Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чапли гін місто в Росії адміністративний центр Чаплигінського району Липецької області Місто Чаплигін рос Чаплыгин 2 жов

Чаплигін

Чаплигін

Чапли́гін — місто в Росії, адміністративний центр Чаплигінського району Липецької області.

Місто
Чаплигін
рос. Чаплыгин (2 жовтня 1948)

image

Герб
image image

Координати H G O

Країна Росія
Регіон Липецька область
Район Чаплигінський район
Міське поселення
Голова Володимир Миколайович Скуратов
Дата заснування 1638
Місто з 16 вересня 1778
Площа 11 км²
Висота центру 140  м
Населення 12 124  (2014)
Катойконім чаплигінци, чаплигінец, чаплигінка
Часовий пояс
Телефонний код 47475
Поштовий індекс 399 900
Код ЗКАТУ 42256501
GeoNames 569934
image
image
Чаплигін
Чаплигін (Росія)
image
image
Чаплигін
Чаплигін (Липецька область)
image Чаплигін у Вікісховищі

Розташоване у північно-східній частині Липецької області, неподалік від межі з Рязанською областю, при злитті річок , та (басейн Дону), за 70 км від Липецька.

Історія

Новий час

image
Герб Раненбурга (1781)
image
Вигляд старого міста
image
Вознесенська площа
image
Вознесенська площа
image
Рязанська вулиця

Перша письмова згадка про ці місця відноситься до 1638; тоді при створенні Бєлгородської оборонної лінії на місці сучасного міста було засновано поселення під назвою Усть Станових ряс під Слобідським Ліпягом, згодом — село Слобідське. До кінця XVII століття в селі налічувалося 100 дворів. У 1695, тут на високому березі було зведено невеликий дерев'яний палац, призначений для відпочинку Петра I та його свити при проходженні з Москви до Воронежу.

У 1702 Петро I заклав у Слобідському невелику фортецю за голландським зразком, якій дав назву Оранієнбург («апельсинова фортеця»). Очевидно, тут мало місце просте запозичення німецького назви (місто Оранієнбург поблизу Берліна). Назва фортеці поступово поширилося і на село, причому в народній мові воно перетворилося спочатку в Ранінбург, а потім Раненбург.

У 1702 село Слобідське та фортеця були подаровані О. Д. Меншикову. У 1712 на кошти Меншикова неподалік було побудований чоловічий монастир.

У 1744 в Раненбурзі відбувало заслання .

У 1778 році за указом Катерини II село Слобідське отримало статус повітового міста з офіційною назвою Раненбург, яке стало адміністративним центром новоутвореного Рязанського намісництва.

У 1781 році затверджено герб міста: «У 1-й частині щита, в золотому полі, частина герба Рязанського намісництва. У 2-й частині, в срібному полі, гілки яблуневого дерева з плодами покладені хрестоподібно».

У 1806—1816 рр. було зведено соборний храм Михайла Архангела. Поступово місто перетворюється на великий торговий центр, і в другій половині XIX століття займає серед міст Рязанської губернії одне з чільних місць з торговельного обороту. Головним предметом торгівлі було зерно, а особливо славилася завдяки своїм смаковим якостям Раненбурзька гречка. У місті діяли тютюнова фабрика купця Оловнікова, сірникова фабрика купця Калашникова, кілька миловарних закладів.

У 1890 році через місто пройшла залізнична лінія  — , на якій побудували станцію .

У 1897 році в Раненбурзі налічувалося 15 347 осіб; діяли 6 церков, повітове училище, дві парафіяльних та церковна-приходська школи. Була земська лікарня. Вигляд міста змінювався, і до початку XX століття вже 14 вулиць були забруковані, гасові ліхтарі змінилися електричними, з'явилися телефонна мережа та кінотеатр («кінематограф Сінема»).

У 1918 році на I установчому з'їзді Рад у Раненбурзі було проголошено Радянську владу.

Новітній час

27 серпня 1919 Раненбург було взято генерал-лейтенанта К. К. Мамонтова, яка в місті, втім, не затрималася.

30 липня 1928 Раненбурзький повіт було скасовано, а на його території (без Олександро-Невської волості, що відійшла до ), переданої з Рязанської губернії до складу щойно сформованої Центрально-чорноземної області, утворено Раненбурзький район (до 23 липня 1930, коли поділ Центрально-Чорноземної області на повіти було скасовано, район входив до складу ). Після розукрупнення Центрально-Чорноземної області 13 червня 1934 року Раненбург та Раненбурзький район увійшли до складу Воронезької області. 26 вересня 1937 вони були включені в знов утворену Рязанську область.

У 1932 на території тютюнової фабрики Оловнікова було створено чавуноливарний завод. На базі кустарних артілей виникли об'єднання «Працівниця» та «Червоний Жовтень», що випускали продукцію для населення.

2 жовтня 1948 року місто було перейменовано в Чаплигін — на честь уродженця Раненбурга академіка , російського та радянського механіка та математика, одного з основоположників сучасної аеромеханіки та газової динаміки.

Після утворення 6 січня 1954 Липецької області Чаплигін та Чаплигінський район були включені до її складу.

У 1972 в місті побудували міст через .

28 жовтня 2005 рішенням Ради депутатів міста Чаплигіна було затверджено новий міський герб, який наблизився за зовнішнім виглядом до історичного герба повітового міста Раненбург.

Питання про повернення місту назви Раненбург було винесене на міський референдум 8 жовтня 2006, однак підтримки більшості городян не отримало.

Економіка

Промисловість

Основну частку займає харчова промисловість, вона представлена ​​такими підприємствами, як ВАТ «Чаплыгинмолоко», ТО «Липецкий мукомольный завод», ВАТ «Чаплыгинский крахмальный завод» (входить до групи компаній"Амилко"), ТОВ «Хлебокомбинат».

Інші великі промислові підприємства розташовані на території . На її території розташовані завод водонапірної арматури австрійської компанії , завод німецького виробника машин Ropa, завод з виробництва кріпильних виробів індивідуального підприємця Ігоря Тарасова, завод по збірці та ремонту німецької сільськогосподарської техніки компанії Horsh, завод з виробництва систем крапельного зрошення ЗАТ «Новый век агротехнологий», а останнім часом ведуться роботи з підготовки до початку будівництва найбільшого в Росії китайського промислового виробничого кластера «ВостокПром».

Транспорт

image
Троїцький собор (1818)

Чаплигін називають «північними воротами» Липецької області. Від міста до траси М6 «Каспій» — всього 20 км.

Залізнична станція  — залізничний вузол Південно-Східної залізниці; звідси йдуть направлення на Москву, на Мічурінськ та Єлець.

Міський транспорт представлено автобусами, легковими таксі, а з літа 2012 року також маршрутними таксі.

Пам'ятки

image
Вознесенська церква (1794)

Чаплигінці дбайливо відносяться до історико-культурного спадщини. Збереження забудови XVIII — XIX століть досягає 60 %. На території міста розташовано 52 пам'ятки архітектури, які перебувають на державній охороні.

До визначних пам'яток міста та району належать:

  • Троїцький собор (1818 р.)
  • Церква Вознесіння (кінець XVIII ст.)
  • Микільська церква (1858 р.)
  • Успенська цвинтарна церква (1831 р.) в стилі пізнього класицизму
  • Храм в ім'я Миколая Чудотворця (1848—1855 рр.)

Крім церковної архітектури — будівлі чоловічої та жіночої гімназій, духовного училища, житлові купецькі будинки. Відновлений будинок О. Д. Меншикова; Зараз у ньому розміщено районний краєзнавчий музей.

У рамках святкування 375-річчя міста завершилися роботи з будівництва єдиного на території Росії кінного пам'ятника Петру I і О. Д. Меншикову.

