Хімі́чно пекуля́рні зо́рі (також CP-зорі, від англ. chemically, дос. «хімічно» і англ. peculiar, дос. «незвичайний, особливий») — зорі головної послідовності спектральних класів від B0 до F0, у поверхневих шарах яких спостерігають аномальний вміст таких хімічних елементів, як кальцій, кремній, хром, манган, стронцій, ртуть, європій.
Класифікація
Історично термін «хімічно пекулярні зорі» стосується гарячих зір головної послідовності. Джордж Престон поділив їх на чотири класи на основі аналізу спектрів:
- Металічні зорі (Am-зорі, CP1) — зорі з інтенсивними спектральними лініями металів;
- Магнітні зорі (Ap-зорі, СР2) — зорі з потужними магнітним полями;
- Ртутно-марганцеві зорі (HgMn, СР3);
- Бідні гелієм зорі (He-weak, CP4).
Назви класів дають загальне уявлення про те, які фізичні особливості відрізняють їх один від одного. Пізніші дослідники включають у клас CP4 також збагачені гелієм зорі і зорі, що мають аномалії ізотопного складу гелію, чи взагалі не виділяють цього класу окремо.
Існують також класи холодних хімічно пекулярних зір, тобто зір спектрального класу G або пізніших, але такі зорі здебільшого не належать до головної послідовності. Найчастіше їх класифікують за назвою класу та/або за фізичними властивостями. Фраза «хімічно пекулярні зорі» без додаткового уточнення зазвичай означає, що зоря належить до гарячих зір головної послідовності. Багато холодних хімічно пекулярних зір мають аномалії вмісту, які є результатом перенесення ядерних продуктів горіння з надр зорі на її поверхню. До них належить більшість вуглецевих зір і . Інші є результатом масообміну в подвійній зоряній системі. До них належать барієві зорі та деякі зорі S-типу.
Пекулярний вміст хімічних елементів
- Am-зорі (CP1) показують слабкі лінії одноразово іонізованого кальцію або скандію, але сильніші лінії важких металів. Крім того, вони, як правило, повільно обертаються і їх ефективні температури становлять від 7 000 K до 10 000 К.
- Ар-зорі (СР2) характеризуються потужними магнітними полями, а також підвищеним вмістом таких елементів, як Si, Cr, Sr і Eu. Вони також повільно обертаються. Їх ефективна температура становить від 8 000 K і 15 000 K. Хоча питання про розрахунок ефективної температури таких зір ускладнюється особливостями будови їх атмосфери.
- Ртутно-марганцеві зорі (СР3), також належать до категорії Ар-зір, але не показують потужних магнітних полів, пов'язаних з класичними Ар-зорями. Як видно з назви, ці зорі мають надлишок одноразово іонізованих Hg і Mn. Вони також дуже повільно обертаються, навіть за мірками СР-зір. Діапазон температур для цих зір лежить у межах від 10 000 К до 15 000 К.
- Бідні гелієм зорі (CP4) — це зорі спектральних підкласів B5-B8 з ослабленими для цього підкласу лініями гелію. Пекулярність в цьому випадку пояснюється дією хімічних елементів з врахуванням зоряного вітру.
Причини пекулярності
Як правило, вважається, що їх пекулярність пояснюється своєрідною будовою їх зоряної атмосфери, яку можна пояснити наявністю певних процесів у цих гарячих зорях головної послідовності. До них належать дифузія речовини та/або наявність потужного магнітного поля в зовнішніх шарах цих зір. Внаслідок цих процесів деякі елементи, зокрема, He, N і O, «тонуть» у нижніх шарах атмосфери зорі, у той час як інші елементи, такі як Mn, Sr, Y, Zr «спливають» у верхні шари, внаслідок чого спостерігаються аномалії вмісту (у порівнянні з хімічним складом атмосфери Сонця) для зазначених хімічних елементів та їх іонів. Передбачається, що внутрішні шари цих зір є однорідними за хімічним складом внаслідок перемішування речовини (наявність ковективних зон) та мають металічність, що відображають склад газових хмар, з яких вони утворилися. Для того, щоб відбувалася дифузія елементів, атмосфера такої зорі має бути досить стабільною, внаслідок чого її шари не зазнають перемішування. Запропонованим механізмом, що викликає подібну стійкість, є незвично потужне й стабільне в часі магнітне поле, яке зазвичай спостерігається у зір цього типу.
Литовський астрофізик Вітаутас Страйжис припускав, що пекулярність зір є результатом діяльності позаземних високорозвинених цивілізацій. Аномальна наявність певних хімічних елементів може бути спричинена промисловими відходами від астроінженерної діяльності.
Див. також
Примітки
- Хімічно пекулярні зорі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 512. — .
- Preston, George The Chemically Peculiar Stars of the Upper Main Sequence Annual Review of Astronomy and Astrophysics, vol 12, p 257, 1974 (англ.)
- Netopil, M. and Paunzen, E. and Maitzen, H. M. and North, P. and Hubrig, S. Chemically peculiar stars and their temperature calibration. — 2008.(англ.)
- Francis LeBlanc (2011). An Introduction to Stellar Astrophysics. John Wiley & Sons. с. 287. ISBN .(англ.)
- Д. А. Франк-Каменецкий, О. В. Тутуков. Звёзды [ 25 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Michaud, G. Astrophysical Journal, vol 160, p 641, 1970 [ 16 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Страйжис, В.Л. (1976). Некоторые астрономические явления как возможный результат деятельности высокоразвитых цивилизаций / Проблема поиска жизни во Вселенной. Москва: Наука. с. 47—50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Himi chno pekulya rni zo ri takozh CP zori vid angl chemically dos himichno i angl peculiar dos nezvichajnij osoblivij zori golovnoyi poslidovnosti spektralnih klasiv vid B0 do F0 u poverhnevih sharah yakih sposterigayut anomalnij vmist takih himichnih elementiv yak kalcij kremnij hrom mangan stroncij rtut yevropij KlasifikaciyaIstorichno termin himichno pekulyarni zori stosuyetsya garyachih zir golovnoyi poslidovnosti Dzhordzh Preston podiliv yih na chotiri klasi na osnovi analizu spektriv Metalichni zori Am zori CP1 zori z intensivnimi spektralnimi liniyami metaliv Magnitni zori Ap zori SR2 zori z potuzhnimi magnitnim polyami Rtutno margancevi zori HgMn SR3 Bidni geliyem zori He weak CP4 Nazvi klasiv dayut zagalne uyavlennya pro te yaki fizichni osoblivosti vidriznyayut yih odin vid odnogo Piznishi doslidniki vklyuchayut u klas CP4 takozh zbagacheni geliyem zori i zori sho mayut anomaliyi izotopnogo skladu geliyu chi vzagali ne vidilyayut cogo klasu okremo Isnuyut takozh klasi holodnih himichno pekulyarnih zir tobto zir spektralnogo klasu G abo piznishih ale taki zori zdebilshogo ne nalezhat do golovnoyi poslidovnosti Najchastishe yih klasifikuyut za nazvoyu klasu ta abo za fizichnimi vlastivostyami Fraza himichno pekulyarni zori bez dodatkovogo utochnennya zazvichaj oznachaye sho zorya nalezhit do garyachih zir golovnoyi poslidovnosti Bagato holodnih himichno pekulyarnih zir mayut anomaliyi vmistu yaki ye rezultatom perenesennya yadernih produktiv gorinnya z nadr zori na yiyi poverhnyu Do nih nalezhit bilshist vuglecevih zir i Inshi ye rezultatom masoobminu v podvijnij zoryanij sistemi Do nih nalezhat bariyevi zori ta deyaki zori S tipu Pekulyarnij vmist himichnih elementivAm zori CP1 pokazuyut slabki liniyi odnorazovo ionizovanogo kalciyu abo skandiyu ale silnishi liniyi vazhkih metaliv Krim togo voni yak pravilo povilno obertayutsya i yih efektivni temperaturi stanovlyat vid 7 000 K do 10 000 K Ar zori SR2 harakterizuyutsya potuzhnimi magnitnimi polyami a takozh pidvishenim vmistom takih elementiv yak Si Cr Sr i Eu Voni takozh povilno obertayutsya Yih efektivna temperatura stanovit vid 8 000 K i 15 000 K Hocha pitannya pro rozrahunok efektivnoyi temperaturi takih zir uskladnyuyetsya osoblivostyami budovi yih atmosferi Rtutno margancevi zori SR3 takozh nalezhat do kategoriyi Ar zir ale ne pokazuyut potuzhnih magnitnih poliv pov yazanih z klasichnimi Ar zoryami Yak vidno z nazvi ci zori mayut nadlishok odnorazovo ionizovanih Hg i Mn Voni takozh duzhe povilno obertayutsya navit za mirkami SR zir Diapazon temperatur dlya cih zir lezhit u mezhah vid 10 000 K do 15 000 K Bidni geliyem zori CP4 ce zori spektralnih pidklasiv B5 B8 z oslablenimi dlya cogo pidklasu liniyami geliyu Pekulyarnist v comu vipadku poyasnyuyetsya diyeyu himichnih elementiv z vrahuvannyam zoryanogo vitru Prichini pekulyarnostiYak pravilo vvazhayetsya sho yih pekulyarnist poyasnyuyetsya svoyeridnoyu budovoyu yih zoryanoyi atmosferi yaku mozhna poyasniti nayavnistyu pevnih procesiv u cih garyachih zoryah golovnoyi poslidovnosti Do nih nalezhat difuziya rechovini ta abo nayavnist potuzhnogo magnitnogo polya v zovnishnih sharah cih zir Vnaslidok cih procesiv deyaki elementi zokrema He N i O tonut u nizhnih sharah atmosferi zori u toj chas yak inshi elementi taki yak Mn Sr Y Zr splivayut u verhni shari vnaslidok chogo sposterigayutsya anomaliyi vmistu u porivnyanni z himichnim skladom atmosferi Soncya dlya zaznachenih himichnih elementiv ta yih ioniv Peredbachayetsya sho vnutrishni shari cih zir ye odnoridnimi za himichnim skladom vnaslidok peremishuvannya rechovini nayavnist kovektivnih zon ta mayut metalichnist sho vidobrazhayut sklad gazovih hmar z yakih voni utvorilisya Dlya togo shob vidbuvalasya difuziya elementiv atmosfera takoyi zori maye buti dosit stabilnoyu vnaslidok chogo yiyi shari ne zaznayut peremishuvannya Zaproponovanim mehanizmom sho viklikaye podibnu stijkist ye nezvichno potuzhne j stabilne v chasi magnitne pole yake zazvichaj sposterigayetsya u zir cogo tipu Litovskij astrofizik Vitautas Strajzhis pripuskav sho pekulyarnist zir ye rezultatom diyalnosti pozazemnih visokorozvinenih civilizacij Anomalna nayavnist pevnih himichnih elementiv mozhe buti sprichinena promislovimi vidhodami vid astroinzhenernoyi diyalnosti Div takozhPerelik himichno pekulyarnih zir Perelik Am zir Perelik himichno pekulyarnih zir z ponizhenim vmistom geliyuPrimitkiHimichno pekulyarni zori Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 512 ISBN 966 613 263 X Preston George The Chemically Peculiar Stars of the Upper Main Sequence Annual Review of Astronomy and Astrophysics vol 12 p 257 1974 angl Netopil M and Paunzen E and Maitzen H M and North P and Hubrig S Chemically peculiar stars and their temperature calibration 2008 angl Francis LeBlanc 2011 An Introduction to Stellar Astrophysics John Wiley amp Sons s 287 ISBN 9781119964971 angl D A Frank Kameneckij O V Tutukov Zvyozdy 25 listopada 2010 u Wayback Machine ros Michaud G Astrophysical Journal vol 160 p 641 1970 16 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Strajzhis V L 1976 Nekotorye astronomicheskie yavleniya kak vozmozhnyj rezultat deyatelnosti vysokorazvityh civilizacij Problema poiska zhizni vo Vselennoj Moskva Nauka s 47 50