Целковый

Цілковий (рос. целковый) — застаріла назва срібної монети номіналом в один рубль . Пізніше слово «цілковий» стало синонімом слову «рубль», і саме у цьому значенні часто зустрічається в російській літературі XIX — початку XX століть. У сучасній російській мові вважається застарілою, але в мокшанській та ерзянській мовах слово «цілковий» збереглося як переклад слова «рубль».

Рубль сріблом . 1723

Хоча «рубль» як назва грошей вперше зустрічається в новгородських грамотах XIII століття (як еквівалент новгородської гривні), але це було не назвою валюти в сучасному розумінні, а назвою певної ваги срібних монет, тобто рубль був лічильною грошовою одиницею. Спершу в рублі було 200 монет «Деньга» Московського князівства або 216 монетНовгородських (пізніше пропорції змінювались). При цьому широко практикувалось загортання стовпчиків монет дрібних номіналів у папір або полотно, що формувало більші суми та використовувалось для великих платежів. Називали такі підготовлені суми начетними деньгами (тобто врахованими, перерахованими). В «Історії міста Москви» Іван Забєлін пише: «Такъ, 16 генв. 1653 г. святѣйшій на заутрени жаловалъ нищихъ старицъ, вдовъ, дѣвокъ милостынею, роздалъ начетныхъ (то-есть приготовленныхъ) гривенныхъ бумажекъ 3 р. да голыхъ денегъ (мелкихъ ссыпныхъ) 5 р. 10 алт.; раздавалъ деньги самъ патріархъ да ризничій діаконъ Іевъ».

Перша монета з позначенням номіналу словом «рубль» була викарбувана лише в 1654 році, в ході грошової реформи Олексія Михайловича, проте вона не набула поширення і знаходилася в обігу не більше року — вміст срібла в монеті був на рівні 64 копійок.

В результаті грошової реформи Петра I з 1704 в оборот почали масово надходити рублеві монети. Спочатку випуск здійснювався шляхом перекарбування західноєвропейських талерів ^[7]. Це не тільки було вирішенням проблеми підготовки грошового металу, але й спростило зовнішню торгівлю, оскільки за вагою та якістю металу рубль дорівнював талеру, що склало 28 грамів при вмісту чистого срібла близько 25-26 грамів.

Спочатку в мовленні південних регіонів, а потім і в документах, рублеву монету стали називати «цілковий» (цілий), як відміну від аналогічної суми дрібними монетами або асигнаціями. У різних регіонах були свої варіанти назви: целкач, целковик.

Примітки

1. Глинкина Л.А. Иллюстрированный толковый словарь забытых и трудных слов русского языка. — М. : Мир энциклопедий Аванта+, 2008. — 428 с. — .
2. , Саранск, 2011
3. Спасский, 1962, с. 25—26, 34—35, 37.
4. Котошихин, 1884, с. 100.
5. Забелин, 1905, с. 588.
6. Спасский, 1962, с. 41.
7. Спасский, 1962, "Ход реформы".
8. Ковнир В.Н. Экономическая история России в 2 ч. Часть 1. С древнейших времен до 1917 г. — М. : Юрайт, 2018. — С. 104.
9. Спасский, 1962, с. 45—46, 57.

Література

• История города Москвы. — М., 1905.
• О Россіи въ царствованіе Алексія Михаиловича. Современное сочиненіе Григорія Котошихина. — 3-е изд. / Репринтное изд. — СПб., 1884.
• Русская монетная система. Место и значение русской монетной системы в мировом денежном хозяйстве. — Л., 1962.