Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||
| Історія Азербайджану | |
|---|---|
 | |
| • Карабах¹ • • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
| Середньовіччя | |
| Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
| Новий час | |
| Азербайджанські ханства Області: Закатальський округ | |
| Новітній час | |
| Бакинська комуна • • Аракська республіка | |
| Сучасність | |
| Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР | |
Хойське ханство — феодальна держава у Південному Азербайджані (територія сучасного Ірану).
Коротка інформація
- Утворено — 1747 року
- Столиця — місто Хой
- Крупні населені пункти — міста Хой і Салмас
- Сусідні держави: на заході — Османська імперія, на півночі — й ханства, на сході — й ханства, на півдні — .
Історія
Як і інші азербайджанські ханства, Хойське ханство утворилось на території Південного Азербайджану після смерті Надир-шаха та розпаду його держави у 1747 році. Основою нової держави стало спадкове володіння роду Думбулі. Ханство було засновано Ахмед-ханом з цього знатного роду. Аж до 1805 року Хойський округ був спадковим улька племені думбулі й ця територія, а також приєднаний Салмас, стали основою утворення нового державного утворення — Хойського ханства.
До XVII століття глави племені думбулі не мали титулів султана й хана та задовольнялись скромним титулом бека. Хой наприкінці XVI — початку XVII століть не належав главі племені думбулі. Але вже у списку емірів 1628 року у Іскендера Мунші зустрічається ім'я Салман-хана думбулі, правителя (хакіма) округів Хой і Салмас. У цьому ж списку згадано й іншу гілку тієї ж династії, що затвердилась у Баргушеті (в Зангезурі, у Вірменії), де правиі тоді Максуд-султан думбулі, хакім Баргушета. З тих пір глави племені думбулі спадково управляли Хоєм і постійно носили титул хана. За Надир-шаха (1736—1747) згадуються Муртаза-кулі-хан думбулі, хакім хойський та думбулійський, й Алі-Нагі-хан думбулі, хакім Баргушета. У другій половині XVIII століття знову зустрічаються згадки про обох хакімів із племені думбулі, з титулами ханів. Династія нащадків Хаджі-бека, відомих під ім'ям хакімів хойських і думбулійських, зберігала у своїх руках Хой та сусідні округи до початку XIX століття, коли представник цієї династії Джафар-кулі-хан думбулі, перейшовши на службу російського царизму, переселився до північного Азербайджану й отримав у 1806 році від Олександра I ханство Шекінське. Офіційно шахський уряд вважав глав племені думбулі тільки хакімами, тобто правителями і держателями улька й долі ренти-податку, але самі ці хакіми дивились на Хой і Сукманабад як на спадкове володіння свого племені (оджак-і моурусій-і тайфей-і думбулі).
Упродовж другої половини XVIII століття найсильніші азербайджанські хани намагались підкорити сусідів, та в результаті однієї з таких сутичок Хойське ханство було підкорено найсильнішим із ханств — Урмійським ханом — Фаталі-ханом Афшаром.
1848 року він об'єднав Урмійське, Тебрізьке, Хойське, Карадазьке і Сарабське ханства.
Аж до 1813 року ханство зберігало відносну незалежність. У 1813 році було анексовано Персією та остаточно втратило свою незалежність.
У багатьох сучасних джерелах Хой і Салмас, поряд із Нахічеванню вказуються як регіон, у якому діяв один з національних героїв азербайджанського народу, борець за бідняків — Керогли, що боровся із свавіллям знаті та іранського володарювання. Податкові утиски шахів, повстання та його каральні експедиції у район Хой-Салмас та у північні райони Ширвану й Шекі — все це довело азербайджанське селянство до крайньої межі розорення.
«Історичний» Кер-оглу діяв у Азербайджані. Перекази вказують на Нахічеванський край та на район Салмас-Хой (у південному Азербайджане), як на місця, де він діяв більше всього. Поблизу Салмаса існують руїни замку, зведеного Кер-оглу. Можливо, що один із вождів джелалійського руху взяв на себе ім'я Кер-оглу, популярне завдяки легенді, що склалась раніше.
Хойські хани
- Ахмед-хан — 1763—178
- Джафаргулу-хан — 1786—1797
- Гусейнгулу-хан — 1797—1813
Хойські хани мали тісні родинні зв'язки з Ериванськими, Шекінськими, Карабаськими та Гянджинськими ханами.
У 1806 році Олександр I передав Шекінське ханство Джафаргулу-хану, колишньому хану хойському, який емігрував з південного Азербайджану й оселився у Шекі з частиною свого племені. Він правив ханством з 1806 до 1814 року. Після смерті його сина й наступника Ісмаїл-хана у 1819 році Шекінське ханство було скасовано царським урядом.
Знамениті представники родини Хойських
- Фаталі Хан Хойський — 1875—1920 — голова Ради Міністрів Азербайджанської Демократичної Республіки
- Іскендер Хойський — генерал-лейтенант армії Російської імперії.
Примітки
- «In Safavi times, Azerbaijan was applied to all the muslim-ruled khanates of the eastern Caucasian as well as to the area south of the Araz River as fas as the Qezel Uzan River, the latter region being approximately the same as the modern Iranian ostans of East and West Azerbaijan.» Muriel Atkin, Russia and Iran, 1780—1828. 2nd. ed. Minneapolis: University of Minnesota Press Press, 2008,
- Iran
- І. П. Петрушевський, Нариси з історії феодальних відносин в Азербайджані й Вірменії у XVI — початку XIX століть, Ленінградський державний університет, 1949, стор.56
- Сумбатзаде, Азербайджанці — етногенез і формування народу, АН Азербайджанської РСР, Баку, 1990
- Khoy (Iran). оригіналу за 16 квітня 2002. Процитовано 16 квітня 2002.
- Fuad Akhundov Fatali Khoyski — Prime Minister (1875—1920) Azerbaijan International, vol. 6.1, Spring 1998 (англ.)
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hojske hanstvo Xoy xanligi1747 1819Stolicya HojForma pravlinnya MonarhiyaReligiya IslamIstoriya Azerbajdzhanu Karabah Chuhur Saad Shabran ShirvanSerednovichchyaKara Koyunlu Ak Koyunlu Sefevidska derzhavaNovij chasAzerbajdzhanski hanstva Oblasti Guberniyi Bakinska Yelizavetpolska Erivanska Okrugi Zakatalskij okrugNovitnij chasBakinska komuna ZDFR ADR Arakska respublikaSuchasnistAzerbajdzhanska RSR Azerbajdzhanska Respublika Chornij sichen Karabaska vijna Bilsha chastina oblasti perebuvaye pid kontrolem neviznanoyi NKRPortal Azerbajdzhan pereglyanutiredaguvati Hojske hanstvo feodalna derzhava u Pivdennomu Azerbajdzhani teritoriya suchasnogo Iranu Korotka informaciyaUtvoreno 1747 roku Stolicya misto Hoj Krupni naseleni punkti mista Hoj i Salmas Susidni derzhavi na zahodi Osmanska imperiya na pivnochi j hanstva na shodi j hanstva na pivdni IstoriyaHanstva Pivnichnogo j Pivdennogo Azerbajdzhanu XVIII pochatok XIX stolittya Yak i inshi azerbajdzhanski hanstva Hojske hanstvo utvorilos na teritoriyi Pivdennogo Azerbajdzhanu pislya smerti Nadir shaha ta rozpadu jogo derzhavi u 1747 roci Osnovoyu novoyi derzhavi stalo spadkove volodinnya rodu Dumbuli Hanstvo bulo zasnovano Ahmed hanom z cogo znatnogo rodu Azh do 1805 roku Hojskij okrug buv spadkovim ulka plemeni dumbuli j cya teritoriya a takozh priyednanij Salmas stali osnovoyu utvorennya novogo derzhavnogo utvorennya Hojskogo hanstva Do XVII stolittya glavi plemeni dumbuli ne mali tituliv sultana j hana ta zadovolnyalis skromnim titulom beka Hoj naprikinci XVI pochatku XVII stolit ne nalezhav glavi plemeni dumbuli Ale vzhe u spisku emiriv 1628 roku u Iskendera Munshi zustrichayetsya im ya Salman hana dumbuli pravitelya hakima okrugiv Hoj i Salmas U comu zh spisku zgadano j inshu gilku tiyeyi zh dinastiyi sho zatverdilas u Bargusheti v Zangezuri u Virmeniyi de pravii todi Maksud sultan dumbuli hakim Bargusheta Z tih pir glavi plemeni dumbuli spadkovo upravlyali Hoyem i postijno nosili titul hana Za Nadir shaha 1736 1747 zgaduyutsya Murtaza kuli han dumbuli hakim hojskij ta dumbulijskij j Ali Nagi han dumbuli hakim Bargusheta U drugij polovini XVIII stolittya znovu zustrichayutsya zgadki pro oboh hakimiv iz plemeni dumbuli z titulami haniv Dinastiya nashadkiv Hadzhi beka vidomih pid im yam hakimiv hojskih i dumbulijskih zberigala u svoyih rukah Hoj ta susidni okrugi do pochatku XIX stolittya koli predstavnik ciyeyi dinastiyi Dzhafar kuli han dumbuli perejshovshi na sluzhbu rosijskogo carizmu pereselivsya do pivnichnogo Azerbajdzhanu j otrimav u 1806 roci vid Oleksandra I hanstvo Shekinske Oficijno shahskij uryad vvazhav glav plemeni dumbuli tilki hakimami tobto pravitelyami i derzhatelyami ulka j doli renti podatku ale sami ci hakimi divilis na Hoj i Sukmanabad yak na spadkove volodinnya svogo plemeni odzhak i mourusij i tajfej i dumbuli Uprodovzh drugoyi polovini XVIII stolittya najsilnishi azerbajdzhanski hani namagalis pidkoriti susidiv ta v rezultati odniyeyi z takih sutichok Hojske hanstvo bulo pidkoreno najsilnishim iz hanstv Urmijskim hanom Fatali hanom Afsharom 1848 roku vin ob yednav Urmijske Tebrizke Hojske Karadazke i Sarabske hanstva Azh do 1813 roku hanstvo zberigalo vidnosnu nezalezhnist U 1813 roci bulo aneksovano Persiyeyu ta ostatochno vtratilo svoyu nezalezhnist U bagatoh suchasnih dzherelah Hoj i Salmas poryad iz Nahichevannyu vkazuyutsya yak region u yakomu diyav odin z nacionalnih geroyiv azerbajdzhanskogo narodu borec za bidnyakiv Kerogli sho borovsya iz svavillyam znati ta iranskogo volodaryuvannya Podatkovi utiski shahiv povstannya ta jogo karalni ekspediciyi u rajon Hoj Salmas ta u pivnichni rajoni Shirvanu j Sheki vse ce dovelo azerbajdzhanske selyanstvo do krajnoyi mezhi rozorennya Istorichnij Ker oglu diyav u Azerbajdzhani Perekazi vkazuyut na Nahichevanskij kraj ta na rajon Salmas Hoj u pivdennomu Azerbajdzhane yak na miscya de vin diyav bilshe vsogo Poblizu Salmasa isnuyut ruyini zamku zvedenogo Ker oglu Mozhlivo sho odin iz vozhdiv dzhelalijskogo ruhu vzyav na sebe im ya Ker oglu populyarne zavdyaki legendi sho sklalas ranishe Hojski haniAhmed han 1763 178 Dzhafargulu han 1786 1797 Gusejngulu han 1797 1813 Hojski hani mali tisni rodinni zv yazki z Erivanskimi Shekinskimi Karabaskimi ta Gyandzhinskimi hanami U 1806 roci Oleksandr I peredav Shekinske hanstvo Dzhafargulu hanu kolishnomu hanu hojskomu yakij emigruvav z pivdennogo Azerbajdzhanu j oselivsya u Sheki z chastinoyu svogo plemeni Vin praviv hanstvom z 1806 do 1814 roku Pislya smerti jogo sina j nastupnika Ismayil hana u 1819 roci Shekinske hanstvo bulo skasovano carskim uryadom Znameniti predstavniki rodini HojskihFatali Han Hojskij 1875 1920 golova Radi Ministriv Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki Iskender Hojskij general lejtenant armiyi Rosijskoyi imperiyi Primitki In Safavi times Azerbaijan was applied to all the muslim ruled khanates of the eastern Caucasian as well as to the area south of the Araz River as fas as the Qezel Uzan River the latter region being approximately the same as the modern Iranian ostans of East and West Azerbaijan Muriel Atkin Russia and Iran 1780 1828 2nd ed Minneapolis University of Minnesota Press Press 2008 ISBN 0 521 58336 5 Iran I P Petrushevskij Narisi z istoriyi feodalnih vidnosin v Azerbajdzhani j Virmeniyi u XVI pochatku XIX stolit Leningradskij derzhavnij universitet 1949 stor 56 Sumbatzade Azerbajdzhanci etnogenez i formuvannya narodu AN Azerbajdzhanskoyi RSR Baku 1990 Khoy Iran originalu za 16 kvitnya 2002 Procitovano 16 kvitnya 2002 Fuad Akhundov Fatali Khoyski Prime Minister 1875 1920 Azerbaijan International vol 6 1 Spring 1998 angl Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi