Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цзянсу кит 江苏 пін Jiāngsū східна провінція Китайської Народної Республіки розташована на березі Жовтого моря її територі

Цзяньсу

Цзяньсу

Цзянсу (кит. 江苏, пін. Jiāngsū) — східна провінція Китайської Народної Республіки, розташована на березі Жовтого моря; її територія охоплює також нижню течію Янцзи. Цзянсу одна з найважливіших провінцій Китаю, посідає провідні позиції з економічного розвитку, сільськогосподарської й промислової продукції а також за рівнем життя населення. Територія провінції Цзянсу здавна входила до складу китайської держави, тут розташовані деякі з найдавніших і найкрасивіших міст країни. Адміністративний центр провінції, місто Нанкін кілька разів упродовж історії ставало столицею Китаю.

Цзянсу

江苏, Jiāngsū

image
Адм. центр Нанкін
Країна image КНР
Межує з: сусідні адмінодиниці
Шаньдун, Аньхой, Чжецзян, Шанхай ?
Населення
 - повне 78 659 903 осіб (2010)
Площа
 - повна 98 285 км²
Висота
 - максимальна 625 м
(d)
Часовий пояс
Губернатор d
Вебсайт jiangsu.gov.cn
Код ISO 3166-2 CN-JS
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Цзянсу

Географія

image
Озеро Тай-ху

Топографія Цзянсу переважно має рівнинний характер, лише на крайньому півночі і заході місцевість стає горбистою. Найвищою точкою провінції є гора Юнтай (625 м). Довжина морського узбережжя близько 1000 км. Зі всіх провінцій Китаю Цзянсу має найвищий відсоток внутрішніх вод — на її території розташовані, зокрема, найбільше озеро Піднебесної — Тайху, великі озера Хунцзеху, , і , а на півдні протікає найбільша річка країни — Янцзи. Крім цього Цзянсу перетинає побудований ще у VII столітті Імператорський канал, що сполучає Янцзи з Хуанхе і був донедавна найважливішою транспортною артерією на осі Північ-Південь. На Цзянсу припадає 690 км з усієї довжини каналу. Річка Хуайхе, що протікає територією провінції, традиційно вважається географічною межею між північним і південним Китаєм. В давнину інша велика китайська річка, Хуанхе, що протікає зараз набагато північніше, кілька разів радикально міняла своє русло, вливаючись до Хуайхе. Востаннє Хуанхе «розлучилась» з річкою Хуайхе 1855, після чого остання не змогла влитись в своє колишнє русло і розлилася натомість рівниною. Пізніше її води були розподілені на безліч іригаційних каналів.

Адміністративний поділ Цзяньсу

Провінція Цзянсу поділена на 13 міст-округів (префектур):

У свою чергу 13 міст-округів Цзянсу поділені на 106 одиниць повітового рівня (54 урбанізованих районів, 27 міст-повітів, 25 повітів); 1488 одиниць рівня громад (комун) (1078 міст-громад, 122 громад, 287 урбанізованих підрайонів). Цікаво, що на території провінції розташоване так зване «село мільйонерів» — Хуасі.

Історія

Провінція Цзянсу була утворена у XVII столітті на початку правління династії з префектур Цзяннин (нинішній Нанкін) і Сучжоу. Обидві префектури мали небагато спільного; північна частина провінції завжди традиційно вважалась — культурно і економічно — північнокитайською, південна частина, відповідно, тяжіла на південь. Досі ця різниця між півднем і північчю досить помітна, особливо за добробутом населення, який на півдні набагато вищий.

В давнину

В епоху найдавніших китайських держав — династій Ця і Шань — територія Цзянсу не входила до сфери китайської цивілізації, а була заселена народністю Хуай І. Під час династії Чжоу (XI–III століть до н.е.) тут виникло царство У — васал Китайської Імперії з центром в місті Гусу (нині Сучжоу). До кінця періоду «Весен і осені» (770–475 до н. е.) У стало досить сильною державою, яка за царя Хелу завдала поразки Ци (484 до н. е.), сильній державі в межах нинішньої провінції Шаньдун. У не змогло встановити гегемонії над усіма іншими китайськими державами - 473 до н. е. його завоювало південне князівство Юе, яке, згодом було захоплено царством Чу. За Чуйського періоду в регіоні значно розвинулась культура, на місці нинішнього Нанкіна було засновано місто Цзиньлін І. 221 до н. е. Чу, разом з іншими китайськими державами, увійшло до складу єдиної Імперії Цін.

За династії Хань регіон Цзянсу не відігравав значної ролі. Тоді він був розділений на два чжоу (округи) — Сючжоу на півночі і Янчжоу на півдні. Хоча південний Цзянсу був центром держави У в епоху Трицарства (220–280), а Нанкін його столицею, дійсно вирішального значення цей регіон набув тільки після вторгнення північних варварів, що змусило ханьську аристократію тікати на Південь. 317 в Цзянькані (Нанкіні) була проголошена династія Східна Цзінь. До 581 року Нанкін залишався оплотом чотирьох династій етнічних ханьців, що протистояли варварським (але швидко синізованим) династіям північного Китаю. Одночасно північна частина Цзянсу була буфером між північними і південними династіями, переходячи з рук у руки.

Від середньовіччя до Синьхайської революції

image
Пагода Бейсу заввишки 76 м, збудована між 1131 та 1162 під час династії Сон (з пізнішими реконструкціями)

Після об'єднання Китаю 581 і згодом в епоху династії Тан Цзянсу знову став звичайною провінцією. Новий розквіт розпочався за династії Сун, коли в Китаї почала зароджуватись ринкова економіка, а південь Цзянсу став центром процвітаючої торгівлі. Відтоді назви міст Сучжоу і Янчжоу стали синонімами процвітання і розкошів у імперському Китаї.

1127 північ країни був окупований кочівниками чжурчженями. Центр країни перемістився до гирла Янцзи, допоки цю частину Піднебесної не захопили монголи. Після скидання їхнього ярма 1368 року Нанкін — у котрий раз — був проголошений столицею Китаю, цього разу під егідою династії Мін. І хоча через трохи більш ніж півстоліття центр Імперії перемістився до Пекіна, місто отримало на підтвердження свого статусу нинішнє ім'я — Нанцзін, «південна столиця»; провінції Цзянсу і Аньхуй стали територіями центрального підпорядкування «Наньчжилі». Південь Цзянсу зберіг свій статус торгово-продуктивного Китаю з високими темпами розвитку. Деякі історики схильні тлумачити економічну ситуацію, що склалася там, як початковий етап індустріалізації і капіталізму.

Маньчжурська династія Цин змінила адміністративно-територіальний поділ регіону, виділивши з Наньчжилі провінцію Цзянсу в її нинішніх межах (Шанхай згодом отримав статус самоврядного міста). У 40-х і 50-х роках XIX століття на півдні Цзянсу відбулось повстання Тайпінів на чолі з Хун Сюцуанем, який 1853 року після захоплення Нанкіна оголосив його «Небесною Столицею» (Тян'цзин) Держави Тайпінів, якою він залишався до розгрому повстанців 1864 року. Мільйони людей в південному Китаї — у тому числі і в Цзянсу — були убиті в ході повстання.

У XX столітті

Незабаром після Синьхайської революції 1911 року Китай фактично був розбитий на володіння локальних мілітаристів. Цзянсу багато раз переходив з рук в руки, поки в квітні 1927-го не був зайнятий Гоміньданом на чолі з Чан Кайши, який знову зробив Нанкін столицею. Після початку Другої Японо-китайської війни Цзянсу в грудні 1937-го була окупована японськими військами. Захопивши Нанкін, японці здійснили операцію з масового знищення мирного населення і військовополонених, що стала відомою як «Нанкінська різанина», під час якої загинуло, за різними оцінками, від 200 до 300 тисяч осіб. До закінчення війни в Нанкіні правив колабораціоніський уряд Ван Цзінвея.

По закінченні визвольної війни з новою силою спалахнула громадянська. Навесні 1949 в північному Цзянсу почалась найбільша в історії Китайської громадянської війни битва — Хуай-хайська битва, в якій комуністична Народно-визвольна Армія завдала нищівної поразки військам Гоміньдану. Через кілька місяців Чан Кайши втік зі своїми соратниками і залишками армії на острів Тайвань. Столицею Республіки Китай, проголошеної там, досі офіційно є Нанкін.

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у КНР

Літом 2021 року провінції стала епіцентром захворювання на коронавірус SARS-CoV-2. 10 липня 2021 року до Нанкіна прибув літак з Росії. Як вважають у Китаї, з тих пір новий штам Дельта почав поширюватися у Китаї. За останні десять днів липня було зареєстровано понад 300 нових випадків захворювання, і кожен день виявляють дедалі більше заражених. Лише 2 серпня було зареєстровано 55 нових випадків, з них 40 у провінції Цзянсу. Влада відстежує контакти хворих. За 10 днів протестували 9,2 млн людей.

У Нанкіні та інших містах знову запровадили жорсткі карантинні обмеження. Жителям цілих кварталів тимчасово забороняють виходити з будинків, якщо там виявили хоча б одного інфікованого. На цей час китайська влада заявляє, що використала 1,6 млрд доз вакцин.

Населення

image
Місто Жужуань на півдні Цзянсу відоме каналами, що перетинають місто

З населенням 74,5 мільйонів осіб Цзянсу є найзаселенішою провінцією, і посідає п'яте місце за загальною кількістю жителів. Близько 99,8 % з них — китайці-ханьці, що говорять місцевим діалектом У або мандаринським. До найбільших нацменшостей належать хуей і маньчжури.

Демографічні показники

  • Населення: 74,058 мільйонів (міське: 3463,7 млн; сільське: 3942,1 млн) (2003)
  • Народжуваність: 9,04 на 1000 (2003)
  • Смертність: 7,03 на 1000 (2003)
  • Співвідношення статей (2000): 102,55 чоловіків на 100 жінок
  • Середня кількість осіб в сім'ї (2000): 3.25
  • Відсоток ханьців (2000): 99,64 %
  • Неписьменність (2000): 7,88 %

Великі міста

(населення в агломерації)

Економіка

Цзянсу — одна з економічно потужних провінцій Китаю, має найбільший загальний обсяг ВВП після Гуандуну. 2003-го ВВП на душу населення становив 16 796 юанів (близько 2000 US$), серед окремих регіонів провінції спостерігалась значна нерівність — у південних містах Сучжоу або Усі цей показник удвічі вищий від середнього рівня.

Цзянсу відносно бідна корисними копалинами, локальні родовища залізняку, кам'яного вугілля, нафти і природного газу не мають великого значення для економіки. Розвиненіші видобування і обробка кам'яної солі, сірки, фосфатів і мармуру. У Хуайінському родовищі — одному з найбагатших в країні — залягає понад 400 мільйонів тонн кам'яної солі. Історично економіка Цзянсу орієнтувалась на легку промисловість — текстильну промисловість і промисловість продуктів харчування. Після приходу до влади комуністів почала розвиватись важка промисловість — особливо хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, нафтова промисловість. Згодом до них додались машинобудування і виробництво електроніки. Економічні реформи Ден Сяопіна дали особливо південним містам значний поштовх у розвитку, незабаром Усі і Сучжоу змогли обігнати столицю провінції за обсягами виробництва. На околиці Сучжоу виник Сучжоуський Індустріальний Парк — спільний китайсько-сінгапурський проект, єдиний індустріальний парк Китаю, що повністю фінансується однією країною.

Рівнинні ландшафти і гарно розвинена іригаційна система сприяють високорозвиненому сільському господарству в Цзянсу. На більшій частині території провінції (на південь від Хуайхе) обробляється рис, у північних районах — пшениця. Велике значення мають також кукурудза і сорго. Крім цього сільське господарство Цзянсу вирощує бавовну, сою, арахіс, ріпак, кунжут, коноплі і чай. Менш важливими землеробськими культурами провінції є м'ята, бамбук, цілющі трави, яблука, груші, персики, гінкго і . Регіон озера Тайху здавна вважається центром шовківництва. З домашніх тварин найчастіше розводять свиней.

Культура

У місті Янчжоу народились:

  • Ю Чжідін (1647–1709) — китайський художник часів династії Цін
  • Пань Юйлян (1895–1977) — китайський художник-імпресіоніст XX ст.

У місті Сюйчжоу народився Лі Кежань (1907–1989) — китайський художник

Визначні пам'ятки

image
Будда Шакьямуні
  • Ліншаньський Будда Шакьямуні — статуя Будди заввишки 88 метрів.

Див. також

  • 2077 Цзянсу — астероїд, названий на честь території.

Примітки

  1. Китай каже, що штам "Дельта" їм занесли з Росії. Поширюється страшними темпами, ВВС, 3 серпня 2021
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Czyansu kit 江苏 pin Jiangsu shidna provinciya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki roztashovana na berezi Zhovtogo morya yiyi teritoriya ohoplyuye takozh nizhnyu techiyu Yanczi Czyansu odna z najvazhlivishih provincij Kitayu posidaye providni poziciyi z ekonomichnogo rozvitku silskogospodarskoyi j promislovoyi produkciyi a takozh za rivnem zhittya naselennya Teritoriya provinciyi Czyansu zdavna vhodila do skladu kitajskoyi derzhavi tut roztashovani deyaki z najdavnishih i najkrasivishih mist krayini Administrativnij centr provinciyi misto Nankin kilka raziv uprodovzh istoriyi stavalo stoliceyu Kitayu Czyansu 江苏 Jiangsu Adm centr Nankin Krayina KNR Mezhuye z susidni adminodiniciShandun Anhoj Chzheczyan Shanhaj Naselennya povne 78 659 903 osib 2010 Plosha povna 98 285 km Visota maksimalna 625 m d Chasovij poyas UTC 8 Gubernator d Vebsajt jiangsu gov cn Kod ISO 3166 2 CN JS Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CzyansuGeografiyaOzero Taj hu Topografiya Czyansu perevazhno maye rivninnij harakter lishe na krajnomu pivnochi i zahodi miscevist staye gorbistoyu Najvishoyu tochkoyu provinciyi ye gora Yuntaj 625 m Dovzhina morskogo uzberezhzhya blizko 1000 km Zi vsih provincij Kitayu Czyansu maye najvishij vidsotok vnutrishnih vod na yiyi teritoriyi roztashovani zokrema najbilshe ozero Pidnebesnoyi Tajhu veliki ozera Hunczehu i a na pivdni protikaye najbilsha richka krayini Yanczi Krim cogo Czyansu peretinaye pobudovanij she u VII stolitti Imperatorskij kanal sho spoluchaye Yanczi z Huanhe i buv donedavna najvazhlivishoyu transportnoyu arteriyeyu na osi Pivnich Pivden Na Czyansu pripadaye 690 km z usiyeyi dovzhini kanalu Richka Huajhe sho protikaye teritoriyeyu provinciyi tradicijno vvazhayetsya geografichnoyu mezheyu mizh pivnichnim i pivdennim Kitayem V davninu insha velika kitajska richka Huanhe sho protikaye zaraz nabagato pivnichnishe kilka raziv radikalno minyala svoye ruslo vlivayuchis do Huajhe Vostannye Huanhe rozluchilas z richkoyu Huajhe 1855 pislya chogo ostannya ne zmogla vlitis v svoye kolishnye ruslo i rozlilasya natomist rivninoyu Piznishe yiyi vodi buli rozpodileni na bezlich irigacijnih kanaliv Administrativnij podil CzyansuProvinciya Czyansu podilena na 13 mist okrugiv prefektur Chanchzhou kit 常州市 Changzhōu Shi Huaj an kit 淮安市 Huai an Shi Lyanyungan kit 连云港市 Lianyungǎng Shi Nankin Nanczin kit 南京市 Nanjing Shi Nantun kit 南通市 Nantōng Shi Sucyan kit 宿迁市 Suqian Shi Suchzhou kit 苏州市 Suzhōu Shi Tajchzhou kit 泰州市 Taizhōu Shi Usi kit 无锡市 Wuxi Shi Syujchzhou kit 徐州市 Xuzhōu Shi Yanchen kit 盐城市 Yancheng Shi Yanchzhou kit 扬州市 Yangzhōu Shi Chzhenczyan kit 镇江市 Zhenjiang Shi U svoyu chergu 13 mist okrugiv Czyansu podileni na 106 odinic povitovogo rivnya 54 urbanizovanih rajoniv 27 mist povitiv 25 povitiv 1488 odinic rivnya gromad komun 1078 mist gromad 122 gromad 287 urbanizovanih pidrajoniv Cikavo sho na teritoriyi provinciyi roztashovane tak zvane selo miljoneriv Huasi IstoriyaProvinciya Czyansu bula utvorena u XVII stolitti na pochatku pravlinnya dinastiyi z prefektur Czyannin ninishnij Nankin i Suchzhou Obidvi prefekturi mali nebagato spilnogo pivnichna chastina provinciyi zavzhdi tradicijno vvazhalas kulturno i ekonomichno pivnichnokitajskoyu pivdenna chastina vidpovidno tyazhila na pivden Dosi cya riznicya mizh pivdnem i pivnichchyu dosit pomitna osoblivo za dobrobutom naselennya yakij na pivdni nabagato vishij V davninu V epohu najdavnishih kitajskih derzhav dinastij Cya i Shan teritoriya Czyansu ne vhodila do sferi kitajskoyi civilizaciyi a bula zaselena narodnistyu Huaj I Pid chas dinastiyi Chzhou XI III stolit do n e tut viniklo carstvo U vasal Kitajskoyi Imperiyi z centrom v misti Gusu nini Suchzhou Do kincya periodu Vesen i oseni 770 475 do n e U stalo dosit silnoyu derzhavoyu yaka za carya Helu zavdala porazki Ci 484 do n e silnij derzhavi v mezhah ninishnoyi provinciyi Shandun U ne zmoglo vstanoviti gegemoniyi nad usima inshimi kitajskimi derzhavami 473 do n e jogo zavoyuvalo pivdenne knyazivstvo Yue yake zgodom bulo zahopleno carstvom Chu Za Chujskogo periodu v regioni znachno rozvinulas kultura na misci ninishnogo Nankina bulo zasnovano misto Czinlin I 221 do n e Chu razom z inshimi kitajskimi derzhavami uvijshlo do skladu yedinoyi Imperiyi Cin Za dinastiyi Han region Czyansu ne vidigravav znachnoyi roli Todi vin buv rozdilenij na dva chzhou okrugi Syuchzhou na pivnochi i Yanchzhou na pivdni Hocha pivdennij Czyansu buv centrom derzhavi U v epohu Tricarstva 220 280 a Nankin jogo stoliceyu dijsno virishalnogo znachennya cej region nabuv tilki pislya vtorgnennya pivnichnih varvariv sho zmusilo hansku aristokratiyu tikati na Pivden 317 v Czyankani Nankini bula progoloshena dinastiya Shidna Czin Do 581 roku Nankin zalishavsya oplotom chotiroh dinastij etnichnih hanciv sho protistoyali varvarskim ale shvidko sinizovanim dinastiyam pivnichnogo Kitayu Odnochasno pivnichna chastina Czyansu bula buferom mizh pivnichnimi i pivdennimi dinastiyami perehodyachi z ruk u ruki Vid serednovichchya do Sinhajskoyi revolyuciyi Pagoda Bejsu zavvishki 76 m zbudovana mizh 1131 ta 1162 pid chas dinastiyi Son z piznishimi rekonstrukciyami Pislya ob yednannya Kitayu 581 i zgodom v epohu dinastiyi Tan Czyansu znovu stav zvichajnoyu provinciyeyu Novij rozkvit rozpochavsya za dinastiyi Sun koli v Kitayi pochala zarodzhuvatis rinkova ekonomika a pivden Czyansu stav centrom procvitayuchoyi torgivli Vidtodi nazvi mist Suchzhou i Yanchzhou stali sinonimami procvitannya i rozkoshiv u imperskomu Kitayi 1127 pivnich krayini buv okupovanij kochivnikami chzhurchzhenyami Centr krayini peremistivsya do girla Yanczi dopoki cyu chastinu Pidnebesnoyi ne zahopili mongoli Pislya skidannya yihnogo yarma 1368 roku Nankin u kotrij raz buv progoloshenij stoliceyu Kitayu cogo razu pid egidoyu dinastiyi Min I hocha cherez trohi bilsh nizh pivstolittya centr Imperiyi peremistivsya do Pekina misto otrimalo na pidtverdzhennya svogo statusu ninishnye im ya Nanczin pivdenna stolicya provinciyi Czyansu i Anhuj stali teritoriyami centralnogo pidporyadkuvannya Nanchzhili Pivden Czyansu zberig svij status torgovo produktivnogo Kitayu z visokimi tempami rozvitku Deyaki istoriki shilni tlumachiti ekonomichnu situaciyu sho sklalasya tam yak pochatkovij etap industrializaciyi i kapitalizmu Manchzhurska dinastiya Cin zminila administrativno teritorialnij podil regionu vidilivshi z Nanchzhili provinciyu Czyansu v yiyi ninishnih mezhah Shanhaj zgodom otrimav status samovryadnogo mista U 40 h i 50 h rokah XIX stolittya na pivdni Czyansu vidbulos povstannya Tajpiniv na choli z Hun Syucuanem yakij 1853 roku pislya zahoplennya Nankina ogolosiv jogo Nebesnoyu Stoliceyu Tyan czin Derzhavi Tajpiniv yakoyu vin zalishavsya do rozgromu povstanciv 1864 roku Miljoni lyudej v pivdennomu Kitayi u tomu chisli i v Czyansu buli ubiti v hodi povstannya U XX stolitti Nezabarom pislya Sinhajskoyi revolyuciyi 1911 roku Kitaj faktichno buv rozbitij na volodinnya lokalnih militaristiv Czyansu bagato raz perehodiv z ruk v ruki poki v kvitni 1927 go ne buv zajnyatij Gomindanom na choli z Chan Kajshi yakij znovu zrobiv Nankin stoliceyu Pislya pochatku Drugoyi Yapono kitajskoyi vijni Czyansu v grudni 1937 go bula okupovana yaponskimi vijskami Zahopivshi Nankin yaponci zdijsnili operaciyu z masovogo znishennya mirnogo naselennya i vijskovopolonenih sho stala vidomoyu yak Nankinska rizanina pid chas yakoyi zaginulo za riznimi ocinkami vid 200 do 300 tisyach osib Do zakinchennya vijni v Nankini praviv kolaboracioniskij uryad Van Czinveya Po zakinchenni vizvolnoyi vijni z novoyu siloyu spalahnula gromadyanska Navesni 1949 v pivnichnomu Czyansu pochalas najbilsha v istoriyi Kitajskoyi gromadyanskoyi vijni bitva Huaj hajska bitva v yakij komunistichna Narodno vizvolna Armiya zavdala nishivnoyi porazki vijskam Gomindanu Cherez kilka misyaciv Chan Kajshi vtik zi svoyimi soratnikami i zalishkami armiyi na ostriv Tajvan Stoliceyu Respubliki Kitaj progoloshenoyi tam dosi oficijno ye Nankin Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 u KNR Litom 2021 roku provinciyi stala epicentrom zahvoryuvannya na koronavirus SARS CoV 2 10 lipnya 2021 roku do Nankina pribuv litak z Rosiyi Yak vvazhayut u Kitayi z tih pir novij shtam Delta pochav poshiryuvatisya u Kitayi Za ostanni desyat dniv lipnya bulo zareyestrovano ponad 300 novih vipadkiv zahvoryuvannya i kozhen den viyavlyayut dedali bilshe zarazhenih Lishe 2 serpnya bulo zareyestrovano 55 novih vipadkiv z nih 40 u provinciyi Czyansu Vlada vidstezhuye kontakti hvorih Za 10 dniv protestuvali 9 2 mln lyudej U Nankini ta inshih mistah znovu zaprovadili zhorstki karantinni obmezhennya Zhitelyam cilih kvartaliv timchasovo zaboronyayut vihoditi z budinkiv yaksho tam viyavili hocha b odnogo infikovanogo Na cej chas kitajska vlada zayavlyaye sho vikoristala 1 6 mlrd doz vakcin NaselennyaMisto Zhuzhuan na pivdni Czyansu vidome kanalami sho peretinayut misto Z naselennyam 74 5 miljoniv osib Czyansu ye najzaselenishoyu provinciyeyu i posidaye p yate misce za zagalnoyu kilkistyu zhiteliv Blizko 99 8 z nih kitajci hanci sho govoryat miscevim dialektom U abo mandarinskim Do najbilshih nacmenshostej nalezhat huej i manchzhuri Demografichni pokazniki Naselennya 74 058 miljoniv miske 3463 7 mln silske 3942 1 mln 2003 Narodzhuvanist 9 04 na 1000 2003 Smertnist 7 03 na 1000 2003 Spivvidnoshennya statej 2000 102 55 cholovikiv na 100 zhinok Serednya kilkist osib v sim yi 2000 3 25 Vidsotok hanciv 2000 99 64 Nepismennist 2000 7 88 Veliki mista naselennya v aglomeraciyi Nankin 5 01 mln Usi 2 2 mln Chanchzhou 2 08 mln Suchzhou 2 05 mln Yanchzhou 1 15 mln Duntaj 1 4 mln Syujchzhou 1 12 mln Nantun 0 8 mln Chzhenczyan 0 62 mln Lyanyungan 0 52 mln Huajan TajchzhouEkonomikaCzyansu odna z ekonomichno potuzhnih provincij Kitayu maye najbilshij zagalnij obsyag VVP pislya Guandunu 2003 go VVP na dushu naselennya stanoviv 16 796 yuaniv blizko 2000 US sered okremih regioniv provinciyi sposterigalas znachna nerivnist u pivdennih mistah Suchzhou abo Usi cej pokaznik udvichi vishij vid serednogo rivnya Czyansu vidnosno bidna korisnimi kopalinami lokalni rodovisha zaliznyaku kam yanogo vugillya nafti i prirodnogo gazu ne mayut velikogo znachennya dlya ekonomiki Rozvinenishi vidobuvannya i obrobka kam yanoyi soli sirki fosfativ i marmuru U Huajinskomu rodovishi odnomu z najbagatshih v krayini zalyagaye ponad 400 miljoniv tonn kam yanoyi soli Istorichno ekonomika Czyansu oriyentuvalas na legku promislovist tekstilnu promislovist i promislovist produktiv harchuvannya Pislya prihodu do vladi komunistiv pochala rozvivatis vazhka promislovist osoblivo himichna promislovist promislovist budivelnih materialiv naftova promislovist Zgodom do nih dodalis mashinobuduvannya i virobnictvo elektroniki Ekonomichni reformi Den Syaopina dali osoblivo pivdennim mistam znachnij poshtovh u rozvitku nezabarom Usi i Suchzhou zmogli obignati stolicyu provinciyi za obsyagami virobnictva Na okolici Suchzhou vinik Suchzhouskij Industrialnij Park spilnij kitajsko singapurskij proekt yedinij industrialnij park Kitayu sho povnistyu finansuyetsya odniyeyu krayinoyu Rivninni landshafti i garno rozvinena irigacijna sistema spriyayut visokorozvinenomu silskomu gospodarstvu v Czyansu Na bilshij chastini teritoriyi provinciyi na pivden vid Huajhe obroblyayetsya ris u pivnichnih rajonah pshenicya Velike znachennya mayut takozh kukurudza i sorgo Krim cogo silske gospodarstvo Czyansu viroshuye bavovnu soyu arahis ripak kunzhut konopli i chaj Mensh vazhlivimi zemlerobskimi kulturami provinciyi ye m yata bambuk cilyushi travi yabluka grushi persiki ginkgo i Region ozera Tajhu zdavna vvazhayetsya centrom shovkivnictva Z domashnih tvarin najchastishe rozvodyat svinej KulturaU misti Yanchzhou narodilis Yu Chzhidin 1647 1709 kitajskij hudozhnik chasiv dinastiyi Cin Pan Yujlyan 1895 1977 kitajskij hudozhnik impresionist XX st U misti Syujchzhou narodivsya Li Kezhan 1907 1989 kitajskij hudozhnikViznachni pam yatkiBudda Shakyamuni Linshanskij Budda Shakyamuni statuya Buddi zavvishki 88 metriv Div takozh2077 Czyansu asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiKitaj kazhe sho shtam Delta yim zanesli z Rosiyi Poshiryuyetsya strashnimi tempami VVS 3 serpnya 2021 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaCzyansu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt provinciyi Czyansu kit

Дата публікації:
Топ