Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Хасдай Крескаскат Hasdai CresquesЄврейська філософіяНародження1340 БарселонаСмерть1410 1411 СарагосаГромадянст

Хасдай Крескас

Хасдай Крескас

Хасдай Крескас
кат. Hasdai Cresques
Єврейська філософія
Народження1340 (?)
Барселона
Смерть1410 (1411?)
Сарагоса
Громадянство (підданство)image Арагонське королівство
Національністьєвреї
Знання мов
  • каталанська[1], арагонська мова і іврит[1][2]
    • Ім'я при народженніХасдай бен Юда Крескас
    івр. חסדאי קרשקש‎, ісп. Hasdai Crescas, кат. Hasdai Cresques
    Діяльність
  • богослов, рабин, письменник
    • Значні ідеїтвердження про нескінченність
    Вплинув, Іцхак бен Шешет (РІВАШ) Перфет
    Зазнав впливу
  • Аристотель, Маймонід, Микола Орезмський, Дунс Скот,
    • Вчителіd і d
    Відомі студентиd, d, d і d
    Визначний твір
  • d
    • Конфесіяюдаїзм[3]
    Родичіd
    image Хасдай Крескас у Вікісховищі

    Хасда́й бен Юда́ Кре́скас (лат. Crescas, івр. חסדאי קרשקש‎, кат. Cresques, 1340 Барселона — 1410 (1411?), Сарагоса) — філософ, теолог, державний діяч та голова іспанського єврейства в XIV столітті. Рабин Сарагоси, він був широко відомий також серед християнських європейських філософів. Виступав на захист чистого юдаїзму, незалежного від Аристотеля і заснованого більшою мірою на духовній і емоційній стороні людини. Біографами оцінюється як один з найбільш самобутніх єврейських і взагалі середньовічних філософів. Новаторські погляди Крескаса на нескінченність і природу, простір і час сприяли антиаристотелевському перевороту в натурфілософії, завдяки якому з'явилася можливість створення нової фізики — класичної механіки.

    Біографія

    image
    Єврейський квартал в Барселоні, де народився Крескас. Вид на синагогу.

    Раббі Хасдай бен Юда Крескас народився близько 1340 року в родині спадкових вчених євреїв у Барселоні. Можлива етимологія прізвища Crescas — від латинського дієслова «crescere» («рости, підніматися, процвітати»). Батька звали Юда, мати Регіна. У них був ще один син, Шмуель, і дочка Венгес. У передмові до книги «Світ Божий» Крескас приводить свою генеалогію: «Хасдай син Юди, сина Хасдая, сина Юди, сина Хасдая, сина Юди». У Каталонії людина брала як прізвище ім'я свого батька, так що батька Хасдая звали Юда івритом та Крескас каталонською. Дід, Хасдай бен Юда Крескас («Старший»), був відомим рабином, його багаторазово цитуються Іцхаком бен Шешет Перфетом (РІВАШ). Крескас навчався у відомого рабина (відомого під акронімом РАН), програма занять включала філософію. Сам РАН теж вивчав філософію, в тому числі вже був знайомий з ідеями і Вільяма Оккама. Крескас став улюбленим учнем РАНа, майже сином, а Реувен, син РАНа, називав його братом. Деякі історики вважають, що згаданий Реувен одружився з Венгес, сестрою Хасдая Крескас.

    У Барселоні Крескас зав'язав довголітню дружбу з Іцхаком бен Шешет (РІВАШ) Перфетом, їх називали «двоє великих з Каталонії», а самі вони в листах називали один одного братами. РІВАШ писав спільно з Крескасом з таких важливих приводів, як конфлікт навколо посади рабина Франції. Разом вони створили фонд для вивчення Тори і підтримки євреїв, постраждалих від переслідувань в Іспанії. Крескас деякий час виконував обов'язки рабина Барселони, де одружився з дівчиною на ім'я Тольрана, і у них народився син, якого, швидше за все, назвали Юда або Крескас. Хасдай Крескас взяв участь у поетичному змаганні єврейських поетів Барселони і Жерони 1370 року, для змагання написав молитовну поему в жанрі івр. «סליחות»‎ (slikhot, благання про прощення), в якій просить Бога про перемогу над «ворогом» (дурне спонукання або матерія).

    image
    «Євреї виходять з синагоги». Малюнок з , випущеної близько 1350 року в Сарагосі або Барселоні

    Крескас цікавився також кабалою, про що збереглися свідчення в анонімних кабалістичних манускриптах, а також його власний твір про сенс молитви .

    У багатьох джерелах повідомляється, що через інтриги ворогів Крескас провів у в'язниці частину 1378 року за звинуваченням в оскверненні гостії. Інші джерела говорять про ув'язнення на п'ять місяців у 1373 році. У 1383 році брав участь у переговорах про відновлення єврейських привілеїв з Педро IV, королем Арагона. Після його смерті весь період з 1387 року по 1396 рік Крескас був радником короля і королеви Арагону Хуана Першого і Віоланти і був вхожий в їх палаци в Барселоні і Сарагосі. Королева Віоланта, уроджена француженка, любила науки і мистецтва і заохочувала їх розвиток, у чому брав участь і Крескас. Серед титулів, якими королівське подружжя називали Крескаса, — магістр і кат. «juheu de casa nostra» (придворний єврей). РІВАШ був рабином Сарагоси з 1370 по 1385, після чого переїхав до Валенсії, а Крескас з дозволу короля переїхав до Сарагоси, щоб зайняти там посаду рабина. Там він познайомився з секретарем короля, представником раннього гуманізму Бернат Метже, автором поеми «Сон», і, можливо, мав на нього вплив. Принаймні з 1389 року й до самої смерті Крескас офіційно займав пост рабина Сарагоси і був визнаний королівською владою як суддя євреїв Арагона, згідно з деякими джерелами був рабином всього Арагону.

    1391 року внаслідок антиєврейської християнської пропаганди і раптової смерті короля Кастилії територією сучасної Іспанії прокотилася хвиля погромів. Перестали існувати цілі єврейські громади, перед вибором — хрещення або смерть — багато євреїв воліли померти в ім'я віри, невеликій кількості вдалося втекти, а більшість змушені були прийняти хрещення. Відчайдушний опір євреїв в деяких місцях було зламано, що не дивно, — в Барселоні, наприклад, вони становили менше 10 % населення. Були випадки самогубств і вбивств членів сім'ї, щоб лише уникнути хрещення. Погроми поширилися і на Арагон. У Сарагосі лише завдяки присутності короля вдалося уникнути погромів, але в Барселоні вони відбулися. Незважаючи на лист короля Хуана I проти погромів, в якому особливо підкреслювалося, що треба захистити родину «нашого придворного єврея і радника Крескаса», єдиний син Крескаса віддав життя за віру в Барселоні у віці двадцяти років, не доживши до запланованого весілля. Зберігся запис Реувена, сина РАНа, в якому говориться, що Крескасу вдалося врятувати Реувена і його сім'ю. Хід погромів відображений в посланні Крескаса євреям Авіньйона.. Можливо, вибір саме Авіньйона як адреси був пов'язаний з переговорами з Римським Папою, що знаходився тоді в цьому місці. Король і Крескас, мабуть, сподівалися, що римський папа заборонить погроми. Деякі джерела стверджують, що Крескас організував в Сарагосі загони самооборони, посилені найманими солдатами.

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    3. Jaume Riera i Sans Literatura en hebreu dels jueus catalans — Barcelona City Council, 1974.
      d:Track:Q26973714d:Track:Q90579192d:Track:Q3129773
    4. Крескас Хасдай // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    5. W.Z.Harvey. Rabbi Hasdai Crescas, 2010, с. 54.
    6. Max Jammer. Концепции пространства = Concepts of Space. — 3. — NY : Dover Publications, 1994. — С. 74,76-81,84,88-90. — .
    7. Под редакцией др. Мордехая Марголиота. Энциклопедия великих мудрецов Израиля (Биографический словарь) = івр. אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל‎, івр. Encyclopediya letoldot gdolei Israel‎. — Тель-Авив : Явне, 1973. — Т. 2. — С. 549—558.
    8. Dr. Manuel Joël. Религиозно-философское учение дона Хасдая Крескаса = нім. Don Chasdai Creskas' Religionsphilosophische Lehren. — Бреслау : Schletter'sche Buchhandlung, 1866. — С. 78.
    9. Dr. Jaume Riera i Sans
    10. (англійською) . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 січня 2011.
    11. [. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 15 січня 2013. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () івр. אנציקלופדיה יהודית (Da'at. Еврейская интернетная энциклопедия)‎]
    12. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою harveych2 не вказано текст
    13. Крескас, Хасдай бен-Авраам [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] в «Еврейской Энциклопедии Брокгауза и Эфрона»
    14. Сарагоса // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTEW.Z.Harvey. Rabbi Hasdai Crescas2010Chapter 2 «1391»", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

    Коментарі

    1. Професор Воррен Харві в приватному повідомленні стверджує, що королівська влада позбавила тимчасово свободи групу рабинів, щоб вони могли вирішити якесь складне судове питання, і це не було тюремним ув'язненням

    Первинні джерела

    1. РИВАШ 1547, Респонси 269, 287, 290, 331, 372, 374, 376, 379, 380, 385, 387, 388, 394, 395, 447 та інші
    2. РІВАШ, Сбірник респонсів[недоступне посилання з травня 2019]
    3. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою rivash269 не вказано текст

    Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTERIVASH1547Респонса 269", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

    Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "FOOTNOTERIVASH1547Респонси 269, 287, 290, 331, 372, 374, 376, 379, 380, 385, 387, 388, 394, 395, 447 та інші", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

    Література

    • Хасдай Крескас, с примечаниями р. Ицхака Шейлата. Свет Господень = אור ה (Or Hashem) / Текст выправлен раввином Шломо Фишером по рукописям и старым изданиям. — Єрусалим : івр. סיפרי רמות (Sifrei Ramot)‎, 5750 (1990). — 712 с. — .(івр.)
    • Колетт Сират. История средневековой еврейской философии. — 1-е изд. — Иерусалим-М. : Гешарим-Мосты культуры, 2003. — Т. 1. — 712 с. — .
    • О влиянии на Спинозу Крескаса см, в частности, Wolfson H. The Philosophy of Spinoza. Cambridge, Mass.: Harvard University, 1948. Р. 264—295; Waxman M. The Philosophy of Don Hasdai Crescas. New York, 1920.
    • Нечипуренко В. Н. Еврейская философия и каббала: Сефер Йецира; 32 пути Мудрости; Объяснение десяти сефирот рабби Азриэля из Жероны (новые переводы с древнееврейского). — 1-е изд. — Ростов н/Д : Изд-во Юж. федер. ун-та, 2007. — С. (Философия Крескаса — с. 173—221; Крескас и Спиноза — 222—251).
    • Хасдай Крескас, перевод на английский: Даниэль Ласкер (Lasker Daniel J.). «івр. ביטול עקרי אמונת הנוצרים‎", англ. перевод «англ. The Refutation of the Christian Principles.». — 1-е изд. — New York : SUNY Press, 1992.(англ.)
    • Tony Lévy. Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Статья «Hasdai Crescas». — 1-е изд. — Berlin Heidelberg New York : Springer-Verlag, 2008. — Т. 1. — 712 с. — ISBN 978-1-4020-4425-0_8630.(англ.)
    • Warren Zev Harvey. Physics and Metaphysics in Hasdai Crescas. Amsterdam Studies in Jewish Thought. — Amsterdam : J.C. Gieben, 1998. — Т. 1. — 168 с. — .(англ.)
    • Warren Zev Harvey. Рабби Хасдай Крескас = רבי חסדאי קרשקש. — Иерусалим : Центр им. Залмана Шазара по еврейской истории, 2010. — 183 с. — .(івр.)
    • Harry Austryn Wolfson. Критика Аристотеля у Крескаса: проблемы аристотелевской физики в еврейской и арабской мысли = Crescas' Critique of Aristotle: Problems of Aristotle's Physics in Jewish and Arabic philosophy. — 1929. — 113 с. — .[недоступне посилання з травня 2019](англ.)
