Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чепура тихоокеанська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Темна морфа  Світла морфа | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Egretta sacra (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ardea sacra Gmelin, 1789 Demigretta sacra (Gmelin, 1789) Ardea jugularis Wagler 1827 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чепура тихоокеанська (Egretta sacra) — вид птахів родини чаплевих (Ardeidae). Мешкає в Океанії, Східній та Південно-Східній Азії.
Опис
Тихоокеанські чепури — птахи середнього розміру, які досягають довжини 57-66 см. Їх середня вага становить 400 г, а розмах крил — 90-110 см. Забарвлення тихоокеанських чепур існує у двох морфах: одні птахи мають повністю біле забарвлення (світла морфа), а інші — темно-сіре забарвлення (темна морфа). Молоді птахи мають тьмяне, коричнювате забарвлення.
У тихоокеанських чепур лапи дуже короткі, жовті. У темних птахів на горлі і підборідді є біла смуга. Дзьоб коричневий, очі золотисто-жовті.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- E. s. sacra (Gmelin, JF, 1789) — більша частина ареалу;
- E. s. albolineata (Gray, GR, 1859) — Нова Каледонія і острови Луайоте.
Поширення і екологія
Тихоокеанські чепури зустрічаються по всій Південно-Східній і Східній Азії (від Бангладеш до Японії, Філіппін та Індонезії). Мешкають в Австралії, на Новій Гвінеї та на островах Мікронезії. Також тихоокеанські чепури зустрічаються на заході Полінезії, зокрема у Фіджі, Французькій Полінезії і Тонзі, однак не гніздяться на Ніуе. Нещодавно птах почав гніздитися на фіджійському острові Ротума.
Нова Зеландія лежить на південній межі поширення виду. У цій країні тихоокеанські чепури є досить рідкісними й найчастіше зустрічаються в регіоні Нортленд.
Тихоокеанські чепури живуть на узбережжях, в мангрових заростях, в гирлах рік з солонуватою і солоною водою, на коралових рифах і на пляжах.
Поведінка
Тихоокеанські чепури живляться різноманітною океанічною рибою, ракоподібними, молюсками і червами. Розмножуються впродовж всього року, можуть утворювати колонії. В кладці 2-3 зеленувато-блакитних яйця. Інкубаційний період триває 23 дні. Пташенята залишаюься під батьківською опікою протягом п'яти тижнів.
Збереження
В Новій Зеландії тихоокеанська чепура класифікована як вид, ящо знаходиться під загрозою зникнення.
Галерея
-
![image]()
Тихоокеанські чепури світлої і темної морфи -
![image]()
Молодий птах темної морфи -
![image]()
Птах темної морфи -
![image]()
Тихоокеанська чепура з рибою
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 September 2021.
- Lavery, Tyrone H.; Watson, Justin J.; Leung, Luke K.-P. (2012). . Australian Journal of Zoology. 60 (3): 180—191. doi:10.1071/ZO12043. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 30 січня 2020.
- Wiles, Gary J. (2005). A checklist of the birds and mammals of Micronesia. Micronesia. 38 (1): 149—189.
- Watling, Dick (2001). A guide to the birds of Fiji & Western Polynesia. Suva, Fiji: Environmental Consultants Fiji. с. 99.
- Beaune, David; Ghestemme, Thomas; Raust, Philippe; Blanvillain, Caroline (2018). (PDF). Journal of Heron Biology and Conservation. 3. Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
- Steadman, David W. (1993). Biogeography of Tongan birds before and after human impact. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 90 (3): 818—882. Bibcode:1993PNAS...90..818S. doi:10.1073/pnas.90.3.818. PMC 45761. PMID 11607357.
- Cibois, Alice; Thibault, Jean-Claude; Watling, Dick (2019). (PDF). Notornis. 66 (3): 139—149. Архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2020.
- Bell, Mike (2010). (PDF). Notornis. 57 (3): 152—155. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2019. Процитовано 30 січня 2020.
- Chambers, Stuart (2009). (PDF) (вид. 3rd). Orewa, New Zealand: Arun Books. с. 91. Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- . New Zealand Birds Online. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- McArthur, Nikki; Ray, Samantha; Crowe, Patrick; Bell, Mike (August 2019). (PDF) (Звіт). с. 19. Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
Джерела
- Eastern Reef-Heron. HeronConservation (англ.). The IUCN-SCC Heron Specialist Group. Процитовано 21 лютого 2020.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chepura tihookeanska Temna morfa Svitla morfa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Passeriformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Chepura Egretta Vid Chepura tihookeanska Binomialna nazva Egretta sacra Gmelin 1789 Areal vidu Prozhivannya vprodovzh roku Zimuvannya Pidvidi E s sacra Gmelin JF 1789 E s albolineata Gray GR 1859 Sinonimi Ardea sacra Gmelin 1789 Demigretta sacra Gmelin 1789 Ardea jugularis Wagler 1827 Posilannya Vikishovishe Egretta sacra Vikividi Egretta sacra ITIS 174825 MSOP 22696980 NCBI 887049 Fossilworks 370678 Chepura tihookeanska Egretta sacra vid ptahiv rodini chaplevih Ardeidae Meshkaye v Okeaniyi Shidnij ta Pivdenno Shidnij Aziyi OpisTihookeanski chepuri ptahi serednogo rozmiru yaki dosyagayut dovzhini 57 66 sm Yih serednya vaga stanovit 400 g a rozmah kril 90 110 sm Zabarvlennya tihookeanskih chepur isnuye u dvoh morfah odni ptahi mayut povnistyu bile zabarvlennya svitla morfa a inshi temno sire zabarvlennya temna morfa Molodi ptahi mayut tmyane korichnyuvate zabarvlennya U tihookeanskih chepur lapi duzhe korotki zhovti U temnih ptahiv na gorli i pidboriddi ye bila smuga Dzob korichnevij ochi zolotisto zhovti PidvidiVidilyayut dva pidvidi E s sacra Gmelin JF 1789 bilsha chastina arealu E s albolineata Gray GR 1859 Nova Kaledoniya i ostrovi Luajote Poshirennya i ekologiyaTihookeanski chepuri zustrichayutsya po vsij Pivdenno Shidnij i Shidnij Aziyi vid Bangladesh do Yaponiyi Filippin ta Indoneziyi Meshkayut v Avstraliyi na Novij Gvineyi ta na ostrovah Mikroneziyi Takozh tihookeanski chepuri zustrichayutsya na zahodi Polineziyi zokrema u Fidzhi Francuzkij Polineziyi i Tonzi odnak ne gnizdyatsya na Niue Neshodavno ptah pochav gnizditisya na fidzhijskomu ostrovi Rotuma Nova Zelandiya lezhit na pivdennij mezhi poshirennya vidu U cij krayini tihookeanski chepuri ye dosit ridkisnimi j najchastishe zustrichayutsya v regioni Nortlend Tihookeanski chepuri zhivut na uzberezhzhyah v mangrovih zarostyah v girlah rik z solonuvatoyu i solonoyu vodoyu na koralovih rifah i na plyazhah PovedinkaTihookeanski chepuri zhivlyatsya riznomanitnoyu okeanichnoyu riboyu rakopodibnimi molyuskami i chervami Rozmnozhuyutsya vprodovzh vsogo roku mozhut utvoryuvati koloniyi V kladci 2 3 zelenuvato blakitnih yajcya Inkubacijnij period trivaye 23 dni Ptashenyata zalishayusya pid batkivskoyu opikoyu protyagom p yati tizhniv ZberezhennyaV Novij Zelandiyi tihookeanska chepura klasifikovana yak vid yasho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya GalereyaTihookeanski chepuri svitloyi i temnoyi morfi Molodij ptah temnoyi morfi Ptah temnoyi morfi Tihookeanska chepura z riboyuPrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 25 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 25 September 2021 Lavery Tyrone H Watson Justin J Leung Luke K P 2012 Australian Journal of Zoology 60 3 180 191 doi 10 1071 ZO12043 Arhiv originalu za 17 serpnya 2017 Procitovano 30 sichnya 2020 Wiles Gary J 2005 A checklist of the birds and mammals of Micronesia Micronesia 38 1 149 189 Watling Dick 2001 A guide to the birds of Fiji amp Western Polynesia Suva Fiji Environmental Consultants Fiji s 99 Beaune David Ghestemme Thomas Raust Philippe Blanvillain Caroline 2018 PDF Journal of Heron Biology and Conservation 3 Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2020 Procitovano 30 sichnya 2020 Steadman David W 1993 Biogeography of Tongan birds before and after human impact Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 90 3 818 882 Bibcode 1993PNAS 90 818S doi 10 1073 pnas 90 3 818 PMC 45761 PMID 11607357 Cibois Alice Thibault Jean Claude Watling Dick 2019 PDF Notornis 66 3 139 149 Arhiv originalu PDF za 26 listopada 2020 Procitovano 30 sichnya 2020 Bell Mike 2010 PDF Notornis 57 3 152 155 Arhiv originalu PDF za 5 serpnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2020 Chambers Stuart 2009 PDF vid 3rd Orewa New Zealand Arun Books s 91 Arhiv originalu PDF za 28 grudnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 New Zealand Birds Online Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 McArthur Nikki Ray Samantha Crowe Patrick Bell Mike August 2019 PDF Zvit s 19 Arhiv originalu PDF za 4 sichnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 DzherelaEastern Reef Heron HeronConservation angl The IUCN SCC Heron Specialist Group Procitovano 21 lyutogo 2020 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi