Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Черемно або Чермно пол Czermno село в Польщі у гміні Тишівці Томашівського повіту Люблінського воєводства над річкою Гуж

Черемно

Черемно

Черемно (або Чермно, пол. Czermno) — село в Польщі, у гміні Тишівці Томашівського повіту Люблінського воєводства, над річкою Гужва. На території Черемно було одне з найбільших ранньосередньовічних городищ — місто Червен. Населення — 322 особи (2011).

Село
Черемно
пол. Czermno
image
Городище Червен

Координати 50°39′50″ пн. ш. 23°40′32″ сх. д. / 50.66388888891677311° пн. ш. 23.67555555558377733° сх. д. / 50.66388888891677311; 23.67555555558377733Координати: 50°39′50″ пн. ш. 23°40′32″ сх. д. / 50.66388888891677311° пн. ш. 23.67555555558377733° сх. д. / 50.66388888891677311; 23.67555555558377733

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Тишівці
Населення 322 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 84
Автомобільний код LTM
SIMC 0903363
GeoNames 773795
OSM ↑3108437 ·R (Тишівці)
image
image
Черемно
Черемно (Польща)
image
image
Черемно
Черемно (Люблінське воєводство)
image Черемно у Вікісховищі

Історія

image
Територія міст Червенських на сучасній мапі

У V—VI століттях на землях сучасної Холмщини з'явилися слов'янські городища та відкриті поселення. Вважається, що тут в VIII—XI ст. також спостерігалося поєднання культурних елементів, які походили з прилеглих країв. Більшість груп поселень концентрується по берегам річок. В цьому розумінні Буг виступав віссю, навколо якої кристалізувалася майбутня Волинська земля. Перед державним періодом тут склалася мозаїка поселень що відрізнялися своєю хронологією, а також етнічними та культурними рисами. Щодо ідентифікації ранньоплемінних об'єднань Західної Волині існує безліч проблем. Територія Холмщини, згідно української історіографії, яка повістю довіряє Повісті временних літ, на практиці пов'язана з «дулібами», «волинянами» або «бужанами». Всі ці імовірно напів-легендарні назви пов'язані з єдиною археологічною культурою Луки-райковецької, яка поширена від Дніпра до Бугу. Польські дослідники, вважають що на території Холщини тут жили не менш дискусійні «лендзяни», відомі з двох нелокалізованих згадок: Баварського географа та Костянтина Багрянородного, та і то не зрозуміло чи йдеться про те саме плем'я чи ні. Наразі на основі археології замість легендарних племен виділяють менш гетерогенні слов'янські спільноти племінного періоду на основі археології. Зокрема на прикордонні поляки виділяють групи під умовною назвою сандомирян та люблинян.

З початку XIX століття Черемно ототожнюється з м. Червен, столицею міст Червенських на нинішньому польсько-українському прикордонні. Ймовірно, Червень на початковому періоду був регіональним центром, місце якого згодом займе Холм. Польські дослідники, спираючись на Празьку грамоту 1086 р., припускають що на ранньому етапі свого розвитку Червень міг належати до Великої Моравії, а потім Чехії. Проте додаткових доказів цього немає. Згадується вперше у 981 р., коли князь руський Володимир відібрав його у ляхів. Але 1018 польський князь Болеслав І Хоробрий їх знову відвоював (до 1031 року).

Від 1031 Ярослав і Мстислав Володимировичі остаточно приєднали Ч. Г. до Київської Руси. У 11—12 ст. Ч. Г. входили до Волинського князівства, а в 13—14 ст. до Галицько-Волинської держави (на початку 13 ст. становили короткий час княжий уділ). У середині 13 ст. Ч. Г. зруйнували татари, і вони занепали. У другій половині 14 ст. територія Ч. Г. була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським.

В селі Чермно церква св. Миколая згадується в 1535—1578 рр.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою.

