Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Християнство найбільша релігія в Європі Християнство проповідується в Європі з першого століття низка послань Павла була

Християнство у Європі

Християнство у Європі

Християнство — найбільша релігія в Європі. Християнство проповідується в Європі з першого століття, низка послань Павла була адресована християнам, які проживали у Греції, а також в багатьох частинах Римської імперії.

image
Християнство в Європі
відсоток від загального населення
   95–100%
       90–95%
         80–90%
         70–80%
           60–70%
             50–60%
               30–40%
               20–30%
                 5–20%
                 2–4%
                   < 1%

                  За даними дослідження, проведеному в Pew Research Center в 2010 році, 76,2% населення Європи назвали себе християнами.

                  В 2010 році католики були найбільшою християнською групою в Європі, на неї припадало понад 48% європейських християн. Другою за величиною християнською групою в Європі є православні, які складали 32% європейських християн. Близько 19% європейських християн були прихожанами протестантської церкви. Найбільшу відсоткову частку християн від усього населення країни мають Румунія (99,5%), Польща (94,3%), Греція (89,5%), Італія (85,1%), Україна (83,8%).

                  Після прийняття християнства римським імператором Костянтином у IV столітті, Європа стала важливим центром християнської культури, навіть незважаючи на те, що релігія була успадкована з Близького Сходу, а важливі християнські громади процвітали за межами Європи, наприклад, православ'я та Церква Сходу. Християнська культура є важливою силою західної цивілізації, що вплинула на напрям філософії, мистецтва та науки.

                  Європа має багату християнську культуру, тим паче, що численні святі, мученики та папи були європейцями. Усі римо-католицькі папи з 741 по 2013 рік були з Європи. Європа об’єднала багато святих християнських місць, спадщин та релігійних центрів.

                  Історія

                  Історики вважають, що святий Павло написав своє перше послання християнам Салоніків (до Солунян) близько 52 року нашої ери. Його Послання до Галатів, можливо, було написано ще раніше, між 48 і 50 роками н.е. Інші послання, написані Павлом, були для християн, які проживали в Греції (1 Коринтян, 2 Коринтян, Филимона, Филип'ян, 2 Солунян) та Римі (Римлян) у період з 50-х до 70-х років першого століття.

                  До 201 року нашої ери або раніше, за царя , Осроена стала першою християнською державою.Вірменія була другою державою у світі, яка прийняла християнство як свою державну релігію в 301 р. н. е. Найстаріша державна церква у світі, Собор Ечміадзін, була побудована між 301-303 рр. н.е. Це резиденція Вірменської Апостольської Церкви. Римська імперія офіційно прийняла християнство в 380 р. н.е. Під час раннього середньовіччя більша частина Європи зазнала християнізації, по суті, завершилася прийняттям християнства Балтії в XV столітті. Виникнення поняття «Європа» або «Західний світ» тісно пов'язане з ідеєю християнства, тим паче, що християнство на Близькому Сході було маргіналізоване підйомом ісламу з 7 століття, процесом, яке призвело до хрестових походів, які, хоча і не були військовими, були важливим кроком у становленні релігійної ідентичности Європи. У всі часи традиції народної релігії існували в значній мірі незалежно від офіційних конфесій чи догматичної теології. Починаючи з Середньовіччя, коли централізована римська влада зменшувалася в південній та центральній Європі, панування католицької церкви було єдиною послідовною силою у Західній Європі. За епохи Середньовіччя 9-13 століття християнська ідея проникає в усі сфери суспільного життя, взявши під свій вплив філософію, науку та мистецтво.

                  Рухи в мистецтві та філософії, такі як гуманістичний рух епохи Відродження та схоластичний рух середньовіччя, були мотивовані прагненням з’єднати католицизм із грецькою думкою, приведеною християнськими паломниками.

                  Культурний вплив

                  image
                  Базиліка святого Петра

                  Західна культура протягом більшої частини своєї історії майже дорівнювала християнській культурі, і більшість населення Західної півкулі в цілому можна було б охарактеризувати як частину християнської культури. Поняття "Європа" та "Західний світ" тісно пов'язане з поняттям "християнство та християнський світ", багато хто навіть приписує християнство те, що воно є тією ланкою, яка створила єдину європейську ідентичність.

                  Хоча західна культура містила кілька політеїстичних релігій у перші роки її існування в Греції та Римській імперії. Коли централізована римська влада зменшувалася, католицька церква була єдиною послідовною силою в Європі. До епохи Просвітництва християнська культура керувала напрямом філософії, літератури, мистецтва, музики та науки. Згодом християнські дисципліни відповідних мистецтв перетворилися на християнську філософію, християнське мистецтво, християнську музику, християнську літературу тощо.

                  Християнство мало суттєвий вплив на освіту, науку та медицину, оскільки церква створила основи західної системи освіти і була організатором заснування університетів у західному світі, оскільки університет, як правило, вважається інститутом, який має свої походження в середньовічній християнській обстановці. Багато священнослужителів та християнських орденів, такі як єзуїти, зробили чималий вагомий внесок у розвиток науки. Цивілізаційний вплив християнства включає соціальний добробут, медицину, економіку, політику, архітектуру, літературу та сімейне життя.

                  Хоча протестантська реформація була релігійним рухом, вона також мала сильний вплив на всі інші аспекти європейського життя: шлюб та сім'ю, освіту, гуманітарні та наукові науки, політичний та соціальний лад, економіку та мистецтво.

                  Деномінації

                  image
                  Європейські країни за найбільшою християнською деномінацією.
                       Католицизм менш ніж 50%
                       Католицизм більш ніж 50%
                       Протестантизм менш ніж 50%
                       Протестантизм більш ніж 50%
                       Православ'я менш ніж 50%
                       Православ'я більш ніж 50%









                  image

                  Християнство в Європі за деномінаціями

                     Католицизм (46.3%)
                     Православ'я (35.4%)
                     Протестантизм (17.8%)
                     Інші (0.5%)

                  Примітки

                  1. , Religious Composition by Country, 2010-2050
                  2. NW; Washington, Suite 800; Inquiries, Pew Forum (19 грудня 2011). . Pew Research Center's Religion & Public Life Project (англ.) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2019.
                  3. Koch, Carl (1994). The Catholic Church : journey, wisdom, and mission. Winona, Minn. : Saint Mary's Press.
                  4. Доусон, Крістофер (1961). Криза в західній освіті (англ.) . ISBN .
                  5. Шаде, Йоганес (2006). Енциклопедія світових релігій (англ.) . ISBN .
                  6. Лок'єр, Герберт (1988). Усі апостоли Біблії. Зондерван. с. 260. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
                  7. Koch, Carl (1994). The Catholic Church : journey, wisdom, and mission. Winona, Minn. : Saint Mary's Press.
                  8. . Освіта.UA (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 9 лютого 2020.
                  9. Кох, Курт (2013). Християни в Європі. Нові шляхи передання віри (укр.) . Дух і Літера. ISBN .
                  10. Верже, Жак (1999). Культура, освіта та суспільство на Заході у XII та XIII століттях (фр.) . ISBN .
                  11. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 10 жовтня 2019.
                  12. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2019.
                  13. . www.adherents.com. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.
                  14. . web.archive.org. 30 травня 2013. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 10 жовтня 2019.
                  15. . www.sila.nl. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 10 жовтня 2019.

                  Див. також

                  Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

                  Hristiyanstvo najbilsha religiya v Yevropi Hristiyanstvo propoviduyetsya v Yevropi z pershogo stolittya nizka poslan Pavla bula adresovana hristiyanam yaki prozhivali u Greciyi a takozh v bagatoh chastinah Rimskoyi imperiyi Hristiyanstvo v Yevropi vidsotok vid zagalnogo naselennya 95 100 90 95 80 90 UgorshinaItaliyaDaniyaUkrayina 70 80 60 70 50 60 30 40 Estoniya 20 30 5 20 Albaniya 2 4 lt 1 Za danimi doslidzhennya provedenomu v Pew Research Center v 2010 roci 76 2 naselennya Yevropi nazvali sebe hristiyanami V 2010 roci katoliki buli najbilshoyu hristiyanskoyu grupoyu v Yevropi na neyi pripadalo ponad 48 yevropejskih hristiyan Drugoyu za velichinoyu hristiyanskoyu grupoyu v Yevropi ye pravoslavni yaki skladali 32 yevropejskih hristiyan Blizko 19 yevropejskih hristiyan buli prihozhanami protestantskoyi cerkvi Najbilshu vidsotkovu chastku hristiyan vid usogo naselennya krayini mayut Rumuniya 99 5 Polsha 94 3 Greciya 89 5 Italiya 85 1 Ukrayina 83 8 Pislya prijnyattya hristiyanstva rimskim imperatorom Kostyantinom u IV stolitti Yevropa stala vazhlivim centrom hristiyanskoyi kulturi navit nezvazhayuchi na te sho religiya bula uspadkovana z Blizkogo Shodu a vazhlivi hristiyanski gromadi procvitali za mezhami Yevropi napriklad pravoslav ya ta Cerkva Shodu Hristiyanska kultura ye vazhlivoyu siloyu zahidnoyi civilizaciyi sho vplinula na napryam filosofiyi mistectva ta nauki Yevropa maye bagatu hristiyansku kulturu tim pache sho chislenni svyati mucheniki ta papi buli yevropejcyami Usi rimo katolicki papi z 741 po 2013 rik buli z Yevropi Yevropa ob yednala bagato svyatih hristiyanskih misc spadshin ta religijnih centriv IstoriyaIstoriki vvazhayut sho svyatij Pavlo napisav svoye pershe poslannya hristiyanam Salonikiv do Solunyan blizko 52 roku nashoyi eri Jogo Poslannya do Galativ mozhlivo bulo napisano she ranishe mizh 48 i 50 rokami n e Inshi poslannya napisani Pavlom buli dlya hristiyan yaki prozhivali v Greciyi 1 Korintyan 2 Korintyan Filimona Filip yan 2 Solunyan ta Rimi Rimlyan u period z 50 h do 70 h rokiv pershogo stolittya Do 201 roku nashoyi eri abo ranishe za carya Osroena stala pershoyu hristiyanskoyu derzhavoyu Virmeniya bula drugoyu derzhavoyu u sviti yaka prijnyala hristiyanstvo yak svoyu derzhavnu religiyu v 301 r n e Najstarisha derzhavna cerkva u sviti Sobor Echmiadzin bula pobudovana mizh 301 303 rr n e Ce rezidenciya Virmenskoyi Apostolskoyi Cerkvi Rimska imperiya oficijno prijnyala hristiyanstvo v 380 r n e Pid chas rannogo serednovichchya bilsha chastina Yevropi zaznala hristiyanizaciyi po suti zavershilasya prijnyattyam hristiyanstva Baltiyi v XV stolitti Viniknennya ponyattya Yevropa abo Zahidnij svit tisno pov yazane z ideyeyu hristiyanstva tim pache sho hristiyanstvo na Blizkomu Shodi bulo marginalizovane pidjomom islamu z 7 stolittya procesom yake prizvelo do hrestovih pohodiv yaki hocha i ne buli vijskovimi buli vazhlivim krokom u stanovlenni religijnoyi identichnosti Yevropi U vsi chasi tradiciyi narodnoyi religiyi isnuvali v znachnij miri nezalezhno vid oficijnih konfesij chi dogmatichnoyi teologiyi Pochinayuchi z Serednovichchya koli centralizovana rimska vlada zmenshuvalasya v pivdennij ta centralnij Yevropi panuvannya katolickoyi cerkvi bulo yedinoyu poslidovnoyu siloyu u Zahidnij Yevropi Za epohi Serednovichchya 9 13 stolittya hristiyanska