Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Христофор Микола Радзивілл на прізвисько Перун (пол. Krzysztof Mikołaj Radziwiłł «Piorun»; 9 лютого 1547/10 квітня 1548, Вільно — 20 листопада 1603) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник біржайсько- гілки княжого роду Радзивіллів гербу Труби. Захисник православ'я.
| Христофор Перун Радзивілл | |
|---|---|
 | |
| Народився | 9 лютого 1547 Вільнюс, Велике князівство Литовське |
| Помер | 20 листопада 1603[1][2][…] (56 років) Гродно, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Поховання | d |
| Країна |  Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | дипломат |
| Титул | Князь Священної Римської імперії |
| Посада | Великий гетьман Литовський[4], троцький каштелян[5], воєвода Віленський[6], польний гетьман литовський[7], d, підканцлер литовський[8], крайчий[9], великий литовський підчаший[10], d, d, d, d і d |
| Конфесія | кальвінізм |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Миколай Радзивілл[11] |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Миколай VII Радзивілл |
| У шлюбі з | Q117112809?[11], Катерина Острозька[11], d[11] і Єлизавета Софія Острозька[11] |
| Діти | Януш Радзивілл[11], Радзивілл Кшиштоф[11], d[11], Q121886951?[11] і Q121886954?[11] |
| Автограф |  |
 | |
| |
Крайчий литовський (1567—1569), підчаший литовський (1569—1579), польний гетьман литовський (1572—1589), троцький каштелян (1579—1584), підканцлер литовський (1579—1585), воєвода віленський (з 1584), великий гетьман литовський з 1589. Староста кокенгаузький, солецький, , ужендувський, аінський, борисовський, новомисський. Князь (Reichsfürst) Священної Римської імперії.
Життєпис
Народився 9 лютого 1547/10 квітня 1548 року в м. Вільно. Представник Біржайсько- гілки роду Радзивіллів, син Миколи Радзивілла «Рудого» і Катерини Томіцької. Отримав домашню освіту.
Військова справа
У 1564 році, будучи 17-річним, разом з батьком брав участь у Лівонській війні, бойове хрещення прийняв у битві при Чашниках. Він показав себе кмітливим молодим воїном і заслужив прізвисько Перун. У 1567 році призначений ротмістром кінної роти. У той же рік почав і громадянську кар'єру, зайнявши посаду крайчого литовського. Через два роки став підчашим.
У 1572 році призначений польним гетьманом литовським, займався обороною південно-східного кордону Великого князівства Литовського.
Під час Івана Грозного в Лівонію, у 1580 році Радзивілл узяв замок Усвяти, провів успішну битву при Великих Луках і очолив облогу міста.
Брав участь у поході Стефана Баторія на Псков, у 1581 році чотирьохтисячний загін Христофора Радзивілла спільно з двохтисячним загоном Філона Кміти-Чорнобильського здійснив кінний рейд до верхів'їв Волги, щоб росіяни не змогли зібрати сили для зняття облоги Пскова. З 5 серпня по 22 вересня 1579 його війська пройшли 1400 кілометрів через Вітебськ, Ржев, , в якій зупинявся сам цар Іван IV, Торопець і Стару Русу біля озера Ільмень, неодноразово вступаючи в бій з московськими військами. Облога Пскова і рейд Радзивілла змусили Івана IV підписати перемир'я.
Після смерті батька в 1584 році був призначений на раніше займану батьком посаду воєводи віленського. Будучи одним з найбільш впливових людей у державі, виступав за незалежність Великого князівства Литовського, після смерті С. Баторія був одним з тих, хто підтримував план обрання королем польським і великим князем литовським російського царя Федора Івановича.
У 1589 році був призначений великим гетьманом литовським. У 1594—1596 роках воював із загонами повстанців Наливайка.
1594 року подав позов на тестя — Василя Костянтина Острозького — від імені дружини та свого старшого сина через різні погляди на спадок, який задовольнив земський суд в Слонімі. Перед її розглядом в Коронному трибуналі 24 серпня 1594 уклав з тестем угоду, за якою Радзивілли отримували, зокрема, , Тернопіль, права на Копись.
З початку польсько-шведської війни 1600—1611 років командував військами в Лівонії. У 1601 році разом з Яном Ходкевичем відбив наступ шведської армії під Кокенгаузеном, отримавши славетну перемогу, і звільнив фортецю Венден.
Помер після короткої хвороби 20 листопада 1603 року в Лососні коло Слоніма під час відвідин дочки Ельжбети. Був похований 8 квітня 1604 року в кальвінському зборі у Віжунах.
Цивільне життя
У правління Сигізмунда III Вази перейшов в опозицію, але дбав про збереження нормальних відносин з монархом. Подібно батькові, брату і племіннику, був ревним кальвіністом і прихильником протестантської церкви, відстоював позиції протестантів під час контрреформації. У 1584 році побудував дві євангелічні церкви в Біржах і Радзивіллішках, а в 1595 році — садибу Радзивіллів в Папілісе. Допомагав Біржайській гімназії та школі в Кейданах. При його дворі перебувало безліч видатних мислителів і поетів того часу, таких як Андрій Римша, , і Андрій Волан. Був «патроном» кальвінського збору Вільнюса.
Володів однією з найбільших латифундій у Великому князівстві Литовському. Основні володіння знаходилися на території сучасної Литви.
До 1575 року були перегороджені річки Апащя і Аглуона і болото карстового походження Шірвенос перетворилося в першу штучну водойму в Литві, площа його становила 400 гектарів. Будівництво бастіонів фортеці італійського типу почалося в 1586 році, а завершилося в 1589 році. Біржайський замок став важливим опорним пунктом Великого князівства Литовського і фамільною резиденцією Радзивіллів. 1 травня 1589 Біржам було надано магдебурзьке право.
У 1600 році Христофор влаштував шлюб свого сина Януша з княжною Софією Олелькович, після смерті якої в 1612 році всі численні володіння Олельковичів перейшли Радзивіллам.
Село Мурафу на межі Подільського та Брацлавського воєводств від нього отримав снятинський староста Миколай Язловецький.
Сім'я
Був 4 рази одружений. Перша дружина — Катажина Анна з Сулеєва Собківка, дочка варшавського старости Кшиштофа (?—15.1.1578, Біла Підляська), шлюб 21 січня 1571 в замку Сольця, їх дочка Барбара (1573 р. н.) померла незадовго до смерті матері, син Микола прожив з 1575 до 1577.
Друга — княжна Катерина Анна Острозька (1549-3.8.1579), дочка Василя Костянтина. Шлюб 22 липня 1578, Дубне. Син — Януш, мати померла після його народження, була похована як римо-католичка в костелі святого Станіслава (Вільнюс).
Третя — дочка львівського каштеляна Станіслава Ґабріеля Тенчиньського Катажина, шлюб 17 жовтня 1582 року в Турцю. Діти: Кшиштоф Радзивілл (Перун), Гальшка (Ельжбета) — дружина Лева Сапеги. Вона записала йому та їх дітям свої дідичні маєтки по матері (зокрема, Сім'ятичі, Орля). Померла 19 березня 1592 року в Мірі, була похована в костелі святого Станіслава (Вільнюс).
Четверта — вдова Яна Кішки, з яким вони не залишили нащадків, старша сестра другої дружини Єлизавета (?—26.8.1599), дітей не мали. Вона, охрещена за православним обрядом, заповіла поховати себе в костелі святого Станіслава (Вільнюс), чому протидіяли католицькі духівники. Після шлюбу не погодилась переказати право управління маєтками чоловікові, через що в 1596—1597 роках часто конфліктували. Правдоподібно, була похована 1600-го у православній церкві Слуцька.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #12462622X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 150–151.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 65.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 73.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 155.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 163.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 226.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 290.
- Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. —
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 594.
- Грицкевіч А. Радзівіл Криштоф… — С..
- Lulewicz H. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603)… — S. 275.
- Żelewski R. Jazłowiecki Mikołaj h. Abdank (ok. 1550—1595) // Polski Słownik Biograficzny, 1964. — T. XI/1, zeszyt 48. — S. 125. (пол.)
- Tazbir J. Kiszka Jan h. Dąmbrowa (zm. 1592) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/4, zeszyt …. — S. 508. (пол.)
- Lulewicz H. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603)… — S. 274—275.
Джерела та література
- Сас П. М. Радзивілл Криштоф, Криштоф Радзивілл Перун [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 105. — .
- Lulewicz H. Radziwiłł Krzysztof zwany Piorunem h. Trąby (1547—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 264—276. (пол.)
Посилання
- Krzysztof Mikołaj ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.4315) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
| Попередник Микола Радзивілл «Рудий» |  | Воєвода віленський 1584—1603 | | Наступник Микола Кшиштоф Радзивілл «Сирітка» |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristofor Mikola Radzivill na prizvisko Perun pol Krzysztof Mikolaj Radziwill Piorun 9 lyutogo 1547 10 kvitnya 1548 Vilno 20 listopada 1603 derzhavnij vijskovij i politichnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo Predstavnik birzhajsko gilki knyazhogo rodu Radzivilliv gerbu Trubi Zahisnik pravoslav ya Hristofor Perun RadzivillNarodivsya9 lyutogo 1547 Vilnyus Velike knyazivstvo LitovskePomer20 listopada 1603 1603 11 20 1 2 56 rokiv Grodno Trocke voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaPohovannyadKrayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnistdiplomatTitulKnyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPosadaVelikij getman Litovskij 4 trockij kashtelyan 5 voyevoda Vilenskij 6 polnij getman litovskij 7 d pidkancler litovskij 8 krajchij 9 velikij litovskij pidchashij 10 d d d d i dKonfesiyakalvinizmRidRadzivilliBatkoMikolaj Radzivill 11 MatidBrati sestriMikolaj VII RadzivillU shlyubi zQ117112809 11 Katerina Ostrozka 11 d 11 i Yelizaveta Sofiya Ostrozka 11 DitiYanush Radzivill 11 Radzivill Kshishtof 11 d 11 Q121886951 11 i Q121886954 11 AvtografGerb Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Radzivill Krajchij litovskij 1567 1569 pidchashij litovskij 1569 1579 polnij getman litovskij 1572 1589 trockij kashtelyan 1579 1584 pidkancler litovskij 1579 1585 voyevoda vilenskij z 1584 velikij getman litovskij z 1589 Starosta kokengauzkij soleckij uzhenduvskij ainskij borisovskij novomisskij Knyaz Reichsfurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ZhittyepisNarodivsya 9 lyutogo 1547 10 kvitnya 1548 roku v m Vilno Predstavnik Birzhajsko gilki rodu Radzivilliv sin Mikoli Radzivilla Rudogo i Katerini Tomickoyi Otrimav domashnyu osvitu Vijskova sprava U 1564 roci buduchi 17 richnim razom z batkom brav uchast u Livonskij vijni bojove hreshennya prijnyav u bitvi pri Chashnikah Vin pokazav sebe kmitlivim molodim voyinom i zasluzhiv prizvisko Perun U 1567 roci priznachenij rotmistrom kinnoyi roti U toj zhe rik pochav i gromadyansku kar yeru zajnyavshi posadu krajchogo litovskogo Cherez dva roki stav pidchashim U 1572 roci priznachenij polnim getmanom litovskim zajmavsya oboronoyu pivdenno shidnogo kordonu Velikogo knyazivstva Litovskogo Pid chas Ivana Groznogo v Livoniyu u 1580 roci Radzivill uzyav zamok Usvyati proviv uspishnu bitvu pri Velikih Lukah i ocholiv oblogu mista Brav uchast u pohodi Stefana Batoriya na Pskov u 1581 roci chotirohtisyachnij zagin Hristofora Radzivilla spilno z dvohtisyachnim zagonom Filona Kmiti Chornobilskogo zdijsniv kinnij rejd do verhiv yiv Volgi shob rosiyani ne zmogli zibrati sili dlya znyattya oblogi Pskova Z 5 serpnya po 22 veresnya 1579 jogo vijska projshli 1400 kilometriv cherez Vitebsk Rzhev v yakij zupinyavsya sam car Ivan IV Toropec i Staru Rusu bilya ozera Ilmen neodnorazovo vstupayuchi v bij z moskovskimi vijskami Obloga Pskova i rejd Radzivilla zmusili Ivana IV pidpisati peremir ya Pislya smerti batka v 1584 roci buv priznachenij na ranishe zajmanu batkom posadu voyevodi vilenskogo Buduchi odnim z najbilsh vplivovih lyudej u derzhavi vistupav za nezalezhnist Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya smerti S Batoriya buv odnim z tih hto pidtrimuvav plan obrannya korolem polskim i velikim knyazem litovskim rosijskogo carya Fedora Ivanovicha U 1589 roci buv priznachenij velikim getmanom litovskim U 1594 1596 rokah voyuvav iz zagonami povstanciv Nalivajka 1594 roku podav pozov na testya Vasilya Kostyantina Ostrozkogo vid imeni druzhini ta svogo starshogo sina cherez rizni poglyadi na spadok yakij zadovolniv zemskij sud v Slonimi Pered yiyi rozglyadom v Koronnomu tribunali 24 serpnya 1594 uklav z testem ugodu za yakoyu Radzivilli otrimuvali zokrema Ternopil prava na Kopis Z pochatku polsko shvedskoyi vijni 1600 1611 rokiv komanduvav vijskami v Livoniyi U 1601 roci razom z Yanom Hodkevichem vidbiv nastup shvedskoyi armiyi pid Kokengauzenom otrimavshi slavetnu peremogu i zvilniv fortecyu Venden Pomer pislya korotkoyi hvorobi 20 listopada 1603 roku v Lososni kolo Slonima pid chas vidvidin dochki Elzhbeti Buv pohovanij 8 kvitnya 1604 roku v kalvinskomu zbori u Vizhunah Civilne zhittya U pravlinnya Sigizmunda III Vazi perejshov v opoziciyu ale dbav pro zberezhennya normalnih vidnosin z monarhom Podibno batkovi bratu i pleminniku buv revnim kalvinistom i prihilnikom protestantskoyi cerkvi vidstoyuvav poziciyi protestantiv pid chas kontrreformaciyi U 1584 roci pobuduvav dvi yevangelichni cerkvi v Birzhah i Radzivillishkah a v 1595 roci sadibu Radzivilliv v Papilise Dopomagav Birzhajskij gimnaziyi ta shkoli v Kejdanah Pri jogo dvori perebuvalo bezlich vidatnih misliteliv i poetiv togo chasu takih yak Andrij Rimsha i Andrij Volan Buv patronom kalvinskogo zboru Vilnyusa Volodiv odniyeyu z najbilshih latifundij u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Osnovni volodinnya znahodilisya na teritoriyi suchasnoyi Litvi Do 1575 roku buli peregorodzheni richki Apashya i Agluona i boloto karstovogo pohodzhennya Shirvenos peretvorilosya v pershu shtuchnu vodojmu v Litvi plosha jogo stanovila 400 gektariv Budivnictvo bastioniv forteci italijskogo tipu pochalosya v 1586 roci a zavershilosya v 1589 roci Birzhajskij zamok stav vazhlivim opornim punktom Velikogo knyazivstva Litovskogo i familnoyu rezidenciyeyu Radzivilliv 1 travnya 1589 Birzham bulo nadano magdeburzke pravo U 1600 roci Hristofor vlashtuvav shlyub svogo sina Yanusha z knyazhnoyu Sofiyeyu Olelkovich pislya smerti yakoyi v 1612 roci vsi chislenni volodinnya Olelkovichiv perejshli Radzivillam Selo Murafu na mezhi Podilskogo ta Braclavskogo voyevodstv vid nogo otrimav snyatinskij starosta Mikolaj Yazloveckij Sim ya Buv 4 razi odruzhenij Persha druzhina Katazhina Anna z Suleyeva Sobkivka dochka varshavskogo starosti Kshishtofa 15 1 1578 Bila Pidlyaska shlyub 21 sichnya 1571 v zamku Solcya yih dochka Barbara 1573 r n pomerla nezadovgo do smerti materi sin Mikola prozhiv z 1575 do 1577 Druga knyazhna Katerina Anna Ostrozka 1549 3 8 1579 dochka Vasilya Kostyantina Shlyub 22 lipnya 1578 Dubne Sin Yanush mati pomerla pislya jogo narodzhennya bula pohovana yak rimo katolichka v kosteli svyatogo Stanislava Vilnyus Tretya dochka lvivskogo kashtelyana Stanislava Gabrielya Tenchinskogo Katazhina shlyub 17 zhovtnya 1582 roku v Turcyu Diti Kshishtof Radzivill Perun Galshka Elzhbeta druzhina Leva Sapegi Vona zapisala jomu ta yih dityam svoyi didichni mayetki po materi zokrema Sim yatichi Orlya Pomerla 19 bereznya 1592 roku v Miri bula pohovana v kosteli svyatogo Stanislava Vilnyus Chetverta vdova Yana Kishki z yakim voni ne zalishili nashadkiv starsha sestra drugoyi druzhini Yelizaveta 26 8 1599 ditej ne mali Vona ohreshena za pravoslavnim obryadom zapovila pohovati sebe v kosteli svyatogo Stanislava Vilnyus chomu protidiyali katolicki duhivniki Pislya shlyubu ne pogodilas perekazati pravo upravlinnya mayetkami cholovikovi cherez sho v 1596 1597 rokah chasto konfliktuvali Pravdopodibno bula pohovana 1600 go u pravoslavnij cerkvi Slucka PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 12462622X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 150 151 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 65 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 73 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 155 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 163 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 226 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 290 d Track Q123243396 Radziwillowie herbu Traby Warszawa Archiwum Glowne Akt Dawnych Wydawnictwo DiG 1996 67 s ISBN 83 85490 62 0 d Track Q270d Track Q7209884d Track Q9379197d Track Q121885404 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VI S 594 Grickevich A Radzivil Krishtof S Lulewicz H Radziwill Krzysztof zwany Piorunem h Traby 1547 1603 S 275 Zelewski R Jazlowiecki Mikolaj h Abdank ok 1550 1595 Polski Slownik Biograficzny 1964 T XI 1 zeszyt 48 S 125 pol Tazbir J Kiszka Jan h Dambrowa zm 1592 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1966 1967 T XII 4 zeszyt S 508 pol Lulewicz H Radziwill Krzysztof zwany Piorunem h Traby 1547 1603 S 274 275 Dzherela ta literaturaSas P M Radzivill Krishtof Krishtof Radzivill Perun 27 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 105 ISBN 978 966 00 1290 5 Lulewicz H Radziwill Krzysztof zwany Piorunem h Traby 1547 1603 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 264 276 pol PosilannyaKrzysztof Mikolaj ks Radziwill h Traby ID dw 4315 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Poperednik Mikola Radzivill Rudij Voyevoda vilenskij 1584 1603 Nastupnik Mikola Kshishtof Radzivill Siritka