Перепис 1921 р. засвідчив наявність у селі 104 будинків (з них 12 без жильців), 214 українців і 27 євреїв. В 1930-х роках в селі був організований український клуб з драматичним гуртком і хором. Під час німецької окупації 1939—1944 рр. українці змогли навчатися рідною мовою у школі. У 1943 році в селі проживало 423 українці та 278 поляків. Поляки розгорнули терор з убивствами українців, українці організували самооборону. Відомо про 8 жертв, вбитих у 1944 році. Стероризовані поляками, українці наприкінці жовтня 1944 р. погодились на евакуацію до СРСР. Жителі села, повертаючись після демобілізації, не знали про виселення українців і повертались у рідне село, тут їх убивали поляки.

Розкопки

Поселенський комплекс у Чермні — Давнє місто розташоване на окремих височинах в долині р. Гучви та її лівої притоки р. Синюхи. Центральне місце в структурі літописного Червеня займає дитинець — городище Замчище. Воно розташоване на південний захід від р. Гучви на її лівому березі. Городище має овальну форму розміром 145 х (за іншими даними 155х119 м) і оточене по периферії валом, який в певних місцях досягає висоти. В північній частині в розриві між валами знаходиться в'їзд на дитинець. В урочищі Замочок або Вали розміщений окольний град. За допомогою валу та частоколу цей район був об'єднаний з дитинцем в єдину оборонну структуру. На майданчику дитинця відзначено сліди колодязя. Вали дитинця та окольного граду будувалися із застосуванням зрубної конструкції. Початкові оборонні споруди дитинця (час зведення яких не встановлений) були зруйновані та відбудовувались у ХІ-ХІІІ ст. Посад го́роду займав кілька островів у заплаві річки та з півдня був захищений валом. Із зовнішнього боку перед валом був прокопаний рів шириною та глибиною 1,2 м від основи валу. Час зведення поки що не з'ясований. Навколо го́роду по обох боках долини річок Гучви та Синюхи на окремих підвищеннях розташовувалися поселення: Доливо, Гребіще, Містище, Островок, Гоздяк, які входили до поселенської структури давнього Червеня. Міські кладовища відкриті на окольному граді, зокрема в урочищі Підзамче та розташованому за Гучвою урочищі Гребіще. Ще наприкінці ХІХ –поч. ХХ ст. на північний захід від городища знаходився курганний могильник.

Окремі частини міста з'єднувалися між собою дерев'яними помостами, які розміщувалися на вбитих у болота у два ряди дубових паль. Найдовший поміст перетинав долину р. Синюхи та з'єднував поселення по обох її берегах. Такий самий поміст був прокладений між дитинцем — Замчищем та поселеннями на протилежному березі р. Гучви. Матеріали отримані з цього помосту датуються від Х до ХІІІ ст. Потужність культурного шару на дитинці та окольному граді сягає 2 м. Найдавніші матеріали датуються ІХ-Х ст. Проте найбільш насичені культурні шари належать до ХІІ-ХІІІ ст. — періоду розквіту давнього Червеня. В останні роки методом детекторного зонування проведено детальне обстеження на площі 10 га городища та передгороддя.

Виявлено близько 2,5 тис. предметів, у тому числі близько 400 так званих дорогичинських свинцевих пломб, 20 свинцевих печаток, які пов'язують з волинськими та київськими князями Давидом Ігоревичем, Ярославом Святополкович, Рюриком Ростилавичем та ін. Також знайдено численні енколпіони, іконки, ремісничі знаряддя, предмети побуту, зброю та ін. Серед знайденого також два скарби прикрас: срібні з позолотою наручні браслети, колти, сережки, персні та ін., які належали жінкам з князівсько-боярського середовища. На городищі Червеня тисячами знайдені пряслиця з овруцького шиферу. Зауважимо, що напівфабрикати пряслиць, зроблених з відходів шиферу, не знайомі в Польщі.

З української точки зору цікавим є епізод перших розкопок Чермна. Їхнім ініціатором був український історик проф. Мирон Кордуба з Варшавського університету, який після його закриття німцями працював вчителем ліцею в Холмі. Саме він інспірував українського археолога Лева Чекаленка до дослідження Червеня. Розкопки були фінансовані Українським Центральним комітетом В. Кубійовича. Втім, Л. Чикаленко не мав необхідного досвіду, тому звернувся до польських археологів, які в передвоєнний час займалися розкопками Сутейська. Польські археологи, зокрема Є. Антоневич, вороже поставилися до ідеї українців та не сприяли розкопкам. Вони навіть намагалися добитися від німців їх заборони. Причина була в тому, що польські археологи не розкопували Черемно через певність того, що вони там знайдуть пам'ятки не польські, а руські, та не хотіли додавати ідеологічної бази для українських незалежницьких переконань. Л. Чикаленко обережно поставився до городища, розкопуючи лише його периферію. В серпні 1940 р. подав звіт. Незважаючи на побоювання поляків, дослідження не були використані в ідеологічних цілях, у друкованих органах УЦК про них не повідомлялося.

Теперішній час

У науковій літературі проблема локалізації м. Червеня (а тим самим й інших Ч. Г.) була предметом багатьох гіпотез: над Дністром — Червоногород, біля Холма — (Чернеїв), — і остаточно за результатами археологічних досліджень, які проводили у 1950-1960-х рр., м. Червен локалізується на території сучасного села Черемно.

На площі близько 100 га відкрито: городище, зміцнені водонепроникні гідроперегородки, відкриті поселення, а також 3 кладовища. Поселення займало обидва береги Гужви, сполучення між, якими уможливлював дерев'яний міст. Археологічні дослідження довели крім того, що місто пережило татарське нашестя 1240 р. За розміром городище можна співвіднести з такими значними ранньосередньовічними польськими містами як (Познань) чи (Гнєзно).

Урочище Монастир пов'язують з монастирем XI—XII ст. В урочищі Містище була церква XI—XII ст. — навпроти урочища Замчище на р. Синюха.

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 175 40 105 30
Жінки 147 31 69 47
Разом 322 71 174 77

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Дольницький М. Географія України. — Мюнхен : Видавниче Товариство “Вернигора”, 1947. — С. 66.
  3. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  4. Парнікоза, Іван (14.10.16.). . http://h.ua/ (українська) . Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 14.10.16..
  5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  6. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  7. Богдан Гук. Czermno. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 15 травня 2021. (пол.)
  8. Атака татар на місто у 1240 році (пол.)[недоступне посилання з серпня 2019]
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • Терський С. В. Археологія доби Галицько-Волинської держави. — К. : Давній Світ, 2014. — 164 с.
  • Czermno (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 811. (пол.) — S. 811.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Черемно

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cheremno abo Chermno pol Czermno selo v Polshi u gmini Tishivci Tomashivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva nad richkoyu Guzhva Na teritoriyi Cheremno bulo odne z najbilshih rannoserednovichnih gorodish misto Cherven Naselennya 322 osobi 2011 Selo Cheremno pol Czermno Gorodishe Cherven Koordinati 50 39 50 pn sh 23 40 32 sh d 50 66388888891677311 pn sh 23 67555555558377733 sh d 50 66388888891677311 23 67555555558377733 Koordinati 50 39 50 pn sh 23 40 32 sh d 50 66388888891677311 pn sh 23 67555555558377733 sh d 50 66388888891677311 23 67555555558377733 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Tomashivskij povitGmina TishivciNaselennya 322 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 84Avtomobilnij kod LTMSIMC 0903363GeoNames 773795OSM 3108437 R Tishivci CheremnoCheremno Polsha CheremnoCheremno Lyublinske voyevodstvo Cheremno u VikishovishiIstoriyaTeritoriya mist Chervenskih na suchasnij mapi U V VI stolittyah na zemlyah suchasnoyi Holmshini z yavilisya slov yanski gorodisha ta vidkriti poselennya Vvazhayetsya sho tut v VIII XI st takozh sposterigalosya poyednannya kulturnih elementiv yaki pohodili z prileglih krayiv Bilshist grup poselen koncentruyetsya po beregam richok V comu rozuminni Bug vistupav vissyu navkolo yakoyi kristalizuvalasya majbutnya Volinska zemlya Pered derzhavnim periodom tut sklalasya mozayika poselen sho vidriznyalisya svoyeyu hronologiyeyu a takozh etnichnimi ta kulturnimi risami Shodo identifikaciyi rannopleminnih ob yednan Zahidnoyi Volini isnuye bezlich problem Teritoriya Holmshini zgidno ukrayinskoyi istoriografiyi yaka povistyu doviryaye Povisti vremennih lit na praktici pov yazana z dulibami volinyanami abo buzhanami Vsi ci imovirno napiv legendarni nazvi pov yazani z yedinoyu arheologichnoyu kulturoyu Luki rajkoveckoyi yaka poshirena vid Dnipra do Bugu Polski doslidniki vvazhayut sho na teritoriyi Holshini tut zhili ne mensh diskusijni lendzyani vidomi z dvoh nelokalizovanih zgadok Bavarskogo geografa ta Kostyantina Bagryanorodnogo ta i to ne zrozumilo chi jdetsya pro te same plem ya chi ni Narazi na osnovi arheologiyi zamist legendarnih plemen vidilyayut mensh geterogenni slov yanski spilnoti pleminnogo periodu na osnovi arheologiyi Zokrema na prikordonni polyaki vidilyayut grupi pid umovnoyu nazvoyu sandomiryan ta lyublinyan Z pochatku XIX stolittya Cheremno ototozhnyuyetsya z m Cherven stoliceyu mist Chervenskih na ninishnomu polsko ukrayinskomu prikordonni Jmovirno Cherven na pochatkovomu periodu buv regionalnim centrom misce yakogo zgodom zajme Holm Polski doslidniki spirayuchis na Prazku gramotu 1086 r pripuskayut sho na rannomu etapi svogo rozvitku Cherven mig nalezhati do Velikoyi Moraviyi a potim Chehiyi Prote dodatkovih dokaziv cogo nemaye Zgaduyetsya vpershe u 981 r koli knyaz ruskij Volodimir vidibrav jogo u lyahiv Ale 1018 polskij knyaz Boleslav I Horobrij yih znovu vidvoyuvav do 1031 roku Vid 1031 Yaroslav i Mstislav Volodimirovichi ostatochno priyednali Ch G do Kiyivskoyi Rusi U 11 12 st Ch G vhodili do Volinskogo knyazivstva a v 13 14 st do Galicko Volinskoyi derzhavi na pochatku 13 st stanovili korotkij chas knyazhij udil U seredini 13 st Ch G zrujnuvali tatari i voni zanepali U drugij polovini 14 st teritoriya Ch G bula zahoplena Polsheyu i Velikim knyazivstvom Litovskim V seli Chermno cerkva sv Mikolaya zgaduyetsya v 1535 1578 rr Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli zdebilshogo prozhivali greko katoliki use naselennya rozmovlyalo ukrayinskoyu movoyu Perepis 1921 r zasvidchiv nayavnist u seli 104 budinkiv z nih 12 bez zhilciv 214 ukrayinciv i 27 yevreyiv V 1930 h rokah v seli buv organizovanij ukrayinskij klub z dramatichnim gurtkom i horom Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1939 1944 rr ukrayinci zmogli navchatisya ridnoyu movoyu u shkoli U 1943 roci v seli prozhivalo 423 ukrayinci ta 278 polyakiv Polyaki rozgornuli teror z ubivstvami ukrayinciv ukrayinci organizuvali samooboronu Vidomo pro 8 zhertv vbitih u 1944 roci Sterorizovani polyakami ukrayinci naprikinci zhovtnya 1944 r pogodilis na evakuaciyu do SRSR Zhiteli sela povertayuchis pislya demobilizaciyi ne znali pro viselennya ukrayinciv i povertalis u ridne selo tut yih ubivali polyaki RozkopkiPoselenskij kompleks u Chermni Davnye misto roztashovane na okremih visochinah v dolini r Guchvi ta yiyi livoyi pritoki r Sinyuhi Centralne misce v strukturi litopisnogo Chervenya zajmaye ditinec gorodishe Zamchishe Vono roztashovane na pivdennij zahid vid r Guchvi na yiyi livomu berezi Gorodishe maye ovalnu formu rozmirom 145 h za inshimi danimi 155h119 m i otochene po periferiyi valom yakij v pevnih miscyah dosyagaye visoti V pivnichnij chastini v rozrivi mizh valami znahoditsya v yizd na ditinec V urochishi Zamochok abo Vali rozmishenij okolnij grad Za dopomogoyu valu ta chastokolu cej rajon buv ob yednanij z ditincem v yedinu oboronnu strukturu Na majdanchiku ditincya vidznacheno slidi kolodyazya Vali ditincya ta okolnogo gradu buduvalisya iz zastosuvannyam zrubnoyi konstrukciyi Pochatkovi oboronni sporudi ditincya chas zvedennya yakih ne vstanovlenij buli zrujnovani ta vidbudovuvalis u HI HIII st Posad go rodu zajmav kilka ostroviv u zaplavi richki ta z pivdnya buv zahishenij valom Iz zovnishnogo boku pered valom buv prokopanij riv shirinoyu ta glibinoyu 1 2 m vid osnovi valu Chas zvedennya poki sho ne z yasovanij Navkolo go rodu po oboh bokah dolini richok Guchvi ta Sinyuhi na okremih pidvishennyah roztashovuvalisya poselennya Dolivo Grebishe Mistishe Ostrovok Gozdyak yaki vhodili do poselenskoyi strukturi davnogo Chervenya Miski kladovisha vidkriti na okolnomu gradi zokrema v urochishi Pidzamche ta roztashovanomu za Guchvoyu urochishi Grebishe She naprikinci HIH poch HH st na pivnichnij zahid vid gorodisha znahodivsya kurgannij mogilnik Okremi chastini mista z yednuvalisya mizh soboyu derev yanimi pomostami yaki rozmishuvalisya na vbitih u bolota u dva ryadi dubovih pal Najdovshij pomist peretinav dolinu r Sinyuhi ta z yednuvav poselennya po oboh yiyi beregah Takij samij pomist buv prokladenij mizh ditincem Zamchishem ta poselennyami na protilezhnomu berezi r Guchvi Materiali otrimani z cogo pomostu datuyutsya vid H do HIII st Potuzhnist kulturnogo sharu na ditinci ta okolnomu gradi syagaye 2 m Najdavnishi materiali datuyutsya IH H st Prote najbilsh nasicheni kulturni shari nalezhat do HII HIII st periodu rozkvitu davnogo Chervenya V ostanni roki metodom detektornogo zonuvannya provedeno detalne obstezhennya na ploshi 10 ga gorodisha ta peredgoroddya Viyavleno blizko 2 5 tis predmetiv u tomu chisli blizko 400 tak zvanih dorogichinskih svincevih plomb 20 svincevih pechatok yaki pov yazuyut z volinskimi ta kiyivskimi knyazyami Davidom Igorevichem Yaroslavom Svyatopolkovich Ryurikom Rostilavichem ta in Takozh znajdeno chislenni enkolpioni ikonki remisnichi znaryaddya predmeti pobutu zbroyu ta in Sered znajdenogo takozh dva skarbi prikras sribni z pozolotoyu naruchni brasleti kolti serezhki persni ta in yaki nalezhali zhinkam z knyazivsko boyarskogo seredovisha Na gorodishi Chervenya tisyachami znajdeni pryaslicya z ovruckogo shiferu Zauvazhimo sho napivfabrikati pryaslic zroblenih z vidhodiv shiferu ne znajomi v Polshi Z ukrayinskoyi tochki zoru cikavim ye epizod pershih rozkopok Chermna Yihnim iniciatorom buv ukrayinskij istorik prof Miron Korduba z Varshavskogo universitetu yakij pislya jogo zakrittya nimcyami pracyuvav vchitelem liceyu v Holmi Same vin inspiruvav ukrayinskogo arheologa Leva Chekalenka do doslidzhennya Chervenya Rozkopki buli finansovani Ukrayinskim Centralnim komitetom V Kubijovicha Vtim L Chikalenko ne mav neobhidnogo dosvidu tomu zvernuvsya do polskih arheologiv yaki v peredvoyennij chas zajmalisya rozkopkami Sutejska Polski arheologi zokrema Ye Antonevich vorozhe postavilisya do ideyi ukrayinciv ta ne spriyali rozkopkam Voni navit namagalisya dobitisya vid nimciv yih zaboroni Prichina bula v tomu sho polski arheologi ne rozkopuvali Cheremno cherez pevnist togo sho voni tam znajdut pam yatki ne polski a ruski ta ne hotili dodavati ideologichnoyi bazi dlya ukrayinskih nezalezhnickih perekonan L Chikalenko oberezhno postavivsya do gorodisha rozkopuyuchi lishe jogo periferiyu V serpni 1940 r podav zvit Nezvazhayuchi na poboyuvannya polyakiv doslidzhennya ne buli vikoristani v ideologichnih cilyah u drukovanih organah UCK pro nih ne povidomlyalosya Teperishnij chasU naukovij literaturi problema lokalizaciyi m Chervenya a tim samim j inshih Ch G bula predmetom bagatoh gipotez nad Dnistrom Chervonogorod bilya Holma Cherneyiv i ostatochno za rezultatami arheologichnih doslidzhen yaki provodili u 1950 1960 h rr m Cherven lokalizuyetsya na teritoriyi suchasnogo sela Cheremno Na ploshi blizko 100 ga vidkrito gorodishe zmicneni vodonepronikni gidroperegorodki vidkriti poselennya a takozh 3 kladovisha Poselennya zajmalo obidva beregi Guzhvi spoluchennya mizh yakimi umozhlivlyuvav derev yanij mist Arheologichni doslidzhennya doveli krim togo sho misto perezhilo tatarske nashestya 1240 r Za rozmirom gorodishe mozhna spivvidnesti z takimi znachnimi rannoserednovichnimi polskimi mistami yak Poznan chi Gnyezno Urochishe Monastir pov yazuyut z monastirem XI XII st V urochishi Mistishe bula cerkva XI XII st navproti urochisha Zamchishe na r Sinyuha U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Zamojskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 175 40 105 30 Zhinki 147 31 69 47 Razom 322 71 174 77PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Dolnickij M Geografiya Ukrayini Myunhen Vidavniche Tovaristvo Vernigora 1947 S 66 Karta vbivstv ukrayinciv polskimi partizanskimi viddilami na Holmshini 1942 1944 roki Nashe slovo 2 zhovtnya 2014 Procitovano 27 grudnya 2022 Parnikoza Ivan 14 10 16 http h ua ukrayinska Arhiv originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 14 10 16 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 367 ros doref Makar Yu Gornij M Makar V Salyuk A Vid deportaciyi do deportaciyi Suspilno politichne zhittya holmsko pidlyaskih ukrayinciv 1915 1947 Doslidzhennya Spogadi Dokumenti U troh tomah Chernivci Bukrek 2011 T 1 Doslidzhennya S 418 Bogdan Guk Czermno apokryfruski org APOKRYF RUSKI originalu za 15 travnya 2021 pol Ataka tatar na misto u1240 roci pol nedostupne posilannya z serpnya 2019 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaTerskij S V Arheologiya dobi Galicko Volinskoyi derzhavi K Davnij Svit 2014 164 s Czermno 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 811 pol S 811 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cheremno http galeria roztocze info thumbnails 53 html 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Arkush karti M 34 60 Ugnev Masshtab 1 100 000 Vidannya 1977 r ros

Дата публікації:
Топ