Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Халді (Халд, 
урарт. Dḫal-di) — верховне божество урартського пантеону. Очолював головну тріаду урартських богів, куди також входили бог грози і війни Тейшеба і бог Сонця Шівіні. Дружиною бога Халді вважалася богиня , верховне жіноче божество урартів.
Походження
Урартська релігія була переважно запозичена урартами в Месопотамії. З основних богів Урарту власне лише бог Халді, на думку науковців, має суто урартське походження. За найпоширенішою сьогодні версією в науці, урартські племена (хуритського походження, відомі також як ) примігрували на Вірменське нагір'я з області (на території сучасної іранської області Західний Азербайджан й принесли на майбутню територію Урарту культ місцевого для Ровандуза бога Халді. Етимологія слова «Халді» до кінця не з'ясована. Близькість хурито-урартських мов до нахсько-дагестанських робить можливим припущення про зв'язок цього слова зі словом «hal-» з деяких кавказьких мов, що означає «небо». У цьому випадку «Халді» міг означати «небесний». Священним містом бога Халді було давнє місто Мусасір, розташоване в сучасному Західному Азербайджані. Після того як Халді став головним божеством новоутвореної держави Урарту, а державна релігія в Урарту була канонізована (в період правління царя Ішпуїні), культ бога Халді в Урарту став схожим до культу ассирійського бога Ашшура.
Ритуали та богослужіння
Ім'я бога Халді систематично використовувалося в царських клинописних написах у вступній формалізованій фразі тексту, наприклад: «Могутністю бога Халді, Менуа, син Ішпуїні говорить…». Часом про бога Халді згадувалося як про основного героя військових дій, які проводило урартське військо: «Бог Халді виступив у похід зі своєю зброєю, переміг він країну Ерікуахі, переміг місто Лухіуні, кинув їх перед Менуа. Халді могутній, зброя бога Халді — могутня». Подібні формалізовані згадки бога урарти запозичили в сусідній Ассирії, де аналогічні клинописні звернення використовувалися до бога Ашшура.
Проголошення молитов Богу Халді супроводжувалося типовими для стародавнього Сходу жертвопринесеннями свійських тварин. За урартськими клинописними текстам обсяг жертвопринесення богу Халді мав становити 17 биків і 34 вівці, максимальна кількість худоби, яку в Урарту використовували для таких церемоній.
Жертвопринесення відбувалися в храмах бога Халді. Ймовірно кожне урартське місто мало храм, присвячений богові Халді. Такий храм зазвичай будувався на другому за висотою місці всередині головної фортеці. (Перше за висотою місце як правило займав царський палац.) Храм бога Халді зазвичай включав у себе вежу, що дуже віддалено нагадувала зикурат й використовувалася для різних церемоній. Храм був оздоблений різноманітною декоративною (нефункціональною) зброєю, що символізувала зв'язок між волею бога Халді й перемогами урартського війська в боях.
 |  | Ліворуч: Реконструкція однієї зі стін храму бога Халді, побудованого царем Аргішті I в урартському місті Еребуні. Праворуч: Вівтар для жертвоприношень богу Халді, виявлений під час розкопкок в Топрак-калі, Археологічний музей Стамбула. |
Зображення бога Халді
Бог Халді зображувався як з бородою, так і без бороди, іноді з крилами, іноді без, але завжди у профіль, що відповідало загальноприйнятому давньосхідному . Аналогічно до багатьох значущих богів Месопотамії та Давнього Єгипту бог Халді зазвичай тримав у руках символічні предмети, призначення яких та символіка залишаються нез'ясованими. Деякі дослідники вважали, що символом бога Халді був лев, оскільки божество часто зображувалося стоячи на цій тварині, проте в цьому питанні немає повної ясності, адже трапляються зображення бога Халді на бику або без тварин. Окрім цього в деяких випадках на леві зображувався бог Тейшеба.
 |  |  |
| Ліворуч: Декоративний камінь періоду правління Руси II, що служив цоколем колони в урартському палаці в . Камінь оздоблений різьбленням із зображенням бога Халді; У центрі: Збільшене зображення бога Халді з цього каменю. Праворуч: Перемальоване зображення бога Халді. Камінь зберігається в Музеї анатолійських цивілізацій в Анкарі. | ||
Згасання культу бога Халді
714 року до н. е. ассирійський цар Шаррукін II в ході тривалого військового походу завдав поразки урартській армії під командуванням Руси II і внаслідок несподіваного маневру захопив та пограбував Мусасір, священне місто бога Халді. Ця подія в поєднанні з початком військово-політичного занепаду Урарту завдала культу бога Халді серйозного удару, який сприяв поступовому його згасанню. В останні роки існування Урарту царські реляції іноді замість бога Халді використовували звернення до бога Тейшеба та навіть до ассирийского верховному богу Ашшура та вавилонського Мардука. Можливо, перенесення столиці Урарту в Тейшебаіні в останні роки існування держави також було пов'язане зі загасанням культу бога Халді та покладанням надій на бога Тейшеба.
В одному з листів ассирійського царя другої половини VIII століття до н. е. (припускають, що це міг бути Тиглатпаласара III, або, що менш ймовірно, Шаррукін II) згадується ассирійський агент Парні-Алді. Висунуто гіпотезу, що його ім'я означає «той, хто володіє фарном від бога Халді», де фарн — іранський релігійний термін, а Алді — діалектна форма імені Халді, про існування якої вказує Г. А. Мелікішвілі.
Як припускає І. М. Дьяконов, пізніше Халді був ототожнений із запозиченим у іранців вірменським богом Міхром.
Див. також
Література
- Oktay Belli, The Anzaf fortress and the Gods of Urartu. İstanbul, Galatasary, Arkeoloji ve Sanat Yayinlari 1999, Abb. 16.
- Mirjo Salvini: Geschichte und Kultur der Urartäer. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1995. .
- Ванское царство (Урарту) / — Москва : Издательство Восточной литературы. — 286 с. — 3500 прим.
Примітки
- Ванское царство (Урарту) / — Москва : Видавництво Східної літератури, 1959. — С. 220 — 221. — 3500 прим.
- Salvini Mirjo. Geschichte und Kultur der Urartäer. — Darmstadt, 1995.
- Stone E.C., Zimansky P. The Urartian Transformation in the Outer Town of Ayanis // Archaeology in the Borderlands. Investigations in Caucasia and beyound. — Los Angeles : University of California Press. — .
- Barnet R.D. Urartu // The Cambridge Ancient History. — Cambridge : Cambridge University Press, 1973. — Т. 3.
- Ванское царство (Урарту) / — Москва : Видавництво Східної літератури, 1959. — С. 224. — 3500 прим.
- Меликишвили Г.А. Мусасир и вопрос о древнейшем очаге урартских племён // Вестник древней истории. — Москва. — № 2.
- Мелікишвілі Г.О. Урартские клинообразные надписи. — Москва : Издательство АН СССР, 1960.
- Оганесян К. Л. Крепость Эребуни (782 г. до н.э.) / — Єреван : Айастан, 1980. — 144 с. — 1500 прим.
- Редер Д.Г. Роль Муцацирского храма в экономике Урарту и Ассирии в VIII ст. до н.э. // Вестник древней истории. — Москва, 1987. — № 1. — С. 147 — 158.
- Див. також: Chahin, Kingdom of Armenia
- Oktay Belli. The Anzaf fortresses and the gods of Urartu. — Istambul : Arkeoloji ve Sanat Yayinlari. — С. 35 — 45. — .
- Salvini M. Una Stele di Rusa III Erimenahi dalla zona di Van // Studi micenei ed egeo-anatolici. — 2002. — Т. 44/2. — С. 115 — 144.
- Грантовский Э. А. Ранняя история иранских племен Передней Азии. М., 1970. 2-е изд. М., 2007. С.350-352
- Дьяконов И. М. Архаические мифы Востока и Запада. М., 1990. С.211, 224
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Haldi Hald urart Dḫal di verhovne bozhestvo urartskogo panteonu Ocholyuvav golovnu triadu urartskih bogiv kudi takozh vhodili bog grozi i vijni Tejsheba i bog Soncya Shivini Druzhinoyu boga Haldi vvazhalasya boginya verhovne zhinoche bozhestvo urartiv Zobrazhennya boga Haldi Istorichnij muzej VirmeniyiPohodzhennyaUrartska religiya bula perevazhno zapozichena urartami v Mesopotamiyi Z osnovnih bogiv Urartu vlasne lishe bog Haldi na dumku naukovciv maye suto urartske pohodzhennya Za najposhirenishoyu sogodni versiyeyu v nauci urartski plemena huritskogo pohodzhennya vidomi takozh yak primigruvali na Virmenske nagir ya z oblasti na teritoriyi suchasnoyi iranskoyi oblasti Zahidnij Azerbajdzhan j prinesli na majbutnyu teritoriyu Urartu kult miscevogo dlya Rovanduza boga Haldi Etimologiya slova Haldi do kincya ne z yasovana Blizkist hurito urartskih mov do nahsko dagestanskih robit mozhlivim pripushennya pro zv yazok cogo slova zi slovom hal z deyakih kavkazkih mov sho oznachaye nebo U comu vipadku Haldi mig oznachati nebesnij Svyashennim mistom boga Haldi bulo davnye misto Musasir roztashovane v suchasnomu Zahidnomu Azerbajdzhani Pislya togo yak Haldi stav golovnim bozhestvom novoutvorenoyi derzhavi Urartu a derzhavna religiya v Urartu bula kanonizovana v period pravlinnya carya Ishpuyini kult boga Haldi v Urartu stav shozhim do kultu assirijskogo boga Ashshura Rituali ta bogosluzhinnyaIm ya boga Haldi sistematichno vikoristovuvalosya v carskih klinopisnih napisah u vstupnij formalizovanij frazi tekstu napriklad Mogutnistyu boga Haldi Menua sin Ishpuyini govorit Chasom pro boga Haldi zgaduvalosya yak pro osnovnogo geroya vijskovih dij yaki provodilo urartske vijsko Bog Haldi vistupiv u pohid zi svoyeyu zbroyeyu peremig vin krayinu Erikuahi peremig misto Luhiuni kinuv yih pered Menua Haldi mogutnij zbroya boga Haldi mogutnya Podibni formalizovani zgadki boga urarti zapozichili v susidnij Assiriyi de analogichni klinopisni zvernennya vikoristovuvalisya do boga Ashshura Progoloshennya molitov Bogu Haldi suprovodzhuvalosya tipovimi dlya starodavnogo Shodu zhertvoprinesennyami svijskih tvarin Za urartskimi klinopisnimi tekstam obsyag zhertvoprinesennya bogu Haldi mav stanoviti 17 bikiv i 34 vivci maksimalna kilkist hudobi yaku v Urartu vikoristovuvali dlya takih ceremonij Zhertvoprinesennya vidbuvalisya v hramah boga Haldi Jmovirno kozhne urartske misto malo hram prisvyachenij bogovi Haldi Takij hram zazvichaj buduvavsya na drugomu za visotoyu misci vseredini golovnoyi forteci Pershe za visotoyu misce yak pravilo zajmav carskij palac Hram boga Haldi zazvichaj vklyuchav u sebe vezhu sho duzhe viddaleno nagaduvala zikurat j vikoristovuvalasya dlya riznih ceremonij Hram buv ozdoblenij riznomanitnoyu dekorativnoyu nefunkcionalnoyu zbroyeyu sho simvolizuvala zv yazok mizh voleyu boga Haldi j peremogami urartskogo vijska v boyah Svyatilisha boga Haldi Livoruch Rekonstrukciya odniyeyi zi stin hramu boga Haldi pobudovanogo carem Argishti I v urartskomu misti Erebuni Pravoruch Vivtar dlya zhertvoprinoshen bogu Haldi viyavlenij pid chas rozkopkok v Toprak kali Arheologichnij muzej Stambula Zobrazhennya boga HaldiBog Haldi zobrazhuvavsya yak z borodoyu tak i bez borodi inodi z krilami inodi bez ale zavzhdi u profil sho vidpovidalo zagalnoprijnyatomu davnoshidnomu Analogichno do bagatoh znachushih bogiv Mesopotamiyi ta Davnogo Yegiptu bog Haldi zazvichaj trimav u rukah simvolichni predmeti priznachennya yakih ta simvolika zalishayutsya nez yasovanimi Deyaki doslidniki vvazhali sho simvolom boga Haldi buv lev oskilki bozhestvo chasto zobrazhuvalosya stoyachi na cij tvarini prote v comu pitanni nemaye povnoyi yasnosti adzhe traplyayutsya zobrazhennya boga Haldi na biku abo bez tvarin Okrim cogo v deyakih vipadkah na levi zobrazhuvavsya bog Tejsheba Zobrazhennya boga Haldi Livoruch Dekorativnij kamin periodu pravlinnya Rusi II sho sluzhiv cokolem koloni v urartskomu palaci v Kamin ozdoblenij rizblennyam iz zobrazhennyam boga Haldi U centri Zbilshene zobrazhennya boga Haldi z cogo kamenyu Pravoruch Peremalovane zobrazhennya boga Haldi Kamin zberigayetsya v Muzeyi anatolijskih civilizacij v Ankari Zgasannya kultu boga Haldi714 roku do n e assirijskij car Sharrukin II v hodi trivalogo vijskovogo pohodu zavdav porazki urartskij armiyi pid komanduvannyam Rusi II i vnaslidok nespodivanogo manevru zahopiv ta pograbuvav Musasir svyashenne misto boga Haldi Cya podiya v poyednanni z pochatkom vijskovo politichnogo zanepadu Urartu zavdala kultu boga Haldi serjoznogo udaru yakij spriyav postupovomu jogo zgasannyu V ostanni roki isnuvannya Urartu carski relyaciyi inodi zamist boga Haldi vikoristovuvali zvernennya do boga Tejsheba ta navit do assirijskogo verhovnomu bogu Ashshura ta vavilonskogo Marduka Mozhlivo perenesennya stolici Urartu v Tejshebaini v ostanni roki isnuvannya derzhavi takozh bulo pov yazane zi zagasannyam kultu boga Haldi ta pokladannyam nadij na boga Tejsheba V odnomu z listiv assirijskogo carya drugoyi polovini VIII stolittya do n e pripuskayut sho ce mig buti Tiglatpalasara III abo sho mensh jmovirno Sharrukin II zgaduyetsya assirijskij agent Parni Aldi Visunuto gipotezu sho jogo im ya oznachaye toj hto volodiye farnom vid boga Haldi de farn iranskij religijnij termin a Aldi dialektna forma imeni Haldi pro isnuvannya yakoyi vkazuye G A Melikishvili Yak pripuskaye I M Dyakonov piznishe Haldi buv ototozhnenij iz zapozichenim u iranciv virmenskim bogom Mihrom Div takozhUrartu Religiya Urartu Spisok urartskih bogivLiteraturaOktay Belli The Anzaf fortress and the Gods of Urartu Istanbul Galatasary Arkeoloji ve Sanat Yayinlari 1999 Abb 16 Mirjo Salvini Geschichte und Kultur der Urartaer Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1995 ISBN 3 534 01870 2 Vanskoe carstvo Urartu Moskva Izdatelstvo Vostochnoj literatury 286 s 3500 prim PrimitkiVanskoe carstvo Urartu Moskva Vidavnictvo Shidnoyi literaturi 1959 S 220 221 3500 prim Salvini Mirjo Geschichte und Kultur der Urartaer Darmstadt 1995 Stone E C Zimansky P The Urartian Transformation in the Outer Town of Ayanis Archaeology in the Borderlands Investigations in Caucasia and beyound Los Angeles University of California Press ISBN 1931745013 Barnet R D Urartu The Cambridge Ancient History Cambridge Cambridge University Press 1973 T 3 Vanskoe carstvo Urartu Moskva Vidavnictvo Shidnoyi literaturi 1959 S 224 3500 prim Melikishvili G A Musasir i vopros o drevnejshem ochage urartskih plemyon Vestnik drevnej istorii Moskva 2 Melikishvili G O Urartskie klinoobraznye nadpisi Moskva Izdatelstvo AN SSSR 1960 Oganesyan K L Krepost Erebuni 782 g do n e Yerevan Ajastan 1980 144 s 1500 prim Reder D G Rol Mucacirskogo hrama v ekonomike Urartu i Assirii v VIII st do n e Vestnik drevnej istorii Moskva 1987 1 S 147 158 Div takozh Chahin Kingdom of Armenia Oktay Belli The Anzaf fortresses and the gods of Urartu Istambul Arkeoloji ve Sanat Yayinlari S 35 45 ISBN 975 6899 01 8 Salvini M Una Stele di Rusa III Erimenahi dalla zona di Van Studi micenei ed egeo anatolici 2002 T 44 2 S 115 144 Grantovskij E A Rannyaya istoriya iranskih plemen Perednej Azii M 1970 2 e izd M 2007 S 350 352 Dyakonov I M Arhaicheskie mify Vostoka i Zapada M 1990 S 211 224