Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пафну́тій Льво́вич Че́бишов (рос. Пафну́тий Льво́вич Чебышёв; 4 (16) травня 1821, Акатово, Калузька губернія — 26 листопада (8 грудня) 1894, Санкт-Петербург) — російський математик і механік; ад'юнкт (1853), з 1856 року — екстраординарний, з 1859-го — ординарний академік Петербурзької АН, почесний член Навчальної ради Імператорського Московського технічного училища.
Вимова та написання прізвища
Прізвище вченого — за його власною вказівкою — треба вимовляти «Чебишо́в»; в XIX столітті така вимова цього старовинного прізвища (що тоді писалось російською «Чебышевъ» замість нинішнього «Чебышёв») була досить поширеною (існує припущення, що це прізвище за походженням є коротким присвійним прикметником, утвореним від антропоніма Чебиш з наголосом на закінченні в непрямих відмінках і на останньому складі основи в називному відмінку).
У XX столітті через тенденцію до відособлення прізвищ на -ов від вихідних присвійних прикметників стала доволі поширеною хибна вимова «Че́бишов» (з наголосом на першому складі) — незважаючи на те чіткі рекомендації авторитетних джерел. 4-те видання академічного «Російського орфографічного словника» (2013), словник наголосів «Власні імена в російській мові» (2001) та профільні академічні видання, що послідовно використовують російську літеру ё при переданні імен і назв, фіксують за орфографічну та орфоепічну норму написання та вимову російською мовою Чебышёв.
Біографія
Початкову освіту отримав удома; в 16 років вступив у Московський університет і закінчив його в 1841 році. У 1846-му при Московському університеті захистив магістерську дисертацію. У 1847-му переїхав до Петербурга, де того ж року захистив дисертацію при університеті і почав читання лекцій з алгебри та теорії чисел. У 1849 році захистив докторську дисертацію, удостоєний в тому ж році Демідовської премії Петербурзької АН; в 1850-му став професором Петербурзького університету. Тривалий час брав участь в роботі артилерійського відділення військово-вченого комітету і вченого комітету Міністерства народної освіти. У 1882 році припинив читання лекцій в Петербурзькому університеті та, вийшовши у відставку, повністю зайнявся науковою роботою.
Чебишов — засновник петербурзької математичної школи, найвідомішими представниками якої були А. М. Коркін, Є. І. Золотарьов, А. А. Марков, Г. Ф. Вороний, О. М. Ляпунов, В. А. Стеклов, Д. О. Граве.
Характерні риси творчості Чебишова — різноманітність областей дослідження, вміння отримати за допомогою елементарних засобів великі наукові результати і незмінний інтерес до питань практики. Дослідження Чебишова відносяться до теорії наближення функцій многочленами, інтегрального числення, теорії чисел, теорії ймовірностей, теорії механізмів і багатьом іншим розділам математики та суміжних галузей знання. У кожному зі згаданих розділів Чебишов зумів створити низку основних, загальних методів і висунув ідеї, які намітили провідні напрямки в їхньому подальшому розвитку. Прагнення пов'язати проблеми математики з принциповими питаннями природознавства і техніки в значній мірі визначає його своєрідність як вченого. Багато відкриття Чебишова навіяні прикладними інтересами. Це неодноразово підкреслював і сам Чебишов, говорячи, що в створенні нових методів дослідження «…науки знаходять собі вірного керівника в практиці» і що «…самі науки розвиваються під впливом її: вона відкриває їм нові предмети для дослідження…» (Полн. собр. соч., Т. 5, 1951, с. 150).
Чебишов всю свою професорську діяльність з 1847 року по 1882 рік присвятив Санкт-Петербурзькому університету. Вчена діяльність Чебишова, що розпочалася в 1843 році появою у світ невеличкої замітки «Note sur une classe d'integrales definies multiples» («Journ. De Liouville», том VIII), не припинялася до кінця його життя. Останні його мемуари «Про суми, які залежать від позитивних значень будь-якої функції» вийшли у світ вже після його смерті (1895, «Mem. De l'Ac. Des sc. De St.-Peters.») Заслуги Чебишова оцінені були вченим світом гідним чином. Він був членом Імператорської Академії наук з 1853 року, Associe etranger Паризької Академії Наук з 1860 року (цю честь Чебишов поділяв лише ще з одним російським вченим Карлом Бером, обраним у 1876 р.), членом-кореспондентом безлічі вчених товариств Західної Європи і почесним членом усіх російських університетів. Характеристика його заслуг вчених дуже добре виражена в записці академіків А. А. Маркова і І. Я. Соніна, прочитана в першому після смерті Чебишова засіданні академії. У цій записці, між іншим, сказано: «Праці Чебишова носять відбиток геніальності. Він винайшов нові методи для вирішення багатьох важких питань, які були поставлені давно і залишалися невирішеними. Разом з тим він поставив ряд нових питань, над розробкою яких працював до кінця своїх днів». Академія постановила клопотати про кошти на видання повного зібрання творів Чебишова й надати можливе сприяння цій справі. Істотне матеріальне сприяння виконанню цієї справи надав брат покійного, професор В. Л. Чебишов, а редакцію праць Чебишова взяли на себе автори згаданої записки.
Зазначимо тут лише кілька з праць Чебишова. Роботи Чебишова з теорії чисел почалися в додатках до докторської дисертації Чебишова: «Теорія порівнянь», надрукованій в 1849 році. Ц 1850 році з'явився знаменитий «Memorie sur les nombres premiers», де наведено дві межі, в яких лежить число простих чисел, що лежать між двома даними числами. У 1867 році в II томі «Московського математичного збірника», з'явилася інша робота Чебишова: «Про середні величини», в якій дана теорема, що лежить в основі різних питань теорії ймовірностей і полягає в собі знамениту теорему Якова Бернуллі як окремий випадок. Інтегральному численню присвячена робота 1860 року «Sur l'integration de la differentielle (…)», в якій дається спосіб дізнатися за допомогою кінцевого числа дій, у разі раціональних коефіцієнтів підкорінного полінома, чи можливо визначити число А так, щоб даний вираз інтегруватися в логарифмах і, в разі можливості, знайти інтеграл. Найбільш оригінальними, як по суті питання, так і за методом рішення, є роботи Чебишова «про нові функції, що найменш ухиляються від нуля». Мемуари 1857 року під заголовком «Sur les questions de minima qui se rattachent a la representation approximative des fonctions» (в «Мемуарах Академії Наук»). Робота Чебишова «Про креслення географічних карт». Роботи Чебишова про інтерполювання, в яких він дає нові формули, важливі як в теоретичному, так і практичному смислах. Одним з улюблених прийомів Чебишова, яким він особливо часто користувався, було застосування властивостей алгебраїчних безперервних дробів до різних питань аналізу. До робіт останнього періоду діяльності Чебишова відносяться дослідження «Про граничні значення інтегралів» («Sur les valeurs limites des integrales», 1873). Абсолютно нові питання, поставлені тут Чебишовим, розроблялися потім його учнями. Останні мемуари Чебишова 1895 року відноситься до тієї ж області. У зв'язку з питаннями «про нові функції, що найменше відхиляються від нуля», знаходяться і роботи Чебишова щодо практичної механіки. У цій області Чебишову належать різні оригінальні прилади, з яких один (Machine arthmetique a mouvement contini) зберігається в Парижі, в Conservatorie des arts et metiers.
На честь Чебишова АН СРСР заснувала в 1944 році премію за найкращі дослідження з математики. Іменем Чебишова названий місячний кратер і астероїд 2010 Чебишов.
Публікації
Книги
- Чебышёв П. Л. Полное собрание сочинений. — М., 1944—1951.
- Т. 1 : Теорія чисел. — 1944. — 342 с.
- Т. 2 : Математичний аналіз. — 1947. — 520 с.
- Т. 3 : Математичний аналіз. — 1948. — 412 с.
- Т. 4 : Теорія механізмів. — 1948. — 255 с.
- Т. 5 : Інші твори. Біографічні матеріали. — 1951. — 474 с.
- Чебышёв П. Л. Теория сравнений. — СПб., 1849.
- Чебышёв П. Л. Избранные математические труды. — М.—Л. : ОГИЗ Гостехиздат, 1946. — (Классики естествознания)
- Чебышёв П. Л. Избранные труды / Ред.-сост. А. О. Гельфонд. — М. : Изд-во АН СССР, 1955. — (Классики науки)
Статті
- Чебышёв П. Л. О непрерывных дробях. — Учёные записки Императорской академии наук по первому и третьему отделениям, 1855. — Т. 3. — С. 636—664.
- Чебышёв П. Л. Разложение в ряды при помощи непрерывных дробей. — 1866.
- Чебышёв П. Л. О суммах, составленных из значений простейших одночленов, умноженных на функцию, которая остается положительною. — 1891. — Т. 64, № 7.
- Чебышёв П. Л. О функциях мало удаляющихся от нуля при некоторых величинах переменной. — Зап. Имп. Акад. Наук, 1881. — Т. 40, № 3.
- Чебышёв П. Л. Об отношении двух интегралов, распространенных на одни и те же величины переменной. — 1883. — Т. 44, № 2.
- Чебышёв П. Л. О приближённых выражениях квадратного корня переменной через простые дроби. — Зап. Имп. Акад. Наук, 1889. — Т. 61, № 1.
Названі на честь вченого
Див. також
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Chebyshev.html
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чебишов Пафнутій Львович |
- Соч.: Сочинения, т. 1—2, СПБ. 1899—1907; Полн. собр. соч., т. 1—5, М.—Л., 1944—1951 (лит.); Избр. труды, М., 1955
- Ляпунов А. М. Пафнутий Львович Чебышев, в кн.: Чебышев П. Л., Избр. математические труды, М.—Л., 1946;
- Стеклов В. А. Теория и практика в исследованиях Чебышева. Речь…, П., 1921;
- Крылов А. Н. Пафнутий Львович Чебышев. Биографический очерк, М.—Л., 1944;
- Научное наследие П. Л. Чебышева, в. 1—2, М.—Л., 1945; Делоне Б. Н., Петербургская школа теории чисел, М.—Л., 1947
- Прудников В. Е. Пафнутий Львович Чебышев (1821—1894), Л.: Наука, 1976. — 283 с.
Посилання
- , стаття Б. В. Гнеденко з БСЭ
- Біографічна довідка про Чебишова [ 28 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Парадоксальний механізм Чебишева [ 4 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pafnu tij Lvo vich Che bishov ros Pafnu tij Lvo vich Chebyshyov 4 16 travnya 1821 18210516 Akatovo Kaluzka guberniya 26 listopada 8 grudnya 1894 Sankt Peterburg rosijskij matematik i mehanik ad yunkt 1853 z 1856 roku ekstraordinarnij z 1859 go ordinarnij akademik Peterburzkoyi AN pochesnij chlen Navchalnoyi radi Imperatorskogo Moskovskogo tehnichnogo uchilisha Chebishov Pafnutij Lvovichros Pafnu tij Lvo vich ChebyshyovPafnutij Chebishov Pafnutij ChebishovIm ya pri narodzhenniros Pafnu tij Lvo vich ChebyshyovNarodivsya4 16 travnya 1821 1 AkatovoPomer26 listopada 8 grudnya 1894 2 1 73 roki Sankt PeterburgKrayinaRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistmatematik statistik vikladach universitetuAlma materd 1841 Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet 3 GaluzmatematikaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet dVchene zvannyaakademikNaukovij stupindoktor nauk d VchiteliBrashman Mikola DmitrovichAspiranti doktorantiGrave Dmitro Oleksandrovich d 4 Lyapunov Oleksandr Mihajlovich 5 Markov Andrij Andrijovich 6 d 7 d 8 d 9 d d dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 1 10 Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk 11 Prusska akademiya nauk 11 d 11 d 11 dVidomij zavdyaki Mehanika i Analitichna geometriyaBrati sestridNagorodiDemidivska premiyaAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Chebishov Pafnutij Lvovich u VikishovishiVimova ta napisannya prizvishaPrizvishe vchenogo za jogo vlasnoyu vkazivkoyu treba vimovlyati Chebisho v v XIX stolitti taka vimova cogo starovinnogo prizvisha sho todi pisalos rosijskoyu Chebyshev zamist ninishnogo Chebyshyov bula dosit poshirenoyu isnuye pripushennya sho ce prizvishe za pohodzhennyam ye korotkim prisvijnim prikmetnikom utvorenim vid antroponima Chebish z nagolosom na zakinchenni v nepryamih vidminkah i na ostannomu skladi osnovi v nazivnomu vidminku U XX stolitti cherez tendenciyu do vidosoblennya prizvish na ov vid vihidnih prisvijnih prikmetnikiv stala dovoli poshirenoyu hibna vimova Che bishov z nagolosom na pershomu skladi nezvazhayuchi na te chitki rekomendaciyi avtoritetnih dzherel 4 te vidannya akademichnogo Rosijskogo orfografichnogo slovnika 2013 slovnik nagolosiv Vlasni imena v rosijskij movi 2001 ta profilni akademichni vidannya sho poslidovno vikoristovuyut rosijsku literu yo pri peredanni imen i nazv fiksuyut za orfografichnu ta orfoepichnu normu napisannya ta vimovu rosijskoyu movoyu Chebyshyov BiografiyaPochatkovu osvitu otrimav udoma v 16 rokiv vstupiv u Moskovskij universitet i zakinchiv jogo v 1841 roci U 1846 mu pri Moskovskomu universiteti zahistiv magistersku disertaciyu U 1847 mu pereyihav do Peterburga de togo zh roku zahistiv disertaciyu pri universiteti i pochav chitannya lekcij z algebri ta teoriyi chisel U 1849 roci zahistiv doktorsku disertaciyu udostoyenij v tomu zh roci Demidovskoyi premiyi Peterburzkoyi AN v 1850 mu stav profesorom Peterburzkogo universitetu Trivalij chas brav uchast v roboti artilerijskogo viddilennya vijskovo vchenogo komitetu i vchenogo komitetu Ministerstva narodnoyi osviti U 1882 roci pripiniv chitannya lekcij v Peterburzkomu universiteti ta vijshovshi u vidstavku povnistyu zajnyavsya naukovoyu robotoyu Chebishov zasnovnik peterburzkoyi matematichnoyi shkoli najvidomishimi predstavnikami yakoyi buli A M Korkin Ye I Zolotarov A A Markov G F Voronij O M Lyapunov V A Steklov D O Grave Harakterni risi tvorchosti Chebishova riznomanitnist oblastej doslidzhennya vminnya otrimati za dopomogoyu elementarnih zasobiv veliki naukovi rezultati i nezminnij interes do pitan praktiki Doslidzhennya Chebishova vidnosyatsya do teoriyi nablizhennya funkcij mnogochlenami integralnogo chislennya teoriyi chisel teoriyi jmovirnostej teoriyi mehanizmiv i bagatom inshim rozdilam matematiki ta sumizhnih galuzej znannya U kozhnomu zi zgadanih rozdiliv Chebishov zumiv stvoriti nizku osnovnih zagalnih metodiv i visunuv ideyi yaki namitili providni napryamki v yihnomu podalshomu rozvitku Pragnennya pov yazati problemi matematiki z principovimi pitannyami prirodoznavstva i tehniki v znachnij miri viznachaye jogo svoyeridnist yak vchenogo Bagato vidkrittya Chebishova naviyani prikladnimi interesami Ce neodnorazovo pidkreslyuvav i sam Chebishov govoryachi sho v stvorenni novih metodiv doslidzhennya nauki znahodyat sobi virnogo kerivnika v praktici i sho sami nauki rozvivayutsya pid vplivom yiyi vona vidkrivaye yim novi predmeti dlya doslidzhennya Poln sobr soch T 5 1951 s 150 Chebishov vsyu svoyu profesorsku diyalnist z 1847 roku po 1882 rik prisvyativ Sankt Peterburzkomu universitetu Vchena diyalnist Chebishova sho rozpochalasya v 1843 roci poyavoyu u svit nevelichkoyi zamitki Note sur une classe d integrales definies multiples Journ De Liouville tom VIII ne pripinyalasya do kincya jogo zhittya Ostanni jogo memuari Pro sumi yaki zalezhat vid pozitivnih znachen bud yakoyi funkciyi vijshli u svit vzhe pislya jogo smerti 1895 Mem De l Ac Des sc De St Peters Zaslugi Chebishova ocineni buli vchenim svitom gidnim chinom Vin buv chlenom Imperatorskoyi Akademiyi nauk z 1853 roku Associe etranger Parizkoyi Akademiyi Nauk z 1860 roku cyu chest Chebishov podilyav lishe she z odnim rosijskim vchenim Karlom Berom obranim u 1876 r chlenom korespondentom bezlichi vchenih tovaristv Zahidnoyi Yevropi i pochesnim chlenom usih rosijskih universitetiv Harakteristika jogo zaslug vchenih duzhe dobre virazhena v zapisci akademikiv A A Markova i I Ya Sonina prochitana v pershomu pislya smerti Chebishova zasidanni akademiyi U cij zapisci mizh inshim skazano Praci Chebishova nosyat vidbitok genialnosti Vin vinajshov novi metodi dlya virishennya bagatoh vazhkih pitan yaki buli postavleni davno i zalishalisya nevirishenimi Razom z tim vin postaviv ryad novih pitan nad rozrobkoyu yakih pracyuvav do kincya svoyih dniv Akademiya postanovila klopotati pro koshti na vidannya povnogo zibrannya tvoriv Chebishova j nadati mozhlive spriyannya cij spravi Istotne materialne spriyannya vikonannyu ciyeyi spravi nadav brat pokijnogo profesor V L Chebishov a redakciyu prac Chebishova vzyali na sebe avtori zgadanoyi zapiski Mehanizm Chebishova Zaznachimo tut lishe kilka z prac Chebishova Roboti Chebishova z teoriyi chisel pochalisya v dodatkah do doktorskoyi disertaciyi Chebishova Teoriya porivnyan nadrukovanij v 1849 roci C 1850 roci z yavivsya znamenitij Memorie sur les nombres premiers de navedeno dvi mezhi v yakih lezhit chislo prostih chisel sho lezhat mizh dvoma danimi chislami U 1867 roci v II tomi Moskovskogo matematichnogo zbirnika z yavilasya insha robota Chebishova Pro seredni velichini v yakij dana teorema sho lezhit v osnovi riznih pitan teoriyi jmovirnostej i polyagaye v sobi znamenitu teoremu Yakova Bernulli yak okremij vipadok Integralnomu chislennyu prisvyachena robota 1860 roku Sur l integration de la differentielle v yakij dayetsya sposib diznatisya za dopomogoyu kincevogo chisla dij u razi racionalnih koeficiyentiv pidkorinnogo polinoma chi mozhlivo viznachiti chislo A tak shob danij viraz integruvatisya v logarifmah i v razi mozhlivosti znajti integral Najbilsh originalnimi yak po suti pitannya tak i za metodom rishennya ye roboti Chebishova pro novi funkciyi sho najmensh uhilyayutsya vid nulya Memuari 1857 roku pid zagolovkom Sur les questions de minima qui se rattachent a la representation approximative des fonctions v Memuarah Akademiyi Nauk Robota Chebishova Pro kreslennya geografichnih kart Roboti Chebishova pro interpolyuvannya v yakih vin daye novi formuli vazhlivi yak v teoretichnomu tak i praktichnomu smislah Odnim z ulyublenih prijomiv Chebishova yakim vin osoblivo chasto koristuvavsya bulo zastosuvannya vlastivostej algebrayichnih bezperervnih drobiv do riznih pitan analizu Do robit ostannogo periodu diyalnosti Chebishova vidnosyatsya doslidzhennya Pro granichni znachennya integraliv Sur les valeurs limites des integrales 1873 Absolyutno novi pitannya postavleni tut Chebishovim rozroblyalisya potim jogo uchnyami Ostanni memuari Chebishova 1895 roku vidnositsya do tiyeyi zh oblasti U zv yazku z pitannyami pro novi funkciyi sho najmenshe vidhilyayutsya vid nulya znahodyatsya i roboti Chebishova shodo praktichnoyi mehaniki U cij oblasti Chebishovu nalezhat rizni originalni priladi z yakih odin Machine arthmetique a mouvement contini zberigayetsya v Parizhi v Conservatorie des arts et metiers Byust Chebishova bilya Moskovskogo universitetu Na chest Chebishova AN SRSR zasnuvala v 1944 roci premiyu za najkrashi doslidzhennya z matematiki Imenem Chebishova nazvanij misyachnij krater i asteroyid 2010 Chebishov PublikaciyiKnigi Chebyshyov P L Polnoe sobranie sochinenij M 1944 1951 T 1 Teoriya chisel 1944 342 s T 2 Matematichnij analiz 1947 520 s T 3 Matematichnij analiz 1948 412 s T 4 Teoriya mehanizmiv 1948 255 s T 5 Inshi tvori Biografichni materiali 1951 474 s Chebyshyov P L Teoriya sravnenij SPb 1849 Chebyshyov P L Izbrannye matematicheskie trudy M L OGIZ Gostehizdat 1946 Klassiki estestvoznaniya Chebyshyov P L Izbrannye trudy Red sost A O Gelfond M Izd vo AN SSSR 1955 Klassiki nauki Statti Chebyshyov P L O nepreryvnyh drobyah Uchyonye zapiski Imperatorskoj akademii nauk po pervomu i tretemu otdeleniyam 1855 T 3 S 636 664 Chebyshyov P L Razlozhenie v ryady pri pomoshi nepreryvnyh drobej 1866 Chebyshyov P L O summah sostavlennyh iz znachenij prostejshih odnochlenov umnozhennyh na funkciyu kotoraya ostaetsya polozhitelnoyu 1891 T 64 7 Chebyshyov P L O funkciyah malo udalyayushihsya ot nulya pri nekotoryh velichinah peremennoj Zap Imp Akad Nauk 1881 T 40 3 Chebyshyov P L Ob otnoshenii dvuh integralov rasprostranennyh na odni i te zhe velichiny peremennoj 1883 T 44 2 Chebyshyov P L O priblizhyonnyh vyrazheniyah kvadratnogo kornya peremennoj cherez prostye drobi Zap Imp Akad Nauk 1889 T 61 1 Nazvani na chest vchenogoPolinomi Chebishova Nerivnist Chebishova Nerivnist Chebishova dlya sum chisel Mehanizm Chebishova 2010 Chebishov Spisok ob yektiv nazvanih na chest Pafnutiya ChebishovaDiv takozhChebishovskij alternans Arifmometr Chebishova Filtr Chebishova Prostir neperervnih funkcijPrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http www history mcs st andrews ac uk Biographies Chebyshev html Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chebishov Pafnutij Lvovich Soch Sochineniya t 1 2 SPB 1899 1907 Poln sobr soch t 1 5 M L 1944 1951 lit Izbr trudy M 1955 Lyapunov A M Pafnutij Lvovich Chebyshev v kn Chebyshev P L Izbr matematicheskie trudy M L 1946 Steklov V A Teoriya i praktika v issledovaniyah Chebysheva Rech P 1921 Krylov A N Pafnutij Lvovich Chebyshev Biograficheskij ocherk M L 1944 Nauchnoe nasledie P L Chebysheva v 1 2 M L 1945 Delone B N Peterburgskaya shkola teorii chisel M L 1947 Prudnikov V E Pafnutij Lvovich Chebyshev 1821 1894 L Nauka 1976 283 s Posilannya stattya B V Gnedenko z BSE Biografichna dovidka pro Chebishova 28 grudnya 2013 u Wayback Machine Paradoksalnij mehanizm Chebisheva 4 sichnya 2022 u Wayback Machine