Хатло́нська область (тадж. Вилояти Хатлон) — адміністративна одиниця Таджикистану, розташована на південному заході країни, центр — місто Бохтар. Має кордон з Узбекистаном і Афганістаном. Площа 24,6 тисяч км².
Хатлонська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
тадж. Вилояти Хатлон | |||||
| |||||
Адм. центр | місто Бохтар | ||||
Країна | Таджикистан | ||||
| |||||
Номерний знак | 03РТ | ||||
Населення | |||||
- повне | 2831700 осіб (2013) | ||||
- густота | 115,11 осіб/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 24600 км² | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 1988 | ||||
Голова Хукумату | Гайбулло Авзалі | ||||
Код ISO 3166-2 | TJ-KT | ||||
|
Область розташована на південних відрогах Гіссаро-Алая, в адміністративному відношенні розділена на 4 міста і 21 район. Клімат — континентальний.
Хатлон () — історична область на території Таджикистану, існувала приблизно в 690—948 роках. Свою назву отримала від племені ефталітів, які в V—VI століттях захопили Кушанське царство. За повідомленнями вірменських і візантійських рукописів того часу, західні народи називали ефталітів хайталами.
Хутталон досліджувався європейськими вченими з середини XIX століття у зв'язку з численними знахідками куфічних і саманідських (і в тому числі хуттальських) дирхемів в Росії і в країнах Північної та Східної Європи у складі скарбів срібла.
Область утворена у складі Таджицької РСР у вересні 1988 року в результаті об'єднання колишніх Кулябської і Курган-Тюбинської областей. До її складу увійшло також місто Норак. У 1990—1992 роках область не існувала — була розділена на Курган-Тюбинську і Кулябську. 1992 року вона була відновлена у своїх межах.
Адміністративний поділ
Область поділяється на 21 район та 4 міст обласного підпорядкування:
Район | Площа, км² | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2013) | Центр | Селища | Дехоти | Нас. пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|
місто Куляб | 276 | 177800 | 190600 | Куляб | - | 4 | 64 |
місто Бохтар | 10 | 74500 | 77000 | Бохтар | - | - | 1 |
місто Нурек | 398 | 47900 | 52300 | Нурек | - | 2 | 37 |
місто Левакант | 131 | 38000 | 41100 | Левакант | - | 2 | 14 |
ім. Абдурахмоні Джомі | 590 | 132300 | 144700 | 1 | 7 | 77 | |
Балджувонський район | 1330 | 23900 | 25800 | - | 5 | 83 | |
Вахський район | 960 | 155800 | 169200 | 2 | 5 | 91 | |
Восейський район | 770 | 173700 | 187300 | Хульбук | 1 | 7 | 70 |
Дангаринський район | 2010 | 119700 | 129800 | 1 | 8 | 76 | |
Джайхунський район | 970 | 107800 | 117000 | 1 | 5 | 45 | |
ім. Джалоліддіна Балхі | 905 | 154200 | 167500 | Балх | 2 | 6 | 82 |
Дустинський район | 1240 | 87900 | 95300 | 1 | 5 | 56 | |
Кубодійонський район | 1834 | 144900 | 156900 | - | 7 | 43 | |
Кушонійонський район | 580 | 212400 | 231400 | 3 | 5 | 127 | |
ім. Мір Саїда Алії Хамадоні | 510 | 121500 | 130100 | Московський | 1 | 7 | 56 |
Мумінободський район | 920 | 76200 | 81600 | Мумінобод | 1 | 6 | 128 |
Носірі Хісрава | 810 | 29500 | 32400 | Бахор | - | 3 | 12 |
Пяндзький район | 881 | 91600 | 99200 | 1 | 5 | 51 | |
Темурмаліцький район | 1010 | 57500 | 61700 | Бахманруд | 1 | 6 | 66 |
Фархорський район | 1183 | 134700 | 144900 | Фархор | 1 | 9 | 57 |
Ховалінзький район | 1738 | 47800 | 51300 | - | 5 | 70 | |
Хуросонський район | 890 | 89700 | 97800 | 1 | 5 | 67 | |
ім. Шамсіддіна Шохіна | 2280 | 44700 | 47900 | - | 7 | 109 | |
Шахрітуський район | 1520 | 99500 | 107700 | Шахрітус | 1 | 5 | 35 |
Яванський район | 930 | 174800 | 191200 | Яван | 2 | 7 | 70 |
81,77 % населення — таджики, 12,94 % — узбеки, 0,52 % — туркмени.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 586(рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hatlo nska oblast tadzh Viloyati Hatlon administrativna odinicya Tadzhikistanu roztashovana na pivdennomu zahodi krayini centr misto Bohtar Maye kordon z Uzbekistanom i Afganistanom Plosha 24 6 tisyach km Hatlonska oblast tadzh Viloyati Hatlon Adm centr misto Bohtar Krayina Tadzhikistan Mezhuye z susidni adminodinicid Girskij Badahshan Afganistan Uzbekistan Nomernij znak 03RT Naselennya povne 2831700 osib 2013 gustota 115 11 osib km Plosha povna 24600 km Chasovij poyas UTC 5 Data zasnuvannya 1988 Golova Hukumatu Gajbullo Avzali Kod ISO 3166 2 TJ KT Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hatlonska oblast Oblast roztashovana na pivdennih vidrogah Gissaro Alaya v administrativnomu vidnoshenni rozdilena na 4 mista i 21 rajon Klimat kontinentalnij Hatlon istorichna oblast na teritoriyi Tadzhikistanu isnuvala priblizno v 690 948 rokah Svoyu nazvu otrimala vid plemeni eftalitiv yaki v V VI stolittyah zahopili Kushanske carstvo Za povidomlennyami virmenskih i vizantijskih rukopisiv togo chasu zahidni narodi nazivali eftalitiv hajtalami Huttalon doslidzhuvavsya yevropejskimi vchenimi z seredini XIX stolittya u zv yazku z chislennimi znahidkami kufichnih i samanidskih i v tomu chisli huttalskih dirhemiv v Rosiyi i v krayinah Pivnichnoyi ta Shidnoyi Yevropi u skladi skarbiv sribla Oblast utvorena u skladi Tadzhickoyi RSR u veresni 1988 roku v rezultati ob yednannya kolishnih Kulyabskoyi i Kurgan Tyubinskoyi oblastej Do yiyi skladu uvijshlo takozh misto Norak U 1990 1992 rokah oblast ne isnuvala bula rozdilena na Kurgan Tyubinsku i Kulyabsku 1992 roku vona bula vidnovlena u svoyih mezhah Administrativnij podilOblast podilyayetsya na 21 rajon ta 4 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Rajon Plosha km Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2013 Centr Selisha Dehoti Nas punkti misto Kulyab 276 177800 190600 Kulyab 4 64 misto Bohtar 10 74500 77000 Bohtar 1 misto Nurek 398 47900 52300 Nurek 2 37 misto Levakant 131 38000 41100 Levakant 2 14 im Abdurahmoni Dzhomi 590 132300 144700 1 7 77 Baldzhuvonskij rajon 1330 23900 25800 5 83 Vahskij rajon 960 155800 169200 2 5 91 Vosejskij rajon 770 173700 187300 Hulbuk 1 7 70 Dangarinskij rajon 2010 119700 129800 1 8 76 Dzhajhunskij rajon 970 107800 117000 1 5 45 im Dzhaloliddina Balhi 905 154200 167500 Balh 2 6 82 Dustinskij rajon 1240 87900 95300 1 5 56 Kubodijonskij rajon 1834 144900 156900 7 43 Kushonijonskij rajon 580 212400 231400 3 5 127 im Mir Sayida Aliyi Hamadoni 510 121500 130100 Moskovskij 1 7 56 Muminobodskij rajon 920 76200 81600 Muminobod 1 6 128 Nosiri Hisrava 810 29500 32400 Bahor 3 12 Pyandzkij rajon 881 91600 99200 1 5 51 Temurmalickij rajon 1010 57500 61700 Bahmanrud 1 6 66 Farhorskij rajon 1183 134700 144900 Farhor 1 9 57 Hovalinzkij rajon 1738 47800 51300 5 70 Hurosonskij rajon 890 89700 97800 1 5 67 im Shamsiddina Shohina 2280 44700 47900 7 109 Shahrituskij rajon 1520 99500 107700 Shahritus 1 5 35 Yavanskij rajon 930 174800 191200 Yavan 2 7 70 81 77 naselennya tadzhiki 12 94 uzbeki 0 52 turkmeni Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 16 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 586 ros PDF Arhiv originalu PDF za 10 veresnya 2016 Procitovano 16 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Tadzhikistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi