabilituvalisya V Milkovich z istoriyi Shidnoyi Yevropi zgodom profesor ChU 1895 1919 O Kolessa z ukrayinskoyi movi Sered rektoriv universitetu buli ukrayinci K Tomashuk 1875 1876 O Kaluzhnyackij 1889 1890 i Ye Kozak 1907 1908 1875 roku na zagalne chislo 208 studentiv ukrayinciv bulo 41 u 1914 na 1 198 303 priblizno stilki zh rumuniv najbilshe bulo yevreyiv i nimciv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni diyalnist universitetu bula porushena Postalo pitannya pro jogo perenesennya u glib Avstriyi Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi 1918 roku i priyednannya Bukovini do Rumunskogo korolivstva universitet do 1940 r vvazhali rumunskim vishim navchalnim zakladom U 1918 1940 pp universitet bulo rumunizovano skasovano ukrayinski kafedri a ukrayinskih profesoriv zvilneno Filosofskij fakultet podilili na dva filosofsko literaturnij i prirodoznavchij Dovgolitnim rektorom universitetu za rumunskogo chasu buv I Nistor Na prirodoznavchomu fakulteti dovgi roki pracyuvali vidomi vcheni Kostyantin Gormuzaki ta Karl Peneke 1920 roku na 1 671 studentiv bulo 239 ukrayinciv u 1933 na Z 247 studentiv bulo 2117 rumuniv 679 yevreyiv 199 nimciv 155 ukrayinciv 57 polyakiv 40 inshih 1940 roku pislya priyednannya Bukovini do URSR universitet reorganizovano u derzhavnij vishij navchalnij zaklad z ukrayinskoyu movoyu navchannya ta podileno na sim fakultetiv a z 1955 na odinadcyat istorichnij filosofskij inozemnih mov geografichnij biologichnij himichnij fiziko matematichnij ekonomichnij tehnichnij i zaochnij bula 51 kafedra Teologichnij fakultet bulo likvidovano Zaprovadzhene zaochne vechirnye navchannya ta aspiranturu U 1976 1977 pp bulo blizko 10 000 studentiv u tomu chisli 38 zaochnikiv ta blizko 500 vikladachiv u tomu chisli 26 profesoriv i doktoriv nauk blizko 290 docentiv i kandidativ nauk Universitet sogodniPri universiteti ye ryad doslidnih ustanov botanichnij sad zasnovanij 1877 r biologichna doslidna baza v Zhuchci laboratoriyi fiziki napivprovidnikiv i termodinamiki eksperimentalnij ribozavod sejsmichna i meteorologichna stanciyi chotiri muzeyi istoriko arhitekturnij muzejnij kompleks istoriyi universitetu prirodnichij etnografiyi ta starodavnoyi istoriyi Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha poshtova marka Ukrayini 2015 Cherniveckij nacionalnij universitet vidaye Naukovi zapiski u 1945 1967 z yavilosya 58 tt monografiyi 84 pidruchniki 65 29 chervnya 2011 r 35 ta sesiya komitetu Svitovoyi spadshini YuNESKO uhvalila rishennya pro vklyuchennya do spisku Svitovoyi kulturnoyi spadshini centralnogo korpusu universitetu kolishnoyi rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi U 2013 roci otrimav mecenatsku dopomogu na rekonstrukciyu budivel zakladu vid Dmitra Firtasha Kerivniki blagodijnogo fondu FIRTASH Foundation Dmitro ta Lada Firtash vruchili rektoru universitetu Stepanu Melnichuku sertifikat na 8 mln grn na restavracijni roboti Rezidenciyi U 2016 roci zgidno z rishennyam Kabinetu ministriv Ukrayini do Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha priyednano Studenti ta vikladachi BDFEU protestuvali proti takogo rishennya a rektor Volodimir Pryadko nazvav proces rejderskim zahoplennyam Priyednannya vidbulosya pislya znachnogo pogirshennya yakosti vikladannya i znan v BDFEU v 2015 roci u rejtingu