Ху́ліо Рамо́н Рібе́йро Суньї́га (ісп. Julio Ramón Ribeyro Zúñiga; *31 серпня 1929, Ліма, Перу — †4 грудня 1994, там же) — перуанський письменник і дипломат. У рік смерті (1994) отримав найпрестижнішу літературну премію латиноамериканської і карибської прози імені Хуана Рульфо.
Хуліо Рамон Рібейро | |
---|---|
Хуліо Рамон Рібейро | |
Народився | 31 серпня 1929[2][3][…] Ліма, Перу[5] |
Помер | 4 грудня 1994[1][2][…] (65 років) Ліма, Перу[6] |
Поховання | d |
Країна | Перу[7] |
Діяльність | письменник, дипломат, журналіст |
Alma mater | d і d |
Знання мов | іспанська[1][8] |
Жанр | роман, оповідання і есей |
Нагороди | d (1994) |
IMDb | ID 0722987 |
|
З життєпису
Народився в Лімі 31 серпня 1929 року в подружжя Хуліо Рамона Рібейро Бонелло та Мерседес Суньїга Рабінес, перший з чотирьох дітей (двоє хлопчиків і дві дівчинки). Його родина належала до середнього класу, а в попередніх поколіннях навіть до вищого: серед його предків, зокрема, видатні діячі перуанської культури та політики, переважно консервативного та сивілістського спрямування. Дитинство провів у Санта-Беатріс, престижному столичному районі, а потім з родиною переїхав до Мірафлорес. Навчався в місцевій школі Шампанья. Був глибоко вражений смертю батька, що означало економічну скруту для решти членів його сім'ї.
Згодом студіював мистецтво і право в Папському католицькому університеті Перу (1946—1952), де увійшов в інтелігентське коло.
Письменницьким дебютом Рібейро є новела La vida gris («Сіре життя»), опублікована в журналі Correo Bolivariano в 1948 році. У 1952 році він виграв журналістську стипендію Інституту іспаномовної культури, що дозволило йому поїхати до Іспанії.
Рібейро вирушив на пароплаві до Барселони, а звідти поїхав до Мадрида, де провів рік, навчаючись у місцевому університеті Комплутенсе. Тоді ж написав декілька оповідань і статей.
Після закінчення стипендії в 1953 році Рібейро поїхав до Парижа, щоб підготувати дисертацію з французької літератури в університеті Сорбонна. На той час він написав свою першу книгу Los gallinazos sin plumas («Безпері круки»), збірку оповідань на міські теми, яка вважається однією з його найуспішніших. Після цього він вирішив кинути навчання і залишився в Європі, живучи з випадкових заробітків і проживаючи переважно у Франції, а також наїздами в Німеччині та Бельгії. Так, у Мюнхені між 1954 і 1956 роками, він написав свій перший роман Crónica de San Gabriel («Хроніка Сан-Габріеля»).
У 1957 році повернувся до Парижа, а потім поїхав до Антверпена, де працював на фабриці фототоварів. У 1958 році він повернувся до Німеччини і деякий час провів у Берліні, Гамбурзі та Франкфурті. Під час свого перебування в Європі він займався багато чим, аби вижити, включно з переробкою газет, роботою консьєржем, вантажником у метро, продавцем поліграфії тощо.
Рібейро повернувся на батьківщину, в Ліму 1958 року. Його призначили професором Національного університету Сан-Крістобаль-де-Уаманга в Аякучо, також він започаткував створення Інституту народної культури (1959). У 1960 році він опублікував свій роман «Хроніка Сан-Габріеля», який приніс йому тогорічну Національну премію за кращий перуанський роман.
У 1961 році Рібейро повернувся до Парижа, де протягом 10 років працював журналістом France Press. Він також був культурним аташе в посольстві Перу в Парижі, а також культурним консультантом і послом Перу при ЮНЕСКО.
Він одружився з Алідою Кордеро, і у них народилася дитина. У 1973 році він прооперувався уперше від раку легенів, викликаного пристрастю до цигарок. Натхненний цим досвідом, написав книгу під назвою Sólo para fumadores («Тільки для курців»).
У 1983 році Рібейро отримав Національну книжкову премію, а через 10 років — Національну премію з культури.
