Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хакський дінеро (ісп. dinero jaqués, кат. moneda chaquesa) або арагонський дінеро (ісп. dinero aragonés) — різновид каролінгського динарія, білонна монета, що почала карбуватись в місті Хака, тогочасній столиці Арагонського королівства з другої половини XI століття і продовжувала карбуватись в Арагоні до 1728 року.
| Хакський дінеро | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Арагонське королівство | ||
Історія
Грошові одиниці Арагонського королівства
З утворенням Арагонського королівства його базовою розрахунковою валютою стали облікові лібра (фунт) та суельдо (шилінг), а також монети арабського Аль-Андалусу динари та дирхами, які використовувалися головним чином у важливих грошових операціях, таких як оплата паріас — данини мусульманським державам Аль-Андалусу.
Задокументовано рідкісний випадок карбування золотих монет Санчо I Раміресом, хакський золоий манкус (mancusos iacensis або auro de Iacca), який відповідав тій самій типології білонних грошей і мав низьку пробу золота (близько 18 каратів). Цілком можливо, що це був спеціальний випуск, який не поширювався, і що це було пов'язано з необхідністю сплачувати півтисячі золотих манкусів щорічно Святому Престолу, коли Санчо I був визнаний королем Арагону папою і інфікований ця сума надійшла до Папської області після поїздки арагонського короля до Риму в 1068 році. Існувала також розмінна грошова одиниця - обол, вартість якої становили половину дінеро.
Поява хакського дінеро
Хакський дінеро походить від каролінгського денарія (лат. denarius), грошової одиниці імперії Каролінгів. Відповідно, зі встановленням франкської влади в Іспанській марці наприкінці X століття, на Піренейському півострові почалося карбування наваррських, арагонських і каталонських денарієв (дінеро). Однак із поступовим здобуттям іспаномовними графствами Каролінгів незалежності від Західного Франкського королівства, їхнє карбування було деградовано, і срібні гроші стали сплавом срібла та міді, тобто те, що відомо як карбування вельон, і монета великої цінності в обігу на цих територіях була андалузький динар (золота монета) і дирхам (срібна), залишаючи гроші в роздрібній торгівлі.
Карбування арагонських дінеро почалося в місті Хака приблизно в 1085 році, під час правління короля Санчо I (1063—1094). Скромні білонні гроші Санчо Раміреса мали четвертий сорт, тобто сплав однієї третини срібла та двох міді. Його типологія була дуже простою. На аверсі грошей «sanchete» був зображений дуже схематичний бюст короля з легендою SANCIVS.REX. На реверсі було так зване «дерево Sobrarbe», фактично хрест на стеблі з квітковими гілками з боків. На аверсі профіль короля, а на реверсі процесійний хрест на ніжці з гілками з боків — зображення, яке в сучасну добу буде асоціюватися з емблемою дерева Собрарбе та що з'явиться на перших зображеннях герба Арагону. З часів правління Хайме I Завойовника, квітчастий хрест на ніжці, що зображувався на дінеро Санчо I, Педро I, Альфонсо I, Альфонсо II та Педро II було замінено папським хрестом із подвійним раменом (пізніше відомий у геральдиці як Лотаринзький хрест).
До часів Альфонсо II хакський дінеро зберігав свою вартість, але Хайме I Завойовник скоротив його, зменшивши вагу вдвічі.
Крім самої Хаки, арагонські дінеро також карбувались на інших монетних дворах, таких як Монсон (за правління Педро I Арагонського) або недовго Саріньєна (за правління Хайме I Завойовника), ймовірно, для постачання валюти в Тортосу, де ходили хакські дінеро і яка до 1280 р. була приєднана до Арагонської Корони з тариторією на правому березі Ебро. Близько 1340 року монетний двір, на якому карбувались арагонські дінеро був переведений Педро IV Церемонним до Сарагоси. В XIV столітті хакський дінеро змінив свою вартість по відношенню до дінеро решти королівств Арагонської Корони. Він коштував на третину більше, ніж дінеро Валенсійського королівства та Барселонського графства, і вдвічі більше, ніж дінеро, що карбівались у Майорканському та Сардинському королівствах.
Типи грошей, які випускали королі дому Арагон
- Срібні дінеро : срібна монета вагою приблизно один грам чистого срібла.
- Біллоні дінеро : однограмова монета, яка містила приблизно 0,35 грама срібла, а решта — міді. Ця монета була дуже популярною в середні віки та була викарбувана в Хаці, на різних монетних дворах Арагонського королівства під назвою грошей Жакеса та в різних каталонських графствах із перехрещеним шрифтом, який дасть назву кроат.
- Четвертинні дінеро : валюта, яка містила третину срібла, створена за часів Педро II Арагонського.
- Короткі дінеро : з'явилися наприкінці правління Педро I Арагонського, ці дінеро містили лише чверть срібла.
Зв'язок дінеро з іншими валютами в Арагонській короні
Срібна хакська лібра підрозділяється на двісті сорок денаріїв, також виготовлених зі срібла. Золота монета суельдо мала таку ж вагу, що й срібні дінеро. Оскільки золото і срібло підтримували паритет 12:1, кожне суельдо було еквівалентне дванадцяти дінеро, а фунт срібла був еквівалентним двадцяти суельдо. Однією з найпопулярніших валют була пьєза, яка коштувала вісім суельдо, а іншою була песета, еквівалентна семи суельдо або, іншими словами, тижневій зарплаті робітника.
Примітки
- Agustín Ubieto Arteta, , Cómo se formó Aragón, Zaragoza, Institución «Fernando el Católico», reimpresión digital de la primera edición de 1982.
Джерела
- «Dinero» Архівовано січень 23, 2022 на сайті Wayback Machine., Gran Enciclopedia Aragonesa en línea.
- «Numismática y sigilografía» [de la Corona de Aragón], en Ernest Belenguer, Felipe V. Garín Llombart y Carmen Morte García, La Corona de Aragón. El poder y la imagen de la Edad Media a la Edad Moderna (siglos XII—XVIII), Sociedad Estatal para la Acción Cultural Exterior (SEACEX), Generalidad Valenciana y Ministerio de Cultura de España — Lunwerg, 2006. ISBN 84-9785-261-3.
- «Las monedas», en La Edad Media en la Corona de Aragón. Parte Segunda: Las instituciones.
- Royo Ortín, Marco L., La moneda en el Reino de Aragón, www.numisma.org 2008.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хакський дінеро |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hakskij dinero isp dinero jaques kat moneda chaquesa abo aragonskij dinero isp dinero aragones riznovid karolingskogo dinariya bilonna moneta sho pochala karbuvatis v misti Haka togochasnij stolici Aragonskogo korolivstva z drugoyi polovini XI stolittya i prodovzhuvala karbuvatis v Aragoni do 1728 roku Hakskij dinero isp dinero jaques kat moneda chaquesa Dinero Pedro II Aragonskogo 1196 1213 Avers Korolivskij profil uvinchanij legendoyu PETRO REX Revers procesijnij hrest na nizhci z zavitkami gilok z bokiv Legenda ARA GON diametr 19 mm Vaga 1 13 gr Teritoriya obigu Emitent Aragonske korolivstvoIstoriyaGroshovi odinici Aragonskogo korolivstva Z utvorennyam Aragonskogo korolivstva jogo bazovoyu rozrahunkovoyu valyutoyu stali oblikovi libra funt ta sueldo shiling a takozh moneti arabskogo Al Andalusu dinari ta dirhami yaki vikoristovuvalisya golovnim chinom u vazhlivih groshovih operaciyah takih yak oplata parias danini musulmanskim derzhavam Al Andalusu Zadokumentovano ridkisnij vipadok karbuvannya zolotih monet Sancho I Ramiresom hakskij zoloij mankus mancusos iacensis abo auro de Iacca yakij vidpovidav tij samij tipologiyi bilonnih groshej i mav nizku probu zolota blizko 18 karativ Cilkom mozhlivo sho ce buv specialnij vipusk yakij ne poshiryuvavsya i sho ce bulo pov yazano z neobhidnistyu splachuvati pivtisyachi zolotih mankusiv shorichno Svyatomu Prestolu koli Sancho I buv viznanij korolem Aragonu papoyu i infikovanij cya suma nadijshla do Papskoyi oblasti pislya poyizdki aragonskogo korolya do Rimu v 1068 roci Isnuvala takozh rozminna groshova odinicya obol vartist yakoyi stanovili polovinu dinero Poyava hakskogo dinero Dinero Sancho I Aragonskogo vikarbuvani mizh 1085 i 1094 rokami Persha groshova moneta hristiyanskogo korolivstva Pirenejskogo pivostrova Procesijnij hrest z yavlyayetsya na stovburi z rozkvitami gilok z bokiv arbor ad modum Floris pomilkova nazva Encina de Sobrarbe yak jogo tlumachili z 16 stolittya Legenda z oboh bokiv stovbura ARA GON Hakskij dinero pohodit vid karolingskogo denariya lat denarius groshovoyi odinici imperiyi Karolingiv Vidpovidno zi vstanovlennyam frankskoyi vladi v Ispanskij marci naprikinci X stolittya na Pirenejskomu pivostrovi pochalosya karbuvannya navarrskih aragonskih i katalonskih denariyev dinero Odnak iz postupovim zdobuttyam ispanomovnimi grafstvami Karolingiv nezalezhnosti vid Zahidnogo Frankskogo korolivstva yihnye karbuvannya bulo degradovano i sribni groshi stali splavom sribla ta midi tobto te sho vidomo yak karbuvannya velon i moneta velikoyi cinnosti v obigu na cih teritoriyah