Почесні люди міста

Незрячий Микола Орлов в 2008 підкорив Ельбрус — першим в історії СРСР та Росії. Підкорив також пік Леніна (7134 м), другу за величиною вершину Паміру.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
  2. . Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  3. Раненбург // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  5.  . Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет // География. — 2001. — № 15. з джерела 8 липня 2018. Процитовано 2 грудня 2014.
  6. . Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  7. Гражданская война и военная интервенция в СССР: энциклопедия. 2-е изд. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 720 с. — С. 346—347.
  8. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 2 грудня 2014.
  10. Рязанская область. Административно-территориальное деление. Справочник. — Рязань : Новое время, 1997. — 304 с.
  11. Административно-территориальное деление Рязанской области. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 2 грудня 2014.
  12. Евдокимов В. И.  . Чаплыгин — Раненбург // География. — 2001. — № 34. з джерела 18 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  13. . Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  14. . Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  15. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  16. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2014.
  18. О награждении Николая Орлова главой р. Липецка (рос.). Администрация р. Липецка. 25 августа 2010. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

Посилання

  • Історико-краєзнавчий журнал «Записки Раненбуржца» [ 18 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  • Раненбурзька фортеця. Рязанський історико-пошуковий центр [ 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Раненбург-City — незалежний інформаційно-аналітичний портал [ 8 березня 2015 у Wayback Machine.]
  • Апельсинове місто [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chapli gin misto v Rosiyi administrativnij centr Chapliginskogo rajonu Lipeckoyi oblasti Misto Chapligin ros Chaplygin 2 zhovtnya 1948 Gerb Koordinati 53 14 30 pn sh 39 58 00 sh d H G O Krayina RosiyaRosiyaRegion Lipecka oblastRajon Chapliginskij rajonMiske poselennyaGolova Volodimir Mikolajovich SkuratovData zasnuvannya 1638Misto z 16 veresnya 1778Plosha 11 km Visota centru 140 mNaselennya 12 124 2014 Katojkonim chapliginci chapliginec chapliginkaChasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 47475Poshtovij indeks 399 900Kod ZKATU 42256501GeoNames 569934 ChapliginChapligin Rosiya ChapliginChapligin Lipecka oblast Chapligin u Vikishovishi Roztashovane u pivnichno shidnij chastini Lipeckoyi oblasti nepodalik vid mezhi z Ryazanskoyu oblastyu pri zlitti richok ta basejn Donu za 70 km vid Lipecka IstoriyaNovij chas Gerb Ranenburga 1781 Viglyad starogo mista Voznesenska plosha Voznesenska plosha Ryazanska vulicya Persha pismova zgadka pro ci miscya vidnositsya do 1638 todi pri stvorenni Byelgorodskoyi oboronnoyi liniyi na misci suchasnogo mista bulo zasnovano poselennya pid nazvoyu Ust Stanovih ryas pid Slobidskim Lipyagom zgodom selo Slobidske Do kincya XVII stolittya v seli nalichuvalosya 100 dvoriv U 1695 tut na visokomu berezi bulo zvedeno nevelikij derev yanij palac priznachenij dlya vidpochinku Petra I ta jogo sviti pri prohodzhenni z Moskvi do Voronezhu U 1702 Petro I zaklav u Slobidskomu neveliku fortecyu za gollandskim zrazkom yakij dav nazvu Oraniyenburg apelsinova fortecya Ochevidno tut malo misce proste zapozichennya nimeckogo nazvi misto Oraniyenburg poblizu Berlina Nazva forteci postupovo poshirilosya i na selo prichomu v narodnij movi vono peretvorilosya spochatku v Raninburg a potim Ranenburg U 1702 selo Slobidske ta fortecya buli podarovani O D Menshikovu U 1712 na koshti Menshikova nepodalik bulo pobudovanij cholovichij monastir U 1744 v Ranenburzi vidbuvalo zaslannya U 1778 roci za ukazom Katerini II selo Slobidske otrimalo status povitovogo mista z oficijnoyu nazvoyu Ranenburg yake stalo administrativnim centrom novoutvorenogo Ryazanskogo namisnictva U 1781 roci zatverdzheno gerb mista U 1 j chastini shita v zolotomu poli chastina gerba Ryazanskogo namisnictva U 2 j chastini v sribnomu poli gilki yablunevogo dereva z plodami pokladeni hrestopodibno U 1806 1816 rr bulo zvedeno sobornij hram Mihajla Arhangela Postupovo misto peretvoryuyetsya na velikij torgovij centr i v drugij polovini XIX stolittya zajmaye sered mist Ryazanskoyi guberniyi odne z chilnih misc z torgovelnogo oborotu Golovnim predmetom torgivli bulo zerno a osoblivo slavilasya zavdyaki svoyim smakovim yakostyam Ranenburzka grechka U misti diyali tyutyunova fabrika kupcya Olovnikova sirnikova fabrika kupcya Kalashnikova kilka milovarnih zakladiv U 1890 roci cherez misto projshla zaliznichna liniya na yakij pobuduvali stanciyu U 1897 roci v Ranenburzi nalichuvalosya 15 347 osib diyali 6 cerkov povitove uchilishe dvi parafiyalnih ta cerkovna prihodska shkoli Bula zemska likarnya Viglyad mista zminyuvavsya i do pochatku XX stolittya vzhe 14 vulic buli zabrukovani gasovi lihtari zminilisya elektrichnimi z yavilisya telefonna merezha ta kinoteatr kinematograf Sinema U 1918 roci na I ustanovchomu z yizdi Rad u Ranenburzi bulo progolosheno Radyansku vladu Novitnij chas 27 serpnya 1919 Ranenburg bulo vzyato general lejtenanta K K Mamontova yaka v misti vtim ne zatrimalasya 30 lipnya 1928 Ranenburzkij povit bulo skasovano a na jogo teritoriyi bez Oleksandro Nevskoyi volosti sho vidijshla do peredanoyi z Ryazanskoyi guberniyi do skladu shojno sformovanoyi Centralno chornozemnoyi oblasti utvoreno Ranenburzkij rajon do 23 lipnya 1930 koli podil Centralno Chornozemnoyi oblasti na poviti bulo skasovano rajon vhodiv do skladu Pislya rozukrupnennya Centralno Chornozemnoyi oblasti 13 chervnya 1934 roku Ranenburg ta Ranenburzkij rajon uvijshli do skladu Voronezkoyi oblasti 26 veresnya 1937 voni buli vklyucheni v znov utvorenu Ryazansku oblast U 1932 na teritoriyi tyutyunovoyi fabriki Olovnikova bulo stvoreno chavunolivarnij zavod Na bazi kustarnih artilej vinikli ob yednannya Pracivnicya ta Chervonij Zhovten sho vipuskali produkciyu dlya naselennya 2 zhovtnya 1948 roku misto bulo perejmenovano v Chapligin na chest urodzhencya Ranenburga akademika rosijskogo ta radyanskogo mehanika ta matematika odnogo z osnovopolozhnikiv suchasnoyi aeromehaniki ta gazovoyi dinamiki Pislya utvorennya 6 sichnya 1954 Lipeckoyi oblasti Chapligin ta Chapliginskij rajon buli vklyucheni do yiyi skladu U 1972 v misti pobuduvali mist cherez 28 zhovtnya 2005 rishennyam Radi deputativ mista Chapligina bulo zatverdzheno novij miskij gerb yakij nablizivsya za zovnishnim viglyadom do istorichnogo gerba povitovogo mista Ranenburg Pitannya pro povernennya mistu nazvi Ranenburg bulo vinesene na miskij referendum 8 zhovtnya 2006 odnak pidtrimki bilshosti gorodyan ne otrimalo EkonomikaPromislovist Osnovnu chastku zajmaye harchova promislovist vona predstavlena takimi pidpriyemstvami yak VAT Chaplyginmoloko