Олексій Федорович Халецький (рос. Алексей Фёдорович Халецкий; 7 жовтня 1926, Юдіново (нині Погарського району Брянської області), Російська РФСР — 27 грудня 1997) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Олексій Федорович Халецький | |
---|---|
рос. Алексей Фёдорович Халецкий | |
Народження | 7 жовтня 1926 Юдіново |
Смерть | 27 грудня 1997 (71 рік) Київ, Україна |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Освіта | Воронезький державний університет |
Роки служби | 1943–1974 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився у селянській родині. Росіянин. Закінчив 7 класів школи. У 1941–1943 роках перебував на окупованій противником території. В силу своїх можливостей займався підпільною та партизанської діяльністю.
У Червоній Армії з вересня 1943 року. Служив у запасному полку в Ульяновської області. В діючий армії з липня 1944 року. Воював на 1-му Прибалтійському, 3-му Білоруському фронтах, в Земландській групі військ. В боях був поранений.
Брав участь:
- у 1944 році у відвоюванні Литви, в тому числі в боях в районі міст , Куршеная, Шяуляя, в обороні на річці Німані;
- у 1945 році у Східно-Прусської операції, в тому числі у завоюванні міст Тільзіт (нині Совєтськ), Лабіау (нині Полеськ), в штурмі міста Кенігсберга, в боях за вихід до Балтійського моря на Земландському півострові в районі міста Фішхаузена (нині ).
Командир гармати 997-го стрілецького полку 263-ї стрілецької дивізії 43-ї армії 3-го Білоруського фронту молодший сержант Халецький відзначився при штурмі Кенігсберга. У ніч на 8 квітня 1945 року супроводжував штурмову групу свого полку. 9 квітня придушив кілька вогневих точок і знищив три самохідних гармати.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм молодшому сержанту Халецькому Олексію Федоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6259).
Після війни продовжував службу в Прибалтійському і Уральському військових округах. У 1951 році закінчив Київське об'єднане училище самохідної артилерії. Член ВКП(б) з 1951 року. У 1966 році закінчив заочно Воронезький державний університет.
З 1974 року полковник О. Ф. Халецький —в запасі. Жив у Києві. Працював в політвідділі Київського вищого зенітно-ракетного інженерного училища. Помер 27 грудня 1997 року. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі (ділянка № 87).
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна (19 квітня 1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11 березня 1985), «За службу Батьківщині в ЗС СРСР» 3-го ступеня (30 квітня 1975), Слави 3-го ступеня (15 вересня 1944), медалями.
Джерела
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах / Пред. ред. коллегии И. И. Шкадов. — Т. 2: Любов — Ящук. — Москва: Воениздат, 1988. — С 672. (рос.)
- Хлебников Н. Под грохот сотен батарей. — Москва: Воениздат, 1979. — 376 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Fedorovich Haleckij ros Aleksej Fyodorovich Haleckij 7 zhovtnya 1926 Yudinovo nini Pogarskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosijska RFSR 27 grudnya 1997 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksij Fedorovich Haleckijros Aleksej Fyodorovich HaleckijNarodzhennya7 zhovtnya 1926 1926 10 07 YudinovoSmert27 grudnya 1997 1997 12 27 71 rik Kiyiv UkrayinaPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSROsvitaVoronezkij derzhavnij universitetRoki sluzhbi1943 1974PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Haleckij BiografiyaNarodivsya u selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv 7 klasiv shkoli U 1941 1943 rokah perebuvav na okupovanij protivnikom teritoriyi V silu svoyih mozhlivostej zajmavsya pidpilnoyu ta partizanskoyi diyalnistyu U Chervonij Armiyi z veresnya 1943 roku Sluzhiv u zapasnomu polku v Ulyanovskoyi oblasti V diyuchij armiyi z lipnya 1944 roku Voyuvav na 1 mu Pribaltijskomu 3 mu Biloruskomu frontah v Zemlandskij grupi vijsk V boyah buv poranenij Brav uchast u 1944 roci u vidvoyuvanni Litvi v tomu chisli v boyah v rajoni mist Kurshenaya Shyaulyaya v oboroni na richci Nimani u 1945 roci u Shidno Prusskoyi operaciyi v tomu chisli u zavoyuvanni mist Tilzit nini Sovyetsk Labiau nini Polesk v shturmi mista Kenigsberga v boyah za vihid do Baltijskogo morya na Zemlandskomu pivostrovi v rajoni mista Fishhauzena nini Komandir garmati 997 go strileckogo polku 263 yi strileckoyi diviziyi 43 yi armiyi 3 go Biloruskogo frontu molodshij serzhant Haleckij vidznachivsya pri shturmi Kenigsberga U nich na 8 kvitnya 1945 roku suprovodzhuvav shturmovu grupu svogo polku 9 kvitnya pridushiv kilka vognevih tochok i znishiv tri samohidnih garmati Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm molodshomu serzhantu Haleckomu Oleksiyu Fedorovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6259 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v Pribaltijskomu i Uralskomu vijskovih okrugah U 1951 roci zakinchiv Kiyivske ob yednane uchilishe samohidnoyi artileriyi Chlen VKP b z 1951 roku U 1966 roci zakinchiv zaochno Voronezkij derzhavnij universitet Mogila Oleksiya Haleckogo Z 1974 roku polkovnik O F Haleckij v zapasi Zhiv u Kiyevi Pracyuvav v politviddili Kiyivskogo vishogo zenitno raketnogo inzhenernogo uchilisha Pomer 27 grudnya 1997 roku Pohovanij v Kiyevi na Berkoveckomu kladovishi dilyanka 87 NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina 19 kvitnya 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 bereznya 1985 Za sluzhbu Batkivshini v ZS SRSR 3 go stupenya 30 kvitnya 1975 Slavi 3 go stupenya 15 veresnya 1944 medalyami DzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v dvuh tomah Pred red kollegii I I Shkadov T 2 Lyubov Yashuk Moskva Voenizdat 1988 S 672 ros Hlebnikov N Pod grohot soten batarej Moskva Voenizdat 1979 376 s ros