    • Harry Austryn Wolfson. Крескас про проблему Божественних атрибутів = Crescas On The Problem Of Divine Attributes. — Nabu Press, 2010. — 108 с. — .(англ.)
    • Ицхак Хайнеман. Перевод с иврита: И. Векслер, Л. Китросский. Смысл заповедей = טעמי מצוות (Ta'amei Mitzvot). — Иерусалим : Амана, 1995. — С. 105-117.(івр.)
    • Элиезер Швайд. Введение к «Книге Основ» рабби . — Иерусалим : Амана, 1993. — С. 15-17.
    • Авиезер Равицки. Пасхальная проповедь рабби Хасдая Крескаса и исследования его философского учения = דרשת הפסח לרבי חסדאי קרשקש ומחקרים במשנתו הפילוסופית. — Иерусалим : Publications of the Israeli Academy of Sciences and Humanities, 1988. — 268 с. — .(івр.)
    • Под редакцией др. Мордехая Марголиота. Энциклопедия великих мудрецов Израиля (Биографический словарь) = אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל (Encyclopediya letoldot gdolei Israel). — Тель-Авив : Явне, 1973. — Т. 2. — С. 549-558.(івр.)
    • Dr. Manuel Joël. Религиозно-философское учение дона Хасдая Крескаса = Don Chasdai Creskas' Religionsphilosophische Lehren. — Бреслау : Schletter'sche Buchhandlung, 1866. — 83 с.
    • Mauro Zonta. Два замечания о еврейских источниках у Джиованни Пико и Джордано Бруно // Rinascimento. — 2000. — Т. 40, № A.51,s.2. — С. 143-156.(італ.)
    • Хасдай Крескас, предисловие и примечания Иегуды Айзенберга. Главы о сотворении Мира // Свет Господень = אור ה (Or Hashem) / С предисловием и примечаниями. — Єрусалим : івр. הצאות השכל (Hatsa'at Hashkel)‎, 1980-1981. — 47 с.(івр.)
    • ריבש (RIVASH). Сборник респонсов = שות. — Константинополь, 1547. — 606 с.(івр.)
    • Шломо Пинес, перевод с иврита Софьи Копелян. Схоластика Фомы Аквинского, учение Хасдая Крескаса и его предшественников // Иудаизм, христианство, ислам. Парадигмы взаимовлияния = תומס אקוינס ומשנתם של חסדאי קרשקש ושל קודמיו(Tomas Avinas u-mishnatam shel Hasdai Crescas veshel kodmav). — М. : Мосты культуры, Гешарим, 2009. — С. 233-298. — .
    • РИВАШ, Сборник респонсов онлайн [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.](івр.)
    • Warren Zev Harvey. Николай Орезмский и Хасдай Крескас о множественности миров // Studies in the History of Culture and Science. — Leiden, Boston : Brill, 2011. — Т. 30. — С. 347-360. — ISSN 1568-5004. — .(англ.)
    • Feldman, Seymur. Доказательство Герсонида, что мир сотворён // Proceedings of the American Academy for Jewish Research. — American Academy for Jewish Research, 1967. — Vol. 35. — P. 113-137. — ISSN 1538-4586.(англ.)
    • Y. Tzvi Langermann. Новый словарь научных биографий = New Dictionary of Scientific Biography / Koertge, Noretta. — New York : Charles Scribner's Sons, 2007. — Т. 5. — С. 5-9. — .(англ.)

    Посилання

    Посилання на івритомовні джерела

    • אור השם הוצאת הרב שלמה פישר [ 17 липня 2013 у Wayback Machine.] («Світ Божий») (івр.)
    • יסודות בתורת ההכרה של רבי חסדאי קרשקש [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (Основи теорії пізнання у Крескаса) (івр.)
    • ביטול עיקרי דת הנוצרים [ 30 грудня 2012 у Wayback Machine.] («Спростування основ християнської віри») (івр.)
    • הרשות נתונה — פרקי ידיעה ובחירה מתוך אור השם [ 25 липня 2013 у Wayback Machine.] (Глави про приречення і свободу волі) (івр.)
    • סוד הקדיש/טקסט קבלי שיוחס לרבי חסדאי קרשקש באתר דעת [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.] ("Таємниця Каддіша". Каббалістичні тексти, приписувані Крескасу) (івр.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Hasdaj Kreskaskat Hasdai CresquesYevrejska filosofiyaNarodzhennya1340 BarselonaSmert1410 1411 SaragosaGromadyanstvo piddanstvo Aragonske korolivstvoNacionalnistyevreyiZnannya movkatalanska 1 aragonska mova i ivrit 1 2 Im ya pri narodzhenniHasdaj ben Yuda Kreskas ivr חסדאי קרשקש isp Hasdai Crescas kat Hasdai CresquesDiyalnistbogoslov rabin pismennikZnachni ideyitverdzhennya pro neskinchennistVplinuv Ichak ben Sheshet RIVASh PerfetZaznav vplivuAristotel Majmonid Mikola Orezmskij Duns Skot Vchitelid i dVidomi studentid d d i dViznachnij tvirdKonfesiyayudayizm 3 Rodichid Hasdaj Kreskas u Vikishovishi Hasda j ben Yuda Kre skas lat Crescas ivr חסדאי קרשקש kat Cresques 1340 Barselona 1410 1411 Saragosa filosof teolog derzhavnij diyach ta golova ispanskogo yevrejstva v XIV stolitti Rabin Saragosi vin buv shiroko vidomij takozh sered hristiyanskih yevropejskih filosofiv Vistupav na zahist chistogo yudayizmu nezalezhnogo vid Aristotelya i zasnovanogo bilshoyu miroyu na duhovnij i emocijnij storoni lyudini Biografami ocinyuyetsya yak odin z najbilsh samobutnih yevrejskih i vzagali serednovichnih filosofiv Novatorski poglyadi Kreskasa na neskinchennist i prirodu prostir i chas spriyali antiaristotelevskomu perevorotu v naturfilosofiyi zavdyaki yakomu z yavilasya mozhlivist stvorennya novoyi fiziki klasichnoyi mehaniki BiografiyaYevrejskij kvartal v Barseloni de narodivsya Kreskas Vid na sinagogu Rabbi Hasdaj ben Yuda Kreskas narodivsya blizko 1340 roku v rodini spadkovih vchenih yevreyiv u Barseloni Mozhliva etimologiya prizvisha Crescas vid latinskogo diyeslova crescere rosti pidnimatisya procvitati Batka zvali Yuda mati Regina U nih buv she odin sin Shmuel i dochka Venges U peredmovi do knigi Svit Bozhij Kreskas privodit svoyu genealogiyu Hasdaj sin Yudi sina Hasdaya sina Yudi sina Hasdaya sina Yudi U Kataloniyi lyudina brala yak prizvishe im ya svogo batka tak sho batka Hasdaya zvali Yuda ivritom ta Kreskas katalonskoyu Did Hasdaj ben Yuda Kreskas Starshij buv vidomim rabinom jogo bagatorazovo cituyutsya Ichakom ben Sheshet Perfetom RIVASh Kreskas navchavsya u vidomogo rabina vidomogo pid akronimom RAN programa zanyat vklyuchala filosofiyu Sam RAN tezh vivchav filosofiyu v tomu chisli vzhe buv znajomij z ideyami i Vilyama Okkama Kreskas stav ulyublenim uchnem RANa majzhe sinom a Reuven sin RANa nazivav jogo bratom Deyaki istoriki vvazhayut sho zgadanij Reuven odruzhivsya z Venges sestroyu Hasdaya Kreskas U Barseloni Kreskas zav yazav dovgolitnyu druzhbu z Ichakom ben Sheshet RIVASh Perfetom yih nazivali dvoye velikih z Kataloniyi a sami voni v listah nazivali odin odnogo bratami RIVASh pisav spilno z Kreskasom z takih vazhlivih privodiv yak konflikt navkolo posadi rabina Franciyi Razom voni stvorili fond dlya vivchennya Tori i pidtrimki yevreyiv postrazhdalih vid peresliduvan v Ispaniyi Kreskas deyakij chas vikonuvav obov yazki rabina Barseloni de odruzhivsya z divchinoyu na im ya Tolrana i u nih narodivsya sin yakogo shvidshe za vse nazvali Yuda abo Kreskas Hasdaj Kreskas vzyav uchast u poetichnomu zmaganni yevrejskih poetiv Barseloni i Zheroni 1370 roku dlya zmagannya napisav molitovnu poemu v zhanri ivr סליחות slikhot blagannya pro proshennya v yakij prosit Boga pro peremogu nad vorogom durne sponukannya abo materiya Yevreyi vihodyat z sinagogi Malyunok z vipushenoyi blizko 1350 roku v Saragosi abo Barseloni Kreskas cikavivsya takozh kabaloyu pro sho zbereglisya svidchennya v anonimnih kabalistichnih manuskriptah a takozh jogo vlasnij tvir pro sens molitvi U bagatoh dzherelah povidomlyayetsya sho cherez intrigi vorogiv Kreskas proviv u v yaznici chastinu 1378 roku za zvinuvachennyam v oskvernenni gostiyi Inshi dzherela govoryat pro uv yaznennya na p yat misyaciv u 1373 roci U 1383 roci brav uchast u peregovorah pro vidnovlennya yevrejskih privileyiv z Pedro IV korolem Aragona Pislya jogo smerti ves period z 1387 roku po 1396 rik Kreskas buv radnikom korolya i korolevi Aragonu Huana Pershogo i Violanti i buv vhozhij v yih palaci v Barseloni i Saragosi Koroleva Violanta urodzhena francuzhenka lyubila nauki i mistectva i zaohochuvala yih rozvitok u chomu brav uchast i Kreskas Sered tituliv yakimi korolivske podruzhzhya nazivali Kreskasa magistr i kat juheu de casa nostra pridvornij yevrej RIVASh buv rabinom Saragosi z 1370 po 1385 pislya chogo pereyihav do Valensiyi a Kreskas z dozvolu korolya pereyihav do Saragosi shob zajnyati tam posadu rabina Tam vin poznajomivsya z sekretarem korolya predstavnikom rannogo gumanizmu Bernat Metzhe avtorom poemi Son i mozhlivo mav na nogo vpliv Prinajmni z 1389 roku j do samoyi smerti Kreskas oficijno zajmav post rabina Saragosi i buv viznanij korolivskoyu vladoyu yak suddya yevreyiv Aragona zgidno z deyakimi dzherelami buv rabinom vsogo Aragonu 1391 roku vnaslidok antiyevrejskoyi hristiyanskoyi propagandi i raptovoyi smerti korolya Kastiliyi teritoriyeyu suchasnoyi Ispaniyi prokotilasya hvilya pogromiv Perestali isnuvati cili yevrejski gromadi pered viborom hreshennya abo smert bagato yevreyiv volili pomerti v im ya viri nevelikij kilkosti vdalosya vtekti a bilshist zmusheni buli prijnyati hreshennya Vidchajdushnij opir yevreyiv v deyakih miscyah bulo zlamano sho ne divno v Barseloni napriklad voni stanovili menshe 10 naselennya Buli vipadki samogubstv i vbivstv chleniv sim yi shob lishe uniknuti hreshennya Pogromi poshirilisya i na Aragon U Saragosi lishe zavdyaki prisutnosti korolya vdalosya uniknuti pogromiv ale v Barseloni voni vidbulisya Nezvazhayuchi na list korolya Huana I proti pogromiv v yakomu osoblivo pidkreslyuvalosya sho treba zahistiti rodinu nashogo pridvornogo yevreya i radnika Kreskasa yedinij sin Kreskasa viddav zhittya za viru v Barseloni u vici dvadcyati rokiv ne dozhivshi do zaplanovanogo vesillya Zberigsya zapis Reuvena sina RANa v yakomu govoritsya sho Kreskasu vdalosya vryatuvati Reuvena i jogo sim yu Hid pogromiv vidobrazhenij v poslanni Kreskasa yevreyam Avinjona Mozhlivo vibir same Avinjona yak adresi buv pov yazanij z peregovorami z Rimskim Papoyu sho znahodivsya todi v comu misci Korol i Kreskas mabut spodivalisya sho rimskij papa zaboronit pogromi Deyaki dzherela stverdzhuyut sho Kreskas organizuvav v Saragosi zagoni samooboroni posileni najmanimi soldatami PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Jaume Riera i Sans Literatura en hebreu dels jueus catalans Barcelona City Council 1974 d Track Q26973714d Track Q90579192d Track Q3129773 Kreskas Hasdaj Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros W Z Harvey Rabbi Hasdai Crescas 2010 s 54 Max Jammer Koncepcii prostranstva Concepts of Space 3 NY Dover Publications 1994 S 74 76 81 84 88 90 ISBN 978 0486271194 Pod redakciej dr Mordehaya Margoliota Enciklopediya velikih mudrecov Izrailya Biograficheskij slovar ivr אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל ivr Encyclopediya letoldot gdolei Israel Tel Aviv Yavne 1973 T 2 S 549 558 Dr Manuel Joel Religiozno filosofskoe uchenie dona Hasdaya Kreskasa nim Don Chasdai Creskas Religionsphilosophische Lehren Breslau Schletter sche Buchhandlung 1866 S 78 Dr Jaume Riera i Sans anglijskoyu Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 28 sichnya 2011 Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 15 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka ivr אנציקלופדיה יהודית Da at Evrejskaya internetnaya enciklopediya Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu harveych2 ne vkazano tekst Kreskas Hasdaj ben Avraam 26 grudnya 2013 u Wayback Machine v Evrejskoj Enciklopedii Brokgauza i Efrona Saragosa Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTEW Z Harvey Rabbi Hasdai Crescas2010Chapter 2 1391 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Komentari Profesor Vorren Harvi v privatnomu povidomlenni stverdzhuye sho korolivska vlada pozbavila timchasovo svobodi grupu rabiniv shob voni mogli virishiti yakes skladne sudove pitannya i ce ne bulo tyuremnim uv yaznennyamPervinni dzherela RIVASh 1547 Responsi 269 287 290 331 372 374 376 379 380 385 387 388 394 395 447 ta inshi RIVASh Sbirnik responsiv nedostupne posilannya z travnya 2019 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu rivash269 ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTERIVASH1547Responsa 269 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu FOOTNOTERIVASH1547Responsi 269 287 290 331 372 374 376 379 380 385 387 388 394 395 447 ta inshi viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti LiteraturaHasdaj Kreskas s primechaniyami r Ichaka Shejlata Svet Gospoden אור ה Or Hashem Tekst vypravlen ravvinom Shlomo Fisherom po rukopisyam i starym izdaniyam Yerusalim ivr סיפרי רמות Sifrei Ramot 5750 1990 712 s ISBN 5 93273 101 X ivr Kolett Sirat Istoriya srednevekovoj evrejskoj filosofii 1 e izd Ierusalim M Gesharim Mosty kultury 2003 T 1 712 s ISBN 5 93273 101 X O vliyanii na Spinozu Kreskasa sm v chastnosti Wolfson H The Philosophy of Spinoza Cambridge Mass Harvard University 1948 R 264 295 Waxman M The Philosophy of Don Hasdai Crescas New York 1920 Nechipurenko V N Evrejskaya filosofiya i kabbala Sefer Jecira 32 puti Mudrosti Obyasnenie desyati sefirot rabbi Azrielya iz Zherony novye perevody s drevneevrejskogo 1 e izd Rostov n D Izd vo Yuzh feder un ta 2007 S Filosofiya Kreskasa s 173 221 Kreskas i Spinoza 222 251 Hasdaj Kreskas perevod na anglijskij Daniel Lasker Lasker Daniel J ivr ביטול עקרי אמונת הנוצרים angl perevod angl The Refutation of the Christian Principles 1 e izd New York SUNY Press 1992 angl Tony Levy Encyclopaedia of the History of Science Technology and Medicine in Non Western Cultures Statya Hasdai Crescas 1 e izd Berlin Heidelberg New York Springer Verlag 2008 T 1 712 s ISBN 978 1 4020 4425 0 8630 angl Warren Zev Harvey Physics and Metaphysics in Hasdai Crescas Amsterdam Studies in Jewish Thought Amsterdam J C Gieben 1998 T 1 168 s ISBN 978 9050633475 angl Warren Zev Harvey Rabbi Hasdaj Kreskas רבי חסדאי קרשקש Ierusalim Centr im Zalmana Shazara po evrejskoj istorii 2010 183 s ISBN 978 965 227 271 3 ivr Harry Austryn Wolfson Kritika Aristotelya u Kreskasa problemy aristotelevskoj fiziki v evrejskoj i arabskoj mysli Crescas Critique of Aristotle Problems of Aristotle s Physics in Jewish and Arabic philosophy 1929 113 s ISBN 0674175751 nedostupne posilannya z travnya 2019 angl Harry Austryn Wolfson Kreskas pro problemu Bozhestvennih atributiv Crescas On The Problem Of Divine Attributes Nabu Press 2010 108 s ISBN 1146116780 angl Ichak Hajneman Perevod s ivrita I Veksler L Kitrosskij Smysl zapovedej טעמי מצוות Ta amei Mitzvot Ierusalim Amana 1995 S 105 117 ivr Eliezer Shvajd Vvedenie k Knige Osnov rabbi Ierusalim Amana 1993 S 15 17 Aviezer Ravicki Pashalnaya propoved rabbi Hasdaya Kreskasa i issledovaniya ego filosofskogo ucheniya דרשת הפסח לרבי חסדאי קרשקש ומחקרים במשנתו הפילוסופית Ierusalim Publications of the Israeli Academy of Sciences and Humanities 1988 268 s ISBN 965 208 084 5 ivr Pod redakciej dr Mordehaya Margoliota Enciklopediya velikih mudrecov Izrailya Biograficheskij slovar אנציקלופדיה לתולדות גדולי ישראל Encyclopediya letoldot gdolei Israel Tel Aviv Yavne 1973 T 2 S 549 558 ivr Dr Manuel Joel Religiozno filosofskoe uchenie dona Hasdaya Kreskasa Don Chasdai Creskas Religionsphilosophische Lehren Breslau Schletter sche Buchhandlung 1866 83 s Mauro Zonta Dva zamechaniya o evrejskih istochnikah u Dzhiovanni Piko i Dzhordano Bruno Rinascimento 2000 T 40 A 51 s 2 S 143 156 ital Hasdaj Kreskas predislovie i primechaniya Iegudy Ajzenberga Glavy o sotvorenii Mira Svet Gospoden אור ה Or Hashem S predisloviem i primechaniyami Yerusalim ivr הצאות השכל Hatsa at Hashkel 1980 1981 47 s ivr ריבש RIVASH Sbornik responsov שות Konstantinopol 1547 606 s ivr Shlomo Pines perevod s ivrita Sofi Kopelyan Sholastika Fomy Akvinskogo uchenie Hasdaya Kreskasa i ego predshestvennikov Iudaizm hristianstvo islam Paradigmy vzaimovliyaniya תומס אקוינס ומשנתם של חסדאי קרשקש ושל קודמיו Tomas Avinas u mishnatam shel Hasdai Crescas veshel kodmav M Mosty kultury Gesharim 2009 S 233 298 ISBN 978 5 93273 297 0 RIVASh Sbornik responsov onlajn 30 bereznya 2022 u Wayback Machine ivr Warren Zev Harvey Nikolaj Orezmskij i Hasdaj Kreskas o mnozhestvennosti mirov Studies in the History of Culture and Science Leiden Boston Brill 2011 T 30 S 347 360 ISSN 1568 5004 ISBN 978 90 04 19123 5 angl Feldman Seymur Dokazatelstvo Gersonida chto mir sotvoryon Proceedings of the American Academy for Jewish Research American Academy for Jewish Research 1967 Vol 35 P 113 137 ISSN 1538 4586 angl Y Tzvi Langermann Novyj slovar nauchnyh biografij New Dictionary of Scientific Biography Koertge Noretta New York Charles Scribner s Sons 2007 T 5 S 5 9 ISBN 0684313200 angl PosilannyaKreskas Hasdaj Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Saragosa Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros v Yevrejskij Enciklopediyi Brokgauza i Efrona ros Hasdai Crescas 2 veresnya 2014 u Wayback Machine in New World Encyclopedia angl CRESCAS ḤASDAI BEN ABRAHAM 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine in JewishEncyclopedia com angl H A Davidson Crescas Hasdai Complete Dictionary of Scientific Biography 2008 7 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Posilannya na ivritomovni dzherela אור השם הוצאת הרב שלמה פישר 17 lipnya 2013 u Wayback Machine Svit Bozhij ivr יסודות בתורת ההכרה של רבי חסדאי קרשקש 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Osnovi teoriyi piznannya u Kreskasa ivr ביטול עיקרי דת הנוצרים 30 grudnya 2012 u Wayback Machine Sprostuvannya osnov hristiyanskoyi viri ivr הרשות נתונה פרקי ידיעה ובחירה מתוך אור השם 25 lipnya 2013 u Wayback Machine Glavi pro prirechennya i svobodu voli ivr סוד הקדיש טקסט קבלי שיוחס לרבי חסדאי קרשקש באתר דעת 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Tayemnicya Kaddisha Kabbalistichni teksti pripisuvani Kreskasu ivr

    Дата публікації:
    Топ