TO Lipeckij mukomolnyj zavod VAT Chaplyginskij krahmalnyj zavod vhodit do grupi kompanij Amilko TOV Hlebokombinat Inshi veliki promislovi pidpriyemstva roztashovani na teritoriyi Na yiyi teritoriyi roztashovani zavod vodonapirnoyi armaturi avstrijskoyi kompaniyi zavod nimeckogo virobnika mashin Ropa zavod z virobnictva kripilnih virobiv individualnogo pidpriyemcya Igorya Tarasova zavod po zbirci ta remontu nimeckoyi silskogospodarskoyi tehniki kompaniyi Horsh zavod z virobnictva sistem krapelnogo zroshennya ZAT Novyj vek agrotehnologij a ostannim chasom vedutsya roboti z pidgotovki do pochatku budivnictva najbilshogo v Rosiyi kitajskogo promislovogo virobnichogo klastera VostokProm Transport Troyickij sobor 1818 Chapligin nazivayut pivnichnimi vorotami Lipeckoyi oblasti Vid mista do trasi M6 Kaspij vsogo 20 km Zaliznichna stanciya zaliznichnij vuzol Pivdenno Shidnoyi zaliznici zvidsi jdut napravlennya na Moskvu na Michurinsk ta Yelec Miskij transport predstavleno avtobusami legkovimi taksi a z lita 2012 roku takozh marshrutnimi taksi Pam yatkiVoznesenska cerkva 1794 Chapliginci dbajlivo vidnosyatsya do istoriko kulturnogo spadshini Zberezhennya zabudovi XVIII XIX stolit dosyagaye 60 Na teritoriyi mista roztashovano 52 pam yatki arhitekturi yaki perebuvayut na derzhavnij ohoroni Do viznachnih pam yatok mista ta rajonu nalezhat Troyickij sobor 1818 r Cerkva Voznesinnya kinec XVIII st Mikilska cerkva 1858 r Uspenska cvintarna cerkva 1831 r v stili piznogo klasicizmu Hram v im ya Mikolaya Chudotvorcya 1848 1855 rr Krim cerkovnoyi arhitekturi budivli cholovichoyi ta zhinochoyi gimnazij duhovnogo uchilisha zhitlovi kupecki budinki Vidnovlenij budinok O D Menshikova Zaraz u nomu rozmisheno rajonnij krayeznavchij muzej U ramkah svyatkuvannya 375 richchya mista zavershilisya roboti z budivnictva yedinogo na teritoriyi Rosiyi kinnogo pam yatnika Petru I i O D Menshikovu Pochesni lyudi mistaNezryachij Mikola Orlov v 2008 pidkoriv Elbrus pershim v istoriyi SRSR ta Rosiyi Pidkoriv takozh pik Lenina 7134 m drugu za velichinoyu vershinu Pamiru Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 2 grudnya 2014 Ranenburg Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2014 Izmenenie administrativno territorialnogo deleniya Rossii za poslednie 300 let Geografiya 2001 15 z dzherela 8 lipnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 2 grudnya 2014 Grazhdanskaya vojna i voennaya intervenciya v SSSR enciklopediya 2 e izd M Sov enciklopediya 1987 720 s S 346 347 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 2 grudnya 2014 Ryazanskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie Spravochnik Ryazan Novoe vremya 1997 304 s Administrativno territorialnoe delenie Ryazanskoj oblasti Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 2 grudnya 2014 Evdokimov V I Chaplygin Ranenburg Geografiya 2001 34 z dzherela 18 grudnya 2014 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2014 Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2014 O nagrazhdenii Nikolaya Orlova glavoj r Lipecka ros Administraciya r Lipecka 25 avgusta 2010 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka PosilannyaIstoriko krayeznavchij zhurnal Zapiski Ranenburzhca 18 serpnya 2015 u Wayback Machine Ranenburzka fortecya Ryazanskij istoriko poshukovij centr 16 bereznya 2013 u Wayback Machine Ranenburg City nezalezhnij informacijno analitichnij portal 8 bereznya 2015 u Wayback Machine Apelsinove misto 18 grudnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