Херсонське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка — українська громадська організація культурно-освітнього спрямування, підрозділ ГО «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка» в Херсонській області.
Історія
Витоки культурно-просвітницького руху на Херсонщині
Українське національно-культурне життя на Херсонщині бере свій початок у шістдесятих роках XIX сторіччя. Саме тоді було скасовано кріпацтво, впроваджено земське самоврядування та інші демократичні новації. Поява української громади в Херсоні нерозривно пов'язана з діяльністю Херсонського земства. У політичних умовах 1880-х років службова діяльність у земстві надавала можливість представникам української інтелігенції легальне реалізувати свої народницькі ідеали на практиці.
У 80-х роках XIX ст. на Херсонщині з'являються перші українські гуртки земських діячів і письменників — Херсонська громада, яка неквапливою щоденною просвітницькою роботою згуртувала біля себе віддану українській ідеї молодь.
Херсонський український гурток під керівництвом О. О. Русова
На початку 1885 року до Херсона з Єлисаветграда було заслано членів українофільського гуртка, що існував при Єлисаветградському земстві. До Херсону переїхали Олександр та Софія Русова, Феофан Василевський з майбутньою дружиною Дніпровою Чайкою, Дмитро та Олена Марковичі, Андрій Грабенко-Конощенко, Борис Грінченко та ін. Всі вони працювали в губернському земстві і створили Херсонський гурток під керівництвом О.Русова.
Внаслідок праці гуртківців було видано альманах «Степ. Херсонський белетристичний збірник», редактором якого був Д.Маркович. У 1886 — в умовах заборони української мови, в Херсоні вийшла українською мовою книга «Збірник драматичних творів І.Карпенко-Карого». Гурток провадив широку літературно-мистецьку діяльність, організовував бібліотеки для народу, влаштовував аматорські вистави, збирав етнографічні, фольклорні, історичні, археологічні пам'ятки, займався видавничою справою.
2-4 листопада 1887 року в Херсоні відбувся з'їзд земських статистиків губернії, який стурбував «крамолоискателей» і до жандармського управління надійшов анонімний донос. Реакцією влади на цей і подальші доноси стала адміністративна висилка або службове переведення в іншу місцевість найактивніших гуртківців. Остаточно херсонський гурток О. О. Русова розпався влітку 1889 року.
Культурно-просвітно-політичне товариство «Українська Хата в Херсоні»
19 березня 1917 року у помешканні II товариства Взаємного кредиту відбулися офіційні збори херсонських українців. Головним підсумком зборів було рішення про заснування культурно-просвітно-політичного товариства «Українська хата в Херсоні».
Товариство було засноване 19 березня 1917 року. Того ж дня було вирішено створити комісію з підготовки статуту. До комісії увійшли Андрій Грабенко, Микола Чернявський, Терентій Якушев і Нестор Малеча. Збори звернулися до редакцій «Херсонських новин» і «Известей Херсонского уездного земства» з проханням відкрити українські рубрики. І незабаром в цих виданнях з'явилися власні українські відділи, в яких почали друкувати політичні заклики, статті, вірші та новини українського національного життя.
25 березня 1917 року в приміщенні II товариства Взаємного кредиту о четвертій годині дня відкрилися установчі збори товариства «Українська Хата». В гості до херсонців завітав представник Миколаївської «Просвіти» Панас Саксаганський. Головуючим на зборах був Микола Чернявський, писарем — військовий чиновник Нестор Малеча, відомий діяч херсонського українського революційного руху, який згодом брав активну участь у визвольних змаганнях.
Збори затвердили статут «Української Хати в Херсоні», головними завданнями якого було заснування шкіл, бібліотек, книгарень, читання просвітницьких курсів, публічних лекцій, проведення концертів та вечорів, тобто усього, що «працює на всіх напрямах, які ведуть до взаємного єднання окремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості».
В Тимчасову Раду товариства увійшли Андрій Грабенко, Нестор Малеча, , Іван Челюк, , , , та інші — усього 17 чоловік. Товариство очолив Микола Чернявський. До товариства записалося 103 члени, серед яких було й 10 жінок.
Уже восени з'явилася необхідність реорганізації товариства. Наприкінці жовтня голова Микола Чернявський пішов у відставку, а товариство очолив відомий кооперативний діяч, український есер Іван Челюк. 5 листопада 1917 року на чергових загальних зборах він запропонував реорганізувати товариство в «Просвіту» і орієнтувати його виключно на вирішення культурно-просвітницьких завдань.
Діяльність і занепад Херсонської «Просвіти»
6 січня 1918 року в приміщенні Народного будинку під головуванням Нестора Малечі відбулися загальні збори «Української Хати», на яких було вирішено реорганізувати товариство в Херсонське товариство «Просвіта», передавши все майно та завдання просвітньої справи новоствореному товариству, одночасно створивши кооперативне видавниче товариство «Українська книгарня» та споживче товариство «Україна». До складу Ради «Просвіти» увійшли Челюк, Малеча, Чернявський, Молоков, Бобров, Сидоренко, Курінний, Шомин, Плужник, Шульгін, та інші, усього 19 представників. Головою Херсонської «Просвіти» та «Української книгарні» став Іван Микитович Челюк. Товариство під керівництвом Челюка проводить велику роботу в галузі пропаганди історії України, літератури, мистецтва, влаштовуються лекції, концерти, організовуються курси українознавства, український хор, національний театр.
Крім проведення курсів з українознавства для вчителів, службовців та всіх охочих, товариство регулярно влаштовувало лекції та вечори для дорослих, читанки та ранки для малечі. У всіх початкових школах міста систематично проводилися читанки з чарівними ліхтарями. Усього прочитано за час існування товариства 250 лекцій та проведено 10 дитячих вистав. Музично-драматичний гурток Товариства «Просвіта» в приміщенні Народного будинку влаштовував вистави двічі на тиждень по суботах і неділях, окрім того по неділях вдень проводилися дитячі ранки.
Розвиваючи приклад Херсона, навколо міста з'являлися все нові й нові сільські товариства «Просвіта».
В січні 1919 р. в Херсоні розпочало роботу відділення Українського національного союзу, яке розмістилося в приміщенні колишнього губернаторського будинку. Ініціаторами створення національного союзу були діячі «Просвіти».
Тоді ж, у січні 1919-го «Просвітою» були організовані вже традиційні культурницькі заходи. В приміщенні «Просвіти», яка знову розташувалася в будинку Дворянського зібрання, проводилися різноманітні заходи українських просвітницьких інституцій.
В серпні 1919 р. Херсон був захоплений підрозділами Збройних сил Півдня Росії. Державне фінансування «Просвіти» було припинене. Попри це вона продовжувала працювати. На допомогу «Просвіті» прийшли українські кредитові товариства, які розгорнули в той час активну фінансову діяльність. Українські кооперативні організації (товариство імені Левицького, «Українська книгарня», «Україна», «Об'єднання», «Союзкредити») уклали між собою угоду про пропорційний розподіл коштів на фінансування культурно-просвітницької роботи Херсонської «Просвіти». Це дало можливість підтримати всі головні просвітницькі проекти товариства: роботу національного театру, двох українських початкових шкіл, дитячого садка, української гімназії, бібліотеки.
В листопаді 1919 представники товариства «Просвіта» вирішили домогтися введення викладання української мови в середніх навчальних закладах міста і отримати дозвіл на відкриття української гімназії й цей дозвіл вони отримали.
У лютому 1920 р. в Херсоні остаточно була встановлена Радянська влада. Товариство «Просвіта», яку підтримувала спілка кооперативів Херсонщини та українські партії, продовжило свою роботу, проте ненадовго. 18 лютого 1920 р. голова Херсонського товариства «Просвіта» Терентій Якушев доповідав Правлінню про щомісячні витрати товариства: на українську школу, садок, український національний театр. В березні 1920 р. «Тарасів день» відбувся широко й урочисто. Підготовкою до свята керувала спеціально створена повітовим ревкомом комісія з представників комуністів, боротьбистів та борьбистів.
З 20 березня в приміщенні Української трудової школи 1 та 2 ступенів (на розі вулиць Говардівської та Вітовській в будинку Шарка) розпочалися вже традиційні курси з українознавства для вчителів та інструкторів позашкільної освіти. Програма курсів складалася з двох частин: загальноосвітньої (вивчення української історії та культури, занять з мови та красного письменства) та фахової (по факультетам: педагогічний, лекторський, позашкільного виховання («по влаштуванню просвітницьких будинків, музеїв, бібліотек, курсів для дорослих»), дошкільного виховання, мистецтво («з поділом на театральне та музичне»), кооперативний фах. На курсах викладали М. Ф. Чернявський, який у вересні 1920 р. очолив «Просвіту», Я. М. Терещенко, В. І. Гошкевич, В. Г. Скрипниченко професор Піщенський.
Незабаром «Просвіти» були замінені спочатку на червоні «Просвіти» (станом на 1 січня 1921 року в Херсонському повіті із 36 «Просвіт» — 23 вже були «червоні»), до яких було заборонено приймати заможних та інших «класово ворожих елементів», а потім і на Політосвіти. Майже всі лідери та члени товариства згодом зазнали політичних репресій.
Товариство української мови на Херсонщині
1989 року в Херсоні запрацював осередок Товариства української мови, очільником якого одностайно було обрано Віктора Івановича Кисіля. До правління міського осередку «Просвіти» увійшли українські філологи Марія Пентилюк та Іван Немченко, краєзнавці Олена Марущак і Тарас Семен. Щороку тумівці організовували і проводили в актових залах Херсонського музичного училища День Соборності України, День Тараса Шевченка та День матері. Після того, як Товариство української мови в Херсоні було реорганізовано у міську організацію Товариства «Просвіта», В. Кисіль залишив посаду його голови. В подальші роки організовував патріотичні заходи в приміщенні музучилища та біля погруддя Тарасові Шевченку.
Новітня історія «Просвіти» Херсонщини
На початку 1990-х поети Микола Братан та Володимир Пузиренко розгорнули роботу з пропаганди ідей відродження «Просвіти». Міські та районні осередки товариства 1992 року почали з'являтися у зрусифікованих містах і селах Херсонщини. Обрані делегати від міських та районних організацій товариства «Просвіта» на установчих зборах у жовтні 1992 року створюють обласну організацію «Просвіти» і обирають головою правління організації українського поета Миколу Братана. Саме поміркованість у відносинах з партійними босами херсонських обласних осередків політичних партій та неухильна боротьба за утвердження української мови лідера обласної «Просвіти» Миколи Братана утримали структуру обласної організації в моноліті.
1993 року почали виходити друком просвітянська газета «Чиста криниця» та книги місцевих авторів у Херсонській філії Видавничого центру «Просвіта». Станом на початок 2022 року побачили світ понад 500 видань історичної та художньої літератури, наукових розвідок та музичних збірок.
За час свого існування в новій незалежній Україні Херсонська «Просвіта» зробила чимало добрих справ. Саме просвітяни стали ініціаторами «круглого столу», присвяченого життю та діяльності видатного гетьмана України Івана Мазепи. Олешківські (Цюрупинські) просвітяни провели копітку пошукову роботу й улаштували ювілейний вечір свого земляка — талановитого художника-патріота, знищеного сталінськими сатрапами, — Юхима Михайліва. Голопристанські просвітяни провели вечір пам'яті письменника-краянина Олександра Зими, який у своїй творчості рішуче виступав за національне, культурне і мовне відродження.
Активно діяли відділення «Просвіти» в Бериславському, Іванівському, Великоолександрівському районах.
Обласна і всі районні організації «Просвіти» навесні 1997 року взяли найактивнішу участь у проведенні на Херсонщині Міжнародного Шевченківського свята «В сім'ї вольній, новій». Драматичну повість тодішнього голови ХОО ВУТ «Просвіта», відомого українського поета і драматурга Миколи Братана «Сердитий Бог» поставили в обласному музично-драматичному театрі імені Миколи Куліша саме в дні Шевченківського свята. Зазначену театральну постановку екранізували на обласному телеканалі «Скіфія».
Просвітяни Херсонщини протягом 30 років діяльності активно брали участь в усіх патріотичних державницьких заходах на місцевому та всеукраїнському рівнях, а також неодноразово зорганізовували патріотичні фестивалі та конкурси, які єднали творчу молодь до гурту однодумців.
2000 року Миколу Івановича Братана було обрано Почесним Головою Херсонського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, а організацію очолив Олег Васильович Олексюк.
Примітки
- Букет Євген. Нариси з історії Київської «Просвіти». — К.: ВЦ «Просвіта», 2014. — С. 56.
Див. також
Література
- Історія «Просвіти» Херсонщини / Всеукр. тов-во «Просвіта» ім. Т.Шевченка; Херсон. обл. орг. — Київ-Херсон: Видавничий центр «Просвіта», 2002. — 132 с.
Джерела
- Просвітницький рух на Херсонщині
- Історія Просвіти Херсонщини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hersonske oblasne ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka ukrayinska gromadska organizaciya kulturno osvitnogo spryamuvannya pidrozdil GO Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka v Hersonskij oblasti IstoriyaVitoki kulturno prosvitnickogo ruhu na Hersonshini Ukrayinske nacionalno kulturne zhittya na Hersonshini bere svij pochatok u shistdesyatih rokah XIX storichchya Same todi bulo skasovano kripactvo vprovadzheno zemske samovryaduvannya ta inshi demokratichni novaciyi Poyava ukrayinskoyi gromadi v Hersoni nerozrivno pov yazana z diyalnistyu Hersonskogo zemstva U politichnih umovah 1880 h rokiv sluzhbova diyalnist u zemstvi nadavala mozhlivist predstavnikam ukrayinskoyi inteligenciyi legalne realizuvati svoyi narodnicki ideali na praktici U 80 h rokah XIX st na Hersonshini z yavlyayutsya pershi ukrayinski gurtki zemskih diyachiv i pismennikiv Hersonska gromada yaka nekvaplivoyu shodennoyu prosvitnickoyu robotoyu zgurtuvala bilya sebe viddanu ukrayinskij ideyi molod Hersonskij ukrayinskij gurtok pid kerivnictvom O O Rusova Na pochatku 1885 roku do Hersona z Yelisavetgrada bulo zaslano chleniv ukrayinofilskogo gurtka sho isnuvav pri Yelisavetgradskomu zemstvi Do Hersonu pereyihali Oleksandr ta Sofiya Rusova Feofan Vasilevskij z majbutnoyu druzhinoyu Dniprovoyu Chajkoyu Dmitro ta Olena Markovichi Andrij Grabenko Konoshenko Boris Grinchenko ta in Vsi voni pracyuvali v gubernskomu zemstvi i stvorili Hersonskij gurtok pid kerivnictvom O Rusova Vnaslidok praci gurtkivciv bulo vidano almanah Step Hersonskij beletristichnij zbirnik redaktorom yakogo buv D Markovich U 1886 v umovah zaboroni ukrayinskoyi movi v Hersoni vijshla ukrayinskoyu movoyu kniga Zbirnik dramatichnih tvoriv I Karpenko Karogo Gurtok provadiv shiroku literaturno mistecku diyalnist organizovuvav biblioteki dlya narodu vlashtovuvav amatorski vistavi zbirav etnografichni folklorni istorichni arheologichni pam yatki zajmavsya vidavnichoyu spravoyu 2 4 listopada 1887 roku v Hersoni vidbuvsya z yizd zemskih statistikiv guberniyi yakij sturbuvav kramoloiskatelej i do zhandarmskogo upravlinnya nadijshov anonimnij donos Reakciyeyu vladi na cej i podalshi donosi stala administrativna visilka abo sluzhbove perevedennya v inshu miscevist najaktivnishih gurtkivciv Ostatochno hersonskij gurtok O O Rusova rozpavsya vlitku 1889 roku Kulturno prosvitno politichne tovaristvo Ukrayinska Hata v Hersoni Dokladnishe Ukrayinska Hata tovaristvo 19 bereznya 1917 roku u pomeshkanni II tovaristva Vzayemnogo kreditu vidbulisya oficijni zbori hersonskih ukrayinciv Golovnim pidsumkom zboriv bulo rishennya pro zasnuvannya kulturno prosvitno politichnogo tovaristva Ukrayinska hata v Hersoni Povistka pro ustanovchi zbori tovaristva Tovaristvo bulo zasnovane 19 bereznya 1917 roku Togo zh dnya bulo virisheno stvoriti komisiyu z pidgotovki statutu Do komisiyi uvijshli Andrij Grabenko Mikola Chernyavskij Terentij Yakushev i Nestor Malecha Zbori zvernulisya do redakcij Hersonskih novin i Izvestej Hersonskogo uezdnogo zemstva z prohannyam vidkriti ukrayinski rubriki I nezabarom v cih vidannyah z yavilisya vlasni ukrayinski viddili v yakih pochali drukuvati politichni zakliki statti virshi ta novini ukrayinskogo nacionalnogo zhittya 25 bereznya 1917 roku v primishenni II tovaristva Vzayemnogo kreditu o chetvertij godini dnya vidkrilisya ustanovchi zbori tovaristva Ukrayinska Hata V gosti do hersonciv zavitav predstavnik Mikolayivskoyi Prosviti Panas Saksaganskij Golovuyuchim na zborah buv Mikola Chernyavskij pisarem vijskovij chinovnik Nestor Malecha vidomij diyach hersonskogo ukrayinskogo revolyucijnogo ruhu yakij zgodom brav aktivnu uchast u vizvolnih zmagannyah Zbori zatverdili statut Ukrayinskoyi Hati v Hersoni golovnimi zavdannyami yakogo bulo zasnuvannya shkil bibliotek knigaren chitannya prosvitnickih kursiv publichnih lekcij provedennya koncertiv ta vechoriv tobto usogo sho pracyuye na vsih napryamah yaki vedut do vzayemnogo yednannya okremih lyudej ukrayinskogo pohodzhennya i probudzhennya yih nacionalnoyi svidomosti V Timchasovu Radu tovaristva uvijshli Andrij Grabenko Nestor Malecha Ivan Chelyuk ta inshi usogo 17 cholovik Tovaristvo ocholiv Mikola Chernyavskij Do tovaristva zapisalosya 103 chleni sered yakih bulo j 10 zhinok Uzhe voseni z yavilasya neobhidnist reorganizaciyi tovaristva Naprikinci zhovtnya golova Mikola Chernyavskij pishov u vidstavku a tovaristvo ocholiv vidomij kooperativnij diyach ukrayinskij eser Ivan Chelyuk 5 listopada 1917 roku na chergovih zagalnih zborah vin zaproponuvav reorganizuvati tovaristvo v Prosvitu i oriyentuvati jogo viklyuchno na virishennya kulturno prosvitnickih zavdan Diyalnist i zanepad Hersonskoyi Prosviti 6 sichnya 1918 roku v primishenni Narodnogo budinku pid golovuvannyam Nestora Malechi vidbulisya zagalni zbori Ukrayinskoyi Hati na yakih bulo virisheno reorganizuvati tovaristvo v Hersonske tovaristvo Prosvita peredavshi vse majno ta zavdannya prosvitnoyi spravi novostvorenomu tovaristvu odnochasno stvorivshi kooperativne vidavniche tovaristvo Ukrayinska knigarnya ta spozhivche tovaristvo Ukrayina Do skladu Radi Prosviti uvijshli Chelyuk Malecha Chernyavskij Molokov Bobrov Sidorenko Kurinnij Shomin Pluzhnik Shulgin ta inshi usogo 19 predstavnikiv Golovoyu Hersonskoyi Prosviti ta Ukrayinskoyi knigarni stav Ivan Mikitovich Chelyuk Tovaristvo pid kerivnictvom Chelyuka provodit veliku robotu v galuzi propagandi istoriyi Ukrayini literaturi mistectva vlashtovuyutsya lekciyi koncerti organizovuyutsya kursi ukrayinoznavstva ukrayinskij hor nacionalnij teatr Krim provedennya kursiv z ukrayinoznavstva dlya vchiteliv sluzhbovciv ta vsih ohochih tovaristvo regulyarno vlashtovuvalo lekciyi ta vechori dlya doroslih chitanki ta ranki dlya malechi U vsih pochatkovih shkolah mista sistematichno provodilisya chitanki z charivnimi lihtaryami Usogo prochitano za chas isnuvannya tovaristva 250 lekcij ta provedeno 10 dityachih vistav Muzichno dramatichnij gurtok Tovaristva Prosvita v primishenni Narodnogo budinku vlashtovuvav vistavi dvichi na tizhden po subotah i nedilyah okrim togo po nedilyah vden provodilisya dityachi ranki Rozvivayuchi priklad Hersona navkolo mista z yavlyalisya vse novi j novi silski tovaristva Prosvita V sichni 1919 r v Hersoni rozpochalo robotu viddilennya Ukrayinskogo nacionalnogo soyuzu yake rozmistilosya v primishenni kolishnogo gubernatorskogo budinku Iniciatorami stvorennya nacionalnogo soyuzu buli diyachi Prosviti Todi zh u sichni 1919 go Prosvitoyu buli organizovani vzhe tradicijni kulturnicki zahodi V primishenni Prosviti yaka znovu roztashuvalasya v budinku Dvoryanskogo zibrannya provodilisya riznomanitni zahodi ukrayinskih prosvitnickih institucij V serpni 1919 r Herson buv zahoplenij pidrozdilami Zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi Derzhavne finansuvannya Prosviti bulo pripinene Popri ce vona prodovzhuvala pracyuvati Na dopomogu Prosviti prijshli ukrayinski kreditovi tovaristva yaki rozgornuli v toj chas aktivnu finansovu diyalnist Ukrayinski kooperativni organizaciyi tovaristvo imeni Levickogo Ukrayinska knigarnya Ukrayina Ob yednannya Soyuzkrediti uklali mizh soboyu ugodu pro proporcijnij rozpodil koshtiv na finansuvannya kulturno prosvitnickoyi roboti Hersonskoyi Prosviti Ce dalo mozhlivist pidtrimati vsi golovni prosvitnicki proekti tovaristva robotu nacionalnogo teatru dvoh ukrayinskih pochatkovih shkil dityachogo sadka ukrayinskoyi gimnaziyi biblioteki V listopadi 1919 predstavniki tovaristva Prosvita virishili domogtisya vvedennya vikladannya ukrayinskoyi movi v serednih navchalnih zakladah mista i otrimati dozvil na vidkrittya ukrayinskoyi gimnaziyi j cej dozvil voni otrimali U lyutomu 1920 r v Hersoni ostatochno bula vstanovlena Radyanska vlada Tovaristvo Prosvita yaku pidtrimuvala spilka kooperativiv Hersonshini ta ukrayinski partiyi prodovzhilo svoyu robotu prote nenadovgo 18 lyutogo 1920 r golova Hersonskogo tovaristva Prosvita Terentij Yakushev dopovidav Pravlinnyu pro shomisyachni vitrati tovaristva na ukrayinsku shkolu sadok ukrayinskij nacionalnij teatr V berezni 1920 r Tarasiv den vidbuvsya shiroko j urochisto Pidgotovkoyu do svyata keruvala specialno stvorena povitovim revkomom komisiya z predstavnikiv komunistiv borotbistiv ta borbistiv Z 20 bereznya v primishenni Ukrayinskoyi trudovoyi shkoli 1 ta 2 stupeniv na rozi vulic Govardivskoyi ta Vitovskij v budinku Sharka rozpochalisya vzhe tradicijni kursi z ukrayinoznavstva dlya vchiteliv ta instruktoriv pozashkilnoyi osviti Programa kursiv skladalasya z dvoh chastin zagalnoosvitnoyi vivchennya ukrayinskoyi istoriyi ta kulturi zanyat z movi ta krasnogo pismenstva ta fahovoyi po fakultetam pedagogichnij lektorskij pozashkilnogo vihovannya po vlashtuvannyu prosvitnickih budinkiv muzeyiv bibliotek kursiv dlya doroslih doshkilnogo vihovannya mistectvo z podilom na teatralne ta muzichne kooperativnij fah Na kursah vikladali M F Chernyavskij yakij u veresni 1920 r ocholiv Prosvitu Ya M Tereshenko V I Goshkevich V G Skripnichenko profesor Pishenskij Nezabarom Prosviti buli zamineni spochatku na chervoni Prosviti stanom na 1 sichnya 1921 roku v Hersonskomu poviti iz 36 Prosvit 23 vzhe buli chervoni do yakih bulo zaboroneno prijmati zamozhnih ta inshih klasovo vorozhih elementiv a potim i na Politosviti Majzhe vsi lideri ta chleni tovaristva zgodom zaznali politichnih represij Tovaristvo ukrayinskoyi movi na Hersonshini 1989 roku v Hersoni zapracyuvav oseredok Tovaristva ukrayinskoyi movi ochilnikom yakogo odnostajno bulo obrano Viktora Ivanovicha Kisilya Do pravlinnya miskogo oseredku Prosviti uvijshli ukrayinski filologi Mariya Pentilyuk ta Ivan Nemchenko krayeznavci Olena Marushak i Taras Semen Shoroku tumivci organizovuvali i provodili v aktovih zalah Hersonskogo muzichnogo uchilisha Den Sobornosti Ukrayini Den Tarasa Shevchenka ta Den materi Pislya togo yak Tovaristvo ukrayinskoyi movi v Hersoni bulo reorganizovano u misku organizaciyu Tovaristva Prosvita V Kisil zalishiv posadu jogo golovi V podalshi roki organizovuvav patriotichni zahodi v primishenni muzuchilisha ta bilya pogruddya Tarasovi Shevchenku Novitnya istoriya Prosviti Hersonshini Na pochatku 1990 h poeti Mikola Bratan ta Volodimir Puzirenko rozgornuli robotu z propagandi idej vidrodzhennya Prosviti Miski ta rajonni oseredki tovaristva 1992 roku pochali z yavlyatisya u zrusifikovanih mistah i selah Hersonshini Obrani delegati vid miskih ta rajonnih organizacij tovaristva Prosvita na ustanovchih zborah u zhovtni 1992 roku stvoryuyut oblasnu organizaciyu Prosviti i obirayut golovoyu pravlinnya organizaciyi ukrayinskogo poeta Mikolu Bratana Same pomirkovanist u vidnosinah z partijnimi bosami hersonskih oblasnih oseredkiv politichnih partij ta neuhilna borotba za utverdzhennya ukrayinskoyi movi lidera oblasnoyi Prosviti Mikoli Bratana utrimali strukturu oblasnoyi organizaciyi v monoliti 1993 roku pochali vihoditi drukom prosvityanska gazeta Chista krinicya ta knigi miscevih avtoriv u Hersonskij filiyi Vidavnichogo centru Prosvita Stanom na pochatok 2022 roku pobachili svit ponad 500 vidan istorichnoyi ta hudozhnoyi literaturi naukovih rozvidok ta muzichnih zbirok Za chas svogo isnuvannya v novij nezalezhnij Ukrayini Hersonska Prosvita zrobila chimalo dobrih sprav Same prosvityani stali iniciatorami kruglogo stolu prisvyachenogo zhittyu ta diyalnosti vidatnogo getmana Ukrayini Ivana Mazepi Oleshkivski Cyurupinski prosvityani proveli kopitku poshukovu robotu j ulashtuvali yuvilejnij vechir svogo zemlyaka talanovitogo hudozhnika patriota znishenogo stalinskimi satrapami Yuhima Mihajliva Golopristanski prosvityani proveli vechir pam yati pismennika krayanina Oleksandra Zimi yakij u svoyij tvorchosti rishuche vistupav za nacionalne kulturne i movne vidrodzhennya Aktivno diyali viddilennya Prosviti v Berislavskomu Ivanivskomu Velikooleksandrivskomu rajonah Oblasna i vsi rajonni organizaciyi Prosviti navesni 1997 roku vzyali najaktivnishu uchast u provedenni na Hersonshini Mizhnarodnogo Shevchenkivskogo svyata V sim yi volnij novij Dramatichnu povist todishnogo golovi HOO VUT Prosvita vidomogo ukrayinskogo poeta i dramaturga Mikoli Bratana Serditij Bog postavili v oblasnomu muzichno dramatichnomu teatri imeni Mikoli Kulisha same v dni Shevchenkivskogo svyata Zaznachenu teatralnu postanovku ekranizuvali na oblasnomu telekanali Skifiya Prosvityani Hersonshini protyagom 30 rokiv diyalnosti aktivno brali uchast v usih patriotichnih derzhavnickih zahodah na miscevomu ta vseukrayinskomu rivnyah a takozh neodnorazovo zorganizovuvali patriotichni festivali ta konkursi yaki yednali tvorchu molod do gurtu odnodumciv 2000 roku Mikolu Ivanovicha Bratana bulo obrano Pochesnim Golovoyu Hersonskogo oblasnogo ob yednannya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka a organizaciyu ocholiv Oleg Vasilovich Oleksyuk PrimitkiBuket Yevgen Narisi z istoriyi Kiyivskoyi Prosviti K VC Prosvita 2014 S 56 Div takozhVseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Ukrayinska Hata tovaristvo LiteraturaIstoriya Prosviti Hersonshini Vseukr tov vo Prosvita im T Shevchenka Herson obl org Kiyiv Herson Vidavnichij centr Prosvita 2002 132 s DzherelaProsvitnickij ruh na Hersonshini Istoriya Prosviti Hersonshini