ideya pronikaye v usi sferi suspilnogo zhittya vzyavshi pid svij vpliv filosofiyu nauku ta mistectvo Ruhi v mistectvi ta filosofiyi taki yak gumanistichnij ruh epohi Vidrodzhennya ta sholastichnij ruh serednovichchya buli motivovani pragnennyam z yednati katolicizm iz greckoyu dumkoyu privedenoyu hristiyanskimi palomnikami Kulturnij vplivBazilika svyatogo Petra Zahidna kultura protyagom bilshoyi chastini svoyeyi istoriyi majzhe dorivnyuvala hristiyanskij kulturi i bilshist naselennya Zahidnoyi pivkuli v cilomu mozhna bulo b oharakterizuvati yak chastinu hristiyanskoyi kulturi Ponyattya Yevropa ta Zahidnij svit tisno pov yazane z ponyattyam hristiyanstvo ta hristiyanskij svit bagato hto navit pripisuye hristiyanstvo te sho vono ye tiyeyu lankoyu yaka stvorila yedinu yevropejsku identichnist Hocha zahidna kultura mistila kilka politeyistichnih religij u pershi roki yiyi isnuvannya v Greciyi ta Rimskij imperiyi Koli centralizovana rimska vlada zmenshuvalasya katolicka cerkva bula yedinoyu poslidovnoyu siloyu v Yevropi Do epohi Prosvitnictva hristiyanska kultura keruvala napryamom filosofiyi literaturi mistectva muziki ta nauki Zgodom hristiyanski disciplini vidpovidnih mistectv peretvorilisya na hristiyansku filosofiyu hristiyanske mistectvo hristiyansku muziku hristiyansku literaturu tosho Hristiyanstvo malo suttyevij vpliv na osvitu nauku ta medicinu oskilki cerkva stvorila osnovi zahidnoyi sistemi osviti i bula organizatorom zasnuvannya universitetiv u zahidnomu sviti oskilki universitet yak pravilo vvazhayetsya institutom yakij maye svoyi pohodzhennya v serednovichnij hristiyanskij obstanovci Bagato svyashennosluzhiteliv ta hristiyanskih ordeniv taki yak yezuyiti zrobili chimalij vagomij vnesok u rozvitok nauki Civilizacijnij vpliv hristiyanstva vklyuchaye socialnij dobrobut medicinu ekonomiku politiku arhitekturu literaturu ta simejne zhittya Hocha protestantska reformaciya bula religijnim ruhom vona takozh mala silnij vpliv na vsi inshi aspekti yevropejskogo zhittya shlyub ta sim yu osvitu gumanitarni ta naukovi nauki politichnij ta socialnij lad ekonomiku ta mistectvo DenominaciyiYevropejski krayini za najbilshoyu hristiyanskoyu denominaciyeyu Katolicizm mensh nizh 50 Katolicizm bilsh nizh 50 Protestantizm mensh nizh 50 Protestantizm bilsh nizh 50 Pravoslav ya mensh nizh 50 Pravoslav ya bilsh nizh 50 Hristiyanstvo v Yevropi za denominaciyami Katolicizm 46 3 Pravoslav ya 35 4 Protestantizm 17 8 Inshi 0 5 Katolicizm yevropejski krayini chi rajoni zi znachnim katolickim naselennyam Andorra Avstriya Zahidna Bilorus Belgiya Horvatiya Franciya zahidna ta pivdenna Nimechchina Ugorshina Irlandiya Italiya Lihtenshtejn Litva Lyuksemburg Malta Monako Polsha Portugaliya San Marino Slovachchina Sloveniya Ispaniya centralna ta pivdenna Shvejcariya zahidna Ukrayina ta Vatikan Takozh ye veliki katolicki menshini v Bosniyi ta Gercegovini 13 17 Albaniyi 10 15 Velikij Britaniyi ta Niderlandah 25 U Chehiyi katoliki stanovlyat 10 naselennya U Serbiyi ta Rumuniyi katoliki stanovlyat ponad 5 vsogo naselennya Shidni katolicki cerkvi zustrichayutsya zdebilshogo na zahodi Ukrayini pivdennij Italiyi shidnij Slovachchini Rumuniyi ta Ugorshini Voni takozh isnuyut v mizernij kilkosti v Rosiyi Serbiyi Polshi Franciyi osoblivo na Korsici Pivnichnij Makedoniyi ta Greciyi Pravoslav ya yevropejski krayini abo rajoni zi znachnim pravoslavnim naselennyam ce Bilorus Bolgariya Kipr Gruziya Greciya Pivnichna Makedoniya Moldova Rumuniya Rosiya Serbiya Ukrayina Chornogoriya ta yevropejski chastini Kazahstanu Pravoslavni hristiyani ye velikoyu menshinoyu v Albaniyi Bosniyi ta Gercegovini ta Estoniyi Neveliki menshini pravoslavnih hristiyan zhivut u Finlyandiyi osoblivo v Kareliyi Litvi Virmeniyi ta Polshi Oriyentalne pravoslav ya u Virmeniyi oriyentalne pravoslav ya ye osnovnoyu religiyeyu Protestantizm yevropejskimi krayinami abo rajonami zi znachnim protestantskim naselennyam ye Daniya Finlyandiya centralna shidna ta pivnichna chastini Nimechchini Islandiya Norvegiya Shveciya Velika Britaniya a takozh shidna pivnichna ta zahidna chastini Shvejcariyi Isnuyut znachni protestantski menshini v Estoniyi Latviyi Franciyi pivnichno shidnomu P yemontskomu regioni Italiyi Slovachchini zahidnij ta pivdennij chastini Nimechchini shidnij chastini Ugorshini Avstriyi Chehiyi Polshi Niderlandah Irlandiyi Serbiyi ta Rumuniya Anglikanstvo najbilsha konfesiya u Spoluchenomu Korolivstvi Angliya ta Uels z velikoyu menshinoyu v Pivnichnij Irlandiyi a mensha kilkist v Irlandiyi Malti Shotlandiyi Ispaniyi ta Portugaliyi Kalvinizm u formah kontinentalnoyi reformovanoyi cerkvi presviterianstva ta kongregacionalizmu perevazhaye u Pivnichnij ta Zahidnij Shvejcariyi u Niderlandah a v Nimechchini ta Ugorshini ye menshini Ce osnovna religiya v Shotlandiyi ta znachna menshina u Pivnichnij Irlandiyi mensha kilkist v Angliyi ta Uelsi Irlandiyi ta Malti Lyuteranstvo poshirene v Norvegiyi Shveciyi Daniyi Islandiyi Finlyandiyi pivnichnij ta zahidnij Nimechchini Takozh ye menshini po vsij Yevropi zokrema v pivdennij Nimechchini Estoniyi Latviyi Ugorshini ta Elzasi Franciya mensha kilkist v Avstriyi Polshi ta Niderlandah Rumuniyi sered nimeckih ta ugorskih etnichnih grup Shvejcariyi Italiyi ta Velikij Britaniyi Metodizm vazhliva konfesiya menshin u Velikij Britaniyi ta Irlandiyi Metodizm i osoblivo Ob yednana metodistska cerkva ye v bilshosti krayin Yevropi Primitki Religious Composition by Country 2010 2050 NW Washington Suite 800 Inquiries Pew Forum 19 grudnya 2011 Pew Research Center s Religion amp Public Life Project angl Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Koch Carl 1994 The Catholic Church journey wisdom and mission Winona Minn Saint Mary s Press Douson Kristofer 1961 Kriza v zahidnij osviti angl ISBN 978 0 8132 1683 6 Shade Joganes 2006 Enciklopediya svitovih religij angl ISBN 978 1 60136 000 7 Lok yer Gerbert 1988 Usi apostoli Bibliyi Zondervan s 260 ISBN 0310280117 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Koch Carl 1994 The Catholic Church journey wisdom and mission Winona Minn Saint Mary s Press Osvita UA ukr Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 9 lyutogo 2020 Koh Kurt 2013 Hristiyani v Yevropi Novi shlyahi peredannya viri ukr Duh i Litera ISBN 978 966 378 307 9 Verzhe Zhak 1999 Kultura osvita ta suspilstvo na Zahodi u XII ta XIII stolittyah fr ISBN 286847344X Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 1 listopada 2014 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2019 www adherents com Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2019 web archive org 30 travnya 2013 Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2019 www sila nl Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Div takozhReligiya v Yevropi Religiya v Yevropejskomu Soyuzi Islam u Yevropi Religiya v Ukrayini

                  Дата публікації:
                  Топ