Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лівобережна Україна поділяється на три основні частини На північну лісову частину Чернігівщину яка не зазнала особливих

Церкви Лівобережної України

Церкви Лівобережної України

Лівобережна Україна поділяється на три основні частини. На північну лісову частину — Чернігівщину, яка не зазнала особливих спустошень та переселень населення, як це було на інших українських землях. Архітектурні форми мали в цій частині Лівобережжя поступовий закономірний розвиток. Середня лісостепова частина Лівобережжя, заселена в основному в 17 ст. вихідцями з-за Дніпра. Тому для цієї частини характерно різноманітність церковних форм. І південна степова частина — Запоріжжя.

На Придніпров'ї та Слобожанщині тризрубні церкви часто мають восьмигранні зруби, які закінчуються кількаярусним чергуванням восьмериків та зрізаного шатрового верху. На Лівобережжі були поширені також п'ятизрубні церкви з одним верхом, але основною їхньою відміною від п'ятизрубних церков на Правобережжі була монументальність (значна перевага висоти над довжиною). Характерною особливістю лівобережних церков є відсутність на стінах малярства, натомість вся увага була звернута на іконостас. Аскетизм церковних стін підкреслював гармонію архітектури та її взаємозв'язок з матеріалом та навколишнім середовищем.

Баштовий тип

Цей тип церков Лівобережжя пов'язаний з архітектурою оборонних дерев'яних замків. Він повторює архітектуру чотирикутних або восьмикутних оборонних башт та їхнього накриття. Цей тип церков був збережений до 18 ст. В пізніші часи в будову церкви цього типу був введений восьмерик, який мав незначні розміри порівняно з розмірами церкви. Разом з розвитком верхів церков цього типу, зменшуються монументальні розміри самої церкви.

Георгіївська церква в с. Іваниці, тепер Ічнянського району (1654 р) — найдавніша на Лівобережжі досліджена споруда дерев'яної монументальної архітектури Лівобережжя. Вони була тризрубною, одноверхою, сосновою на дубових підвалинах. План її складався з чотиригранного бабинця, восьмигранного центру та шестигранного в плані вівтаря. Центральна дільниця в плані майже вчетверо була більша за бабинець, а зруб стін центру був майже втроє вищий за зруб бабинця та вівтаря. Покриттям такої церкви був восьмигранний низький дах з заломом. Зверху розміщувався невеликий декоративний глухий ліхтарик. Такого ж типу були Воскресенська (1694) та Покровська (1779) церкви в Любечі, церква Катерини в Хоружівці та церква в Жукотках.

Інший тип церков баштового типу Лівобережжя походив ймовірно від чотиригранних надбрамних замкових башт. Складався він з трьох чотирикутних зрубів, серед яких вівтар та бабинець були нижчі та перекриті стрімким двосхилим дахом. Центральний значно більший зруб баштового типу був перекритий не восьмериком, а четвериком, цей четверик в свою чергу був перекритий меншим стрімким чотиригранним верхом. Характерною особливістю церков цього типу був нахил стін усіх зрубів всередину та чотиригранність усіх елементів. До цього типу належала церква в Морівську. Ця церква була тризрубною та одноверхою.

  • image
    Введенська церква (Берислав)

Тризрубні церкви

На Лівобережжі був малопоширений тип тризрубних церков, план яких складався з центрального чотирикутника, та квадратних бабинця і вівтаря зі зрізаними зовнішніми кутами. Найдавнішою дослідженою пам'яткою такого типу була церква 1690 р. з с. Шебелинки (Харк. обл.) перенесена в 1782 в Гусарівку. Центральний зруб цієї церкви був у формі квадрату з двома шестигранними рукавами. Бабинець мав спереду ґанок. Усі рукава церкви були перекриті стрімкими двоспадовими дахами. Подібний план мали церкви в Гаврилівці, Бишкині, Олешні на Слобожанщині, Первозванівці на Запоріжжі; Юрія в Бобровиці, Трійці в Любечі, Покрови в Янівці на Чернігівщині. Ці всі церкви були тризрубними, з квадратною центральною частиною, та шестигранним вівтарем і бабинцем. Багато церков цього типу були на Правобережжі: Київщині (Фастів, Брусилів, Болячів), Поділлі (Дашівка, Пилява), Поліссі (Білка, Димер, Залісся, Сінгури).

Найбільш поширеним типом церков др. пол. 17 ст. та пер. пол. 18 ст. були тризрубні церкви, з восьмигранним центром, шестигранним вівтарем та бабинцем. Цей період розвитку церковної архітектури характерний розвитком верхів центрального зрубу в висоту. Церква в Сосниці мала довжину, що дорівнювали висоті центрального зрубу.

До церков цього типу відносяться: Вознесенська церква в Сосниці (1705), Введенська церква в Бериславі (1726), Юрія в Лозовому, Різдва Богородиці в Воронькові (1736), Вознесенська в Деріївці (1749), Різдва Богородиці в Грем'ячі (1747), Михайла в Коровинцях (1752), Покровська в Зінькові (1759), Юрія в Лебедині (1765), Трійці в Левченках (1768), Михайла в Жадовому (1769), Різдва Богородиці в Шалівці (1772), Юрія в Великому Усті (1772), Михайла в Бабайковому (1773), Юрія в Петриківці (1775), Миколи в Вериміївці (1775), Введення в Введинці (1777), Покрови в Кролевці (1779), Миколи в Красній Луці (1783), Миколи в Солоницівці (1789), Покрови в Малих Будках (1791), Воздвиження в Коропі (1797).

Юрія в Лебедині, Михайла в Левківці, Миколи в Солоницівці, Введенська в Введенці — на Слобожанщині, Троїцька в Пустовійтівці, Миколи в Вериміївці, Покрови в Малих Будках, Михайла в Коровинцях, Троїцька в Левчинках, Різдва Богородиці в Шилівці, Різдва Богородиці в Вороньках, Миколи в Красній Луці, Катерини в Хоружівці, Покрови в Зінькові — на Полтавщині. Михайла в Старій Жадовій, Воздвиженська в Коропі, Різдва Богородиці в Грем'ячі, Вознесенська в Сосниці (на В'юнищах), Миколи в Печенюгах — на Чернігівщині. Вознесенська в Деріївці (одноверха), Миколи в Бабайковому, Юрія в Петриківці, Введенська в Бериславі — на Запорожжі. Миколаївці, Борисоглібська в Новому Ропську, Москалівці — триверхі та одноверхі Юрія в Великому Усті (Черн.), церква Миколи (1773 р.) в Будках, Юрія в Лозовому (Полт.), Покрови в Кролевці (Черн.). Цей тип дерев'яних церков відтворений в мурованих трибанних: Покровський собор та церква Миколи в Харкові, собор Хорошівського монастиря та в однобанній церкві Покрови у с. Вільшани.

Інший тип тризрубних церков Лівобережжя був представлений типовою церквою Покрови в Седневі на Чернигівщині. Центральна частина церкви такого типу представляла чотирикутник, вівтар був шестигранний, бабинець мав форму видовженого прямокутника. Церкви такого типу були: Трійці (Степанівка, 1732 р.), Миколи в скиту Крупицького монастиря (1746 р.), Миколи в Синявці (1748 р.), Воскресенська в Зінькові (1750 р.), Вознесенська (Васильківці, 1754 р.), церква в Бобруйках (1757 р.), Вознесенська в Путивлі

До поширеного типу церков на Лівобережжі відносяться тризрубні церкви, план яких складався з трьох прямокутників. До такого типу церков відносяться одноверхі церкви в Чернещині, Москалівці, Варвари в Новгород-Сіверському, Лискогонах, Морівську, Водяному, Безгиновому, Карпилівці, Запосіллі та триверхі в Калинівці, Смоляновій, Ізбицькому, Михайлівська в Білопіллі, Гринцевому, Старих Кодаках, Чуровичах (Брянс. обл).

  • image
    Георгіївська церква у Седневі (бабинець повністю перебудований)

П'ятизрубні церкви

Мироносницька церква в Лебедині мала також хрещате п'ятизрубне заложення. Центральна її частина була у формі прямокутника, витягнутого з півночі на південь, а бабинець, вівтар та бічні притвори були шестигранні. Такий самий план мали Успенська церкви в Шатрищах (1720 р.), Спаса в (Переяславі (1765 р.), Миколи в Лебедині (1732), а також варіант цього типу — церква Миколи в c. Новий Ропськ. Цей тип церкви представлений на Лівобережжі малою кількістю пам'яток.

Церква Миколи в Лебедині була п'ятизрубною, одноверхою. Центральна значно вища та більша частина була у формі квадрата, а бічні рукави у формі вужчих та коротших за центр шестигранників. Стіни усіх зрубів мали нахил до середини.

Церкви хрещатого заложення південної Слобожанщини представлені типом п'ятизрубних, хрещатих церков. План яких складається з центрального восьмигранника, до якого з чотирьох сторін приєднані менші шестигранники. Для цього типу церков характерний дуже високий верх (верхи), який складався з декількох восьмериків та декількох заломів. Церкви цього типу розташовані навколо м. Лиман і побудовані в кін. 18 ст.

Церкви такого типу могли бути: одноверхі — Михайлівська (Верхній Бишкин, Харк. обл., 1772 р.), Успенська (Воронівка, Дніпропетр. обл., 1797 р.), Миколи (Оскіл, Харк. обл. 1799 р.), Різдва Богородиці (Оскіл, Харк. обл. 1799 р.), Воздвиженська (Лиман, Харк. обл., 1805 р.)

триверхі — Трійці (Черкаський Бишкин, Харк. обл., 1751 р.), Церква Різдва (Берека, Харк. обл., 1787 р)

п'ятиверхі — Введенська (Скороходове, Полт. обл. (1761), Покровська (Олешня, Сум. обл., 1771 р.), Михайлівська (Осинове, Луган. обл., 1789 р.)

П'ятизрубний тип триконхових церков представлений кількома пам'ятками. Типовою для цього мало представленого типу була Вознесенська церква в Березній, Чернігівської обл., збудована в 1759 р. майстром з Ніжина П. Шолудком (знищена більшовиками в 1929-30 рр.), церква в Мені, Чернігівської обл., Успенський собор в Переяславі, церква Миколи в Нових Млинах, Чернігівської обл., мурована церква Миколи в Ніжині. До бабинця Вознесенської церкви в Березні були спереду прибудовані два слупи; в південному слупі йшли сходи на хори. Такі самі слупи мала Покровська церква в Березні (1692 р.). Такі слупи були відомі в мурованих церквах княжої доби (Чернігівський Спас, Київська Софія, собор київського Михайлівського монастиря, Спас на Берестові, церква Василя в Овручі). Цю традицію продовжують пізніше — церква Михайла в Білостоці (1636 р.), собор Троїцького монастиря в Чернігові (1679 р.), церква Миколи на Печерську (1690-93 рр.), Богоявленський собор Братського монастиря в Києві (1695 р.),

П'ятиверхі соборні церкви

Інший тип представляє церква п'ятиверха церква в Пакулі на Чернігівщині. Церква мала хрещате заложення та складалася з чотирьох шестигранних п'ятиверхих зрубів з центральним найвищим верхом, що не мав власного нижнього зрубу. Церква мала опасання, яке було пізніше знищене. Такий самий план мали церкви: Трійці у Коропі (1716 р.), Миколи в Свіржі (1745), Покрови в Ромнах (1764 кошт. кошового Петра Калнишевського р.), Михайла в Вільшані (1781, Успенська в Золочеві (1781 р.), Покрови (Сміла, 1800 p.) — п'ятиверхі. Покрови в Антонівці (1765 р.), Різдва в Шептаках (1774 р.), Михайла в Адамівці — одноверхі.

Тип п'ятиверхих церков, без центрального зрубу застосовувався в 17-18 ст. для будови соборних церков. Дерев'яні церкви цього типу мали також відповідники в мурованій архітектурі. До мурованих церков такого типу належали: Троїцький собор в Густинському монастирі, собор в Ізюмі, собор в Новгороді-Сіверському, церква в Лютеньці, Катерини в Чернігові, Спаса в Прилуках (1716), Спаса в Сорочинцях (1732 р.),

Галерея

  • image
    Церква в с. Турівка, Корюківського р-ну, Чернігівської обл.

Див. також

Посилання

  • Дерев'яні храми України
  • Прадідівська слава

Література

  • Таранушенко Степан. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України. — К.: Будівельник, 1976. — 336 с.,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Livoberezhna Ukrayina podilyayetsya na tri osnovni chastini Na pivnichnu lisovu chastinu Chernigivshinu yaka ne zaznala osoblivih spustoshen ta pereselen naselennya yak ce bulo na inshih ukrayinskih zemlyah Arhitekturni formi mali v cij chastini Livoberezhzhya postupovij zakonomirnij rozvitok Serednya lisostepova chastina Livoberezhzhya zaselena v osnovnomu v 17 st vihidcyami z za Dnipra Tomu dlya ciyeyi chastini harakterno riznomanitnist cerkovnih form I pivdenna stepova chastina Zaporizhzhya Na Pridniprov yi ta Slobozhanshini trizrubni cerkvi chasto mayut vosmigranni zrubi yaki zakinchuyutsya kilkayarusnim cherguvannyam vosmerikiv ta zrizanogo shatrovogo verhu Na Livoberezhzhi buli poshireni takozh p yatizrubni cerkvi z odnim verhom ale osnovnoyu yihnoyu vidminoyu vid p yatizrubnih cerkov na Pravoberezhzhi bula monumentalnist znachna perevaga visoti nad dovzhinoyu Harakternoyu osoblivistyu livoberezhnih cerkov ye vidsutnist na stinah malyarstva natomist vsya uvaga bula zvernuta na ikonostas Asketizm cerkovnih stin pidkreslyuvav garmoniyu arhitekturi ta yiyi vzayemozv yazok z materialom ta navkolishnim seredovishem Bashtovij tipCej tip cerkov Livoberezhzhya pov yazanij z arhitekturoyu oboronnih derev yanih zamkiv Vin povtoryuye arhitekturu chotirikutnih abo vosmikutnih oboronnih basht ta yihnogo nakrittya Cej tip cerkov buv zberezhenij do 18 st V piznishi chasi v budovu cerkvi cogo tipu buv vvedenij vosmerik yakij mav neznachni rozmiri porivnyano z rozmirami cerkvi Razom z rozvitkom verhiv cerkov cogo tipu zmenshuyutsya monumentalni rozmiri samoyi cerkvi Georgiyivska cerkva v s Ivanici teper Ichnyanskogo rajonu 1654 r najdavnisha na Livoberezhzhi doslidzhena sporuda derev yanoyi monumentalnoyi arhitekturi Livoberezhzhya Voni bula trizrubnoyu odnoverhoyu sosnovoyu na dubovih pidvalinah Plan yiyi skladavsya z chotirigrannogo babincya vosmigrannogo centru ta shestigrannogo v plani vivtarya Centralna dilnicya v plani majzhe vchetvero bula bilsha za babinec a zrub stin centru buv majzhe vtroye vishij za zrub babincya ta vivtarya Pokrittyam takoyi cerkvi buv vosmigrannij nizkij dah z zalomom Zverhu rozmishuvavsya nevelikij dekorativnij gluhij lihtarik Takogo zh tipu buli Voskresenska 1694 ta Pokrovska 1779 cerkvi v Lyubechi cerkva Katerini v Horuzhivci ta cerkva v Zhukotkah Inshij tip cerkov bashtovogo tipu Livoberezhzhya pohodiv jmovirno vid chotirigrannih nadbramnih zamkovih basht Skladavsya vin z troh chotirikutnih zrubiv sered yakih vivtar ta babinec buli nizhchi ta perekriti strimkim dvoshilim dahom Centralnij znachno bilshij zrub bashtovogo tipu buv perekritij ne vosmerikom a chetverikom cej chetverik v svoyu chergu buv perekritij menshim strimkim chotirigrannim verhom Harakternoyu osoblivistyu cerkov cogo tipu buv nahil stin usih zrubiv vseredinu ta chotirigrannist usih elementiv Do cogo tipu nalezhala cerkva v Morivsku Cya cerkva bula trizrubnoyu ta odnoverhoyu Vvedenska cerkva Berislav Trizrubni cerkviNa Livoberezhzhi buv maloposhirenij tip trizrubnih cerkov plan yakih skladavsya z centralnogo chotirikutnika ta kvadratnih babincya i vivtarya zi zrizanimi zovnishnimi kutami Najdavnishoyu doslidzhenoyu pam yatkoyu takogo tipu bula cerkva 1690 r z s Shebelinki Hark obl perenesena v 1782 v Gusarivku Centralnij zrub ciyeyi cerkvi buv u formi kvadratu z dvoma shestigrannimi rukavami Babinec mav speredu ganok Usi rukava cerkvi buli perekriti strimkimi dvospadovimi dahami Podibnij plan mali cerkvi v Gavrilivci Bishkini Oleshni na Slobozhanshini Pervozvanivci na Zaporizhzhi Yuriya v Bobrovici Trijci v Lyubechi Pokrovi v Yanivci na Chernigivshini Ci vsi cerkvi buli trizrubnimi z kvadratnoyu centralnoyu chastinoyu ta shestigrannim vivtarem i babincem Bagato cerkov cogo tipu buli na Pravoberezhzhi Kiyivshini Fastiv Brusiliv Bolyachiv Podilli Dashivka Pilyava Polissi Bilka Dimer Zalissya Singuri Najbilsh poshirenim tipom cerkov dr pol 17 st ta per pol 18 st buli trizrubni cerkvi z vosmigrannim centrom shestigrannim vivtarem ta babincem Cej period rozvitku cerkovnoyi arhitekturi harakternij rozvitkom verhiv centralnogo zrubu v visotu Cerkva v Sosnici mala dovzhinu sho dorivnyuvali visoti centralnogo zrubu Do cerkov cogo tipu vidnosyatsya Voznesenska cerkva v Sosnici 1705 Vvedenska cerkva v Berislavi 1726 Yuriya v Lozovomu Rizdva Bogorodici v Voronkovi 1736 Voznesenska v Deriyivci 1749 Rizdva Bogorodici v Grem yachi 1747 Mihajla v Korovincyah 1752 Pokrovska v Zinkovi 1759 Yuriya v Lebedini 1765 Trijci v Levchenkah 1768 Mihajla v Zhadovomu 1769 Rizdva Bogorodici v Shalivci 1772 Yuriya v Velikomu Usti 1772 Mihajla v Babajkovomu 1773 Yuriya v Petrikivci 1775 Mikoli v Verimiyivci 1775 Vvedennya v Vvedinci 1777 Pokrovi v Krolevci 1779 Mikoli v Krasnij Luci 1783 Mikoli v Solonicivci 1789 Pokrovi v Malih Budkah 1791 Vozdvizhennya v Koropi 1797 Yuriya v Lebedini Mihajla v Levkivci Mikoli v Solonicivci Vvedenska v Vvedenci na Slobozhanshini Troyicka v Pustovijtivci Mikoli v Verimiyivci Pokrovi v Malih Budkah Mihajla v Korovincyah Troyicka v Levchinkah Rizdva Bogorodici v Shilivci Rizdva Bogorodici v Voronkah Mikoli v Krasnij Luci Katerini v Horuzhivci Pokrovi v Zinkovi na Poltavshini Mihajla v Starij Zhadovij Vozdvizhenska v Koropi Rizdva Bogorodici v Grem yachi Voznesenska v Sosnici na V yunishah Mikoli v Pechenyugah na Chernigivshini Voznesenska v Deriyivci odnoverha Mikoli v Babajkovomu Yuriya v Petrikivci Vvedenska v Berislavi na Zaporozhzhi Mikolayivci Borisoglibska v Novomu Ropsku Moskalivci triverhi ta odnoverhi Yuriya v Velikomu Usti Chern cerkva Mikoli 1773 r v Budkah Yuriya v Lozovomu Polt Pokrovi v Krolevci Chern Cej tip derev yanih cerkov vidtvorenij v murovanih tribannih Pokrovskij sobor ta cerkva Mikoli v Harkovi sobor Horoshivskogo monastirya ta v odnobannij cerkvi Pokrovi u s Vilshani Inshij tip trizrubnih cerkov Livoberezhzhya buv predstavlenij tipovoyu cerkvoyu Pokrovi v Sednevi na Chernigivshini Centralna chastina cerkvi takogo tipu predstavlyala chotirikutnik vivtar buv shestigrannij babinec mav formu vidovzhenogo pryamokutnika Cerkvi takogo tipu buli Trijci Stepanivka 1732 r Mikoli v skitu Krupickogo monastirya 1746 r Mikoli v Sinyavci 1748 r Voskresenska v Zinkovi 1750 r Voznesenska Vasilkivci 1754 r cerkva v Bobrujkah 1757 r Voznesenska v Putivli Do poshirenogo tipu cerkov na Livoberezhzhi vidnosyatsya trizrubni cerkvi plan yakih skladavsya z troh pryamokutnikiv Do takogo tipu cerkov vidnosyatsya odnoverhi cerkvi v Cherneshini Moskalivci Varvari v Novgorod Siverskomu Liskogonah Morivsku Vodyanomu Bezginovomu Karpilivci Zaposilli ta triverhi v Kalinivci Smolyanovij Izbickomu Mihajlivska v Bilopilli Grincevomu Starih Kodakah Churovichah Bryans obl Georgiyivska cerkva u Sednevi babinec povnistyu perebudovanij P yatizrubni cerkviMironosnicka cerkva v Lebedini mala takozh hreshate p yatizrubne zalozhennya Centralna yiyi chastina bula u formi pryamokutnika vityagnutogo z pivnochi na pivden a babinec vivtar ta bichni pritvori buli shestigranni Takij samij plan mali Uspenska cerkvi v Shatrishah 1720 r Spasa v Pereyaslavi 1765 r Mikoli v Lebedini 1732 a takozh variant cogo tipu cerkva Mikoli v c Novij Ropsk Cej tip cerkvi predstavlenij na Livoberezhzhi maloyu kilkistyu pam yatok Cerkva Mikoli v Lebedini bula p yatizrubnoyu odnoverhoyu Centralna znachno visha ta bilsha chastina bula u formi kvadrata a bichni rukavi u formi vuzhchih ta korotshih za centr shestigrannikiv Stini usih zrubiv mali nahil do seredini Cerkvi hreshatogo zalozhennya pivdennoyi Slobozhanshini predstavleni tipom p yatizrubnih hreshatih cerkov Plan yakih skladayetsya z centralnogo vosmigrannika do yakogo z chotiroh storin priyednani menshi shestigranniki Dlya cogo tipu cerkov harakternij duzhe visokij verh verhi yakij skladavsya z dekilkoh vosmerikiv ta dekilkoh zalomiv Cerkvi cogo tipu roztashovani navkolo m Liman i pobudovani v kin 18 st Cerkvi takogo tipu mogli buti odnoverhi Mihajlivska Verhnij Bishkin Hark obl 1772 r Uspenska Voronivka Dnipropetr obl 1797 r Mikoli Oskil Hark obl 1799 r Rizdva Bogorodici Oskil Hark obl 1799 r Vozdvizhenska Liman Hark obl 1805 r triverhi Trijci Cherkaskij Bishkin Hark obl 1751 r Cerkva Rizdva Bereka Hark obl 1787 r p yativerhi Vvedenska Skorohodove Polt obl 1761 Pokrovska Oleshnya Sum obl 1771 r Mihajlivska Osinove Lugan obl 1789 r P yatizrubnij tip trikonhovih cerkov predstavlenij kilkoma pam yatkami Tipovoyu dlya cogo malo predstavlenogo tipu bula Voznesenska cerkva v Bereznij Chernigivskoyi obl zbudovana v 1759 r majstrom z Nizhina P Sholudkom znishena bilshovikami v 1929 30 rr cerkva v Meni Chernigivskoyi obl Uspenskij sobor v Pereyaslavi cerkva Mikoli v Novih Mlinah Chernigivskoyi obl murovana cerkva Mikoli v Nizhini Do babincya Voznesenskoyi cerkvi v Berezni buli speredu pribudovani dva slupi v pivdennomu slupi jshli shodi na hori Taki sami slupi mala Pokrovska cerkva v Berezni 1692 r Taki slupi buli vidomi v murovanih cerkvah knyazhoyi dobi Chernigivskij Spas Kiyivska Sofiya sobor kiyivskogo Mihajlivskogo monastirya Spas na Berestovi cerkva Vasilya v Ovruchi Cyu tradiciyu prodovzhuyut piznishe cerkva Mihajla v Bilostoci 1636 r sobor Troyickogo monastirya v Chernigovi 1679 r cerkva Mikoli na Pechersku 1690 93 rr Bogoyavlenskij sobor Bratskogo monastirya v Kiyevi 1695 r P yativerhi soborni cerkviInshij tip predstavlyaye cerkva p yativerha cerkva v Pakuli na Chernigivshini Cerkva mala hreshate zalozhennya ta skladalasya z chotiroh shestigrannih p yativerhih zrubiv z centralnim najvishim verhom sho ne mav vlasnogo nizhnogo zrubu Cerkva mala opasannya yake bulo piznishe znishene Takij samij plan mali cerkvi Trijci u Koropi 1716 r Mikoli v Svirzhi 1745 Pokrovi v Romnah 1764 kosht koshovogo Petra Kalnishevskogo r Mihajla v Vilshani 1781 Uspenska v Zolochevi 1781 r Pokrovi Smila 1800 p p yativerhi Pokrovi v Antonivci 1765 r Rizdva v Sheptakah 1774 r Mihajla v Adamivci odnoverhi Tip p yativerhih cerkov bez centralnogo zrubu zastosovuvavsya v 17 18 st dlya budovi sobornih cerkov Derev yani cerkvi cogo tipu mali takozh vidpovidniki v murovanij arhitekturi Do murovanih cerkov takogo tipu nalezhali Troyickij sobor v Gustinskomu monastiri sobor v Izyumi sobor v Novgorodi Siverskomu cerkva v Lyutenci Katerini v Chernigovi Spasa v Prilukah 1716 Spasa v Sorochincyah 1732 r Pokrovska cerkva m Sosnicya Troyickij sobor Gustinskogo monastirya mur Spaskij sobor m Izyum mur Cerkva Spasa Veliki Sorochinci kosht polk Pavla Apostola mur GalereyaCerkva v s Turivka Koryukivskogo r nu Chernigivskoyi obl Div takozhArhitektura ukrayinskoyi cerkvi Derev yani hrami UkrayiniPosilannyaDerev yani hrami Ukrayini Pradidivska slavaLiteraturaTaranushenko Stepan Monumentalna derev yana arhitektura Livoberezhnoyi Ukrayini K Budivelnik 1976 336 s

Дата публікації:
Топ