VNZ Top 200 Ukrayina Bukovinskij derzhavnij finansovo ekonomichnij universitet posiv 188 misce v toj chas yak Cherniveckij nacionalnij universitet 24 te U 2016 roci Ukrayinsko skandinavskij centr spilno z ChNU proviv pershu ukrayino norvezku litnyu shkolu Z veresnya 2018 roku v Cherniveckomu nacionalnomu universiteti imeni Yuriya Fedkovicha vidbuvsya EUROSCI onlajn kurs z pitan yevrointegraciyi modul imeni Zhana Mone Strategichni komunikaciyi Rektorom universitetu z kvitnya 2019 roku ye doktor fiziko matematichnih nauk profesor Roman Ivanovich Petrishin Naukova bibliotekaNaukova biblioteka universitetu maye shist viddiliv komplektuvannya ta naukovoyi obrobki dokumentiv zberigannya fondiv abonementiv ridkisnih knig ta rukopisiv informacijno bibliografichnoyi ta naukovo metodichnoyi roboti informacijnih tehnologij ta komp yuternogo zabezpechennya Z 2003 r strukturnim pidrozdilom knigozbirni stala Avstrijska biblioteka Centru bukovinoznavstva pri universiteti Abonementiv 5 chitalnih zaliv 5 500 misc Knigozbirnya bula zasnovana v 1852 roci yak Krajova biblioteka persha publichna biblioteka na Bukovini vid 1875 r roku zasnuvannya Cherniveckogo universitetu universitetska biblioteka Zagalnij fond biblioteki na 01 01 2024 narahovuye bilshe 2 6 mln primirnikiv Sered nih 1 228 tis primirnikiv naukovoyi literaturi 172 tis pidruchnikiv ta navchalnih posibnikiv 644 tis primirnikiv zhurnaliv 96 tis primirnikiv hudozhnoyi literaturi Fond zarubizhnih vidan nalichuye 396 tis tvoriv nimeckoyu rumunskoyu anglijskoyu latinskoyu polskoyu starogreckoyu francuzkoyu gebrajskoyu yidish ta inshimi movami U fondi ridkisnih knig ta rukopisiv zberigayetsya bilshe 71 tis prim inkunabuli paleotipi vitchiznyani ta inozemni starodruki osobisti arhivi V Simovicha profesora Lvivskogo universitetu Ye Kozaka profesora Cherniveckogo universitetu K Rajfenkugelya direktora biblioteki Cherniveckogo universitetu kolekciyi Tomashuka pershogo rektora Cherniveckogo universitetu I Karbulickogo I Spivaka ta in Najcinnisha kniga datuyetsya HIII st Vona napisana na pergamenti latinskoyu movoyu U comu fondi zberigayutsya takozh knigi Mariyi Luyizi druzhini Napoleona I cisarya Franca Josifa I profesoriv universitetu S Smal Stockogo Iona Sbiyeri ta in U chitalnomu zali naukovoyi literaturi viddilu obslugovuvannya rozmishena privatna biblioteka A Zhukovskogo ukrayinskogo istorika gromadskogo i politichnogo diyacha dijsnogo chlena Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka providnogo ukrayinista u Franciyi Rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 19 veresnya 2002 roku 472 r Fond rukopisiv starodrukiv ridkisnih vidan ta fond Bukovinenziya naukovoyi biblioteki Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yu Fedkovicha viznano naukovim ob yektom sho stanovit nacionalne nadbannya Fakulteti i kafedriNavchalno naukovij institut biologiyi himiyi ta bioresursiv Kafedra biohimiyi ta biotehnologiyi Kafedra ekologiyi ta biomonitoringu Kafedra geomatiki zemleustroyu ta agromenedzhmentu Kafedra himiyi ta ekspertizi harchovoyi produkciyi Navchalno naukovij institut fiziko tehnichnih ta komp yuternih nauk Kafedra elektroniki i energetiki Kafedra korelyacijnoyi optiki Kafedra optiki ta vidavnicho poligrafichnoyi spravi Kafedra radiotehniki ta informacijnoyi bezpeki Kafedra