«Хутір Надія» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Кропивницького району Кіровоградській області, біля села Миколаївка, на правому березі річки Сугоклія-Комишувата.
48°17′09″ пн. ш. 31°33′56″ сх. д. / 48.28590000002777316° пн. ш. 31.565600000028° сх. д.Координати: 48°17′09″ пн. ш. 31°33′56″ сх. д. / 48.28590000002777316° пн. ш. 31.565600000028° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Кіровоградська область, Кропивницький район, біля с. Миколаївка |
Найближче місто | Кропивницький |
Площа | 10 га |
Засновано | 1975 р. |
Оператор | Кіровоградський обласний краєзнавчий музей |
Хутір Надія (парк) (Кіровоградська область) | |
Хутір Надія у Вікісховищі |
Площа парку 10 га. Статус надано згідно з Постановою Колегії Держкомітету УРСР по охороні природи № 15 від 30.07.75 року. Перебуває у віданні Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
З історії формування
1871 року дружина українського письменника, драматурга, актора, ерудита Івана Карповича Карпенко-Карого (Тобілевича) Тарковська Надія Карлівна успадкувала земельну ділянку, якою почав опікуватись батько драматурга Карпо Адамович Тобілевич. На спомин про дружину, яка померла 1880 року, Іван Карпович дав назву хутору.
Спочатку родина Тобілевичів вела тут скромне власне господарство. Після повернення з 3-річного політичного заслання навесні 1887 року і перебуваючи ще два роки під наглядом поліції, Іван Карпович оселяється на хуторі й намагається здійснити власну давню мрію — перетворити куточок рідної природи на, за його власним висловом, «оазу в степу». Саме цей період можна вважати початком зародження парку.
Парк сплановано так, щоб, гуляючи по ньому, людина постійно перебувала в просторі, який утворювали калинова алея, алея з порічок, алея з дубів. Функціональні зони, сформовані групами рослин, змінювали одна одну.
Парк та державний музей-заповідник Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) Хутір Надія мають завдячувати своїм існуванням онукові Івана Карпенка-Карого Андрію Юрійовичу. Серед тих, хто допомагав йому долати бюрократичні перепони,— Іван Козловський, Максим Рильський та Арсеній Тарковський.
Розташування
Парк розташований поблизу сіл Миколаївка та Шевчанково, за 20 км від Кропивницького, за 7 км на південний схід від залізничної станції Шостаківка і за 2 км на захід від автостради Полтава — Кишинів.
Парк «Хутір Надія» розташовується на території Кропивницького (Середньоінгульського) геоботанічного району багаторізнотравно-типчаковоковилових та рослинності гранітних відслонень. У «Хуторі Надія» завдяки тому, що навколо садиби створені захисні смуги з тополі чорної, одним з основних типів ландшафтів став регулярний. Садиба розташована поблизу заплави річечки, тому лучні ландшафти займають майже чверть озелененої площі. Лісовий, парковий та садовий ландшафти мають майже однакові площі.
Об'єкти парку
- Будинок та пам'ятник-бюст I. Карпенко-Карого
- Стара чумацька криниця
- Парковий став
- В затінку алей парку
- Біля паркового ставу
За історичними відомостями всі насадження парку мають штучне походження. Справжня окраса хутора — столітні могутні дуби, що вражають своєю кремезністю та міццю. Іван Карпович просто «захворів» ідеєю посадити дубову алею, а щоб було це не лише його справою, пропонував кожному своєму гостю посадити дерево. Свого часу Микола Садовський, Панас Саксаганський, Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Максим Рильський та багато інших, хто відпочивав душею на хуторі, висадили кожен по дубку, а тепер ця прекрасна тіниста алея (всього 95 дубів) — нагадування про тих, хто бував у цьому благодатному місці.
