Хайна (ісп. Comalcalco) — руїни міста-некрополя цивілізації мая на штучному острові тієї ж назви у штаті Кампече (Мексика). Назва перекладається як «Храм на воді» або «Будинок води».
Хайна | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кампече |
Історія | |
Датування | 300 — 1200 |
Періоди | Класичний і післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Хайна у Вікісховищі |
Історія
Це місце являє собою одну з найбільших загадок культури мая. З різних причин, відомих тільки їм самим, стародавні люди використовували його як некрополь. Було пов'язано із системою координат мая, оскільки місце розташування острова Хайна збігається з «пащею» священної космогонічної рептилії і є уособленням прабатьківщини, куди відправлялися душі померлих. Острів і місто-некрополь, на думку мая, були місцем перетину 2 головних осей: захід-схід й північ-південь.
Його засновано близько 300 року. Згодом було невеликим поселенням. Лише приблизно 600 року перетворилося на велике культове місто, де здійснювалися поховальні ритуали ахавів, представників їхніх родин і знаті. Вважається, що швидше за все, тут були поховані правителі міст Юкатану, насамперед його західної частини: Ецни, Ушмаля, Каба, Санта-Рос-Штампак та інших поселень регіонів Пуук й Ченес. Керували містом жерці, проте їхній статус повністю не розкритий. Водночас тут постало невеличке царство Чан.
Нове піднесення почалося в часи гегемонії Чичен-Іци на півострові Юкатан. Халач-вінікі продовжили традицію шанування цього святилища. Втім із поразкою міста-держави наприкінці XII століття призвело зрештою до знлюднення Хайни.
Опис
Це невеликий вапняковий острівець біля узбережжя Кампече, відокремлений від півострова Юкатан лише вузькою протокою, на відстані 50 км від міста Кампече.
Складається з 2 невеликих груп споруд — комплексів Сакпул (у західній частині) й Сайосаль (на сході), 2 великих площ та майданчику для гри у м'яч. Найбільш інтерес становлять поховання, яких виявлено близько 20 тисяч, час яких датується періодом від 500 до 1000 року. Наразі досліджено 10 тис. могил.
Крихітні розміри храмових споруд, споруджених на цьому острові, ніяк не відповідають ні кількістю, ні багатству знайдених тут поховань. Саме тут археологи і грабіжники стародавніх поховань знайшли чудові керамічні статуетки (заввишки 25—65 см), які, власне, і зробили острів Хайна відомим. За ним названо стиль дрібної пластики як «Стиль Хайна», що має спільні риси зі скульптурою міст долини Усумасінти. Їх поділяють на 3 фази: 600—800 років; 800—1000; 1000—1200 років.
Дослідники відзначають дивовижний реалізм давніх маянських майстрів, що поєднує увагу до характерних частковостей з майже монументальною узагальненістю, виразність жесту з почуттям композиційної цілісності, надає кожному з цих виліплених воїнів і божеств стилістичну і образну значущість.
Усі об'єкти є порожнистими, судячи з розташованого в задній частині фігурок отвору, вони являють собою свого роду свистілки. Особи фігурок зазвичай робилися за шаблоном, а потім над цими та іншими деталями фігурок працювали пальці художника. Наголос робився на досягнення портретної схожості з реальною людиною — з тим, кого було поховано у цій могилі.
Серед зображених на статуетках людей зображено найрізноманітніші соціальні типи: аристократів і озброєних вояків, у деяких з них на обличчях можна розрізнити татуювання або сліди ритуального самознущання, красивих молодичок і літніх жінок. Два мотиви є найпоширенішими — зріла жінка, яка переховує дорослого чоловіка так, немов би він був її дитиною, і літній чоловік, що заграє з чарівною молодою жінкою. Досить часто зустрічається лише зображення одного з богів пантеону мая — «товстого бога», який, судячи з численних знахідок, був дуже популярним у мая, які жили в давнину на території штату Кампече. У 2015 році було виявлено статуетку, яка значно відрізнявся від колишніх знахідок, що являє собою зображення чудернацької тварини або птаха.
У похованнях знайдено численні різьблені вироби з мушель, що мають високу якість. Ці чудові вироби мая прикрашали шматочками яблучно-зеленого нефриту.
Історія досліджень
Значні розкопки почалися з 1946 року, коли вели роботи Фернандес й Медано Коер. У 1948 році дослідження тривали на чолі із Романом Піно-Чаном. У 1959 році тут працював Кук де Леонард. У 1964 році дослідження проводив Авелейра Арройо де Анда. У 1968 році тут знову вів розкопки Р. Піно-Чан.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хайна (острів) |
- Peter schmidt, Merced de la Garza & Enrique Nalda (éd), Maya Civilization, Thames & Hudson, 1998, p. 387 (англ.)
- Nikolai Grube (Hrsg.): Maya. Gottkönige im Regenwald. Könemann-Verlag, Köln 2000 — S. 308. (нім.)
- Ball, Joseph W.; (2001) Maya Lowlands: North in Archaeology of Ancient Mexico and Central America: An Encyclopedia, Evans, Susan Toby; Webster, David L., eds.; Garland Publishing, Inc., New York, pp. 433—441 (англ.)
- Scott, Sue (2001) Figurines, Terracotta, in Archaeology of Ancient Mexico and Central America: An Encyclopedia, Evans, Susan Toby; Webster, David L., eds.; Garland Publishing, Inc., New York. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hajna isp Comalcalco ruyini mista nekropolya civilizaciyi maya na shtuchnomu ostrovi tiyeyi zh nazvi u shtati Kampeche Meksika Nazva perekladayetsya yak Hram na vodi abo Budinok vodi HajnaKrayina MeksikaRegion KampecheIstoriyaDatuvannya 300 1200Periodi Klasichnij i pislyaklasichnij periodiArheologichna kultura maya Hajna u VikishovishiIstoriyamisto i ostriv Hajna Ce misce yavlyaye soboyu odnu z najbilshih zagadok kulturi maya Z riznih prichin vidomih tilki yim samim starodavni lyudi vikoristovuvali jogo yak nekropol Bulo pov yazano iz sistemoyu koordinat maya oskilki misce roztashuvannya ostrova Hajna zbigayetsya z pasheyu svyashennoyi kosmogonichnoyi reptiliyi i ye uosoblennyam prabatkivshini kudi vidpravlyalisya dushi pomerlih Ostriv i misto nekropol na dumku maya buli miscem peretinu 2 golovnih osej zahid shid j pivnich pivden Jogo zasnovano blizko 300 roku Zgodom bulo nevelikim poselennyam Lishe priblizno 600 roku peretvorilosya na velike kultove misto de zdijsnyuvalisya pohovalni rituali ahaviv predstavnikiv yihnih rodin i znati Vvazhayetsya sho shvidshe za vse tut buli pohovani praviteli mist Yukatanu nasampered jogo zahidnoyi chastini Ecni Ushmalya Kaba Santa Ros Shtampak ta inshih poselen regioniv Puuk j Chenes Keruvali mistom zherci prote yihnij status povnistyu ne rozkritij Vodnochas tut postalo nevelichke carstvo Chan Nove pidnesennya pochalosya v chasi gegemoniyi Chichen Ici na pivostrovi Yukatan Halach viniki prodovzhili tradiciyu shanuvannya cogo svyatilisha Vtim iz porazkoyu mista derzhavi naprikinci XII stolittya prizvelo zreshtoyu do znlyudnennya Hajni OpisCe nevelikij vapnyakovij ostrivec bilya uzberezhzhya Kampeche vidokremlenij vid pivostrova Yukatan lishe vuzkoyu protokoyu na vidstani 50 km vid mista Kampeche Skladayetsya z 2 nevelikih grup sporud kompleksiv Sakpul u zahidnij chastini j Sajosal na shodi 2 velikih plosh ta majdanchiku dlya gri u m yach Najbilsh interes stanovlyat pohovannya yakih viyavleno blizko 20 tisyach chas yakih datuyetsya periodom vid 500 do 1000 roku Narazi doslidzheno 10 tis mogil Krihitni rozmiri hramovih sporud sporudzhenih na comu ostrovi niyak ne vidpovidayut ni kilkistyu ni bagatstvu znajdenih tut pohovan Same tut arheologi i grabizhniki starodavnih pohovan znajshli chudovi keramichni statuetki zavvishki 25 65 sm yaki vlasne i zrobili ostriv Hajna vidomim Za nim nazvano stil dribnoyi plastiki yak Stil Hajna sho maye spilni risi zi skulpturoyu mist dolini Usumasinti Yih podilyayut na 3 fazi 600 800 rokiv 800 1000 1000 1200 rokiv Doslidniki vidznachayut divovizhnij realizm davnih mayanskih majstriv sho poyednuye uvagu do harakternih chastkovostej z majzhe monumentalnoyu uzagalnenistyu viraznist zhestu z pochuttyam kompozicijnoyi cilisnosti nadaye kozhnomu z cih viliplenih voyiniv i bozhestv stilistichnu i obraznu znachushist Usi ob yekti ye porozhnistimi sudyachi z roztashovanogo v zadnij chastini figurok otvoru voni yavlyayut soboyu svogo rodu svistilki Osobi figurok zazvichaj robilisya za shablonom a potim nad cimi ta inshimi detalyami figurok pracyuvali palci hudozhnika Nagolos robivsya na dosyagnennya portretnoyi shozhosti z realnoyu lyudinoyu z tim kogo bulo pohovano u cij mogili Sered zobrazhenih na statuetkah lyudej zobrazheno najriznomanitnishi socialni tipi aristokrativ i ozbroyenih voyakiv u deyakih z nih na oblichchyah mozhna rozrizniti tatuyuvannya abo slidi ritualnogo samoznushannya krasivih molodichok i litnih zhinok Dva motivi ye najposhirenishimi zrila zhinka yaka perehovuye doroslogo cholovika tak nemov bi vin buv yiyi ditinoyu i litnij cholovik sho zagraye z charivnoyu molodoyu zhinkoyu Dosit chasto zustrichayetsya lishe zobrazhennya odnogo z bogiv panteonu maya tovstogo boga yakij sudyachi z chislennih znahidok buv duzhe populyarnim u maya yaki zhili v davninu na teritoriyi shtatu Kampeche U 2015 roci bulo viyavleno statuetku yaka znachno vidriznyavsya vid kolishnih znahidok sho yavlyaye soboyu zobrazhennya chudernackoyi tvarini abo ptaha U pohovannyah znajdeno chislenni rizbleni virobi z mushel sho mayut visoku yakist Ci chudovi virobi maya prikrashali shmatochkami yabluchno zelenogo nefritu Istoriya doslidzhenZnachni rozkopki pochalisya z 1946 roku koli veli roboti Fernandes j Medano Koer U 1948 roci doslidzhennya trivali na choli iz Romanom Pino Chanom U 1959 roci tut pracyuvav Kuk de Leonard U 1964 roci doslidzhennya provodiv Avelejra Arrojo de Anda U 1968 roci tut znovu viv rozkopki R Pino Chan DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hajna ostriv Peter schmidt Merced de la Garza amp Enrique Nalda ed Maya Civilization Thames amp Hudson 1998 p 387 angl Nikolai Grube Hrsg Maya Gottkonige im Regenwald Konemann Verlag Koln 2000 S 308 ISBN 3 8290 1564 X nim Ball Joseph W 2001 Maya Lowlands North in Archaeology of Ancient Mexico and Central America An Encyclopedia Evans Susan Toby Webster David L eds Garland Publishing Inc New York pp 433 441 angl Scott Sue 2001 Figurines Terracotta in Archaeology of Ancient Mexico and Central America An Encyclopedia Evans Susan Toby Webster David L eds Garland Publishing Inc New York angl