komp yuternih nauk Kafedra komp yuternih sistem ta merezh Kafedra matematichnih problem upravlannya i kibernetiki Kafedra programnogo zabezpechennya komp yuternih sistem Kafedra informacijnih tehnologij ta komp yuternoyi fiziki Kafedra profesijnoyi ta tehnologichnoyi osviti i zagalnoyi fiziki Kafedra termoelektriki ta medichoyi fiziki Fakultet arhitekturi budivnictva ta dekorativno prikladnogo mistectva Kafedra arhitekturi ta zberezhennya ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Kafedra budivnictva Kafedra dekorativno prikladnogo mistectva ta obrazotvorchogo mistectva Kafedra mistobuduvannya ta urbanistiki Kafedra geografiyi Ukrayini ta regionalistiki Kafedra ekonomichnoyi geografiyi ta ekologichnogo menedzhmentu Kafedra fizichnoyi geografiyi geomorfologiyi ta paleografiyi Kafedra geodeziyi kartografiyi ta upravlinnya teritoriyami Ekonomichnij fakultet Kafedra biznesu ta upravlinnya personalom Kafedra ekonomiko matematichnogo modelyuvannya Kafedra ekonomichnoyi teoriyi menedzhmentu ta administruvannya Kafedra marketingu innovacij ta regionalnogo rozvitku Kafedra mizhnarodnoyi ekonomiki Kafedra obliku analizu i auditu Kafedra finansiv i kreditu Fakultet inozemnih mov Kafedra anglijskoyi movi Kafedra germanskogo zagalnogo i porivnyalnogo movoznavstva Kafedra inozemnih mov dlya gumanitarnih fakultetiv Kafedra inozemnih mov dlya prirodnichih fakultetiv Kafedra komunikativnoyi lingvistiki ta perekladu Kafedra romanskoyi filologiyi ta perekladu Fakultet istoriyi politologiyi ta mizhnarodnih vidnosin Kafedra vsesvitnoyi istoriyi Kafedra istoriyi Ukrayini Kafedra mizhnarodnih vidnosin ta suspilnih komunikacij Kafedra politologiyi ta derzhavnogo upravlinnya Kafedra suchasnih inozemnih mov ta perekladu Fakultet matematiki ta informatiki Kafedra algebri ta informatiki Kafedra diferencialnih rivnyan Kafedra matematichnogo analizu Kafedra matematichnogo modelyuvannya Kafedra prikladnoyi matematiki ta informacijnih tehnologij Fakultet pedagogiki psihologiyi ta socialnoyi roboti Kafedra pedagogiki ta socialnoyi roboti Kafedra muziki Kafedra pedagogiki ta metodiki pochatkovoyi osviti Kafedra pedagogiki ta psihologiyi doshkilnoyi ta specialnoyi osviti Kafedra praktichnoyi psihologiyi Kafedra psihologiyi Fakultet fizichnoyi kulturi ta zdorov ya lyudini Kafedra vijskovoyi pidgotovki Kafedra fizichnoyi reabilitaciyi ergoterapiyi ta domedichnoyi dopomogi Kafedra fizichnoyi kulturi ta osnov zdorov ya Kafedra teoriyi ta metodiki fizichnogo vihovannya Kafedra fizichnogo vihovannya Filologichnij fakultet Kafedra zhurnalistiki Kafedra zarubizhnoyi literaturi ta teoriyi literaturi Kafedra istoriyi ta kulturi ukrayinskoyi movi Kafedra rumunskoyi ta klasichnoyi filologiyi Kafedra suchasnoyi ukrayinskoyi movi Kafedra ukrayinskoyi literaturi Kafedra filosofiyi ta kulturologiyi Yuridichnij fakultet Kafedra publichnogo prava Kafedra kriminalnogo prava Kafedra Mizhnarodnogo prava ta porivnyalnogo pravoznavstva Kafedra procesualnogo prava Kafedra teoriyi prava ta prav lyudini Kafedra privatnogo prava Vidokremlenij strukturnij pidrozdil Fahovij koledzh Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Universitetskij visnikSeminarska cerkva Rektoratom universitetu bulo zasnovano bagatotirazhnu shotizhnevu gazetu Za stalinski kadri redaktor P Vasilinenko naklad 400 prim pershij nomer yakoyi vijshov 1 veresnya 1947 roku U 1956 roci gazetu bulo perejmenovano na Radyanskij student a z listopada 1990 r na Universitetskij visnik Redakciyu gazeti u rizni chasi ocholyuvali D I Oryehov M T Shapeta P V Mihajlina D S Grigorash M I Litvinenko L I Vasyuk F P Pogrebennik Ya I Pashuk A O Farion V K Borolyuk A V Tarasova I S Rusnak V S Filipchuk Nagorodi ta reputaciyaOrden Trudovogo Chervonogo prapora Stanom na kviten 2020 roku Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yu Fedkovicha zajmaye p yate misce u rejtingu vishih navchalnih zakladiv Ukrayini za pokaznikami naukometrichnoyi bazi danih Scopus yaka zabezpechuye oblik publikacij naukovciv ustanov i statistiku yih citovanosti U 2023 mu roci universitet posiv 6 te misce za pokaznikami naukometrichnoyi bazi danih Scopus u konsolidovanomu rejtingu znahoditsya na 6 mu misci u rejtingu najlipshih klasichnih ZVO Ukrayini na 4 mu misci za rejtingom Top 200 Ukrayina na 10 mu misci Universitet naroshuye svoyi poziciyi u spiskah najproduktivnishih naukovih organizacij svitu za vsesvitnim rejtingom mizhnarodnoyi agenciyi SCImago ta mizhnarodnim rejtingom universitetiv Times Higher Education vhodit v desyatku ZVO Ukrayini World University Rankings 1201 1500 Engineering 1001 Physical sciences 1001 dani na 2024 rik Universitet vchergove uvijshov do rejtingiv QS World University Rankings Europe 2024 minulorichna nazva QS EECA University Rankings 2022 ta posiv 601 misce sered universitetiv Yevropi a takozh 103 misce sered zakladiv vishoyi osviti viklyuchno Shidnoyi Yevropi Round University Rankings i Nature Index Na zavershennya 2022 roku pidtrimannyam dobroyi tradiciyi stav chergovij prestizhnij rejting z naukovcyami nashogo universitetu V odnomu z najprestizhnishih svitovih rejtingiv naukovciv yakij formuye grupa vchenih analitikiv Stenfordskogo universitetu SShA nash universitet predstavlenij 5 vikladachami naukovcyami za ves period fahovoyi diyalnosti ta 4 vikladachami ta naukovcyami za 2021 rik Cogo roku spisok u rejtingu Stenfordskogo universitetu odnogo z najkrashih universitetiv svitu vidpovidno do QS World University Rankings nalichuye majzhe 200 tis naukovciv svitu z nih 92 vchenih z Ukrayini ta chetvero z Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha profesori navchalno naukovogo institutu fiziko tehnichnih i komp yuternih nauk Oleg Angelskij Oleksandr Ushenko Yurij Ushenko ta Klavdiya Zenkova V chervni 2023 roku profesorka kafedri matematichnogo analizu fakultetu matematiki ta informatiki Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Olena Karlova v Universiteti Luyidzhi Vanvitelli m Kazerta Italiya de prohodiv 45 j Mizhnarodnij simpozium z dijsnogo analizu otrimala nagorodu The Andrew Bruckner Award 2023 The Andy Botanichnij sadBotanichnij sad Cherniveckogo nacionalnogo universitetu ye odniyeyu z najstarishih botanichnih ustanov Ukrayini Jogo zasnovano v drugij polovini 19 stolittya Pitannya pro stvorennya botanichnogo sadu yak bazi dlya rozvitku biologichnih doslidzhen postalo odrazu zh pislya vidkrittya na Bukovini u 1875 r universitetu V toj period u sadovo parkovomu budivnictvi vse bilshogo znachennya nabuvav romantichnij stil Chest stvorennya proektu Botanichnogo sadu bulo nadano cisarsko korolivskomu botanichnomu sadivniku Lvivskogo universitetu Karlu Baueru Bulo virisheno nadati Sadu landshaftnogo harakteru rozbiti jogo na kilka gazonnih parteriv po periferiyi visadzhuvati grupi trav yanistih roslin a v centri grupuvati za rodovimi kompleksami dereva j kushi okremo bulo zaplanovano dilyanki dlya bagatorichnih i odnorichnih roslin 9 chervnya 1876 r proekt Sadu buv podanij do rozglyadu Pereviriv i zatverdiv jogo golova pravlinnya cisarsko korolivskogo universitetu Franca Jozefa v Chernivcyah profesor doktor Eduard Tangl i na zasidanni Akademichnogo senatu zaproponovanij proekt bulo rozglyanuto j shvaleno 13 lipnya 1876 r na zasidanni radi gromadi Chernivciv pid golovuvannyam burgomistra Ambroza bulo prijnyate rishennya pro bezkoshtovne vidilennya universitetu zemelnoyi dilyanki pid Botanichnij sad Zakladannya dendrariyu pid kerivnictvom Karla Bauera trivalo she 11 rokiv Derevni ekzoti zavozili z yevropejskih rozsadnikiv zokrema z Muskau a sadzhanci miscevih porid buli bezkoshtovno peredani direkciyeyu pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini Botanichnij sad cisarsko korolivskogo universitetu v m Chernivci vprodovzh 60 rokiv buv yedinim botanichnim sadom na Prikarpatti i stav yaskravim vtilennyam arhitekturnih tendencij togo periodu Pershim direktorom Botanichnogo sadu stav profesor Eduard Tangl 1877 1905 zgodom vin ocholiv Institut botaniki sho roztashuvavsya na teritoriyi Sadu Pid jogo kerivnictvom buli zbudovani kolekcijni ta dopomizhni oranzhereyi administrativnij korpus z kvartiroyu dlya inspektora Sadu lekcijnoyu zaloyu i robochoyu kimnatoyu dlya provedennya zanyat kimnatoyu dlya pomichnika budinochok dlya storozha ta gospodarski budivli Kolekciyi botanichnogo sadu Cherniveckogo universitetu v 1914 r narahovuvali 1500 vidiv roslin perevazhna bilshist yakih miscevi vidi U 1918 r Bukovina perejshla do skladu boyarskoyi Rumuniyi i Sad pidporyadkovuyetsya institutu botaniki Ocholiv jogo bukovinec Mihayil Gushulyak 1887 1960 Botanichni doslidzhennya provodili profesori institutu F Prokopiyan Prokopovich stela z jogo imenem donini prikrashaye odin iz zatishnih kutochkiv Sadu M Gushulyak R Prokopovich inspektor Sadu K Bauer U sadu takozh pracyuvali S Sirchinskij Fr Ustianovich P Preskurea K Kohler E Gnida asistentami Sadu v rizni roki buli A Mildorf M Drachinskij z 1926 roku E Copa Osnovna uvaga pridilyalas klasifikaciyi flori sistematici i filogeniyi okremih rodiv Z priyednannyam Bukovini do Ukrayini v 1940 r Sad perehodit u rozporyadzhennya Cherniveckogo derzhavnogo universitetu Osnovnim napryamkom jogo diyalnosti staye introdukciya i aklimatizaciya roslin Vidayutsya pershi drukovani spiski nasinnya Z 1944 r jogo ocholyuye profesor G H Molotkovskij z 1950 docent M V Oryehov a piznishe profesor I V Artemchuk docenti Z K Kostevich V V Danishuk M G Murzenko z 1972 r po 1985 r d b n prof B K Termena z 1986 r po 1996 r k b n st n s V O Gavrilyuk z 1996 r po 2003 r st n s L G Galicka z 2003r po 2011 st n s M I Viklyuk z 2011r po 2014 m n s I I Morozova z 2014 r k b n st n s T O Derevenko Pid yih kerivnictvom vidbudovano oranzhereyi ta ekspoziciyi nalagodzheni zv yazki bilsh nizh iz 180 krayinami vidani pershi drukovani spiski nasinnya sporudzheno ekspozicijnu oranzhereyu prokladeno dorizhki z tverdim pokrittyam V 1969 r Botanichnij sad nabuv statusu naukovoyi ustanovi V 1983 r jogo vklyucheno do prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini a v 1992 r nadano status zapovidnogo ob yekta zagalnoderzhavnogo znachennya Botanichnij sad zagalnoderzhavnogo znachennya sogodni ye odnim z naukovih pidrozdiliv Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yu Fedkovicha Do 2003 roku isnuvalo dva viddili introdukciyi i flori pislya 2003 bulo stvoreno chotiri dendrologiyi trav yanistih roslin tropichnih i subtropichnih roslin parkoznavstva V Sadu takozh funkcionuyut nasinnyeva laboratoriya naukova biblioteka i gerbarij Naukovi doslidzhennya ta utrimannya kolekcij zdijsnyuvali 12 naukovih spivrobitnikiv v tomu chisli 3 kandidati biologichnih nauk pislya vivedennya zi shtatu posad naukovih spivrobitnikiv u 2011 roci kuratorami kolekcij ye 4 providni fahivci i 6 fahivciv riznih kategorij Na porivnyano nevelikih ploshah zagalna plosha 8 2 ga z nih zahishenij grunt 1125 m2 parnikove gospodarstvo 360 m2 zoseredzheno zhivi kolekciyi sho nalichuyut ponad 3 3 tis taksoniv Dendrarij sformovanij vidpovidno do principu rodovih kompleksiv za kilkistyu blizko 1200 taksoniv vikom i naukovoyu cinnistyu predstavlenih ekzotiv ye odnim z providnih sered universitetskih botanichnih sadiv Ukrayini z 2002 roku zgidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vnesenij do pereliku ob yektiv sho stanovlyat nacionalne nadbannya Osoblivu cinnist mayut ekzoti sho zbereglis z chasiv zasnuvannya Sadu yih majzhe 10 Prote v kolekciyah dendrariyu ye veletni vik yakih nablizhayetsya do 200 rokiv bo voni buli posadzheni v 40 h rokah 19 stolittya pid chas zakladannya Narodnogo sadu nini CPKIV imeni Tarasa Shevchenka z yakim mezhuye Botanichnij sad Kolekciyu trav yanistih bagatorichnikiv blizko 900 taksoniv skladayut kvitkovo dekorativni zokrema cibulinni gruntopokrivni ta ornamentalni roslini lilijni 130 vidiv i 180 sortiv pivniki 80 sortiv pivoniyi lilijniki zhorzhini hosti hrizantemi astilbi tosho Takozh v kolekciyah Sadu zberigayetsya blizko 100 taksoniv ridkisnih i znikayuchih trav yanistih vidiv flori Ukrayini Shiroko predstavlene floristichne riznomanittya zemnoyi kuli u botaniko geografichnih ta sistematichnih ekspoziciyah fondovoyi oranzhereyi na ploshi 858 m Tut eksponuyetsya ponad 900 taksoniv roslin sered nih najarhayichnishi z nazemnih vidiv 27 vidiv papopotepodibnih 13 vidiv golonasinnih zokrema unikalni ekzemplyari sagovnika vidignutogo i ararukariyi kuningamiyevidnoyi sho zberigayutsya v kolekciyah z 1902 1906 rokiv rovesniceyu sadu ye araukariya visoka Kolekcijni fondi ye bazoyu dlya navchalnogo procesu i naukovih doslidzhen rezultati yakih uzagalneni v 8 kandidatskih ta 1 doktorskij disertaciyah z fiziologiyi roslin a takozh v 19 kandidatskih ta 1 doktorskij disertaciyah z botaniki Desyatki tisyach krayan i gostej Bukovini shoroku vidviduyut Botanichnij sad z ekskursiyami Tisyachi roslin viroshenih u rozsadnikah Sadu vprovadzhuyutsya v zelene budivnictvo ne tilki Bukovini a j inshih oblastej Ukrayini Div takozhPochesni doktori ta profesori Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Naukova biblioteka Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Cholovicha horova kapela ChNU im Yu Fedkovicha Dzvin Vipuskniki Cherniveckogo universitetu Rektori Cherniveckogo universitetu Rezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi Yuridichnij fakultet Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya FedkovichaPrimitki mtrk com ua Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 norway mfa gov ua ua Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 www chnu cv ua Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 1 kvitnya 2019 www chnu edu ua Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2020 Svidoctvo pro derzhavnu reyestraciyu ChC 133 13pr vid 14 11 2006 r osvita ua Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Rejtingi Universitetu Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha www chnu edu ua ukr Procitovano 30 listopada 2023 Profesorka fakultetu Olena Karlova otrimala premiyu The Andy 23 06 2023 Vpershe v Ukrayini profesorka z Chernivciv zdobula prestizhnu premiyu z matematiki Avtor Hristina Picuryak 24 06 2023 19 57 Botanichnij sad Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha www chnu edu ua ukr Procitovano 5 grudnya 2023 DzherelaT V Marusik Cherniveckij nacionalnij universitet im Yu Fedkovicha 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 502 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha v nezalezhnij Ukrayini do 140 richchya vid dnya zasnuvannya bibliogr pokazhch M vo osviti i nauki Ukrayini Chernivec nac un t im Yu Fedkovicha Nauk b ka uklad N M Zagorodna N I Goryunova N I Tkach V I Ryaba nauk red avt vstup st T V Marusik Chernivci Chernivec nac un t 2015 512 s Kobilyanskij I Cherniveckij Universitet Uzhgorod 1975 Sistematichnij pokazhchik do vidan Cherniveckogo Derzh Universitetu 1948 cherven 1965 Chernivci 1965 Universitetskij visnik Zasobi masovoyi informaciyi Cherniveckoyi oblasti Chernivci 1996 S 18 12 listopada 2017 u Wayback Machine Universitetskij visnik Informacijnij prostir Bukovini Chernivci Bukrek 2004 S 46 Universitetska presa Cherniveckij universitet 1875 1995 Storinki istoriyi Chernivci Ruta 1995 S 115 Zapolovskij V Chernivecka Francisko Jozefina roki vijni 1914 1918 Mini kosmos Bukovina Materiali Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 130 richchyu Cherniveckogo universitetu Chernivci 2006 S 67 79 Alma Mater Francisco Josephina Die deutschsprachige Nationalitaten Universitat in Czernowitz Myunhen 1975 Prokopowitsch E Grundung Entwicklung und Ende der Franz Josephs Universitat in Czernowitz Clausthal Zellerfeld 1955 Turczynski E Die Universitat Czernowitz Buchenland 150 Jahre Deutschtum in der Bukowina Myunhen 1961 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cherniveckij universitet Cherniveckij universitet popovniv spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Rezidenciya bukovinskih mitropolitiv perlina arhitekturi mista Chernivci ChNU imeni Yuriya Fedkovicha 27 bereznya 2013 u Wayback Machine 28 lipnya 2012 portal mista Chernivci vsemisto info Stepan Karachko 4 zhovtnya Cherniveckomu universitetovi vipovnyuyetsya 135 rokiv Bukovina tolerantna 17 travnya 2021 u Wayback Machine Stepan Karachko 4 zhovtnya Cherniveckomu universitetu vipovnyuyetsya 144 roki DOKUMENT BukInfo 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Cherniveckij universitet Rezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi 30 kvitnya 2015 u Wayback Machine Cherniveckij universitet spadshina YuNESKO na YouTube

Дата публікації:
Топ