Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хрисіпп (Хрисипп) із Соли (281/278-208/205 до н. е.) — давньогрецький філософ, головний систематизатор раннього стоїцизму, логік, етик, схоларх, архонт школи стоїків (232 — 208).
| Хрисіпп | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Χρύσιππος ὁ Σολεύς | ||||
| Антична філософія | ||||
 бюст Хрісіппа | ||||
| Народження | 281/278 до н. е. Соли, Кілікія | |||
| Смерть | 208/205 до н. е. Афіни, Греція помер від сміху | |||
| Громадянство (підданство) | Soli[d] | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | дав.-гр. Χρύσιππος | |||
| Діяльність | ||||
| Школа / Традиція | стоїцизм | |||
| Основні інтереси | етика, логіка | |||
| Вплинув | Діоген Вавилонський, | |||
| Літературний напрям | стоїцизм[1] | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Вчителі | d і Аркесілай | |||
| Відомі студенти | Зенон Тарсійський, Діоген Вавилонський, d і d | |||
| Історичний період | Елліністична філософія | |||
| Посада | d | |||
| Батько | d[4] | |||
| | ||||
 Хрисіпп у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Хрисіпп син Апполонія народився у кілікійському місті Сола, походив з фінікійців, займався бігом. Вже в молоді роки приїхав до Афін, де слухав (з яким швидко розійшовся з цілого ряду питань), а згодом (ймовірно, у 240-ві роки) — Академіків Аркесілая і ; після смерті очолив школу. Мав разючу широту інтересів і працездатність — писав «по 500 рядків у день» (тому твори Хрісіппа рясніли повторами, протиріччями і відрізнялися поганим стилем). Більша частина каталогу творів Хрісіппа у Діогена Лаертія (який повинен був містити понад 705 назв) втрачена — збереглася 161 назва логічних та частина етичних творів: , , та ін.) Серед творів, відомих за іншими джерелами (в основному фізичних), найважливіші , , , ,, , , а також , .Хріссіп-єдиний філософ, який помер від сміху, сміючись над самим собою!
Філософія Хрісіппа
Філософія, за Хрісіппом, має три види: логіку, фізику і етику. Якщо порівнювати філософію з плодоносним полем, то огорожа навколо нього буде відповідати логіці, земля і дерева — фізиці, а врожай — етиці.
Логіка підрозділяється на риторику (мистецтво красномовства) і діалектику (мистецтво суперечки). Та, у свою чергу, розпадається на дві області: означуване та звук. Область означуваного має наступні розділи: уявлення, що виникають з судження, підмети та присудки, прямі і зворотні висловлювання, роди та види, міркування, згортання і умовиводи, софізми. До розділів області звуку відносяться частини мови, неправильні звороти і слова, поетичність, двозначність і т. д.
Логіка для Хрісіппа має фізичне коріння, будь-яке міркування виявляється можливим лише завдяки наявності у світі причинності. Усі тіла розподіляються за чотирма — це субстрат; якість; стан, визначений зсередини; стан, визначений ззовні. Кожна попередня категорія розкривається в наступній. Принципом, за яким оформлюють суще за категоріями, виступає «пневма», розумне дихання. Пневмі властивий розум (логос), оскільки в ній одночасно здійснюється рух всередину і назовні — рух, властивий тільки логосу. Цей особливий вид руху називається тонічним, тобто «напругою». Напруга є співіснування руху і спокою в одній і тій же сингулярній системі. На думку Хрісіппа, саме таким специфічним рухом забезпечується єдність космосу, тому що в його результаті відбувається експансія найдрібніших речовин в область більших, внаслідок чого будь-яке місце, зайняте кожним з них, займається ними разом. Якщо являє собою діючий принцип каузальних відносин, то логос висловлює конкретні причини. Тонічний рух надає причинності можливість здійснюватися в кожному окремому випадку. У субстраті пневма ще мало проявляє себе, тоді як у якості є якась пропорція повітряноподібної та вогнеподібної сутності, а в стані, обумовленому ззовні, вже повністю розкривається істота каузальності. Завдяки наявності у світі причинності — судження можуть бути істинними або помилковими.
Крім простих суджень, які складаються з одного підмета і одного присудка, бувають судження складові, що включають два і більше простих. Види простих суджень: негативні («день не стоїть»), невизначено-негативні («ніхто не ходить»), обмежувальні («не добра він людина»), стверджувальні («Діон гуляє»), вказівні («він гуляє»), невизначені («хтось ходить»).
Види складних суджень: умовні («якщо на дворі день, то ясно»), ствердно-умовні («оскільки на дворі день, то ясно»), з'єднувальні («і день на дворі, і світло»), роз'єднувальні («або день на дворі, або ніч»), причинні («так як на дворі день, то ясно»), порівняльні до більшого («день більше, ніж ніч»), порівняльні до меншого («ніч менше, ніж день»). У логіці Хрісіппа найбільше значення має трактування умов істинності умовного судження. Цей вид судження вважається, відповідно до Хрісіппа, істинним тільки в тому випадку, якщо протилежність висновку суперечить початку. Так, у судженні «якщо на дворі день, то ясно», «не ясно» суперечить «на дворі день», отже, вислів істинний. Міркуванням (логосом) Хрісіпп називає поєднання великої посилки, малої посилки і висновку. Якщо протилежність висновку суперечить посилкам, то міркування має висновок. Справжнім міркування вважається тоді і тільки тоді, коли висновок утворюється з істинних посилок. Будь-яке міркування з укладенням передбачає п'ять недовідних міркувань.
По-перше, «якщо перше є, то і друге є; але перше є; отож, і друге є». По-друге, «якщо на дворі день, то ясно; але якщо ніч, стало бути на дворі не день». По-третє, «Платон не може бути відразу і живий і мертвий; але Платон мертвий, отож, Платон не живий». По-четверте, «є або перше, або друге, але якщо є перше, стало бути, немає другого». По-п'яте, «або день на дворі, або ніч; ніч не на дворі; отож, на дворі день». Для зведення всіх міркувань з висновком до однієї з перерахованих фігур існували чотири певних «правила» («теми»). Збереглися свідчення тільки про дві «теми». По-перше, «якщо з двох висловлювань випливає третє, то з наявності одного з них за наявності протилежного висновку слідує протилежне іншому вислову». По-друге, «якщо з двох висловлювань випливає третє і якщо є інші висловлювання, з яких можна вивести одну з посилок, то інша посилка разом з цими висловлюваннями потребує висновку (третього висловлювання)». За параметрами системної цілісності та логічності філософських побудов Хрісіппа можна зіставляти, серед античних мислителів, лише з Арістотелем, в логіці ж Хрісіпп перевершує навіть і його. За словами сучасників, «якби боги займалися діалектикою, вони б займалися діалектикою за Хрісіппом». Саме уродженець Сол став творцем першої системи пропозіціональної логіки, яка володіла великими виразними можливостями, ніж сіллогістика Аристотеля.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Arnim H. v. Aristobulos 17 // Kategorie:RE:Band II,1 — 1895.
- Smith W. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology / W. Smith — 1849. — P. 700. — 1219 p.
- Хрисипп // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 701. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Хрисіпп із Соли // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Джерела та література
- Хрисипп // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 701. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Хрісіпп |
- Bruhier U. Chrysippe et l'ancien stoicisme. Paris, 1951. 2 bd.
- SVF II–III.; логические фрг.: Hulser K.-H. Die Fragmente zur Dialektik der Stoiker. Stuttgart, 1987–1988. Bd. I — IV.; рус. пер.: Фрагменты ранних стоиков // Пер. и комм. А. А.
- Столярова. М., 1999. T. II часть 1.
- Gould J. B. The Philosophy of Chrysippus. Leiden; N.Y., 1970.
- Tieleman T. Galen and Chrysippus. Argument and Refutation in the De Placitis. Utrecht, 1992. Books II — III.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hrisipp Hrisipp iz Soli 281 278 208 205 do n e davnogreckij filosof golovnij sistematizator rannogo stoyicizmu logik etik sholarh arhont shkoli stoyikiv 232 208 Hrisippdav gr Xrysippos ὁ SoleysAntichna filosofiyabyust HrisippaNarodzhennya281 278 do n e Soli KilikiyaSmert208 205 do n e Afini Greciya pomer vid smihuGromadyanstvo piddanstvo Soli d Znannya movdavnogrecka movaIm ya pri narodzhennidav gr XrysipposDiyalnistpismennik matematikShkola TradiciyastoyicizmOsnovni interesietika logikaVplinuvDiogen Vavilonskij Literaturnij napryamstoyicizm 1 Zaznav vplivuVchitelid i ArkesilajVidomi studentiZenon Tarsijskij Diogen Vavilonskij d i dIstorichnij periodEllinistichna filosofiyaPosadadBatkod 4 Hrisipp u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaHrisipp sin Appoloniya narodivsya u kilikijskomu misti Sola pohodiv z finikijciv zajmavsya bigom Vzhe v molodi roki priyihav do Afin de sluhav z yakim shvidko rozijshovsya z cilogo ryadu pitan a zgodom jmovirno u 240 vi roki Akademikiv Arkesilaya i pislya smerti ocholiv shkolu Mav razyuchu shirotu interesiv i pracezdatnist pisav po 500 ryadkiv u den tomu tvori Hrisippa ryasnili povtorami protirichchyami i vidriznyalisya poganim stilem Bilsha chastina katalogu tvoriv Hrisippa u Diogena Laertiya yakij povinen buv mistiti ponad 705 nazv vtrachena zbereglasya 161 nazva logichnih ta chastina etichnih tvoriv ta in Sered tvoriv vidomih za inshimi dzherelami v osnovnomu fizichnih najvazhlivishi a takozh Hrissip yedinij filosof yakij pomer vid smihu smiyuchis nad samim soboyu Filosofiya HrisippaFilosofiya za Hrisippom maye tri vidi logiku fiziku i etiku Yaksho porivnyuvati filosofiyu z plodonosnim polem to ogorozha navkolo nogo bude vidpovidati logici zemlya i dereva fizici a vrozhaj etici Logika pidrozdilyayetsya na ritoriku mistectvo krasnomovstva i dialektiku mistectvo superechki Ta u svoyu chergu rozpadayetsya na dvi oblasti oznachuvane ta zvuk Oblast oznachuvanogo maye nastupni rozdili uyavlennya sho vinikayut z sudzhennya pidmeti ta prisudki pryami i zvorotni vislovlyuvannya rodi ta vidi mirkuvannya zgortannya i umovivodi sofizmi Do rozdiliv oblasti zvuku vidnosyatsya chastini movi nepravilni zvoroti i slova poetichnist dvoznachnist i t d Logika dlya Hrisippa maye fizichne korinnya bud yake mirkuvannya viyavlyayetsya mozhlivim lishe zavdyaki nayavnosti u sviti prichinnosti Usi tila rozpodilyayutsya za chotirma ce substrat yakist stan viznachenij zseredini stan viznachenij zzovni Kozhna poperednya kategoriya rozkrivayetsya v nastupnij Principom za yakim oformlyuyut sushe za kategoriyami vistupaye pnevma rozumne dihannya Pnevmi vlastivij rozum logos oskilki v nij odnochasno zdijsnyuyetsya ruh vseredinu i nazovni ruh vlastivij tilki logosu Cej osoblivij vid ruhu nazivayetsya tonichnim tobto naprugoyu Napruga ye spivisnuvannya ruhu i spokoyu v odnij i tij zhe singulyarnij sistemi Na dumku Hrisippa same takim specifichnim ruhom zabezpechuyetsya yednist kosmosu tomu sho v jogo rezultati vidbuvayetsya ekspansiya najdribnishih rechovin v oblast bilshih vnaslidok chogo bud yake misce zajnyate kozhnim z nih zajmayetsya nimi razom Yaksho yavlyaye soboyu diyuchij princip kauzalnih vidnosin to logos vislovlyuye konkretni prichini Tonichnij ruh nadaye prichinnosti mozhlivist zdijsnyuvatisya v kozhnomu okremomu vipadku U substrati pnevma she malo proyavlyaye sebe todi yak u yakosti ye yakas proporciya povitryanopodibnoyi ta vognepodibnoyi sutnosti a v stani obumovlenomu zzovni vzhe povnistyu rozkrivayetsya istota kauzalnosti Zavdyaki nayavnosti u sviti prichinnosti sudzhennya mozhut buti istinnimi abo pomilkovimi Krim prostih sudzhen yaki skladayutsya z odnogo pidmeta i odnogo prisudka buvayut sudzhennya skladovi sho vklyuchayut dva i bilshe prostih Vidi prostih sudzhen negativni den ne stoyit neviznacheno negativni nihto ne hodit obmezhuvalni ne dobra vin lyudina stverdzhuvalni Dion gulyaye vkazivni vin gulyaye neviznacheni htos hodit Vidi skladnih sudzhen umovni yaksho na dvori den to yasno stverdno umovni oskilki na dvori den to yasno z yednuvalni i den na dvori i svitlo roz yednuvalni abo den na dvori abo nich prichinni tak yak na dvori den to yasno porivnyalni do bilshogo den bilshe nizh nich porivnyalni do menshogo nich menshe nizh den U logici Hrisippa najbilshe znachennya maye traktuvannya umov istinnosti umovnogo sudzhennya Cej vid sudzhennya vvazhayetsya vidpovidno do Hrisippa istinnim tilki v tomu vipadku yaksho protilezhnist visnovku superechit pochatku Tak u sudzhenni yaksho na dvori den to yasno ne yasno superechit na dvori den otzhe visliv istinnij Mirkuvannyam logosom Hrisipp nazivaye poyednannya velikoyi posilki maloyi posilki i visnovku Yaksho protilezhnist visnovku superechit posilkam to mirkuvannya maye visnovok Spravzhnim mirkuvannya vvazhayetsya todi i tilki todi koli visnovok utvoryuyetsya z istinnih posilok Bud yake mirkuvannya z ukladennyam peredbachaye p yat nedovidnih mirkuvan Po pershe yaksho pershe ye to i druge ye ale pershe ye otozh i druge ye Po druge yaksho na dvori den to yasno ale yaksho nich stalo buti na dvori ne den Po tretye Platon ne mozhe buti vidrazu i zhivij i mertvij ale Platon mertvij otozh Platon ne zhivij Po chetverte ye abo pershe abo druge ale yaksho ye pershe stalo buti nemaye drugogo Po p yate abo den na dvori abo nich nich ne na dvori otozh na dvori den Dlya zvedennya vsih mirkuvan z visnovkom do odniyeyi z pererahovanih figur isnuvali chotiri pevnih pravila temi Zbereglisya svidchennya tilki pro dvi temi Po pershe yaksho z dvoh vislovlyuvan viplivaye tretye to z nayavnosti odnogo z nih za nayavnosti protilezhnogo visnovku sliduye protilezhne inshomu vislovu Po druge yaksho z dvoh vislovlyuvan viplivaye tretye i yaksho ye inshi vislovlyuvannya z yakih mozhna vivesti odnu z posilok to insha posilka razom z cimi vislovlyuvannyami potrebuye visnovku tretogo vislovlyuvannya Za parametrami sistemnoyi cilisnosti ta logichnosti filosofskih pobudov Hrisippa mozhna zistavlyati sered antichnih misliteliv lishe z Aristotelem v logici zh Hrisipp perevershuye navit i jogo Za slovami suchasnikiv yakbi bogi zajmalisya dialektikoyu voni b zajmalisya dialektikoyu za Hrisippom Same urodzhenec Sol stav tvorcem pershoyi sistemi propozicionalnoyi logiki yaka volodila velikimi viraznimi mozhlivostyami nizh sillogistika Aristotelya PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Arnim H v Aristobulos 17 Kategorie RE Band II 1 1895 d Track Q26414959d Track Q100896d Track Q20797102d Track Q1138524 Smith W Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology W Smith 1849 P 700 1219 p d Track Q559411d Track Q1210336 Hrisipp Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 701 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Hrisipp iz Soli Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 Dzherela ta literaturaHrisipp Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 701 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Hrisipp Bruhier U Chrysippe et l ancien stoicisme Paris 1951 2 bd SVF II III logicheskie frg Hulser K H Die Fragmente zur Dialektik der Stoiker Stuttgart 1987 1988 Bd I IV rus per Fragmenty rannih stoikov Per i komm A A Stolyarova M 1999 T II chast 1 Gould J B The Philosophy of Chrysippus Leiden N Y 1970 Tieleman T Galen and Chrysippus Argument and Refutation in the De Placitis Utrecht 1992 Books II III