Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Феодосій Миколайович Чернишов рос дореф Ѳеодосій Николаевичъ Чернышевъ нар 12 24 вересня 1856 18560924 Київ пом 2 15 січ

Чернишов Феодосій Миколайович

Чернишов Феодосій Миколайович

Феодосій Миколайович Чернишов, рос. дореф. Ѳеодосій Николаевичъ Чернышевъ; нар. 12 (24) вересня 1856(18560924), Київ — пом. 2 (15) січня 1914) — російський геолог і палеонтолог, дійсний член Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук, директор Геологічного комітету, голова відділення фізичної географії Російського географічного товариства.

Чернишов Феодосій Миколайович
рос. Феодосий Николаевич Чернышёв
image
Народився12 (24) вересня 1856[1]
Київ, Російська імперія[2]
Помер2 (15) січня 1914[3] (57 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняСмоленське православне кладовище
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьгеолог, палеонтолог, мандрівник-дослідник
Alma materСанкт-Петербурзький гірничий інститут[d] (1880)
Галузьгеологія, палеонтологія і географія
ЗакладГеологічний комітет
Відомі учніСтепанов Павло Іванович[4]
ЧленствоПетербурзька академія наук
Геттінгенська академія наук
Російська академія наук
Нагороди
Систематик живої природи
image


Біографія

Феодосій Миколайович народився 1856 року в Києві, навчався в київській гімназії, потім у Морському училищі та Петербурзькому гірничому інституті, закінчивши який у 1880 році, почав проводити геологічні дослідження на Середньому Уралі. У 1882 році він обраний до складу Геологічного комітету, а в 1903 році призначений його директором. У 1897 році став ад'юнктом Петербурзької академії наук, у 1899 році — екстраординарним, а в 1909 році — ординарним академіком. У 80-х роках XIX століття щорічно працював на Південному Уралі. В результаті проведених польових досліджень він розробив стратиграфію палеозойських відкладень Уралу, підтверджену рядом палеонтологічних монографій (1884—1893). Стратиграфічна схема Чернишова використовувалася і для подальших робіт не тільки на Уралі, але і на Алтаї, в Арктиці і Середній Азії. Наприкінці 1880-х років він керував науковою експедицією, направленою на вивчення Тиманського краю, з 1892 року кілька років очолював роботи по геологічній зйомці Донбасу, в 1895 році проводив дослідження на Новій Землі, в 1899—1902 роках — на Шпіцбергені, де він був начальником експедиції з організації градусних вимірювань.

У 1903 році Чернишов займався вивченням Андижанського землетрусу в Ферганській області. Очолював відділення фізичної географії Імператорського російського географічного товариства.

Він активно брав участь у роботах сесій Міжнародного геологічного конгресу. Був почесним членом багатьох російських та іноземних наукових установ і товариств. Його ім'ям названо кряж на Північному Уралі, хребет в Амурській області та ряд інших географічних об'єктів.

Феодосій Чернишов удостоєний багатьох премій і медалей від мінералогічного товариства та академії наук, а також вищої Костянтинівської медалі Імператорського російського географічного товариства.

Похований на Смоленському православному кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Громадська позиція

  • Академік Феодосій Чернишов в листі від 22 лютого 1905 року виразно охарактеризував важке становище науки і вищої школи в Російській імперії:

«У країні, де устрій наукових інститутів залежить ще недавно цілком від розсуду міністра фінансів, наука була терпима для декоруму, але не як той стимул, без якого немислимий розумовий прогрес народу. Хто не знає, що в Росії нерідко викидалися значні суми на непотрібні, але окозамтльні затії, в той час як наші вищі школи і наукові інститути не можуть здійснити найнеобхідніші витрати... У наших університетах із введенням статуту 1884 року благодушествують часто-густо бездарні і відсталі від науки професори і в той же час звільняються найталановитіші люди, примушені потім або остаточно кинути професорську діяльність, або читати лекції на чужині».

— Ф. М. Чернишов

Наукові праці

Найбільш значні публікації Ф. Чернишова:

  • Матеріали з вивчення девонських відкладень Росії (1884)
  • Фауна нижнього девону західного схилу Уралу (1885)
  • Фауна сусіднього і верхнього девону західного схилу Уралу (1887)
  • Опис центральної частини Південного Уралу (1889)
  • Aperçu sur les depôts posttertiaires au Nord et à l'est de la Russie d'europe (1891)
  • Фауна нижнього девону східного схилу Уралу (1893)
  • Орографічний нарис 139 листа геологічної карти Росії (спільно з А. Карпінським, 1897)
  • Верхньокам'яновугільні брахіоподи Уралу і Тімана (1902)

Нагороди та премії

Ушанування пам'яті

Іменем Феодосія Чернишова названі:

  • Центральний науково-дослідний геологорозвідувальний музей імені академіка Ф. М. Чернишова
  • Гряда Чернишова — Полярний урал.

Примітки

  1. https://bigenc.ru/geology/text/4683703
  2. Чернышёв Феодосий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. https://www.ras.ru/nappelbaum/144ae5bc-4434-4b69-863c-b9cc02476270.aspx?hidetoc=0
  5. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь. — Т. 38а. — СПб.: 1903. — С. 687—688.
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2021.
  7. Предтеченский А. В., Кольцов А. В. Из истории Академии наук в период революции 1905-1907 годов // Вестник АН СССР. — 1955. — № 3. — С. 84.
  8. Чернышев Ф. Н. Верхнекаменноугольные брахиоподы Урала и Тимана: Вып. 1. СПб.: тип. М. Стасюлевича, 1902. [2], VIII, 749, [3] с.; Вып. 2. Атлас. 63 л. (Труды Геологического комитета. Т. 16. Вып. 2).

Література

  • Карпинский А. П. Феодосий Николаевич Чернышев // Известия Академии наук. — 1914. — № 2 (1 липня).
  • Памяти Феодосия Николаевича Чернышева // Известия геологического комитета. — 1914. — Т. 33, № 1 (1 липня).
  • Наливкин Д. В. Феодосий Николаевич Чернышев // Люди русской науки. — М.—Л., 1948. — Т. 1.
  • Анисимов Ю. О. Академик Феодосий Николаевич Чернышев (к 100-летию со дня рождения) // Нариси з історії техніки. — Киев : Изд-во АН УРСР, 1956. — Вип. 3 (1 липня).
  • Шаталов Н. Н. Видатний геолог-наймач і стратиграф Донбасу Феодосій Миколайович Чернишов (До 160-річчя з дня народження) // Геол. журн. — 2016. — № 3. — С. 120—123.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Feodosij Mikolajovich Chernishov ros doref Ѳeodosij Nikolaevich Chernyshev nar 12 24 veresnya 1856 18560924 Kiyiv pom 2 15 sichnya 1914 rosijskij geolog i paleontolog dijsnij chlen Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk direktor Geologichnogo komitetu golova viddilennya fizichnoyi geografiyi Rosijskogo geografichnogo tovaristva Chernishov Feodosij Mikolajovichros Feodosij Nikolaevich ChernyshyovNarodivsya12 24 veresnya 1856 1 Kiyiv Rosijska imperiya 2 Pomer2 15 sichnya 1914 3 57 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistgeolog paleontolog mandrivnik doslidnikAlma materSankt Peterburzkij girnichij institut d 1880 Galuzgeologiya paleontologiya i geografiyaZakladGeologichnij komitetVidomi uchniStepanov Pavlo Ivanovich 4 ChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Rosijska akademiya naukNagorodiKostyantinivska medalSistematik zhivoyi prirodiBiografiyaFeodosij Mikolajovich narodivsya 1856 roku v Kiyevi navchavsya v kiyivskij gimnaziyi potim u Morskomu uchilishi ta Peterburzkomu girnichomu instituti zakinchivshi yakij u 1880 roci pochav provoditi geologichni doslidzhennya na Serednomu Urali U 1882 roci vin obranij do skladu Geologichnogo komitetu a v 1903 roci priznachenij jogo direktorom U 1897 roci stav ad yunktom Peterburzkoyi akademiyi nauk u 1899 roci ekstraordinarnim a v 1909 roci ordinarnim akademikom U 80 h rokah XIX stolittya shorichno pracyuvav na Pivdennomu Urali V rezultati provedenih polovih doslidzhen vin rozrobiv stratigrafiyu paleozojskih vidkladen Uralu pidtverdzhenu ryadom paleontologichnih monografij 1884 1893 Stratigrafichna shema Chernishova vikoristovuvalasya i dlya podalshih robit ne tilki na Urali ale i na Altayi v Arktici i Serednij Aziyi Naprikinci 1880 h rokiv vin keruvav naukovoyu ekspediciyeyu napravlenoyu na vivchennya Timanskogo krayu z 1892 roku kilka rokiv ocholyuvav roboti po geologichnij zjomci Donbasu v 1895 roci provodiv doslidzhennya na Novij Zemli v 1899 1902 rokah na Shpicbergeni de vin buv nachalnikom ekspediciyi z organizaciyi gradusnih vimiryuvan U 1903 roci Chernishov zajmavsya vivchennyam Andizhanskogo zemletrusu v Ferganskij oblasti Ocholyuvav viddilennya fizichnoyi geografiyi Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva Vin aktivno brav uchast u robotah sesij Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu Buv pochesnim chlenom bagatoh rosijskih ta inozemnih naukovih ustanov i tovaristv Jogo im yam nazvano kryazh na Pivnichnomu Urali hrebet v Amurskij oblasti ta ryad inshih geografichnih ob yektiv Feodosij Chernishov udostoyenij bagatoh premij i medalej vid mineralogichnogo tovaristva ta akademiyi nauk a takozh vishoyi Kostyantinivskoyi medali Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva Pohovanij na Smolenskomu pravoslavnomu kladovishi v Sankt Peterburzi Gromadska poziciyaAkademik Feodosij Chernishov v listi vid 22 lyutogo 1905 roku virazno oharakterizuvav vazhke stanovishe nauki i vishoyi shkoli v Rosijskij imperiyi U krayini de ustrij naukovih institutiv zalezhit she nedavno cilkom vid rozsudu ministra finansiv nauka bula terpima dlya dekorumu ale ne yak toj stimul bez yakogo nemislimij rozumovij progres narodu Hto ne znaye sho v Rosiyi neridko vikidalisya znachni sumi na nepotribni ale okozamtlni zatiyi v toj chas yak nashi vishi shkoli i naukovi instituti ne mozhut zdijsniti najneobhidnishi vitrati U nashih universitetah iz vvedennyam statutu 1884 roku blagodushestvuyut chasto gusto bezdarni i vidstali vid nauki profesori i v toj zhe chas zvilnyayutsya najtalanovitishi lyudi primusheni potim abo ostatochno kinuti profesorsku diyalnist abo chitati lekciyi na chuzhini F M ChernishovNaukovi praciNajbilsh znachni publikaciyi F Chernishova Materiali z vivchennya devonskih vidkladen Rosiyi 1884 Fauna nizhnogo devonu zahidnogo shilu Uralu 1885 Fauna susidnogo i verhnogo devonu zahidnogo shilu Uralu 1887 Opis centralnoyi chastini Pivdennogo Uralu 1889 Apercu sur les depots posttertiaires au Nord et a l est de la Russie d europe 1891 Fauna nizhnogo devonu shidnogo shilu Uralu 1893 Orografichnij naris 139 lista geologichnoyi karti Rosiyi spilno z A Karpinskim 1897 Verhnokam yanovugilni brahiopodi Uralu i Timana 1902 Nagorodi ta premiyiOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya 1886 Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya 1890 Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya 1894 Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya 1896 Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya 1903 Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya 1906 Premiya imeni L A Spendiarova 1906 na 10 mu Mizhnarodnomu geologichnomu kongresi u Mehiko za robotu Verhnokam yanovugilni brahiopodi Uralu i Timanu Ushanuvannya pam yatiImenem Feodosiya Chernishova nazvani Centralnij naukovo doslidnij geologorozviduvalnij muzej imeni akademika F M Chernishova Gryada Chernishova Polyarnij ural Primitkihttps bigenc ru geology text 4683703 Chernyshyov Feodosij Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www ras ru nappelbaum 144ae5bc 4434 4b69 863c b9cc02476270 aspx hidetoc 0 Brokgauz F A Efron I A Enciklopedicheskij slovar T 38a SPb 1903 S 687 688 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 sichnya 2021 Predtechenskij A V Kolcov A V Iz istorii Akademii nauk v period revolyucii 1905 1907 godov Vestnik AN SSSR 1955 3 S 84 Chernyshev F N Verhnekamennougolnye brahiopody Urala i Timana Vyp 1 SPb tip M Stasyulevicha 1902 2 VIII 749 3 s Vyp 2 Atlas 63 l Trudy Geologicheskogo komiteta T 16 Vyp 2 LiteraturaKarpinskij A P Feodosij Nikolaevich Chernyshev Izvestiya Akademii nauk 1914 2 1 lipnya Pamyati Feodosiya Nikolaevicha Chernysheva Izvestiya geologicheskogo komiteta 1914 T 33 1 1 lipnya Nalivkin D V Feodosij Nikolaevich Chernyshev Lyudi russkoj nauki M L 1948 T 1 Anisimov Yu O Akademik Feodosij Nikolaevich Chernyshev k 100 letiyu so dnya rozhdeniya Narisi z istoriyi tehniki Kiev Izd vo AN URSR 1956 Vip 3 1 lipnya Shatalov N N Vidatnij geolog najmach i stratigraf Donbasu Feodosij Mikolajovich Chernishov Do 160 richchya z dnya narodzhennya Geol zhurn 2016 3 S 120 123

Дата публікації:
Топ