Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це́рква Святи́х О́льги і Єлизаве́ти (раніше церква Свято́ї Єлизавети Угорської) — чинна неоготична церква УГКЦ у Львові, на площі Кропивницького (в народі — Привокзальній). Церква збудована на пам'ять про популярну імператрицю (цісареву) Єлизавету Баварську (Габсбурґ), відому як Сісі, — дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.
| Церква Святих Ольги і Єлизавети | |
|---|---|
 | |
| 49°50′13″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 24.00500° сх. д.Координати: 49°50′13″ пн. ш. 24°00′18″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 24.00500° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Архітектор | Теодор-Мар'ян Тальовський |
| Скульптор | П. Війтович, Л. Жепіховський, Ю. Шостакєвич та ін. |
| Художник | К. Сіхульський |
| Інженер | К. Ріхтман-Рудневський |
| Початок будівництва | 13 вересня 1903 |
| Кінець будівництва | 1911 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | неоґотика |
| Належність | УГКЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | пл. Кропивницького, 1 |
| Оригінальна назва | Церква святих Ольги і Єлизавети |
| Епонім | Єлизавета Угорська |
| Вебсайт | olha-church.org.ua/web/ |
  Церква Святих Ольги і Єлизавети (Україна) | |
 Церква Святих Ольги і Єлизавети у Вікісховищі | |
Нині ця будівля є найвищою в місті, її висота 88 метрів.
Історія
В останній половині XIX століття в Європі дуже інтенсивно почали розвиватися шляхи сполучення, а особливо залізничний транспорт. У західній частині Львова був споруджений залізничний двірець з інфраструктурою та почалася забудова навколишньої місцевості будинками помешкань для залізничників, так звані «коліївки». Населення цього району міста прибувало з центральних районів Польщі та околиць Львова. Великі темпи приросту, особливо польськомовних мешканців, вимагали задоволення їхніх релігійних потреб. Чому в основному польськомовного населення? В ці часи українці не могли одержати на теренах Західної України освіту, необхідну для обслуговування залізничного транспорту, а етнічні поляки мали можливість одержувати її в навчальних закладах Німеччини та Австро-Угорщини. Крім того, залізниця в усі часи вважалася стратегічною галуззю, і туди з певних міркувань не пускали греко-католиків та православних.
Місцем спорудження обрали площу Солярні, обабіч вулиці Городоцької. Вибір було зроблено так, щоб споруда церкви закривала від головного вокзалу вид на Собор Святого Юра, який був греко-католицьким, і нагадував всім хто прибував до Львова залізницею, що тут живуть українці. Будувався костел за кошти залізничників для їхньої парафії. Був проведений конкурс проєктів, в якому взяло участь 19 учасників, серед яких найкращим був визнаний проєкт під девізом «Тріо», виконаний професором Львівського політехнічного інституту Теодором-Мар'яном Тальовським (1857—1910) — відомим архітектором свого часу, вихованцем політехніки Відня та Львова, учнем львівського архітектора Юліана Захаревича. Під час проєктування споруда церкви була введена в уже існуючий архітектурний ансамбль. Архітектори та будівничі вирішили спорудити майбутню церкву в традиціях готичної архітектури.
Будівництво церкви розпочалося із закладання фундаментів 25 вересня 1904 року, під керівництвом інженера Кароля Ріхтмана, костел збудовано на пам'ять про популярну імператрицю (цісареву) Єлизавету Баварську (Габсбурґ), відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. 10 вересня 1898, шістдесятирічну імператрицю поранив загостреним ножем у серце молодий анархіст Луїджі Лучені. Напад стався під час прогулянки по набережній Женевського озера, де цісарева мала сісти на пароплав Genève, що відпливав до міста Монтре́. Не усвідомлюючи серйозності поранення, імператриця сіла на пароплав, і, стікаючи кров'ю, померла.
Убивця сподівався вбити принца королівського дому Орлеанів, проте не зміг його знайти, тож замість нього він вирішив вбити Єлизавету. Після скоєння злочину Лучені казав: «Я хотів вбити когось з королівської сім'ї, тож для мене не мало значення кого саме з них».
Під час останніх відвідин Львова 13 вересня 1903 року 73-річний Франц Йосиф I взяв участь у закладанні першого каменю під церкву. Тоді цісар саме прямував на цісарсько-королівської кавалерії в околицях Комарного. Таким способом Франца Йосифа хотіли залучити до цього проєкту, використовуючи його кошти.
Скульптори: П. Війтович, Л. Жепіховський, Ю. Шостакєвич та ін., художник — К. Сіхульський. Неоготичний стиль собору повторює багато елементів готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільчасті вікна, портал з великою трояндою в центрі, внутрішній вертикальний простір. Петро Війтович, якого називали «львівським Фідієм», прикрасив церкву скульптурною композицією «Розп'яття з Пристоячими».
На початку Першої світової війни австро-угорський уряд конфіскував церковні дзвони на військові потреби.
Під час українсько-польської війни 1918—1919 рр. церква була пошкоджена українською артилерією. На стіні є пам'ятка «Ex obsidione ruthenorum» («З української облоги 6 і 9 березня 1919 року»).
1926 — у церкві встановили один із найбільших органів у Польщі роботи відомої польської фірми братів Домініка і Вацлава Бернацьких.
1939 — в перші дні Другої Світової війни під час бомбардування Львова поряд з церквою розірвалася авіаційна бомба, пошкодивши шпилі та стіни.
1946 — церкву закрили, залишки органних труб звалили на хорах. Оскільки влада УРСР не піклувалася про релігійні споруди і більше сприяла їхньому знищенню, безлад панував у церкві до 1970-х, коли будівлю передали під склад.
1991 — парохом став Михайло Федорів, за якого в 1992 р. розпочався інтенсивний ремонт храму. Церкву передали греко-католицькій громаді і освятили як церкву св. Ольги та Єлизавети. Він зіграв важливу роль у становленні греко-католицької парафії : проводив служби у пошкодженому храмі, де не горіли свічки і з даху крапала вода. Під час реконструкції за особистим наказом настоятеля демонтували також латинський престол, замінивши його греко-католицьким. Дипломники коледжу ім. І. Труша відтворили 10 скульптур апостолів (2 збереглися). 19 травня 1994 р. на годинникову вежу повернули хрест, який виготовили на львівському локомотивно-ремонтному заводі (вага хреста 400 кг). Відновлювальні роботи в інтер'єрі тривали до 1995 р.
2013 — була встановлена зовнішня підсвітка церкви.
2016 — групою художників-вітражистів (Юрій Павельчук, Олександр Личко) в церкві було встановлено перший в Україні вітражний іконостас.
Світлини
-
![image]()
Костел Святої Єлизавети (поч. XX ст.) -
![image]()
Костел Святої Єлизавети (поч. XX ст.) -
![image]()
Костел Святої Єлизавети (поч. XX ст.) -
![image]()
Головний вхід -
![image]()
Портал -
![image]()
Екстер'єр -
![image]()
Інтер'єр -
![image]()
Інтер'єр -
![image]()
Центральна нава
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 10 червня 2013.
- вокзал
- Budowa kościoła św. Elżbiety we Lwowie [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]. — S. 7. (пол.)
Джерела
- Енциклопедія Львова / За ред. А.Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 509—515. — .
Посилання
- Офіційний сайт церкви Свв. Ольги і Єлизавети у м. Львові
- Св. Ельжбета розправляє крила (з фото) // сайт «Архітектурні та природні пам'ятки України» [ 30 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Про заснування костелу Єлизавети (Львівські обсервації // Поступ, 20.03.2003) [ 7 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Костьол Єльжбети. Церква Ольги та Єлизавети (Україна Інкогніта) [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce rkva Svyati h O lgi i Yelizave ti ranishe cerkva Svyato yi Yelizaveti Ugorskoyi chinna neogotichna cerkva UGKC u Lvovi na ploshi Kropivnickogo v narodi Privokzalnij Cerkva zbudovana na pam yat pro populyarnu imperatricyu cisarevu Yelizavetu Bavarsku Gabsburg vidomu yak Sisi druzhinu cisarya Avstro Ugorshini Franca Josifa I Cerkva Svyatih Olgi i Yelizaveti49 50 13 pn sh 24 00 18 sh d 49 83694 pn sh 24 00500 sh d 49 83694 24 00500 Koordinati 49 50 13 pn sh 24 00 18 sh d 49 83694 pn sh 24 00500 sh d 49 83694 24 00500Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektorTeodor Mar yan TalovskijSkulptorP Vijtovich L Zhepihovskij Yu Shostakyevich ta in HudozhnikK SihulskijInzhenerK Rihtman RudnevskijPochatok budivnictva13 veresnya 1903Kinec budivnictva1911Budivelna sistemaceglaStilneogotikaNalezhnistUGKCStanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresapl Kropivnickogo 1Originalna nazvaCerkva svyatih Olgi i YelizavetiEponimYelizaveta UgorskaVebsajtolha church org ua web Cerkva Svyatih Olgi i Yelizaveti Ukrayina Cerkva Svyatih Olgi i Yelizaveti u Vikishovishi Nini cya budivlya ye najvishoyu v misti yiyi visota 88 metriv IstoriyaV ostannij polovini XIX stolittya v Yevropi duzhe intensivno pochali rozvivatisya shlyahi spoluchennya a osoblivo zaliznichnij transport U zahidnij chastini Lvova buv sporudzhenij zaliznichnij dvirec z infrastrukturoyu ta pochalasya zabudova navkolishnoyi miscevosti budinkami pomeshkan dlya zaliznichnikiv tak zvani koliyivki Naselennya cogo rajonu mista pribuvalo z centralnih rajoniv Polshi ta okolic Lvova Veliki tempi prirostu osoblivo polskomovnih meshkanciv vimagali zadovolennya yihnih religijnih potreb Chomu v osnovnomu polskomovnogo naselennya V ci chasi ukrayinci ne mogli oderzhati na terenah Zahidnoyi Ukrayini osvitu neobhidnu dlya obslugovuvannya zaliznichnogo transportu a etnichni polyaki mali mozhlivist oderzhuvati yiyi v navchalnih zakladah Nimechchini ta Avstro Ugorshini Krim togo zaliznicya v usi chasi vvazhalasya strategichnoyu galuzzyu i tudi z pevnih mirkuvan ne puskali greko katolikiv ta pravoslavnih Miscem sporudzhennya obrali ploshu Solyarni obabich vulici Gorodockoyi Vibir bulo zrobleno tak shob sporuda cerkvi zakrivala vid golovnogo vokzalu vid na Sobor Svyatogo Yura yakij buv greko katolickim i nagaduvav vsim hto pribuvav do Lvova zalizniceyu sho tut zhivut ukrayinci Buduvavsya kostel za koshti zaliznichnikiv dlya yihnoyi parafiyi Buv provedenij konkurs proyektiv v yakomu vzyalo uchast 19 uchasnikiv sered yakih najkrashim buv viznanij proyekt pid devizom Trio vikonanij profesorom Lvivskogo politehnichnogo institutu Teodorom Mar yanom Talovskim 1857 1910 vidomim arhitektorom svogo chasu vihovancem politehniki Vidnya ta Lvova uchnem lvivskogo arhitektora Yuliana Zaharevicha Pid chas proyektuvannya sporuda cerkvi bula vvedena v uzhe isnuyuchij arhitekturnij ansambl Arhitektori ta budivnichi virishili sporuditi majbutnyu cerkvu v tradiciyah gotichnoyi arhitekturi Budivnictvo cerkvi rozpochalosya iz zakladannya fundamentiv 25 veresnya 1904 roku pid kerivnictvom inzhenera Karolya Rihtmana kostel zbudovano na pam yat pro populyarnu imperatricyu cisarevu Yelizavetu Bavarsku Gabsburg vidomu yak Sisi druzhinu cisarya Avstro Ugorshini Franca Josifa I 10 veresnya 1898 shistdesyatirichnu imperatricyu poraniv zagostrenim nozhem u serce molodij anarhist Luyidzhi Lucheni Napad stavsya pid chas progulyanki po naberezhnij Zhenevskogo ozera de cisareva mala sisti na paroplav Geneve sho vidplivav do mista Montre Ne usvidomlyuyuchi serjoznosti poranennya imperatricya sila na paroplav i stikayuchi krov yu pomerla Ubivcya spodivavsya vbiti princa korolivskogo domu Orleaniv prote ne zmig jogo znajti tozh zamist nogo vin virishiv vbiti Yelizavetu Pislya skoyennya zlochinu Lucheni kazav Ya hotiv vbiti kogos z korolivskoyi sim yi tozh dlya mene ne malo znachennya kogo same z nih Pid chas ostannih vidvidin Lvova 13 veresnya 1903 roku 73 richnij Franc Josif I vzyav uchast u zakladanni pershogo kamenyu pid cerkvu Todi cisar same pryamuvav na cisarsko korolivskoyi kavaleriyi v okolicyah Komarnogo Takim sposobom Franca Josifa hotili zaluchiti do cogo proyektu vikoristovuyuchi jogo koshti Skulptori P Vijtovich L Zhepihovskij Yu Shostakyevich ta in hudozhnik K Sihulskij Neogotichnij stil soboru povtoryuye bagato elementiv gotichnoyi arhitekturi visoki gostroverhi shpili strilchasti vikna portal z velikoyu troyandoyu v centri vnutrishnij vertikalnij prostir Petro Vijtovich yakogo nazivali lvivskim Fidiyem prikrasiv cerkvu skulpturnoyu kompoziciyeyu Rozp yattya z Pristoyachimi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni avstro ugorskij uryad konfiskuvav cerkovni dzvoni na vijskovi potrebi Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rr cerkva bula poshkodzhena ukrayinskoyu artileriyeyu Na stini ye pam yatka Ex obsidione ruthenorum Z ukrayinskoyi oblogi 6 i 9 bereznya 1919 roku 1926 u cerkvi vstanovili odin iz najbilshih organiv u Polshi roboti vidomoyi polskoyi firmi brativ Dominika i Vaclava Bernackih 1939 v pershi dni Drugoyi Svitovoyi vijni pid chas bombarduvannya Lvova poryad z cerkvoyu rozirvalasya aviacijna bomba poshkodivshi shpili ta stini 1946 cerkvu zakrili zalishki organnih trub zvalili na horah Oskilki vlada URSR ne pikluvalasya pro religijni sporudi i bilshe spriyala yihnomu znishennyu bezlad panuvav u cerkvi do 1970 h koli budivlyu peredali pid sklad 1991 parohom stav Mihajlo Fedoriv za yakogo v 1992 r rozpochavsya intensivnij remont hramu Cerkvu peredali greko katolickij gromadi i osvyatili yak cerkvu sv Olgi ta Yelizaveti Vin zigrav vazhlivu rol u stanovlenni greko katolickoyi parafiyi provodiv sluzhbi u poshkodzhenomu hrami de ne gorili svichki i z dahu krapala voda Pid chas rekonstrukciyi za osobistim nakazom nastoyatelya demontuvali takozh latinskij prestol zaminivshi jogo greko katolickim Diplomniki koledzhu im I Trusha vidtvorili 10 skulptur apostoliv 2 zbereglisya 19 travnya 1994 r na godinnikovu vezhu povernuli hrest yakij vigotovili na lvivskomu lokomotivno remontnomu zavodi vaga hresta 400 kg Vidnovlyuvalni roboti v inter yeri trivali do 1995 r 2013 bula vstanovlena zovnishnya pidsvitka cerkvi 2016 grupoyu hudozhnikiv vitrazhistiv Yurij Pavelchuk Oleksandr Lichko v cerkvi bulo vstanovleno pershij v Ukrayini vitrazhnij ikonostas SvitliniKostel Svyatoyi Yelizaveti poch XX st Kostel Svyatoyi Yelizaveti poch XX st Kostel Svyatoyi Yelizaveti poch XX st Golovnij vhid Portal Ekster yer Inter yer Inter yer Centralna navaDiv takozhParafiyalnij kostel Ternopil Primitki Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 10 chervnya 2013 vokzal Budowa kosciola sw Elzbiety we Lwowie 21 chervnya 2020 u Wayback Machine S 7 pol DzherelaEnciklopediya Lvova Za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 509 515 ISBN 978 966 7007 99 7 PosilannyaCerkva Svyatih Olgi i Yelizaveti u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Cerkva Svyatih Olgi i Yelizaveti u Vikishovishi Oficijnij sajt cerkvi Svv Olgi i Yelizaveti u m Lvovi Sv Elzhbeta rozpravlyaye krila z foto sajt Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini 30 sichnya 2008 u Wayback Machine Pro zasnuvannya kostelu Yelizaveti Lvivski observaciyi Postup 20 03 2003 7 grudnya 2011 u Wayback Machine Kostol Yelzhbeti Cerkva Olgi ta Yelizaveti Ukrayina Inkognita 24 serpnya 2011 u Wayback Machine