Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хорватсько-німецькі відносини (хорв. Hrvatsko-njemački odnosi, нім. Deutsch-kroatische Beziehungen) — історичні і поточні двосторонні відносини між Хорватією та Німеччиною.
| Хорватсько-німецькі відносини | |
|---|---|
| |
 Німеччина |  Хорватія |
Країни встановили дипломатичні відносини 15 січня 1992 року. Хорватія має посольство у Берліні та п'ять генеральних консульств у Дюссельдорфі, Франкфурті, Гамбурзі, Мюнхені та Штутгарті. Німеччина ж має посольство у Загребі та почесне консульство у Спліті.
Станом на 2011 рік, у Німеччині проживало 360—400 тис. осіб хорватського походження. Згідно з хорватським переписом населення 2011 року, в Хорватії налічується 2 902 німці. Першим хорватом, обраним у Бундестаг, є від СПД (з 2004 року).
На хорватів, як і на інші південнослов'янські народи, століттями значною мірою впливала німецька мова та культура. У новітній час відносини між двома країнами склалися в роки Другої світової війни, коли нацистська Німеччина та фашистська Італія створили маріонеткову державу під назвою Незалежна Держава Хорватія (НДХ). Німеччина підтримувала переслідування та вбивства у таборах смерті євреїв і циган. Також німецька окупаційна армія, зазнаючи постійних нападів сербських партизанів, у відповідь захоплювала заручників і розстрілювала їх.. Протягом «холодної війни» комуністична Югославія, де Хорватія була союзною республікою, мала добрі відносини як із Західною, так і зі Східною Німеччиною. Сотні тисяч хорватів емігрували в Західну Німеччину як заробітчани, а німецькі туристи залюбки почали масово освоювати хорватське адріатичне узбережжя.
На початку ХХІ ст. Німеччина налагодила широку співпрацю з Хорватією. Коли та проголосила незалежність 25 червня 1991 року, багато німецьких політиків та інших лідерів заявили про підтримку та закликали до тісніших зв'язків, тоді ж канцлер Німеччини Гельмут Коль і міністр закордонних справ Ганс-Дітріх Геншер були одними з найсильніших поборників міжнародного визнання новоствореної незалежної Хорватії.
Історія
Один із перших контактів між хорватами та германцями (Франкське королівство) згадував Готшальк із Орбе (англ. Gottschalk of Orbais) в описі короля Хорватії Терпимира у IX столітті. У той час відбувалися військові дії між франками та хорватами. Наприклад, у 838 році баварський герцог і пізніший король Людовик відрядив військо проти хорватського князя Ратимира, який успішно протистояв нападу. У ближчі часи хорвати пов'язалися з німецькомовними країнами через хорватський союз з Австрією (1527—1918).
У XVII і XVIII століттях проводилося планомірне заселення хорватських земель німецькомовними дунайськими швабами, оскільки деякі з цих хорватських частин Австрійської імперії втратили чимало населення через (Османсько-габсбурзькі війни). Більшість цих іммігрантів оселилася в хорватських селах у східній Славонії, особливо в Осієку та в Західному Сремі.
У Першій світовій війні хорвати здебільшого воювали на боці Центральних держав поряд із Німецькою імперією, Османською імперією та Болгарським царством. Із розпадом «клаптикової імперії» в 1918 році хорвати, як і хорватські німці, спершу вступили в Державу словенців, хорватів і сербів, а в 1919 році — в Королівство сербів, хорватів і словенців. Німці намагалися організувати німецьку партію (нім. Partei der Deutschen), щоб мати змогу бути безпосередньо представленими в Національних Зборах (парламенті) Югославії, але влада це заборонила.
Після вторгнення нацистської армії в Югославію і її окупації німці допомогли на частині її території створити фашистську Незалежну Державу Хорватію (НДХ). Багато німецьких вояків із вермахту було розквартировано по всій території НДХ. Протягом 1942 і 1943 рр. з Німеччини прибуло ще більше солдатів у зв'язку зі збільшенням кількості нападів на нацистів з боку югославських партизанів під проводом Йосипа Броз Тіто.
Наприкінці війни чимало дунайських німців відступили разом із німецькою армією. Тих, які залишилися, югославська влада, що перемогла у війні, піддала репресіям. Такі самі переслідування німців здійснювали союзники по всій Європі. Ці репресивні заходи породило твердження, що всі без винятку німці співробітничали з німецько-нацистськими окупантами, що було неправдою.
1955 року Соціалістична Федеративна Республіка Югославія та Західна Німеччина розірвали дипломатичні відносини. Підставою послужило те, що Югославія прийняла доктрину Галштейна, якою визнала Східну Німеччину. У 1968 році дипломатичні відносини було налагоджено. Того ж року Західна Німеччина та Югославія підписали угоду про робочу силу, чим було дозволено великій кількості хорватів виїхати на роботу в Німеччину на заробітки. Також велика кількість німецьких туристів вирушила на відпочинок на хорватське узбережжя. Ця традиція зберігається і донині.
Німеччина в 1991 році під час хорватської війни за незалежність відіграла важливу роль у боротьбі за визнання новоствореної Республіки Хорватія, щоб тим самим припинити постійне насильство в сербських районах. 4 вересня 1991 року Гельмут Коль виступив у Бундестазі з проханням негайно визнати Хорватію. Німеччину критикували, переважно Велика Британія, Франція та Нідерланди, що швидке визнання нею Хорватії утруднить пошук мирного врегулювання. Цим зауваженням протистояв німецький міністр закордонних справ Ганс-Дітріх Геншер, який стверджував, що визнання було узгоджено з партнерами з ЄЕС. Незалежно від зауважень цих трьох країн, всі вони погодились обрати єдиний підхід і уникати односторонніх дій. 10 жовтня 1991 року, через два дні після того, як хорватський парламент підтвердив свою декларацію про незалежність, ЄЕС вирішило відкласти на два місяці будь-яке рішення визнати Хорватію. Міністр закордонних справ Німеччини Ганс-Дітріх Геншер пізніше писав, що ЄЕС вирішило визнати хорватську незалежність через два місяці, якби війна до того часу не припинилася. З огляду на тривання війни після закінчення цього строку Німеччина представила своє рішення визнати Хорватію, що було б її «політикою та обов'язком» (policy and duty). Німецьку позицію повністю підтримали Італія і Данія, тоді як Франція та Велика Британія намагалися завадити німецькому визнанню шляхом вироблення проекту резолюції ООН, що не дозволяла б жодній країні вживати односторонніх дій, які б могли погіршити ситуацію в Югославії. Кінець кінцем, 14 грудня під час дебатів із цього питання в Раді Безпеки, коли виявилося, що Німеччина налаштована ігнорувати цю резолюцію ООН, Франція і Велика Британія відступилися. 17 грудня 1991 року ЄЕС офіційно погодилося надати дипломатичне визнання Хорватії 15 січня 1992 року на підставі її прохання та позитивного висновку Арбітражної комісії мирної конференції щодо Югославії. 19 грудня 1991 року Хорватію визнали Ісландія і Німеччина. Вони були першими західноєвропейськими країнами, які це зробили. Крім того, Німеччина надсилала Хорватії під час війни досить великі обсяги гуманітарної допомоги, а також прийняла велику кількість хорватських біженців.
Німеччина була однією з найрішучіших прибічниць вступу Хорватії в НАТО (2009 рік) та Європейський Союз (2013 рік).
Див. також
Примітки
- . tportal.hr (хорватською) . Хорватське агентство новин. 20 вересня 2012. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 6 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 4 квітня 2018.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ted Gottfried. Nazi Germany: The Face of Tyranny. — Brookfield, Connecticut: The Holocaust Twenty-First Century Books, 2000. — P. 82.
- Gabriella Schubert: Das deutsche Theater in Esseg. Aufgerufen am 31. Dezember 2011
- «Дата визнання та встановлення дипломатичних відносин» Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Хорватії. Процитовано 18 грудня 2011.
- Kraljević, Egon (November 2007). «Prilog za povijest uprave: Komisija za razgraničenje pri Predsjedništvu Vlade Narodne Republike Hrvatske 1945.-1946» [До історії державного управління: Комісія з демаркації кордону при Президії уряду Народної Республіки Хорватії, 1945—1946] (PDF). Arhivski vjesnik (хорватською). Хорватський державний архів 50 (50): 121—130. ISSN 0570-9008. Процитовано 20 червня 2012.
- Lukač, Morana (2013). Germany's Recognition of Croatia and Slovenia: Portrayal of the events in the British and the US press. Saarbrücken: AV Akademikerverlag.
- Pellet, Allain (1992). «The Opinions of the Badinter Arbitration Committee: A Second Breath for the Self-Determination of Peoples» (PDF). European Journal of International Law 3 (1): 178—185.
- Frankfurter Allgemeine [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання
- (хор.)
- Посольство Хорватії в Німеччині [ 16 травня 2019 у Wayback Machine.] (хор.) (нім.)
- (нім.)
- МЗС Німеччини про відносини з Хорватією [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хорватсько-німецькі відносини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatsko nimecki vidnosini horv Hrvatsko njemacki odnosi nim Deutsch kroatische Beziehungen istorichni i potochni dvostoronni vidnosini mizh Horvatiyeyu ta Nimechchinoyu Horvatsko nimecki vidnosini Nimechchina Horvatiya Budivlya Posolstva Horvatiyi v Nimechchini Krayini vstanovili diplomatichni vidnosini 15 sichnya 1992 roku Horvatiya maye posolstvo u Berlini ta p yat generalnih konsulstv u Dyusseldorfi Frankfurti Gamburzi Myunheni ta Shtutgarti Nimechchina zh maye posolstvo u Zagrebi ta pochesne konsulstvo u Spliti Stanom na 2011 rik u Nimechchini prozhivalo 360 400 tis osib horvatskogo pohodzhennya Zgidno z horvatskim perepisom naselennya 2011 roku v Horvatiyi nalichuyetsya 2 902 nimci Pershim horvatom obranim u Bundestag ye vid SPD z 2004 roku Na horvativ yak i na inshi pivdennoslov yanski narodi stolittyami znachnoyu miroyu vplivala nimecka mova ta kultura U novitnij chas vidnosini mizh dvoma krayinami sklalisya v roki Drugoyi svitovoyi vijni koli nacistska Nimechchina ta fashistska Italiya stvorili marionetkovu derzhavu pid nazvoyu Nezalezhna Derzhava Horvatiya NDH Nimechchina pidtrimuvala peresliduvannya ta vbivstva u taborah smerti yevreyiv i cigan Takozh nimecka okupacijna armiya zaznayuchi postijnih napadiv serbskih partizaniv u vidpovid zahoplyuvala zaruchnikiv i rozstrilyuvala yih Protyagom holodnoyi vijni komunistichna Yugoslaviya de Horvatiya bula soyuznoyu respublikoyu mala dobri vidnosini yak iz Zahidnoyu tak i zi Shidnoyu Nimechchinoyu Sotni tisyach horvativ emigruvali v Zahidnu Nimechchinu yak zarobitchani a nimecki turisti zalyubki pochali masovo osvoyuvati horvatske adriatichne uzberezhzhya Na pochatku HHI st Nimechchina nalagodila shiroku spivpracyu z Horvatiyeyu Koli ta progolosila nezalezhnist 25 chervnya 1991 roku bagato nimeckih politikiv ta inshih lideriv zayavili pro pidtrimku ta zaklikali do tisnishih zv yazkiv todi zh kancler Nimechchini Gelmut Kol i ministr zakordonnih sprav Gans Ditrih Gensher buli odnimi z najsilnishih pobornikiv mizhnarodnogo viznannya novostvorenoyi nezalezhnoyi Horvatiyi IstoriyaPrem yer ministr Horvatiyi Yadranka Kosor i kancler Nimechchini Angela Merkel 2011 roku Odin iz pershih kontaktiv mizh horvatami ta germancyami Frankske korolivstvo zgaduvav Gotshalk iz Orbe angl Gottschalk of Orbais v opisi korolya Horvatiyi Terpimira u IX stolitti U toj chas vidbuvalisya vijskovi diyi mizh frankami ta horvatami Napriklad u 838 roci bavarskij gercog i piznishij korol Lyudovik vidryadiv vijsko proti horvatskogo knyazya Ratimira yakij uspishno protistoyav napadu U blizhchi chasi horvati pov yazalisya z nimeckomovnimi krayinami cherez horvatskij soyuz z Avstriyeyu 1527 1918 U XVII i XVIII stolittyah provodilosya planomirne zaselennya horvatskih zemel nimeckomovnimi dunajskimi shvabami oskilki deyaki z cih horvatskih chastin Avstrijskoyi imperiyi vtratili chimalo naselennya cherez Osmansko gabsburzki vijni Bilshist cih immigrantiv oselilasya v horvatskih selah u shidnij Slavoniyi osoblivo v Osiyeku ta v Zahidnomu Sremi U Pershij svitovij vijni horvati zdebilshogo voyuvali na boci Centralnih derzhav poryad iz Nimeckoyu imperiyeyu Osmanskoyu imperiyeyu ta Bolgarskim carstvom Iz rozpadom klaptikovoyi imperiyi v 1918 roci horvati yak i horvatski nimci spershu vstupili v Derzhavu slovenciv horvativ i serbiv a v 1919 roci v Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv Nimci namagalisya organizuvati nimecku partiyu nim Partei der Deutschen shob mati zmogu buti bezposeredno predstavlenimi v Nacionalnih Zborah parlamenti Yugoslaviyi ale vlada ce zaboronila Pislya vtorgnennya nacistskoyi armiyi v Yugoslaviyu i yiyi okupaciyi nimci dopomogli na chastini yiyi teritoriyi stvoriti fashistsku Nezalezhnu Derzhavu Horvatiyu NDH Bagato nimeckih voyakiv iz vermahtu bulo rozkvartirovano po vsij teritoriyi NDH Protyagom 1942 i 1943 rr z Nimechchini pribulo she bilshe soldativ u zv yazku zi zbilshennyam kilkosti napadiv na nacistiv z boku yugoslavskih partizaniv pid provodom Josipa Broz Tito Naprikinci vijni chimalo dunajskih nimciv vidstupili razom iz nimeckoyu armiyeyu Tih yaki zalishilisya yugoslavska vlada sho peremogla u vijni piddala represiyam Taki sami peresliduvannya nimciv zdijsnyuvali soyuzniki po vsij Yevropi Ci represivni zahodi porodilo tverdzhennya sho vsi bez vinyatku nimci spivrobitnichali z nimecko nacistskimi okupantami sho bulo nepravdoyu 1955 roku Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya ta Zahidna Nimechchina rozirvali diplomatichni vidnosini Pidstavoyu posluzhilo te sho Yugoslaviya prijnyala doktrinu Galshtejna yakoyu viznala Shidnu Nimechchinu U 1968 roci diplomatichni vidnosini bulo nalagodzheno Togo zh roku Zahidna Nimechchina ta Yugoslaviya pidpisali ugodu pro robochu silu chim bulo dozvoleno velikij kilkosti horvativ viyihati na robotu v Nimechchinu na zarobitki Takozh velika kilkist nimeckih turistiv virushila na vidpochinok na horvatske uzberezhzhya Cya tradiciya zberigayetsya i donini Nimechchina v 1991 roci pid chas horvatskoyi vijni za nezalezhnist vidigrala vazhlivu rol u borotbi za viznannya novostvorenoyi Respubliki Horvatiya shob tim samim pripiniti postijne nasilstvo v serbskih rajonah 4 veresnya 1991 roku Gelmut Kol vistupiv u Bundestazi z prohannyam negajno viznati Horvatiyu Nimechchinu kritikuvali perevazhno Velika Britaniya Franciya ta Niderlandi sho shvidke viznannya neyu Horvatiyi utrudnit poshuk mirnogo vregulyuvannya Cim zauvazhennyam protistoyav nimeckij ministr zakordonnih sprav Gans Ditrih Gensher yakij stverdzhuvav sho viznannya bulo uzgodzheno z partnerami z YeES Nezalezhno vid zauvazhen cih troh krayin vsi voni pogodilis obrati yedinij pidhid i unikati odnostoronnih dij 10 zhovtnya 1991 roku cherez dva dni pislya togo yak horvatskij parlament pidtverdiv svoyu deklaraciyu pro nezalezhnist YeES virishilo vidklasti na dva misyaci bud yake rishennya viznati Horvatiyu Ministr zakordonnih sprav Nimechchini Gans Ditrih Gensher piznishe pisav sho YeES virishilo viznati horvatsku nezalezhnist cherez dva misyaci yakbi vijna do togo chasu ne pripinilasya Z oglyadu na trivannya vijni pislya zakinchennya cogo stroku Nimechchina predstavila svoye rishennya viznati Horvatiyu sho bulo b yiyi politikoyu ta obov yazkom policy and duty Nimecku poziciyu povnistyu pidtrimali Italiya i Daniya todi yak Franciya ta Velika Britaniya namagalisya zavaditi nimeckomu viznannyu shlyahom viroblennya proektu rezolyuciyi OON sho ne dozvolyala b zhodnij krayini vzhivati odnostoronnih dij yaki b mogli pogirshiti situaciyu v Yugoslaviyi Kinec kincem 14 grudnya pid chas debativ iz cogo pitannya v Radi Bezpeki koli viyavilosya sho Nimechchina nalashtovana ignoruvati cyu rezolyuciyu OON Franciya i Velika Britaniya vidstupilisya 17 grudnya 1991 roku YeES oficijno pogodilosya nadati diplomatichne viznannya Horvatiyi 15 sichnya 1992 roku na pidstavi yiyi prohannya ta pozitivnogo visnovku Arbitrazhnoyi komisiyi mirnoyi konferenciyi shodo Yugoslaviyi 19 grudnya 1991 roku Horvatiyu viznali Islandiya i Nimechchina Voni buli pershimi zahidnoyevropejskimi krayinami yaki ce zrobili Krim togo Nimechchina nadsilala Horvatiyi pid chas vijni dosit veliki obsyagi gumanitarnoyi dopomogi a takozh prijnyala veliku kilkist horvatskih bizhenciv Nimechchina bula odniyeyu z najrishuchishih pribichnic vstupu Horvatiyi v NATO 2009 rik ta Yevropejskij Soyuz 2013 rik Div takozhMizhnarodni vidnosini Horvatiyi Mizhnarodni vidnosini NimechchiniPrimitki tportal hr horvatskoyu Horvatske agentstvo novin 20 veresnya 2012 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 6 serpnya 2013 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ted Gottfried Nazi Germany The Face of Tyranny Brookfield Connecticut The Holocaust Twenty First Century Books 2000 P 82 Gabriella Schubert Das deutsche Theater in Esseg Aufgerufen am 31 Dezember 2011 Data viznannya ta vstanovlennya diplomatichnih vidnosin Ministerstvo zakordonnih sprav ta yevropejskoyi integraciyi Horvatiyi Procitovano 18 grudnya 2011 Kraljevic Egon November 2007 Prilog za povijest uprave Komisija za razgranicenje pri Predsjednistvu Vlade Narodne Republike Hrvatske 1945 1946 Do istoriyi derzhavnogo upravlinnya Komisiya z demarkaciyi kordonu pri Prezidiyi uryadu Narodnoyi Respubliki Horvatiyi 1945 1946 PDF Arhivski vjesnik horvatskoyu Horvatskij derzhavnij arhiv 50 50 121 130 ISSN 0570 9008 Procitovano 20 chervnya 2012 Lukac Morana 2013 Germany s Recognition of Croatia and Slovenia Portrayal of the events in the British and the US press Saarbrucken AV Akademikerverlag ISBN 978 3639468175 Pellet Allain 1992 The Opinions of the Badinter Arbitration Committee A Second Breath for the Self Determination of Peoples PDF European Journal of International Law 3 1 178 185 Frankfurter Allgemeine 13 veresnya 2016 u Wayback Machine nim Posilannya hor Posolstvo Horvatiyi v Nimechchini 16 travnya 2019 u Wayback Machine hor nim nim MZS Nimechchini pro vidnosini z Horvatiyeyu 3 bereznya 2016 u Wayback Machine nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Horvatsko nimecki vidnosini