Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Червоногуз зеленоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cryptospiza reichenovii (Hartlaub, 1874) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pytelia reichenovii | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Червоногу́з зеленоголовий (Cryptospiza reichenovii) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Вид названий на честь німецького орнітолога Антона Райхенова.
Опис
Довжина птаха становить 12 см. Самці мають переважно оливково-сіре забарвлення, горло у них більш світле, охристе або блідо-оливкове, махові пера і хвіст чорні, гузка чорнувата. Плечі, спина, покрині пера крил, боки і надхвістя малиново-червоні, на обличчі характерна червона "маска". У самиць "маска" на голові відсутня, обличчя має таке ж забарвлення, що і горло. Очі темно-карі, дзьоб конічної форми, міцний, чорний, лапи тілесного кольору.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- C. r. reichenovii (Hartlaub, 1874) — гори Камерунської лінії, зокрема острів Біоко, північний захід Анголи;
- C. r. ocularis Sharpe, 1902 — гори Альбертінського рифту;
- C. r. australis Shelley, 1896 — від Танзанії до Малаві, східного Зімбабве і західного Мозамбіку.
Поширення і екологія
Зеленоголові червоногузи мешкають в Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Анголі, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Танзанії, Малаві, Мозамбіку і Зімбабве. Вони живуть в густих гірських тропічних лісах з густим підліском, трапляються на узліссях, високогірних луках та у високогірних чагарникових заростях, зокрема в заростях акантових. Зустрічаються парами або невеликими зграйками до 10 птахів, в Камеруні на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря, до верхньої межі лісу. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з чорноголовими синьодзьобами, білочеревими астрильдами і строкатими сріблодзьобами.
Зеленоголові червоногузи живляться дрібним насінням трав, а також насінням інших рослин, зокрема інтродукованих мексиканських сосен Pinus patula. Віддають перевагу незрілому насінню, а також доповнюють свій раціон ягодами, плодами, квітками і дрібними безхребетними. Як і інші червоногузи, зеленоголові червоногузи є дуже полохливими птахами, які при найменшому натяку на небезпеку ховаються в заростях. Вони є територільними птахами, а площа гніздової території у них варіюється від 0,8 до 4 га. Гніздування у зеленоголових червоногузів припадає на завершення сезону дощів. Самці зеленогоголових червоногузів співають і стрибають навколо самиць, приваблюючи їх. На відміну від інших астрильдових, вони не тримають при цьому в дзьобі травинку або рослинні волокна.
Гніздо у зеленоголових червоногузів має кулеподібну форму, робиться парою птахів з переплетених рослинних волокон, встелюється пір'ям і пухом, розміщується на висоті кількох метрів над землею. Часто птахи гніздятбься в одному місці протягом кількох років, споруджуючи нове гніздо в безпосереденій близькості від старого. В кладці від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Насиджують і доглядають за пташенятами і самці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак стають повністю самостійними вони ще через 10-12 днів. Тривалість життя у зеленоголових червоногузів становить 4-5 років.
Примітки
- BirdLife International (2016). Cryptospiza reichenovii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 31 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 грудня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
Посилання
- Red-faced crimsonwing - Species text in The Atlas of Southern African Birds.]
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonoguz zelenogolovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Astrildovi Estrildidae Rid Chervonoguz Cryptospiza Vid Chervonoguz zelenogolovij Binomialna nazva Cryptospiza reichenovii Hartlaub 1874 Pidvidi Div tekst Sinonimi Pytelia reichenovii Posilannya Vikishovishe Cryptospiza reichenovii Vikividi Cryptospiza reichenovii ITIS 559596 MSOP 22719359 NCBI 221968 Chervonogu z zelenogolovij Cryptospiza reichenovii vid gorobcepodibnih ptahiv rodini astrildovih Estrildidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari Vid nazvanij na chest nimeckogo ornitologa Antona Rajhenova OpisSamicya zelenogolovogo chervonoguza Dovzhina ptaha stanovit 12 sm Samci mayut perevazhno olivkovo sire zabarvlennya gorlo u nih bilsh svitle ohriste abo blido olivkove mahovi pera i hvist chorni guzka chornuvata Plechi spina pokrini pera kril boki i nadhvistya malinovo chervoni na oblichchi harakterna chervona maska U samic maska na golovi vidsutnya oblichchya maye take zh zabarvlennya sho i gorlo Ochi temno kari dzob konichnoyi formi micnij chornij lapi tilesnogo koloru PidvidiVidilyayut tri pidvidi C r reichenovii Hartlaub 1874 gori Kamerunskoyi liniyi zokrema ostriv Bioko pivnichnij zahid Angoli C r ocularis Sharpe 1902 gori Albertinskogo riftu C r australis Shelley 1896 vid Tanzaniyi do Malavi shidnogo Zimbabve i zahidnogo Mozambiku Poshirennya i ekologiyaZelenogolovi chervonoguzi meshkayut v Nigeriyi Kameruni Ekvatorialnij Gvineyi Angoli Ugandi Ruandi Burundi Demokratichnij Respublici Kongo Tanzaniyi Malavi Mozambiku i Zimbabve Voni zhivut v gustih girskih tropichnih lisah z gustim pidliskom traplyayutsya na uzlissyah visokogirnih lukah ta u visokogirnih chagarnikovih zarostyah zokrema v zarostyah akantovih Zustrichayutsya parami abo nevelikimi zgrajkami do 10 ptahiv v Kameruni na visoti vid 900 do 2000 m nad rivnem morya do verhnoyi mezhi lisu Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv razom z chornogolovimi sinodzobami bilocherevimi astrildami i strokatimi sriblodzobami Zelenogolovi chervonoguzi zhivlyatsya dribnim nasinnyam trav a takozh nasinnyam inshih roslin zokrema introdukovanih meksikanskih sosen Pinus patula Viddayut perevagu nezrilomu nasinnyu a takozh dopovnyuyut svij racion yagodami plodami kvitkami i dribnimi bezhrebetnimi Yak i inshi chervonoguzi zelenogolovi chervonoguzi ye duzhe polohlivimi ptahami yaki pri najmenshomu natyaku na nebezpeku hovayutsya v zarostyah Voni ye teritorilnimi ptahami a plosha gnizdovoyi teritoriyi u nih variyuyetsya vid 0 8 do 4 ga Gnizduvannya u zelenogolovih chervonoguziv pripadaye na zavershennya sezonu doshiv Samci zelenogogolovih chervonoguziv spivayut i stribayut navkolo samic privablyuyuchi yih Na vidminu vid inshih astrildovih voni ne trimayut pri comu v dzobi travinku abo roslinni volokna Gnizdo u zelenogolovih chervonoguziv maye kulepodibnu formu robitsya paroyu ptahiv z perepletenih roslinnih volokon vstelyuyetsya pir yam i puhom rozmishuyetsya na visoti kilkoh metriv nad zemleyu Chasto ptahi gnizdyatbsya v odnomu misci protyagom kilkoh rokiv sporudzhuyuchi nove gnizdo v bezposeredenij blizkosti vid starogo V kladci vid 3 do 5 yayec Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni Nasidzhuyut i doglyadayut za ptashenyatami i samci i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya odnak stayut povnistyu samostijnimi voni she cherez 10 12 dniv Trivalist zhittya u zelenogolovih chervonoguziv stanovit 4 5 rokiv PrimitkiBirdLife International 2016 Cryptospiza reichenovii informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 31 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 332 ISBN 978 1 4081 2501 4 Gill Frank Donsker David red 2022 Waxbills parrotfinches munias whydahs Olive Warbler accentors pipits IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 31 grudnya 2022 DzherelaJurgen Nicolai Hrsg Joachim Steinbacher Hrsg Renate van den Elzen Gerhard Hofmann Prachtfinken Afrika Serie Handbuch der Vogelpflege Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 2007 ISBN 978 3 8001 4964 3 Peter Clement Alan Harris John Davis Finches and Sparrows An Identification Guide Christopher Helm London 1993 ISBN 0 7136 8017 2 PosilannyaRed faced crimsonwing Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi