Церква Богородиці Фароської (грец. Θεοτόκος τοῦ Φάρου) — придворний константинопольський храм, що розташвоувався біля Великого імператорського палацу. Інаша назва Храм Богородиці на Маяці. На тепер повністю зруйновано.
Церква Богородиці Фароської | |
Дата створення / заснування | 8 століття |
---|---|
Названо на честь | Діва Марія |
Культура | Візантійська імперія |
Країна | Туреччина |
Адміністративна одиниця | Стамбул |
Присвячено | Діва Марія |
Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
Координати: 41°00′20″ пн. ш. 28°58′37″ сх. д. / 41.00583333002777664° пн. ш. 28.97722222002778025° сх. д.
Історія
Була побудована десь у VIII столітті, перша письмова згадка відноситься до 769 року (в хроніці Феофана Сповідника), де спадкоємець ІФсаврійської династії Лев Хозар одружився з Іриною Афінською. Тому вважається, що храм зведено за наказом імператора Костянтина V. У 820 році в цій церкві було вбито імператора Лева V.
За наказом імператора Михайла III її було суттєво перебудувано і оздоблено. З нагоди її повторного освячення у 864 році, константинопольський патріарх Фотій виголосив одну зі своїх найвідоміших проповідей, вихваляючи вражаюче оздоблення церкви, але насправді робить незвичайний крок, критикуючи церквну будівлю, хоч і витончено, за те, що вона надто розкішна, особливо з огляду на її невеликий розмір.
Через близькість до імператорського палацу стала одним із головних церемоніальних місць імператорського палацу, зрештою ставши, «палатинською каплицею par excellence». Тту здійснювалися служби для імператора та його рдини, відбулося вінчання членів імператорської родини, а також відбувалося урочисте богослужіння до більшого кола — 1 травня, та в дні Страсного тижняю.
У 1204 році під час захоплення хрестоносцями міста Боніфацій Монферратський швидко зайняв територію палацу Буколеон та церкви Богородиці Фароської, а реліквії передав латинському імператору Балдуїну I. За невідомих обставин церква припинила своє існування на початку 1260-х років. Можливо її було зруйновано під час бойових дій.
Опис
Зведено біля Фаросу, маяка власне імператорськоїгавані палацу Буколеон. Звідси походить назва цієї церкви. Церква була розташована біля південної частини імператорського палацу — (Золотої палати — головної тронної зали) та прилеглих імператорських покоїв .
Разом із церквами Святого Стефана в палаці Дафна та Неа Екклесія зберігала головні колекції християнських святих реліквій, зокрема Спис Лонгина і частину Жовтворного Хреста (з 860-тих років, Спас Нерукотворний як Мандиліон (з 944 року), праву руку Івана Хрестителя (з 945 року), сандалі Христа та Спас Нерукотворний як Керамидіон (з 960-х років), лист осроенського царя Абгара V (з 1032 року), Терновий вінець, Святий цвях з Животворного Хреста, одяг Христа (пурпур і хітон) та очеретяну тростину, фрагмент надгробку Христа, посудину з часткою його крові. У результаті візантійці прославляли церкву як «ще один Синай, Віфлеєм, Йордан, Єрусалим, Назарет, Віфанію, Галілею, Тіверію». За часів існуваннян Латинської імперії більшість із них було розпорошено по всій Західній Європі, передано як подарунок могутнім і впливовим правителям або розпродано для закупівлі грошей і припасів для Латинської імперії. Більшість куплено було французьким королем Людовиком IX, який наказав звести для них окрему церкву Сент-Шапель, що загалом була копією Церкви Богородиці Фароської. За внутрішнім розташування такуж копію збудовано в замку Карлштейн за наказом Карла IV Люксембурга, імператора Священної Римської імперії.
Це була відносно невелика будівля з ребристим куполом, трьома апсидами, нартексом і «пишним» атріумом. Мозаїчна композиція складалась із зображень Вседержителя з архангелами на центральній храмовій бані, Оранти в апсиді, апостолів, патріархів, пророків, мучеників, святих на стінах і склепіннях. За прикладом мозаїк цієї церкви здійснено ропис в Софії Києвській.
Примітки
- Mango (1986), p. 185
- Klein (2006), p. 80
Джерела
- Mango, Cyril (1986). The Art of the Byzantine Empire 312—1453: Sources and Documents. University of Toronto Press. .
- Necipoğlu, Nevra, ed. (2001). Byzantine Constantinople: Monuments, Topography and Everyday Life. Istanbul: BRILL. .
- Angold, Michael (2003). The Fourth Crusade: Event and Context. Pearson Education. .
- Maguire, Henry (2004). Byzantine court culture from 829 to 1204. Dumbarton Oaks. .
- Klein, Holger A. (2006). Bauer, F.A. (ed.). Sacred Relics and Imperial Ceremonies at the Great Palace of Constantinople. BYZAS (5): 79–99.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Bogorodici Faroskoyi grec 8eotokos toῦ Faroy pridvornij konstantinopolskij hram sho roztashvouvavsya bilya Velikogo imperatorskogo palacu Inasha nazva Hram Bogorodici na Mayaci Na teper povnistyu zrujnovano Cerkva Bogorodici Faroskoyi Data stvorennya zasnuvannya8 stolittya Nazvano na chestDiva Mariya KulturaVizantijska imperiya Krayina Turechchina Administrativna odinicyaStambul PrisvyachenoDiva Mariya Arhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyi Koordinati 41 00 20 pn sh 28 58 37 sh d 41 00583333002777664 pn sh 28 97722222002778025 sh d 41 00583333002777664 28 97722222002778025IstoriyaBula pobudovana des u VIII stolitti persha pismova zgadka vidnositsya do 769 roku v hronici Feofana Spovidnika de spadkoyemec IFsavrijskoyi dinastiyi Lev Hozar odruzhivsya z Irinoyu Afinskoyu Tomu vvazhayetsya sho hram zvedeno za nakazom imperatora Kostyantina V U 820 roci v cij cerkvi bulo vbito imperatora Leva V Za nakazom imperatora Mihajla III yiyi bulo suttyevo perebuduvano i ozdobleno Z nagodi yiyi povtornogo osvyachennya u 864 roci konstantinopolskij patriarh Fotij vigolosiv odnu zi svoyih najvidomishih propovidej vihvalyayuchi vrazhayuche ozdoblennya cerkvi ale naspravdi robit nezvichajnij krok kritikuyuchi cerkvnu budivlyu hoch i vitoncheno za te sho vona nadto rozkishna osoblivo z oglyadu na yiyi nevelikij rozmir Cherez blizkist do imperatorskogo palacu stala odnim iz golovnih ceremonialnih misc imperatorskogo palacu zreshtoyu stavshi palatinskoyu kapliceyu par excellence Ttu zdijsnyuvalisya sluzhbi dlya imperatora ta jogo rdini vidbulosya vinchannya chleniv imperatorskoyi rodini a takozh vidbuvalosya urochiste bogosluzhinnya do bilshogo kola 1 travnya ta v dni Strasnogo tizhnyayu U 1204 roci pid chas zahoplennya hrestonoscyami mista Bonifacij Monferratskij shvidko zajnyav teritoriyu palacu Bukoleon ta cerkvi Bogorodici Faroskoyi a relikviyi peredav latinskomu imperatoru Balduyinu I Za nevidomih obstavin cerkva pripinila svoye isnuvannya na pochatku 1260 h rokiv Mozhlivo yiyi bulo zrujnovano pid chas bojovih dij OpisZvedeno bilya Farosu mayaka vlasne imperatorskoyigavani palacu Bukoleon Zvidsi pohodit nazva ciyeyi cerkvi Cerkva bula roztashovana bilya pivdennoyi chastini imperatorskogo palacu Zolotoyi palati golovnoyi tronnoyi zali ta prileglih imperatorskih pokoyiv Razom iz cerkvami Svyatogo Stefana v palaci Dafna ta Nea Ekklesiya zberigala golovni kolekciyi hristiyanskih svyatih relikvij zokrema Spis Longina i chastinu Zhovtvornogo Hresta z 860 tih rokiv Spas Nerukotvornij yak Mandilion z 944 roku pravu ruku Ivana Hrestitelya z 945 roku sandali Hrista ta Spas Nerukotvornij yak Keramidion z 960 h rokiv list osroenskogo carya Abgara V z 1032 roku Ternovij vinec Svyatij cvyah z Zhivotvornogo Hresta odyag Hrista purpur i hiton ta ocheretyanu trostinu fragment nadgrobku Hrista posudinu z chastkoyu jogo krovi U rezultati vizantijci proslavlyali cerkvu yak she odin Sinaj Vifleyem Jordan Yerusalim Nazaret Vifaniyu Galileyu Tiveriyu Za chasiv isnuvannyan Latinskoyi imperiyi bilshist iz nih bulo rozporosheno po vsij Zahidnij Yevropi peredano yak podarunok mogutnim i vplivovim pravitelyam abo rozprodano dlya zakupivli groshej i pripasiv dlya Latinskoyi imperiyi Bilshist kupleno bulo francuzkim korolem Lyudovikom IX yakij nakazav zvesti dlya nih okremu cerkvu Sent Shapel sho zagalom bula kopiyeyu Cerkvi Bogorodici Faroskoyi Za vnutrishnim roztashuvannya takuzh kopiyu zbudovano v zamku Karlshtejn za nakazom Karla IV Lyuksemburga imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ce bula vidnosno nevelika budivlya z rebristim kupolom troma apsidami narteksom i pishnim atriumom Mozayichna kompoziciya skladalas iz zobrazhen Vsederzhitelya z arhangelami na centralnij hramovij bani Oranti v apsidi apostoliv patriarhiv prorokiv muchenikiv svyatih na stinah i sklepinnyah Za prikladom mozayik ciyeyi cerkvi zdijsneno ropis v Sofiyi Kiyevskij PrimitkiMango 1986 p 185 Klein 2006 p 80DzherelaMango Cyril 1986 The Art of the Byzantine Empire 312 1453 Sources and Documents University of Toronto Press ISBN 978 0 8020 6627 5 Necipoglu Nevra ed 2001 Byzantine Constantinople Monuments Topography and Everyday Life Istanbul BRILL ISBN 90 04 11625 7 Angold Michael 2003 The Fourth Crusade Event and Context Pearson Education ISBN 978 0 582 35610 8 Maguire Henry 2004 Byzantine court culture from 829 to 1204 Dumbarton Oaks ISBN 978 0 88402 308 1 Klein Holger A 2006 Bauer F A ed Sacred Relics and Imperial Ceremonies at the Great Palace of Constantinople BYZAS 5 79 99