Балх — селище міського типу в Таджикистані, центр району імені Джалоліддіна Балхі Хатлонської області.
Селище Балх тадж. Колхозобод | |
---|---|
Основні дані | |
Країна | Таджикистан |
Область | Хатлонська |
Район | ім. Джалоліддіна Балхі |
Статус | з 1954 року |
Населення | 17 500 осіб (2016) |
Координати | 37°35′21″ пн. ш. 68°39′38″ сх. д. / 37.58944400002777542° пн. ш. 68.66083300002777889° сх. д.Координати: 37°35′21″ пн. ш. 68°39′38″ сх. д. / 37.58944400002777542° пн. ш. 68.66083300002777889° сх. д. |
Карта | |
Балх | |
|
Площа селища становить 333 га. Населення становить 14,9 тис. мешканців (2008).
Селище (шахракі) Колхозабад розташоване за 132 км на південний захід від столиці Таджикистану Душанбе і за 32 км від обласного центру Курган-Тюбе, на відрогах передгір'я , живописних горбистих берегах річки .
Транспорт
Селище розташоване в центрі Колхозабадського району, має регулярне автобусне сполучення з Душанбе, Курган-Тюбе та іншими містами. Колхозабад перетинають автошляхи Душанбе— і Термез—Шахрітус—, які зв'язують містечко з іншими промисловими районами області, у тому числі з пристанню на півдні країни, на кордоні з Афганістаном. Із 1978 року діє залізнична станція Колхозабад на лінії Москва—Термез—Курган-Тюбе, яка є важливим транспортним вузлом із перевезення пасажирів і вантажів як всередині країни, так і за її межами. Станція відіграє велику роль у розвитку економіки Вахшської долини.
Колхозабадський район
За радянських часів у Колхозабадському районі були відкриті Кизил-Тумшуцьке, Акбашське і Кичикбельське родовища природного газу, збудований нафтобітумний завод. Кизил-Тумшуцьке газове родовище постачає природним газом , який давав республіці до 200 тис. тонн карбамідів на рік. Нафтобітумний завод з місцевої важкої нафти виробляв до 100 тис. тонн бітуму на рік, що дозволяло республіці за короткий час покрити асфальтом тисячі кілометрів доріг, хірмани, злітно-посадкові смуги і забезпечити будівництво і народне господарство цим матеріалом.
У 1965 році в районі було створене перше в республіці спеціалізоване цитрусовирощувальне господарство імені Н. Карабаєва, яке давало 600 тонн цитрусових на рік.
Тут збудований і діє найбільший в Центральній Азії Колхозабадський завод хлібопродуктів — АТВТ «Мелкомбінат імені Хафізова».
На початку XX століття у розпочалося велике іригаційне будівництво, завдяки чому долина стала квітучою оазою, аграрно-індустріальним центром півдня Таджикистану. Тут зосереджені великі заводи і комбінати Хатлонської області. Саме ці заводи-гіганти — АТВТ «Бавовнозавод імені С. Ісаєва», АТВТ «Мелкомбінат імені Хафізова», АТВТ «Таміноті Колхозобод», пивоварний завод, хлібозавод, нафтобітумний завод, підприємство «Колхозабадгаз» — є основними містоутворюючими підприємствами і важливим джерелом поповнення бюджету району.
Історія
Перші поселення на території шахракі Колхозабад існували понад 20 тисяч років тому. На початку нашої ери існувало невелике поселення, а в IV ст. н. е. тут були зведені міські будівлі, які були переплановані у VII столітті. Під час арабського завоювання місто було зруйноване. Кафиркала і Кухнакала є руїнами ранньої середньовічної столиці володіння Вахш, яка згадується в записках буддійського монаха Сюань-Цзана, що відвідав Середню Азію у 630—645 роках.
На території сучасного Колхозабада протягом шести століть була розташована столиця Вахшської долини, залишки якої знаходять в археологічних розкопках давньої цитаделі і городища , яка займала площу, рівну майже 13 га.
У XI—XII століттях після завоювання арабами за 10 кілометрів на північний захід від Кафиркали, на річці Вахш, була побудована столиця області Вахш — Хелаверд.
У 1884 році було утворене поселення Тугаланг у складі Курган-Тюбинського бекства Бухарського емірату. До 1919 року тут було 1400 дворів. Населення займалося в основному землеробством і скотарством. 21 березня 1933 року Тугаланг став одним із центрів освоєння Вахшської долини і центром Вахшського району. 20 грудня 1934 року Тугаланг перейменовано на Кагановичабад на честь Л. М. Кагановича, Вахшський район — на Кагановичабадський.
11 червня 1954 року Кагановичабад отримав статус селища міського типу. 3 липня 1957 року Кагановичабад на честь освоювачів Вахшської долини, які приїхали з півночі країни і створили перші колгоспи на Вахші, перейменований на Колхозабад. Сучасна назва з 2017 року.
Промисловість
Історично основними заняттями населення смт Колхозабада були землеробство і ремесла: народні промисли, рукоділля, борошномельне виробництво і переробка.
Сьогодні Колхозабад — один з промислових центрів переробки сільгосппродукції, яка виробляється у і південний районах Таджикистану. Основними галузями економіки є енергетика, харчова, легка промисловість, підприємства будівельної промисловості, переробка деревини і виробництво меблів, автотранспортне підприємство.
Відомі люди Колхозабадського району
- Гафуров Бободжан Гафурович (1908—1977), таджицький історик, академік АН СРСР, у 1946—1956 перший секретар ЦК КП Таджицької РСР;
Герої Радянського Союзу:
- Балакін Микола;
- Горєлов Олександр;
- Карабаєв Негмат;
- Ходов Костянтин;
- Шарипов Ергаш.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 2 травня 2017.
Джерела
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balh selishe miskogo tipu v Tadzhikistani centr rajonu imeni Dzhaloliddina Balhi Hatlonskoyi oblasti Selishe Balh tadzh Kolhozobod Osnovni dani Krayina Tadzhikistan Oblast Hatlonska Rajon im Dzhaloliddina Balhi Status z 1954 roku Naselennya 17 500 osib 2016 Koordinati 37 35 21 pn sh 68 39 38 sh d 37 58944400002777542 pn sh 68 66083300002777889 sh d 37 58944400002777542 68 66083300002777889 Koordinati 37 35 21 pn sh 68 39 38 sh d 37 58944400002777542 pn sh 68 66083300002777889 sh d 37 58944400002777542 68 66083300002777889 Karta Balh Plosha selisha stanovit 333 ga Naselennya stanovit 14 9 tis meshkanciv 2008 Selishe shahraki Kolhozabad roztashovane za 132 km na pivdennij zahid vid stolici Tadzhikistanu Dushanbe i za 32 km vid oblasnogo centru Kurgan Tyube na vidrogah peredgir ya zhivopisnih gorbistih beregah richki TransportSelishe roztashovane v centri Kolhozabadskogo rajonu maye regulyarne avtobusne spoluchennya z Dushanbe Kurgan Tyube ta inshimi mistami Kolhozabad peretinayut avtoshlyahi Dushanbe i Termez Shahritus yaki zv yazuyut mistechko z inshimi promislovimi rajonami oblasti u tomu chisli z pristannyu na pivdni krayini na kordoni z Afganistanom Iz 1978 roku diye zaliznichna stanciya Kolhozabad na liniyi Moskva Termez Kurgan Tyube yaka ye vazhlivim transportnim vuzlom iz perevezennya pasazhiriv i vantazhiv yak vseredini krayini tak i za yiyi mezhami Stanciya vidigraye veliku rol u rozvitku ekonomiki Vahshskoyi dolini Kolhozabadskij rajonZa radyanskih chasiv u Kolhozabadskomu rajoni buli vidkriti Kizil Tumshucke Akbashske i Kichikbelske rodovisha prirodnogo gazu zbudovanij naftobitumnij zavod Kizil Tumshucke gazove rodovishe postachaye prirodnim gazom yakij davav respublici do 200 tis tonn karbamidiv na rik Naftobitumnij zavod z miscevoyi vazhkoyi nafti viroblyav do 100 tis tonn bitumu na rik sho dozvolyalo respublici za korotkij chas pokriti asfaltom tisyachi kilometriv dorig hirmani zlitno posadkovi smugi i zabezpechiti budivnictvo i narodne gospodarstvo cim materialom U 1965 roci v rajoni bulo stvorene pershe v respublici specializovane citrusoviroshuvalne gospodarstvo imeni N Karabayeva yake davalo 600 tonn citrusovih na rik Tut zbudovanij i diye najbilshij v Centralnij Aziyi Kolhozabadskij zavod hliboproduktiv ATVT Melkombinat imeni Hafizova Na pochatku XX stolittya u rozpochalosya velike irigacijne budivnictvo zavdyaki chomu dolina stala kvituchoyu oazoyu agrarno industrialnim centrom pivdnya Tadzhikistanu Tut zoseredzheni veliki zavodi i kombinati Hatlonskoyi oblasti Same ci zavodi giganti ATVT Bavovnozavod imeni S Isayeva ATVT Melkombinat imeni Hafizova ATVT Taminoti Kolhozobod pivovarnij zavod hlibozavod naftobitumnij zavod pidpriyemstvo Kolhozabadgaz ye osnovnimi mistoutvoryuyuchimi pidpriyemstvami i vazhlivim dzherelom popovnennya byudzhetu rajonu IstoriyaPershi poselennya na teritoriyi shahraki Kolhozabad isnuvali ponad 20 tisyach rokiv tomu Na pochatku nashoyi eri isnuvalo nevelike poselennya a v IV st n e tut buli zvedeni miski budivli yaki buli pereplanovani u VII stolitti Pid chas arabskogo zavoyuvannya misto bulo zrujnovane Kafirkala i Kuhnakala ye ruyinami rannoyi serednovichnoyi stolici volodinnya Vahsh yaka zgaduyetsya v zapiskah buddijskogo monaha Syuan Czana sho vidvidav Serednyu Aziyu u 630 645 rokah Na teritoriyi suchasnogo Kolhozabada protyagom shesti stolit bula roztashovana stolicya Vahshskoyi dolini zalishki yakoyi znahodyat v arheologichnih rozkopkah davnoyi citadeli i gorodisha yaka zajmala ploshu rivnu majzhe 13 ga U XI XII stolittyah pislya zavoyuvannya arabami za 10 kilometriv na pivnichnij zahid vid Kafirkali na richci Vahsh bula pobudovana stolicya oblasti Vahsh Helaverd U 1884 roci bulo utvorene poselennya Tugalang u skladi Kurgan Tyubinskogo bekstva Buharskogo emiratu Do 1919 roku tut bulo 1400 dvoriv Naselennya zajmalosya v osnovnomu zemlerobstvom i skotarstvom 21 bereznya 1933 roku Tugalang stav odnim iz centriv osvoyennya Vahshskoyi dolini i centrom Vahshskogo rajonu 20 grudnya 1934 roku Tugalang perejmenovano na Kaganovichabad na chest L M Kaganovicha Vahshskij rajon na Kaganovichabadskij 11 chervnya 1954 roku Kaganovichabad otrimav status selisha miskogo tipu 3 lipnya 1957 roku Kaganovichabad na chest osvoyuvachiv Vahshskoyi dolini yaki priyihali z pivnochi krayini i stvorili pershi kolgospi na Vahshi perejmenovanij na Kolhozabad Suchasna nazva z 2017 roku PromislovistIstorichno osnovnimi zanyattyami naselennya smt Kolhozabada buli zemlerobstvo i remesla narodni promisli rukodillya boroshnomelne virobnictvo i pererobka Sogodni Kolhozabad odin z promislovih centriv pererobki silgospprodukciyi yaka viroblyayetsya u i pivdennij rajonah Tadzhikistanu Osnovnimi galuzyami ekonomiki ye energetika harchova legka promislovist pidpriyemstva budivelnoyi promislovosti pererobka derevini i virobnictvo mebliv avtotransportne pidpriyemstvo Vidomi lyudi Kolhozabadskogo rajonuGafurov Bobodzhan Gafurovich 1908 1977 tadzhickij istorik akademik AN SRSR u 1946 1956 pershij sekretar CK KP Tadzhickoyi RSR Geroyi Radyanskogo Soyuzu Balakin Mikola Goryelov Oleksandr Karabayev Negmat Hodov Kostyantin Sharipov Ergash Div takozhHatlonska oblastPrimitki Arhiv originalu za 25 kvitnya 2018 Procitovano 2 travnya 2017 DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Tadzhikistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi