Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Цезар і Клеопатра» (англ. Caesar and Cleopatra) — п'єса ірландського письменника Бернарда Шоу, яка була написана в 1898 році і поставлена на сцені в 1899 році. Дія п'єси відбувається в 48-47 роках до н. е. в Єгипті, куди Юлій Цезар прибув в ході громадянської війни і включився як вирішальна сила в династичний конфлікт між Клеопатрою і її братом Птолемеєм XIII.
| Цезар і Клеопатра | ||||
|---|---|---|---|---|
| Caesar and Cleopatra | ||||
 | ||||
| Жанр | п'єса | |||
| Форма | п'єса | |||
| Автор | Бернард Шоу | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1745 | |||
| Опубліковано | 1901 | |||
| Попередній твір | Учень диявола | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Це одна з найяскравіших п'єс Бернарда Шоу, з динамічним захоплюючим сюжетом, «пишністю мови», живими характерами. У її постановках брали участь такі видатні актори, як Лоуренс Олів'є, Малкольм Кін, Вів'єн Лі, Пеггі Ешкрофт, Клод Рейнс, Ростислав Плятт. П'єса була неодноразово екранізована.
Історія написання
П'єса була завершена в 1898 році, але її шлях на сцену виявився довгим. Перша вистава відбулася в березні 1899 року на сцені Ньюкасла. Через сутичку деяких акторів англійська прем'єра була перенесена, а також важливу роль зіграла дорожнеча постановки.
Перша постановка відбулася в 1905 році у Берліні, потім — в Нью-Йорку. У вересні 1907 року п'єса була представлена англійській публіці.
У 1912 році Бернард Шоу дописав пролог до п'єси, який фактично змінив авторську передмову — в цій частині Шоу, вустами бога Ра, пояснює ідейну спрямованість своєї п'єси.
Основні дійові особи
- Юлій Цезар, римський полководець, 50 років
- Клеопатра, єгипецька цариця, 16 років. Спочатку — наївна дівчинка, а потім — жорстока цариця.
- Фтататіта, нянька цариці.
- Руфій, римський офіцер.
- Луцій Септимій, римський солдат, вбивця Помпея.
- Британ, бритт, секретар Цезаря.
- Аполлодор, молодий аристократ, художник-аматор.
- Птолемей, брат і чоловік Клеопатри, суперник в боротьбі за престол.
- Потін, опікун Птолемея.
- Теодот, наставник Птолемея.
Сюжет
Пролог. Бернард Шоу написав два варіанти прологу. В першому з них до глядачів звертається бог Сонця Ра. Другий варіант більш розгорнутий, він показує історичну обстановку в Александрії Єгипецькій у 48 році до н. е.
Дія перша. Юлій Цезар в пустелі підходить до статуї Сфінкса. Там він зустрічає Клеопатру, яка вирішила заховатися від римлян. Юлій Цезар хоче зробити з неї царицю і зробити її знаряддям римської політики. Вони прийшли до палацу, і Цезар одразу ж взявся навчати її вести себе по-царськи; в результаті в Клеопатрі прокидаються зарозумілість і жорстокість. У палац вступають римські солдати, і Клеопатра розуміє, що Юлій Цезар воєначальник.
Дія друга. Дія відбувається в нижньому залі палацу. Птолемей висловлює Цезарю своє невдоволення римським втручанням. Цезар вимагає від Єгипту сплату податків та визнати Клеопатру царицею, погрожуючи розправою. Незадоволені єгиптяни йдуть, в місті піднімається повстання. Римський гарнізон захоплює острів Фарос, повстанці осаждають острів.
Дія третя. Набережна під палацом з видом на острів Фарос. З'являється Аполлодор, любитель мистецтва. З палацу виходить Клеопатра і вимагає доставити її на острів до Цезаря, але солдати відмовляють їй в цьому. Клеопатра придумує план: велить Аполлодору завернути себе в килим і доставити її на острів під виглядом дорогоцінного подарунку. План має успіх, але починається штурм острова, і всім доводиться рятуватися вплав.
Дія четверта. Минуло півроку. Опікун Птолемея, бранець Цезаря, плете інтриги проти Клеопатри. Коли цариця дізнається про це, вона наказує служниці Фтататіті вбити Потіна. Обурені громадяни піднімають новий бунт. Цезаря рятує прихід військ його союзника. Цезар вирушає на зустріч з Мітрідатом, а його зброєносець Руфій вбиває Фтататіту. Цезар схвалює дії Руфія. Повстання придушене, цар Птолемей загинув, Клеопатра стає повноправною царицею.
Дія п'ята. Цезар готується до повернення в Рим. Клеопатрі він присилає замість себе Марка Антонія, який кілька років тому справив на неї незабутнє враження. Римські солдати кричать: «Слава Цезарю!»
Ідейно-художні мотиви
У своїх коментарях Бернард Шоу розповідає про дві основні цілі п'єси.
Перша — зобразити в образі Цезаря ідеального правителя, мудрого, далекозорого, прагматичного, поблажливого до людських слабостей, стурбованого благом свого народу та держави.
Друга ціль п'єси — полеміка зі стилем Шекспіра, якого Шоу неодноразово звинувачував у відсутності смаку, обмеженості, надмірній романтичності та інших гріхах.
За визнанням Шоу, на нього справила велике враження книга Теодора Моммзена «Історія Риму», і персонаж Шоу точно відповідає зображенню Цезаря в цій книзі. Цезар у Шоу строго раціональний, тверезо судить про людей і обставини — і в цьому головна причина його успіху, саме ця риса ставить його вище всіх оточуючих. Заради цієї ідеї драматург навіть відкинув той історичний факт, що Клеопатра була коханкою Цезаря і народила від нього сина, якому дала ім'я Цезаріон. Інша відступ Шоу від історичної реальності — в кінці п'єси Цезар розлучився з Клеопатрою, хоча в дійсності взяв її з собою в Рим.
Незважаючи на очевидний вплив Моммзена, п'єса Шоу — НЕ ілюстрація до або до особистих політичних поглядів Шоу. Персонажі п'єси виведені яскраво і художньо достовірно. Додаткове гумористичне забарвлення надають п'єсі репліки секретаря Британо, пародіюють зарозумілість і обмеженість вікторіанської знаті кінця XIX століття.
У своєму листі Форбс-Робертсону Шоу передбачив, що п'єса безсумнівно стане класикою, і не помилився.
Джерела
| У Вікіджерелах є Caesar and Cleopatra |
- Аникст А. А. Комментарии к «Цезарю и Клеопатре» // Бернард Шоу. Полное собрание пьес в шести томах. — М.: Искусство, 1979. — Т. 4. — 656 с.
- Балашов П. Художественный мир Бернарда Шоу. — М.: Художественная литература, 1982.
- Деннингхаус Ф. Театральное призвание Бернарда Шоу. — М.: Прогресс, 1978.
- Морозов М. М. Драматургия Бернарда Шоу // Шекспир, Бернс, Шоу. — М.: Искусство, 1967.
- Пирсон, Хескет. Бернард Шоу. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 544 с. — (След в истории). — .
- Ромм А. С. Джордж Бернард Шоу : 1856—1950. — М.—Л.: Искусство, 1965. — 249 с. — (Классики зарубежной драматургии).
- Хьюз, Эмрис. Бернард Шоу. — М.: Молодая гвардия, 1968. — 288 с. — (Жизнь замечательных людей).
- Бернард Шоу. Предисловие к «Пьесам для пуритан» // Полное собрание пьес в шести томах. — М.: Искусство, 1979. — Т. 4. — С. 7—36.
- Анікст О. А., коментарі до тому 2, 1979, с. 670-671.
- Анікст О. А., коментарі до тому 2, 1979, с. 672.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cezar i Kleopatra angl Caesar and Cleopatra p yesa irlandskogo pismennika Bernarda Shou yaka bula napisana v 1898 roci i postavlena na sceni v 1899 roci Diya p yesi vidbuvayetsya v 48 47 rokah do n e v Yegipti kudi Yulij Cezar pribuv v hodi gromadyanskoyi vijni i vklyuchivsya yak virishalna sila v dinastichnij konflikt mizh Kleopatroyu i yiyi bratom Ptolemeyem XIII Cezar i KleopatraCaesar and CleopatraShimon Finkel i Miriam Zohar u postanovci 1953 roku Teatr Gabima Tel Aviv Zhanrp yesaFormap yesaAvtorBernard ShouMovaanglijskaNapisano1745Opublikovano1901Poperednij tvirUchen diyavola Cej tvir u Vikishovishi Ce odna z najyaskravishih p yes Bernarda Shou z dinamichnim zahoplyuyuchim syuzhetom pishnistyu movi zhivimi harakterami U yiyi postanovkah brali uchast taki vidatni aktori yak Lourens Oliv ye Malkolm Kin Viv yen Li Peggi Eshkroft Klod Rejns Rostislav Plyatt P yesa bula neodnorazovo ekranizovana Istoriya napisannyaP yesa bula zavershena v 1898 roci ale yiyi shlyah na scenu viyavivsya dovgim Persha vistava vidbulasya v berezni 1899 roku na sceni Nyukasla Cherez sutichku deyakih aktoriv anglijska prem yera bula perenesena a takozh vazhlivu rol zigrala dorozhnecha postanovki Persha postanovka vidbulasya v 1905 roci u Berlini potim v Nyu Jorku U veresni 1907 roku p yesa bula predstavlena anglijskij publici U 1912 roci Bernard Shou dopisav prolog do p yesi yakij faktichno zminiv avtorsku peredmovu v cij chastini Shou vustami boga Ra poyasnyuye idejnu spryamovanist svoyeyi p yesi Osnovni dijovi osobiYulij Cezar rimskij polkovodec 50 rokiv Kleopatra yegipecka caricya 16 rokiv Spochatku nayivna divchinka a potim zhorstoka caricya Ftatatita nyanka carici Rufij rimskij oficer Lucij Septimij rimskij soldat vbivcya Pompeya Britan britt sekretar Cezarya Apollodor molodij aristokrat hudozhnik amator Ptolemej brat i cholovik Kleopatri supernik v borotbi za prestol Potin opikun Ptolemeya Teodot nastavnik Ptolemeya SyuzhetProlog Bernard Shou napisav dva varianti prologu V pershomu z nih do glyadachiv zvertayetsya bog Soncya Ra Drugij variant bilsh rozgornutij vin pokazuye istorichnu obstanovku v Aleksandriyi Yegipeckij u 48 roci do n e Diya persha Yulij Cezar v pusteli pidhodit do statuyi Sfinksa Tam vin zustrichaye Kleopatru yaka virishila zahovatisya vid rimlyan Yulij Cezar hoche zrobiti z neyi caricyu i zrobiti yiyi znaryaddyam rimskoyi politiki Voni prijshli do palacu i Cezar odrazu zh vzyavsya navchati yiyi vesti sebe po carski v rezultati v Kleopatri prokidayutsya zarozumilist i zhorstokist U palac vstupayut rimski soldati i Kleopatra rozumiye sho Yulij Cezar voyenachalnik Diya druga Diya vidbuvayetsya v nizhnomu zali palacu Ptolemej vislovlyuye Cezaryu svoye nevdovolennya rimskim vtruchannyam Cezar vimagaye vid Yegiptu splatu podatkiv ta viznati Kleopatru cariceyu pogrozhuyuchi rozpravoyu Nezadovoleni yegiptyani jdut v misti pidnimayetsya povstannya Rimskij garnizon zahoplyuye ostriv Faros povstanci osazhdayut ostriv Diya tretya Naberezhna pid palacom z vidom na ostriv Faros Z yavlyayetsya Apollodor lyubitel mistectva Z palacu vihodit Kleopatra i vimagaye dostaviti yiyi na ostriv do Cezarya ale soldati vidmovlyayut yij v comu Kleopatra pridumuye plan velit Apollodoru zavernuti sebe v kilim i dostaviti yiyi na ostriv pid viglyadom dorogocinnogo podarunku Plan maye uspih ale pochinayetsya shturm ostrova i vsim dovoditsya ryatuvatisya vplav Diya chetverta Minulo pivroku Opikun Ptolemeya branec Cezarya plete intrigi proti Kleopatri Koli caricya diznayetsya pro ce vona nakazuye sluzhnici Ftatatiti vbiti Potina Obureni gromadyani pidnimayut novij bunt Cezarya ryatuye prihid vijsk jogo soyuznika Cezar virushaye na zustrich z Mitridatom a jogo zbroyenosec Rufij vbivaye Ftatatitu Cezar shvalyuye diyi Rufiya Povstannya pridushene car Ptolemej zaginuv Kleopatra staye povnopravnoyu cariceyu Diya p yata Cezar gotuyetsya do povernennya v Rim Kleopatri vin prisilaye zamist sebe Marka Antoniya yakij kilka rokiv tomu spraviv na neyi nezabutnye vrazhennya Rimski soldati krichat Slava Cezaryu Idejno hudozhni motiviU svoyih komentaryah Bernard Shou rozpovidaye pro dvi osnovni cili p yesi Persha zobraziti v obrazi Cezarya idealnogo pravitelya mudrogo dalekozorogo pragmatichnogo poblazhlivogo do lyudskih slabostej sturbovanogo blagom svogo narodu ta derzhavi Druga cil p yesi polemika zi stilem Shekspira yakogo Shou neodnorazovo zvinuvachuvav u vidsutnosti smaku obmezhenosti nadmirnij romantichnosti ta inshih grihah Za viznannyam Shou na nogo spravila velike vrazhennya kniga Teodora Mommzena Istoriya Rimu i personazh Shou tochno vidpovidaye zobrazhennyu Cezarya v cij knizi Cezar u Shou strogo racionalnij tverezo sudit pro lyudej i obstavini i v comu golovna prichina jogo uspihu same cya risa stavit jogo vishe vsih otochuyuchih Zaradi ciyeyi ideyi dramaturg navit vidkinuv toj istorichnij fakt sho Kleopatra bula kohankoyu Cezarya i narodila vid nogo sina yakomu dala im ya Cezarion Insha vidstup Shou vid istorichnoyi realnosti v kinci p yesi Cezar rozluchivsya z Kleopatroyu hocha v dijsnosti vzyav yiyi z soboyu v Rim Nezvazhayuchi na ochevidnij vpliv Mommzena p yesa Shou NE ilyustraciya do abo do osobistih politichnih poglyadiv Shou Personazhi p yesi vivedeni yaskravo i hudozhno dostovirno Dodatkove gumoristichne zabarvlennya nadayut p yesi repliki sekretarya Britano parodiyuyut zarozumilist i obmezhenist viktorianskoyi znati kincya XIX stolittya U svoyemu listi Forbs Robertsonu Shou peredbachiv sho p yesa bezsumnivno stane klasikoyu i ne pomilivsya DzherelaU Vikidzherelah ye Caesar and Cleopatra Anikst A A Kommentarii k Cezaryu i Kleopatre Bernard Shou Polnoe sobranie pes v shesti tomah M Iskusstvo 1979 T 4 656 s Balashov P Hudozhestvennyj mir Bernarda Shou M Hudozhestvennaya literatura 1982 Denninghaus F Teatralnoe prizvanie Bernarda Shou M Progress 1978 Morozov M M Dramaturgiya Bernarda Shou Shekspir Berns Shou M Iskusstvo 1967 Pirson Hesket Bernard Shou Rostov na Donu Feniks 1997 544 s Sled v istorii ISBN 5 222 00176 8 Romm A S Dzhordzh Bernard Shou 1856 1950 M L Iskusstvo 1965 249 s Klassiki zarubezhnoj dramaturgii Hyuz Emris Bernard Shou M Molodaya gvardiya 1968 288 s Zhizn zamechatelnyh lyudej Bernard Shou Predislovie k Pesam dlya puritan Polnoe sobranie pes v shesti tomah M Iskusstvo 1979 T 4 S 7 36 Anikst O A komentari do tomu 2 1979 s 670 671 Anikst O A komentari do tomu 2 1979 s 672