Худжум (на тюркській мові — наступ, від арабського هجوم) — кампанія, що здійснювалася в 1920-ті — 1930-ті роки в радянські Середній Азії і націлена на зміну статусу жінок.
У Середній Азії існувало багатоженство, практикувалися з за , передача жінки у спадок (по смерті чоловіка — його брату), замикання наречених. Майже всі жінки були неписьменними.
У 1920-ті роки у всьому СРСР здійснювалася політика, яка передбачала переосмислення ролі жінок на суспільстві, спрямовану те, щоб звільнити їхню частину обов'язків із ведення домашнього господарства, дати можливість отримувати освіту і працювати як з чоловіками. У цьому «жінки Сходу» розглядалися як найбільш пригнічена категорія жінок СРСР.
З середини 1920-х років з'являється спеціальне позначення для кампанії зі звільнення жінок Сходу — худжум. Створювалися спеціальні жіночі відділи, які навчали жінок догляду за дітьми та основ гігієни, а також консультували їх з правових питань, жіночі та дитячі медичні консультації, пологові будинки .
Але худжум насамперед запам'ятався такими радикальними акціями, як публічне знімання та спалювання паранджі як «символу гноблення та рабства» жінок. Першими паранджу скинули із себе дружини робітників -узбеків у 1924 році після видання декрету про відміну каліму. 8 березня 1927 року з ініціативи першого секретаря Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б) І. Зеленського площею Регістан у Самарканді тисячі узбецьких жінок зняли з себе паранджі, склали в купу, та був підпалили її. Цього дня паранджі позбулися 10 тисяч жінок. Ще 90 тисяч жінок зняли паранджу протягом трьох наступних місяців.
У середині 1920-х роках в Узбекистані та Таджикистані діяло жіноче рух за зняття паранджі, назване ім'ям Таджихан Шадиєвої , яка була однією з перших узбецьких жінок, які вчинили публічний акт зняття паранджі .
Кампанія зіштовхувалася із запеклим опором традиційного суспільства. У 1927-1928 роки тільки в Узбекистані було вбито понад 2500 жінок з числа членів жіночих відділів, завідувачів клубів і бібліотек. У Киргизії 22-річна активістка Алимкан Мамиткулова відвідувала жіночі збори, навчалася у школі лікнепу . Її чоловік був вкрай незадоволений цим, регулярно бив її і, нарешті, убив кинджалом прямо на судовому процесі при розборі справи про розлучення. Член сільради Айнабюбю Джалганбаєва завідувала «червоною юртою » (культурно-освітня установа), відвідувала лікнеп, вела активну роботу серед жінок у селі . Її чоловік та його родичі були дуже незадоволені цим, чоловік жорстоко бив її. Айнабюбю написала про це в стінгазету і, перейшовши жити до своїх батьків, продовжувала своє навчання та роботу. Після цього чоловік підстеріг її і, завдавши 14 ножових ран, убив.
Найчастіше чоловіки приводили своїх дружин на площу, де з них знімали паранджу і спалювали її, а наступного дня вони змушували їх знову надіти її. XIV пленум Середабюро в жовтні 1927 року прийняв постанову карати за подібні дії, аж до виключення з лав партії .
Кампанія проти носіння паранджі продовжувалася протягом наступних п'ятнадцяти років. Остаточно жінки Середню Азію зняли паранджу лише на початку 1940-х років.
Див. також
- Хамза Хакімзаде Ніязі
- Шадієва, Тоджихон
- Курбанова, Зайнаб-бібі
- Юлдашходжаєва, Нурхон
- Турсуной Саідазімова
- Без страху - радянський фільм 1971 року на тему руху худжум
- Клуб Алі Байрамова
Примітки
- Ўзбек аёли паранжини қандай ташлади? «Ҳужум» ҳаракати ҳақида
- Журнал «Смена» № 965 от август 1967 год
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2023.
Література
- Рух "Худжум" в Узбекистані: Метод.-бібліогр. рекомендації/Держ. б-ка УзРСР ім. А. Навої; Укладач Баратова С. - Ташкент: ГБ УзРСР, 1987. - 28 с.
- «Худжум» у долях жінок Узбекистану: До 60-річчя руху за рівноправність жінок / Рахіма Хадіївна Амінова. - Ташкент: Товариство "Знання" УзРСР, 1987. - 22 с.
- Історичний досвід "Худжума" / Рано Ядгарівна Раджапова. - Ташкент: Суспільство «Знання» УзРСР, 1987. - 22 с.
- Худжум - означає наступ / Х. Т. Турсунов, В. Г. Чеботарьова, Р. Я. Раджапова, С. А. Дмитрієва. - Ташкент: Узбекистан, 1987. - 205 с.
- Незгасне полум'я "Худжума": Рух узб. жінок за зняття паранджі/М. Алімова. - Ташкент: Узбекистан, 1987. - 39 с.
- Борці за нове життя: До 60-річчя "Худжума" / Д. Алімова, Ю. Ахтямова; За ред. Р. Х. Амінова. - Ташкент: Фан, 1987. - 51 с.
Посилання
- Щурко Т. "Худжум": Жіноча емансипація в період ранніх радянських "експериментів" в Радянській Киргизії (1918-1930 роки): Цивілізаторська політика СРСР: Робота з "пригніченими" / / " Гефтер", Інтернет-журнал. - 2015. - 29 травня.
- Як жінки Центральної Азії знімали паранджу у радянську епоху
- Узбек аелі паранжині қандай ташладі? «Чужум» аракаті ҳақіда
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hudzhum na tyurkskij movi nastup vid arabskogo هجوم kampaniya sho zdijsnyuvalasya v 1920 ti 1930 ti roki v radyanski Serednij Aziyi i nacilena na zminu statusu zhinok Spalyuvannya chachvaniv v Andizhani u Mizhnarodnij zhinochij den 8 bereznya 1927 roku U Serednij Aziyi isnuvalo bagatozhenstvo praktikuvalisya z za peredacha zhinki u spadok po smerti cholovika jogo bratu zamikannya narechenih Majzhe vsi zhinki buli nepismennimi U 1920 ti roki u vsomu SRSR zdijsnyuvalasya politika yaka peredbachala pereosmislennya roli zhinok na suspilstvi spryamovanu te shob zvilniti yihnyu chastinu obov yazkiv iz vedennya domashnogo gospodarstva dati mozhlivist otrimuvati osvitu i pracyuvati yak z cholovikami U comu zhinki Shodu rozglyadalisya yak najbilsh prignichena kategoriya zhinok SRSR Z seredini 1920 h rokiv z yavlyayetsya specialne poznachennya dlya kampaniyi zi zvilnennya zhinok Shodu hudzhum Stvoryuvalisya specialni zhinochi viddili yaki navchali zhinok doglyadu za ditmi ta osnov gigiyeni a takozh konsultuvali yih z pravovih pitan zhinochi ta dityachi medichni konsultaciyi pologovi budinki Ale hudzhum nasampered zapam yatavsya takimi radikalnimi akciyami yak publichne znimannya ta spalyuvannya parandzhi yak simvolu gnoblennya ta rabstva zhinok Pershimi parandzhu skinuli iz sebe druzhini robitnikiv uzbekiv u 1924 roci pislya vidannya dekretu pro vidminu kalimu 8 bereznya 1927 roku z iniciativi pershogo sekretarya Serednoaziatskogo byuro CK VKP b I Zelenskogo plosheyu Registan u Samarkandi tisyachi uzbeckih zhinok znyali z sebe parandzhi sklali v kupu ta buv pidpalili yiyi Cogo dnya parandzhi pozbulisya 10 tisyach zhinok She 90 tisyach zhinok znyali parandzhu protyagom troh nastupnih misyaciv U seredini 1920 h rokah v Uzbekistani ta Tadzhikistani diyalo zhinoche ruh za znyattya parandzhi nazvane im yam Tadzhihan Shadiyevoyi yaka bula odniyeyu z pershih uzbeckih zhinok yaki vchinili publichnij akt znyattya parandzhi Kampaniya zishtovhuvalasya iz zapeklim oporom tradicijnogo suspilstva U 1927 1928 roki tilki v Uzbekistani bulo vbito ponad 2500 zhinok z chisla chleniv zhinochih viddiliv zaviduvachiv klubiv i bibliotek U Kirgiziyi 22 richna aktivistka Alimkan Mamitkulova vidviduvala zhinochi zbori navchalasya u shkoli liknepu Yiyi cholovik buv vkraj nezadovolenij cim regulyarno biv yiyi i nareshti ubiv kindzhalom pryamo na sudovomu procesi pri rozbori spravi pro rozluchennya Chlen silradi Ajnabyubyu Dzhalganbayeva zaviduvala chervonoyu yurtoyu kulturno osvitnya ustanova vidviduvala liknep vela aktivnu robotu sered zhinok u seli Yiyi cholovik ta jogo rodichi buli duzhe nezadovoleni cim cholovik zhorstoko biv yiyi Ajnabyubyu napisala pro ce v stingazetu i perejshovshi zhiti do svoyih batkiv prodovzhuvala svoye navchannya ta robotu Pislya cogo cholovik pidsterig yiyi i zavdavshi 14 nozhovih ran ubiv Najchastishe choloviki privodili svoyih druzhin na ploshu de z nih znimali parandzhu i spalyuvali yiyi a nastupnogo dnya voni zmushuvali yih znovu naditi yiyi XIV plenum Seredabyuro v zhovtni 1927 roku prijnyav postanovu karati za podibni diyi azh do viklyuchennya z lav partiyi Kampaniya proti nosinnya parandzhi prodovzhuvalasya protyagom nastupnih p yatnadcyati rokiv Ostatochno zhinki Serednyu Aziyu znyali parandzhu lishe na pochatku 1940 h rokiv Div takozhHamza Hakimzade Niyazi Shadiyeva Todzhihon Kurbanova Zajnab bibi Yuldashhodzhayeva Nurhon Tursunoj Saidazimova Bez strahu radyanskij film 1971 roku na temu ruhu hudzhum Klub Ali BajramovaPrimitkiЎzbek ayoli paranzhini kandaj tashladi Ҳuzhum ҳarakati ҳakida Zhurnal Smena 965 ot avgust 1967 god Arhiv originalu za 17 lyutogo 2020 Procitovano 15 bereznya 2023 LiteraturaRuh Hudzhum v Uzbekistani Metod bibliogr rekomendaciyi Derzh b ka UzRSR im A Navoyi Ukladach Baratova S Tashkent GB UzRSR 1987 28 s Hudzhum u dolyah zhinok Uzbekistanu Do 60 richchya ruhu za rivnopravnist zhinok Rahima Hadiyivna Aminova Tashkent Tovaristvo Znannya UzRSR 1987 22 s Istorichnij dosvid Hudzhuma Rano Yadgarivna Radzhapova Tashkent Suspilstvo Znannya UzRSR 1987 22 s Hudzhum oznachaye nastup H T Tursunov V G Chebotarova R Ya Radzhapova S A Dmitriyeva Tashkent Uzbekistan 1987 205 s Nezgasne polum ya Hudzhuma Ruh uzb zhinok za znyattya parandzhi M Alimova Tashkent Uzbekistan 1987 39 s Borci za nove zhittya Do 60 richchya Hudzhuma D Alimova Yu Ahtyamova Za red R H Aminova Tashkent Fan 1987 51 s PosilannyaShurko T Hudzhum Zhinocha emansipaciya v period rannih radyanskih eksperimentiv v Radyanskij Kirgiziyi 1918 1930 roki Civilizatorska politika SRSR Robota z prignichenimi Gefter Internet zhurnal 2015 29 travnya Yak zhinki Centralnoyi Aziyi znimali parandzhu u radyansku epohu Uzbek aeli paranzhini kandaj tashladi Chuzhum arakati ҳakida