Рібейро мав товариський характер, у нього не було ворогів, і його завжди цінували сучасники. Після того, як наприкінці 1980-х його затвердили на посаді посла в ЮНЕСКО, він вів тривалу полеміку з іншим перуанським письменником, колегою і товаришем Маріо Варгасом Льосою щодо політичних питань у Перу, зокрема щодо запропонованої націоналізацію банків під час першого урядування Алана Гарсії, яка розділила громадську думку в країні навпіл. Рібейро критикував Варгаса Льйосу за підтримку консервативних секторів країни, що, за його словами, означало те, що він виступав проти появи народних класів. Варгас Льйоса відповів у своїх мемуарах El pez en el agua («Риба у воді», 1993), вказавши, що, на його думку, Рібейро був недостатньо послідовним і змінював думку в залежності від того, який уряд був при владі в країні задля збереження своєї дипломатичної посади в ЮНЕСКО. Крім цього незручного епізоду, Варгас Льйоса постійно хвалив літературну творчість Рібейро, якого вважав одним із видатних іспаномовних авторів. Втім, відносини між двома письменниками, які разом жили в паризькій квартирі, були складними й не до кінця з'ясованими.
Останні роки Рібейро минули в подорожах між Європою та Перу. В останній рік свого життя він вирішив остаточно залишитися на батьківщині в Перу. Хуліан Рамон Рібейро помер 4 грудня 1994 року, через кілька днів після отримання літературної премії імені Хуана Рульфо.
З доробку
Хуліо Рамон Рібейро найбільш відомий своїми оповіданнями, також досяг успіху і в інших жанрах: роман, есе, драматургія, щоденники і афоризми.
Персонажі його оповідань, часто автобіографічних і зазвичай написаних простою, але іронічною мовою зазвичай завершуються жорстоко розбитими надіями головних героїв. Але, попри очевидний песимізм, твори Рібейро нерідко є комічними, їхній гумор походить як від почуття іронії автора, так і від нещасних випадків, які трапляються з його героями.
Бібліографія
- Новели та оповідання
- 1955: Los gallinazos sin plumas.
- 1958: Cuentos de circunstancias.
- 1964: Las botellas y los hombres.
- 1964: Tres historias sublevantes.
- 1972: Los cautivos.
- 1972: El próximo mes me nivelo.
- 1974: La palabra del mudo. (багато перевидань)
- 1977: Silvio en El Rosedal.
- 1987: Sólo para fumadores.
- 1992: Relatos santacrucinos.
- Романи
- 1960: Crónica de San Gabriel. Національна премія за кращий роман того ж року.
- 1965: Los geniecillos dominicales. Премія за роман від газети Expreso (Перу).
- 1976: Cambio de guardia.
- Драматургія
- 1975: Santiago, el Pajarero. Театральна вистава за мотивами «Летючого Сантьяго», персонажа Рікардо Пальми
- 1981: Atusparia
- Інше
- 1975: La caza sutil (Есеї).
- 1975: Prosas apátridas.
- 1989: Dichos de Luder.
- 1992–1995: La tentación del fracaso.
- 1996–1998: Cartas a Juan Antonio (листування).
Твори письменника перекладено багатьма мовами, зокрема англійською та російською.
Нагороди
Хуліо Рамон Рібейро удостоєний таких нагород і премій:
- Національна премія за кращий роман (1960)
- Премія за кращий роман від газети Expreso (1963)
- Національна літературна премія (1983)
- Національна премія з культури (1993)
- Літературна премія імені Хуана Рульфо (1994)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Echevarría R. G. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- https://www.infobae.com/america/cultura-america/2019/08/31/90-anos-de-julio-ramon-ribeyro-cuentos-politica-y-preguntas-literarias-a-la-vida/
- https://elpais.com/diario/1994/12/05/cultura/786582010_850215.html
- LIBRIS — 2012.
- CONOR.Sl
- Coaguila, Jorge (10 лютого 2009). El dedo en la llaga: Historia de una amistad: Julio Ramón Ribeyro y Mario Vargas Llosa. El dedo en la llaga. Процитовано 27 березня 2017.
- "Diario de un escritor fracasado: las tentaciones de Julio Ramón Ribeyro". Estudio crítico de Ana Gallego Cuiñas. Pdf
Джерела та посилання
- Офіційна веб-сторінка (ісп.)
- Способи оповідати Хуліо Рамона Рібейро, стаття на dialnet.unirioja.es (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hu lio Ramo n Ribe jro Sunyi ga isp Julio Ramon Ribeyro Zuniga 31 serpnya 1929 19290831 Lima Peru 4 grudnya 1994 tam zhe peruanskij pismennik i diplomat U rik smerti 1994 otrimav najprestizhnishu literaturnu premiyu latinoamerikanskoyi i karibskoyi prozi imeni Huana Rulfo Hulio Ramon RibejroHulio Ramon RibejroNarodivsya31 serpnya 1929 1929 08 31 2 3 Lima Peru 5 Pomer4 grudnya 1994 1994 12 04 1 2 65 rokiv Lima Peru 6 PohovannyadKrayina Peru 7 Diyalnistpismennik diplomat zhurnalistAlma materd i dZnannya movispanska 1 8 Zhanrroman opovidannya i esejNagorodid 1994 IMDbID 0722987 Mediafajli u VikishovishiZ zhittyepisuNarodivsya v Limi 31 serpnya 1929 roku v podruzhzhya Hulio Ramona Ribejro Bonello ta Mersedes Sunyiga Rabines pershij z chotiroh ditej dvoye hlopchikiv i dvi divchinki Jogo rodina nalezhala do serednogo klasu a v poperednih pokolinnyah navit do vishogo sered jogo predkiv zokrema vidatni diyachi peruanskoyi kulturi ta politiki perevazhno konservativnogo ta sivilistskogo spryamuvannya Ditinstvo proviv u Santa Beatris prestizhnomu stolichnomu rajoni a potim z rodinoyu pereyihav do Miraflores Navchavsya v miscevij shkoli Shampanya Buv gliboko vrazhenij smertyu batka sho oznachalo ekonomichnu skrutu dlya reshti chleniv jogo sim yi Zgodom studiyuvav mistectvo i pravo v Papskomu katolickomu universiteti Peru 1946 1952 de uvijshov v inteligentske kolo Pismennickim debyutom Ribejro ye novela La vida gris Sire zhittya opublikovana v zhurnali Correo Bolivariano v 1948 roci U 1952 roci vin vigrav zhurnalistsku stipendiyu Institutu ispanomovnoyi kulturi sho dozvolilo jomu poyihati do Ispaniyi Ribejro virushiv na paroplavi do Barseloni a zvidti poyihav do Madrida de proviv rik navchayuchis u miscevomu universiteti Komplutense Todi zh napisav dekilka opovidan i statej Pislya zakinchennya stipendiyi v 1953 roci Ribejro poyihav do Parizha shob pidgotuvati disertaciyu z francuzkoyi literaturi v universiteti Sorbonna Na toj chas vin napisav svoyu pershu knigu Los gallinazos sin plumas Bezperi kruki zbirku opovidan na miski temi yaka vvazhayetsya odniyeyu z jogo najuspishnishih Pislya cogo vin virishiv kinuti navchannya i zalishivsya v Yevropi zhivuchi z vipadkovih zarobitkiv i prozhivayuchi perevazhno u Franciyi a takozh nayizdami v Nimechchini ta Belgiyi Tak u Myunheni mizh 1954 i 1956 rokami vin napisav svij pershij roman Cronica de San Gabriel Hronika San Gabrielya U 1957 roci povernuvsya do Parizha a potim poyihav do Antverpena de pracyuvav na fabrici fototovariv U 1958 roci vin povernuvsya do Nimechchini i deyakij chas proviv u Berlini Gamburzi ta Frankfurti Pid chas svogo perebuvannya v Yevropi vin zajmavsya bagato chim abi vizhiti vklyuchno z pererobkoyu gazet robotoyu konsyerzhem vantazhnikom u metro prodavcem poligrafiyi tosho Ribejro povernuvsya na batkivshinu v Limu 1958 roku Jogo priznachili profesorom Nacionalnogo universitetu San Kristobal de Uamanga v Ayakucho takozh vin zapochatkuvav stvorennya Institutu narodnoyi kulturi 1959 U 1960 roci vin opublikuvav svij roman Hronika San Gabrielya yakij prinis jomu togorichnu Nacionalnu premiyu za krashij peruanskij roman U 1961 roci Ribejro povernuvsya do Parizha de protyagom 10 rokiv pracyuvav zhurnalistom France Press Vin takozh buv kulturnim atashe v posolstvi Peru v Parizhi a takozh kulturnim konsultantom i poslom Peru pri YuNESKO Vin odruzhivsya z Alidoyu Kordero i u nih narodilasya ditina U 1973 roci vin prooperuvavsya upershe vid raku legeniv viklikanogo pristrastyu do cigarok Nathnennij cim dosvidom napisav knigu pid nazvoyu Solo para fumadores Tilki dlya kurciv U 1983 roci Ribejro otrimav Nacionalnu knizhkovu premiyu a cherez 10 rokiv Nacionalnu premiyu z kulturi Ribejro mav tovariskij harakter u nogo ne bulo vorogiv i jogo zavzhdi cinuvali suchasniki Pislya togo yak naprikinci 1980 h jogo zatverdili na posadi posla v YuNESKO vin viv trivalu polemiku z inshim peruanskim pismennikom kolegoyu i tovarishem Mario Vargasom Losoyu shodo politichnih pitan u Peru zokrema shodo zaproponovanoyi nacionalizaciyu bankiv pid chas pershogo uryaduvannya Alana Garsiyi yaka rozdilila gromadsku dumku v krayini navpil Ribejro kritikuvav Vargasa Ljosu za pidtrimku konservativnih sektoriv krayini sho za jogo slovami oznachalo te sho vin vistupav proti poyavi narodnih klasiv Vargas Ljosa vidpoviv u svoyih memuarah El pez en el agua Riba u vodi 1993 vkazavshi sho na jogo dumku Ribejro buv nedostatno poslidovnim i zminyuvav dumku v zalezhnosti vid togo yakij uryad buv pri vladi v krayini zadlya zberezhennya svoyeyi diplomatichnoyi posadi v YuNESKO Krim cogo nezruchnogo epizodu Vargas Ljosa postijno hvaliv literaturnu tvorchist Ribejro yakogo vvazhav odnim iz vidatnih ispanomovnih avtoriv Vtim vidnosini mizh dvoma pismennikami yaki razom zhili v parizkij kvartiri buli skladnimi j ne do kincya z yasovanimi Ostanni roki Ribejro minuli v podorozhah mizh Yevropoyu ta Peru V ostannij rik svogo zhittya vin virishiv ostatochno zalishitisya na batkivshini v Peru Hulian Ramon Ribejro pomer 4 grudnya 1994 roku cherez kilka dniv pislya otrimannya literaturnoyi premiyi imeni Huana Rulfo Z dorobkuHulio Ramon Ribejro najbilsh vidomij svoyimi opovidannyami takozh dosyag uspihu i v inshih zhanrah roman ese dramaturgiya shodenniki i aforizmi Personazhi jogo opovidan chasto avtobiografichnih i zazvichaj napisanih prostoyu ale ironichnoyu movoyu zazvichaj zavershuyutsya zhorstoko rozbitimi nadiyami golovnih geroyiv Ale popri ochevidnij pesimizm tvori Ribejro neridko ye komichnimi yihnij gumor pohodit yak vid pochuttya ironiyi avtora tak i vid neshasnih vipadkiv yaki traplyayutsya z jogo geroyami Bibliografiya Noveli ta opovidannya 1955 Los gallinazos sin plumas 1958 Cuentos de circunstancias 1964 Las botellas y los hombres 1964 Tres historias sublevantes 1972 Los cautivos 1972 El proximo mes me nivelo 1974 La palabra del mudo bagato perevidan 1977 Silvio en El Rosedal 1987 Solo para fumadores 1992 Relatos santacrucinos Romani 1960 Cronica de San Gabriel Nacionalna premiya za krashij roman togo zh roku 1965 Los geniecillos dominicales Premiya za roman vid gazeti Expreso Peru 1976 Cambio de guardia Dramaturgiya 1975 Santiago el Pajarero Teatralna vistava za motivami Letyuchogo Santyago personazha Rikardo Palmi 1981 Atusparia Inshe 1975 La caza sutil Eseyi 1975 Prosas apatridas 1989 Dichos de Luder 1992 1995 La tentacion del fracaso 1996 1998 Cartas a Juan Antonio listuvannya Tvori pismennika perekladeno bagatma movami zokrema anglijskoyu ta rosijskoyu NagorodiHulio Ramon Ribejro udostoyenij takih nagorod i premij Nacionalna premiya za krashij roman 1960 Premiya za krashij roman vid gazeti Expreso 1963 Nacionalna literaturna premiya 1983 Nacionalna premiya z kulturi 1993 Literaturna premiya imeni Huana Rulfo 1994 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Echevarria R G Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 https www infobae com america cultura america 2019 08 31 90 anos de julio ramon ribeyro cuentos politica y preguntas literarias a la vida https elpais com diario 1994 12 05 cultura 786582010 850215 html LIBRIS 2012 d Track Q1798125 CONOR Sl d Track Q16744133 Coaguila Jorge 10 lyutogo 2009 El dedo en la llaga Historia de una amistad Julio Ramon Ribeyro y Mario Vargas Llosa El dedo en la llaga Procitovano 27 bereznya 2017 Diario de un escritor fracasado las tentaciones de Julio Ramon Ribeyro Estudio critico de Ana Gallego Cuinas PdfDzherela ta posilannyaOficijna veb storinka isp Sposobi opovidati Hulio Ramona Ribejro stattya na dialnet unirioja es isp