Система координат мая — засіб орієнтації у просторі стародавніх мая в часи існування їхньої цивілізації. Застосовувалася під час міського планування, зведення різних будівель, доріг-сакбе.
Характеристика
Координати мая відображали їхні релігійні та філософські уявлення. При цьому астрономічні дослідження слугували для подорожей і уявлення про небесний світ, де мешкали боги.
Побачивши створену Космосом на зоряному небі модель світу, вони постійно намагалися відтворити її на землі. Ознакою цього служив культ печер, як природних, так і штучних, поширений по всьому регіону. Крім того, цю модель вони втілювали не тільки в пам'ятках архітектури, а й у розподілі міст у географічному просторі. Основою системи координат були напрямки: схід-захід та північ-південь, що відобразили погляди на поділ світу на 4 частини з центром у вигляді Всесвітнього дерева. До цього додавалися дуалізм світу.
Чумацький Шлях згадується як «жива мотузка», що з'єднує по небу деякі міста Юкатана. Ця мотузка перетинає Юкатан зі сходу на захід у день літнього сонцестояння в момент заходу сонця (приблизно після 19 години) в класичний і післякласичний періоди. У IV—V тисячоліттях до н. е. збіг орієнтації Чумацького Шляху з віссю схід-захід доводилося на опівночі з відхиленням від зеніту на 18°. Згідно з пізнішими записами, Чумацький Шлях починався від Тулума (20°15), потім проходив над Коба (20°30), далі йшла Чичен-Іца (20°41) і Ушмаль (20°23). Крайньою точкою на заході півострова був штучний острів-некрополь Хайна (20°15). Саме місце розташування острова Хайна збігається з «пащею» рептилії і уособленням прабатьківщини мая, куди відправлялися душі померлих.
Друга «жива мотузка» — положення Чумацького Шляху, що максимально наближене до осі північ-південь, перетинала території мая навскоси через 90° довготи. Шлях «мотузки» починався від Копана (Гондурас), проходив через Уканаль (Гватемала), Тікаль, Шультун, Калакмулі (Мексика), через центр Ецна і завершувався на острові Хайна.
Міста були побудовані уздовж осі північ-південь, рідше схід-захід, з широкими площами, пов'язаними з платформами, на яких були побудовані храми, палаци та піраміди. Останні зводились зазвичай уздовж осі схід-захід. Мая ретельно розробляли, орієнтували і потім створювали свої міські центри відповідно до орбіт руху зірок, які вважали своїми богами. Їхні міста були годинниками (хронометрами), які були (з дивовижною точністю) велетенськими кам'яними календарями для цивільних, релігійних та сільськогосподарських цілей. Мая конструювали свої будівлі таким чином, щоб вони були і практичними у використанні та символічними — несучи в своєму виконанні релігійні пізнання мая. Свої споруди стародавні архітектори мая задумували як великі машини, призначені для утримання та зосередження божественної енергії. Мета для побудованих пірамід — бути зменшеним макетом Всесвіту. Звідси походить принцип їх розташування.
Свої дороги-сакбе стародавні мая зазвичай будували у напрямку зі сходу на захід. Втім існували дороги, що прямували з півночі на південь. Більшість їх зведено у класичний період.
Джерела
- Ершова Г. Г. Древняя Америка. Полет во времени и пространстве. Мезоамерика. — М.: Алетейя, 2002
- Houston, Stephen D. (ed.), Function and Meaning in Classic Maya Architecture. Dumbarton Oaks 1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistema koordinat maya zasib oriyentaciyi u prostori starodavnih maya v chasi isnuvannya yihnoyi civilizaciyi Zastosovuvalasya pid chas miskogo planuvannya zvedennya riznih budivel dorig sakbe HarakteristikaKoordinati maya vidobrazhali yihni religijni ta filosofski uyavlennya Pri comu astronomichni doslidzhennya sluguvali dlya podorozhej i uyavlennya pro nebesnij svit de meshkali bogi Pobachivshi stvorenu Kosmosom na zoryanomu nebi model svitu voni postijno namagalisya vidtvoriti yiyi na zemli Oznakoyu cogo sluzhiv kult pecher yak prirodnih tak i shtuchnih poshirenij po vsomu regionu Krim togo cyu model voni vtilyuvali ne tilki v pam yatkah arhitekturi a j u rozpodili mist u geografichnomu prostori Osnovoyu sistemi koordinat buli napryamki shid zahid ta pivnich pivden sho vidobrazili poglyadi na podil svitu na 4 chastini z centrom u viglyadi Vsesvitnogo dereva Do cogo dodavalisya dualizm svitu Chumackij Shlyah zgaduyetsya yak zhiva motuzka sho z yednuye po nebu deyaki mista Yukatana Cya motuzka peretinaye Yukatan zi shodu na zahid u den litnogo soncestoyannya v moment zahodu soncya priblizno pislya 19 godini v klasichnij i pislyaklasichnij periodi U IV V tisyacholittyah do n e zbig oriyentaciyi Chumackogo Shlyahu z vissyu shid zahid dovodilosya na opivnochi z vidhilennyam vid zenitu na 18 Zgidno z piznishimi zapisami Chumackij Shlyah pochinavsya vid Tuluma 20 15 potim prohodiv nad Koba 20 30 dali jshla Chichen Ica 20 41 i Ushmal 20 23 Krajnoyu tochkoyu na zahodi pivostrova buv shtuchnij ostriv nekropol Hajna 20 15 Same misce roztashuvannya ostrova Hajna zbigayetsya z pasheyu reptiliyi i uosoblennyam prabatkivshini maya kudi vidpravlyalisya dushi pomerlih Druga zhiva motuzka polozhennya Chumackogo Shlyahu sho maksimalno nablizhene do osi pivnich pivden peretinala teritoriyi maya navskosi cherez 90 dovgoti Shlyah motuzki pochinavsya vid Kopana Gonduras prohodiv cherez Ukanal Gvatemala Tikal Shultun Kalakmuli Meksika cherez centr Ecna i zavershuvavsya na ostrovi Hajna Mista buli pobudovani uzdovzh osi pivnich pivden ridshe shid zahid z shirokimi ploshami pov yazanimi z platformami na yakih buli pobudovani hrami palaci ta piramidi Ostanni zvodilis zazvichaj uzdovzh osi shid zahid Maya retelno rozroblyali oriyentuvali i potim stvoryuvali svoyi miski centri vidpovidno do orbit ruhu zirok yaki vvazhali svoyimi bogami Yihni mista buli godinnikami hronometrami yaki buli z divovizhnoyu tochnistyu veletenskimi kam yanimi kalendaryami dlya civilnih religijnih ta silskogospodarskih cilej Maya konstruyuvali svoyi budivli takim chinom shob voni buli i praktichnimi u vikoristanni ta simvolichnimi nesuchi v svoyemu vikonanni religijni piznannya maya Svoyi sporudi starodavni arhitektori maya zadumuvali yak veliki mashini priznacheni dlya utrimannya ta zoseredzhennya bozhestvennoyi energiyi Meta dlya pobudovanih piramid buti zmenshenim maketom Vsesvitu Zvidsi pohodit princip yih roztashuvannya Svoyi dorogi sakbe starodavni maya zazvichaj buduvali u napryamku zi shodu na zahid Vtim isnuvali dorogi sho pryamuvali z pivnochi na pivden Bilshist yih zvedeno u klasichnij period DzherelaErshova G G Drevnyaya Amerika Polet vo vremeni i prostranstve Mezoamerika M Aletejya 2002 Houston Stephen D ed Function and Meaning in Classic Maya Architecture Dumbarton Oaks 1998