Мовсес Хоренаці (вірм. Մովսէս Խորենացի); близько 410 — 490 або ж на початку VI століття) — середньовічний вірменський історик, автор «Історії Вірменії», «батько вірменської історіографії».
Мовсес Хоренаці | |
---|---|
вірм. Մովսէս Խորենացի | |
Народився | 410[1] d, Тарон, Туруберан, Велика Вірменія[1] |
Помер | 490 d, Держава Сасанідів |
Країна | Велика Вірменія |
Діяльність | історик, перекладач, філолог, письменник |
Галузь | історія, історіографія і історія Вірменії |
Вчителі | Месроп Маштоц |
Брати, сестри | d |
Мовсес Хоренаці у Вікісховищі |
Життєпис
Ймовірно народився в Сюнікській області в селі Хорен, тому й отримав ім'я Хоренаці. Приблизна дата його народження 410 рік. Однак цілий ряд дослідників спираючись на те, що в текстах Хоренаці є багато анахронізмів вважають, що насправді він жив значно пізніше — у VIII–IX століттях нашої ери. За повідомленнями Хоренаці початкову освіту здобув у Сюніці, у створеній Месропом Маштоцем школі. Потім продовжив навчання у Вагаршапаті де вивчав грецьку, сирійську та пехлеві (середньоперсидську). Потім його з іншими учнями відправили за кордон для продовження освіти спершу в Едесу, а потім в культурний центр Візантійської імперії — Александрію, де Мовсес Хоренаці познайомився з неоплатонічною філософією.
Творчість
За твердженнями самого Мовсеса він написав свій головний твір на прохання князя Саака Багратуні який загинув у битві з персами в 482 році.
«Історія Вірменії» Мовсеса Хоренаці описує період з часу виникнення вірмен як народу і до вказаного в книжці періоду життя автора — V століття нашої ери. Це перший цілісний виклад історії стародавньої Вірменії який містить багатий та унікальний матеріал щодо давньовірменської міфології, язичницької релігії, життя країни та її зв'язків з іншими країнами та народами. Щоправда віддалені від історика періоди описані на основі легенд і нечітких переказів, а не історичних джерел тому дуже неточні. У творі багато відомостей, що стосуються історії та культури сусідніх країн. З тексту випливає критичне ставлення автора до його джерел. З літературної точки зору книжка написана дуже добре — яскраво, образно але при цьому лаконічною мовою. Твір Мовсеса Хоренаці справив на вірменську істріографію величезний вплив.
Сама «Історія Вірменії» складається з трьох частин:
- «Родовід Великої Вірменії» — історія від виникнення Вірменії і до заснування династії Аршакідів (149 рік до нашої ери)
- «Виклад середньої історії наших предків» — історія з 149 року до нашої ери до смерті Григорія Просвітителя
- «Заключення історії нашої вітчизни» — до падіння династії Аршакідів у 428 році до нашої ери.
«Історія Вірменії» містить ряд анахронізмів через які ряд дослідників сумніваються в тому, що автор дійсно жив у V столітті, тож робляться припущення, що насправді Мовсес Хоренаці жив у VII–IX століттях.
Див. також
Ця стаття не містить . (травень 2017) |
Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 40–41.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movses Horenaci virm Մովսէս Խորենացի blizko 410 490 abo zh na pochatku VI stolittya serednovichnij virmenskij istorik avtor Istoriyi Virmeniyi batko virmenskoyi istoriografiyi Movses Horenacivirm Մովսէս ԽորենացիNarodivsya410 1 d Taron Turuberan Velika Virmeniya 1 Pomer490 d Derzhava SasanidivKrayina Velika VirmeniyaDiyalnististorik perekladach filolog pismennikGaluzistoriya istoriografiya i istoriya VirmeniyiVchiteliMesrop MashtocBrati sestrid Movses Horenaci u VikishovishiZhittyepisJmovirno narodivsya v Syunikskij oblasti v seli Horen tomu j otrimav im ya Horenaci Priblizna data jogo narodzhennya 410 rik Odnak cilij ryad doslidnikiv spirayuchis na te sho v tekstah Horenaci ye bagato anahronizmiv vvazhayut sho naspravdi vin zhiv znachno piznishe u VIII IX stolittyah nashoyi eri Za povidomlennyami Horenaci pochatkovu osvitu zdobuv u Syunici u stvorenij Mesropom Mashtocem shkoli Potim prodovzhiv navchannya u Vagarshapati de vivchav grecku sirijsku ta pehlevi serednopersidsku Potim jogo z inshimi uchnyami vidpravili za kordon dlya prodovzhennya osviti spershu v Edesu a potim v kulturnij centr Vizantijskoyi imperiyi Aleksandriyu de Movses Horenaci poznajomivsya z neoplatonichnoyu filosofiyeyu TvorchistZa tverdzhennyami samogo Movsesa vin napisav svij golovnij tvir na prohannya knyazya Saaka Bagratuni yakij zaginuv u bitvi z persami v 482 roci Istoriya Virmeniyi Movsesa Horenaci opisuye period z chasu viniknennya virmen yak narodu i do vkazanogo v knizhci periodu zhittya avtora V stolittya nashoyi eri Ce pershij cilisnij viklad istoriyi starodavnoyi Virmeniyi yakij mistit bagatij ta unikalnij material shodo davnovirmenskoyi mifologiyi yazichnickoyi religiyi zhittya krayini ta yiyi zv yazkiv z inshimi krayinami ta narodami Shopravda viddaleni vid istorika periodi opisani na osnovi legend i nechitkih perekaziv a ne istorichnih dzherel tomu duzhe netochni U tvori bagato vidomostej sho stosuyutsya istoriyi ta kulturi susidnih krayin Z tekstu viplivaye kritichne stavlennya avtora do jogo dzherel Z literaturnoyi tochki zoru knizhka napisana duzhe dobre yaskravo obrazno ale pri comu lakonichnoyu movoyu Tvir Movsesa Horenaci spraviv na virmensku istriografiyu velicheznij vpliv Sama Istoriya Virmeniyi skladayetsya z troh chastin Rodovid Velikoyi Virmeniyi istoriya vid viniknennya Virmeniyi i do zasnuvannya dinastiyi Arshakidiv 149 rik do nashoyi eri Viklad serednoyi istoriyi nashih predkiv istoriya z 149 roku do nashoyi eri do smerti Grigoriya Prosvititelya Zaklyuchennya istoriyi nashoyi vitchizni do padinnya dinastiyi Arshakidiv u 428 roci do nashoyi eri Istoriya Virmeniyi mistit ryad anahronizmiv cherez yaki ryad doslidnikiv sumnivayutsya v tomu sho avtor dijsno zhiv u V stolitti tozh roblyatsya pripushennya sho naspravdi Movses Horenaci zhiv u VII IX stolittyah Div takozhDavnovirmenska istoriografiya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2017 Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Armenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 40 41 d Track Q2657718d Track Q124737635