Збереглося багато унікальних меморіальних дерев. Серед них посаджені батьком І.К. Карпенка-Карого Карпом Адамовичем Тобілевичем «Батьків дуб» (D=88 CM, Н=24 м) і «Татові верби» (D=140 CM, нині верхівка верби зламана, дерево всихає); порічки, які посадив сам Іван Карпович; дуб звичайний «Маріїн» (D=76 CM, Н=24 м), посаджений М. К. Заньковецькою. Сьогодні дуб, який посадив Микола Карпович, ніжно обіймає гіллям віти «Маріїного дуба». «Маркові дуби» (у одного D=80 CM, Н=25 м, у другого D=100 см, Н=26 м), які посадив Марко Кропивницький; дуб (D=100 CM, Н=26 м), який посадив Микола Садовський; Риндиччин дуб (D=90 CM, Н=26 м), який посадила Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна; дуб «Панас» (D=90 см, Н=25 м), посаджений Панасом Саксаганським, дуб звичайний «Moвa» (D=94 см, Н=26 м), який посадив Денис Мова (Петров). На вході до садиби ростуть старі «Дуби вартові» (в одного D=120 см, Н=25 м, у другого D=130 см, Н=25 м), є старий дуб з D=84 см, Н=25 м. Зі старих дерев слід назвати також тополю чорну «Отаман» (D=200 CM, Н=28 м), гледичію звичайну «Дочки» (має 2 стовбури з D=64 CM, Н=28 м), грушу лісову (D=76 CM, H=16 м). Крім перелічених є також старі ясени звичайні, в'язи гладкі, клени гостролисті. Від калин, які дали назву Калиновій алеї, залишилась одна куртина, яку утворили кущі, що зростали з двох її боків. Під цими калинами можна побачити конвалії, вперше висаджені тут другою дружиною І. К. Карпенка-Карого — Софією Віталіївною уродженою Дітковською (1860—1953). Вони відтоді утворили стійку популяцію. На жаль, деякі меморіальні дерева з часом всохли, зокрема дуб «Соловейко» (мав D=86 CM, Н=24 м) та береза «Сестра» (мала D=52 CM, Н=20 м). Блискавкою спалило дерево Марії Садовської-Барілотті — сестри братів Тобілевичів, яка зовсім молодою померла прямо на сцені. З часом цінність цих посадок буде зростати. Але місця, де вони росли, точно відомі й є можливість здійснити відновлювальні посадки.
Традиція посадки дерев видатними діячами, які відвідували парк, була продовжена після створення заповідника-музею. Цікаво, що й сьогодні відвідувачі музею «Хутір Надія» — відомі особистості — можуть посадити тут дубок.
Нині степові простори розорані. Тільки в ущелинах є природні насадження із дуба звичайного, липи серцелистої, клена польового, груші лісової, клена татарського, глоду, калини гордовини, жостеру проносного, скумпії тощо. Лучна рослинність трапляється на днищах балок, переважають різнотравно-пирієві луки.
В насадженнях «Хутора Надія» налічується 37 видів дерев та кущів: 26 видів — дерева, 11 — кущі з 32 родів 21 родини. Серед них є типові верби білі та верби білі «жовті плакучі». Хвойних дерев у парку немає.
Вода зі старої чумацької криниці може по праву називатися столово-мінеральною.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хутір Надія (парк) |
Джерела
- Клименко Ю.О. Насадження старовинних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Кіровоградської області [Електронний ресурс] / Ю.О.Клименко // "Наукові доповіді НУБіП". – 2009-3 (15). – Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2009-3/09kyairr.pdf.
- Колектив авторів під заг. ред. д.б.н. Т.Л.Андрієнко. Заповідні куточки Кіровоградської землі. — Кіровоград: : ТОВ "Імекс - ЛТД", рис.; кол.іл, 2008. — 245 с. — .
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hutir Nadiya park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Kropivnickogo rajonu Kirovogradskij oblasti bilya sela Mikolayivka na pravomu berezi richki Sugokliya Komishuvata Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Hutir Nadiya 48 17 09 pn sh 31 33 56 sh d 48 28590000002777316 pn sh 31 565600000028 sh d 48 28590000002777316 31 565600000028 Koordinati 48 17 09 pn sh 31 33 56 sh d 48 28590000002777316 pn sh 31 565600000028 sh d 48 28590000002777316 31 565600000028Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Kirovogradska oblast Kropivnickij rajon bilya s MikolayivkaNajblizhche mistoKropivnickijPlosha10 gaZasnovano1975 r OperatorKirovogradskij oblasnij krayeznavchij muzejHutir Nadiya park Kirovogradska oblast Hutir Nadiya u Vikishovishi Plosha parku 10 ga Status nadano zgidno z Postanovoyu Kolegiyi Derzhkomitetu URSR po ohoroni prirodi 15 vid 30 07 75 roku Perebuvaye u vidanni Kirovogradskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Z istoriyi formuvannyaNadiya Tobilevich 1871 roku druzhina ukrayinskogo pismennika dramaturga aktora erudita Ivana Karpovicha Karpenko Karogo Tobilevicha Tarkovska Nadiya Karlivna uspadkuvala zemelnu dilyanku yakoyu pochav opikuvatis batko dramaturga Karpo Adamovich Tobilevich Na spomin pro druzhinu yaka pomerla 1880 roku Ivan Karpovich dav nazvu hutoru Spochatku rodina Tobilevichiv vela tut skromne vlasne gospodarstvo Pislya povernennya z 3 richnogo politichnogo zaslannya navesni 1887 roku i perebuvayuchi she dva roki pid naglyadom policiyi Ivan Karpovich oselyayetsya na hutori j namagayetsya zdijsniti vlasnu davnyu mriyu peretvoriti kutochok ridnoyi prirodi na za jogo vlasnim vislovom oazu v stepu Same cej period mozhna vvazhati pochatkom zarodzhennya parku Park splanovano tak shob gulyayuchi po nomu lyudina postijno perebuvala v prostori yakij utvoryuvali kalinova aleya aleya z porichok aleya z dubiv Funkcionalni zoni sformovani grupami roslin zminyuvali odna odnu Park ta derzhavnij muzej zapovidnik Ivana Karpenka Karogo Tobilevicha Hutir Nadiya mayut zavdyachuvati svoyim isnuvannyam onukovi Ivana Karpenka Karogo Andriyu Yurijovichu Sered tih hto dopomagav jomu dolati byurokratichni pereponi Ivan Kozlovskij Maksim Rilskij ta Arsenij Tarkovskij RoztashuvannyaPark roztashovanij poblizu sil Mikolayivka ta Shevchankovo za 20 km vid Kropivnickogo za 7 km na pivdennij shid vid zaliznichnoyi stanciyi Shostakivka i za 2 km na zahid vid avtostradi Poltava Kishiniv Park Hutir Nadiya roztashovuyetsya na teritoriyi Kropivnickogo Serednoingulskogo geobotanichnogo rajonu bagatoriznotravno tipchakovokovilovih ta roslinnosti granitnih vidslonen U Hutori Nadiya zavdyaki tomu sho navkolo sadibi stvoreni zahisni smugi z topoli chornoyi odnim z osnovnih tipiv landshaftiv stav regulyarnij Sadiba roztashovana poblizu zaplavi richechki tomu luchni landshafti zajmayut majzhe chvert ozelenenoyi ploshi Lisovij parkovij ta sadovij landshafti mayut majzhe odnakovi ploshi Ob yekti parkuBudinok ta pam yatnik byust I Karpenko Karogo Stara chumacka krinicya Parkovij stav V zatinku alej parku Bilya parkovogo stavu Aleya sho vede do Teatralnogo polya Landshaftnij plan parku Hutir Nadiya Tipi sadovo parkovih landshaftiv 1 lisovij 1 1 ga 15 7 vid ozelenenoyi ploshi 2 parkovij 1 0 ga 14 3 3 luchnij 1 8 ga 25 7 4 sadovij 1 3 ga 18 6 5 regulyarnij ta jogo elementi 1 8 ga 25 7 Planuvannya ta relyef parku Hutir Nadiya 1 batkivska hata 2 budinok I K Karpenka Karogo 3 loh 4 zhinocha kupalnya 5 cholovicha kupalnya 6 kozacka krinicya 7 dzherelo 8 golovnij vhid v sadibu 9 altanka 10 budinok tvorchosti 11 litnya kuhnya 12 pam yatnik I K Karpenku Karomu 13 literaturnij muzej 14 litnij teatr 15 komora 16 garazh 17 krinicya 18 Kalinova aleya Za istorichnimi vidomostyami vsi nasadzhennya parku mayut shtuchne pohodzhennya Spravzhnya okrasa hutora stolitni mogutni dubi sho vrazhayut svoyeyu kremeznistyu ta miccyu Ivan Karpovich prosto zahvoriv ideyeyu posaditi dubovu aleyu a shob bulo ce ne lishe jogo spravoyu proponuvav kozhnomu svoyemu gostyu posaditi derevo Svogo chasu Mikola Sadovskij Panas Saksaganskij Mihajlo Starickij Marko Kropivnickij Maksim Rilskij ta bagato inshih hto vidpochivav dusheyu na hutori visadili kozhen po dubku a teper cya prekrasna tinista aleya vsogo 95 dubiv nagaduvannya pro tih hto buvav u comu blagodatnomu misci Zbereglosya bagato unikalnih memorialnih derev Sered nih posadzheni batkom I K Karpenka Karogo Karpom Adamovichem Tobilevichem Batkiv dub D 88 CM N 24 m i Tatovi verbi D 140 CM nini verhivka verbi zlamana derevo vsihaye porichki yaki posadiv sam Ivan Karpovich dub zvichajnij Mariyin D 76 CM N 24 m posadzhenij M K Zankoveckoyu Sogodni dub yakij posadiv Mikola Karpovich nizhno obijmaye gillyam viti Mariyinogo duba Markovi dubi u odnogo D 80 CM N 25 m u drugogo D 100 sm N 26 m yaki posadiv Marko Kropivnickij dub D 100 CM N 26 m yakij posadiv Mikola Sadovskij Rindichchin dub D 90 CM N 26 m yakij posadila Zatirkevich Karpinska Ganna Petrivna dub Panas D 90 sm N 25 m posadzhenij Panasom Saksaganskim dub zvichajnij Mova D 94 sm N 26 m yakij posadiv Denis Mova Petrov Na vhodi do sadibi rostut stari Dubi vartovi v odnogo D 120 sm N 25 m u drugogo D 130 sm N 25 m ye starij dub z D 84 sm N 25 m Zi starih derev slid nazvati takozh topolyu chornu Otaman D 200 CM N 28 m gledichiyu zvichajnu Dochki maye 2 stovburi z D 64 CM N 28 m grushu lisovu D 76 CM H 16 m Krim perelichenih ye takozh stari yaseni zvichajni v yazi gladki kleni gostrolisti Vid kalin yaki dali nazvu Kalinovij aleyi zalishilas odna kurtina yaku utvorili kushi sho zrostali z dvoh yiyi bokiv Pid cimi kalinami mozhna pobachiti konvaliyi vpershe visadzheni tut drugoyu druzhinoyu I K Karpenka Karogo Sofiyeyu Vitaliyivnoyu urodzhenoyu Ditkovskoyu 1860 1953 Voni vidtodi utvorili stijku populyaciyu Na zhal deyaki memorialni dereva z chasom vsohli zokrema dub Solovejko mav D 86 CM N 24 m ta bereza Sestra mala D 52 CM N 20 m Bliskavkoyu spalilo derevo Mariyi Sadovskoyi Barilotti sestri brativ Tobilevichiv yaka zovsim molodoyu pomerla pryamo na sceni Z chasom cinnist cih posadok bude zrostati Ale miscya de voni rosli tochno vidomi j ye mozhlivist zdijsniti vidnovlyuvalni posadki Tradiciya posadki derev vidatnimi diyachami yaki vidviduvali park bula prodovzhena pislya stvorennya zapovidnika muzeyu Cikavo sho j sogodni vidviduvachi muzeyu Hutir Nadiya vidomi osobistosti mozhut posaditi tut dubok Nini stepovi prostori rozorani Tilki v ushelinah ye prirodni nasadzhennya iz duba zvichajnogo lipi sercelistoyi klena polovogo grushi lisovoyi klena tatarskogo glodu kalini gordovini zhosteru pronosnogo skumpiyi tosho Luchna roslinnist traplyayetsya na dnishah balok perevazhayut riznotravno piriyevi luki V nasadzhennyah Hutora Nadiya nalichuyetsya 37 vidiv derev ta kushiv 26 vidiv dereva 11 kushi z 32 rodiv 21 rodini Sered nih ye tipovi verbi bili ta verbi bili zhovti plakuchi Hvojnih derev u parku nemaye Voda zi staroyi chumackoyi krinici mozhe po pravu nazivatisya stolovo mineralnoyu Div takozhHutir Nadiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hutir Nadiya park DzherelaKlimenko Yu O Nasadzhennya starovinnih parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva Kirovogradskoyi oblasti Elektronnij resurs Yu O Klimenko Naukovi dopovidi NUBiP 2009 3 15 Rezhim dostupu do resursu http www nbuv gov ua e journals Nd 2009 3 09kyairr pdf Kolektiv avtoriv pid zag red d b n T L Andriyenko Zapovidni kutochki Kirovogradskoyi zemli Kirovograd TOV Imeks LTD ris kol il 2008 245 s ISBN 966 7572 01 3 Primitki Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 20 travnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2015 Arhiv originalu za 21 travnya 2015 Procitovano 20 travnya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi