Балджувонський район тадж. Ноҳияи Балҷувон | |
---|---|
| |
Країна | Таджикистан |
Область | Хатлонська |
Адміністративний центр | село |
Площа | 1326 км² |
Населення | 25800 осіб (2013) |
Густота населення | 19,46 осіб/км² |
Мапа | |
Балджуво́нський район (тадж. Ноҳияи Балҷувон) — район у складі Хатлонської області Таджикистану. Центр — село , розташоване за 190 км від Душанбе.
Географія
Район розташований у долині річки Вахш. На півночі і заході межує з , , та районами , на сході і півдні — з Ховалінзьким, Темурмаліцьким та Нурецьким районами Хатлонської області.
Населення
Населення — 25800 осіб (2013; 25300 в 2012, 24600 в 2011, 23900 в 2010, 23300 в 2009, 22500 в 2008, 22100 в 2007, 24308 в 2006, 23532 в 2005).
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | 1880 | 1767 | |
2 | 1564 | 1610 | |
3 | 1026 | 1346 | |
4 | 1100 | 1186 | |
5 | 1069 | 1139 | |
6 | 909 | 956 | |
7 | 915 | 837 | |
8 | Чорбоґ | 796 | 806 |
9 | 847 | 801 | |
10 | 806 | 798 |
Адміністративний поділ
Адміністративно район поділяється на 5 джамоатів, до складу яких входить 83 сільських населених пунктів:
Район | Площа, км² | Населення, осіб (2005) | Населення, осіб (2009) | Населення, осіб (2010) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Балджувонський джамоат | - | 4198 | 4825 | 4896 | 18 сіл | |
імені Сафара Аміршоєва джамоат | - | 3983 | 4488 | 4609 | 22 села | |
імені Саїфа Рахіма джамоат | - | 6041 | 6992 | 7194 | 11 сіл | |
Сарі-Хосорський джамоат | - | 4806 | 5316 | 5323 | 27 сіл | |
Тоджикістонський джамоат | - | 4504 | 5030 | 4840 | 5 сіл |
Історія
Район є історичною областю Таджикистану. Дані археологічних розкопок поряд з Бальджувоном, свідчать про те, що 800 тисяч років тому тут переважала степова рослинність, мешкали , носороги, мавпи, шаблезубі тигри, жирафи, слони та мастодонти.
Тисячу років тому територія району входила до складу держави Саманідів. 1856 року вона була приєднана до Бухарського емірату як Балджувонське бекство, до складу якого входили також території сучасних Дангаринського, Темурмаліцького, більша частина Восейського та Ховалінзького районів Хатлонської області. Першим правителем бекстав був . Тут нараховувалось до 20 тисяч господарств, населення становило 60 тисяч осіб, яке займалось в основному сільським господарством. Центром бекства було село , яке було значним ремісничим та торговим центром. 1870 року бекство було поділене на амлоки і на території району був утворений Балджуванський амлок. У кінці XIX століття бекство потерпало від частих посух і селяни не могли сплачувати податки. Це викликало незадоволення з їхнього боку і вони влаштували селянський бунт. На чолі повстання стояв Восе. Бунт був подавлений, а Восе страчений. У 1920—1924 роках існував Балджуванський туман Бухарської НРР, з 1924 року у складі Таджицької АРСР. З 1925 року туман став Кангуртським, але з 16 жовтня 1929 року — він знову став Балджувонським.
У 1920-их роках в районі проходили жорстокі бої Червоної армії з місцевими силами, яких підтримував османський генерал Енвер-паша. Він був тут вбитий і похоронений. За радянської влади місце захоронення трималось у таємниці. 1996 року турецька влада звернулась до Таджикистану з прохання віднайти могилу генерала і 4 серпня того ж року останки Енвера-паші були передані Туреччині.
Сам район був утворений 23 листопада 1930 року у складі Таджицької РСР. Тоді його площа становила 1796 км², район мав 11 сільрад та 402 населених пункти, у яких проживало 34900 осіб. З 16 березня 1938 року район перебував у складі , з 27 жовтня 1939 року — у складі Кулябської області. Станом на 1941 рік район мав площу 800 км² і складався з 9 сільрад. 1947 року район нараховував 260 населених пунктів, у яких проживало 47000 осіб. У жовтні 1954 року район був ліквідований, а територія віднесена до Совєтського району. 1996 року район був відновлений.
У листопаді 2001 року урядом Таджикистану Бальджувонський район був оголошений зоною міжнародного туризму, а влітку 2002 року була прийнята програма розвитку до 2012 року. В ній передбачено будівництво 3-зіркового готелю на 50 місць, 2 ГЕС потужність 750 кВт, реабілітаційний центр, туристична база та краєзнавчий музей.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Балджувонский район [ 4 червня 2017 у Wayback Machine.] — портал «Всё о Таджикистане» (рос.)
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baldzhuvonskij rajon tadzh Noҳiyai Balҷuvon Krayina Tadzhikistan Oblast Hatlonska Administrativnij centr selo Plosha 1326 km Naselennya 25800 osib 2013 Gustota naselennya 19 46 osib km Mapa Baldzhuvo nskij rajon tadzh Noҳiyai Balҷuvon rajon u skladi Hatlonskoyi oblasti Tadzhikistanu Centr selo roztashovane za 190 km vid Dushanbe GeografiyaRajon roztashovanij u dolini richki Vahsh Na pivnochi i zahodi mezhuye z ta rajonami na shodi i pivdni z Hovalinzkim Temurmalickim ta Nureckim rajonami Hatlonskoyi oblasti NaselennyaNaselennya 25800 osib 2013 25300 v 2012 24600 v 2011 23900 v 2010 23300 v 2009 22500 v 2008 22100 v 2007 24308 v 2006 23532 v 2005 Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2010 1 1880 1767 2 1564 1610 3 1026 1346 4 1100 1186 5 1069 1139 6 909 956 7 915 837 8 Chorbog 796 806 9 847 801 10 806 798Administrativnij podilAdministrativno rajon podilyayetsya na 5 dzhamoativ do skladu yakih vhodit 83 silskih naselenih punktiv Rajon Plosha km Naselennya osib 2005 Naselennya osib 2009 Naselennya osib 2010 Centr Naseleni punkti Baldzhuvonskij dzhamoat 4198 4825 4896 18 sil imeni Safara Amirshoyeva dzhamoat 3983 4488 4609 22 sela imeni Sayifa Rahima dzhamoat 6041 6992 7194 11 sil Sari Hosorskij dzhamoat 4806 5316 5323 27 sil Todzhikistonskij dzhamoat 4504 5030 4840 5 silIstoriyaRajon ye istorichnoyu oblastyu Tadzhikistanu Dani arheologichnih rozkopok poryad z Baldzhuvonom svidchat pro te sho 800 tisyach rokiv tomu tut perevazhala stepova roslinnist meshkali nosorogi mavpi shablezubi tigri zhirafi sloni ta mastodonti Tisyachu rokiv tomu teritoriya rajonu vhodila do skladu derzhavi Samanidiv 1856 roku vona bula priyednana do Buharskogo emiratu yak Baldzhuvonske bekstvo do skladu yakogo vhodili takozh teritoriyi suchasnih Dangarinskogo Temurmalickogo bilsha chastina Vosejskogo ta Hovalinzkogo rajoniv Hatlonskoyi oblasti Pershim pravitelem bekstav buv Tut narahovuvalos do 20 tisyach gospodarstv naselennya stanovilo 60 tisyach osib yake zajmalos v osnovnomu silskim gospodarstvom Centrom bekstva bulo selo yake bulo znachnim remisnichim ta torgovim centrom 1870 roku bekstvo bulo podilene na amloki i na teritoriyi rajonu buv utvorenij Baldzhuvanskij amlok U kinci XIX stolittya bekstvo poterpalo vid chastih posuh i selyani ne mogli splachuvati podatki Ce viklikalo nezadovolennya z yihnogo boku i voni vlashtuvali selyanskij bunt Na choli povstannya stoyav Vose Bunt buv podavlenij a Vose strachenij U 1920 1924 rokah isnuvav Baldzhuvanskij tuman Buharskoyi NRR z 1924 roku u skladi Tadzhickoyi ARSR Z 1925 roku tuman stav Kangurtskim ale z 16 zhovtnya 1929 roku vin znovu stav Baldzhuvonskim U 1920 ih rokah v rajoni prohodili zhorstoki boyi Chervonoyi armiyi z miscevimi silami yakih pidtrimuvav osmanskij general Enver pasha Vin buv tut vbitij i pohoronenij Za radyanskoyi vladi misce zahoronennya trimalos u tayemnici 1996 roku turecka vlada zvernulas do Tadzhikistanu z prohannya vidnajti mogilu generala i 4 serpnya togo zh roku ostanki Envera pashi buli peredani Turechchini Sam rajon buv utvorenij 23 listopada 1930 roku u skladi Tadzhickoyi RSR Todi jogo plosha stanovila 1796 km rajon mav 11 silrad ta 402 naselenih punkti u yakih prozhivalo 34900 osib Z 16 bereznya 1938 roku rajon perebuvav u skladi z 27 zhovtnya 1939 roku u skladi Kulyabskoyi oblasti Stanom na 1941 rik rajon mav ploshu 800 km i skladavsya z 9 silrad 1947 roku rajon narahovuvav 260 naselenih punktiv u yakih prozhivalo 47000 osib U zhovtni 1954 roku rajon buv likvidovanij a teritoriya vidnesena do Sovyetskogo rajonu 1996 roku rajon buv vidnovlenij U listopadi 2001 roku uryadom Tadzhikistanu Baldzhuvonskij rajon buv ogoloshenij zonoyu mizhnarodnogo turizmu a vlitku 2002 roku bula prijnyata programa rozvitku do 2012 roku V nij peredbacheno budivnictvo 3 zirkovogo gotelyu na 50 misc 2 GES potuzhnist 750 kVt reabilitacijnij centr turistichna baza ta krayeznavchij muzej Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 16 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Baldzhuvonskij rajon 4 chervnya 2017 u Wayback Machine portal Vsyo o Tadzhikistane ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Tadzhikistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi