Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цирк Максенція італ Circo di Massenzio лат Circus Maxentiánus до XIX століття був відомий як Цирк Каракалли давньоримськ

Цирк Максенція

Цирк Максенція

Цирк Максенція (італ. Circo di Massenzio; лат. Circus Maxentiánus; до XIX століття був відомий як Цирк Каракалли) — давньоримський цирк, споруджений у Римі за правління імператора Максенція (306—312 рр.). Входить до комплексу споруд, побудованих на території Вілли Максенція вздовж старовинної Аппієвої дороги. Цирк задумувався як місце проведення змагань та видовищ, проте з цією метою він використовувався лише одного разу — при проведенні ігор з нагоди його відкриття.

Цирк Максенція
image
41°51′17″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.85477900762180070° пн. ш. 12.52068860956734753° сх. д. / 41.85477900762180070; 12.52068860956734753Координати: 41°51′17″ пн. ш. 12°31′14″ сх. д. / 41.85477900762180070° пн. ш. 12.52068860956734753° сх. д. / 41.85477900762180070; 12.52068860956734753
Країнаimage Італія[1]
РозташуванняРим[1]
Типдавньоримський цирк і археологічна пам'ятка
image
image
Цирк Максенція
Цирк Максенція (Італія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

image
Цирк Максенція в давнину

Перші та єдині іграми, проведеними в цьому цирку, найімовірніше, були похоронними. Вони були присвячені обожненному синові Максенція, Валерію Ромулу, який помер підлітком у 309 році та був похований у сусідній циліндричній Гробниці Ромула.

Археологічні дослідження території показують, що увесь об'єкт був засипаний піском ще за доби античності. Це надає підстави припустити, що він був покинутий після смерті Максенція в 312 році внаслідок битви біля Мульвійського мосту. Максенцій, як і інші імператори тієї доби, Галерій та Діоклетіан, будував мавзолей для себе та своєї родини. Проте єдиною похованою в ньому людиною став Валерій Ромул. Після перемоги над Максенцієм цирк разом з усім його майном перейшов під контроль Костянтина Великого.

Увесь цирковий комплекс Максенція, задумавався як невід'ємна частина вишуканої Вілли Максенція. З погляду архітектури імператорська резиденція нагадує той тип вілл, що з'явилися в Римі та інших містах держави за доби пізньої античності. Вона, як і в Римі або Вілла Романа дель Казале на Сицилії, містить великі аудиторії, сімейні гробниці та кільцеві споруди. Першою резиденцію такого типу був палацовий комплекс на Палатинському пагорбі у середмісті Рима, в якому Максенцій власноруч провів деякі зміни. Найбільш схожою на Віллу Максенція спорудою є маєток Галерія в Салоніках, хоча і Палац Діоклетіана в Спліті в чомусь на нього схожий.

Опис

image
Руїни цирку сьогодні

Цирк Максенція є найкраще збереженим серед подібних споруд Риму, а за розміром поступається лише Великому цирку.

Основним матеріалом у побудові цирку був бетон, укладений за технологією , що відповідало архітектурній традиції римських будівель цього періоду. На стінах у багатьох місцях зберіглися отвори для хомутів, на яких кріпилося риштування.

Західний вхід, що через нього заходять відвідувачі, містить залишки двох великих веж, на яких розміщувався механізм підйому головних воріт. Колесниці виїзджали з цих воріт на трасу 503 метри завдовжки (її залишки можна побачити і сьогодні). Зовнішні стіни траси були ширшими на старті, що дозволяло гонщикам розігнатися; також вони були зроблені ширшими в місці повороту. На східному кінці траси зберіглася невеличка тріумфальна арка, в якій видно залишки opus vittatum. Ця траса була досліджена в XIX столітті археологом , що знайшов на ній напис, присвячений «Божественному Ромулу» — саме ця знахідка дозволила датувати спорудження цирку правлінням Максенція, а не Каракалли.

Довжина оздобленого мармуром бар'єру, що проходив серединою траси, становила рівно 1000 римських футів (296 м). У його центрі стояв Обеліск Доміціана, який Максенцій переніс з Храму Ісіди та Серапіса на честь свого сина. Цей оздоблений ієрогліфами обеліск невдовзі розколовся на п'ять частин. За доби Відродження він був досліджений , а колекціонер Томас Говард намагався вивезти частини обеліску до Лондона, проте папа Урбан VIII запобіг цьому. Зрештою, наступний папа Інокентій X переніс уламки до римської площі П'яцца-Навона, де обеліск стоїть і донині.

Ложа для суддів розташовувалася з південного боку траси, у місці, з якого було добре видно фінішну пряму. Імператорська ложа, залишки якої ще можна помітити, була розташована у найкращому для перегляду за дійством місці. Вона була пов'язана критим портиком з Віллою Максенція, руїни якої лежать неподалік. Прямо навпроти імператорської ложи, у південній колійній стіні, є невелика арка, крізь яку добре видно Гробницю Цецилії Метелли. На думку сучасних дослідників, Цирк Максенція був навмисно споруджений таким чином, щоб інтегрувати існуючи гробницю в єдиний архітектурний ансамбль.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Bertolotti, R. De Angelis (2001), "I Giochi Circensi", in R. De Angelis Bertolotti et al. (eds), La Residenza Imperiale di Massenzio. Rome: Fratelli Palombi, 60-64.
  3. For example, see Bertolotti, R. De Angelis (2001), "I Giochi Circensi", in R. De Angelis Bertolotti et al. (eds), La Residenza Imperiale di Massenzio. Rome: Fratelli Palombi, 60-64.
  4. For references to Galerius' palace, which is scantily written about, see Vickers, M. (1973) Observations on the octagon at Thessaloniki Journal of Roman Studies 63, pp.111-20. The best shorter account of the history of Diocletian's Palace is: Wilkes, J J (1993) Diocletian's Palace, Split: Residence of a Retired Roman Emperor Sheffield: University Press.
  5. Steinby, M. (ed.) (1995). , vol II, pp.34-25.
  6. Wilson, R. (1983). Piazza Armerina London: Granada.
  7. Carettoni, G. (1972). "Terme di Settimio Severo e terme di Massenzio in Palatio". Archeologia Classica 24: 96ff.
  8. Для порівняння див. Humphrey, J H (1986) Roman Circuses: Arenas for Chariot Racing London: Batsford, pp. 56-131.
  9. Adam, J.-P. and M. Fulford (1994). Roman Building Materials and Techniques. London: Batsford.
  10. CIL VI.1138; Nibby, A. (1825). Del Circo volgarmente detto di Caracalla. Rome: Tipografia delle Belle Arte.
  11. Edward Chaney, "Roma Britannica and the Cultural Memory of Egypt: Lord Arundel and the Obelisk of Domitian", in Roma Britannica: Art Patronage and Cultural Exchange in Eighteenth-Century Rome, eds. D. Marshall, K. Wolfe and S. Russell, British School at Rome, 2011, pp. 147–70.
  12. Kerr, Loraine (2001). "A topography of death: the buildings of the emperor Maxentius on the Via Appia, Rome". Proceedings of the Eleventh Annual Theoretical Roman Archaeology Conference, pp. 24-33. Oxford: Oxbow. DOI:10.16995/TRAC2001_24_33 image

 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cirk Maksenciya ital Circo di Massenzio lat Circus Maxentianus do XIX stolittya buv vidomij yak Cirk Karakalli davnorimskij cirk sporudzhenij u Rimi za pravlinnya imperatora Maksenciya 306 312 rr Vhodit do kompleksu sporud pobudovanih na teritoriyi Villi Maksenciya vzdovzh starovinnoyi Appiyevoyi dorogi Cirk zadumuvavsya yak misce provedennya zmagan ta vidovish prote z ciyeyu metoyu vin vikoristovuvavsya lishe odnogo razu pri provedenni igor z nagodi jogo vidkrittya Cirk Maksenciya41 51 17 pn sh 12 31 14 sh d 41 85477900762180070 pn sh 12 52068860956734753 sh d 41 85477900762180070 12 52068860956734753 Koordinati 41 51 17 pn sh 12 31 14 sh d 41 85477900762180070 pn sh 12 52068860956734753 sh d 41 85477900762180070 12 52068860956734753Krayina Italiya 1 RoztashuvannyaRim 1 Tipdavnorimskij cirk i arheologichna pam yatkaCirk MaksenciyaCirk Maksenciya Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaCirk Maksenciya v davninu Pershi ta yedini igrami provedenimi v comu cirku najimovirnishe buli pohoronnimi Voni buli prisvyacheni obozhnennomu sinovi Maksenciya Valeriyu Romulu yakij pomer pidlitkom u 309 roci ta buv pohovanij u susidnij cilindrichnij Grobnici Romula Arheologichni doslidzhennya teritoriyi pokazuyut sho uves ob yekt buv zasipanij piskom she za dobi antichnosti Ce nadaye pidstavi pripustiti sho vin buv pokinutij pislya smerti Maksenciya v 312 roci vnaslidok bitvi bilya Mulvijskogo mostu Maksencij yak i inshi imperatori tiyeyi dobi Galerij ta Diokletian buduvav mavzolej dlya sebe ta svoyeyi rodini Prote yedinoyu pohovanoyu v nomu lyudinoyu stav Valerij Romul Pislya peremogi nad Maksenciyem cirk razom z usim jogo majnom perejshov pid kontrol Kostyantina Velikogo Uves cirkovij kompleks Maksenciya zadumavavsya yak nevid yemna chastina vishukanoyi Villi Maksenciya Z poglyadu arhitekturi imperatorska rezidenciya nagaduye toj tip vill sho z yavilisya v Rimi ta inshih mistah derzhavi za dobi piznoyi antichnosti Vona yak i v Rimi abo Villa Romana del Kazale na Siciliyi mistit veliki auditoriyi simejni grobnici ta kilcevi sporudi Pershoyu rezidenciyu takogo tipu buv palacovij kompleks na Palatinskomu pagorbi u seredmisti Rima v yakomu Maksencij vlasnoruch proviv deyaki zmini Najbilsh shozhoyu na Villu Maksenciya sporudoyu ye mayetok Galeriya v Salonikah hocha i Palac Diokletiana v Spliti v chomus na nogo shozhij OpisRuyini cirku sogodni Cirk Maksenciya ye najkrashe zberezhenim sered podibnih sporud Rimu a za rozmirom postupayetsya lishe Velikomu cirku Osnovnim materialom u pobudovi cirku buv beton ukladenij za tehnologiyeyu sho vidpovidalo arhitekturnij tradiciyi rimskih budivel cogo periodu Na stinah u bagatoh miscyah zberiglisya otvori dlya homutiv na yakih kripilosya rishtuvannya Zahidnij vhid sho cherez nogo zahodyat vidviduvachi mistit zalishki dvoh velikih vezh na yakih rozmishuvavsya mehanizm pidjomu golovnih vorit Kolesnici viyizdzhali z cih vorit na trasu 503 metri zavdovzhki yiyi zalishki mozhna pobachiti i sogodni Zovnishni stini trasi buli shirshimi na starti sho dozvolyalo gonshikam rozignatisya takozh voni buli zrobleni shirshimi v misci povorotu Na shidnomu kinci trasi zberiglasya nevelichka triumfalna arka v yakij vidno zalishki opus vittatum Cya trasa bula doslidzhena v XIX stolitti arheologom sho znajshov na nij napis prisvyachenij Bozhestvennomu Romulu same cya znahidka dozvolila datuvati sporudzhennya cirku pravlinnyam Maksenciya a ne Karakalli Dovzhina ozdoblenogo marmurom bar yeru sho prohodiv seredinoyu trasi stanovila rivno 1000 rimskih futiv 296 m U jogo centri stoyav Obelisk Domiciana yakij Maksencij perenis z Hramu Isidi ta Serapisa na chest svogo sina Cej ozdoblenij iyeroglifami obelisk nevdovzi rozkolovsya na p yat chastin Za dobi Vidrodzhennya vin buv doslidzhenij a kolekcioner Tomas Govard namagavsya vivezti chastini obelisku do Londona prote papa Urban VIII zapobig comu Zreshtoyu nastupnij papa Inokentij X perenis ulamki do rimskoyi ploshi P yacca Navona de obelisk stoyit i donini Lozha dlya suddiv roztashovuvalasya z pivdennogo boku trasi u misci z yakogo bulo dobre vidno finishnu pryamu Imperatorska lozha zalishki yakoyi she mozhna pomititi bula roztashovana u najkrashomu dlya pereglyadu za dijstvom misci Vona bula pov yazana kritim portikom z Villoyu Maksenciya ruyini yakoyi lezhat nepodalik Pryamo navproti imperatorskoyi lozhi u pivdennij kolijnij stini ye nevelika arka kriz yaku dobre vidno Grobnicyu Ceciliyi Metelli Na dumku suchasnih doslidnikiv Cirk Maksenciya buv navmisno sporudzhenij takim chinom shob integruvati isnuyuchi grobnicyu v yedinij arhitekturnij ansambl PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Bertolotti R De Angelis 2001 I Giochi Circensi in R De Angelis Bertolotti et al eds La Residenza Imperiale di Massenzio Rome Fratelli Palombi 60 64 For example see Bertolotti R De Angelis 2001 I Giochi Circensi in R De Angelis Bertolotti et al eds La Residenza Imperiale di Massenzio Rome Fratelli Palombi 60 64 For references to Galerius palace which is scantily written about see Vickers M 1973 Observations on the octagon at Thessaloniki Journal of Roman Studies 63 pp 111 20 The best shorter account of the history of Diocletian s Palace is Wilkes J J 1993 Diocletian s Palace Split Residence of a Retired Roman Emperor Sheffield University Press Steinby M ed 1995 vol II pp 34 25 Wilson R 1983 Piazza Armerina London Granada Carettoni G 1972 Terme di Settimio Severo e terme di Massenzio in Palatio Archeologia Classica 24 96ff Dlya porivnyannya div Humphrey J H 1986 Roman Circuses Arenas for Chariot Racing London Batsford pp 56 131 Adam J P and M Fulford 1994 Roman Building Materials and Techniques London Batsford CIL VI 1138 Nibby A 1825 Del Circo volgarmente detto di Caracalla Rome Tipografia delle Belle Arte Edward Chaney Roma Britannica and the Cultural Memory of Egypt Lord Arundel and the Obelisk of Domitian in Roma Britannica Art Patronage and Cultural Exchange in Eighteenth Century Rome eds D Marshall K Wolfe and S Russell British School at Rome 2011 pp 147 70 Kerr Loraine 2001 A topography of death the buildings of the emperor Maxentius on the Via Appia Rome Proceedings of the Eleventh Annual Theoretical Roman Archaeology Conference pp 24 33 Oxford Oxbow DOI 10 16995 TRAC2001 24 33

Дата публікації:
Топ