bula andaluzkij dinar zolota moneta i dirham sribna zalishayuchi groshi v rozdribnij torgivli Dinero Hajme I Zavojovnika 1213 1276 17mm 0 79 g 11h Karbuvannya aragonskih dinero pochalosya v misti Haka priblizno v 1085 roci pid chas pravlinnya korolya Sancho I 1063 1094 Skromni bilonni groshi Sancho Ramiresa mali chetvertij sort tobto splav odniyeyi tretini sribla ta dvoh midi Jogo tipologiya bula duzhe prostoyu Na aversi groshej sanchete buv zobrazhenij duzhe shematichnij byust korolya z legendoyu SANCIVS REX Na reversi bulo tak zvane derevo Sobrarbe faktichno hrest na stebli z kvitkovimi gilkami z bokiv Na aversi profil korolya a na reversi procesijnij hrest na nizhci z gilkami z bokiv zobrazhennya yake v suchasnu dobu bude asociyuvatisya z emblemoyu dereva Sobrarbe ta sho z yavitsya na pershih zobrazhennyah gerba Aragonu Z chasiv pravlinnya Hajme I Zavojovnika kvitchastij hrest na nizhci sho zobrazhuvavsya na dinero Sancho I Pedro I Alfonso I Alfonso II ta Pedro II bulo zamineno papskim hrestom iz podvijnim ramenom piznishe vidomij u geraldici yak Lotarinzkij hrest Do chasiv Alfonso II hakskij dinero zberigav svoyu vartist ale Hajme I Zavojovnik skorotiv jogo zmenshivshi vagu vdvichi Dinero Alfonsa II 1164 1196 Napis Avers ALFONS REX Revers ARA GON Krim samoyi Haki aragonski dinero takozh karbuvalis na inshih monetnih dvorah takih yak Monson za pravlinnya Pedro I Aragonskogo abo nedovgo Sarinyena za pravlinnya Hajme I Zavojovnika jmovirno dlya postachannya valyuti v Tortosu de hodili hakski dinero i yaka do 1280 r bula priyednana do Aragonskoyi Koroni z taritoriyeyu na pravomu berezi Ebro Blizko 1340 roku monetnij dvir na yakomu karbuvalis aragonski dinero buv perevedenij Pedro IV Ceremonnim do Saragosi V XIV stolitti hakskij dinero zminiv svoyu vartist po vidnoshennyu do dinero reshti korolivstv Aragonskoyi Koroni Vin koshtuvav na tretinu bilshe nizh dinero Valensijskogo korolivstva ta Barselonskogo grafstva i vdvichi bilshe nizh dinero sho karbivalis u Majorkanskomu ta Sardinskomu korolivstvah Tipi groshej yaki vipuskali koroli domu AragonSribni dinero sribna moneta vagoyu priblizno odin gram chistogo sribla Billoni dinero odnogramova moneta yaka mistila priblizno 0 35 grama sribla a reshta midi Cya moneta bula duzhe populyarnoyu v seredni viki ta bula vikarbuvana v Haci na riznih monetnih dvorah Aragonskogo korolivstva pid nazvoyu groshej Zhakesa ta v riznih katalonskih grafstvah iz perehreshenim shriftom yakij dast nazvu kroat Chetvertinni dinero valyuta yaka mistila tretinu sribla stvorena za chasiv Pedro II Aragonskogo Korotki dinero z yavilisya naprikinci pravlinnya Pedro I Aragonskogo ci dinero mistili lishe chvert sribla Zv yazok dinero z inshimi valyutami v Aragonskij koroniSribna hakska libra pidrozdilyayetsya na dvisti sorok denariyiv takozh vigotovlenih zi sribla Zolota moneta sueldo mala taku zh vagu sho j sribni dinero Oskilki zoloto i sriblo pidtrimuvali paritet 12 1 kozhne sueldo bulo ekvivalentne dvanadcyati dinero a funt sribla buv ekvivalentnim dvadcyati sueldo Odniyeyu z najpopulyarnishih valyut bula pyeza yaka koshtuvala visim sueldo a inshoyu bula peseta ekvivalentna semi sueldo abo inshimi slovami tizhnevij zarplati robitnika PrimitkiAgustin Ubieto Arteta Como se formo Aragon Zaragoza Institucion Fernando el Catolico reimpresion digital de la primera edicion de 1982 Dzherela Dinero Arhivovano sichen 23 2022 na sajti Wayback Machine Gran Enciclopedia Aragonesa en linea Numismatica y sigilografia de la Corona de Aragon en Ernest Belenguer Felipe V Garin Llombart y Carmen Morte Garcia La Corona de Aragon El poder y la imagen de la Edad Media a la Edad Moderna siglos XII XVIII Sociedad Estatal para la Accion Cultural Exterior SEACEX Generalidad Valenciana y Ministerio de Cultura de Espana Lunwerg 2006 ISBN 84 9785 261 3 Las monedas en La Edad Media en la Corona de Aragon Parte Segunda Las instituciones Royo Ortin Marco L La moneda en el Reino de Aragon www numisma org 2008 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hakskij dinero